Інформацiйна дiяльнiсть засобiв масової iнформацiї
Сьогоднi, коли якiсть iнформацiйних технологiй i їхнього використання усi в бiльшому ступенi визначають характер життя суспiльства, питання про взаємовiдносини суспiльства i засобiв масової iнформацiї (далi ЗМІ), про ступiнь волi ЗМІ вiд суспiльства, влади i держави (особливо держави, що претендує на демократичний статус) здобуває особливе значення.
Оскiльки ЗМІ грають у економiчному, полiтичному та соцiальному життi суспiльства iстотну роль, маючи саме безпосереднє вiдношення до його життєдiяльностi i виконуючи репродуктивну (вiдображають полiтику через радiо, телебачення i пресу) i продуктивну (дiючу) функцiї, то вони в тiм же ступенi, що i творцi полiтики несуть вiдповiдальнiсть за процеси, що вiдбуваються в суспiльствi. А якщо це так, то вони у своїй iнформацiйнiй дiяльностi повиннi керуватися в першу чергу iнтересами суспiльства i держави.
Але це, якщо дiяти по формальнiй логiцi. На дiлi ж iнформацiйна дiяльнiсть по проникненню ЗМІ в полiтичне, економiчне та соцiальне життя суспiльства надзвичайно многоаспектно. Засоби масової iнформацiї, узятi як цiле i будучи важливою складовою частиною масової комунiкацiї суспiльства, несуть у собi рiзнi соцiально-полiтичнi або економiчнi ролi, тi чи iншi з який - у залежностi вiд визначеного числа типових ситуацiй - здобувають особливу суспiльну значимiсть у своїй iнформацiйнiй дiяльностi. Це можуть бути ролi органiзатора, об'єднувача, консолидатора суспiльства, його просвiтителя. Але вони можуть грати i дезiнтегруючу, роз'єднувальну роль.
Інформацiйна дiяльнiсть ЗМІ робить винятково великий вплив на життя суспiльства в цiлому, на соцiально-психологiчний i моральний вигляд кожного з членiв цього суспiльства, тому що всяка нова iнформацiя, що надходить по каналах ЗМІ, вiдповiдним чином стереотипiзована i несе в собi багаторазово повторюванi полiтичнi орiєнтацiї i цiннiснi установки, що закрiплюються у свiдомостi людей. А в кризовi перiоди iсторичного розвитку, як вiдзначав Г. Блумер, люди в станi соцiального занепокоєння особливо пiдданi вселянню, легко вiдгукуються на рiзнi новi стимули й iдеї, а також бiльш податливi до пропаганди.
Об'єднання нацiй у сильнi централiзованi держави часто виявлялося можливим багато в чому завдяки появi преси, що створила новий вид соцiальної спiльностi - публiку окремо узятої газети. Члени цiєї агрегацiї роздiленi вiдстанями, але об'єднанi споживаною iнформацiєю. Преса прискорила i поставила на «потiк» вироблення єдиних символiв i значень у нацiональному масштабi. Сьогоднi ЗМІ не тiльки безупинно вiдтворюють цей процес, але i виводять його на глобальний рiвень. У цьому
особливо, якщо мати на увазi, що внформацiйна дiяльнiсть засобiв масової iнформацiї буде i надалi незмiнно рости i пiдсилюватися, впливати на всi сторони життєдiяльностi суспiльства i держави. І в цьому процесi не останнє значення має виявлення i систематизацiя ЗМІ як фактора стабiльностi мiжнацiональних вiдносин в українськiй державi.
матерiал. У той же час слiд зазначити, що публiкацiї по данiй темi носять переважно загальнотеоретичний характер. Бiльш того, проблеми iнформацiйной дiяльностi ЗМІ, як правило, розглядаються не стiльки як складова частина загально-полiтичного, -економiчного та -соцiального процесу, скiльки як її iлюстративна складова. Такi пiдходи, зрозумiло, мають право на життя. Можна сказати навiть, що вони служать досить переконливою аргументацiєю в доказах рiзного роду наукових iнвектив, але недостатнi для заглибленого «внутрiсистемного» аналiзу ЗМІ.
У той же час у роботах багатьох авторiв, опублiкованих до 90-х рокiв, проблеми хоча i розглядаються в тiснiй прив'язцi до реалiй нашої країни, однак цi реалiї в основi своєї пiшли в минуле i керуватися теоретичними й особливо практичними висновками треба дуже i дуже обережно.
Інформацiйна дiяльнiсть ЗМІ грає вирiшаючу роль у формуваннi полiтичних та духовно-моральних цiнностей сучасного українського суспiльства. Їхнiй морально-психологiчний вплив на населення носить двоїстий характер. З одного боку, вони роблять на нього позитивний вплив, з iншого боку - стають каталiзатором мiжнацiонального протистояння, етнополiтичної напруженостi. Говорячи про перший, слiд зазначити, що змiстовнi виступи засобiв масової iнформацiї з питань iсторичного минулого нашiй країни сприяли зникненню ряду «бiлих плям» в iсторiї України, росту нацiональної самосвiдомостi етносiв, народiв.
Про зростаючу роль друкарських робiт, радiо i телебачення в суспiльному життi країни свiдчать їхнiй бурхливий рiст, поширенiсть i приступнiсть масової iнформацiї. Друковане й усне слово, телевiзiйне зображення здатнi в найкоротший термiн досягти самих вiддалених районiв, проникнути в будь-яке соцiальне середовище.
Широкi можливостi засобiв масової iнформацiї викликають необхiднiсть вивчати iнформацiйну дiяльнiсть цих засобiв.
Засоби масової iнформацiї – могутня сила впливу на свiдомiсть людей, засiб оперативного повiдомлення iнформацiї в рiзнi куточки свiту, найбiльш ефективний засiб впливу на емоцiї людини. Особливо чiтко це виявляється у вiдношеннi електронних ЗМІ. В мiру розширення технiчних можливостей їхня роль зростає. А по емоцiйному впливу на почуття i свiдомiсть людей вони залишаються поки неперевершеними i збирають саму велику аудиторiю.
Інформацiйна ефективнiсть дiяльностi ЗМІ може бути вивчена й оцiнена тiльки в зiставленнi з цiлями, що ставить суспiльство перед цими засобами. Здiйснення цiєї задачi нерозривно зв'язано з бiльш точним облiком потреб людей, їх зрослих соцiальних, духовних i полiтичних запитiв. Увага соцiологiв до цього аспекту ефективностi останнiм часом помiтно зросла.
Задоволення iнформацiйних потреб аудиторiї необхiдно включати в число цiлей коммуникатора як мета-засiб для досягнення iнших, управлiнських задач масового впливу.
Дослiдження iнформацiйних потреб виходить з їхньої типологiї: загальнопсихологiчнi, комунiкативнi, науковi, iнформативнi. Виявлення ступеня їхнього задоволення – першочергова задача.
Інформацiйнi потреби варто розглядати як потреби в повiдомленнях визначеного змiсту i форми, що потрiбнi людям для орiєнтацiї в навколишнiй дiйсностi, уточнення сформованої в них картини свiту, для вибору лiнiї поводження i рiшення проблемних ситуацiй, для досягнення внутрiшньої рiвноваги i погодженостi iз соцiальним середовищем. Без задоволення цих потреб неможлива цiлеспрямована розумна дiяльнiсть людини. Тому ступiнь розвитку iнформацiйних потреб i їхнього задоволення тiсно зв'язанi iз соцiальною активнiстю людини. Як показують данi соцiологiчних дослiджень, найбiльше iнтенсивно розвитi й усвiдомленi iнформацiйнi потреби в групах аудиторiї з вищим ступенем соцiальної активностi: членiв виборних органiв, громадських органiзацiй, позаштатних авторiв ЗМІ i т. п. Це ще раз пiдтверджує важливiсть включення в число критерiїв ефективностi ЗМІ їхню роль у задоволеннi iнформацiйних потреб населення.
При цьому необхiдно розрiзняти поняття iнформацiйнi потребитематичнi iнтереси i суспiльної дiяльностi.
Тематичнi ж iнтереси є суб'єктивним вiдображенням i вираженням iнформацiйних потреб. Вони залежать вiд змiсту пропонованої iнформацiї i вiд ситуативних соцiально-психологiчних факторiв (таких, як популярнiсть, злободеннiсть, престижнiсть визначених тим, обличчя, явищ i iн.). Далеко не всi iнформацiйнi потреби усвiдомленi самим суб'єктом i вираженi в його тематичних iнтересах i комунiкацiйному поводженнi; частина з них залишається неусвiдомленою i тому нереалiзованою через вiдсутнiсть необхiдних зведень, недостатностi джерел iнформацiї, нерозвиненостi комунiкативних навичок i т. д. Деякi зведення про iнформацiйнi потреби аудиторiї можна одержати шляхом опитування. Опитування дає тiльки картину тематичних iнтересiв аудиторiї. Її необхiдно доповнити аналiзом характеру рольової дiяльностi представникiв рiзних груп населення в працi, сферi суспiльного i духовного життя, побуту i родинi.
Природа i змiст iнформацiйних потреб глибоко зв'язанi з усiєю життєдiяльнiстю людини. Тому їхнiй аналiз повинний виходити не тiльки зi сфери спiлкування (як при тематичних iнтересах). Необхiдно приймати в увагу цiлiсну систему дiяльностi, у яку включена особистiсть. Як i будь-якi iншi потреби, iнформацiйнi є побудником активностi людей. Якщо вони не задовольняються повiдомленнями, переданими ЗМІ, то аудиторiя або шукає потрiбну iнформацiю в iнших каналах, або придушує потреби в такого роду iнформацiї, а, отже, i свою активнiсть у цiй сферi. Тому важливо знати, яким образом задоволення (чи незадоволення) визначених iнформацiйних потреб може вплинути на характер i ефективнiсть повсякденної дiяльностi людей, на їхню активнiсть у рiзних сферах громадського життя. Адже вплив iнформацiйної дiяльностi ЗМІ за допомогою радiо, печатки i телебачення на суспiльну свiдомiсть вимiряється не числом (чи навiть якiстю) «дбайливо обрамлених» картинок, а здатнiстю цих засобiв спонукати особистiсть, соцiальну групу включитися в дiяльнiсть суспiльства на рiзних рiвнях – вiд безпосереднього, найближчого оточення до суспiльних рухiв свiтового масштабу.
Аналiзуючи iнформацiйну дiяльнiсть ЗМІ в сукупнiстi зi змiстом iнформацiйних потреб i їхнє задоволення рiзними, у тому числi i масовими, засобами спiлкування, варто враховувати спосiб життя населення. Це дозволяє пояснити закономiрностi формування аудиторiї ЗМІ, а також причини неоднакової ефективностi використання окремих каналiв iнформацiї визначеними групами населення. Проведенi соцiологiчнi дослiдження показують, що збiльшення ролi телебачення в задоволеннi iнформацiйних i культурних запитiв особливо помiтно в групах, чий спосiб життя характеризується, по-перше, пiдвищенням ступеня урбанiзацiї серед населення малих мiст i сiл, по-друге, великою кiлькiстю вiльного часу, по-третє, бiльшою орiєнтацiєю на домогосподарок, по-четверте, обмеженими об'єктивними i суб'єктивними можливостями участi в активних формах духовного i громадського життя. У той же час такi характеристики способу життя, як проживання в культурних центрах, менша включенность у побутовi турботи, пiдвищена активнiсть участi в суспiльнiй роботi, трудова дiяльнiсть, зв'язана з рiшенням управлiнських, суспiльних i творчих проблем, породжують специфiчний комплекс iнформацiйних потреб, що задовольняються читанням книг, газет i журналiв. Тобто, пiдвищується потреба у iнформацiйнiй дiяльностi ЗМІ. Таким чином, якщо ефективнiсть телебачення залежить вiд факторiв внетрудовой сфери, то звертання людини до газет, журналам, книгам зв'язано в першу чергу з характером їхньої професiйної дiяльностi, статутом особистостi, тобто з його трудовою сферою. Це обумовлює вибiр цiлей iнформацiйної дiяльностi ЗМІ i критерiїв її ефективностi. Функцiї, що виконують ЗМІ, виявляються рiзними для рiзних груп населення в залежностi вiд способу життя, iнформацiйних потреб аудиторiї.
бiльшої частини населення до рiзних ЗМІ. З одного боку, це створює передумови для зростання ефективностi системи масових комунiкацiй, а з iншої, пiдвищуються вимоги до змiсту й оперативностi переданих повiдомлень.
просторi, виявити резерви i недолiки, що заважають злагодженої й ефективної дiяльностi всiєї iнформацiйної системи.
Серйозною причиною виникнення мiжнацiональних конфлiктiв, а також насильницьких дiй у їхньому дозволi є нав'язування масовiй свiдомостi через ЗМІ (особливо мiсцевi) стереотипiв i забобонiв, ворожостi до сусiднiх народiв. У цьому змiстi характернi результати великомасштабного соцiологiчного дослiдження, проведеного серед приблизно 4 тис. чоловiк, що представляють зайняте населення м. Днiпропетровська, м. Донецька, м. Кривого Рога та м. Харькова. Хоча воно було проведено в 2000 роцi, результати його як i в попередньому випадку, отражают i сьогоднiшню реальну картину в цiй сферi. На питання «Є такi нацiональностi, до яких Ви вiдчуваєте неприязне почуття?» позитивно вiдповiли у Днiпропетровську - 33 вiдсотка опитаних, в Донецьку - 21 вiдсоток, у Кривому Розi - 27 вiдсоткiв, у Харьковi - бiльш 20 вiдсоткiв. Серед причин ворожостi на перше мiсце респондентами висувався особистий досвiд спiлкування в побутi i на виробництвi, на друге мiсце сформованi представлення про винуватцiв мiжнацiональних конфлiктiв. На питання « Чи приходилося Вам у повсякденному життi зiштовхуватися з такими явищами, як недружелюбнiсть, критичнi висловлення про людей iнших нацiональностей?» позитивно вiдповiли в Днiпропетровську - 43 вiдсотка, Харьковi - 33 вiдсотка, у Донецьку - 35 вiдсоткiв. Значна частка респондентiв негативно вiдноситься до приїзду у своє мiсто (район) бiженцiв з iнших регiонiв: 22 вiдсотка опитаних у Днiпропетровську, 30 вiдсоткiв - у Харьковi, 23 вiдсотка - у Кривому Розi, 14 вiдсоткiв - в Донецьку.
свiй статус зберегли хiба що газета “Голос України”, "Урядовий кур”єр", та "Вiдомостi Верховної Ради україни”".
Немаловажною проблемою сьогоднi стає також i протидiя полiтичному i релiгiйному екстремiзму, що припускає вживання конкретних заходiв по пiдвищенню вiдповiдальностi керiвникiв i головних редакторiв СМИ за пропаганду полiтичного i релiгiйного екстремiзму, розпалення соцiальної, расової, нацiональної i релiгiйної ворожнечi.
дiяльнiстю, включаючи припинення дiяльностi засобiв масової iнформацiї в порядку, установленому федеральним законом.
Значну роль у протидiї полiтичному i релiгiйному екстремiзму в засобах масової iнформацiї могло б мати максимально можливе використання потенцiалу судових органiв.
Представляється також доцiльним створення мiжвiдомчої експертної комiсiї з правової оцiнки кiно-, фото-, аудио-, вiдео-, продукцiї, друкованих видань i текстiв публiчних виступiв на предмет наявностi в них ознак полiтичного i релiгiйного екстремiзму.
З метою забезпечення вiдповiдностi дiяльностi засобiв масової iнформацiї Конституцiї України i чинному законодавству виникає необхiднiсть посилення керiвного й органiзуючого початку в цiй сферi з боку держави на основi можливого вiдтворення Мiнiстерства печатки й iнформацiї.
демократичного суспiльства, на яких можна було б створювати i розвивати цивiльну культуру. Так доцiльно розробити й активно запроваджувати в життя антикризову програму, що мiстить ситуацiйний аналiз, що розкриває мети, шляхи i засоби проведення реформ, їхнi етапи, «технологiю» проведення i т. п.
У таких складних умовах роль засобiв масової iнформацiї полягає в тiм, щоб своєю дiяльнiстю вони сприяли створенню сприятливої обставини творчого пошуку рiшення складних суспiльних проблем, i знайомили широкi кола населення з рiзними конструктивними точками зору, концепцiями нашого подальшого розвитку, навiть якщо вони будуть вiдрiзнятися вiд офiцiйно прийнятих урядом. Однобiчна орiєнтацiя ЗМІ на одну яку-небудь полiтичну позицiю несумiсна з процесом демократизацiї України.
традицiй, соцiальних i нацiональних цiнностей у їхньому розвитку. Розгляд державних та нацiональних вiдносин як предметного лана ЗМІ пiдкреслює виняткову важливiсть преси, електроних засобiв масової iнформацiї як продуктивну силу в областi масової свiдомостi, як дiючого учасника формування нової полiтичної та економiчної iнфраструктури.
Такий пiдхiд обумовлений тим, що саме ЗМІ у своїй iнформацiйнiй дiяльностi мають здатнiсть перетворювати, стабiлiзувати, збагачувати (чи збiднювати) суспiльство, тим самим зберегти i культивувати загальнодержавнi i нацiональнi цiнностi, змiстовно реалiзувати взаємодiю народiв чи країни протидiяти їх взаєморозумiнню, вiдкрити простiр для передової економiчної думки.
Таким чином, у сьогоденнi iнформацiйна дiяльнiсть ЗМІ має богате значення як у полiтичному, соцiальному так i в економiчному життi держави та суспiльства. За допомогою информацию о найголовнiших подiях у свiтi та у державi.
Список використанної лiтератури.
1 Авдєєва О. “Масова iнформацiя i суспiльна думка молодi”\\. Київ. 1999.
2. Богомолова Н. Н. “Масова комунiкацiя i спiлкування.”\\ М., Знання. 2000
4.. Лозовский Б. Н.” Журналiстський вплив на молодь.” Свердловськ. 1999.
5. Олешко В. Ф. “Інформацiйна дiяльнiсть ЗМІ”. Харкiв, 2001.
|
