Перша допомога при опiках, дiї крайнiх температур та ураженнi електричним струмом
На тему: Перша допомога при опiках,
дiї крайнiх температур та ураженнi електричним струмом
учень 11 класу
Черненко Юрiй
Перша допомога при опiках, дiї крайнiх температур та ураженнi електричним струмом
Перша допомога при опiках
Опiки виникають пiд дiєю високих температур. Опiки вiд свiтлового випромiнювання, полум'я, кип'ятку i гарячої пари називають термiчними, а вiд дiї на шкiру i слизовi оболонки сильних кислот i лугiв, якi спричинюють не тiльки мiсцеве ураження, а й загальне отруєння органiзму, — хiмiчними.
Важкими є опiки вiд напалму та iнших запалювальних речовин. Напалм прилипає до одягу i, продовжуючи горiти, вражає не лише шкiру, а й пiдшкiрну клiтковинi та м'язи й утворює глибокi опiки.
Залежно вiд глибини ураження шкiри i тканин тiла розрiзняють чотири ступенi опiкiв: легкий (І) — почервонiння шкiри; середньої тяжкостi (П) — утворення пухирiв; тяжкий (Ш) — змертвiння всiєї товщини шкiри; надзвичайно тяжкий (IV) — обвуглювання тканин тiла.
довго тривалiсть (вiд 24 до 72 годин). Опiкова хвороба характеризується гострою iнтоксикацiєю, порушенням в органiзмi водно-сольового обмiну. Все це часто призводить до запалення легень, ураження печiнки, нирок, гострих виразок шлунково-кишкового тракту.
Коли на потерпiлому горить одяг, то насамперед потрiбно його погасити, накинувши пальто, ковдру тощо. Потiм необхiдно дати потерпiлому випити теплої пiдсоленої води. Обпечену частину тiла звiльняють вiд одягу, обрiзаючи i залишаючи на мiсцi тi його шматки, що прилипли до тiла. Не можна розрiзати або роздушувати пухирi, торкатись обпаленої поверхнi руками, змазувати її жиром, маззю чи iншими речовинами. На опiкову поверхню накладається стерильна пов'язка.
При великих опiках, якi займають значну поверхню тiла, ураженого слiд загорнути в чисте простирадло, вжити всiх необхiдних заходiв для запобiгання шоку i термiново транспортувати його до медичного закладу.
Перша допомога при вiдмороженнях, тепловому та сонячному ударi
Вiдмороження — це ушкодження тканин органiзму внаслiдок дiї на них низьких температур. Вiдмороження можливi навiть за температури вище О °С, особливо ти перiодичних вiдлигах. До вiдмороження призводить мок ре І тiсне взуття, тривале перебування в нерухомому станi на холодi І в снiгу, пiд холодним дощем. Найчастiше вiдморожуються кiнцiвки, насамперед нижнi.
(заживлення без наслiдкiв); надзвичайно тяжкий (IV) — змертвiння м'яких тканин тiла i навiть кiсток.
Надаючи першу допомогу, потерпiлого кладуть у ванну з теплою водою, а коли такої можливостi немає, то захищають вiд холоду на мiсцi: дають йому гарячий чай, каву, а мокрий одяг, мокре взуття замiнюють сухим. Якщо ще не настали змiни в тканинах (пухирi на шкiрi, змертвiння), то вiдмороженi мiсця протирають спиртом чи одеколоном й обережно розтирають ватним тампоном або вимитими сухими руками до почервонiння шкiри. Якщо ж змiни вже є, то ушкодженi мiсця протирають спиртом i накладають стерильну пов'язку. Не рекомендується при вiдмороженнях будь-якого ступеня розтирати ушкодженi мiсця шкiри снiгом, бо це може погiршити стан потерпiлого.
Тепловий удар може виникнути при загальному перегрiваннi внаслiдок тривалої дiї високої температури. Його рiзновидом е сонячний удар, зумовлений надмiрною дiєю на органiзм людини прямих сонячних променiв. 1 характеризується насамперед головним болем І припливом кровi до голови, шумом у вухах, слабкiстю, нудотою, запамороченням i спрагою.
Якщо дiя сонячних променiв не припиняється i потерпiлий не звертається за допомогою, то настає виснажливiсть, дихання поверхневе, пульс прискорений, слабкий. Потерпiлий скаржиться на потемнiння в очах, на бiль у животi згодом починається пронос. У важких випадках температура тiла пiдвищується до 40 градусiв С, виникають судоми, блювота, зiницi розширюються, можлива непритомнiсть. При тепловому ударi симптоми розвиваються ще швидше. Цi ознаки свiдчать про те, що якщо не вжити вiдповiдних заходiв, стан може рiзко погiршитись аж до непритомностi.
Перша допомога надається так: винести потерпiлого на свiже повiтря; розстебнути одяг на шиї, животi; покласти холодний компрес на голову, шию, дiлянку грудей; потiм напоїти його холодним напоєм (найкраще холодною мiнеральною водою). При непритомностi потерпiлого чи зупинцi його дихання необхiдно провести штучне дихання та iншi реанiмацiйнi заходи.
Перша допомога при ураженнi електричним струмом
Ураження електрострумом виникають у побутi й на виробництвi найчастiше через порушення правил користування джерелами електроенергiї; iнодi буває ураження блискавкою. Це викликає в органiзмi загальнi й локальнi змiни. Ураження вiдбувається тодi, коли людина виявляється увiмкненою в електричне коло i струм проходить крiзь неї в землю, а також пiд час дiї iндукцiйного струму. Тяжкiсть ураження залежить вiд величини струму, вiку i стану здоров'я потерпiлого. Мають також значення ступiнь опiрностi тканин i навколишнє середовище. Так, електричний струм добре проходить крiзь вологi тканини тiла i погано — крiзь шкiру долонь i п'ят. Бiльш вираженi змiни вiдбуваються зi шкiрою пiдвищеної вологостi, виснаженою або ушкодженою.
Постiйний струм напругою до 40 В не викликає смертельного ураження. При напрузi 220-380 В вмирають 20-30 %, при 1000 В — 50 %. Дiя струму напругою 3000 В i бiльше практично завжди призводить до смертi потерпiлого. Змiнний струм напругою 127-220-380 В i частотою 50 Гц небезпечнiший, нiж постiйний.
лише внутрiшнi органи.
При ураженнi блискавкою дуже небезпечним є пряме попадання в голову. 80-90% потерпiлих непритомнiють. Порушення серцевої дiяльностi при ураженнi блискавкою менш небезпечне, нiж при ураженнi електричним струмом, у зв'язку з короткочаснiстю дiї i високою кою в зонi розряду. Зупинка дихання найчастiше виникає як вторинне явище, спричинене рефлекторною зупинкою серця, ушкодженням ребер i мозку пiсля падiння потерпiлого на землю.
й обережно, користуючись предметами, що не проводять струм (палицею, сухою мотузкою), одягнувши гумовi рукавицi, взувши калошi або гумовi чоботи, якщо вони є. Щоб вiдновити дихання, проводять штучну вентиляцiю легень. У разi зупинки серця роблять його непрямий масаж; перед цим потрiбно один раз сильно вдарити кулаком (ребром долонi) в дiлянку мiж нижньою i середньою частинами грудної клiтки, тобто провести дефiбриляцiю. У клiнiчних умовах вона здiйснюється короткочасним розрядом електроструму малої сили i високої напруги. Про ефективнiсть непрямого масажу серця свiдчить поява пульсу на соннiй артерiї.
Перша допомога при рiзноманiтних отруєннях хiмiчними речовинами та продуктами, укусах
Поняття про отруту та отруєння
Отрута — це речовина, здатна викликати отруєння живого органiзму. Отруйнi речовини подiляються на хiмiчнi (окис вуглецю, психотропнi препарати, фосфорорганiчнi сполуки, кислоти, луги та iн.), рослинного (гриби, наркотики, дурман, цикута тощо) та тваринного (отруйнi змiї, комахи) походження. Отруєння— це хiмiчна травма органiзму, спричинена його iнтоксикацiєю.
об'ємного кровотоку. Передусiм страждають нирки, печiнка, легенi, серце, мозок. Найчастiше спостерiгаються такi спiльнi для бiльшостi отруєнь ознаки: раптове погiршення стану i незвична манера поведiнки потерпiлого; нудота, блювання, пронос; опiки на губах, язицi або шкiрi; бiль у грудях або в животi; порушення дихання; пiтливiсть i пiдвищене слиновидiлення; м'язовi посмикування i судоми; незвичайний колiр шкiри; можлива кома.
Може настати смерть. Тому слiд негайно винести потерпiлого iз загазованої зони, розстебнути одяг, провести штучне дихання.
При вдиханнi значної кiлькостi парiв бензину та антифризу, при випадковому їх потрапляннi в дихальнi шляхи як рiдини з'являються кашель iз кров'яним харкотинням, головний бiль, посинiння шкiрних покривiв, судоми, непритомнiсть, далi важке запалення легень. Токсичний набряк легень, бронхiт, гостра пневмонiя спостерiгаються при отруєннi дихлоретаном, парами хлору, амiаку, сильними кислотами.
Перша допомога — винести потерпiлого з отруєної атмосфери; при послабленнi дихання проводити штучнедихання («рот у рот») до встановлення самостiйного дихання потерпiлого; обов'язково направити його до лiкарнi.
Потрапляння у шлунок бензину i рiзних розчинникiв при випадковому їх ковтаннi викликає почуття сп’янiння, потiм запаморочення, психомоторне збудження, головний бiль, сильну неодноразову блювоту, бiль у животi, посинiння шкiрних покривiв, пiзнiше — не придасть. При отруєннi метиловим спиртом, i хiнiном. крiм названих ознак, може бути гостра слiпота. Тому насамперед треба викликати блювання подразненням глотки; досить ефективний засiб — напоїти отруєного молоком. Якщо в аптечцi є ентеросорбент або активоване вугiлля, дати потерпiлому дозу, зазначену в iнструкцiї. Викликати швидку допомогу.
порушення дихання, ураження серцево-судинної системи, нирок, печiнки й органiв травлення.
шляхiв (може запасти язик) i починати штучну вентиляцiю легень; коли потрiбно, провести увесь комплекс заходiв для оживлення потерпiлого.
Отруєння кислотами i лугами при випадковому їх прийомi всередину небезпечно тим, що вони, роз'їдаючи слизову оболонку рота, стравоходу, шлунка можуть викликати їх прорив. При таких отруєннях спостерiгаються опiк губ, слизової оболонки порожнини рота, стравоходу, шлунка, сильна спрага, пiдвищене слиновидiлення, бiль у ротовiй порожнинi та органах травлення, неможливiсть ковтати. Може настати шок.
Перша допомога: якщо при отруєннi кислотами або лугами вiдсутнi ознаки прориву шлунка чи стравоходу (надзвичайно сильний бiль за грудниною i в дiлянцi шлунка), то дати потерпiлому велику кiлькiсть води, викликати в нього блювання (подразненням глотки), потiм — молоко, яєчний бiлок, крохмаль. Питна сода протипоказана. Можна ковтати шматочки льоду. Коли з'являється сильний бiль у шлунку, є пiдозра на прорив, вводити знеболювальний засiб шприц-тюбиком (у цей час не давати пити). Якщо потерпiлий знепритомнiв, то блювання викликати не треба, а покласти його в стiйке положення на бiк, щоб уникнути ядухи. Потерпiлого необхiдно негайно транспортувати до лiкарнi в напiвсидячому положеннi iз зiгнутими в колiнах ногами, поклавши йому холодний компрес на дiлянку шлунка.
При потрапляннi кислот i лугiв в очi потрiбно промити їх протягом 10-20 хв. струменем води.
або розчином оцту (1. 5 чайної ложки на склянку води); пiсля цього дати випити молока iз содою.
При ураженнi шкiри кислотою слiд ретельно промити й водою з питною содою (0,5 чайної ложки на склянку води) i милом. Промиваючи проточною водою вражену лугами шкiру, можна застосувати розчин лимонної кислоти чи оцту в тих самих пропорцiях, що й при полосканнi. Пiсля промивання на обпечену шкiру потрiбно накласти стерильну пов'язку, щоб туди не потрапили хвороботворнi мiкроорганiзми.
Перша допомога ори отруєннi їжею, грибами та ягодами
протей та iн.). Як правило, такi отруєння характеризуються коротким прихованим перiодом токсикоiнфекцiї, їх ознаки виявляються дуже швидко.
Захворювання починається гостро: нездужання, нудота i блювання пiд час їжi, гострий бiль у животi, пiдвищення температури до 38-39 °С, трохи пiзнiше пронос. Хворого мучить спрага, язик сухуватий, обкладений сiруватим нальотом, у животi гурчить. Можливий гострий гастроентерит: зневоднення органiзму, прискорення пульсу, пониження артерiального тиску, ядуха, посинiння шкiри i слизових оболонок; нерiдко бувають судоми м'язiв рук i нiг.
Перша допомога: якщо в раннiй стадiї отруєння немає пiдстав вважати, що це iнфаркт мiокарда, потрiбно викликати блювання або термiново кiлька разiв промити шлунок (дати потерпiлому випити 1,5-2 л 0,05 % розчину перманганату калiю або iншої рiдини, пiсля чого в: блювання подразненням кореня язика пальцями до появистої води). Пiсля промивання дати потерпiлому випити активованого вугiлля або одну столову ложку ентеросороенту, велику кiлькiсть чаю, сокiв, але не годувати. Якщо проносу немає, дайте потерпiлому рицини або натрiю сульфату (двi столовi ложки 0,5 "л води). Потiм закутати потерпiлого ковдрою, обкласти грiлками i викликати швидку допомогу, оскiльки потерпiлий потребує квалiфiкованої медичної допомоги, особливо при багаторазовому блюваннi, проносi, зневодненнi органiзму та вираженiй
Не слiд залишати потерпiлого самого, бо в будь-який момент можуть зупинитися дихання й кровообiг i потрiбно буде термiново проводити реанiмацiйнi заходи.
Досить поширене отруєння грибами. Воно завжди болiсне i часто закiнчується смертю. Щоб уникнути такої небезпеки, необхiдно навчитися розпiзнавати їстiвнi та отруйнi гриби. Найчастiше отруєння грибами буває пiсля вживання в їжу блiдої поганки i мухомора.
При отруєннi грибами спочатку виникають нудота, безупинне блювання, бiль у всьому животi, пронос, рiзка слабкiсть, головний бiль, запаморочення; потiм зневоднюється органiзм, знижується артерiальний тиск, прискорюється пульс, рiзко падає температура тiла, посилюються потовидiлення, слино- i сльозотеча, мимовiльнi сечовипускання i дефекацiя. Можливi розвиток жовтухи, крововиливи в шкiру, розлади свiдомостi; рiзко збiльшується в розмiрах печiнка. Смерть настає внаслiдок печiнкової недостатностi.
Перша допомога: при перших ознаках отруєння грибами якнайшвидше викликати блювання i промити шлунок, дати потерпiлому проносний засiб; досить ефективним є прийом ентеросорбентiв (карбактин, мiкросорб, ультрадсорб тощо). Обов'язково потрiбно викликати швидку медичну допомогу, щоб термiново вiдправити потерпiлого в найближче вiддiлення реанiмацiї або токсикологiї.
З отруйних рослин на територiї нашої країни найбiльш небезпечними є вовчi ягоди (вовче лико), вороняче око, цикута, блекота. При отруєннi отруйними рослинами з'являються загальна слабкiсть, запаморочення, нудота i блювота, болi в животi. Слiд негайно промити шлунок, для цього дати потерпiлому випити 5-6 склянок теплої пiдсоленої води, а потiм ввести у рот два пальцi i, надавивши на корiнь язика, видалити воду зi шлунка.
Перша допомога при укусах отруйних змiй, павукiв i комах
Укуси отруйних змiй (гадюки звичайної, глюкози, кобри та iн.) i таких павукiв, як каракурт, тарантул, а печенi для життя. Першими ознаками отруєння вiд їхнiх укусiв є бiль, набряк, пiдшкiрний крововилив, iнодi пiдвищена кровоточивiсть у мiсцi укусу.
Отруєння змiїною отрутою супроводжується запамороченням, головним болем, нудотою, блюванням, проносом, носовою кровотечею, рiзким прискоренням пульсу i падiнням кров'яного тиску. Дуже часто спостерiгається картина шоку, зумовленого надмiрним страхом потерпiлого.
Отрута каракуртiв i тарантулiв, якi водяться в сухих i темних мiсцях, може спричинити хворобливе напруження м'язiв, схоже на судоми, ядуху i пiдвищене слиновидiлення. Особливо небезпечнi укуси павукiв, отрута яких руйнує еритроцити (червонi кров'янi тiльця) i пiдвищує скипання кровi. Швидко настає шок.
Першу допомогу необхiдно надати термiново. Щоб попередити поширення отрути в органiзмi, потрiбно негайно накласти на одну годину джгут вище мiсця укусу, але так, щоб зберiгався пульс на периферичнiй артерiї. Мiсце укусу прикривають серветкою, змоченою розчином перекису водню. Для вiдсмоктування отрути на мiсце укусу ставлять кровоссальну банку, попередньо зробивши 3-4 проколи товстою голкою. Неприпустиме вiдсмоктування отрути ротом: це небезпечно при навiть незначних ушкодженнях слизової оболонки рота або порушеннi цiлiсностi зубiв.
або запальничкою, щоб отрута зруйнувалася, не встигнувши всмоктатися. При цьому припiканням не варто зловживати, бо воно може викликати змертвiння тканин.
Укуси отруйних комах — бджiл, ос, джмелiв, комарiв — порiвняно з укусами змiй не такi небезпечнi, але їх одиничнi укуси можуть завдати значної шкоди здоров'ю й навiть призвести до смертi (при пiдвищенiй чутливостi людини до отрути комах).
Наслiдки укусiв бджiл, ос та iнших комах цього виду часто обмежуються болем, почервонiнням i набряком у мiсцi укусу, але iнодi їх отрута викликає сип на тiлi, набряк обличчя та шиї; iнколи призводить до порушення дихання. Особливо небезпечнi численнi укуси. У дорослої людини укуси п'яти бджiл можуть викликати тяжке отруєння, а укуси кiлькох сотень — смертельне.
При укусах бджолами, осами, джмелями з ранки видаляють жало, на ранку кладуть примочку з нашатирного спирту з водою або протирають тампоном, змоченим розчином перекису водню. Якщо припухлiсть i почервонiння у мiсцi укусу швидко поширюються, слiд вiдсмоктати отруту ротом чи кровоссальною банкою. Можна застосовувати бальзам «Золота зiрка», а також назол-спрей для швидкого зменшення набряку дихальних шляхiв при укусах у порожнинi рота або в дiлянцi голови i шиї.
В осiб з пiдвищеною чутливiстю до отрути комах, а також при численних укусах може розвинутися тяжке ускладнення — анафiлактичний шок. Яскраво виражена реакцiя на отруту комах буває в тих, у кого є схильнiсть до алергiчних захворювань. На таких потерпiлих необхiдно звертати особливу увагу, тому що вони можуть загинути через кiлька секунд пiсля укусу.
Першу допомогу при алергiчнiй реакцiї, якщо немає можливостi усунути дiю алергену, слiд надавати, використовуючи протиалергiчнi засоби: для прийому всередину — супрастин, димедрол, дiазолiн, тавегiл; для зовнiшнього застосування — мазь з гiдрокортизоном, дексаметазоном або преднiзолоном. У тяжких випадках хворого потрiбно негайно госпiталiзувати.
|
