Зображальна журналiстика в районних газетах
Вступ
Засоби масової iнформацiї на даний час являють собою основний фундамент формування внутрiшнiх iдеалiв, цiнностей, поглядiв на життя у свiтi кожної особистостi. З допомогою ЗМІ кожна людина здатна простежити за будь-якими змiнами, що вiдбуваються не лише в суспiльствi, державi, а й у цiлому свiтi. Саме ЗМІ дають нам небаченої величини кiлькiсть iнформацiї, за допомогою якої людина дiзнається про навколишнiй свiт та знаходить вiдповiдi на запитання, якi хвилюють її на даний момент часу.
ЗМІ – це „очi i вуха” людини у свiтi. Газети, журнали, радiо та телебачення стали основою нашого життя. Коли запитати простого перехожого: „Чи може людина та держава iснувати без ЗМІ?”, – то вiдповiдь буде однозначною, – „Нi!”. Так чи потрiбно сперечатись про значимiсть даного засобу в життi кожної людини i держави в цiлому? Вони творять не лише погляди кожної людини у свiтi, а й державу.
Людство звикло до термiну „Засоби масової iнформацiї”, не знаючи його мети, призначення та ролi у свiтi. Дана сфера людської дiяльностi ще й донинi залишається недослiдженою. Саме ця основна проблема i стала метою написання нашої роботи.
Основна частина
графiчний газета iлюстрацiя зображальний
Газета говорить зi своїм читачем не тiльки з допомогою друкованого слова, а й мовою зорових образiв (iлюстрацiй).
У наш час iлюстрацiї нерiдко тiснять на газетних шпальтах текст ведуть самостiйну розмову в зорових образах. Часто правдивий i яскравий фотознiмок здатний дати бiльше, нiж багато сторiнок тексту
добiрок. Тема i сюжет їх розглядаються самостiйно, а текст вiдiграє роль пояснювального пiдпису.
щодо вiдповiдностi змiсту матерiалу i формальних ознак — кольору, композицiї, технiки виконання. Оцiнка ця завжди має бути цiлiсною, конкретною. Тiльки завдяки нерозривнiй єдностi форми i змiсту газетна iлюстрацiя впливає на читача переконливо та емоцiйно.
читач зосереджує увагу на iлюстрацiях --на цьому сильному психологiчному елементi. Ілюстрацiї значно розширюють межi газетних матерiалiв.
Не слiд забувати i ще про одну обставину. З допомогою iлюстрацiй можна пожвавити газетнi сторiнки, зробити полоси привабливiшими та зручнiшими для читання.
Багато iлюстрацiй спрямовано на розширення культурного кругозору читачiв. Друкуючи фотографiї та малюнки пiзнавального характеру, газети сприяють поповненню знань читачiв. Ілюстрацiї мають чудовi якостi — документальнiсть i достовiрнiсть. Як i кожний газетний матерiал, iлюстрацiя має бути актуальною. Те, що цiкавить сьогоднi, завтра може втратити значення.
У кожнiй iлюстрацiї важливiсть її iдеї повинна бути пiдкреслена високою якiстю фотографiчного i полiграфiчного виконання. Однак деякi газети, особливо районнi, часто друкують iлюстрацiї недопустимо низької якостi. Інодi важко розiбрати, що ж надруковано на фотографiї. Розповiдаючи про дiйснiсть, i малюнок, i фотографiя мають конкретно i точно вiдображати факти й подiї життя. Слiд, однак, пiдкреслити, що актуальнiсть теми i точнiсть її передачi ще не гарантують правильного сприйняття малюнка чи фотографiї. Важлива ще й виразнiсть iлюстрацiї.
Ілюстрацiя — один iз елементiв, якi формують образ газети, її обличчя. Вона прикрашує газетну сторiнку. При цьому завдяки своїй специфiцi — наочностi — iлюстрацiя справляє значний вплив на читачiв.
Цi особливостi газетної iлюстрацiї пояснюють той факт, що поступово вона посiдає все бiльш важливе мiсце у номерi. Зростає кiлькiсть iлюстрацiй на полосах, урiзноманiтнюється їхня форма, пiдвищується вiдповiдальнiсть завдань, виконуваних ними.
Фотоiлюстрацiя — невiд'ємна частина газети. Вона вiдiграє рiзну роль на сторiнках перiодичної преси, у тому числi роль засобу художньо-технiчного оформлення, причому їй вiдводиться особливе мiсце. Це обумовлено специфiчнiстю фотографiчного зображення: знiмок є вiзуальною копiєю фрагментiв дiйсностi. Некодована, графiчно близька до дiйсностi мова знiмка не просто видiляє фотоiлюстрацiю серед iнших елементiв художньо-технiчного оформлення перiодичних видань - вона ще й розширює можливостi оформлення. Не менш важлива особливiсть фотоiлюстрацiї — швидкiсть сприйняття iнформацiї, яка в нiй вмiщена. Якщо в текстовому матерiалi об'єкт розгортається з кожним рядком i його образ вiдтворюється у свiдомостi читача поступово, то вiзуальна iнформацiя знiмка сприймається практично миттю.
Наочнiсть, документальнiсть i швидкiсть прочитання фотографiй - усi цi особливостi надiляють фотоiлюстрацiю великою магiчною силою. Погляд читача затримується на фотографiчних знiмках.
Особливостi фотоiлюстрацiй вимагають вiдповiдного використання їх у перiодичнiй пресi. Передовсiм необхiдно враховувати двоєдину роль iлюстрацiй у газетi: вони формують графiчне обличчя видання та змiстовно його наповнюють. Це основне положення у фотоiлюструваннi. Як елемент оформлення, фотоiлюстрацiя привертає увагу до матерiалу, що мiститься на полосi, а змiстовна її наповненiсть задовольняє потребу пiзнання чи оцiнки даного факту чи явища. У сукупностi та практичнiй моментальностi двох потокiв — привертання уваги читача та пiзнавальної функцiї — полягає перевага iлюстрацiй над текстовими елементами.
Безперечно, можливостi фотознiмкiв i текстiв розкривати дiйснiсть не можуть бути рiвнозначними. Слову властива унiверсальнiсть Можливостi фотографiї обмеженi, вона поступається слову в понятiйно-образнiй сферi, але найбiльш повно виявляє свої можливостi в конкретно-предметнiй. У названих межах iлюстрацiя впливає на читача ефективнiше, нiж слово.
На цю обставину слiд зважити, розробляючи номер газети чи журналу: вiдповiдно мають плануватися тематика фото публiкацiй та їхнє мiсце на полосi.
Як елемент художньо-технiчного оформлення газети, фотоiлюстрацiя виконує ряд функцiй.
Вона використовується як засiб концентрацiї уваги читачiв. Завдяки привабливостi знiмок вiдiграє роль зорового центру полоси. У композицiйному планi фотоiлюстрацiя начебто замикає на собi iншi публiкацiї та є вихiдною точкою для знайомства зi змiстом матерiалiв полоси.
В останнi роки у практицi оформлення перiодичних видань iлюстрацiї дедалi частiше використовують як засiб орiєнтування. Найбiльш послiдовно та успiшно застосовуються фотознiмки як засiб орiєнтування в газетах. У журналах це трапляється значно рiдше.
в композицiйнiй єдностi з iншими елементами; завдяки зображувальним матерiалам газетнi сторiнки набувають вигляду завершеного, гармонiйного цiлого. По-друге, художнi переваги перiодичних видань залежать також вiд зображальної досконалостi надрукованих фотознiмкiв. Обидва моменти однаково важливi. Привабливiсть оформлення газети може знизити як композицiйну незавершенiсть її графiчної моделi, так i невиразнiсть фото публiкацiй. Ось чому газетнi оформлювачi мають бути професiоналами не тiльки з питань розташування на полосi iлюстрацiй, а й оцiнювання їхньої якостi.
Слiд зазначити, що iлюстрацiї як елемент оформлення мають iще одне значення: вони характеризують вид i тип перiодичного видання. Так, молодiжнi газети за характером зображальних публiкацiй вiдрiзняються вiд газет, розрахованих на ширшу аудиторiю. За тiєю ж ознакою можна знайти рiзницю мiж газетою та журналом.
Усi перелiченi функцiї розкривають можливостi Ілюстрацiй. Реалiзацiя цих можливостей передбачає, з одного боку, неформальний пiдхiд до вибору матерiалу, боротьбу зi штампом; а з iншого, вмiле використання їх як елемента оформлення полоси.
Центральною фiгурою в розробцi iлюстрацiй газети є фоторепортер чи фотокореспондент газети. Фотоапарат у його руках --це перо, а фотознiмок чи серiя знiмкiв — замiтка, нарис, стаття; вони мають бути повноцiнними за змiстом i майстерно виконаними в технiчному аспектi. Недосконала апаратура, погано оснащена фотолабораторiя — все це, звiсно, впливає на роботу фотокореспондента. Але, врештi-решт, якiсть виконання залежить вiд його майстерностi й рiвня культури. Вмiння бачити, безперервний пошук теми, досконалi методи зйомки — запорука успiху.
Скiльки ж фотознiмкiв можна давати в одному номерi, полосi На однiй полосi газети формату А 3 вмiщують, як правило, двi-три iлюстрацiї. Щоправда, на полосi можна дати 4—5 знiмкiв, але тiльки в тому випадку, якщо вони одно темнi. На це слiд зважати, визначаючи оптимальну площу для iлюстрацiй у газетному номерi. Площа — величина непостiйна i може, звичайно, змiнюватися. Вона залежить вiд ряду моментiв: обсягу газети (її формату, кiлькостi полос), а насамперед, — вiд її типу, характеру. Так, у молодiжних, а тим бiльше в дитячих, виданнях iлюстрацiї охоплюють бiльшу площу, нiж у газетах iншого типу. Те саме спостерiгається, якщо порiвнювати вечiрнi та ранковi газети. Матерiали вечiрнiх видань мають в основному iнформацiйний характер, тому тут частiше з'являються самостiйнi фоторепортажi, фото замiтки.
Виходячи з досвiду, накопиченого нашою пресою, можна рекомендувати редакцiям газет вiдводити iлюстрацiям 15% усiєї площi номера газети. В особливих випадках i залежно вiд типу видання її можна збiльшувати до 25% .
„Рiзновиди iлюстрацiй у тематичних сторiнках газети „Вiльне слово” – „Чомудрик”, „Будьте здоровi!”
Взявши до рук один iз номерiв газети „Вiльне слово” нас одразу зацiкавила назва тематичної сторiнки „Чомудрик”. Виявилось, що „Чомудрик” – сторiнка, присвячена дiтям дошкiльного i шкiльного вiку. Прочитавши подану iнформацiю, яка надрукована у „Чомудрику”, можна дiзнатися багато нового i корисного. Зокрема, нас зацiкавили iлюстрацiї, розташованi на тематичнiй сторiнцi „Чомудрик”. Одразу ж захотiлося з’ясувати, якi рiзновиди iлюстрацiй поданi у „Чомудрику”.
Першим видом iлюстрацiї, який впав нам в очi, є фотопортрет. Вiн може бути iндивiдуальним чи груповим. Вадою багатьох газетних фотопортретiв, а надто групових, є невеликий план i маленькiй iлюстрацiї важко роздивитися вираз обличчя, важливi деталi зйомки зливаються з тлом; нерiдко такий фотопортрет спотворює зовнiшнiсть зображених на ньому людей. Не випадково досвiдченi оформлювачi надають перевагу подачi складно планових фотопортретiв, розмiщених на двох чи трьох колонках. Такi iлюстрацiї дають можливiсть не тiльки показати зовнiшнiсть людини, а й якоюсь мiрою розкрити її характер.
Ми з’ясували, що у „Чомудрику” найчастiше поданий iндивiдуальний фотопортрет, зокрема фотопортрети iз зображеннями дiтей рiзного вiку, оскiльки це дитяча сторiнка.
Другим рiзновидом iлюстрацiй у „Чомудрику” є фотопейзаж – зображення мiсцевостi. Фотопейзаж є засобом естетичного виховання читачiв.
Наступним видом iлюстрацiй є iлюстрований портрет. Такий портрет у майстерному виконаннi може бути виразнiшим, нiж фотографiчний. Вiн добре видiляється на газетнiй сторiнцi та прикрашає її.
Оформлювачi iнодi вмiщують на сторiнку портрет, перемальований з фото оригiналу. Але такий портрет поступається намальованому з натури.
Найбiльш цiкавою та дуже корисною, на нашу думку, для читача газети „Вiльне слово” є тематична сторiнка „Будьте здоровi!”.
Також одним присутнiм елементом iлюстрацiй сторiнки „Будьте здоровi!” є фотоплакат. На ньому здiйснюють монтаж фотознiмка i малюнка. Знiмки використовуються для вiдтворення найважливiших конкретних елементiв плаката, малюнок – для загального оформлення тла.
У тематичнiй сторiнцi „Будьте здоровi!” присутнi також фото зарисовки. Вiдзначаючись особливою iнтонацiєю, такi публiкацiї є нiби малюнком з натури, обмежуючись показом одного чи кiлькох явищ навколишнього свiту.
На тематичних сторiнках „Будьте здоровi!” зустрiчаються також такi види iлюстрацiй, як фото iнтер’єр – показ внутрiшнього вигляду примiщень та фото екстер’єр – показ зовнiшнього вигляду будинкiв.
Порiвнявши рiзновиди iлюстрацiй у тематичних сторiнках газети „Вiльне слово” – „Чомудрик” та „Будьте здоровi!”, ми прийшли до висновку, що деякi рiзновиди збiгаються, але кожна тематична сторiнка має свої певнi особливостi i рiзновиди iлюстрацiй використовує iндивiдуально.
Порiвняльна характеристика зображальних матерiалiв у газетах „Рiвне вечiрнє”, „Панорама”
Порiвнюючи зображальнi матерiали у газетах „Рiвне вечiрнє”, „Панорама”, ми переконалися, що для того, щоб добре проiлюструвати газету, потрiбнi гарний смак, досвiд, умiння використовувати полiграфiчну технiку. Ми визначили, що потрiбно також розумiти завдання iлюструвати, знати специфiку оформлення газет рiзних типiв та особливостi рiзних видiв iлюстрацiй.
У газетах „Рiвне вечiрнє” та „Панорама” присутнi такi зображальнi матерiали, як:
Фото замiтка – жанр оперативної фотоiнформацiї про факти дiйсностi.
Фоторепортаж – це образна документальна iнформацiя та публiцистика.
Його специфiка – показ реальних iдей i подiй та їх оцiнка журналiстом. Складнiсть репортажного жанру полягає в тому, що треба зумiти знайти i донести до читача не окреме, а найголовнiше з того, що болить, вiдчуває i розумiє фотожурналiст.
Фотокореспонденцiя – жанр, сутнiсть якого становить не стiльки повiдомлення про факти громадського життя, скiльки виявлення їх причетностi один до одного, осмислення та узагальнення.
Фотонарис – складається з декiлькох присвячених однiй темi фотознiмкiв, iнодi об’єднаних iз текстом.
Вiн надає широкi можливостi для розкриття теми, для освоєння будь-якого факту чи подiй з рiзних бокiв. У цих двох газетах використовуються рiзнi види фотонарису, починаючи з простої тематичної фотодобiрки – декiлькох знiмкiв, скомпонованих у вiдповiднiй рубрицi в одному мiсцi газетного номера, – до складного, наскрiзного фотонарису, коли знiмки розкиданi по рiзних сторiнках газетного номера.
Також у вище названих газетах присутнi такi види iлюстрацiй, як:
фотоетюд (вмiщує узагальнений образ) та фотопейзаж (зображення мiсцевостi), якi є засобами естетичного виховання читачiв.
Як ми бачимо, то майже у кожному номерi газети „Рiвне вечiрнє” на останнiй сторiнцi завжди присутнiм є популярний вид мальованої iлюстрацiї – карикатура, яка допомагає читачу вiдволiктись вiд сприйняття серйозної iнформацiї, яка подається у газетi. Карикатура – гострий i дiєвий засiб боротьби з недолiками. Вона в газетi зображується простою i ясною, вiдразу ж зрозумiлою кожному читачу.
Не менш цiкавим зображальним матерiалом у газетах „Рiвне вечiрнє” та „Панорама” є шарж. Шарж належить до сфери гумору. Його завдання – показати позитивних героїв, людей, якi користуються повагою. Не випадково шарж називається дружнiм: вiн має викликати доброзичливу усмiшку у читача газети. Тому в шаржi не допускаються грубi перекручення зовнiшнiх даних героя, повинна бути порiвняльна схожiсть з ним.
У зазначених газетах трапляються i складнi iлюстрацiї – з’єднання декiлькох видiв малюнкiв, наприклад, картодiаграми розмiщення елементiв дiаграми на мiсцевостi, на картi, чи з’єднання фотознiмка i малюнка як у деяких видах дружнього шаржу.
До вiдтвореної за допомогою фотознiмка голови героя нарису, художник домальовує тулуб. Ми дослiдили, що перевага таких складних iлюстрацiй полягає в бiльш широкому охопленнi дiйсностi завдяки багатоманiтностi жанрiв i в бiльшiй виразностi завдяки своєрiдностi вiдображення кожним жанром зокрема.
Отже, зробивши характеристику та порiвнявши зображальнi матерiали у газетах „Рiвне вечiрнє” та „Панорама”, ми дiйшли висновку, що кожна iлюстрацiя виступає в газетi по-рiзному. Часто вона тiльки супроводжує текстовий матерiал, кореспонденцiю, статтю, нарис. Ми переконались, що рiвень iлюстрування газети не може залежати вiд кiлькостi надрукованих у нiй iлюстрацiй – важливi їхнi якiсть, вплив на читача.
Висновки
Отже, дослiдивши тему „Зображальна журналiстика у районних газетах”, ми можемо зробити такi висновки, що зображальнi елементи чи iлюстрацiї – це обов’язкова частина будь-якого видання. Ми можемо сказати, що дану тему дослiдити було важко, оскiльки ранiше вона не була опрацьована. Щоб зробити дослiдження, нам потрiбно було вiдшукати i прочитати багато рiзноманiтної лiтератури, яка стосувалася даної теми, а також порiвнювати зображальнi матерiали у таких газетах, як „Вiльне слово”, „Рiвне вечiрнє” та „Панорама”.
Дослiджувати зображальнi матерiали було цiкаво i ми задоволенi результатами своєї працi. Усi ми маємо уявлення, що таке iлюстрацiї i якi її рiзновиди найчастiше зустрiчаються у районних газетах.
Ми впевнено можемо сказати, що з допомогою iлюстрацiй газетнi полоси пожвавлюються, стають привабливiшими i зручнiшими для читання. Ілюстрацiї полегшують сприйняття матерiалiв, посилюють їхню переконливiсть та емоцiйнiсть. За допомогою дослiдження ми виявили також мету iлюстрацiй – це не лише розважати, а й впливати на читачiв.
Список використаної лiтератури
1. Іванов В. Ф. Технiка оформлення газети: Курс лекцiй. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000.
2. Шаповал Ю. Г. Изображальная журналистика. – Львов: „Вища школа”, 1988.
3. Балаш А. В. Техника оформления газетной полосы. – 2-е изд., испр. и доп. – Минск: Изд-во БГУ, 1977. – С. 83-97.
4. Гуревич С. М. Оформление и выпуск районной газеты. – М.: Книга, 1969. – С. 52-61.
5. Графiчне оформлення i випуск газети: Методичнi вказiвки для студентiв ф-тiв журналiстики. – К.: КДУ, 1982. – С. 29-31.
6. Оформление периодических изданий /Под ред. А. П. Киселёва. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. – С. 69-79.
7. Попов Г. В., Гуревич С. М. Производство и оформление газеты: Учеб. пособие для студентов спец. „Журналистика”. – 2-е изд., перераб. – М.: Высшая школа, 1977. – С. 160-169.
10. Галкин С. И. Оформление газеты и журнала: от элемента к системе: Общее и особенное в художественно-техническом конструировании периодических изданий. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – С. 51-58.
11. Толкачев Е. В. О техническом оформлении газеты: Заметки выпускающего. – М.: Искусство, 1956. – С. 9-14.
12. Цыпанов О. В. Режиссура газетного номера. – М.: Мысль, 1968. – С. 134-141.
13. Цыпленков К. М. Лицо газеты. – М.: Моск. рабочий, 1968. – С. 66-72.
14. Ковтун В. Ф., Цыганов О. В. Максимум выразительности. – М.: Сов. Россия, 1972. – С. 66-78.
15. Чичикина Н. Д. Оформление газеты. – Ростов н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1966. – С. 13-17.
| 
