Висловлювання вiдомих дiячiв про мову
"Барви української мови". На презентацiї був присутнiй п.Іван Заковоротний зi Сполучених Штатiв Америки, який фiнансово забезпечив видання цiєї цiкавої та важливої працi.
"в епоху перемiгшого соцiалiзму". Вiн колекцiонував вiршi, висловлювання про українську мову, факти про її переслiдування й викорiнення.
довелося працювати, поки "вибивсь у люди" - став власником будiвельної фiрми.
в якiй навчаються сотнi дiтей, пiдтримує нацiональнi органiзацiї.
Ця добра спiльна справа - видання книжки про дивовижну долю української мови, її iсторичний шлях - стане пам'ятником єднання українцiв з рiзних країн свiту, прикладом спiльної чесної працi. Вона допоможе читачам рiзного вiку протистояти iнерцiйнiй силi антиукраїнства, а небайдужим до рiдної iсторiї, культури та мови отримати насолоду вiд вiршiв Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Самiйленка, Лесi Українки, Олександра Олеся, Сергiя Єфремова, Івана Огiєнка, Василя Липкiвського, Микити Шаповала, Євгена Маланюка, Івана Багряного, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Олеся Гончара, Василя Мисика, Дмитра Павличка, Миколи Вiнграновського, Євгена Сверстюка, Лiни Костенко, Павла Глазового, Ігора Калинця, Василя Симоненка, Василя Стуса, Дмитра Бiлоуса, Миколи Лукiва, Катерини Мотрич, Ганни Свiтличної, Івана Дзюби та багатьох iнших
Багато письменникiв, поетiв, журналiстiв нинi працють над схiдними проблемами. Як розповiсти народу України яку чудову мову вiн має ? Якими барвами вiн володiє? Як навчити людей використовувати усе це багатство, не зменшуючи його значення у глазах свiту, а кажучи, це – наша мова i ми – її дiти! У багатьох з наших найкращих людей боляче на сердцi , якщо вони бачуть якусь кривду до неї. І вони борюьбся за нашу рiдну мову.
Вiдоме на Українi радiо “Радiо Свобода” взяло декiлька iнтерв’ю у дiячiв нашої культури, що здатнi за неї заступитися. Наприклад, iнтерв’ю з Начальником Головного управлiння внутрiшньої полiтики Київської мiської держадмiнiстрацiї Олесем Петiком дотримувалось питань, що з’являються перед нашою країною у мовному просторi, такой собi мiнi-звiт. Назвою iнтерв’ю було обрано “Українська мова в українськiй столицi” – iнформацiя замiсть звiту про виконання мiської програми.»
Мiська комплексна програма “Українська мова в українськiй столицi” була пiдготовлена на виконання 10 статтi Конституцiї України, рiшення Конституцiйного Суду вiд 14 грудня 1999 року у справi застосування української мови, а також постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8 вересня 1997 року про всебiчний розвиток i функцiонування української мови. Багато хто появу цiєї програми привiтав, пов’язуючи з нею надiї на те, що вдасться переламати вкрай несприятливу ситуацiю, яка склалася в мовному питаннi не лише в Києвi, але й у цiлому в державi. Пройшло понад 14 мiсяцiв, однак, замiсть звiту про виконану роботу, присутнi почули тiльки iнформацiю “Про стан виконання Мiської комплексної програми заходiв щодо розвитку i функцiонування української мови в мiстi Києвi на 2002-2005 роки “Українська мова в столицi”.
Начальник Головного управлiння внутрiшньої полiтики Київської мiської держадмiнiстрацiї Олесь Петiк, виступаючи з цiєї iнформацiєю, сказав, що робота з систематизацiї заходiв, якi здiйснювалися впродовж семи рокiв, була виконана в 2002 роцi.
А саме: вiдкриття курсiв програмного видання, зокрема для бiблiотечних та державних службовцiв. Заходи, якi проходили в районах, проводилися пiдприємствами цих районiв. Це безумовний позитив.
Тарас Марусик
Начальник Головного управлiння внутрiшньої полiтики Київської мiської держадмiнiстрацiї Олесь Петiк вбачає неповне виконання мiської комплексної програми “Українська мова в українськiй столицi” в грошах.
Олесь Петiк
Якщо говорити про проблеми питань, то будь-яка програма з бюджету – це лише декларацiя.
А народний депутат України Володимир Яворiвський причину байдужости до цiєї програми Олександра Омельченка вбачає в iншому.
Значить, склалася така ситуацiя: це залежить i вiд вищого керiвництва, загальнодержавного. І його про це фактично нiхто не питає. І це дається взнаки. От у чому рiч.
Тарас Марусик
перiодики для шкiл Києва. Але, як сказав один класик, вiд слiв до дiла довго ще чвалати.
Інша передача також було на «Радiо Свобода» “Про i контра”. Передача присвячена мовним питанням
Олександром Омельченком 2 вересня минулого року.
Нашi гостi: депутат Верховної Ради України першого скликання, кандидат педагогiчних наук, голова Київської мiської органiзацiї Української республiканської партiї “Собор” Юрiй Гнаткевич;
начальник Головного управлiння внутрiшньої полiтики Київської мiськ ої держадмiнiстрацiї
Олесь Петiк.
Тарас Марусик
Як уже нашi постiйнi Слухачi знають, останнi мiсяцi, останнi п`ять мiсяцiв ми починаємо нашу передачу з мовних новин. З того моменту як прозвучала наша остання передача було досить багато мовних новин, але очевидно ж найголовнiша - це ратифiкацiя Європейської хартiї регiональних мов i мов меншин, або, як кажуть правильно, “i меншинних мов” Верховною Радою. Це сталося 15 травня. До речi, в українськiй пресi, взагалi ширше у засобах масової iнформацiї, була низка заяв вiд рiзних полiтичних сил i так само вiдкритих листiв на iм`я президента України з проханням накласти вето на цей закон i на даний момент – я перед передачею знову дивився останнi повiдомлення – поки що на цю тему нiчого невiдомо: чи накладено вето, чи пiдписано закон, хоча вже час пройшов, але тут я би хотiв би оприлюднити тiльки один з тих листiв за браком часу. Це лист, який пiдписали вiдомий письменник Валерiй Шевчук, лiтературознавець Михайлина Коцюбинська, культуролог Роман Корогоцький, фiлософ Василь Лiсовий, редактори двох видань, якi займаються питаннями української мови, зокрема Сергiй Греченюк, а також Анатолiй Шевченко, професор Вiталiй Дончик i вiдомий мовознавець Лариса Масенко. Отже, цей лист адресований президентовi України, Леонiдовi Кучмi :
меншин у тому виглядi у якому Верховна Рада прийняла її 15 травня. Вiдомо, що Європейську хартiю було розроблено з метою захисту тих мов, яким загрожує зникнення. Водночас, у преамбулi хартiї зазначено, що охорона i розвиток регiональних мов або мов меншин не повиннi перешкоджати офiцiйним мовам i необхiдностi вивчати їх. Крiм того хартiя, враховуючи специфiчнi умови рiзних європеських держав, дає широкi можливостi вибору з помiж перелiку тих зобов`язань таких, якi вiдповiдають нацiональним iнтересам держави, що ратифiкує хартiю. Слiд зазаначити, що хартiю ще не ратифiкували чимало країн, в тiм числi i багатонацiональна Росiйська федерацiя. Зрозумiло, що тим, хто проштовхував прийняття цього документу у Верховнiй Радi, не йдеться нi про європейський вибiр України, який лише задекларовано, нi про захист мов тих нацiональних меншин, якi перераховано у прийнятому документi, а саме бiлоруської, болгарської, гагаузської, грецької, кримсько-татарської та iнших. Проiмперськи шовiнiстично налаштована частина депутатiв Верховної Ради використала хартiю з тим, щоб юридично закрiпити фактичне домiнування росiйської мови в усiх сферах суспiльного життя України. З причин попередньої тривалої русифiкацiї, викривлення мовного культурного розвитку нашої країни полягає в тому, що фактично до становища упослiдженої “меншинної” мови, яка потребує державної пiдтримки i захисту, яких досi немає, зведено у мову титульної нацiї. Насьогоднi єдиним захистом української мови є її державний статус. Надання, згiдно з прийнятим документом, таких же прав росiйськiй мовi як колишнiй мовi загальноiмперського поширення, що внаслiдок вiдсутностi в нашiй державi мовної полiтики продовжує активно витiсняти українську з її власної територiї, розцiнюємо як аморальну i цинiчну за своїм характером спробу використання Європейської хартiї з метою дальшої асимiляцiї лiнгвоциду української нацiї на її власнiй землi. Вважаючи, що прийняття такого документа загрожує виконанню десятої статтi Конституцiї, вимагаємо вiд президента України як гаранта основного закону, накладення вето”.
Дончик i Лариса Масенко. Нагадаю, що нажаль, за браком часу я не можу процитувати iнших листiв, хоча були звернення починаючи вiд лiдерiв великих полiтичних партiй до президента i до академiї вищої школи, i так само, до речi, присутнiй тут в студiї Юрiй Гнаткевич свого окремого листа надiслав президентовi. Були звернення так само i вiд окремих народних депутатiв, вiд Народного Руху знаю, i так само на цьому тижнi було проведено в один i той же день в рiзних мiсцях в рiзнi години двi пресконференцiї. Одну з них проводили народний депутат Володимир Яворiвський – був там Юрiй Гнаткевич, професор Анатолiй Погрiбний i Дмитро Павличко, поет. А iншу проводив поет Борис Олiйник в “Укрiнформi”, який вкотре, здається втретє, наскiльки я знаю, запропонував створити комiтет захисту української мови.
А зараз я пропоную прослухати коротенько думку професора Погрiбного з приводу ухвалення хартiї.
Анатолiй Погрiбний (запис)
Я потрактовую те, шо сталося у Верховнiй Радi як те, що те питання пристрастi довколо якого були впродовж багатьох мiсяцiв, навiть кiлькох останнiх рокiв. Це питання дiстало зрештою таку антиукраїнську розв`язку. Фактично, це цинiчно, виключно вiдверте таке, оголошення вiйни ураїнству, українськiй мовi, українськiй культурi. Це те, що сповнює величезною тривогою. Вихiд я вбачаю в тому, що президент повинен накласти, все таки, вето i ми вимагаємо цього вiд президента, закликаємо його до цього, оскiльки це вiдбулося iз порушенням багатьох процедурних питань. У нас мова меншин не найчисленнiша. За кiлькiстю мовцiв росiйська мова має масу необгрунтованих переваг i це суперечить духовi, вимогам хартiї i нам треба буде в разi, якщо вето на хартiю не спрацює, ми повиннi оголосити вiйну проти цих необгрунтованих переваг. Тобто тут мусить бути очевидно принцип преведення, скажiмо, мережi, радiо, телебачення, перiодичних видань, книговидань, аудiовiзуальної продукцiї – 97% росiйською мовою аудiовiзуальної – до оптимальної кiлькостi, до вiдсоткової кiлькостi росiян у населеннi України.
української мови, законами України про мови в Українi, постанови кабiнету мiнiстрiв України вiд 8 серпня девяносто сьомого року. Я хотiв би нагадати, тут уже сьогоднi йшлося про хартiю, тобто нiби як, якийсь такий, подiя, яка викликала резонанс. Хотiв би сказати, що в Конституцiї, в десятiй статтi, крiм того, що затверджено, що державною мовою в Українi є українська мова i держава забезпечує всебiчний розвиток i функцiонування української мови в усiх сферах суспiльного життя на всiй територiї України, в Українi також гарантується вiльний розвиток i використання, i захист росiйської, iнших мов нацiональних меншин України. Це цитата статтi 10, тобто сказати про те, що хартiя якимось чином серйозно змiнила нормативну базу для дiй i фунцiонування, якщо говорити про органи влади, я б так зараз не казав i таку трагiчну ноту не вносив. Мова йде про те, що, оскiльки мiська влада будує свою роботу у сферi мовних вiдносин на принципах еволюцiйностi, поступовостi i планомiрностi, вiдтак можна сказати, що виважена мовна полiтика мiської влади є одним з факторiв забезпечення стабiльної ситуацiї в мiстi Києвi. Погодьтеся, мова – це така субстанцiя – дозволю собi навiть такий вислiв фiлософський – яка не може змiнитися кардинально за якийсь рiк-два i навiть десятирiччя, але це не означає, що це значить нам треба заспокоїтись i чекати, що вона сама собою буде розвиватися. Вона цiлi столiття, абсолютно чiтко це уже вiдзначено, можливо i недостатньо дослiдженно, але цiлi столiття перебувала пiд винищенням i укази i церкуляри вiдомi протягом дiй i Росiйської iмперiї, i Радянської iмперiї, i разом з тим українська мова вижила – вижила в умовах, коли не було державностi.
Олесь Петiк
Я просто хотiв би особливо вiдзначити, що не треба було б перетворювати ситуацiю з мовою в мiстi Києвi, коли є все ж таки позитивнi тенденцiї, i, стосовно збiльшення українських класiв в школах – раз – збiльшення вживання все ж таки української мови i, навiть, за соцiологiчними опитуваннями, з двi тисячi, в порiняннi 2001-2002 рiк, збiльшилась частка людей, якi вважають, що незабаром – з 31 до 36 – українська мова стане панiвною в державi. Це говорить про те, що все-таки йде поступ i немає таких загрозливих тенденцiй про якi сьогоднi уже йшлося.
пан Петiк торкнувся трошки, вiдповiдаючи на запитання про програму, трошки тому, чому присвятили початок нашої програми, то прошу коротенько, так само ваша думка з приводу хартiї i загальної ситуацiї.
Юрiй Гнаткевич
Але хартiя звичайно має декiлька рiвнiв, якi можно було б приймати, i в хартiї можуть бути уточненi мови, якi пiдлягають захистовi. Захистовi вiд кого? Безумовно, вiд державної мови, вiд панiвної мови в державi. І ситуацiя в Українi полягає, особливiсть її в тому, що державною мовою є українська, але панiвною мовою залишається колишня iмперська, росiйська мова. Вона домiнує практично в усiх сферах. І тому, коли в рядi тих мов, якi пiдлягають захистовi, є в перелiку росiйська мова, то це викликає величезний страх i величезне обурення з нашого боку. Ви знаєте, що в нас закони є такi, що виконуються i є такi, що не виконуються. Так от нiхто не стане в нас насправдi особливо дуже захищати мову польську чи мову нiмецьку, чи мову єврейську, до речi, там не сказано яку, бо їх є двi, але от росiйськi шовiнiсти, тi, якi проштовхували цю хартiю, вони, безумовно, як тiльки її пiдпише президент, вони зразу використають її на повну потужнiсть. Таким чином, хартiя iз доброго божого документа перетвориться в iнструмент легальної подальшої русифiкацiї, зросiйщення України. І в цьому немає жодних сумнiвiв. Але я думаю, що наш президент – а я добре знаю його позицiю в цьому питаннi, у мовному взагалi, вiн в ньому розумiється в цьому питаннi, ми неодноразово з ним зустрiчалися як керiвники “Просвiти”, вiн знає ситуацiю. І вiн, власне, тому i створив ще пiсля цього як була запропоновано варiант, комiсiю, яка доробила i виключила росiйську мову з перелiку тих мов, якi пiдлягають захисту. І тому цiлком можливо, що вiн може її i не пiдписати.
мови i забезпеченням прав українських громадян одержати будь-яку iнформацiю у громадських органах, в державних, перепрошую, органах українською мовою – мовою, якою вони бажають. То я мушу сказати, що за цi роки вiдчутнi результати. В мiстi Києвi в державних i, перш за все, мiських органах, українська мова абсолютно домiнуюча, я би навiть сказав, стовiдсотково як державна використовується. Разом з тим, пiдвищуємо культуру, забезпечуємо лiтературою, якої не було. І було започатковано бiблiотечку державного службовця i зараз вийшла цiла низка цiкавих довiдникiв, словникiв, якi допомагають державним службовцям опановувати краще мову, спецiальну мову в своїх областях. Крiм того, ухвалено положення про впорядкування в рекламно-iнформацiйному просторi, забезпечення українського режиму вживання, використання української мови в нашому зовнiшньому оформленнi. Зараз управлiння внутрiшньої полiтики виступає погоджувальним таким органом на сюжети отих бiгбордiв i практично всiєї зовнiшньої реклами в мiстi Києвi. Тут багато що треба ще зробити, але є вже положення, є нормативнi пiдстави. Я хочу сказати, що управлiння внутрiшньої полiтики працює з тими громадськими органiзацiями, якi в своїх статутних цiлях мiстять якраз поширення української мови. Пiдтримують їх тому, що держава i її органи не можуть пiдмiнити собою абсолютно суспiльну функцiю забезпечення дiяльностi мов – вона може лише сприяти. І тут якраз третiй сектор має, на мою думку, чи не вирiшальну роль зiграти. Принагiдно я хотiв би вiдзначити, що, от вiдмiтьте, сьогоднi вже говориться про те, що треба створювати комiтет з захисту української мови. А з чого все починалося? І хто починав? Товариство української мови. Це який рiк? 89? І де, куди подiлися тi, хто пiднiмав Товариство української мови? Знялися, використали це Товариство з полiтичними цiлями, щоби потiм органiзувати Рух, далi – ще Народний Рух “За перебудову”, якщо пригадуєте.
Слухач
Тарас Марусик
Добрий вечiр! Ми вас слухаємо!
Добрий вечiр! Це Василь iз Києва. Власне, у мене два питання. Перше питання стосується власне хартiї як документу, наскiльки вiн легальний для України в тому виглядi в якому вiн є прийнятий Верховною Радою, тому що, якщо його, власне, змiст суперечить самiй преамбулi Європейської хартiї, до того ж Конституцiї, то в такому разi, очевидно, якщо президент пiдпише, то є можливiсть це оспорювати в Конституцiйному судi. Цей момент. І очевидно тут нема особливих проблем. А друге питання, власне, в такому планi бiльш практичному. Я сподiваюся, що шановнi гостi, скажiмо так, бувають на вулицях Києва, буває чують, зокрема, мову не лише молодi, а, скажiмо, а пiдлiткiв i дiтей, зокрема у дворах. І всi цi... То ну, ви знаєте, що то здебiльшого росiйська мова. Тобто, нажаль, сьогоднi пiдростаюче поколiння в мiстi Києвi, воно розмовляє здебiльшого росiйською мовою, а вплив, звичайно, здебiльшого це мас-медiа, мас-медiа. Дякую.
Тарас Марусик
Дякуємо за запитання. Ваше запитання зрозумiле. Я скажу не тiльки в дворах, але навiть у тих українських школах i в тих збiльшених українських класах, про якi говорив пан Петiк, на перервах, нажаль, теж спiлкуються росiйською. Отже, перше запитання про хартiю i про наскiльки це легальний документ, я адресую Юрiєвi Гнаткевичу.
Юрiй Гнаткевич
Я не думаю, що цей документ можна розглядати як нелегальний. Справдi, хартiя побудована дуже мудро. Тобто, в одному випадку вона каже, що пiдтримка мов нацiональних меншин, а отже i росiйської мови не може загрожувати розвитку державної мови i в боротьбi та запровадженнi її. Це з одного боку. А з iншого боку вона пiдтримує панiвну мову i все буде залежати вiд практики.
Тарас Марусик
Але я уточнюю, наскiльки саме цей документ, який ухвалений Верховною Радою – поставив Слухач запитання – легальний, i чи можна подавати буде у випадку пiдписання президентом до Конституцiйного суду?
Я думаю, що з точки зору його змiсту, цього разу навряд чи вдасться накласти на нього вето чи подати до Конституцiйного суду. Інша рiч, що цей документ був прийнятий всупереч регламентовi, оскiльки вже на цiй сесiї, саме 17 квiтня вiн роглядався i не був проголосований, набравши 211 голосiв. І за регламентом його можна було б проголосовувати лише восени на наступнiй сесiї. Голова ж Верховної Ради поставив цей документ, бiльше того, вiн поставив пiсля 18 години, тобто вiн доголосувався о 18 годинi 10 хвилин 37 секунд.
Тарас Марусик
Перепрошую, судячи зi стенограми, то, менi здається, що саме Володимир Литвин доклав максимальнi зусилля в ухваленнi цього документа
Юрiй Гнаткевич
Сворюється не тiльки враження – вивчення всiх документiв i стенограми показують, що вiн всiма силами проштовхував цей документ.
Олесь Петiк
Я хотiв би сказати про те, що росiйську мову безумовно треба вивчати i знати просто як будь-якiй культурнiй людинi, так само як i мови народiв сусiдiв – i польську – по можливостi, хто цього бажає i так далi. Разом з тим росiйська мова потребує чи не такого ж захисту як i українська. Зараз на вулицях, в тому числi i Києва, тому що це не росiйська мова, а це арго, це практично, так само на сполох б`ють i росiйськi фiлологи, знаючи, що це абсолютно нежива мова вживається, яка до росiйської, вона нагадує росйську, тому що побудова конструкцiї, в основному, мiж iншим, вживаються українськi з росiйськими словами
Олесь Петiк
Я просто хочу сказати про те, що коли говориться i згадуються зараз росiйськi шовiнiсти, хотiлося б почути хоч одне прiзвище, а так коли все взагалi, то воно потiм i в повiтрi тане, коли йде до чогось конкретного. От примiром перефразовуючи висловлювання древнiх, замiсть ста промов на користь перемоги свiтла над темрявою, запали одну свiчку, так? Дуже багато прiзвищ я почув, якi дуже поважаю, навiть в тому листi, вiдозвi яку ви зачитали на початку передачi на iм`я президента України, але чи знайдемо цi ми прiзвища серед авторiв пiдручникiв для дiтей, нових, якi б зараз вийшли або серед авторського колективу нових довiдникiв, словникiв i так далi. Ось де зараз треба прекласти зусилля для того, щоб якось вирiшити це питання стосовно взагалi виживання української мови.
Юрiй Гнаткевич
Пане Тарасе, менi здається, що ми тут, ну, трошки невiрно будуємо нашу методологiчну основу в нашiй бесiдi. Справдi ж мовне питання є надзвичайно складним. І воно почалося не за часiв нинишньої адмiнiстрацiї київської, не за часiв наших президентiв – воно почалося значно ранiше. Практично, за 340 рокiв панування Росiйської держави нацiя наша фактично роскололася на двi. Тобто, велика частина нацiї, особливо в схiдних регiонах, зокрема i в столицi, є вже в термiнологiчному сенсi власне не є українцями – вони вже вiд цього вiдiйшли. Вони кажуть, що ми тоже українцi, але це ще не означає, що вони теж українцi. І зараз йде величезна полiтична боротьба i те , що ми зараз бачимо на рiвнi хартiї, на рiвнi Верховної Ради i скрiзь, це є боротьба за те , якою буде Україна. Чи поверне вона шляхом українського нацiональнго вiдродження чи буде йти далi тим шляхом, яким вона йшла. І тут надзвичайно важливо за ким пiде Київ.
iснувати. Все пiде надто швидко. Але на превеликий жаль, нас не пiдтримало вчительство i педагоги у вищих навчальних закладах, зокрема, в столицi. Те, що ми тут говорили, щ о в нас дуже багато українських шкiл – насправдi в нас жодної української школи в Києвi немає. Я недавно був у Голосiївському лiцеї i спостерiгав: вci дiти абсолютно – це український лiцей – розмовляють мiж собою росiйською мовою. А ввечерi в диспутi, в якому я брав участь, вони всi виступали українською. Всi вчителi мiж собою, практично, спiлкуються росiйською мовою. Я повинен тут сказати пановi Лесевi – вiн людина нова у нас – що тi росiйськi школи, в тих росiйських школах, якi були росiйськими школами, стали українськими, переважна бiльшiсть учителiв торпедує, не хоче, що вони тiльки не видумують для того, щоб викладати i далi росiйською мовою i кажуть “шо нам лєгчє”.
|
