Види об'єднань громадян

Види об'єднань громадян МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Контрольна робота № 1 з дисциплiни “Адмiнiстративне право України” на тему: “Види об’єднань громадян” Виконала: студентка заочної форми навчання спецiальностi 6601 7 групи 2 курсу Ткаченко О.І. 026135 Перевiрив(ла): викладач Братель О. Г. Київ – 2003 ВСТУП громадян — звичайне у свiтовiй практицi явище. Це достатньо самостiйнi утворення, у справи яких держава, як правило, втручається найменшим чином. Об'єднання громадян органiчно вплiтаються в тканину суспiльних i, перш за все — адмiнiстративно-правових вiдносин. Без них неможливо уявити саму органiзацiю суспiльства, механiзм здiйснення народовладдя в Українi. Іншими словами, демократiя без рiзноманiтних об'єднань громадян неможлива. До недавнiх пiр такi об'єднання не мали належного розвитку: їх перелiк був занадто обмежений, дiяльнiсть формальна, оскiльки їх соцiальне призначення, цiлi й завдання були повнiстю пiдпорядкованi вимогам тоталiтарної командно-адмiнiстративної системи. конституцiйне право. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН Право громадян на свободу передбачено i гарантовано Конституцiєю та законодавством України, Загальною декларацiєю прав людини, Мiжнародним пактом про громадянськi i полiтичнi права, Конвенцiєю Мiжнародної органiзацiї працi №87 «Про свободу асоцiацiй i захист права на органiзацiю». У вiдповiдностi з цими документами свобода асоцiацiй включає право громадян створювати їх за своїм вибором без попереднього на те дозволу; право вступати до таких органiзацiй i право органiзацiй самостiйно виробляти свої статути; органiзовувати свiй апарат, мати широкi контакти з мiжнародними органiзацiями тощо. економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнтересiв. При цьому нiхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єд­нання громадян чи обмежений у правах за належнiсть чи неналежнiсть до полiтичних партiй або громадських органiзацiй. Форми суспiльної активностi громадян вираженi в дiяльностi їх рiзних об'єднань, тому поняття «об'єднання громадян» є узагальню­ючим, що вiдображує рiзноманiтнiсть цих форм у реальному життi суспiльства. Дiяльнiсть об'єднань громадян носить найрiзноманiтнiший ха­рактер. Вона може бути спрямована на участь у розробленнi держав­ної полiтики, розвиток науки, культури, вiдродження духовних цiн­ностей, розв'язання конкретних соцiальних проблем окремих кате­горiй та груп громадян, здiйснення благодiйної дiяльностi, охорону навколишнього природного середовища, обумовлюватися спiль­нiстю професiйних та iнших iнтересiв громадян тощо. Усi цi надзвичайно важливi засади знайшли своє втiлення в преамбулi Закону України вiд 16 червня 1992 року «Про об'єднання громадян», що повнiстю узгоджується з положеннями Конституцiї України. До речi, Закон дає офiцiйне визначення об'єднань громадян, пiд яким розумiється добровiльне громадське формування, створене на основi єдностi iнтересiв для спiльної реалiзацiї громадянами своїх прав i свобод. Іншими словами, це — нормативна, конституцiйно-правова основа для реалiзацiї прав громадян на вiльне об'єднання, тобто гарантована державою можливiсть громадян вiльно об'єднуватись з iншими громадянами для задоволення своїх полiтичних, економiчних, соцiальних, професiйних iнтересiв. Природа громадських об'єднань характеризується такими трьома ознаками: добровiльне членство, самоуправлiння i стабiльнiсть у часi. Об'єднання громадян — це добровiльна, самодiяльна, постiйно дiюча асоцiацiя людей, яка не має на метi отримання прибуткiв. З огляду цього можна сказати, що законодавець не може втручатись в дiяльнiсть громадських органiзацiй, крiм трьох випадкiв: — при набуттi ними прав юридичної особи; — при здiйсненнi фiнансового контролю за їх дiяльнiстю i оподаткуваннi., Об'єднання громадян створюються i дiють на основi таких принципiв як добровiльнiсть, рiвноправнiсть, самоврядування (самоуправлiння), законнiсть i гласнiсть. Змiстом їх дiяльностi є реалiзацiя прав членiв об'єднань, основою яких є їх особиста зацiкавленiсть, особистий iнтерес, який виникає i реалiзується на ґрунтi поєднання особистих i громадських iнтересiв. Їм притаманна органiзацiйна єднiсть, їх члени приймають участь у виробленнi основних напрямкiв дiяльностi об'єднань, у виборах керiвного складу, здiйснюють контроль за дiяльнiстю всiх пiдроздiлiв об'єднань. Завдання громадських об'єднань тiсно поєднується з завданнями, якi стоять перед суспiльством на кожному етапi його розвитку. В умовах розбудови громадянського суспiльства в Українi громадськi органiзацiї повиннi стати дiєвим елементом механiзму здiйснення повновладдя українського народу. Закон України «Про об'єднання громадян» зазначає, що об'єднання громадян визначаються або полiтичною партiєю, або громадською органiзацiєю. - масовi об'єднання громадян (полiтичнi партiї, творчi спiлки, релiгiйнi органiзацiї, добровiльнi товариства, професiйнi спiлки та iн.); Об'єднання громадян можуть класифiкуватися i за масштабами дiяльностi. Згiдно з цим критерiєм можна видiли­ти об'єднання громадян, якi дiють у масштабах всiєї держави, мас­штабах окремих адмiнiстративно-територiальних одиниць та їх частин, а також об'єднання громадян, дiяльнiсть яких носить мiжнародний характер i поширюється на територiю не тiльки України, а й iнших держав. При цьому полiтичнi партiї дiють тiльки в державному масштабi. Масштаб дiяльностi органiв громадської самодiяльностi та органiв громадського самоврядування обмежений кордонами конк­ретних адмiнiстративно-територiальних одиниць. притаманнi тим чи iншим об'єднанням громадян. До загальних ознак слiд вiднести: 1) добровiльнiсть об'єднання. Це вiдображується у добровiль­ностi вступу та виходу з об'єднання громадян, методах роботи, сут­нiстю яких є досягнення певної мсти внутрiшньоорганiзацiйними методами, особливих формах примусу, з яких найвищою є виключен­ня iз членiв об'єднання громадян; 2) органiзацiйнi заходи, якими в дiяльностi об'єднань громадян виступають самоврядування та саморегуляцiя; закрiплення за громадськими iнспекторами охоро­ни природи права складати протоколи про адмiнiстративне право­порушення). 1) членство в об'єднаннi та вiдносини членства, що випливають звiдси; 2) обов'язковiсть участi членiв об'єднання громадян в його ро­ботi та створеннi матерiальної бази об'єднання шляхом внесення членських внескiв; 3) наявнiсть статуту об'єднання громадян. Як правило, в дiяль­ностi об'єднань громадян вiдсутнi комерцiйнi цiлi або одержання при­бутку. Виняток становить лише дiяльнiсть кооперативних органiзацiй. Крiм того, допускається господарська або iнша комерцiйна дiяльнiсть об'єднань громадян для виконання їх статутних завдань та цiлей. серед них є Закон України «Про об'єд­нання громадян», а також закони України «Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї», «Про профспiлки». Дiяльнiсть деяких об'єд­нань громадян,, в тому числi кооперативних органiзацiй, комерцiй­них фондiв, органiв громадської самодiяльностi, регулюється вiдпо­вiдними законодавчими актами. Партiя полiтична – добровiльне об'єднання людей, котрi прагнуть домогтися здiй­снення iдей, якi вони подiляють, задоволення спiльних iнтересiв; органiзована певним чином час­тина якоїсь соцiальної верстви, класу, покликана висловлювати i захи­щати iнтереси цiєї спiльноти, до­магатися їх дотримання i виконання, бути її полiтичним “голосом”, “уособленням” окремих групо­вих iнтересiв. Громадськi органiзацiї та рухи – добровiльнi масовi об'єднання громадян, що виника­ють внаслiдок їхнього вiльного во­левиявлення на основi спiльних iнтересiв i завдань. поширеними рiзновида­ми громадських органiзацiй в сучасному свiтi є: профспiлки; органiзацiї iнвалiдiв; вете­ранськi, жiночi, молодiжнi, дитячi органiзацiї; науковi, технiчнi, культур­но-просвiтницькi, фiзкультурно-спортивнi та iн. добровiльнi т-ва; творчi спiлки; рiзноманiтнi земляц­тва; фонди, асоцiацiї, товариства та iн. Характерною ознакою громадських органiзацiй, як засвiдчує вищенаведене визначення, є документальне офор­млення мети й завдань i органiзацiйно-структурне забезпечення. Видiляють двi основнi групи функцiй громадських органiзацiй: 1) функцiї, якi вони виконують стосовно забезпе­чення захисту iнтересiв своїх чле­нiв (осн. захисна, допомiжна фун­кцiя); 2) функцiї, якi громадськi органiзацiї виконують стосовно системи влади в державi, розвитку суспiльства в цiлому (осн. операцiйна i творча функцiї). Вiдносна вiдстороненiсть громадських органiзацiй вiд полiтики пов'язана насампе­ред з тим, що держава безпосередньо не втручається в їхню дiяльнiсть, а лише регулює її вiдповiдно до дiю­чого законодавства. До того ж громадськi органiзацiї, на вiдмiну вiд державних iнститутiв, не надiленi владними повноваження­ми. Вiдрiзняються вони й вiд полiтичних партiй, оскiльки вони не ставлять за мету ово­лодiння державною владою. Вiдмiннiсть їх вiд усiх iнших суспiльних угруповань пов'язана з притаманними їм особ­ливостями функцiонування (ви­никнення за iнiцiативою знизу, фак­тична єднiсть, забезпечення iнтере­сiв своїх членiв та прихильникiв, не­залежно вiд мети та характеру об'єд­нання, нетрадицiйнiсть) та принци­пами їхньої дiяльностi (добровiль­нiсть, поєднання особистих i суспiльних iнтересiв, самоврядування, рiвноправнiсть, законнiсть, гласнiсть). Отже, за своєю природою i характером дiяльностi громадськi органiзацiї не є полiтичними органiзацiями. Однак сама по собi їхня дiяльнiсть почасти набуває полiтичного ха­рактеру, оскiльки вони, по-перше, об'єд­нують людей, котрi входять до спек­тра полiтичних сил (патрiотичнi сили, нацiо­нально зорiєнтованi групи, прихиль­ники реформування суспiльства та iн.), i по-друге, – вони становлять собою потенцiйну базу для виникнення на їхнiй основi нових полiтичних партiй. звiльняють особистiсть вiд необхiдностi самостiйно вирi­шувати безлiч проблем, вiдкрива­ють широкi можливостi для суспiльно-полiтичної iнiцiативи народу, для здiйснення ним самоврядування. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН Значною мiрою взаємовiдносини держави i об'єднань громадян регулюються нормами адмiнiстративного права, а саме Законом України “Про об’єднання громадян”. Цi норми визнача­ють правовий статус об'єднань громадян, а саме —сукупнiсть прав та обов'язкiв, якi реалiзуються у правовiдносинах, що виникають мiж об'єднаннями громадян i суб'єктами виконавчої влади. Передусiм це стосується питань легалiзацiї об'єднань громадян, передбачених ст. ст. 13,14,15 Закону України “Про об’єднання громадян”. Іншими словами, держава офiцiйно визнає об'єднання громадян оформлює його правове становище. Офiцiйне визнання об'єднань громадян здiйснюється шляхом їх реєстрацiї або повiдомлення про заснування. Для реєстрацiї об'єднання громадян його засновники подають заяву про це, а також певнi документи, перелiк яких визна­чається законодавством. Крiм того, громадськi органiзацiї можуть легалiзувати своє заснування шляхом письмового повiдомлення про це вiдповiдних державних органiв. Основоположне значення у визначеннi правового становища об'єднання громадян має його статут. Вiн повинен мiстити: назву, мету та завдання об'єднання; умови i порядок прийому в члени об'єднання та виходу iз нього; структуру, порядок створення та дiяльностi статутних органiв об'єднання; права та обов'язки його членiв; джерела надходження коштiв та порядок здiйснення видiв дiяльностi, необхiдних для виконання статутних завдань; порядок внесення змiн i доповнень в статут; порядок реорганiзацiї або лi­квiдацiї об'єднання; юридичну адресу. Полiтичнi партiї та мiжнароднi громадськi органiзацiї пiдлягають обов'язковiй реєстрацiї Мiнiстерством юстицiї України, а легалiзацiя громадських органiзацiй здiйснюється вiдповiдно Мiнiстерством юс­тицiї України, органами мiсцевої державної адмiнiстрацiї, а також виконавчими органами мiсцевого самоврядування. Вiдмова в реєст­рацiї об'єднання громадян може бути оскаржена в судовому порядку. громадян України, якi не обмеженi судом у дiєздатностi i не перебувають у мiсцях позбавлення волi. Що сто­сується громадських органiзацiй, то їх засновниками, крiм громадян України, можуть бути iноземнi громадяни та особи без громадянства, яким виповнилося 18 рокiв. Засновниками молодiжних та дитячих органiзацiй можуть бути особи, якi досягли 15-рiчного вiку (Закон України “Про молодiжнi та дитячi громадськi органiзацiї” вiд 1 грудня 1998 р.). Важливим чинником, що впливає на адмiнiстративно-право­вий статус об'єднань громадян, є встановлення державою обме­жень на створення та дiяльнiсть об'єднань громадян. Так, не пiдля­гають легалiзацiї такi об'єднання громадян, а дiяльнiсть легалiзова­них об'єднань громадян забороняється в судовому порядку, якщо їх метою е: змiна насильницьким шляхом конституцiйного ладу та в будь-якiй протизаконнiй формi порушення суверенiтету i територi­альної цiлiсностi держави, пiдрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганда вiйни, насильства, розпалювання мiж­етнiчної, расової та релiгiйної ворожнечi, посягання на права i свободи людини, здоров'я населення, створення воєнiзованих формувань (ст. 4 Закону України “Про об’єднання громадян”). Держава не втручається в дiяльнiсть об'єднань громадян, нада­ючи їм широку автономiю. Проте це не виключає здiйснення з боку держави контролю за дiяльнiстю об'єднань громадян, що передбачено ст. ст. 25,26. Так, органи, що проводять легалiзацiю об'єднань громадян, здiйснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Законом України “Про об’єднання громадян” закрiплено право представникiв цих органiв бути присутнiми на заходах, якi проводять об'єднання громадян, вимагати необхiднi документи та одержувати у необхiдних випадках пояснення. Фiнансовi органи та органи податкової адмiнiстрацiї здiйснюють контроль за джерелами i розмiрами прибуткiв та iнших фiнансових надходжень, а також за правильнiстю сплати об'єднаннями грома­дян податкiв. З свого боку об'єднання громадян повиннi представ­ляти фiнансовим органам декларацiю про свої прибутки та витрати. об'єднання громадян несуть вiдповiдальнiсть у встановленому законом порядку. Для здiйснення своєї дiяльностi об'єднання громадян надiляють­ся широкими правами. Вони можуть виступати учасниками суспiль­них правовiдносин, набувати майновi i немайновi права, братiї участь у розробленнi державної полiтики та формуваннi органiв влади, про­водити масовi заходи тощо. Здiйснення громадянами гарантованої ст. 35 Конституцiї України свободи свiтогляду i вiросповiдання породжує рiзного роду суспiльнi вiдносини, значна частина яких носить правовий характер. Так, закрi­плене у ти статтi право громадян на вiдправлення релiгiйних культiв i ритуальних обрядiв, проведення релiгiйної дiяльностi обумовлює ство­рення та дiяльнiсть рiпних релiгiйних органiзацiй — релiгiйних товариств, управлiнь, центрiв, монастирiв, релiгiйних братств, духовних на­вчальних закладiв i т. iн., що становлять собою стiйкi органiзацiйнi си­стеми з специфiчними цiлями та конкретними способами їх досягнення. Основним законодавчим актом, який визначає правове станови­ще релiгiйних органiзацiй, а також їх взаємовiдносини з державою є Закон України «Про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї». Сутнiсть правового регулювання взаємовiдносин держави i релiгiй­них органiзацiй полягає в такому: держана та її органи не користу­ються методами державно-правового контролю або примусу при виз­наченнi громадянами свого ставлення до релiгiї, не втручаються у релiгiйну дiяльнiсть органiзацiй вiруючих, якщо вони не порушує законiв держави та встановленого порядку, не надають релiгiйним органiзацiям матерiальної пiдтримки, не доручають їм виконання будь-яких державних функцiй. Разом з тим держава сприяє встанов­ленню вiдносин взаємної релiгiйної та свiтоглядної терпимостi i по­ваги мiж людьми, охороняє законну дiяльнiсть релiгiйних органi­зацiй та право вiруючих на вiдправлення релiгiйних культiв i ритуальних обрядiв, здiйснює державний контролi, за додержанням законодавства України про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї. У свою чергу, релiгiйнi органiзацiї позбавленi права втручатися у справи держави, брати участь у дiяльностi полiтичних партiй, вису­вати кандидатiв до органiв державної влади. Цi органiзацiї займають­ся питаннями, пов'язаними iз задоволенням релiгiйних потреб гро­мадян. При цьому релiгiйнi органiзацiї мають право на участь у сус­пiльному життi та використання засобiв масової iнформацiї нарiвнi з об'єднаннями громадян. Для одержання релiгiйною органiзацiєю права юридичної осо­би необхiдна її державна реєстрацiя. Засновники релiгiйної органi­зацiї — вiруючi повнолiтнi громадяни у кiлькостi не менше 10 чо­ловiк —- подають заяву про реєстрацiю та статут релiгiйної органi­зацiї у вiдповiдний державний орган, який зобов'язаний у мiсячний термiн прийняти рiшення про реєстрацiю. Статут релiгiйної органiзацiї приймається на загальних зборах вiруючих громадян i має низку важливих особливостей. Зокрема, у статутi наводяться вiдомостi про вид релiгiйної органiзацiї, її мiсце знаходження, майновий стан, права релiгiйної органiзацiї на засну­вання пiдприємства, засобiв масової iнформацiї, створення навчаль­них закладiв, порядок вирiшення майнових та iнших питань у разi припинення дiяльностi релiгiйної органiзацiї та iн. У власностi релiгiйних органiзацiй можуть знаходитися спору­ди, предмети культу, об'єкти виробничого, соцiального та благодiйного призначення, транспорт, грошовi кошти та iнше майно, що необхiдне їм для забезпечення їхньої дiяльностi. Суб’єктами вiдповiдальностi за порушення законодавства про свободу совiстi та релiгiйнi органiзацiї поряд з посадовими особами державних органiв можуть бути також особи, якi займають вiдповiдне становище в iєрархiї релiгiйних органiзацiй, та громадяни. Припинення дiяльностi релiгiйних органiзацiй можливе як за рiшенням їх членiв, так i за рiшенням суду в разi порушення ними законодавства України. У вiдповiдностi з Законом України “Про об’єднання громадян” (ст. 20, 21, 22, 23, 24) об'єднання громадян користуються досить широкими правами, головними з яких є права: виступати учасником цивiльно-правових вiдносин; представляти та захищати свої законнi iнтереси у державних та громадських органах; брати участь у полiтичнiй дiяльностi; пiдтримувати iншi об'єднання; створювати установи та органiзацiї; одержувати необхiдну iнформацiю, розповсюджувати її та засновувати засоби масової iнформацiї; засновувати пiдприємства, необхiднi для виконання статутних цiлей. Визначенi права полiтичних партiй: — приймати участь у виробленнi державної полiтики; — брати участь у формуваннi органiв влади, представництво в їх складi; — мати вiльний доступ пiд час виборчої кампанiї до державних засобiв масової iнформацiї. Об'єднання громадян мають досить широкi майновi та iншi «матерiальнi» права (ст. 21 Закону України “Про об’єднання громадян”: “Власнiсть об'єднань громадян. Об'єднання громадян може мати у власностi кошти та iнше майно, необхiдне для здiйснення його статутної дiяльностi. Об'єднання громадян набуває право власностi на кошти та iнше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте вiд вступних та членських внескiв, пожертвуване громадянами, пiдприємствами, установами та органiзацiями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштiв чи на iнших пiдставах, не заборонених законом. Полiтичнi партiї також мають право на майно, придбане вiд продажу суспiльно-полiтичної лiтератури, iнших агiтацiйно-пропагандистських матерiалiв, виробiв з власною символiкою, проведення фестивалiв, свят, виставок, лекцiй, iнших полiтичних заходiв. Громадськi органiзацiї також мають право на майно та кошти, придбанi в результатi господарської та iншої комерцiйної дiяльностi створених ними госпрозрахункових установ та органiзацiй, заснованих пiдприємств. Кошти та iнше майно об'єднань громадян, в тому числi тих, що лiквiдуються, не може перерозподiлятись мiж їх членами i використовується для виконання статутних завдань або на благодiйнi цiлi, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рiшенням суду спрямовується в доход держави”). В той же час держава: 1) встановлює обмеження щодо одержання коштiв та iншого майна полiтичними партiями, їх установами та органiзацiями (ст. 22 Закону України “Про об’єднання громадян”: “Обмеження щодо одержання коштiв та iншого майна полiтичними партiями, їх установами та органiзацiями. Полiтичним партiям, їх установам та органiзацiям забороняється прямо або опосередковано одержувати кошти та iнше майно вiд: • iноземних держав та органiзацiй, мiжнародних органiзацiй, iноземних громадян та осiб без громадянства; • державних органiв, державних пiдприємств, установ та органiзацiй, крiм випадкiв, передбачених законами України; • нелегалiзованих об'єднань громадян; • анонiмних пожертвувачiв. Полiтичнi партiї не мають права одержувати доходи вiд акцiй та iнших цiнних паперiв, їм забороняється мати рахунки в iноземних банках та зберiгати в них коштовностi. Полiтичнi партiї зобов'язанi щороку публiкувати свої бюджети для загального вiдома”). (загальнi збори, конференцiї, з'їзди тощо) в порядку, передбаченому законодавством України та статутними документами. Окремi функцiї щодо господарського управлiння майном може бути покладено вищими статутними органами управлiння на створюванi ними органи, мiсцевi осередки або передано спiлкам об'єднань громадян”) 3) умови зайняття господарською та iншою комерцiйною дiяльнiстю (ст. 24 Закону України “Про об’єднання громадян”: “Господарська та iнша комерцiйна дiяльнiсть. З метою виконання статутних завдань i цiлей зареєстрованi об'єднання громадян можуть здiйснювати необхiдну господарську та iншу комерцiйну дiяльнiсть шляхом створення госпрозрахункових установ i органiзацiй iз статусом юридичної особи, заснування пiдприємств в порядку, встановленому законодавством. Полiтичнi партiї, створюванi ними установи i органiзацiї не мають права засновувати пiдприємства, крiм засобiв масової iнформацiї, та займатись господарською та iншою комерцiйною дiяльнiстю, за винятком продажу суспiльно-полiтичної лiтератури, iнших пропагандистсько-агiтацiйних матерiалiв, виробiв iз власною символiкою, проведення фестивалiв, свят, виставок, лекцiй, iнших суспiльно-полiтичних заходiв. Об’єднання громадян, створенi ними установи та органiзацiї зобов'язанi вести оперативний та бухгалтерський облiк, статистичну звiтнiсть, зареєструватись в органах державної податкової iнспекцiї та вносити до бюджету платежi у порядку i розмiрах, передбачених законодавствам”). ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ОБ’ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН Посадовi особи легалiзуючих органiв об'єднань громадян та громадяни за порушення законодавства про об'єднання громадян несуть дисциплiнарну, цивiльно-правову, адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть. Об'єднання громадян несуть вiдповiдальнiсть, передбачену цим Законом та iншими законодавчими актами України. Керiвництво об'єднанням громадян, яке не легалiзувалося у встановленому законом порядку чи якому вiдмовлено у легалiзацiї, або яке примусово розпущено за рiшенням суду, але продовжує дiяти, а так само участь у дiяльностi таких об'єднань тягнуть за собою адмiнiстративну або кримiнальну вiдповiдальнiсть (ст. 27 Закону України “Про об’єднання громадян”). (Статтю 27 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом N 3582-12 вiд 11. 11. 93) Види стягнення. За порушення законодавства до об'єднання громадян можуть бути застосованi такi стягнення: • попередження; • штраф; • тимчасова заборона (зупинення) окремих видiв дiяльностi; • тимчасова заборона (зупинення) дiяльностi; • примусовий розпуск (лiквiдацiя) (ст. 28 Закону України “Про об’єднання громадян”). Попередження. При вчиненнi об'єднанням громадян правопорушення, яке не тягне за собою обов'язкового застосування iншого виду стягнення, передбаченого цим Законом, вiдповiдний легалiзуючий орган виносить письмове попередження (ст. 29 Закону України “Про об’єднання громадян”). об’єднання громадян”). (зупинення) окремих видiв або всiєї, дiяльностi об'єднання громадян. З метою припинення незаконної дiяльностi об'єднання громадян за поданням легалiзуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремi види дiяльностi або тимчасово заборонити дiяльнiсть об'єднання громадян на строк до трьох мiсяцiв. Тимчасова заборона окремих видiв дiяльностi об'єднання громадян може здiйснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходiв (зборiв, мiтингiв, демонстрацiй тощо), здiйснення видавничої дiяльностi, проведення банкiвських операцiй, операцiй з матерiальними цiнностями тощо. За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видiв або всiєї дiяльностi об'єднання громадян, суд може продовжити цей термiн. При цьому загальний термiн тимчасової заборони не повинен перевищувати шiсть мiсяцiв. При усуненнi причин, що стали пiдставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його дiяльнiсть може бути вiдновлена судом в повному обсязi (ст. 31 Закону України “Про об’єднання громадян”). (лiквiдацiя) об'єднання громадян. За поданням легалiзуючого органу або прокурора рiшенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (лiквiдується) у випадках: 2) систематичного або грубого порушення вимог статтi 22 Закону України “Про об’єднання громадян”; 3) продовження протиправної дiяльностi пiсля накладення стягнень, передбачених Законом України “Про об’єднання громадян”; Суд одночасно вирiшує питання про припинення випуску друкованого засобу масової iнформацiї об'єднання громадян, яке примусово розпускається. Про примусовий розпуск (лiквiдацiю) об'єднання громадян реєструючий орган протягом п'ятнадцяти днiв пiсля набрання рiшенням суду законної сили повiдомляє у засобах масової iнформацiї. Рiшення про примусовий розпуск всеукраїнських та мiжнародних об'єднань громадян на територiї України приймається Конституцiйним Судом України (ст. 32. Законом України “Про об’єднання громадян”). МІЖНАРОДНІ ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН Дiяльнiсть мiжнародних об’єднань громадян регулюється статтями 33, 34 Закону України “Про об’єднання громадян”. Мiжнароднi зв'язки об'єднань громадян. Громадськi органiзацiї, їх спiлки вiдповiдно до своїх статутiв можуть засновувати або вступати в мiжнароднi громадськi (неурядовi) органiзацiї, утворювати мiжнароднi спiлки об'єднань громадян, пiдтримувати прямi мiжнароднi контакти i зв'язки, укладати вiдповiднi угоди, а також брати участь у здiйсненнi заходiв, що не суперечать мiжнародним зобов’язанням України. Полiтичнi партiї мають право засновувати або вступати в мiжнароднi спiлки, статутами яких передбачено створення лише консультативних або координуючих центральних органiв (ст. 33 Закону України “Про об’єднання громадян”). Мiжнароднi громадськi органiзацiї. Фiлiали iноземних громадських органiзацiй. Мiжнароднi громадськi органiзацiї, фiлiали, вiддiлення, представництва, iншi структурнi осередки громадських (неурядових) органiзацiй iноземних держав на територiї України дiють вiдповiдно до цього Закону, iнших законодавчих актiв України. Легалiзована громадська органiзацiя, що виступила засновником, стала членом мiжнародної органiзацiї або iншим шляхом поширила свою дiяльнiсть на територiю iноземної держави, зобов'язана в мiсячний строк подати необхiднi документи для перереєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України як мiжнародна, якщо iнше не передбачено законами України (ст. 34 Закону України “Про об’єднання громадян”). ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ІНШІ ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН Полiтичнi партiї Однiєю з перших на територiї України була зареєстрована Мiнiстерством Юстицiї України Українська республiканська партiя (5 листопада 1990 р.). Мета партiї — побудова самостiйної демократичної української держави. Вирiшення екологiчних проблем полiтичними методами — така мета Партiї зелених України (24. 05. 1991 р.). Були зареєстрованi й такi партiї як Українська демократична партiя (15. 01. 1991 р.); Демократична партiя України (28. 06. 1991 р.); Народна партiя України (28. 08. 1991 р.); Партiя демократичного вiдродження України (27. 09. 1991 р.); Лiберальна партiя України (10. 10. 1991 р.); Соцiал-демократична партiя України (01. 11. 1991 р.); Об'єднана соцiал-демократична партiя України (15. 11. 1991 р.); Українська християнсько-демократична партiя України (01. 11. 1991 р.); Соцiалiстична партiя України (25. 11. 1991 р.). Партiї ставлять перед собою рiзноманiтну мету, мають рiзнi полiтичнi програми, але в основному їх мета спiвпадає — це побудова на Українi самостiйної i незалежної держави; її розвиток на основi принципiв свободи, демократiї, соцiальної справедливостi i солiдарностi; формування в Українi суспiльства з високим рiвнем життя, вiдродження i подальший розвиток культури українського народу. Іншi об'єднання громадян Рух — це суспiльно-громадська дiяльнiсть, що має на метi певнi завдання й цiлi. Розрiзняють масовi рухи i рухи, що сповiдують полiтичнi цiлi. Поки що Мiнiстерство Юстицiї України зареєструвало 1 рух, який має на метi полiтичнi цiлi: «Народний Рух України». Масових рухiв — 2. Це — Український республiканський рух «Педагоги за мир i взаєморозумiння» та «Українська Рада Миру». Громадськi об'єднання культурних зв'язкiв з iноземними країнами. Таких об'єднань бiля 20. Серед них — «Україна-Туреччина», «Україна-США», «Україна-Індiя» i т. д. Це об'єднання громадян для реалiзацiї яких-небудь спiльних цiлей. Мiнiстерство Юстицiї України зареєструвало спiлку адвокатiв, юристiв, вчителiв, музикантiв, ветеранiв Афганiстану, «Українську спiлку малолiтнiх в'язнiв фашистських концтаборiв»... Фонди. Це найпоширенiший (основний) вид громадських об'єднань. Вони подiбнi до рухiв, але мають бiльш конкретнi цiлi й завдання. Напрямки їх дiяльностi рiзноманiтнi. Вони охоплюють рiзноманiтнi сфери життєдiяльностi республiки. Існують фонди культурно-освiтницького напрямку (Слов'янський фонд України, Український фонд культури), благодiйного характеру (Український нацiональний фонд допомоги iнвалiдам Чорнобилю), мiжнародного спрямування («Вiдродження»). вивчення явищ НЛО та iнших аномальних явищ. І Іншi об'єднання громадян — серед них товариства, академiї, комiтети, клуби, федерацiї, лiги та iн. 10. 10. 1991 р. була зареєстрована спiлка Червоного Хреста; 29. 01. 1992 р. — «Знання», 6. 03. 1991 р. — «Клуб Івана Пiддубного»; 9. 03. 1991 р. — Нацiональний Олiмпiйський комiтет України. ВИСНОВОК Із сказаного можна зробити певнi висновки. Уся система прав i обов’язкiв, їх спiввiдношення зумовленi об’єктивними потребами та iнтересами суспiльства, з одного боку, й iнтересами громадянина i людини з iншого. Право громадян на свободу об’єднання – їх невiд’ємне право, яке гарантовано не тiльки мiжнародними угодами, а й Конституцiєю i законодавством України. Об’єднанням громадян є добровiльне громадське формування, створене на основi єдностi iнтересiв для спiльної реалiзацiї громадянами своїх прав i свобод. Об’єднання громадян проявляється або полiтичною партiєю, або громадською органiзацiєю. Полiтична партiя ставить за мету оволодiння державною владою, формування органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування. Громадська органiзацiя – об’єднання громадян з метою задоволення i захисту своїх законних соцiальних, економiчних, творчих та iнших спiльних iнтересiв. Це органiзацiї, якi мають будь-яку мету, крiм полiтичної. Усi цi надзвичайно важливi засади знайшли своє втiлення в Законi України вiд 16 червня 1992 року “Про об’єднання громадян”, який регулює порядок створення об’єднань громадян, їх права, громадську дiяльнiсть. ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА 1. Адмiнiстративне право України. [Пiдручник для юрид. вузiв i фак-iв / Ю. П. Битян, В. В. Богуцький, В. М. Паращук та iн.]; За ред. Ю. П. Битяна. – Харкiв: Право, 2001 – 528 с. 2. Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення (станом на 15. 01. 2000 р. К.: Вид. “Сiрiн”; 2000 р. – 168 с. 3. Мельщенко В. Ф. Основи конституцiйного права України: Курс лекцiй для студентiв юридичних вузiв i факультетiв. – К.: Вентурi, 1995 – 240 с. 4. За редакцiєю Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабкiна. Полiтологiчний енциклопедичний словник: Навч. посiбник для студентiв вищ. навч. закладiв – К.: Генеза, 1997 – 400 с. 5. Юридичний словник-довiдник: За ред. Ю. С. Шемшученка. – К., Фемiна, 1996 – 696 с. (Nota bene). 7. Закон України вiд 1 грудня 1998 р. “Про молодiжнi та дитячi громадськi органiзацiї”.