Атестацiя робочих мiсць
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА ФІЛІЯ
кафедра соцiально-гуманiтарних дисциплiн
РЕФЕРАТ
з дисциплiни:
”Охорона працi на пiдприємствi”
на тему:
”
студент групи ІСТ-51
Хома В. В.
Перевiрив:
ст. викладач Вольська С. О.
Тернопiль - 2009
Змiст
Вступ
1. Служба охорони працi на пдприємствi
Гарантiї прав громадян на охорону працi
2. Аналiз шкiдливих та небезпечних чинникiв
3. Шкiдливi речовини
Виробничий шум
Випромiнювання, що iонiзують
Електробезпечнiсть
Висновки
Задачi
Список використаної лiтератури
Вступ
З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов працi, високого рiвня працездатностi, профiлактики травматизму i професiйних захворювань, отруєнь та вiдвернення iншої можливої шкоди для здоров'я на пiдприємствах, в установах i органiзацiях рiзних форм власностi повиннi встановлюватися єдинi санiтарно-гiгiєнiчнi вимоги до органiзацiї виробничих процесiв, пов'язаних з дiяльнiстю людей, а також до якостi машин, обладнання, будiвель та iнших об'єктiв, якi можуть мати шкiдливий вплив на здоров'я. Всi державнi стандарти, технiчнi умови i промисловi зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, встановленому законодавством. Власники i керiвники пiдприємств, установ та органiзацiй зобов'язанi забезпечити в їх дiяльностi виконання правил технiки безпеки, виробничої санiтарiї та iнших вимог щодо охорони здоров'я, передбачених законодавством, не допускати шкiдливого впливу на здоров'я людей (ст. 28 Основ законодавства України про охорону здоров'я).
Власник зобов'язаний створити в кожному структурному пiдроздiлi й на робочому мiсцi умови працi вiдповiдно до вимог нормативних актiв, а також забезпечити дотримання прав працiвникiв, гарантованих чинним законодавством.
З цiєю метою власник забезпечує функцiонування системи управлiння охороною здоров'я, для чого створює на пiдприємствi пiдроздiли, якi традицiйно iменуються службою охорони працi. Дiє ця служба на пiдставi Типового положення, затвердженого наказом Державного комiтету України по нагляду за охороною працi вiд 3 серпня 1993 p. №73 (Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiалами /,/ Бюлетень законодавства i юридичної практики України. - 1997. - №11-12. - С. 603). Служба охорони працi створюється на пiдприємствi виробничої сфери з числом працюючих 50 i бiльше чоловiк. На пiдприємствi з числом працюючих менш 50 чоловiк функцiї цiєї служби можуть виконувати в порядку сумiсництва особи, якi пройшли перевiрку знань з питань охорони здоров'я. Служба охорони працi пiдпорядковується безпосередньо керiвниковi пiдприємства i прирiвнюється до основних виробничо-технiчних служб.
1. Служба охорони працi на пдприємствi
В умовах сучасного виробництва окремi приватнi заходи щодо полiпшення умов працi, для попередження травматизацiї є неефективними. Тому їх здiйснюють комплексно, створюючи в загальнiй системi керування виробництвом, пiдсистему керування безпекою працi. Таким чином, керування охороною працi це програмно-цiльовий комплекс по пiдготуванню, прийняттю i реалiзацiї вирiшень (органiзацiйно-технiчних, i лiкувально-профiлактичних заходiв), спрямованих на забезпечення безпеки, зберiгання здоров'я i працездатностi людини в процесi працi.
Об'єкт керування - це безпека працi на робочому мiсцi, дiлянцi, цеху, у всiй системi людина - виробництво, характеризується взаємодiєю людей iз предметами i знаряддями працi i виробничого середовища.
Керуюча частина мiстить у собi керiвникiв пiдприємства, керiвникiв пiдроздiлiв, службу охорони працi. При цьому тут закладенi принципи системного пiдходу, коли виходи об'єкта керування (показники безпеки) через систему збору й опрацювання iнформацiї пов'язанi, тобто iнформацiя про вiдхилення в процесi контролю надходить у керуючий орган, де вона аналiзується i приймається адекватне вирiшення. Таким чином, СКОП дiє за принципом зворотної зв'язок.
Планування здiйснюється на основi складених планiв:
перспективний (5 лiтнiй) - комплекс планового полiпшення умов по охоронi працi. Вони є частиною бiзнес-плану;
поточнi (рiчнi) - вони включаються в щорiчну угоду по охоронi працi колективного договору мiж адмiнiстрацiєю i трудовим колективом;
оперативно-календарнi плани по охоронi працi (ОКП), мiсячнi i квартальнi.
боротьба зi шкiдливими i небезпечними чинниками (шум, випромiнювання, вiбрацiя i т. д.);
соцiальнi заходи.
Мета атестацiї робочого мiста визначити всi фактори виробничого середовища i трудового процесу, якi шкiдливi фактори впливають на працiвника, як їх усунути або послабити їх дiю. Також визначити пiльги та компенсацiї якi на даються працiвниковi пiд час роботи та пiльги при визначеннi пенсiйного забезпечення.
З метою послаблення негативних факторiв необхiдно розробляти колективнi та iндивiдуальнi заходи по забезпеченню нормативних умов по охоронi працi (розподiл обов’язкiв мiж службами, посадовi обов’язки). Необхiднi умови освiтлення, опалення, заземлення електроприладiв та електроустановок, огородження та блокування, свiтлова та звукова сигналiзацiя.
На пiдприємствах з кiлькiстю працюючих 50 i бiльше чоловiк рiшенням трудового колективу може створюватися комiсiя з питань охорони працi, яка дiє на основi Типового положення, затвердженого наказом Державного комiтету України по нагляду за охороною працi вiд 3 серпня 1993 p. №72 (Кодекс законiв про працю України з постатейними матерiалами // Бюлетень законодавства i юридичної практики України. - 1997. - №11-12. ~ С. 611). Комiсiя складається з представникiв власника, профспiлок, уповноважених трудового колективу, спецiалiстiв з безпеки, гiгiєни працi i представникiв iнших служб пiдприємства. Однак рiшення комiсiї носять рекомендацiйний характер, що взагалi знижує ефективнiсть її роботи.
Пiдприємства можуть використати кошти фонду охорони працi тiльки на заходи, що забезпечують доведення умов i безпеки працi до нормативних вимог або пiдвищення iснуючого рiвня охорони працi на виробництвi.
Законодавством “Про охорону працi" ст. 9, “Про вiдпустки" ст. 7,8, “Про пенсiї” ст. 13 передбачено пiльги i компенсацiї за важкi та шкiдливi умови працi.
Згiдно Закону України вiд 14. 10 92 р. № 44 ст. 669 “Про охорону працi" кожний громадянин має право на охорону працi.
Гарантiї прав громадян на охорону працi
При укладеннi трудового договору громадянин має бути проiнформований власником пiд розписку про умови працi на пiдприємствi, наявнiсть на робочому мiсцi, де вiн буде працювати, небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв, якi ще не усунуто, можливi наслiдки їх впливу на здоров'я та про його права на пiльги i компенсацiї за роботу в таких умовах вiдповiдно до законодавства i колективного договору.
Умови працi на робочому мiсцi, безпека технологiчних процесiв, машин, механiзмiв, устаткування та iнших засобiв виробництва, стан засобiв колективного та iндивiдуального захисту, що використовуються працiвником, а також санiтарно-побутовi умови повиннi вiдповiдати вимогам нормативних актiв про охорону працi.
Працiвник має право вiдмовитися вiд дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуацiя, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, якi його оточують, i навколишнього природного середовища. Факт наявностi такої ситуацiї пiдтверджується спецiалiстами з охорони працi пiдприємства з участю представника профспiлки i уповноваженого трудового колективу, а в разi виникнення конфлiкту - вiдповiдним органом державного нагляду за охороною працi з участю представника профспiлки.
За перiод простою з цих причин не з вини працiвника за ним зберiгається середнiй заробiток.
Працiвник має право розiрвати трудовий договiр за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавство про охорону працi, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працiвниковi виплачується вихiдна допомога в розмiрi, передбаченому колективним договором, але не менше тримiсячного заробiтку.
Стаття 8. Соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань.
Усi працiвники пiдлягають обов'язковому соцiальному страхуванню власником вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань.
Страхування здiйснюється в порядку i на умовах, що визначаються законодавством i колективним договором (угодою, трудовим договором).
Працiвники, зайнятi на роботах з важкими та шкiдливими умовами працi, безплатно забезпечуються лiкувально-профiлактичним харчуванням, молоком або рiвноцiнними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачуванi перерви санiтарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалостi робочого часу, додаткову оплачувану вiдпустку, пiльгову пенсiю, оплату працi у пiдвищеному розмiрi та iншi пiльги i компенсацiї, що надаються в передбаченому законодавством порядку.
На роботах iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, а також роботах, пов'язаних iз забрудненням або здiйснюваних у несприятливих температурних умовах, працiвникам видаються безплатно за встановленими нормами спецiальний одяг, спецiальне взуття та iншi засоби iндивiдуального захисту, а також змиваючi та знешкоджуючi засоби.
Стаття 11. Вiдшкодування власником шкоди працiвникам у разi ушкодження їх здоров'я.
до законодавства, а також сплатити потерпiлому (членам сiм'ї та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсiї та iншi доходи, одержуванi працiвником, не враховуються.
Якщо вiдповiдно до медичного висновку у потерпiлого встановлено стiйку втрату працездатностi, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожен процент втрати ним професiйної працездатностi.
У разi смертi потерпiлого розмiр одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирiчного заробiтку працiвника на його сiм'ю, крiм того, не менше рiчного заробiтку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася пiсля його смертi.
Пiд моральною втратою потерпiлого розумiються страждання, заподiянi працiвниковi внаслiдок фiзичного або психiчного впливу, що спричинило погiршення або позбавлення можливостей реалiзацiї ним своїх звичок i бажань, погiршення вiдносин з оточуючими людьми, iнших негативних наслiдкiв морального характеру.
Вiдшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпiлим працездатностi.
Порядок вiдшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Стаття 13. Перегляд розмiру вiдшкодування шкоди.
У разi змiни вартостi життя порядок пов'язаного з цим перегляду розмiру вiдшкодування шкоди i одноразової допомоги визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Розмiр вiдшкодування шкоди i розмiр одноразової допомоги, що сплачуються потерпiлому (або членам сiм'ї та утриманцям померлого), не пiдлягають оподаткуванню.
Стаття 14. Охорона працi жiнок.
та побутовому обслуговуванню), а також залучення жiнок до пiдiймання i перемiщення речей, маса яких перевищує встановленi для них граничнi норми.
Стаття 15. Охорона працi неповнолiтнiх.
Забороняється застосування працi неповнолiтнiх, тобто осiб вiком до вiсiмнадцяти рокiв, на важких роботах i на роботах iз шкiдливими або небезпечними умовами працi, а також на пiдземних роботах. Порядок трудового i професiйного навчання неповнолiтнiх професiй, пов'язаних з цими роботами, визначається положенням, яке затверджується Державним комiтетом України по нагляду за охороною працi.
Неповнолiтнi приймаються на роботу лише пiсля попереднього медичного огляду.
Забороняється залучати неповнолiтнiх до нiчних, надурочних робiт та робiт у вихiднi днi.
Стаття 16. Охорона працi iнвалiдiв.
або неповний робочий тиждень i пiльговi умови працi на прохання iнвалiдiв.
Залучення iнвалiдiв до надурочних робiт i робiт у нiчний час без їх згоди не допускається.
Пiдприємства, якi використовують працю iнвалiдiв, зобов'язанi створювати для них умови працi з урахуванням рекомендацiй медико-соцiальної експертизи та iндивiдуальних програм реабiлiтацiї, вживати додаткових заходiв щодо безпеки працi, якi вiдповiдають специфiчним особливостям цiєї категорiї працiвникiв.
2. Аналiз шкiдливих та небезпечних чинникiв
По природi дiї на органiзм людини небезпечнi i шкiдливi виробничi чинники (НВЧ i ШВЧ) пiдроздiляються на чотирьох групи:
Фiзичнi;
Бiологiчнi;
Психофiзiологiчнi.
До фiзичних ШВЧ вiдносяться частини машин; гострi крайки; пiдвищений рiвень вiбрацiї, шуму; аномальне значення мiкроклiмату; пiдвищена запиленнiсть i загазованiсть, випромiнювання i т. д.
Бiологiчнi НВЧ: патогеннi мiкроорганiзми i продукти їхньої життєдiяльностi; рослини; тварини; людина.
У залежностi вiд енерговитрат усi роботи дiляться на три категорiї:
легкi;
середньої ваги;
важкi.
Легкi фiзичнi роботи провадяться стоячи, сидячи або пов'язанi з ходьбою, але без систематичних фiзичних напруг або пiднять i перенесення ваг. Енерговитрати до 172 Дж/з або 174 Вт або 150 Ккал/ч. Iа - легкi роботи до 120 Кал/ч, Iб - 121-150 Ккал/ч.
Фiзичнi роботи середньої ваги: 151-250 Ккал/ч або 175-290 Вт. IIа - енерговитрати (172-232 Дж/з або 151-200 Ккал/ч) пов'язанi з постiйною ходьбою, але без перенесення ваг. IIб - перенесення ваг до 10 кiлограмiв (232-293 Дж/з або 201-250 Ккал/ч).
Важка фiзична робота пов'язана iз систематичними фiзичними напругами, а також пiдйомом i переноской вагами бiльш 10 кг (>293 Дж/з або 250 Ккал/ч або 290 Вт).
3. Шкiдливi речовини
Ведення ряду технологiчних процесiв супроводжується видiленням у повiтря робочої зони шкiдливих хiмiчних речовин у видi парiв, гази i пилюки. По ступенi дiї на органiзм людини шкiдливi речовини пiдроздiляються на чотирьох класу небезпеки:
<0,1 мг/м3;
Умiренонебезпечнi: ПДК вiд 1,1 до 10,0 мг/м3;
>10,0 мг/м3.
або вiдхилення в станi здоров'я що виявляються сучасними методами дослiджень у процесi роботи або у вiддаленi термiни життя дiйсних i наступних поколiнь.
Засоби iндивiдуального захисту органiв подиху. Пiдроздiляються на: противопильовi маски-распiратори; протигазовi респiратори (вiд пилюки i газу); протигази (що фiльтрують i iзолюють). Засоби iндивiдуального захисту тiла. Для захисту тiла застосовують спецiальнi костюми, халати в кислотно - полум'я - ядохiмзахисному виконаннях. Для захисту рук застосовують спецiальнi рукавицi, гiдрофобнi або гiдрофiльнi мазi. Для захисту голови - спецiальнi каски. Засоби iндивiдуального захисту очей. Для захисту очей використовуються спецiальнi очки, скафандри, особистi захиснi щитки. Весь персонал, що працює зi шкiдливими речовинами перiодично i попередньо проходить контроль.
Освiтлення
працi, його безпеки. При недостатньому освiтленнi i поганiй його якостi вiдбувається швидке стомлення зорових аналiзаторiв, пiдвищується травматичность. Занадто висока яскравiсть викликає явище ослiплення, порушення функцiї ока.
Головнi вимоги до виробничого освiтлення:
Освiтленiсть на робочому мiсцi повинна вiдповiдати характеру зорової роботи; рiвномiрний розподiл яскравостi на робочiй поверхнi i вiдсутнiсть рiзких тiней; розмiр освiтлення, постiйнiсть в часу (вiдсутнiсть пульсацiї свiтлового потоку); оптимальна спрямованiсть свiтлового потоку й оптимальний спектральний склад; всi елементи освiтлювальних установлень повиннi бути довговiчнi, вибухоло-пожежо-электробезпечнi.
ремонт помешкання. Для цього передбаченi спецiальнi пересувнi вiзки з платформами, телескопiчнi схiдцi, пiдвiснi устрої. Всi манiпуляцiї провадяться при вiдключенiй напрузi. Якщо висота пiдвiсу до 5м - обслуговуються схiдцевими драбинами (обов'язково 2 чоловiк). Контроль освiтлення здiйснюється не рiдше 1 разу в рiк шляхом вимiру освiтленостi або сили свiтла за допомогою фотометра; наступне порiвняння з нормативами.
Виробничий шум
Любий небажаний для людини звук, робить негативний вплив на здоров'я i працездатнiсть.
Захист вiд шуму досягається розробкою шумобезпечної технiки, застосуванням засобiв i методiв iндивiдуального i колективного захисту, будiвельно-акустичними методами. Засоби колективного захисту дiляться стосовно джерела шуму: понижуючi шум у джерелi виникнення (найбiльше ефективно); понижуючi шум на шляхах його поширення. По способу реалiзацiї:
Акустичнi - ґрунтуються на акустичному вимiрi помешкання i за принципом дiї пiдбираються засоби звукоiзоляцiї, звукопоглинання, вiброiзоляцiя, демпфiрування, застосування глушителiв шуму.
Активна форма захисту - генерацiя шуму в противофазi до джерела. Засоби iндивiдуально захисту: навушники, вушнi вкладки, шлемофони, каски.
Випромiнювання, що iонiзують
Іонiзацiя супроводжується порушенням молекул, як слiдство розiрвання молекулярних зв'язкiв i змiною хiмiчної структури з'єднань, тому що в основному тiло - це вода. Вода розпадається на вiльнi радикали (радiолiз води). Цi радикали дуже активнi i призводять до каталiтичних реакцiй i окислювання, у результатi чого вiдбувається руйнацiя клiтин. Вiдбувається гальмування функцiї кровотворних органiв, звуження сосудiв, розлад шлунково-кишкового тракту й iмунної системи органiзму. Зовнiшнє опромiнення - опромiнення, коли джерело радiацiї знаходиться поза органiзмом i улучення випромiнювання усередину виключається - вiдео термiнали, рентген, iз герметичним джерелом випромiнювання. Ознаки опромiнення: сухiсть шкiри, ламкiсть кiсток, трiщини шкiри, променевi виразки. g i рентгенiвське опромiнення може призводити до летального виходу без зовнiшнiх ознак. a i b викликають шкiрнi поразки.
Внутрiшнi опромiнення - вiдбувається при влученнi радiоактивної речовини усередину органiзму при вдиханнi забрудненого повiтря, через стравохiд, через шкiру. У цьому випадку людина пiддається безупинному опромiненню доти, поки речовина не розсосеться або не буде виведено з органiзму шляхом фiзiологiчного обмiну. Внутрiшнє опромiнення небезпечно, тому що уражають внутрiшнi органи, кров.
До головних мiр захисту вiдносяться: використання джерел iз мiнiмальним виходом випромiнювання (захист кiлькiстю); обмеження часу роботи (захист часом); видалення робочих мiсць вiд джерел (захист вiдстанню); екранiзування джерел або робочих мiсць.
Електробезпечнiсть
Опiки бувають: токовi, контактнi, дуговi (супров. обвуглюванням тканин).
До загального вiдносять: ел. удари - уражається або створюється погроза поразки всього органiзму через порушення нормальної дiяльностi життєважливих органiв (серця, мозку, легень). 4 ступеня ел. удару:
судорожне скорочення м'язiв iз утратою свiдомостi, але зi збереженою роботою серця
утрата свiдомостi i порушення серцевої дiяльностi або подиху (або i того, i iншого)
клiнiчна смерть - (вiдсутнiсть подиху i кровообiгу). Перехiдний процес вiд життя до смертi, що наступає з моменту припинення роботи серця i легень. У людини вiдсутнi ознаки життя, розширенi зiницi (мозок погано постачається кров'ю), проте життєвi процеси йдуть на старому рiвнi (мозок ще живий). Це дозволяє шляхом впливу на органи повернути постраждалого до життя. Першими гинуть клiтини головного мозку (нейрони), дуже вразливi до кисневого голодування. Тому тривалiсть коми обмежується з моменту припинення серцебиття 5-7 хвилинами
Головнi мiри захисту вiд поразки електричним током.
Ізоляцiя струмоведучих частин з устроями контролю. Забезпечує нормальну роботу електроустановок i захист вiд поразки током. Робоча iзоляцiя передбачається для захисту на випадок ушкодження робочої iзоляцiї. Ізоляцiя, яка складається з робочої i додаткової - подвiйна. Полiпшена робоча iзоляцiя, що забезпечує ту ж ступiнь захисту, що i подвiйна, називається посиленою iзоляцiєю. Контроль iзоляцiї може бути перiодичний i постiйний. Вимiрюється опiр iзоляцiї мегометрами. Контроль здiйснюється при приймально - здавальних iспитах електроустановок пiсля монтажу, ремонту, при виявленнi дефекту iзоляцiї i в установленi нормативнi термiни. Нормування: найменше припустиме значення опору iзоляцiї нормується правилами устрою електроустановок: - для котушок, контакти, пускачi, силових щитiв i освiтлювальних установлень ПДУ не менше 0,5 МОм; - для повторних ланцюгiв не менше 1МОм. Постiйний контроль iзоляцiї здiйснюється спецiальними приладами, що включаються в цеп разом з електроустановкою, автоматично контролюють опiр установки, сигналiзують про зниження опору iзоляцiї нижче припустимого значення.
тривалiсть.
Висновки
Незадовiльний стан охорони працi важким тягарем лягає на економiку пiдприємств, органiзацiй, всiєї держави. Щорiчно майже 17 000 осiб стають iнвалiдами внаслiдок травм i профзахворювань. Чисельнiсть пенсiонерiв по трудовому калiцтву торiк перевищила 150 000, а пенсiонерiв у зв’язку з втратою годувальника внаслiдок нещасного випадку - 50 000 осiб. Загальна сума витрат на фiнансування пiльгових професiйних пенсiй i пенсiї по трудовому калiцтву, вiдшкодування шкоди потерпiлим на виробництвi та iнших витрат, пов’язання з цим, сьогоднi становить вiд 10-15 вiдсоткiв фонду оплати працi в промисловостi, а в окремих галузях i регiонах - вiд 15-30 вiдсоткiв. Особливо гостро цi проблеми вiдчуваються на пiдприємствах галузей з високим рiвнем професiйного ризику.
Викликає занепокоєння стан охорони працi та забезпечення соцiальних гарантiй на пiдприємствах недержавного сектору економiки, який все збiльшується. Тут порушення правил безпеки носять масовий характер, допускається приховання нещасних випадкiв, свавiлля роботодавцiв в додержаннi тривалостi робочого часу, вiдпочинку, ухилення вiд виплат i компенсацiй за заподiяну шкоду вiд нещасних випадкiв.
Новi умови господарювання вимагають i нових, ефективнiших форм та методiв профiлактичної роботи. Мається на увазi перехiд на обов’язкове соцiальне страхування вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань.
Задачi
Ввести такий механiзм управлiння охороною працi, коли роботодавцям буде економiчно не вигiдно мати шкiдливi i небезпечнi умови виробництва (встановлення диференцiйованих страхових тарифiв залежно вiд стану охорони працi на пiдприємствах).
Органiзувати надiйну систему медичної, професiйної та соцiальної реабiлiтацiї потерпiлих на виробництвi.
Значно пiдвищити рiвень усiєї профiлактичної роботи щодо запобiгання нещасним випадкам та професiйним захворюванням.
Список використаної лiтератури
1. Савчук О. М. Основи охорони працi. - Запорiжжя: Просвiта, 2000.
2. В. М. Лапiн Основи охорони працi - Львiв: ЛБІ НБУ, 2004.
3. М. В. Грищук Основи охорони працi - К.: Кондор, 2005.
| 
