Автомазацiя виробничих процесiв пiдприємства
з дисциплiни Охорона працi
Тема „Автомазацiя виробничих процесiв пiдприємства”
ЗМІСТ
ВСТУП
3. ОСНОВНІ РІШЕННЯ ПО АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛО-ГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
4. МАТЕРІАЛЬНО–ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ АВТОАМТИЗАЦІЇ
ВИСНОВОК
ВСТУП
Автоматизацiя технологiчних процесiв є одною з найважливiших засобiв пiдвищення продуктивностi працi, зменшення витрат матерiалiв i енергiї, покращення якостi продукцiї, впровадження прогресивних методiв управлiння. На початку XXI столiття вона набула нових рис та особливостей у зв’язку з бурхливим розвитком технiчних засобiв – мiкропроцесорної технiки i персональних електронно-обчислювальних машин, функцiональнi можливостi яких дають змогу використовувати найдосконалiшi методи в рамках сучасних складних систем управлiння. Мiкропроцесорнi пристрої та електронно-обчислювальнi машини пов’язанi мiж собою обчислювальними i керуючими мережами, дозволяють впроваджувати комп’ютернi технологiї у нетрадицiйнi сфери дiяльностi пiдприємства, що проявляється в iнтеграцiї виробничих процесiв та управлiння ними. Застосування мiкропроцесорної технiки в харчовiй промисловостi дозволяє пiдвищити точнiсть регулювання технологiчними параметрами, зменшити виробничi втрати компонентiв продукцiї.
Створення i впровадження таких систем в промисловiсть включає декiлька послiдовних етапiв: проектування, монтаж, наладка i експлуатацiя.
Основними задачами автоматизацiї є iнтенсифiкацiя промисловостi на основi впровадження нових досягнень науки i технiки, зменшення числа технологiчних переходiв; впровадження неперервних схем промисловостi; кiлькiсний та якiсний рiст одиничних потужностей обладнання; подальше пiдвищення рiвня механiзацiї i автоматизацiї.
Масштабнiсть задач, якi вирiшує харчова промисловiсть потребує створення заводiв, цехiв, дiлянок з високим ступенем механiзацiї i автоматизацiї виробництва; технологiчними процесами i виробництвом на базi використання ЕОМ; створення приладiв i систем автоматизацiї на базi традицiйних технiчних засобiв, а також мiкропроцесорної технiки; розробки i впровадження промислових роботiв i манiпуляторiв.
Метою автоматизацiї є пiдвищення ефективностi працi, покращення якостi продукцiї, яка випускається, створення умов для оптимального використання всiх ресурсiв промисловостi.
сигналами та iнше.
Автоматизацiя цукрового виробництва забезпечує якiсну i ефективну роботу технологiчних дiлянок тiльки у випадку комплексного пiдходу до вирiшення цiєї задачi. При такому пiдходi варто пiдготувати до автоматизацiї технологiчне устаткування, технологiю i вибрати необхiднi засоби автоматизацiї для основних i допомiжних процесiв.
Сучасна автоматизована система управлiння технологiчними процесами рiзних вiддiлiв цукрового виробництва призначена:
- покращення якостi регулювання основних технологiчних параметрiв;
- замiна морально та фiзично застарiлих iснуючих засобiв автоматизацiї;
- реалiзацiя сучасних принципiв управлiння;
- покращення технологiчної дисциплiни за рахунок постiйного контролю по виконанню норм технологiчного режиму i можливiстi аналiзу iсторiї параметрiв за любий перiод часу;
- зменшення працi технологiчного персоналу;
- аналiз виникаючих ситуацiй та своєчасного прийняття рiшень за рахунок видiлення i показу iнформацiї на мнемосхемах ПК, графiках параметрiв;
- аналiз аварiйних ситуацiй за допомогою роздрукування графiкiв;
- пiдвищення професiональної пiдготовки технологiчного персоналу, персоналу служби КВПiА.
Технологiчний процес цукрового виробництва є в основному безперервно – потоковим i здiйснюється головним чином у безупинно-дiючому устаткуваннi, а тому задовольняє основнi вимоги з погляду його автоматизацiї.
Ритмiчна робота пiдприємства в значнiй мiрi забезпечується системами керування й обумовлює високi показники його роботи.
Отже головним напрямом автоматизацiї в агропромисловому комплексi на сучасному етапi є створення комп’ютерно-iнтегрованих виробництв, впровадження мiкропроцесорної технiки та ЕОМ, покращення якостi випускаємої продукцiї, зменшення працi персоналу.
Процес випарювання в цукровому виробництвi призначений для пiдвищення концентрацiї цукру в розчинi шляхом видалення з нього води в виглядi пару. Процес проводиться в умовах атмосферного або надлишкового тиску або пiд вакуумом. При цьому найбiльш економiчним є випарювання пiд вакуумом. Зниження затрат виникає внаслiдок того, що при випарюваннi пiд вакуумом знижається температура кипiння розчину, тому може бути використана пара низького тиску. Для створення бiльш економiчних процесiв випарювання в цукровому виробництвi використовуються багатокорпуснi випарнi установки. В цьому випадку вторинна пара може використовуватися для нагрiвання наступних корпусiв випарної станцiї.
Широке застосування у цукровiй галузi знайшла широке застосування чотирьохкорпусна установка з концентратором, IV корпус i концентратор якої знаходяться пiд розрiдженням.
При автоматизацiї випарної установки повинно бути передбачено регулювання подачi випарного соку на установку, рiвень в випарних апаратах, тиск сокового пару в 1 корпусi, розрiдження у IV i в концентраторi, контроль густини соку перед випарною станцiєю, контроль тиску i рiвня в корпусах випарної установки. Основнi параметри, якi повиннi бути передбаченi на випарнiй станцiї: температура ретурної пари, тиск ретурної пари (1. 1-1. 2 кгс/см), розрiдження в концентраторi (0. 5-0. 6 кгс/см , розрiдження в концентраторi повинно бути бiльше нiж в IV корпусi).
Стабiлiзацiя подачi фiльтрованого соку на випарну установку здiйснюється слiдкуючою системою, де в якостi завдання по витратi соку на випарну установку надходить сигнал по рiвню вiд збiрника перед випаркою.
i тиск. Оптимальнi умови роботи випарної установки забезпечуються шляхом контролю i регулювання по корпусам (I, II, III, IV корпуси) ряду параметрiв.
Задана випарна здатнiсть випарної установки досягається за рахунок корисної рiзницi температур мiж грiючою та соковою парою по корпусам, що забезпечується шляхом стабiлiзацiї перепаду тепла на випарнiй установцi, як рiзниця мiж температурою розчину в І корпусi та V (концентраторi). Якщо зазначений перепад витриманий, то тиск по корпусам установлюється автоматично, як на само регульованому об’єктi.
ІІ – 30-40 %; ІІІ – 40-50%; IV – 50-60%; V – 60-70%.
Вiдхилення рiвня вiд норм призводить до порушення технологiчного режиму випарювання. Якiсть роботи випарної станцiї оцiнюють по щiльностi сиропу на виходi з V корпуса (концентратора). При зниженнi щiльностi сиропу витрата пару на випарювання рiзко збiльшується, тому що до випарювання води ведуть у вакуум-апаратах iз дворазовим використанням пари, а тривалiсть уварення утфелю І продукту збiльшується. Сироп вище 70% гiрше фiльтрується i уварюється. Також потрiбно слiдкувати за тим, щоб розрiдження в концентраторi було бiльше нiж в IV корпусi. Приблизно розрiдження в IV корпусi повинно бути 0. 4-0. 45 кгс/см, а в концентраторi 0. 5-06кгс/см. При таких умовах концентратор пiд дiєю розрiдження буде перетягувати до себе сiк, а якщо розрiдження буде менше нiж в IV корпусi або однаковим сiк не буде перетягуватися i з часом у концентраторi рiвень буде 0%.
Отже, щоб пiдтримувати рiвень в умовах, якi задовольняють технологiчний режим потрiбно обов’язково слiдкувати за рiвнем фiльтрованого соку в збiрнику перед випарною станцiєю, температурою та тиском ретурної пари, розрiдженням в концентраторi та IV корпусi.
Контроль за вiдкачкою сиропу с концентратора дозволяє судити про ритмiчнiсть роботи випарної установки, а також регулювати її продуктивнiсть iз урахуванням роботи наступних дiлянок.
Рiвень конденсату в збiрниках або гiдравлiчних колонках контролюють iз метою запобiгання заповнення камер, що грiють, апаратiв конденсатом i вiдводу його в мiру надходження на наступний збiрник або в ТЕЦ.
В моїй схемi автоматизацiї IV i V збiрник конденсату перекачується насосами в збiрник амiачної води, а І, ІІ, ІІІ збiрник конденсату в ТЕЦ.
Випарнi корпуси розташовують на вiдстанi, достатньому для установки регулюючої арматури з мiнiмальним числом колiн i поворотiв для одержання мiнiмального гiдравлiчного опору. На соковому потоцi застосовують регулювальнi клапани нормально – закритого типу, якi монтують на байпасних комунiкацiях. У випадку здвоювання циркуляцiйних корпусiв перший апарат установлюють на 250-300 мм вище другого, при цьому вiдвiд вторинної пари з корпусiв здiйснюють трубопроводами з урахуванням гiдравлiчного опору й навантаження по парi.
випарної установки досягається шляхом правильного вибору розмiрiв збiрникiв конденсату й дiаметрiв регулювальних органiв. Розмiри збiрникiв конденсату вибирають iз умови сепарацiї пари кипiння конденсату. Вони повиннi вiдповiдати не менш чим двоххвилиннiй витратi конденсату при номiнальнiй продуктивностi заводу.
Автоматизацiя технологiчних процесiв є найважливiшим засобом пiдвищення продуктивностi працi. Впровадження автоматизацiї призводить до скорочення витрат матерiалiв та енергiї, покращення якостi продукцiї i пiдвищення надiйностi роботи.
В сучасних випарних установках теплотехнiчний контроль за роботою устаткування здiйснюється за допомогою рiзних контрольно-вимiрювальних приладiв. Вони призначенi для автоматичного вiдновлення заданого режиму всiєї станцiї випарювання. По показах цих приладiв ведуть оптимальний експлуатацiйний режим роботи випарних агрегатiв, їх випробування й налагодження, а також стежать за надiйнiстю i економiчнiстю роботи установки. Контрольно-вимiрювальнi прилади мають винятково важливе значення для нормальної роботи процесу видалення надлишку води, тому що являються надiйним засобом вiдтворення та обробки iнформацiї про технологiчнi й теплотехнiчнi процеси, що протiкають у випарнiй установцi.
Для нормального протiкання технологiчного процесу випарювання дифузiйного соку в випарнiй установцi обов’язковою умовою є дотримання заданих параметрiв рiвня по корпусам випарної станцiї. В разi пониження рiвня в корпусi можливе закипання кип’ятильних трубок, що є недопустимим. При перевищеннi рiвня є ймовiрнiсть потрапляння сиропу на турбiну. У зв’язку з цим, до точностi пiдтримки заданого значення рiвня пред’являються дуже високi вимоги i вiд якостi регулювання рiвня залежить якiсть роботи випарної станцiї. Система автоматизацiї дає можливiсть точного контролю та регулювання рiвня шляхом впливу на подачу соку та забезпечує захист та блокування вiд переповнення. Для вимiрювання рiвня можна використати такi засоби автоматизацiї, як УБ-ЭМ (буйковий рiвнемiр електричний), УБ-П (буйковий рiвнемiр пневматичний), кундоктометричний рiвнемiр та iншi. В залежностi вiд тиску всерединi випарної установки, габаритностi та зовнiшнiх умов.
Випарна установка є основним споживачем пари на цукровому заводi i вiд того як вона використовується залежить її економiчна ефективнiсть. Для вимiрювання тиску пари, яка подається на випарну станцiю можна використати такi засоби, як манометр, датчик тиску Aplisens РС-28, САПФИР, Метран та iншi.
Температура є одним з найважливiших параметрiв в технологiчному режимi роботи випарної установки i має чiтко встановленi значення, дотримання яких забезпечує швидкiсть та якiсть процессу випарювання. В разi пiдвищення температури вiдбувається дегiдратування цукрози з утворенням темнокольорових карамелей i вона пiддається лужному розкладанню. Також вiдбувається iнтенсифiкацiя процесу утворення накипу на кип’ятильних трубах. В разi пониження температури значно уповiльнюється та порушується технологiчний режим роботи випарної установки. Пониження температури також призводить до порушення роботи iнших станцiй заводу (вакуум – апаратiв, дифузiї), так як вторинна пара з випарної установки використовується для їхньої роботи. Для вимiрювання температури використовуються такi засоби автоматизацiї, як термометр розширення, термоперетворювач опору, термопари рiзних градуїровок.
В випарнiй установцi ретурна пара подається лише в перший корпус, а грiючим середовищем наступних є соковита пара (пара яка утворюється пiд час випаровування надлишку води з соку), який переходить з корпуса в грiючу камеру наступного корпусу. Цим забезпечується економiя умовного палива. Але така пара буде з меншим потенцiалом менша температура i тиск. Ось чому по корпусам випарної установки рiзний тиск. Впровадження системи автоматизацiї для даного параметру забезпечить надiйнiсть технологiчного режиму.
Регулювання розрiдження на випарнiй установцi вiдбувається в концентраторi. Якщо розрiдження знаходиться в заданих межах то випарна установка працює без перебоїв, вiдбувається нормальне перетiкання соку по корпусам та нормальний температурний режим. Система автоматизацiї дає можливiсть точного контролю та регулювання розрiдження на випарнiй установцi. Для вимiрювання розрiдження використовуються такi засоби автоматизацiї, як манометр, датчик тиску Aplisens РС-28, Метран, та iншi.
Для нормального теплового режиму роботи випарної установки необхiдно своєчасно вiдводити конденсат з випарних камер. Це вiдбувається шляхом вiдкачки через конденсатнi колонки в збiрники конденсату.
для попередження обслуговуючого персоналу про вiдхилення параметрiв вiд норми або про аварiйний стан устаткування.
Система автоматизацiї повинна забезпечити надiйнiсть й економiчнiсть роботи випарного агрегату, звести до мiнiмуму втрати фiзичної працi й значно знизити чисельнiсть обслуговуючого персонали. В сучаснiй автоматизацiї використовують мiкропроцесорну технiку та персональнї електронно-обчислювальнї машини. В харчовiй промисловостi постiйно вдосконалюється технiка i технологiя виробництва шляхом впровадження прогресивних технологiчних схем нового виду обладнання, передового досвiду.
Процес випарювання в цукровому виробництвi призначений для пiдвищення концентрацiї цукру в розчинi шляхом видалення з нього води в виглядi пари. Процес проводиться в умовах атмосферного або надлишкового тиску або пiд вакуумом. Зниження витрат виникає внаслiдок того, що при випарюваннi пiд вакуумом знижується температура кипiння розчину, тому може бути використана пара низького тиску.
Випарна установка цукрового заводу є важливим об’єктом автоматизацiї так як при установцi автоматичних приладiв контролю i регулювання вiдбувається:
- покращується стабiльнiсть роботи;
- покращується якiсть цукру;
- пiдвищується вихiд цукру.
i розрiдження в п’ятому корпусi, продуктивностi корпусiв, концентрацiї сиропу, контроль густини соку перед випарною станцiєю та сиропу пiсля випарної установки.
Даний проект передбачає автоматизацiю наступних параметрiв:
- регулювання тиску в корпусах випарної станцiї;
- регулювання рiвня в корпусах випарної станцiї;
- контроль рiвня в збiрнику соку;
- контроль температури у корпусах випарної станцiї.
Багатокорпусна випарна складається з п‘яти активних корпусiв, причому перший i другий корпуси складаються iз двох випарних апаратiв. Випарний апарат першого корпуса обiгрiвається ретурною парою вiд колектора, а наступнi корпуси i споживачi живляться екстра парами I-IV корпусiв.
Сигнал вiд буйкового перетворювача рiвня УБ-ЭМ аналоговий 4-20 mA (позицiя 2в) надходить до блоку ручного управлiння БРУ-7К, потiм сигнал поступає на контролер, а з нього на виконавчий механiзм (позицiя 2д). Даний контур передбачає блокування вiд падiння рiвня в I корпусi: при зниженнi рiвня в збiрнику соку i в I корпусi до мiнiмуму подається сигнал на повне вiдкриття клапана подачi амiачної води в збiрник i клапана подачi розчину в I корпус БВУ. Цей контур може працювати без участi контролера. Можна управляти клапаном за допомогою блока ручного управлiння БРУ-7К (позицiя 1г,2г,3г). На ньому задається режим руч./авт., вводиться завдання i вбудований цифровий iндикатор для вiдображення величину параметру в даному випадку рiвня в %.
Автоматичне регулювання рiвня у випарних апаратах здiйснюється впливом на стiк iз захистом вiд переповнення шляхом впливу на приплив соку.
Автоматичне регулювання тиску соковитої пари в I корпусi БВУ здiйснюється регулятором тиску, що змiнює тиск ретурної пари, яка надходить на багатокорпусну випарну установку. Тиск вимiрюється датчиком тиску Aplisens РС-28 (позицiя 9а). Сигнал 4-20 mA з датчика поступає на контроллер, а з контроллера на виконавчий механiзм (позицiя 9б).
Автоматичне регулювання розрiдження в V корпусi здiйснюється шляхом впливу на витрату вторинних парiв на живлення цих корпусiв. Розрiдження вимiрюється датчиком тиску Aplisens РС-28 (позицiя 5а). Сигнал 4-20 mA з датчика поступає на контроллер, а з контроллера на виконавчий механiзм (позицiя 5б).
Отже на мою думку випарнiй станцiї пiдiбранi найкращi прилади й обладнання для нормального проходження технологiчного процесу випарювання.
4. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ АВТОАМТИЗАЦІЇ
В данiй курсовiй роботi реалiзовано наступнi контури автоматизацiї:
- схема контролю та регулювання рiвня по корпусам БВУ;
- схема контролю та регулювання розрiдження в концентраторi випарного апарату;
Контроль i регулювання рiвня в корпусах випарної станцiї реалiзовано наступним чином: вимiрювання рiвня вiдбувається буйковими рiвнемiрами УБ-ЭМ (поз. 2а, 3а, 4а); з них сигнал аналоговий 4-20 mA поступає на блок ручного управлiння БРУ-7К (позицiя 1г,2г,3г) й на контролер. Величина рiвня в корпусi вiдображається на монiторi ЕОМ. Також за допомогою ЕОМ можна регулювати виконавчими механiзмами (вiдкрити/закрити на визначений %), переводити з ручного в автоматичний режим i навпаки. Також регулювати рiвень в корпусах можна без впливу ЕОМ – за допомогою блока ручного управлiння БРУ-7К.
Перетворювач рiвня буйковий УБ-ЭМ призначений для роботи в системах автоматичного контролю, регулювання, управлiння технологiчними процессами, та забезпечує неперервне перетворення значення вiмирювального параметру – рiвня рiдини аба границi роздiлу двох незмiшуваних рiдин, як нейтральних, так i агресивних, в стандартний струмовий вихiдний сигнал дистанцiйної передачi з одночасною iндикацiєю параметру в процентах аба мiлiметрах на вбудованому цифрово-му iндикаторi.
Перетворювач призначений для робiт iз вторинною та показуючою апара-турою, регуляторами та iншими пристроями автоматики, системами упра-влiння, якi працюють вiд стандартного сигналу 0-5мА, 0-20мА або 4-20мАпостiйного струму.
Технiчнi характеристики:
Перетворювачi моделей 2620, 2622, 2640 повиннi вибиратися з ряду 250, 400, 600, 800, 1000, 1600, 2000, 2500, 3000, 4000, 6000, 8000, 1000мм
Моделi 2650 iз ряду 1000, 1600, 2000, 2500 мм;
- дiапазон вимiрювання перетворювачiв 0…. 100%;
- допускаємi межi тиску контролюємого середовища
Для моделей 2615 - 2. 5 мПа;
2620, 2622 - 4,0 мПа;
2630 - 6,3 мПа;
2640 - 16 мПа;
2650 - 20мПа;
- живлення УБ-ЭМ – 36В, допускається здiйснювати живлення перетворювачiв з межами змiни струмового сигналу, а перетворювачiв УБ-ЭМ з межами змiни 0-5мА та 0-20 мА вiд джерела живлення постiйного струму з напругою вiд 18-36В.
Джерело живлення, який використовують для живлення перетворювачiв в експлуатацiйних умовах, повинен задовольняти наступним умовам:
- опiр iзоляцiї повинен бути не менше 40Мом;
- витримувати випробувальну напругу 1,5 кВ при повiрцi електричної
- витримки iзоляцiї;
- пульсацiя вихiдної напруги при частотi гармонiчних складових, не перевишаючи 500Гц;
- вiдстань мiж перетворювачем УБ-ЭМ та джерелом живлення не повинно перевищувати 600м по трасi;
- потужнiсть – 1,2 ВА;
Перетворювач має пристрiй, який дозволяє встановити значення вихiдного сигналу, який вiдповiдає нульовому значенню вимiрювального рiвня (коректор нуля).
Метрологiчнi характеристики:
- перетворювачi призначенi для роботи при барометричному тиску вiд 84 – 106,7 кПа.
Принцип дiї заключається в наступному:
- змiна виштовхувальної сили через ричаг передається на магнiтну систему яка змiщується вiдносно нерухомо закрiпленого датчика Холла, при цьому напруга з датчика Холла змiнюється пропорцiйно виштовхувальнiй силi.
- багатофункцiональної станцiї ручного керування аналоговими або iмпульсними виконавчими механiзмами;
- блоку ручного задатчика аналогового сигналу;
- блоку ручного задатчика iмпульсних сигналiв "бiльше "-"менше";
- цифрового iндикатора двох технологiчних параметрiв
- Ручний задатчик з установкою завдання в межах вiд 0 до 100%
- Блок управлiння для ручного переключення вихiдних струмових кiл аналогового регулятора с автоматичного режиму управлiння на ручний i навпаки за допомогою клавiшi на переднiй панелi.
- Блок управлiння для дистанцiйного переключення режиму управлiння в положеннi ручной/автомат, за допомогою сигналiв, якi подають на клемно-блочний з’єднувач
- Автоматичне блокування (в ручному режимi управлiння) дистанцiйного переключення при включеннi клавiшi на переднiй панелi
Функцiональнi можливостi
- встроєний мiкропроцесор;
- цифрова калiбровка вимiрювального каналу;
- цифрова фiльтрацiя;
- лiнеаризацiя вхiдного сигналу;
- порiвняння результату перетворення з установками мiнiмум та максимум, а також сигналiзацiю на переднiй панелi вiдхилень MIN-MAX;
- конфiгурацiя блока ручного управлiння проводиться за допомогою iнже нерного пульта;
- збереження параметрiв при вiдключеннi живлення;
- гальванично роздiлений iнтерфейс RS-485 (планується модернiзацiя), кiлькiсть приладiв в мережi RS-485: до 255
- захист вiд несанкцiйного вимiрювання параметрiв
Технiчнi характеристики
- Вхiднi сигнали: 0-5мА (Rвх=400 Ом), 0(4)-20 мА (Rвх=100 Ом), 0-10В (Rвх>50кОм)
- Вихiднi аналоговi сигнали: 0-5 мА (Rн(2кОм), 0-20 мА, 4-20 мА (Rн (500 Ом), 0-10В (Rн>2 кОм)
- Дiапазон змiни установки завдання: 0 - 100%
- Кiлькiсть розрядiв цифрового iндикатора: 4
- Висота цифр свiтлодiодних iндикаторiв: 14 мм змiнний струм... < 220 В, < 0,100 А
- Температура навколишнього середовища: вiд +5°С до +50°С
- Напруга живлення: вiд живлення змiнного струму ~(220±22)В, (50±1)Гц
- Потужнiсть: не бiльше 6 Вт
- Корпус (ВхШхГ): щитовий 96х96х185 мм DIN43700, IP30
- Монтажна глибина: 240 мм
- Маса блока: не более 0,95 кг
Позначення при заказi:
де:
А - код входу:
1 - 0-5 мА; 2 - 0-20мА, 3 - 4-20 мА, 4 - 0-10 В
1 - 0-5 мА; 2 - 0-20мА, 3 - 4-20 мА; 4 - 0-10 В
U – напруга живлення:
220 - ~220В 50Гц
Контроль i регулювання розрiдження в корпусах випарної станцiї реалiзовано наступним чином: за мiсцем знаходиться датчик тиску Aplisens РС-28 (позицiя 5а). Сигнал аналоговий 4-20 mA з датчика поступає на контроллер. Також як в контурi регулювання рiвня величина параметру вiдображається на ЕОМ. Також можно управляти виконавчим механiзмом заслiнкою з електро-пневматичним позицiонером (позицiя 5б). Потiм сигнал з контроллера надходить на виконавчий механiзм.
Вимiрювальний перетворювач тиску PC-28, який призначений для вимiру розрiдження, а також надлишкового та абсолютного тиску газу, пари i рiдини.
Вимiрювальним елементом є п’єзорезисторна кремнiєва монолiтна структура, вбудована в приймач тиску, що вiддiлений вiд вимiрюваного середовища роздiльною мембраною i заповнений спецiальною манометричною рiдиною. Залита силiконовим компаундом електронна схема помiщена в корпусi зi ступенем захисту з ІP 65 до ІP 67 в залежностi вiд обраного електричного з'єднання.
Настройка та калiбрування
Користувач за допомогою потенцiометрiв має можливiсть коректування "нуля" i дiапазону вимiрювання у межах до 10% без взаємодiї настроювань.
5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Технiка безпеки являє собою комплекс технiчних i органiзацiйних заходiв, якi спрямованi на попередження обслуговуючого персоналу вiд травматизму, шкiдливого впливу, якi викликанi умовами працi.
вiд дiлянок з пiдвищеною небезпекою i з тяжкими умовами працi. Автоматична сигналiзацiя, блокування i захист вiд переливiв, перевищення тиску, аварiйних ситуацiй є заходами по технiцi безпеки i охоронi працi.
Для того, щоб попередити нещаснi випадки i безпечну експлуатацiю технологiчного обладнання всi працiвники зобов’язанi пройти курс навчання по технiцi безпеки. Керiвники пiдприємств в свою чергу зобов’язанi забезпечити своєчасне i якiсне проведення iнструктажу робiтникiв по безпечним прийомам i методам роботи, якi регулярно проводяться на всiх пiдприємствах незалежно вiд ступеня небезпеки пiдприємств.
Пiсля навчання весь персонал повинен здати iспити по технiцi безпеки.
З метою визначення здатностi персоналу по стану здоров’я займатися обслуговуванням, ремонтом, перевiркою систем вимiрювання i автоматизацiї всi робiтники повиннi пройти медичний огляд. Повторнi перiодичнi медичнi огляди проводяться не рiдше одного разу на рiк, а при роботi, а при роботi з приладами, якi мiстять, ртуть, джерела радiацiйного випромiнювання – не рiдше одного разу на шiсть мiсяцiв. Персонал метрологiчної служби, який обслуговує i ремонтує засоби i системи автоматизацiї у виробничих цехах, повинен знати правила технiки безпеки i виробничої санiтарiї, якi вiдносяться до цих виробництв.
Виконання робiт на установках, в трубопроводах, якi знаходяться пiд тиском i в зонi високих температур, допускається тiльки з дозволу керiвника, який вiдповiдальний за їх експлуатацiю, пiсля виконання всiх заходiв, якi забезпечують безпечне ведення робiт. Роботи в загазованих або вибухонебезпечних мiсцях повиннi проводитись не менш як двома особами, а роботи в криницях, агрегатах, резервуарах – в денний час з обов’язковим оформленням вiдповiдного наряду, з попереднiм обов’язковим чiтким iнструктажем.
Також при роботi пiдприємств цукрової промисловостi є актуальним питання про забруднення навколишнього середовища. При процесi переробки цукру використовується велика кiлькiсть води, наприклад, мийка, що призводить до утворення стiчної води, яка потребує очищення. В зв’язку з цим придiляється велика увага до рацiонального використання води i скороченню викидiв стiчних вод.
ВИСНОВОК
При роботi над даним курсовим проектом було зiбрано багато iнформацiї про багатоконтурну випарну установку, на основi якої було розроблено функцiональну схему автоматизацiї, в якiй передбачено контроль i регулювання таких параметрiв:
- розрiдження в концентраторi;
- рiвень в випарних апаратах;
- рiвень в збiрнику амiачної води;
- рiвень в збiрнику фiльтрованого соку перед випаркою;
Схема автоматизацiї реалiзована на електричних засобах автоматизацiї.
На основi виконаної роботи можна зробити висновок, що при автоматизацiї будь-якої ланки харчової промисловостi значно збiльшується величина прибутку i значно зменшуються затрати на виготовлення однiєї одиницi продукцiї.
1. Петров И. К «Технологические измерения и приборы в пищевой промишлености». - 2-е издание – М.:Агропроиздат, 1985 – 344 с.
2. Широков Л. А, Широков В. И, Михайлов В. И., Фельдмани др.. «Автоматизацiя производственных процес сов и АСУ ТП в пищевой промышленности» под ред.. Л. А. Широкова – М.:Агропромиздат, 1986
3. А. С Клюев, Б. В. Глазов, А. Х. Дубровский, А. А. Клюев «Проектирование систем автоматизации технологических процес сов: Справочное пособие» - М.:Энергоатомиздат, 1990. -464 с.
4. В. Ц. Жидецкий, В. С. Джигерей, О. В. Мельников «Основи охорони працi». -Львiв: Авiша, 1999 – 348с.
5. Інструкцiї до приладiв БРУ-7, УБ-ЭМ, Aplisens.
| 
