Види i системи освiтлення
Бердичiвський полiтехнiчний коледж
з дисциплiни “Основи охорони працi”
(шифр 8211)
Виконав:
студент групи Пзс-604
ГОРПИНИЧ
Олександр Олександрович
Перевiрив:
викладач
ТАРАСЮК Валерiй Васильович
м. Бердичiв
2008 р.
Змiст
1. Надати характеристику технiчному опосвiдченню вантажо-пiд'ємних машин
2. Вплив робочого освiтлення на безпечнiсть i продуктивнiсть працi
3. Види i системи освiтлення
Список використаної лiтератури
1. Надати характеристику технiчному посвiдченню вантажо-пiд
'ємних машин
Усi пiдiймально-транспортнi машини в залежностi вiд свого призначення можна подiлити на двi групи
транспортувальнi;
вантажопiдiймальнi машини.
До транспортувальних машин можна вiднести елеватори, конвеєри та iнше.
Вантажопiдiймальнi машини можна класифiкувати як пiдiймачi та крани.
мостовi крани;
кран-балки
електроталi.
Аналiз травматизму при експлуатацiї пiдiймально-транспортних машин в рiзних галузях промисловостi показує, що бiльшiсть нещасних випадкiв, а серед них - з важким наслiдком, - припадає на роботи при виконаннi котрих використовуються вантажопiдiймальнi машини.
Робоча зона вантажопiдiймальних машин є небезпечною зоною. Вона є джерелом виробничої небезпеки для обслуговуючого персоналу та стороннiх осiб, котрi можуть опинитися тут. Робота бiля вантажопiдiймальних та транспортних машин є джерелом пiдвищеної небезпеки, тому що виконувати роботи за допомогою цих машин можна лише знаходячись в серединi зони їхньої дiї.
Небезпеки, з котрими стикаються люди, пов’язанi переважно з ненавмисним контактом з рухомими частинами обладнання та можливими ударами вiд предметiв, що подають, а також при висипаннi частини вантажу i з падiнням самого обладнання. Це стосується i самохiдного обладнання, котре нерiдко перемiщується з великою швидкiстю. В цьому випадку додається наїзд та удар при зiткненнi.
Особливiстю пiдiймально-транспортних машин є перемiщення цих машин та вантажiв, котрi ними перемiщуються. Конструкцiя пiдiймально-транспортних машин мiстить велику кiлькiсть рухомих частин. Це зумовлює їх потенцiйну травмонебезпечнiсть.
Пiд час роботи вантажопiдiймальних кранiв велика iмовiрнiсть динамiчного впливу на елементи будiвельних конструкцiй. Внаслiдок обриву канатiв та ланцюгiв, за котрi пiдiймається вантаж, можливi важкi наслiдки: руйнування крана при перевантаженi або втратi стiйкостi, "набiгання" вантажу на елементи конструкцiї крана або його зiсковзування з вантажо-захоплювального пристрою.
До вантажопiдiймальних кранiв ставляться пiдвищенi вимоги щодо мiцностi та надiйностi їх кiнематичних ланок, а також їх стiйкостi. Оскiльки керування бiльшiстю кранiв здiйснюється з кабiн, розташованих на них, та необхiдно дотримуватись вимог щодо профiлактики травматизму i загорань пiд час їх експлуатацiї. Актуальною є проблема забезпечення вiдповiдних умов працi, зокрема оптимальних або допустимих або допустимих значень параметрiв мiкроклiмату, чистоти повiтря робочої зони, освiтлення, зниження вiбрацiй та шуму.
Вантажопiдiймальнi крани повиннi бути обладнанi наступними запобiжними пристроями:
сигналiзацiєю;
кiнцевими вимикачами для автоматичної зупинки механiзмiв пересування крану;
обмежувачем вантажопiдйомностi;
обмежувачем висоти пiдiймання гака;
обмежувачем повороту башти;
протиугiнними пристроями;
анемометрами;
2. Вплив робочого освiтлення на безпечнiсть i продуктивнiсть працi
Робоче освiтлення призначене для забезпечення виробничого процесу, перемiщення людей, руху транспорту i є обов‘язковим для всiх виробничих примiщень.
Найменша освiтленiсть робочих поверхонь у виробничих примiщеннях регламентується СНиП П-4-79 i визначається, в основному, характеристикою зорової роботи. Норми носять мiжгалузевий характер. На їх основi, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловостi.
значення залежать - не тiльки вiд найменшого розмiру об'єкта розпiзнавання, але i вiд контрасту об'єкта з фоном та характеристики фону. Найбiльша нормована освiтленiсть складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша - ЗО лк (розряд УІІІв).
Серед факторiв зовнiшнього середовища, що впливають на органiзм людини в процесi працi, свiтло займає одне з перших мiсць. Адже вiдомо, що майже 90%. всiєї iнформацiї про довкiлля людина одержує через органи зору. Пiд час здiйснення будь-якої трудової дiяльностi втомлюванiсть очей, в основному, залежить вiд напруженостi процесiв, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесiв вiдносяться адаптацiя, акомодацiя та конвергенцiя.
Адаптацiя - пристосування ока до змiни умов освiтлення (рiвня освiтленостi).
Акомодацiя - пристосування ока до зрозумiлого бачення предметiв, що знаходяться вiд нього на неоднаковiй вiдстанi за рахунок
Конвергенцiя-здатнiсть ока при розгляданнi близьких предметiв займати положення, при якому зоровi осi обох очей перетинаються на предметi.
Освiтлення вiдiграє важливу роль у життi людини. Бiля 90% iнформацiї сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане рацiональне освiтлення має важливе значення для виконання всiх видiв робiт. Свiтло є не тiльки важливою умовою роботи зорового аналiзатора, але й бiологiчним фактором розвитку органiзму людини в цiлому Для людини день i нiч, свiтло i темрява визначають бiологiчний ритм - бадьорiсть та сон. Отже, недостатня освiтленiсть або її надмiрна кiлькiсть знижують рiвень збудженостi центральної нервової системи i, природньо, активнiсть усiх життєвих процесiв. Рацiональне освiтлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у примiщенi, в якому напiвтемрява, свiтильники бруднi або в занедбаному станi.
досить значнi суми, а, головне, людина може загинути або стати iнвалiдом. Рацiональне освiтлення повинно вiдповiдати таким умовам: бути достатнiм (вiдповiдним нормi); рiвномiрним; не утворювати тiней на робочiй поверхнi; не заслiплювати працюючого; напрямок свiтлового потоку повинен вiдповiдати зручному виконанню роботи. Це сприяє пiдтримцi високого рiвня працездатностi, зберiгає здоров'я людини та зменшує травматизм.
За своєю природою свiтло - це видиме випромiнювання електромагнiтних хвиль довжиною вiд 380 до 780 нм (1 нм дорiвнює 10~9 м). Видиме свiтло (бiле) є складовою цiлого ряду кольорiв, якi залежать вiд довжини електромагнiтних хвиль: фiолетовий 380... 450 нм; синiй 450... 510 нм; зелений 510... 575 нм; жовтий 575... 620 нм; червоний 620... 750 нм. Випромiнювання вище 780 нм називають iнфрачервоним, нижче 380 нм - ультрафiолетовим.
1. Природне - це пряме або вiдбите свiтло сонця (небосхилу), що освiтлює примiщення через свiтловi прорiзи в зовнiшнiх огороджувальних конструкцiях.
2. Штучне - здiйснюється штучними джерелами свiтла (лампами розжарювання або газорозрядними) i призначене для освiтлення примiщень у темнi години доби, або таких примiщень, якi не мають природного освiтлення.
3. Сполучене (сумiщене) - одночасне поєднання природного i штучного освiтлення.
Природне освiтлення має велике гiгiєнiчне значення, яке полягає в сильнiй тонiзуючiй дiї на органiзм людини.
Тривала вiдсутнiсть природного (сонячного) свiтла гнiтючого дiє на психiку людини, сприяє розвитку почуття тривоги, знижує iнтенсивнiсть обмiну речовин в органiзмi, послаблює реактивнiсть органiзму, сприяє розвитковi короткозоростi та втомлюваностi. Тому санiтарнi норми передбачають обов’язкове природне освiтлення усiх виробничих, адмiнiстративних, пiдсобних i побутових примiщень, без якого можна обiйтись тiльки у виняткових випадках. Наприклад, у примiщеннях, де обслуговуючий персонал виробничим процесом (на складах, якi розмiщуються в пiдвалах тощо). У цих випадках влаштовують електричне освiтлення.
Природне освiтлення може бути боковим - крiзь свiтловi прорiзи в зовнiшнiх стiнах; верхнiм - крiзь свiтловi лiхтарi в покрiвлях, а також прорiзи в мiсцях перепадiв висот сумiжних прильотiв будiвлi; комбiнованим - крiзь прорiзи для бокового i верхнього освiтлення.
в дуже широких межах i залежить вiд пори року, дня, хмарностi, вiдбиваючих властивостей поверхнi землi (снiг, трав’яний покрив, асфальт тощо).
Загальне освiтлення установлюють для створення необхiдної освiтленостi по всьому виробничому примiщенню. Воно може бути як рiвномiрним (при симетричному розташуваннi свiтильникiв), так i пiдсиленим на окремих дiлянках виробничого примiщення за рахунок їхнього локалiзованого розташування. Загальне освiтлення застосовують у помешканнях, де за умовами роботи потрiбна освiтленiсть не бiльш 50 лк i де застосування мiсцевого освiтлення пов’язане з технiчними труднощами.
Мiсцеве освiтлення подiляють на стацiонарне i переносне. Використання тiльки мiсцевого освiтлення в умовах промислових пiдприємств не допускається внаслiдок того, що велика рiзниця в освiтленостi робочих мiсць i оточуючого їх простору створює передумови до виникнення нещасних випадкiв i зниження продуктивностi працi. Переносне мiсцеве освiтлення дозволяється тiльки пiд час виконання разових i перiодичних робiт.
Комбiноване освiтлення застосовують для створення високих рiвнiв освiтленостi на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню системи загального i мiсцевого освiтлення. Норми освiтленостi в експлуатацiйних пiдприємствах цивiльної авiацiї.
безпосередньо на робочих мiсцях. Застосування лише мiсцевоп освiтлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професiйних захворювань. За функцiональним призначенням штучне освiтлення подiляєтьс! на робоче, аварiйне, евакуацiйне, охоронне, чергове. Робоче освiтлення призначене для забезпечення виробничого процесу, перемiщення людей, руху транспорту i є обов'язковим для всiх виробничих примiщень.
Аварiйне освiтлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове вiдключення робочого освiтлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологiчного! процесу. Мiнiмальна освiтленiсть робочих поверхонь при аварiйному; освiтленнi повинна складати 5% вiд нормованої освiтленостi робочого1 освiтлення, але не менше 2 лк.
Евакуацiйне освiтлення призначене для забезпечення евакуацiї людей з примiщень при аварiйному вiдключеннi робочого освiтлення. Його необхiдно влаштовувати в мiсцях, небезпечних для проходу людей;
в примiщеннях допомiжних будiвель, де можуть одночасно знаходитись бiльше 100 чоловiк; в проходах; на сходових клiтках, у виробничих примiщеннях, в яких працює бiльше 50 чоловiк. Мiнiмальна освiтленiсть на пiдлозi основних проходiв та на сходах при евакуацiйному освiтленнi повинна бути не менше 0,5 лк, а на вiдкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.
Охоронне освiтлення влаштовується вздовж меж територiї, яка охороняється в нiчний час спецiальним персоналом. Найменша освiтленiсть повинна бути 0,5 лк на рiвнi землi.
Чергове освiтлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину свiтильникiв iнших видiв штучного освiтлення.
Природне освiтлення має важливе фiзiолого-гiгiєнiчне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фiзiологiчнi процеси, пiдвищує обмiн речовин та покращує розвиток.
Список використаної лiтератури
3. Пiстун І. П. Безпека життєдiяльностi. - Суми, 2000.
4. Бедрiй Я.І., Геврик Є. О., Кiт І. Я., Мурiн О. С., Єнкало В. М. Охорона працi. - Л., 2000.
5. Гончарова Г. С. Охорона працi. - Х., 1994.
| 
