Радіо в системі засобів масової комунікації, вплив радіопередач на різні соціальні групи слухачів

Радiо в системi засобiв масової комунiкацiї, вплив радiопередач на рiзнi соцiальнi групи слухачiв Мiнiстерство освiти i науки України Сумський державний унiверситет Радiо в системi засобiв масової комунiкацiї, вплив радiопередач на рiзнi соцiальнi групи слухачiв Вступ Масова комунiкацiя значною мiрою опосередковує функцiонування сучасної символiчної культури, певним чином її диференцiюючи, повiдомляючи їй особливi принципи та зразки взаємодiї значень та знакiв, цiнностей та символiв, припускаючи iснування досить рiзних за складом текстiв, якi знаходяться мiж собою в досить заплутаних вiдносинах паралельного iснування. Але, все-таки, mass-media є невiд’ємним чинником сучасного людського iснування взагалi та культури зокрема. Масова комунiкацiя не тiльки увiйшла в людське суспiльство, зайнявши досить значне мiсце в структурi культури, але й призвела до того шляху розвитку суспiльства, який вiдбувається i сьогоднi. У рiзних суспiльних систем рiзний i набiр засобiв, каналiв i методiв духовного впливу на свiдомiсть особи. Будь-яке суспiльство створює вiдповiднi органiзацiї, служби i центри. З'являються спецiальнi канали, по яких цiннiснi установки можуть бути донесенi до широкого кола рецепiєнтiв. Вибiр їх залежить вiд мети, спрямованостi та сутi суспiльного виховання. Але, безсумнiвно, найбiльш оперативним, дохiдливим i дiйовим каналом формування громадської думки (як фундаменту духовного впливу на свiдомiсть мас) є система засобiв масової iнформацiї - преса, телебачення, радiо, новi види аудiовiзуальних комунiкацiй тощо. Актуальнiсть розглядуваної теми полягає у тому, що радiо являється одним iз найважливiших фундаментаторiв комунiкацiї в сучасному постiндустрiйному суспiльствi. Якщо говорити про стратегiю iнформацiйного впливу радiомовлення, то можна скласти такий ланцюжок, визначивши мiсце радiопрограми як однiєї iз складових засобiв масової комунiкацiї: цiльова аудиторiя – мета – вид впливу – спосiб виконання – засiб масової комунiкацiї ЗМК – час впливу на реципiєнта. Метою дослiдження є визначення ролi та значення впливу радiо простору, на рiзнi соцiальнi групи. А об’єктом дослiдження є саме радiо в системi засобiв масової комунiкацiї, предмет дослiдження – теоретичнi джерела, тобто ефiрний час. - заглибитися до iсторiї радiомовлення в Українi та прослiдкувати за його розвитком, зробивши певний аналiз; - визначити основнi можливостi впливу радiопередач на споживачiв iнформацiї, розглянувши на конкретному прикладi радiостанцiї “Люкс ФМ”. Методи дослiдження полягають в оцiнцi основних напрямкiв впливу iнформацiї на розвиток суспiльства, їх наслiдкiв, характеру сприйняття суспiльством цих змiн за допомогою аналiтичного та синтетичного методiв. Оскiльки предметом аналiзу є дiяльнiсть мас-медiа, спрямована на формування постiндустрiйного суспiльства в Українi, тобто на всi сфери життя українського суспiльства, в роботi використанi методи системного та функцiонального аналiзу, якi надають змогу виявити ефективнiсть дiяльностi мас-медiа (радiомовлення), спрямовану на формування громадянського суспiльства, показати досягнення та перспективи розвитку у цiй сферi ЗМК. 1. Засоби масової iнформацiї. Роль та значення для суспiльства свiжу iнформацiю з усiх кiнцiв планети, але тiльки ту, яка надається їй пресою, радiопередачами, з екранiв телевiзорiв. У такому випадку, повсякденно знаходячись у свiтi вiдiрваних вiд реальностi символiв, людина може йти навiть проти своїх власних iнтересiв. Реальнiсть при цьому вiдходить на заднiй план i вiдiграє пiдлеглу роль. У цьому сенсi людина не є вiльною. Засоби масової комунiкацiї формують “масову” людину нашого часу. У той же час вони роз’єднують людей, витiсняють традицiйнi безпосереднi контакти, замiняючи їх телебаченням i комп’ютерами. Одночасне поширення суперечливих взаємовиключних суджень утруднює адекватну орiєнтацiю, породжує байдужнiсть i апатiю, провокує некритичнiсть, формує виникнення соцiальної дезорiєнтацiї: сильнiше враження чинить не аргументований аналiз, а енергiйне, упевнене, нехай i бездоказове, твердження. Сприйняття формується не книжковою, як ранiше, а екранною культурою. На цьому тлi вiдзначається зниження здатностi людини до концентрацiї уваги. “Масову” людину формують iмпульсивною, мiнливою, здатною лише до вiдносно короткострокових програм дiї. Вона часто вiддає перевагу iлюзiям перед дiйснiстю. “Масова” людина, спрощена, усереднена, має пiдвищену навiюванiсть – стає тим бажаним об’єктом, свiдомiсть якого виявляється наскрiзь структурованою небагатьма, але наполегливо впроваджуваними в неї твердженнями. Цi формули впливу, нескiнченно транслюючись засобами iнформацiї, утворюють визначену мережу з керуючих думок, установлень, обмежень, що регламентує i визначає реакцiї людини, її оцiнки i, у кiнцевому рахунку, поведiнку. На думку вiтчизняних i закордонних фахiвцiв психологiчний вплив можна подiлити на такi види: - iнформацiйно-психологiчний, - психогенний, - нейро-лiнгвистичний, - психотропний, Автори вважають, що базовими методами спецiального впливу є переконання i навiювання. Переконання, що спецiально формується засобами масової iнформацiї, звернене до власного критичного сприйняття дiйсностi. Воно має власнi алгоритми впливу: - логiка переконання повинна бути доступною iнтелекту об’єкта впливу; - переконання необхiдно здiйснювати, спираючись на факти, вiдомi об’єкту; - переконуюча iнформацiя повинна мiстити узагальнюючi пропозицiї; - переконання повинне мiстити логiчно несуперечливi конструкти; - факти, що повiдомляються, повиннi бути вiдповiдним чином емоцiйно пофарбованi. Навiювання, навпаки, спрямовано на суб’єктiв, що некритично сприймають iнформацiю. Його особливостями є: - цiлеспрямованiсть i плановiсть застосування; - конкретнiсть визначення об’єкта навiювання (селективний вплив на визначенi групи населення, що враховує основнi соцiально-психологiчнi, нацiональнi й iншi особливостi цих груп); - визначенiсть, конкретнiсть поведiнки, що iнiцiюється (об’єкту необхiдно дати iнструкцiю щодо здiйснення конкретних його реакцiй i вчинкiв, що вiдповiдають метi впливу). Існує багато телепрограм, радiопередач , медiа-текстiв, що вмiщують пiзнавальну iнформацiю, розкривають моделi моральної поведiнки. Оволодiння такою iнформацiєю має велике виховне значення для формування особистостi молодої людини. Отримання науково обгрунтованих знань про рiзнi сфери життя сприяє розвитку свiтогляду учнiв, задоволенню їхнiх пiзнавальних потреб i разом з тим вiдволiкає їхню увагу вiд iнформацiї, що приваблива тiльки за формою, але не має пiзнавального значення. Масово-iнформацiйний потiк, як i особа, функцiонують у певному соцiальному середовищi, де вирiшальними є виробничi вiдносини. Вони впливають не лише на людину, але й на всi складовi частини феномена, яким є масово-iнформацiйний потiк. Соцiальний змiст преси, телебачення, радiомовлення й iнших засобiв масової iнформацiї не тiльки прямо формує громадську думку, але й справляє великий вплив як на iншi компоненти потоку, так i на соцiальну дiйснiсть. Уся система ЗМІ - це засiб здiйснення єдиного процесу поширення iдей, вчень, теорiй, суспiльне значущої iнформацiї, виховання соцiальних почуттiв, звичок. Критерiєм визначення будь-якої системи служить наявнiсть ряду iстотних ознак, властивих саме данiй системi. Система засобiв масової iнформацiї – це єднiсть вiдповiдних компонентiв, якi виникають в рiзнi iсторичнi перiоди (спочатку преса, потiм кiно i радiо, i, нарештi, телебачення). Рiвень довiри населення України до засобiв масової iнформацiї. Лiдирує телебачення – йому довiряють 64% респондентiв. На другому мiсцi – радiомовлення – 61%; пресi довiряють – 56%. Як видно, пресi довiряють менше, нiж iншим засобам масової комунiкацiї. Отже, засоби масової iнформацiї мають великий манiпулятивний вплив на розвиток людини, у першу чергу – масової. Становлення iнформацiйного суспiльства, геополiтичнi перетворення та процеси глобалiзацiї, криза нацiональних держав i деполiтизацiя глобального свiту, манiпуляцiї з системами знакiв, образiв, смислiв для вирiшення тих чи iнших соцiальних проблем, можливостi прихованого впливу на пiдсвiдомiсть окремо взятого iндивiдуума i масштабного манiпулювання суспiльною свiдомiстю актуалiзують з’ясування ролi засобiв масової комунiкацiї в сучасному суспiльствi, визнання нової форми протистояння i протидiй – не-конвенцiональних iнформацiйно-психологiчних вiйн. 1 . 1 Історiя виникнення та розвиток радiомовлення в Українi Першим етапом виникнення радiо в Українi було 16 листопада 1924 року в Харковi (тодiшнiй столицi УРСР) вiдбувалась перша передача Українського радiо. А в жовтнi1934 року, в зв’язку з переведенням столицi України з Харкова у Київ створено Республiканський радiокомiтет. Пiзнiше, вже у 1939 р., 1 лютого вiдбувся початок телевiзiйного мовлення у Києвi на основi “механiчного ТБ” (“диск Нiпкова”) iз студiї, обладнаної в Будинку Українського радiо. увiйшла Україна. А 1955 р., 1 травня введення в дiю Харкiвської студiї телебачення (другої в Українi). Рiк виходу першого номеру газети “Говорить Київ” (нинi “Говорить i показує Україна” - офiцiйне видання телерадiопрограм Держтелерадiо України) припадає на лютий1957 року Українське радiо розпочало iномовлення англiйською мовою. Нинi Всесвiтня служба “Радiо Україна” веде передачi для зарубiжних слухачiв 50 країн українською, англiйською, нiмецькою та румунською мовами загальним обсягом понад 30 годин на добу. Створено Республiканський будинок радiомовлення i звукозапису (Київ). вступу в дiю Закону України “Про телебачення i радiомовлення”) Держтелерадiо i його обласнi пiдроздiли видали близько двохсот реєстрацiйних посвiдчень на право дiяльностi в сферi телебачення i радiо мовлення недержавним телерадiокомпанiям (студiям, редакцiям). Далi Верховна Рада України прийняла Закон “Про телебачення i радiомовлення” 21 грудня 1993 року, 16 листопада 1994 рiку в зв'язку з 70-рiччям початку радiомовлення в Українi (1924 р.) Указом Президента України встановлено професiйне свято - День працiвникiв радiо, телебачення i зв'язку. А вже 1995 року, 3 сiчня вийшов Указ Президента України “Про вдосконалення управлiння державним телебаченням i радiомовленням України”. Ним створено Державний комiтет телебачення i радiомовлення України (Держтелерадiо України) - повноважний орган управлiння державним телебаченням i радiомовленням України. На виконання Указу Президента Кабiнет Мiнiстрiв України на базi лiквiдованої Держтелерадiокомпанiї створив Нацiональну телекомпанiю України i Нацiональну радiокомпанiю України, Київську i Севастопольську державнi регiональнi та обласнi телерадiокомпанiї, пiдпорядкувавши їх Держтелерадiо України. Потiм, 15 грудня 1999року,: Указ Президента України “Про змiни у структурi центральних органiв виконавчої влади” - створено Державний комiтет iнформацiйної полiтики, телебачення i радiомовлення України - на базi Державного комiтету iнформацiйної полiтики України та Державного комiтету України по телебаченню i радiомовленню. 2004, 1 сiчня: Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення зареєстровано 1100 телерадiоорганiзацiй усiх форм власностi, з яких 30 – державних. i форми “культурного споживання” поширюються як серед привiлейованих, так i малозабезпечених категорiй населення. Як бачимо радiо, яке є складовою частиною ЗМК, активно увiйшло у наше сучасне життя i користується неабиякою популярнiстю та набуває все бiльших обеотiв. Це особливо видно по кiлькостi прийнятих законiв, указiв та кiлькостi зараестрованих телерадiоорганiзацiй. Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення до єдиного реєстру внесено близько 800 телерадiоорганiзацiй, з яких лише 28 є державними. радiомовлення соцiальний масовий iнформацiя Радiо iснує у багатьох країнах свiту та набуває своє популярностi. Навiть попри нашого бажання ми вимушенi нав’язливо слухати, те що нам пропонують у ефiрi, бо радiо супроводжує нас усюди: у транспортi, на роботi, навчаннi, вдома – звучить i сприймається у фоновому режимi та дiє на пiдсвiдомiсть рiзних верств нселення. Розглянемо свiтовi тенденцiї розвитку радiомовлення. Ватиканське Радiо вiдкрите у 1931 роцi, пiсля двох рокiв будiвництва (пiд керiвництвом Гуль'єльмо Марконi). Українськi програми в ефiрi з 1939 року. Передаючий центр в Санта-Марiя-дi-Галерiя, з якого й досi ведеться мовлення, вiдкритий у жовтнi 1957 року. На сьогоднiшнiй день штат спiвпрацiвникiв радiостанцiї складає близько 400 чоловiк. На коротких хвилях мовлення ведеться 35 мовами. Всесвiтня служба Бi-Бi-Сi заснована 18 жовтня 1922 року. Передачi на коротких хвилях для аудиторiї за кордоном (Empire Service) розпочались 11 листопада 1927 року. Українськi програми в ефiрi з 1 червня 1992 року. Бi-Бi-Сi має своє бюро й студiї в Києвi. Зараз мовлення ведеться 33 мовами свiту. Мiжнародне Італiйське Радiо. У 1930 роцi Гульєльмо Марконi особисто працював над проектом встановлення у розташованiй неподалiк Риму мiсцевостi Прато Смеральдо першого на територiї Італiї короткохвильового передавача. Через чотири роки тут же були встановленi ще два передавачi, що дозволило розпочати регулярну трансляцiю передач для країн Пiвнiчної Америки. У 1938 роцi, завдяки встановленню шести нових передавачiв, була завершена органiзацiя короткохвильового Радiоцентру в Прато Смеральдо (передачi звiдти велись до 1 жовтня 2007 року). Пiсля вступу Італiї у вiйну трансляцiя передач на коротких хвилях була припинена згiдно угоди про перемир'я, пiдписаної союзниками 8 вересня 1943 року. Однак вже 3 вересня 1946 року розпочався перiод поступового поновлення мiжнародних радiопередач. Першими вийшли до ефiру передачi iталiйською, iспанською, португальською, французькою та англiйською мовами. Новини українською мовою вийшли в ефiр 5 жовтня 1950 року. 1 жовтня 2007 року трансляцiї на коротких хвилях були скасованi. Остання передача тут або тут. Голос Бiблiї. Радiостанцiя заснована Дж. Отiсом у 1979 роцi пiд назвою “Голос Надiї", мовлення велось здебiльшого з територiї Лiвану. Пiзнiше станцiя отримала нову назву - High Adventure Ministries, а в 2002 роцi - Bible Voice Broadcasting Network. На коротких хвилях мовлення ведеться близько 30 мовами. Мiжнародне Канадське Радiо. У 1942 роцi був створений мiжнародний вiддiл Канадської Мовної Корпорацiї. Перша тестова передача вийшла до ефiру 25 грудня 1944 року. У 1950 роцi мовлення велося вже 16 мовами. Передачi українською мовою в ефiрi з вересня 1952 року. Свою сучасну назву (Radio Canada International) станцiя отримала у 1972 роцi. У 2001 роцi обсяг українського мовлення був зменшений, зникло багато тематичних передач, а 30 листопада 2004 року були припиненi короткохвильовi трансляцiї (знову в ефiрi з 25 березня 2007). Зараз RCI веде мовлення 9 мовами. травня 1953 року. Програми iншими мовами в ефiрi з жовтня 1954 року. У 1962 роцi розпочались передачi багатьма схiдноєвропейськими мовами (росiйською, польською, чеською таiн.). З 1953 до 2003 року станцiя знаходилась в мiстi Кельн. Українська служба заснована 27 березня 2000 року. Зараз передачi ведуться 31 мовою (у тому числi 19 мовами на коротких хвилях). Польське Радiо для Закордону. Передачi розпочались у 1936 роцi. Українська редакцiя працює з 1992 року. З 29 жовтня 2006 року радiостанцiя ретранслює свої програми тiльки через передавачi за межами Польщi. Сучасну назву (“Польське Радiо для Закордону”) станцiя отримала в сiчнi 2007 року. Зараз мовлення ведеться 7 мовами. Всесвiтня служба Радiо Румунiя. Експериментальнi передачi з Румунiї iноземними мовами розпочались у 1927 роцi. Першi нерегулярнi передачi українською мовою виходили в ефiр пiдчас Другої Свiтової Вiйни. Здебiльшого вони мали пропагандистський характер. Регулярнi україномовнi програми в ефiрi з 25 вересня 1994 року. Зараз мовлення ведеться 12 мовами. “Голос Америки” вперше вийшов до ефiру 24 лютого 1942 року нiмецькою мовою через передавачi Бi-Бi-Сi. Передачi для слухачiв в Українi в ефiрi з 1949 року. За останнi 5 рокiв обсяг мовлення українською зменшився з 2 годин до 30 хвилин на добу, тобто в 4 рази. Зараз мовлення ведеться 45 мовами. "Hoy Christo Jesus Bendice" ("Сьогоднi Ісус Хрiстос благословляє"). Точна дата початку мовлення українською невiдома, але в 1970-i роки такi передачi вже були. Довгий час їх готував Андрiй Ралєк. 1 травня 1999 року (у зв'язку з фiнансовими труднощами) вiддiл мовлення на країни колишнього СРСР переїхав до мiста Барнтруп (Нiмеччина). "Радiо Будапешт" в тому виглядi, в якому воно проiснувало наступнi 58 рокiв. Українська редакцiя заснована в 1994 роцi. В 2002 концепцiя iномовлення була змiнена, знов були вiдкритi служби мовлення французькою, iталiйською та iспанською; натомiсть, через деякий час передачi румунською, сербською, словацькою, хорватською та українською мовами були скасованi. Остання передача українською мовою вийшла до ефiру 17 грудня 2002 року. 30 червня 2007 були скасованi трансляцiї iноземними мовами i зараз на коротких хвилях ретранслюється лише 1-а програма Угорського Радiо Kossuth Radio. ТрансСвiтове Радiо - Україна (тодi пiд назвою “Голос Танжеру”) вперше вийшло до ефiру 22 лютого 1954 року через передавач в Марокко з передачами англiйською та iспанською мовами. Свою сучасну назву радiостанцiя отримала в 1960 роцi пiсля переїзду до Монте-Карло (Монако). Перша передача ТрансСвiтового Радiо українською мовою (“Через Бiблiю до Бога”) вийшла до ефiру 30 березня 1992 року через передавач у Монте-Карло. Спочатку передачi записувались в студiї ТрансСвiтового Радiо у м. Брест (Бiлорусь), а з лютого 1993 року - у Києвi (комплекс церкви “Будинок Євангелiя”). З вересня 1999 року редакцiя знаходиться за адресою: вул. Хорольська, 30. Зараз TWR веде мовлення близько 180 мовами та дiалектами свiту. яке ми сприймаємо у аудiовiзуальному режимi, радiо – дає можливiсть помислити, продумати, передбачити, представити в уявi ту чи iншу ситуацiю, осмислити слова, якi подаються з радiопередач. 1. 3 Український радiопростор Свiтовий iнформацiйний вибух спричинив перевороту суспiльнiй свiдомостi, примусив по-новому мислити, шукати новi пiдходи у всiх сферах суспiльного життя. Саме поняття iнформацiйного суспiльства не має загальноприйнятої точної i всеохопної дефiнiцiї. В iнформацiйному суспiльствi новий iмпульс i новi якостi отримує вся система масової комунiкацiї, а надто та частина соцiальної iнформацiї, яка входить до її складу та охоплює свiтоглядну, духовну, естетичну, публiцистичну, побутову iнформацiю тощо. Безумовно ж, базовим у розумiннi масової комунiкацiї є iнформацiйний простiр, в якому вона реалiзується, живе та розвивається. Отож, коли йдеться про iнформацiйне поле конкретної держави (а кожна держава його має), то його межi ототожнюються з її кордонами, охоплюючи нацiональнi територiю, акваторiю i повiтряний простiр. Саме у цих сферах дiють засоби iнформацiї, якi й iнформують, тобто повiдомляють, зображають, складають про щось уявлення. Українське радiо та московське про одну i ту ж подiю нерiдко розповiдають по-рiзному. Нi дивуватися з цього, нi тим бiльше обурюватися цим не варто: український радiопростор має виражати iнтереси української держави, московське ж – росiйської, а вони, як вiдомо, не збiгаються. А от дивуватися та обурюватися тим, що чужоземний iнформатор використовує наш нацiональний iнформацiйний простiр в iнтересах своє; держави, варто i потрiбно. Важливо, щоб на українському радiо звучало бiльше музики нацiональною мовою. Але сьогоднi становище етеру є невтiшним. Розвиватися заважає росiйська пiсня, якою ряснiє радiопростiр країни. У статтi 9 Закону України “Про телебачення i радiомовлення” мовиться, що “телерадiоорганiзацiї ведуть мовлення державною мовою”. Це правильне твердження властиве полiтицi будь-якiй демократичнiй країнi. Далi читаємо, “Мовлення на певнi регiони може здiйснюватися також мовою нацiональних меншин, що компактно проживають на данiй територiї”. І це є важливим елементом у функцiонуваннi закону, але потрiбно зважите на те, що мова нацiональних меншин не повинна витiсняти з радiоетеру державну, як це зараз вiдбувається в радiопросторi України, зокрема її столицi. У рiзний час доби репертуар на радiо вiдтворюються по-рiзному. Щоб об’єктивнiше простежити використання україномовної пiснi в етерi, потрiбно дослiдити значно бiльший вiдтинок часу. Та коли протягом 100 хвилин результати дослiдження є невтiшними то, цiлком iмовiрно, що такими вони будуть й протягом доби. Кожна радiостанцiя вибирає свiй формат музики. В сучасному ефiрi репертуар вiдповiдає музичним вподобанням персоналу. Це не є об’єктивною ротацiєю. Радiостанцiя повинна задовольняти музичнi смаки усiєї аудиторiї. Для аналiзу ротацiї української музики прослухано київськi радiостанцiї протягом перiоду з 5 до 6 березня 2008 року. Визначено кiлькiсть пiсень за 100 хвилин ефiрного часу. Так, на Радiо “Шарманка” (104. 0 FM) iз 10 запропонованих композицiй лише 1 була українською. Не зрозумiло, чим росiйська попса, яка отримала бiльшу частину ефiрного часу, краща за чарiвний голос української спiвачки Lama. Протягом дослiджуваного часу 60% вiдведено росiйськiй пiснi, iноземнiй надали 30%, а українськiй – лише 10%. Результати дослiдження на радiо “Шарманка” є невтiшними для українського слухача. Інша київська радiостанцiя “Love Radio” (92. 8 FM) випустила в ефiр за 100 хвилин 14 пiсень. 10 з них прозвучало iноземною мовою, росiйською та українською – по 2 пiснi. Тут спостерiгаємо певний паритет мiж музикою тих мов, якими найбiльш послуговуються в Українi. Це об’єктивно з боку керiвництва “Love Radio”. Вони розумно розподiлили порядок вiдтворення композицiй рiзними мовами. З української естради радiо запропонувало послухати гурти “Друга Рiка” i “Танок На Майданi Конго”. На радiо “Промiнь” ( 105. 0 FM) показник україномовної музики є найвищим серед дослiджуваних радiостанцiй. Кiлькiсть композицiй нацiональною мовою за визначений вiдтинок часу становила 80%. Окрiм цього, радiо “Промiнь” характеризується такими особливостями, що є дуже важливими для розвитку українського радiопростору , як: - рiзноманiтний український репертуар (етнiчна, автентична музика та iн.); чимало iнструментальної музики; - робиться коротка анотацiя до кожного виконавця, що є не менш потрiбним для слухача. Радiо “NRJ” ( 104. 6 FM), яке виникло навеснi 2008 року на подобу однойменного європейського радiо, яке характеризується ротацiєю лише 100% хiтiв. Так, воно справдi користується популярнiстю серед рiзної аудиторiї, проте українська музика в ньому як такої популярностi ще не набула. Протягом дослiджуваного часу, iз 18 запропонованих пiсень українськiй естрадi вiдведено 4, лише 2 з них – державною мовою. Це результати за 100 хвилин ефiру ранкового часу. Увечерi, протягом 2 годин, Радiо “NRJ” ( 104. 6 FM) вмикає українську музику, в тому числi й україномовну. Але цього замало. “Радiо 5” (92. 4 FM) – це українське народне радiо, тобто радiо для народу”. У головних тезах на офiцiйному сайтi в Інтернетi написано, що „спiввiдношення музичного матерiалу – 60 % українська музика, 40% – музика країн ближнього зарубiжжя”. Натомiсть при дослiдженнi отримано зовсiм iншi результати, навiть не схожi iз наведеними. За визначений час, на “Радiо 5” прозвучало 15 композицiй, 4 з них – пiснi української естради. Але знову лише 2 нацiональною мовою. Тут вiдсоток україномовної музики становить лише 25%. Вiдмiннiсть вiд вище поданої статистики вiдчутна. Крiм дослiджуваних радiостанцiй, функцiонують й такi, в яких повнiстю україномовна музика. Прикладом цього є “Молоде радiо”, радiостудiя Києва, що з’явилася у столичному радiоетерi у квiтнi 2005 року. Зараз “Молоде радiо” транслюється на офiцiйному сайтi в Інтернетi та на ультракоротких хвилях (УКХ) столицi на частотi 69. 68 FM. Їх формат: 24 години на добу – наша музика. Молодь вiтає такий проект. На форумi “Молодого радiо” читаємо: „Щойно почала слухати, менi подобається. Ну хоч щось 100% українською...”, “Я пiдтримую 100% українськомовної музики. Так тримати!”. Так пише свiдома молодь, яка розумiє важливiсть ширшого функцiонування української мови та й української пiснi на радiо. “Молоде радiо” – єдина радiостанцiя, на якiй майже цiлодобово можна слухати тiльки українську музику. Ми намагаємося не просто задовольнити попит слухачiв на українську музику, а й запропонувати їм цiкавi та якiснi пiснi молодих виконавцiв, яких вони не почують на жоднiй iншiй хвилi” . Функцiонування таких радiостанцiй не є ефективним з фiнансового боку керiвництва. Вони вже “розорились у реалi через 100% україномовнiсть”. Влада по всiй Українi не пiдтримує радiо такого формату. Лише одиницi транслюють 100% українську музику. Це “Молоде радiо” (м. Київ), “УХ радiо” (м. Тернопiль) та iншi. становить 35%. Це низький показник. Для нормального розвитку та розширення сфер функцiонування української мови та української музики потрiбно збiльшити ротацiю нашої музики до 50%. 1. 4 Радiо “Люкс ФМ” Радiо “Люкс FM”(103. 1 FM), що користується популярнiстю серед молодi, видiляє 40% ефiрного часу українськiй музицi. За даниими нашого дослiдження протягом 100 хвилин прозвучало 12 пiсень. Хоч 5 з них виконували зiрки української естради, проте не українською мовою. Із запропонованих пiсень Тiни Кароль, Вєрки Сердючки, Таїсiї Повалiй, Ірини Бiлик та Гайтани, лише темношкiра українка спiвала нацiональною мовою. Результати дослiдження є невтiшними. Запропонуємо спектр деяких радiопередач, що транслюються в ефiрi данного радiо. - Повний пiдйом. Ранковий заряд енергiї слухачi Люкс FM отримують у програмi “Повний пiдйом”! “Вишнева 20-ка”― щотижневий хiт-парад сучасних пiсень. - Вишневий Джем. Щовечора у буднi, слухачi Люкс Фм можуть насолоджуватись пiдбiркою кращої танцювальної музики майстерно змiксованої в дiджейський мiкс. - Вечiрнiй Дзвiн. Щобудня о 19 год. ефiр Люкс FM заповнюють радiсть, посмiшки, почуття та найтеплiшi привiтання. Адже саме у цей час розпочинається програма “Вечiрнiй дзвiн”. - “Кольоровий телефон” ― програма, яка створює справжнє свято для iменинника, адже в цей особливий день слухачам телефонує ведуча радiо “Люкс” i вiтає його в прямому ефiрi. - Анекдот вiд “Люкс Фм”. Кiлька хвилин, впродовж яких можна побути несерйозними разом iз “Люкс FM”. - Так i нi не говорити, чорне - бiле не носити 5 запитань на якi не можна вiдповiдати словами чорне, бiле, так i нi. - Народне караоке. Найнароднiша рубрика в ранковому шоу. Слухачi наспiвують улюбленi пiснi на автовiдповiдач,найкраще попадає до ефiру. - Телескоп. Слухач грає iз зiркою шоу-бiзнесу. Вiдома людина ставить запитання, пропонує варiант вiдповiдi та вiтає переможця. В разi поразки гравцю гарантовано заохочувальний приз. - Інтурiсто. Запитання для слухача готується на основi незвiчнiх часто смiшних традицiй народiв свiту. - Рекордсмени – найкумеднiшi рекорди свiту стають основою для запитань слухачам. - Гарячi Вiсiмдесятi або Гарячi Дев'яностi. Рубрика в якiй презентованi найкращi пiснi вiсiмдесятих та дев'яностих рокiв. Профiлактика. Кожного дня справжнiй професiонал задає цiкаве запитання зi своєї професiї, а ви намагаєтесь вгадати правильну вiдповiдь Радiо у наш час є могутнiм iнформацiйним i манiпулятивним засобом, що має величезний психологiчний вплив на рiзнi соцiальнi групи. Розглянемо кiлька радiопередач iз радiостанцiї “Люкс Фм” i визначимо вплив на такi двi соцiальнi групи як: молодь (студенти) та працюче населення. Бiльша частина української молодi вгамовує свою iнформацiйну потребу саме за допомогою телевiзора. Однак, чи є цей спосiб ефективним - питання спiрне. Адже телевiзор тут виступає засобом отримання не стiльки iнформацiї, скiльки задоволення вiд видовищ. 61% молодих українцiв мають вдома радiоприймачi, однак лише 25% iнодi присвячують свiй вiльний час слуханню радiо. Анекдот вiд “Люкс Фм”. Анекдоти, що створюються штучно й нацiлюються на “ураження” суспiльної свiдомостi, формуючи певнi конвенцiї, якi стають пiдгрунтям соцiальних i культурних стереотипiв, осiдаючи в “пiдвалах” суспiльної свiдомостi. Взагалi анекдоти позитивно впливають на данi соцiальнi групи, ставлячи на метi досягнення результату розважити слухача, на деякий час забути про щоденнi проблеми, вiдпочити. Інтерес до анекдота обумовлюється його особливостями – наповненiстю “енергетичним зарядом” темолептичної спрямованостi, яскравiй забарвленостi та особливiй лексично-семантичнiй побудовi. За визначенням анекдот має бути незнайомим реципiєнтовi. Вiн не передбачає обговорення, а його семiотична i семантична побудова не можуть бути змiненi. А дотепнiсть i влучнiсть забезпечує анекдотовi тривале життя. Як показують данi соцiологiчного опитування, яке вiдбулося в iнтернетi на сайтi “Яндекс”, найбiльшою популярнiстю серед молодi користується радiопередача, яка транслюється на “Люкс Фм” – “Вишнева 20-ка”. Як уже повiдомлялося вище це хiт-парад сучасних пiсень, якi займають вiдповiдну сходинку вiд 1 до 20. В залежностi вiд рейтингу пiсень, який визначається за допомогою радiопередачi “Вишневий Джем”. У сучасних радiостанцiях з'явилася тенденцiя повернення до вiсiмдесятих рокiв 20 столiття. Радiо “Люкс Фм” не є виключенням. Існує рубрика в якiй презентованi найкращi пiснi вiсiмдесятих та дев'яностих рокiв. Дана радiопередача користується популярнiстю серед людей бiльш старшого вiку нiж студенти. Важливим новим способом впливу на масову аудиторiю, який все ширше використовується в радiоефiрi, став iнфотейнмент (вiд англ. infotainment, тобто information + entertainment = iнформацiя + розваги). Особливiсть його полягає в тому, що через поєднання рiзних жанрiв такi передачi стають привабливiшими для пересiчного слухача, а вiдтак значно розширюють аудиторiю. До того ж, таке поєднання сприяє зняттю критичностi в оцiнцi iнформацiйного ряду споживачем iнформацiї, внаслiдок чого манiпулятивний вплив на аудиторiю виявляється значно ефективнiшим. Управлiння семiотикою i семантикою смислiв i образiв, активне застосування методiв психолiнгвiстики, коли за спецiальним добором слiв i словосполучень, фонетичних рядiв i спрямовано використовуються певнi асоцiацiї, а то й афективнi слiди – це тепер повсякденна практика ЗМІ. У життi ми маємо справу не стiльки з реальними об’єктами, скiльки з iнформацiєю про них, формами, патернами, процесами. Проникаючи у нашу свiдомiсть i впливаючи на неї через особисте несвiдоме, використовуючи нашу схильнiсть до узагальнень та конформнiсть, мас-медiа навiюють, вводять у масову свiдомiсть певну псевдореальнiсть. Створивши вiртуальний вимiр, ЗМІ залишається задати лише предметно-смисловi вiдповiдностi, що визначають результат осмислення масовою свiдомiстю. Дискурси, що задаються мас-медiа, вибудовують процес мислення окремих iндивiдiв (первинний елемент суспiльної свiдомостi) в загальний процес мислення. Вiдтак виникає соцiально-органiзоване мислення, яке формує „масову” людину (людину натовпу). Великим манiпулятивним впливом на слухачiв радiо простору є аудiальна реклама, яка, до того ж, приносить значний прибуток вiд продажу ефiрного часу. Перевага радiореклами полягає в тому, що в даний час радiо супроводжує людину практично скрiзь: у будинку, у транспортi, часто на роботi чи на навчаннi. Причому те, що радiо сприймається, як би у фоновому режимi тiльки пiдсилює ефективнiсть радiореклами, оскiльки, таким чином, вона дiє в бiльшому ступенi на несвiдоме, чим на свiдомiсть. У випадку з радiорекламою важливе значення має час виходу ролика в ефiр i його мiсце в рекламному блоцi, рiзнi характеристики голосу i фонової музики, форма подачi i змiстовна сторона. Найбiльш ефективною є реклама в ранковий i вечiрнiй час, а також уночi. Ранком, коли люди зайнятi збиранням на роботу чи навчання, на радiо звертають найменше уваги, проте, iнформацiя не зникає безвiсти. Те ж саме вiдбувається у вечiрнiй час. До того ж ранком i ввечерi радiо слухає найбiльша аудиторiя. Уночi ж, коли органiзм набудований на сон, мова може йти про легкий трансовий стан i тодi реклама дiє як пряме навiювання. Найбiльш вигiдне положення радiоролика в рекламному блоцi вважаються перше й останнє мiсця, оскiльки приводяться в дiю ефекти первинностi i новизни: рiзкий перехiд вiд музичної частини ефiру до iнформацiйної, рекламної мимоволi привертає до себе увагу; наприкiнцi ролика слухачi можуть вiдчувати деяке роздратування - стан, у якому сприйнятливiсть трохи збiльшується. Оскiльки довжина радiоролика невелика (найбiльш прийнятними вважаються ролики вiд 30 секунд до1 хвилини), рекламiсту варто забезпечити багаторазове повторення реклами, можливо в трохи змiненому варiантi чи ж абсолютно iншої реклами того ж товару чи послуги. Дуже важливо те, як звучить радiоролик. Людинi властиво домислювати ситуацiї, що здаються їй незакiнченими. У випадку з радiорекламою люди приписують персонажам реклами деякi характеристики, ґрунтуючись на голосi, темпi мови, манерi говорити. І якщо створений образ є позитивним, близьким до самої людини, те i реклама виявляється бiльш ефективною. Крiм того, приємний i м'який голос легше сприймається, а також привертають увагу голоси з рiзними звуковими ефектами. Особливу увагу може привертати до себе рiзка змiна голосу чи музичного оформлення. Що стосується фонової музики, то вона є дуже важливою. Гармонiчне сполучення музики i тексту багаторазово пiдсилює ефективнiсть реклами, допомагає сприйняттю тексту. Але, у той же час, не можна припускати, щоб музичний супровiд, акустичнi ефекти вiдривали радiослухача вiд сутi оголошення. Хоча пiсля декiлькох пiсень i реклам з фоновою музикою увагу до себе може легко привернути короткий радiоролик без музичного супроводу. Як фон для реклами може використовуватися як популярна музика, що викликає одним своїм звучанням позитивний настрой, так i спецiально створена музика, що часто пiдбудовується пiд ритм серця i подих слухачiв. Також можуть використовуватися жартiвнi пародiї, що привертають увагу знайомим звучанням, але новим змiстом, який, до того ж несе в собi позитивний заряд. Отже, загальновiдомо, що в наш час ЗМІ справляють найбiльш вагомий вплив на суспiльну свiдомiсть. Через здатнiсть швидко i майже тотально охоплювати найбiльш широкi аудиторiї ЗМІ можуть трансформувати традицiйну систему духовного виробництва, i сьогоднi у розвинених суспiльно-полiтичних системах панує теза, що тi, хто володiє ЗМІ, володiють громадською думкою. Найефективнiшим знаряддям впливу на суспiльну свiдомiсть у просторi неформальної комунiкацiї є радiо. “Люкс ФМ”, яке користується популярнiстю здебiльшого серед молодi, видiляє 40% ефiрного часу українськiй музицi. Радiо сучасне, позитивно впливає на виховання молодi, на вiдмiну вiд “Шансону”. Висновки Масова комунiкацiя – це певний iнституцiолiзований мiкропроцес виробництва, розповсюдження та обмiну iнформацiї, який виконується за допомогою особливих устроїв та технологiй. Ще масова комунiкацiя визначається як особливий стан суспiльства, де кожен потенцiйно вступає в iнтеракцiю з усiма шляхом мовного спiлкування з уповноваженими суб‘єктами – представниками цiєї абстрактної спiльноти, iнституцiолiзованим чи стихiйним чином, яка делегувала їх в якостi таких, чи як атрибута соцiальностi. цих назв охоплює суттєвi деталi, без яких побудова цiлого не може вiдбутися. І масова комунiкацiя в назвах – не модус, а один з найважливiших атрибутiв соцiальної та культурної матерiї. Як бачимо радiо, яке є складовою частиною ЗМК, активно увiйшло у наше сучасне життя i користується неабиякою популярнiстю. Нацiональною радою України з питань телебачення та радiомовлення до єдиного реєстру внесено близько 800 телерадiоорганiзацiй, з яких лише 28 є державними. Радiомережа поширюється й активно розвивається. З'являються все бiльше прихильникiв, бо на вiдмiну вiд телебачення, яке ми сприймаємо у аудiовiзуальному режимi, радiо – дає можливiсть помислити, продумати, передбачити, представити в уявi ту чи iншу ситуацiю, осмислити слова, якi подаються з радiопередач. На сьогоднi становище україномовної музики на радiо є невтiшним. І до того ж переважає мовлення мовою нацiональних меншин, зокрема росiйською. Загальний вiдсоток української музики на дослiджуваних радiостанцiях становить 35%. Це низький показник. Для нормального розвитку та розширення сфер функцiонування української мови та української музики потрiбно збiльшити ротацiю нашої музики до 50%. Нинi триває перiод пошуку свого неповторного стилю й iмiджу, який буде представляти наше радiомовлення в вигiдному становищi. Масова комунiкацiя є цiлком вiдповiдним сюжетом соцiологiчних дослiджень. Але штучно замикати ареал засобiв масової комунiкацiї виключно простором, який контролюється iдеологiчними iнституцiями, як це було ранiше, означало б ще раз продемонструвати дослiдницьку нечуттєвiсть до тих очевидностей, що комунiкативнi канали не обмежуються обслуговуванням iнформацiйних та громадських процесiв. Вони корелюють з будь-якими iншими рухами в культурi, i тому для вивчення сфери соцiального спiлкування, яке зветься масовою комунiкацiєю, необхiдний розгорнутий соцiокультурний контекст. Список використаної лiтератури 1) Андрiєва Г. М. Соцiальна психология. – Пiдручник для вищого учбового закладу. – К.: Либiдь, 2001. – 376 с. 2) Бобик В. М. Інформацiйно-комунiкацiйний менеджмент у глобальному суспiльствi: психологiя, технологiя, технiка паблiк рiлейшинз. – К.: МАУП, 2005. – 437 с. 7) Лалл Дж. Мас-медiа, комунiкацiя, культура: глобальний пiдхiд / пер. з англ. – К.: “К.І. С.”, 2002. – 264 с. 9) Мастерство эфирного выступления: Учеб. пособие / Б. Д. Гайдамакова, С. Л. Макарова. В. И. Новикова, М. П. Оссовская. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 282 с. 10)Мас-медiа у термiнах i визначеннях: Короткий словник-довiдник/ Упорядк. Ю. В. Бондар. – К.: МАУП, 2005. – 220 с. 12)Палеха Ю.І. Імiджологiя: Навч. посiб. для студ. вищих навч. закл. / За заг. ред. З.І. Тимошенко. – К.: Дiловий партнер, 2005. – 323 с. 13)Потятиник Б. Медiа: ключi до розумiння. – Львiв: ПАІС, 2004. – 310 с. Рiзун В. В. Маси: Тексти лекцiй. – К.: Видавничо-полiграфiчний центр “Київський унiверситет”, 2003. 15)Требiн М. Інформацiйне суспiльство. Вiйни нової епохи // Вiче. – 2002. - №4 (121). – С. 64-68.