Редакційна підготовка рекламно-інформаційного тижневика

Редакцiйна пiдготовка рекламно-iнформацiйного тижневика Редакцiйна пiдготовка рекламно-iнформацiйного тижневика ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМИ В ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ 1. 2 Тижневик як вид рекламно-iнформацiйного видання РОЗДІЛ 2. РОБОТА РЕДАКТОРА НАД РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНИМ ТИЖНЕВИКОМ 2. 1Опрацювання рекламних текстiв з погляду структури й змiсту 2. 2Редакторська пiдготовка рекламної iнформацiї для щотижневика 2. 3Редакторськi правки опрацьованого рекламного матерiалу ВСТУП Актуальнiсть дослiдження . У сучасний перiод розвитку українського суспiльства успiшне вирiшення полiтичних, економiчних i соцiальних завдань усе бiльше залежить вiд дiї такого суб'єктивного чинника як соцiальна активнiсть особистостi. Важливу роль у формуваннi активностi грають засоби масової iнформацiї. Про зростаючу роль газет, журналiв, радiо i телебачення в суспiльному життi країни свiдчать їхнє бурхливе зростання, поширенiсть i активнiсть масової iнформацiї. Друковане й усне слово, телевiзiйне зображення здатнi в найкоротшi термiни досягти найбiльш вiддалених районiв, проникнути в будь-яке соцiальне середовище. масової iнформацiї. Реклама як суспiльне явище становить на сьогоднiшнiй день окремий дискурс, який потребує детального дослiдження й аналiзу. Адже реклама – це не лише засiб iнформування населення про певну продукцiю чи послуги, не лише засiб покращення економiчного становища численних фiрм-виробникiв, пiдприємств, а й також засiб емотивного впливу на населення, для якого призначена ця реклама. видання не вiдрiзняються зразковою мовою, бездоганним стилем та оформленням, тому процес редагування рекламних текстiв – надзвичайно актуальне питання, яке заслуговує на детальний аналiз. Саме вiд роботи редактора залежить якiсть рекламних видань, а їх велика кiлькiсть на сьогоднiшнiй день, якi потрапляють нам до рук мало не щодня. Слiд зазначити, що лiтератури, присвяченої дослiдженню обраної проблеми iснує незначна кiлькiсть. І хоча питання, пов’язанi з рекламою, дослiджували такi науковцi, як Владiмiрова Г., Джига Т., Кохтев Н., Капелюшний А., Бове К., Аренс У. та iншi, однак їхнi дослiдження здебiльшого присвяченi певному вузькому колу питань. Так, Владимирова Г. Дослiджувала природу рекламного слогана, типовi рекламнi помилки, Джига Т. займався аналiзом полiтичної реклами в Українi, але окремих ґрунтовних дослiджень, присвячених саме рекламним виданням, рекламi рiзноманiтних товарiв та послуг, на сьогоднiшнiй день немає, якщо не брати до уваги „Словник термiнiв” Р. Г.Іванченка, присвяченого рекламi взагалi. Тому дослiдження особливостей рекламних видань потребує подальшої уваги й розробки. Цей факт i зумовив актуальнiсть обраної проблеми дослiдження. Мета роботи – з’ясувати особливостi роботи редактора над рекламними текстами, призначеними для рекламно-iнформацiйних щотижневикiв. Мета роботи передбачає розв’язання ряду , а саме: - дослiдити схему роботи редактора над рекламними текстами для щотижневикiв; - виявити недолiки та помилки в рекламних текстах сучасних видань, що є показником неефективної роботи редакторiв; - вiдредагувати недолiки, виявленi в аналiзованих текстах. типу видань. Матерiалом для дослiдження послужили рекламнi тексти, взятi з рекламного щотижневика „Будiвельнi прайси” та з Інтернет-видання реклами EUROindex. Об’єктом нашого дослiдження став рекламний дискурс друкованих засобiв масової iнформацiї України. Безпосередньо ж предметом дослiдження стала реклама в рекламно-iнформацiйних щотижневиках, пiдготовка редактора рекламних текстiв до друку в масових виданнях. У процесi написання роботи ми використовували такi - системний - описовий - порiвняльний Теоретико-методологiчну основу дослiдження складають науковi працi вiтчизняних учених, зокрема А. Капелюшного, Т. Джиги, Г. Владимирової, Н. Кохтева, В Рiзуна, Р.Іванченка, а також студiї зарубiжних учених – Бове К., Аренс У., Богарт Л. Наукова новизна роботи полягає у тому, що: - визначенi недолiки в оформленi рекламних текстiв; - простежено основнi принципи та етапи пiдготовки рекламних текстiв до друку в щотижневику. у роботi редактора над випуском рекламно-iнформацiйного видання. Вiдповiдно до сформульованої мети наукового дослiдження робота складається зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаної лiтератури, що нараховує 29 позицiй. Загальний обсяг роботи – 72 сторiнки, iз них 67 сторiнок основного змiсту. У вступi обґрунтовується актуальнiсть обраної проблеми, визначається предмет та об’єкт дослiдження, мета та завдання дипломної роботи. Перший роздiл носить теоретичний характер. У ньому вивчаються типологiчнi ознаки, характернi для рекламних видань; аналiзується сутнiсть реклами; розглядаються особливостi тижневика як одного з видiв рекламно-iнформацiйних видань. Другий роздiл носить практичний характер. Вiн присвячений виявленню недолiкiв рекламних текстiв у сучасних рекламно-iнформацiйних видання. Розглядаються рекламнi тексти з погляду структури та змiсту. Аналiзуються мовнi помилки в текстах реклами та подається вiдредагований варiант цих текстiв. Робота має практичне значення. Результати теоретичної частини роботи можуть бути використанi пiд час вивчення предметiв з фаху редагування. Практичнi надбання можуть послужити безпосереднiм зразком редагування рекламних текстiв у роботi редактора над випуском рекламно-iнформацiйного видання. РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМИ В ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ 1 . 1 Типологiчнi ознаки рекламних видань Важливу складову соцiально-економiчного розвитку країни займає розвиток iнформацiйного простору, зокрема, iнформацiйна дiяльнiсть та поширення зображально-звукової i друкованої iнформацiї. Згiдно з українським законодавством, нацiональний iнформацiйний простiр України складається з органiзацiйної, адмiнiстративної, матерiально-технiчної, творчої структури та суб’єктiв створення, виробництва, зберiгання, поширення, розмiщення i охорони iнформацiйної продукцiї; протяжностi, розповсюдження iнформацiї та iнформацiйного зв’язку i його забезпечення по горизонталi i вертикалi на територiї держави та за її межами за допомогою всiх компонентiв системи та мережi i засобiв зв’язку [5,15]. Пiд iнформацiйним простором розумiється: юридично – склад суб’єктiв (учасникiв) iнформацiйної сфери, їх функцiонування та змiст дiяльностi, на що поширюється юрисдикцiя України; матерiально-технiчної бази; фiзично-майнова – сукупнiсть матерiально-технiчних об’єктiв, матерiально та iнтелектуально-iнформацiйна власнiсть суб’єктiв нацiонального iнформацiйного простору, включаючи власнiсть його зарубiжних суб’єктiв на територiї України. Тобто, нацiональний iнформацiйний простiр можна визначити як сферу виробництва, поширення, розмiщення i охорони iнформацiї та дiяльностi суб’єктiв iнфраструктури на основi iнтелектуальної, матерiально-технiчної бази у межах державної територiї та iншої площi, на що поширюється юрисдикцiя. Пiд iнформацiйним ринком України розумiється середовище, де здiйснюється виробництво, купiвля/продаж, поширення, обмiн iнформацiйного продукту. Реклама є важливою складовою iнформацiйного ринку. Звiдси зрозумiло, що iнформацiйний ринок є своєрiдною складовою iнформацiйного простору. У загальне поняття "Інформацiйний ринок" входять галузевi комерцiйнi ринки: мас-медiйний (телевiзiйний, пресовий, радiйний), рекламний, книжковий, iнтернетiвський тощо [4,52]. Інформацiя, за українським законодавством, – це вiдомостi про осiб (фiзичних i юридичних), предмети, факти, подiї, явища i процеси, – незалежно вiд форми їхньої репрезентацiї. у формi товару для поширення чи реалiзацiї( диски, вiдео-аудiокасети, книги, публiкацiї тощо). Інформацiйнi послуги (Іnformation Service) – послуги, орiєнтованi на задоволення iнформацiйних потреб користувачiв через надання їм iнформацiйного продукту на певних умовах. Спецiалiзована iнформацiя, до якої можна зарахувати рекламу, – вiдомостi, що надаються на замовлення користувача i за рахунок його коштiв. Перiодичнi видання рекламного характеру становлять значну долю всiх перiодичних видань. На сучасному етапi розвитку суспiльства, науки й технiки, стрiмкого зросту ринкових вiдносин роль реклами важко заперечувати, тому крiм численної телевiзiйної чи радiо реклами активно розвиваються рекламнi друкованi видання. На сьогоднiшнiй день майже немає перiодичних друкованих видань, у яких би не вiдводилося мiсце рекламi. Так, у багатьох розважальних виданнях (журнали, газети, розрахованi на широку читацьку аудиторiю) реклама може займати вiд 5% до 40-50% загального обсягу видання. Реклама в таких виданнях може бути розмiщена в кiнцi – у бiльшостi жiночих журналiв, де реклама подається значним блоком i сортирується за тематикою та характером послуг або видом рекламованої продукцiї. Крiм кiнцевого блоку реклами подiбна iнформацiя може подаватися безпосередньо в серединi друкованого видання. Реклама зустрiчається у 90% сучасних перiодичних видань. В середньому вона займає 10­15% площi видання. Деякi видання для неї вiдводять цiлi сторiнки або розвороти, iншi групують оголошення в блоки. Бiльшiсть реклам – це поєднання зображення та тексту. Рекламний текстовий матерiал iз зображальними елементами за архiтектонiчним властивостями – це звичайнi публiкацiї. Існує поняття прихованої реклами, коли реклама має вигляд звичайного текстового повiдомлення з фотографiєю, але суто рекламний змiст. Вибiр того чи iншого принципу оформлення реклами базується на концепцiї видання. В журналах рекламнi сторiнки найчастiше розташованi наприкiнцi або спочатку. Якщо ж сторiнка має рекламу, їй вiдводиться мiсце у пiдвалi, нижньому лiвому кутi. Реклама у журнальних виданнях також вiдрiзняється вiд газетної своєю тематикою. Так, наприклад, в журналi «Друкарство» всi рекламнi оголошення присвяченi основнiй тематицi видання – видавничiй справi, полiграфiї, витратним матерiалам тощо. Поряд iз перiодичними виданнями розважального характеру, реклама в яких не є основою, iснує безлiч перiодичних видань саме рекламного характеру. Серед подiбних видань можна видiлити газети рекламних оголошень, каталоги та прайси, що класифiкуються вiдповiдно до продукцiї та послуг, якi вони рекламують: будiвельнi прайси, прайси на автомобiлi, мобiльнi телефони, технiку тощо. Звичайно, кожен регiон України має свої специфiчнi рекламнi видання, що вiдображають специфiку ринку, потреби населення. Серед київських видань рекламного характеру варто згадати хоча б такi видання, як „Експрес об’ява”, „АВИЗО”, „Оптовик”, „Нерухомiсть”, „Киев на ладонях”, „РІО”, „Метро”, „Інфополiс”, „Мир товаров и услуг”, „Автомир”, „Будiвельнi прайси”. Уже з перерахованих рекламних видань видно, що не всi вони друкуються українською мовою. Значний вiдсоток друкованих рекламних видань складають росiйськомовнi видання. - щоденнi - щотижневi - щомiсячнi - двомiсячнi - квартальнi - пiврiчнi У „Словнику термiнiв” Р. Г.Іванченка подається таке визначення рекламних видань: Рекламнi видання – канал поширення iнформацiї про машини чи споруди, прилади чи унiкальну апаратуру, побутову технiку чи зовнiшньоторговельне рекламування. Рекламнi видання рiзноманiтнi за iнформативними матерiалами, за призначенням, за полiграфiчними характеристиками та способами розповсюдження. Рекламнi друкованi видання зорiєнтованi на точно визначенi цiльовi групи. Для Рекламних друкованих видань характерна багаторазовiсть впливу (на вiдмiну вiд звернень, надрукованих у газетi чи виголошених по радiо). Рекламнi друкованi видання подiляють на основнi i допомiжнi. До основних зараховують буклети, iнформацiйнi листки, проспекти, брошури, пам’ятки у рiзноманiтних рекламно-торговельних каталогах, рецептурних довiдниках, покажчиках та iн. подiбних виданнях – в меню, путiвниках, довiдниках, цiнниках та календарях; до основних зараховують рiзнi фiрменi видання перiодичного чи разового характеру (фiрмовi бюлетенi, газети, журнали, ювiлейнi альбоми чи альманахи ). До допомiжних вiдносять настанови по монтуванню, експлуатацiї та ремонту машин i споруд, каталоги запасних частин, всiлякi вiтальнi та сувенiрнi видання, поштовi рекламнi листiвки, запрошення, бандеролi, книжковi закладки i под. За своїм призначенням Рекламнi друкованi видання подiляються на видання суто рекламного призначення (каталоги, тощо) i видання престижного характеру (наприклад, альманахи, календарi, привiтання) [17, 195]. Отже, рекламнi перiодичнi видання – перiодичнi видання (бюлетенi, газети, журнали), що розрахованi цiлком або частково на рекламне спiлкування, пiдпорядковане його формам i засобам. Зважаючи на специфiку рекламних видань, їх цiльове призначення – нести певну iнформацiю в широкi кола або певним суспiльним прошаркам залежно вiд характеру рекламованого товару. Іншими словами, основне призначення видань такого типу – реклама. За своєю природою i сутнiстю, реклама є синтезованим явищем. Тобто, у суспiльствi iснують такi самодостатнi сфери як економiка, полiтика, культура; а з iншого боку – ринок, бiзнес; державнi iнститути – три гiлки влади; а також громадський сектор. Реклама як фактор ринкової iнфраструктури перебуває на межi цих сфер, обслуговуючи водночас кожну з них. Крiм того, сама реклама (рекламний продукт) поєднує в собi дифузiйно компоненти багатьох фундаментально-теоретичних i прикладних наук: фiлософiї (iдея), фiлологiї (слово), фотомистецтва/кiнематографу/телевiзiї – зображальнiсть, динамiчна вiзульна-аудiальнiсть; радiо (звук); психологiї (механiзми сприйняття i впливу); соцiологiї (дослiдження); маркетингу (ситуацiйна аналiтика), дизайну (оформлення) i т. д. Саме цим i обумовлюється її синтезована природа та сутнiсть. Звiдси i велике розмаїття рекламних дефiнiцiй, яких налiчується кiлька тисяч. Тому є смисл виробити до них певнi пiдходи. Отже, визначення реклами можна розподiлити на: • законодавчi; • науковi; • прикладнi(практичнi); • галузевi; • за рекламними видами (газетно-журнальна, телевiзiйна, радiйна); • авторськi та iн. наук, а також вiдомства та автори, у тiй чи iншiй мiрi, аналiзують рекламу i паблiк рилейшнз, ПР-рекламну дiяльнiсть, вбачаючи в нiй, з одного боку, певний проблемний простiр для своїх iнтелектуальних пошукiв, з другого – середовище, де можна використати свої науковi, галузевi, творчi досягнення, професiйний капiтал, випробувати в конкурентнiй боротьбi з iншими науками, зробивши свої висновки, резюме, i рекомендацiї. Серед визначень цього поняття в Інтернетi, знаходимо такi: Реклама – iнформацiя, що розповсюджується в будь-якiй формi, за допомогою будь-яких засобiв, про фiзичну або юридичну особу, товар, iдею й починання (рекламна iнформацiя), яка призначається для широкого кола осiб i покликана формувати або пiдтримувати iнтерес до цiєї особи, товару, iдеї тощо; реклама – (з фр. reclame, лат. reclamare – викрикувати) – розповсюдження даних про кого-небудь, що-небудь з метою створення популярностi; реклама – цiлеспрямований вплив на свiдомiсть потенцiйного споживача за допомогою засобiв iнформацiї для просування товарiв та послуг на ринку збуту. Як бачимо, всi визначення мають спiльну основу – з допомогою реклами створюється iнтерес до певного товару та послуги, а також незмiнною умовою реклами є залучення засобiв масової iнформацiї. Серед друкованих засобiв масової iнформацiї нас найбiльше цiкавить рекламнi щотижневики. Метою рек5лами з позицiй виробника чи продавця є формування попиту на певний товар чи послугу, пiдвищення обсягу збуту запропонованої продукцiї. Однак, у бiльш глобальному значеннi, на рiвнi цiлої країни реклама має сприяти зростанню товарообiгу, формуванню структури попиту. Серед науковцiв i викладачiв бiльше використовується визначення з фундаментальної американської книги Ч. Сендiджа „Реклама: теория и практика”. Рекламу можна розглядати як форму комунiкацiї, що прагне перекласти якостi товарiв i послуг, а також iдеї, на мову потреб i запитiв споживачiв [10,45]. визначень та пiдходiв. Так, вiдомий американський практик i дослiдник Р. Рiвс пише: „Реклама – це мистецтво впровадження УТП" (Унiкальна торгiвельна пропозицiя) у свiдомiсть найбiльшої кiлькостi людей за найменших затрат” . марки, фiрми (якоїсь справи, кандидата, уряду)”. Поет-рекламiст В. В. Маяковський писав: „... реклама – промислова, торгiвельна агiтацiя. Жодне, навiть найправильнiше слово, не рухається без реклами... Реклама – це iм’я речi. Реклама повинна нагадувати безлiч разiв про кожну, навiть чудову рiч”. Найбiльшою популярнiстю не лише у зарубiжних, але й українських спецiалiстiв користується визначення, прийняте Американською асоцiацiєю маркетингу (The American Marketing Association, AMA): „реклама – це будь-яка форма неособового представлення i просування iдей, товарiв чи послуг, оплачувана точно встановленим замовником”. Спiльним джерелом поняття "реклама" вважається латинське дiєслово reclamo, що означає „вигукую, кличу”. Через французький вплив (фр. re΄clame) ця лексема прийшла в українську мову i зараз ми маємо термiн реклама, що означає поширення вiдомостей про кого-небудь, про щось з метою популяризацiї. В iнших країнах були знайденi свої вiдповiдники цього поняття. У Нiмеччинi використовують "Die Werbung", що пiдкреслює вплив реклами (для аналогiї спiльний корiнь в українськiй мовi у словi вербувати). В англомовних країнах з початку ХІХ ст. широко використовується iменник "The Advertising", який ще у XV-XVI ст. означав просто повiдомлення про щось. Кожна мова зафiксувала рiзнi аспекти рекламної дiяльностi, що були обумовленi ментальними особливостями кожного народу: хто що побачив. У цiлому ж, структура визначень реклами виглядає таким чином: дефiнiцiї, якi мають галузевий характер (маркетинговий, торгiвельний, соцiологiчний тощо); базовi, тобто тi, що мiстяться у словниках та енциклопедiях; визначення, якi мають iнституцiальний статус; визначення, регламентуючi рекламну сферу i якi належать до законiв, положень, iнструкцiй; дефiнiцiї, що мають високий науковий рiвень через їх авторство; визначення, що репрезентують розмаїття поглядiв на рекламу, представленi в спецiальнiй i прикладнiй лiтературi. Нинi напрацьовано бiльше двох тисяч визначень реклами, деякi з них, прийнятi 20-30 рокiв тому, безнадiйно застарiли, iншi – безмежно широкi чи вузькi, або вiдомчi. У бiльшостi визначень поняття „реклама” проглядається деяка спiльна позицiя, яка пiдкреслює, що в рекламi має мiсце сумiщення кiлькох функцiй: повiдомлення, способу, адресата, впливу тощо. Це визначають дослiдники навiть соцiалiстичної реклами. Наприклад, у монографiї „Язык рекламных текстов”, так описують функцiю реклами: „Реклама здiйснюється у формi оголошень, iз реклами ми дiзнаємося про особливостi i способи споживання товарiв, їх якiсть i мiсце продажу”. А функцiю впливу – природно, у вiдповiдностi з iснуючою iдеологiєю: „Виховувати смаки людей, розвивати їх потреби i тим самим активно формувати запити... – такi завдання реклами". Враховуючи сумiщення i вiдому автономнiсть зазначених функцiй, деякi з названих авторiв розподiляли рекламнi тексти на iнформацiйнi i впливовi. рекламу i емоцiйну. Не вирiшувало цю проблему i визначення реклами в першому Законi України „Про рекламу” (1996 р.): „реклама – спецiальна iнформацiя про осiб чи продукцiю, яка розповсюджується в будь-якiй формi та в будь-який спосiб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку”. Тут, взагалi допущено неточностi рекламно-типологiчного, iнформацiйного та економiчного характеру. Адже соцiальна, iмiджева i полiтична реклама, як вiдомо, не мають комерцiйного характеру. У новiй редакцiї Закону України „Про рекламу” (2003 р.) зазначено таке: „реклама – iнформацiя про особу чи товар, розповсюджена в будь-якiй формi та в будь-який спосiб i призначена сформувати або пiдтримати обiзнанiсть споживачiв реклами та їх iнтерес щодо таких особи чи товару. А прихована реклама, яку iнколи плутають з паблiк рилейшнз, визначено як „iнформацiя про особу чи товар у програмi, передачi, публiкацiї, якщо така iнформацiя слугує рекламним цiлям i може вводити в оману осiб щодо дiйсної мети таких програм, передач, публiкацiй” [6, 92]. Доволi часто у пропонованих визначеннях не вистачає чiткої орiєнтацiї на адресата – не враховано суб’єктно-об’єктнi вiдносини, що є основою рекламної комунiкацiї, а також специфiка виду реклами як єднiсть сигматичної i прагматичної iнформацiї. Читацька адреса конкретного рекламного видання — це характеристика аудиторiї, на яку передбачається впливати, щоб викликати iнтерес до запропонованого товару чи послуги i викликати на них попит. У практицi сучасної реклами ця аудиторiя отримала назву цiльової групи рекламного впливу. Розмiри цiльової групи, її кiлькiсна та якiсна структури залежать вiд багатьох факторiв — якостей товару, що рекламується, або характеру послуги, ступеня їхньої новизни, району, де планується розповсюдження видання, функцiонування iнших рекламних засобiв, наявностi у продажу аналогiчних товарiв. i запровадження всеохоплюючої ринкової стратегiї виробництва та реалiзацiї однорiдних виробiв, призначених для рiзних груп споживання. Розчленування та вивчення споживачiв окремих гомогенних груп, що їх можна розглядати як цiльовi ринковi пiдсистеми, здiйснюється на основi рiзних принципiв подiлу — географiчного, демографiчного, соцiально-економiчного, психологiчного, ринкового. На практицi користуються двома системами сегментацiї — одноступеневою i двоступеневою, коли застосовують дихотомну, трихотомну i мiшану органiзацiю сегментацiї. Питаннями вивчення ринку i визначення цiльової групи рекламного призначення займаються або самi рекламодавцi, або спецiальнi органiзацiї за їхнiм замовленням (рекламнi агентства, соцiологiчнi служби). Цю iнформацiю редактор повинен отримувати вiд рекламодавця разом з замовленням на рекламне видання. Маючи таку iнформацiю, виробник реклами зможе знайти бiльш ефективнi засоби переконання у перевагах рекламованої продукцiї, що вiдiграє дуже важливу роль у будь-якiй рекламнiй дiяльностi. Друкована реклама як вид – це спецiальна iнформацiя про об’єкт (товар/послугу/фiрму (юридичну чи фiзичну особу), яка поширюється на полiграфiчно-продукцiйних носiях з комерцiйною або некомерцiйною метою. Прес-реклама – це спецiальна iнформацiя про товар (послугу, фiрму, особу), розмiщена в певнiй формi у газетi чи журналi з комерцiйною або некомерцiйною метою. Як правило, з комерцiйною, тому що замовник прагне за допомогою реклами продавати свою продукцiю. Некомерцiйну цiль має лише соцiальна, iнституцiональна та полiтична реклама. телебаченню. Щодня близько 60-85% українцiв переглядають пресу, цiкавлячись актуальними подiями, сенсацiями, спортом, модою, комерцiєю, туризмом тощо, попутно читаючи рекламнi матерiали. Завдяки газетам i журналам рекламнi звернення доходять до споживачiв, впливаючи на певний сегмент аудиторiї, залежно вiд спрямування видання. У Законi “Про друкованi засоби масової iнформацiї (пресу) в Українi” зазначається, що пiд пресою „розумiються перiодичнi i такi, що продовжуються, видання, якi виходять пiд постiйною назвою з перiодичнiстю один i бiльше номерiв (випускiв) протягом року на пiдставi свiдоцтва про державну реєстрацiю”. До послуг рекламодавцiв в Українi мається близько 6000 видань. Спираючись на певнi критерiї, можна визначити їх основнi типи: І. За охопленням аудиторiї i територiї – мiсцевi, регiональнi загальноукраїнськi (всеукраїнськi), мiжнароднi – (Загальноукраїнська газета “День”, мiжнародний журнал “Colleqium” та iншi.) i художнiй журнал “Україна”. ІІІ. За змiстовно-iнформацiйним iнтересом – масовi (газета “Факты и комментарии”), диференцiйованi (за вiком: “Молодь України”; iнтересом: “Дом. Сад. Огород”, журнал “Сигнал” (для автомобiлiстiв), хобi: музичнi, фiлателiчнi i т. п.; прошарком соцiуму: “Сiльськi вiстi” – газета захисту iнтересiв селян України; “Робiтнича газета”; “Бизнес” – газета украинской буржуазии; а також вiдомчi, спецiалiзованi, партiйнi, фiрмовi i т. п. IV. За засновництвом, власнiстю, фiнансуванням: 1. Державнi, якi повнiстю утримуються з держбюджету, мiсцевих коштiв чи за рахунок мiнiстерств, вiдомств, пiдприємств (державних, ясна рiч). З-помiж найбiльш вiдомих газет такими є “Голос України” – орган Верховної Ради, та „Урядовий кур’єр” – орган Кабiнету Мiнiстрiв України. 2. Колективнi, у рiзних формах заснування, власностi тощо: газета “День” – засновник i видавець закрите акцiонерне товариство “Українська прес-група”, журнал “Бiзнес-клуб” – засновник трудовий колектив АТ видавництва “Криниця” та виробничо-комерцiйна асоцiацiя “Полтавщина”. 3. Приватнi, заснованi та утримуванi вiдповiдною юридичною чи фiзичною особами. З останнiх, що набувають популярностi – газета “2000” – засновник ПП Газетний комплекс “Інтернет-Медiа”, журнал “Бiзнес-лайн” – засновник приватне пiдприємство “Тейлер” та iншi. 4. Змiшанi – Мiжнародний лiтературно-мистецький та науково-технiчний журнал “Ярославна”, засновник – Сумська мiськрада народних депутатiв, ТОВ газети-журналу “Ярославна”, ВАТ “Інтернафтогазбуд”. V. За соцiально-полiтичним статусом – громадськi, державнi, релiгiйнi, партiйнi i так званi “незалежнi”. Цiкаву класифiкацiю останнiм дає Комiтет “Рiвнiсть можливостей”: 1. “Формально незалежнi”, якi отримують допомогу з держбюджету через Фонд незалежної преси. Із центральних видань такими є “Независимость”, “Правда України”, “Молодь України” тощо; 2. Незалежнi видання, якi самi заробляють кошти на своє утримання через пряму журналiстську дiяльнiсть чи додатковий супутнiй бiзнес. Найвiдомiшi з них … “Киевские ведомости”; 3. Формально незалежнi видання, в чиїх бюджетах присутнi iноземнi кошти, отриманi вiд рiзних Фондiв та iнших органiзацiй i водночас контрольованi лiдерами український партiй, громадських органiзацiй та профспiлок. Прикладом такого видання є “Час - Тайм”. VI. За перiодичнiстю виходу – щоденнi, кiлькаденнi, щотижневi (щосуботнi), щомiсячнi, щоквартальнi тощо. Газета “Факты и комментарии” – шестиденна, газета “Бiзнес-Рiо” – тижневик i т. п. У практицi бувають навiть газети – одноденки. VII. За iнформацiйно-комерцiйним статусом: 1. Інформацiйно-рекламнi чи рекламно-iнформацiйнi видання (ранкова мiська газета “Метро” м. Київ – iнформацiйно-рекламна; газета “РІО" – рекламно-iнформацiйна i т. п. 2. Рекламнi видання – газети “Express – об’ява”, “Аviso-Київ” – однi з перших в Українi; “Київ на долонях” (одна з останнiх) i т. п. Якщо у перших – iнформацiя поєднується з рекламними оголошеннями, то у других – наявна лише одна реклама: рубрикована, модульна, iмiджева тощо. Рекламнi газети є безплатними. є тижневики “Бiзнес”, “Галицькi контракти”. VIII. За часом виходу “в свiт”: а). Ранковi газети. Як правило, їх бiльшiсть. Власне ранкова – “Метро”(м. Київ). б). Вечiрнi видання: “Вечiрнiй Київ”, “Вечерняя Одесса” та iн. в). Довипусковi газети, тобто тi, що доповнюються i довипускаються на певний регiон або часовий пояс. За яскравий приклад тут можуть служити вiдомi газети “Известия”, “Известия-Украина”. ІХ. За обсягами тиражу, тобто, кiлькiстю примiрникiв (накладом), яким виходить видання. У перiодицi розрiзняють тираж - загальний (кiлькiсть примiрникiв упродовж року) i разовий (видрукуваний тiльки пiд окремим номером або датою). Наклади газет i журналiв установлюються залежно вiд результатiв передплатної кампанiї та фiнансових можливостей юридичної чи приватної особи. Отже, на українському газетно-журнальному ринку працюють незалежнi, державнi й напiвдержавнi, партiйнi, iноземнi та мiжнароднi видання. Пропорцiйне спiввiдношення за тиражем та охопленням територiї мiж державними i недержавними складає вiдповiдно 60 i 40 вiдсоткiв. Безперечно, рекламодавця цiкавить типологiя видання. Передусiм, його спрямованiсть, тираж, територiя i цiна рекламної площi, а також популярнiсть i читабельнiсть. Громадяни, а серед них i рекламодавцi, потребують не дешевої, а достовiрної та своєчасної iнформацiї чи незалежних коментарiв. Бiльшiсть районних i мiських видань матимуть реальнi шанси на розвиток лише за умов економiчних перетворень у конкретному регiонi, внаслiдок чого сформується впливовий прошарок бiзнесменiв – потенцiйних рекламодавцiв. Бiльшiсть центральних, обласних, мiських i районних видань можуть стати рентабельними лише пiсля докорiнного реформування, ротацiї журналiстських i менеджерських кадрiв та формування iмiджу правдивої незалежної газети чи журналу. Це дасть змогу втримати видання „на плаву” навiть пiсля рiзкого пiдвищення передплатної i рекламної цiни. За правдивiшу, цiкавiшу й популярнiшу пресу люди згодяться платити дорожче. Як вiдомо, друкованi рекламнi видання найбiльшою мiрою служать мiсцевим i загальнонацiональним рекламодавцям, але значне мiсце в них займають мiсцевi торговцi, на долю яких випадає значна частина рекламних затрат. Близько 60-80 % витрат на рекламу в газетах випадає на роздрiбних торговцiв, приватних пiдприємцiв. Газета, фактично, для бiльшостi з них є iдеальним рекламоносiєм. Щоденнi видання добре вiдповiдають вимогам оперативностi, що дуже важливо для регулювання збуту товару. Рекламне друковане звернення ефективно доносить зображення товару, вiдомостi про його особливостi i цiну. У споживачiв є звичка звертатися до газет у пошуках торгiвельної iнформацiї. Великий вибiр рекламних модулiв i рубрик публiкацiй дає можливiсть оптимально розмiщувати свою рекламу як дрiбним торговцям та фiрмам, так i середнiм чи великим [2,271]. зонах, можуть прицiльно здiйснювати рекламний вплив. Виходячи з прагматичних мiркувань, використовують газети загальнонацiональнi рекламодавцi: 1. Для максимального охоплення ринку; З. Для отримання вигоди iз „по дiєвостi”, властивiй новим товарам i послугам. 4. Для проведення спецiальних акцiй зi стимулювання збуту. Газета – засiб поширення нової iнформацiї. Читач завжди розраховує знайти у нiй свiжi подiї i сподiвається, що вони будуть достовiрними. Тому, коли загальнонацiональний рекламодавець „народжує подiю” у виглядi нової послуги чи нового товару, є сенс прорекламувати їх в оточеннi актуальних новин [25, 176]. Спецiальнi заходи зi стимулювання збуту, такi як купонаж, лотереї, вiкторини тощо, вимагають акцентованої репрезентацiї у мiсцевих виданнях. Органiзовують такi заходи часто на паях iз мiсцевими роздрiбними торговцями. Газети добре прилаштованi для подiбної комерцiйної iнформацiї. Парадоксально, але своєрiдна телегазета успiшно iснує на комерцiйному телебаченнi. Крiм того, може з’ясуватися, що в деяких мiстах такi потужнi рекламоносiї як телебачення i радiо, не забезпечують достатнього чи сегментного охоплення населення. Тому для лiквiдацiї цих „прогалин" можна використати газети. Регiональнi, клiматичнi та географiчнi вiдмiнностi (у способi життя, доходах) впливають i на специфiку споживання товарiв. У цьому випадку, газети також допоможуть рекламодавцю краще пристосуватися до регiональної ментальностi. Якщо аналiзувати природу газети як рекламоносiя вiдносно специфiки цього типу видання, слiд вiдзначити, що саме газети, порiвняно з iншими ЗМІ, мають свої особливостi, якi повиннi враховувати рекламодавцi: 1. Газети є справжнiм масовим засобом iнформацiї, що проникає в усi сегменти суспiльства. Газети читає практично кожен, хто може розглядатися як споживач. 2. Газети є локальним засобом iнформацiї, що охоплює конкретнi географiчнi дiлянки, де iснує як ринок, так i спiльнота людей, об’єднаних загальними iнтересами. 3. Газети характеризуються широким масштабом, тому що торкаються практично всiх сфер життєдiяльностi людини. 4. Газети читаються вибiрково. тому що кожний читач шукає в них те, що корисно i цiкаво особисто йому. 5. Газети сучаснi, тому що в першу чергу, призначенi для подання новин. 6. Читання газети сконцентровано у часi тому, що газета, як правило, прочитується в той же день. 7. Газети являють собою постiйний носiй iнформацiї, яким активно користується суспiльство. Реклама в газетi не зникає, так що її можна перечитати, осмислити заново, передати iншiй особi. Володiючи такими великими перевагами, газети, подiбно до iнших ЗМІ, мають свої недолiки: Наприклад, роздiл культурних новин найбiльше пiдходить для реклами акцiй шоу-бiзнесу. Але чи будуть цi оголошення цiкавi для iншої значної частини аудиторiї? 2. Газетна реклама має вiдносно коротке життя. І якщо читач не зробить її вирiзку, то вона може бути втрачена назавжди. 3. У кризовi перiоди, в якому знаходиться нинi Україна, падають тиражi газет i не кожна родина в змозi передплачувати яке-небудь видання. Звiдси – невелике охоплення населення i мiнiмальна ефективнiсть. 4. На комерцiйнiй смузi кожне рекламне оголошення конкурує з сусiднiм щодо привертання уваги. Крiм того, великий масив оголошень в одному випуску газети настiльки знижує потенцiал пошуку, що знайти їх буває дуже важко. Супутня проблема полягає ще й в тому, що рекламодавець не здобуває для своєї реклами найпрестижнiше мiсце i вiн фактично не може вплинути на розмiщення свого оголошення. 5. У деяких регiонах поширюються газети, що перекривають одна одну за охопленням. Їхнi мешканцi можуть читати не одну, а двi й бiльше газет. Тому рекламодавець оплачує площу в однiй газетi, у тої час як iнша вже охопила намiчену аудиторiю. 6. Газетна реклама програє також щодо якостi зображення товару / послуги. Бiльшiсть газет є чорно-бiлими, без застосування високоякiсних технологiй вiдбитку, не мають можливостi використовувати сповна колористику, порiвняно з журналом чи телебаченням. • Документальнiсть реклами в газетi дає змогу посилити контактнiсть з нею, охопити бiльше коло споживачiв, • Газети уможливлюють масовану i своєчасну демонстрацiю реклами великому сегменту на будь-якому ринку, що забезпечує оперативне охоплення з потужним впливом. рекламу. Вечiрнi газети прийнято вважати „домашнiми”, тому що в бiльшостi випадкiв їх одержують за передплатою чи купляють для читання вдома. Вечiрнi газети читаються, як правило, на дозвiллi, в сiмейному колi, майже всiма членами родини i особливо ефективнi для реклами товарiв, купiвля яких вирiшується колективно. Це, звiсно, дорогi товари: меблi, килими, холодильники, пральнi машини тощо. Реклама у даного типу газет оперативнiша, порiвняно з iншими, оскiльки ще з ранку можна внести корекцiю в своє оголошення. Вечiрнi газети розмiщують значно бiльше реклами, розрахованої на жiнок i дiтей, що, як вiдомо, здiйснює значнiший вплив на придбання деяких товарiв. У них бiльше уваги придiляється модi, новим моделям i фасонам одягу, вiзажу, а також друкуються рiзнi кориснi поради та матерiали для дiтей. • Газети поєднують в собi широке охоплення з високою вибiрковiстю уваги для того кола людей ,якi щодня переглядають пресу на предмет того, що прагне запропонувати їм рекламодавець. • Газети надають рекламодавцю i креаторам значущу творчу гнучкiсть. Формат видання i форма реклами можуть бути вибранi i змiненi в залежностi вiд поставленої мети, необхiдного рiвня досягнення уваги Рекламодавець може користуватися рiзними жанрами. чорно-бiлим виконанням, кольором, додатками чи вставками, мiсцем розмiщення. Oтже,сама по собi газета вже є комбiнуванням рекламних засобiв. • За допомогою газет рекламодавець може проникнути в середовище споживачiв (цiльових груп). Тобто, рекламна кампанiя може бути сконцентрована на мiсцевому ринку чи на нацiональному, з розмiщенням у вiдповiднiй пресi. Це може означати розмiщення реклами в одному з роздiлiв, у кiлькох її рубриках, або в певних соцiально-демократичних групах, чиї iнтереси найбiльше виражає дана газета. Рекламодавець може також робити всiлякi маневри: розмiщати рекламу вiд центральної до районної преси, в державнiй чи комерцiйнiй; заявивши про себе короткочасно в однiй з газет, дублювати цi оголошення чи розсилати їх дистриб’юторам, торговим агентам; поєднувати рекламну кампанiю в пресi з iншими ЗМІ. Газета є активним i обов’язковим засобом масової iнформацiї. Читачi купують i передплачують її, гортають сторiнки, вирiзають окремi матерiали, помiчають щось на полях, дають прочитати ту чи iншу статтю знайомим. Престижний статус газети в суспiльствi розкриває перед рекламодавцями i креаторами необмеженi творчi i комерцiйнi можливостi. Реклама в журналах надає замовнику можливостi, якi в деяких випадках, протилежнi газетним. Якщо газета, примiром, звертається завжди до всiх мешканцiв мiста, то журнал — до певного прошарку читачiв, незалежно вiд їхнього проживання [21, 19]. Вибираючи газету для публiкацiї рекламного матерiалу, замовник починає iз запитання: а чи потрiбен йому район, що обслуговує дане видання. Якщо не потрiбний, то питання вирiшено. Коли йдеться про журнали, то найважливiшою проблемою стає така: чи охоплює вiн групи читачiв, котрi є найбiльш перспективними споживачами рекламованого товару. Якщо вiдповiдь негативна, то не має сенсу дiзнаватися про якiсть друку, тарифи тощо. Журнал (часопис) – перiодичне видання журнального типу, яке виходить пiд постiйною назвою, має постiйнi рубрики, мiстить статтi, iнтерв’ю, фото- та iншi матерiали з рiзних соцiально-економiчних, громадсько-полiтичних, наукових, виробничих сфер. Журнал може мати додаток у виглядi перiодичних чи продовжуваних видань, а також платiвок, дискет, компакт-дискiв, та iнших носiїв вiзуально-аудiальної iнформацiї. Останнiм часом рекламний iнтерес до часописiв можна пояснити не лише зростаючою вартiстю телеефiрного часу, а, насамперед, появою нових видань сучасного змiстового i полiграфiчного рiвня. Зростає кiлькiсть журналiв, особливо з специфiчних iнтересiв, якi вiдгукуються фактично на будь-яку потребу, розрахованi на будь-який смак, охоплюючи все – вiд колекцiонування наклейок до автомобiлiв. Класифiкацiя допомагає креаторам i рекламодавцям врахувати все розмаїття видання, тому що, перш нiж, розмiстити в ньому рекламу, необхiдно зробити вiдповiдну аналiтику. Основна класифiкацiя журналу i газети здiйснена на початку цього роздiлу. Але тут є смисл дещо конкретизувати. Справа в тому. що захiдна класифiкацiя журналiв нам майже не походить, бо таких часописiв або дуже мало, або взагалi немає. Або ж вона є зовсiм не точною стосовно нашої дiйсностi. Наприклад, в американському „Довiднику iз засобiв реклами i тарифiв” всi журнали розбитi на три групи: споживачi, сiльськогосподарськi i галузевi". В iншому фундаментальному американському виданнi „Сучасна реклама” часописи розподiляють на споживчi, фермерськi i дiловi. групи можна дати бiльш конкретну розбивку. У той же час, варто знати пiдхiд Держстандарту України ( ДСТУ 3017- 95),за яким вони класифiкуються на: громадсько-полiтичнi, науковi, науково-популярнi, виробничо-практичнi, популярнi, лiтературно-художнi, реферативнi. Певне, широкого поширення у нас набуватимуть споживчi часописи, якi повиннi допомагати людям орiєнтуватися у морi товарiв (послуг), фiрм. І їх уже все бiльше з’являється на iнформацiйному ринку. Журнали можуть бути класифiкованi також за локальною, регiональною, нацiональною та мiжнародною ознакою. Локальнi або мiсцевi часописи видає майже кожне обласне мiсто. Читацькою аудиторiєю у них є люди з доходом вiд середнього, якi цiкавляться мистецтвом, модою, культурою. Регiональнi журнали нацiленi на певну географiчну зону країни, наприклад, Донбас, Крим, Карпати, з однойменними часописами. Нацiональнi – поширюються по всiй країнi, максимально прагнучи охопити коло найважливiших проблем. Мiжнароднi видання даного типу мають поширення в кiлькох країнах i охоплюють також закордонну актуальну тематику. Та найбiльшою групою як за кiлькiстю найменувань, так i за аудиторiєю є галузевi видання. Вони розрахованi на задоволення запитiв та iнтересiв конкретних людей певної сфери, яких об’єднує робота, посада, приналежнiсть до спiльної дiяльностi. Рекламодавець, який бажає охопити будь-яку професiйну групу, примiром, працiвникiв лiсу чи медикiв зробить це за допомогою вiдповiдних галузевих публiкацiй у "Лiсiвництвi i агролiсомелiорацiї", „Українському лiсi", "Українському медичному часописi", "Медичному консультантi", "Медицинi свiту" тощо. Однак через невеликi тиражi i меншу вартiсть смуги реклами, сума рекламних затрат у них часто перевищує половину витрат на рекламу в журналах загального призначення. у своїх читачiв великим авторитетом. Для них характерний прямий зв’язок мiж змiстом редакцiйних матерiалiв i сутнiстю рекламних оголошень, оскiльки, як перше, так i друге, пропонує їм можливi варiанти вирiшення певних виробничих проблем чи службових завдань, властивих данiй галузi. Вартiсть передплати на часопис, як правило, оплачується органiзацiєю, причому, кожний екземпляр прочитується кiлькома працiвниками. Галузевi видання можна розподiлити на кiлька категорiй: професiйнi (для будiвельникiв, журналiстiв, рекламiстiв); популярнi (для населення); часописи асоцiацiй, товариств (науковi, науково-популярнi); вузькоспецiалiзованi (для iнженерiв, конструкторiв); дiловi (для менеджерiв, керiвникiв). Галузевi часописи можуть бути горизонтальними, якi розрахованi на читачiв, котрi виконують подiбну за змiстом роботу в рiзних сферах, а також вертикальними – репрезентуючими одну галузь незалежно вiд роду дiяльностi i службового становища, але якi цiкавляться, примiром, персональним продажем автомобiлiв. Для редакцiї i замовника реклами дуже важливо уявляти „портрет” читача [21, 20]. У зв’язку в цим наводимо данi одного дослiдження, що було присвячено питанням iнтенсивностi i частотностi „споживання” журналiв, а також контактним обсягам реклами: 1. Дев’ять з десяти дорослих читають журнали впродовж мiсяця i по сiм рiзних часописiв у середньому. 2. Загальний час читання середнього номеру журналу складає 6 годин 3 хвилини, а кiлькiсть дорослих читачiв на номер —3,9 людини (тобто, по 93 хв. на людину). Кожний читач вступає в контакт з 89 % рекламних смуг. 3. Середнiй читач журналу молодий /34 роки/, перебуває в шлюбi, живе у власному домi, має як мiнiмум середню освiту, працює за наймом i має доход, що на 24 % перевищує середнiй доход на сiм’ю. 4. Читачi журналiв активнi i займаються як полiтикою, так i життям общини. Як правило, прагнуть продовжити освiту i активно висловлюють свої ставлення i думки. 5. Рекламодавець, який розмiщує своє оголошення в 10-ти номерах середнього журналу, досягне бiльшого охоплення нетто, в 2,87 рази вищого, анiж чисельнiсть аудиторiї одного номера. Одночасно середня частота контактiв з його оголошенням зросте в 4,18 рази. 6. Сезоннi коливання iнтенсивностi читання журналiв вкрай незначнi – вiд 2% нижче середнього показника в липнi-вереснi до 2% вище середнього в жовтнi-листопадi. 7. Читач журналу вступає в контакт з кожною рекламною смугою в середньому два рази. А це означає, що середня рекламна смуга забезпечує контакт у цiлому з 7,8 дорослого читача [26, 43]. Роль реклами, рекламних перiодичних видань у суспiльствi важко переоцiнити. Істотну роль реклами в суспiльствi характеризують її функцiї. До основних функцiй реклами можна вiднести такi: iнформацiйна, комерцiйна, економiчна, просвiтницька, полiтична, комунiкативна, естетична, етична, управлiнська та iншi. Інформацiйна функцiя – проявляється в тому, що реклама подає вiдомостi про товар/послугу/фiрму/iдею, створює проiнформованiсть щодо них, а також iнформацiю про рiзнi сфери життєдiяльностi суспiльства: економiчну, соцiальну, полiтичну, культурну i т. д. Комерцiйна функцiя – випливає з домiнуючого єства реклами, що є кiнцевою метою бiльшостi її типiв просувати/продавати товар/послугу, в результатi чого отримувати прибуток. Економiчна функцiя – сприяє орiєнтуванню виробництва на задоволення певною продукцiєю потреб людей, стимулювання розв’язання суспiльних завдань, тобто реалiзацiї товарiв, наданнi побутових послуг тощо. Просвiтницька функцiя втiлюється у збiльшеннi обсягiв iнформацiї про навколишнiй свiт (людей/сфери/товари/послуги/органiзацiї) i водночас опосередковано пiдвищує рiвень освiченостi через поширення вiдомостей з багатьох рiзних галузей людської життєдiяльностi, що завжди є складовою рекламного послання. Саме так реклама сприяє пiзнанню навколишньої дiйсностi i пiдвищенню загального та спецiального освiтнього рiвнiв. Полiтична функцiя полягає у пропагуваннi iдей, партiй, блокiв, лiдерiв, програм, реформ тощо, формуючи певнi полiтичнi настрої, ставлення, думку, а також сприяючи обранню кандидатiв на певнi посади i т. д. Комунiкативна – сприяє спiлкуванню людей / комунiкативностi щодо об’єктiв просування; викликає тi чи iншi судження про них, налаштовує на певне сприйняття, як стосовно об’єктiв, так i самої реклами. Естетична функцiя полягає у формуваннi красивих вiдносин, розумiнню „прекрасного”, хорошим смакам. У рекламi зажди гарнi дiти, жiнки i чоловiки, добре вдягнутi, їх оточують красивi меблi та багато iнших речей. Етична функцiя полягає в репрезентацiї моральних правил поведiнки, поваги, традицiй, донесеннi ментальних факторiв. У той же час, для реклами характерною є iнтеграцiйна функцiя (об’єднана) – iнформацiйно-комерцiйна, культурно-просвiтницька, морально-етична та iншi, оскiльки будь-яке рекламне послання є синтезованим за своєю суттю i несе кiлька iнформацiйних масивiв. Тому на практицi необхiдно робити ту чи iншу функцiональну акцентуацiю (ставка на iнформування, комунiкативнiсть тощо). 1. 2 Тижневик як вид рекламно-перiодичного видання Рекламно-iнформацiйний тижневик – вид перiодичних видань, що з’явився в Українi порiвняно недавно – iз появою ринкових вiдносин, тому на сьогоднiшнiй день вiдбувається процес активного становлення та розвитку цього виду перiодики. Саме слово „тижневик” дає iнформацiю про перiодичнiсть виходу в свiт видання цього типу. Переважна бiльшiсть цих видань – газетного типу, чорно-бiлi, кольоровi, повнокольоровi або змiшаного типу (кiлька шпальт повнокольоровi, решта – чорно-бiлi). Основним наповненням подiбних видань є реклама. Реклама у будь-якому виглядi (рекламнi блоки, статтi, оголошення тощо). Крiм реклами рекламнi перiодичнi видання мiстять iнформацiю рiзного характеру. Залежно вiд типу видання кiлькiсть iнформацiї порiвняно з рекламою може коливатися вiд 5 до 95 %. Цей показник залежить вiд кiлькох факторiв, серед яких попит на рекламу в окремо взятому виданнi, специфiка видання. Хоча, деякi з цих видань передбачають розмiщення якоїсь мiнiмальної кiлькостi iнформацiї (це здебiльшого спецiалiзованi видання „Автомир”), проте iншi заповнюють iнформацiйними матерiалами не викупленi рекламнi площi. Велике значення вiдiграє й тематика щотижневика. Тематика iнформацiйних матерiалiв цiлком залежить вiд того яке це видання – спецiалiзоване або розраховане на широкий загал. У спецiалiзованих виданнях уся iнформацiя пiдпорядкована певнiй темi, якiй присвячене видання (будiвництво, автомобiлi, нерухомiсть). У виданнях, розрахованих на широке коло читачiв, iнформацiя має переважно розважальний характер. Цiкавi факти, кумеднi випадки i майже нiякої полiтики, хiба що емоцiйно нейтральнi повiдомлення iнформацiйних агентств. найбiльш структурованих вирiзняються видання, основу яких складають реклама та рекламнi оголошення (Наприклад, "Київ на долонях"). Цi видання мають чiтку рубрикацiю вiдповiдно до якої розмiщуються рекламнi блоки, iнформацiйнi матерiали, рекламнi оголошення. У виданнях менш чiтко структурованих присутнi кiлька постiйних рубрик, якi визначають тематику виключно iнформацiйних матерiалiв, а реклама та оголошення розмiщуються у довiльному порядку, лише iнодi зважаючи на кольорову гамму (якщо це повнокольорова шпальта) рекламних блокiв. Рекламно-iнформацiйнi тижневики можна досить чiтко розподiлити на два види: спецiалiзованi та полiтематичнi (якi охоплюють широке коло питань, розрахованих на загальний попит). Ця класифiкацiя допомагає визначити читацьку аудиторiю обох видiв рекламно-iнформацiйних тижневикiв. З точки зору читацької аудиторiї спецiалiзованi видання спрямованi на певнi кола читачiв, яких цiкавлять певнi сегменти ринку або сфери дiяльностi. Читачами цих видань можуть бути як професiонали, так i простi громадяни, якi наприклад, мають автомобiль або бажають купити чи продати квартиру. Виходячи з читацької направленостi визначаються i шляхи розповсюдження цих видань. Крiм традицiйних каналiв розповсюдження перiодичних видань (мережа кiоскiв "Преса", передплата та численнi лотки в громадських мiсцях), використовуються iншi засоби. Наприклад, кур’єрська доставка в офiс або стiйка бiля каси у супермаркетi тощо. Безкоштовнi видання розповсюджуються безпосередньо на вулицях. Для останнiх важливим є те, щоб їх видання потрапили до рук саме тих читачiв, яких певна iнформацiя може зацiкавити, бо вiд цього прямо пропорцiйно залежить ефективнiсть реклами в цих виданнях i вiдповiдно цiна на її розмiщення, а також кiлькiсть потенцiйних замовникiв. Інша група видань – це видання полiтематичнi i вiдповiдно читацьку аудиторiю цих видань можна окреслити досить широко. Тобто в такому виданнi мiститься iнформацiя, яка може зацiкавити будь-яку людину не залежно вiд вiку, статi або соцiального стану, яка має змогу чи лише бажання щось купити, отримати якусь послугу, чи вiдвiдати якийсь концерт або виставу. Цi видання теж переважно розповсюджуються безкоштовно проте порiвняно зi спецiалiзованими мають бiльшi тиражi i вiдповiдно охоплюють бiльшу читацьку аудиторiю. Проте, треба зазначити, що стосовно ефективностi реклами кiлькiсть не завжди означає якiсть, на вiдмiну вiд вартостi рекламної площi, яка зростає вiдповiдно до збiльшення тиражу. У видавничiй практицi рекламно-iнформацiйного щотижневика реклама посiдає перше мiсце. Це прiоритетний напрямок в дiяльностi цих видань. Реклама приносить грошi на якi iснують цi видання, особливо враховуючи те, що переважна бiльшiсть з них розповсюджується безкоштовно. І саме тому редакцiйнiй пiдготовцi у виданнях даного типу придiляється набагато менше уваги нiж вона того потребує. Це вiдбувається на всiх етапах, починаючи з пiдбору матерiалу i закiнчуючи вичиткою. Редагування, у класичному розумiннi цього слова, в таких виданнях часто вiдсутнє. В наслiдок цього знижується якiсть видань такого типу, падає авторитет серед читачiв. В наших складних економiчних умовах доводиться економити i ця економiя здiйснюється за рахунок iнформацiйної частини цих видань. Особливо низька якiсть редакцiйної пiдготовки в тих виданнях, якi виходять українською мовою, тому рекламно-iнформацiйнi щотижневики поки що перебувають на початковому етапi розвитку i потребують подальшої уваги i фiнансування. Щодо сучасної практики видання рекламно-iнформацiйних тижневикiв в Українi, то на сьогоднiшнiй день видаються кiлька видань цього типу. Варто розглянути структуру видавничої органiзацiї рекламного щотижневика в контекстi проблеми перiодичного видання цього типу, а також читацька аудиторiя, на яку розрахованi рекламнi щотижневi видання. пiдготовкою звичайно займаються двоє (не рахуючи одного чи двох спiвробiтникiв, якi займаються постачанням iнформацiї (Інтернет, анонси театральних вистав, кiнофiльмiв тощо, а також менеджерiв по рекламi, якi займаються заповненням номеру цим продуктом), один – головний редактор, другий – лiтературний редактор (безпосередньо) [9,42]. Основна функцiя редактора щотижневика рекламного видання – це слiдкування за грамотнiстю. Перевiрка затверджених головним редактором матерiалiв, оголошень, рекламних блокiв тощо з метою пошуку орфографiчних та граматичних помилок. Фактично, функцiї редактора цим i обмежуються. Єдине, що ще може бути доручене редактору – це переклад з росiйської на українську, бо бiльшiсть рекламної iнформацiї має джерелом Інтернетi ресурси, а українськi ресурси в Інтернетi розвинутi дуже слабо, i вся iнформацiя (переважно новини) росiйськомовна. У редактора є вибiр: перекладати тексти власноруч або пропустити цi тексти через спецiальнi перекладнi програми, а потiм виправляти помилки машини. Кожен шлях має свої плюси та мiнуси. У першому випадкузначно пiдвищується якiсть тексту (не матерiалу, бо вiн редагуванню не пiдлягає), але цей шлях довший i складнiший. У другому випадку термiни пiдготовки матерiалiв значно меншi, але вiд цього, вiдповiдно, страждає i якiсть. Коли матерiали перекладено i трохи вiдшлiфовано, редактору залишається чекати поки номер буде зверстано i вiн матиме змогу зробити вичитку. Крiм вiдредагованих текстiв редактору слiд особливо уважно придивлятися до рекламних блокiв, тому що саме в них можуть зустрiчатися дуже несподiванi та часто безглуздi помилки. Основна та єдина причина цього явища це те, що рекламнi тексти, заголовки, слогани складаються та пишуться дизайнерами або, власне, замовниками реклами, тобто людьми, якi не мають лiнгвiстичної освiти. Іншi учасники творчого процесу створення рекламно-iнформацiйного тижневика, якi вносять до цього процесу бiльш вагомiший вклад нiж редактор, – верстальник i дизайнер або, якщо дозволяють обсяги та строки цi двi ролi виконує одна людина. Верстальник, зрозумiло, верстає номер, тобто, складає до купи все те, що головний редактор та рекламний вiддiл вирiшили в нього вмiстити. Версткою, ще називається процес створення електронного оригiнал-макету. Найбiльш популярна та найбiльш зручна та функцiональна програма верстки – це QuarkXpress. Є ще постiйний конкурент Quark-а – AdobePageMaker, проте практика доводить, що Quark має певнi переваги. Оформленням рекламно-iнформацiйного тижневика займається дизайнер. Дизайнер створює макети рекламних блокiв, готує до друку iлюстративний матерiал (фотографiї, малюнки i т. iн.), коригує у разi потреби макети рекламних блокiв, якi були поданi замовниками. Усi цi операцiї здiйснюють в програмi, яка майже на сто вiдсоткiв використовується в полiграфiї для пiдготовки цифрових зображень до друку, AdobePhotoshop. Верстальник i дизайнер дуже тiсно спiвпрацюють один з одним, бо саме вони створюють електронний макет видання. Цим колом людей (редактор, верстальник, дизайнер, спiвробiтники, якi вiдповiдають за постачання iнформацiї та реклами) i обмежується творчiй колектив, що працює над створенням рекламно-iнформацiйного тижневика. Основна мета виходу в свiт рекламних перiодичних видань – отримання прибутку та збiльшення товарообiгу, попиту на певну продукцiю та послуги. Можна згадати також бажання розповiсти (поiнформувати) великi групи споживачiв про новi (чи забутi старi) товари та послуги. І, спираючись на вище зазначену мету, можна визначити коло читацької аудиторiї, на яку розрахований випуск такого типу видань [13,247]. залежить вiд, власне, видання. Деякi з них пропонують рекламу широкого спектру послуг та товарiв, iншi мають певну спецiалiзацiю. Змiст видання, його специфiка визначаються виключно аудиторiєю (певними групами споживачiв), а це у свою чергу визначає шляхи розповсюдження i обсяги цих видань. Щодо процесу створення рекламно-iнформацiйного тижневика спочатку слiд розглянути технологiчнi аспекти цього процесу. Технологiчний процес створення рекламно-iнформацiйного тижневика можна роздiлити на три етапи (два перших вiдбуваються безпосередньо в редакцiї): створення макету, вивiд плiвок, друк. Переважна бiльшiсть перiодичних видань в Українi не мають власної полiграфiчної бази, тому ми розглянемо докладнiше лише першi два пункти. Про створення макету вже було дещо сказано. Редактор готує iнформацiйнi матерiали, дизайнер готує iлюстративний матерiал, а також (це головне) рекламнi блоки. Все це потрапляє до верстальника, який i створює, власне, електронний макет видання. Коли номер пiдписується до друку, починається другий етап. Вiн включає в себе кольороподiл (якщо це потрiбно) i вивiд плiвок. Цю роботу може здiйснювати верстальник, або iнша людина, посада якої може називатися як завгодно, але частiше випускаючий (технiчний) редактор. А далi, саме ця людина вiдвозить плiвки в друкарню i передає їх до рук iнших спецiалiстiв, якi друкують, рiжуть, фальцюють i т. iн. Що ж до творчого процесу, то зiбранi та затвердженi головним редактором матерiали потрапляють до рук лiтературного редактора. Далi вiдбувається процес редагування. Пiсля цього матерiали потрапляють до верстальника, який робить свою нескладну справу. Паралельно з цим дизайнер готує iлюстрацiї та рекламу i теж вiдправляє їх на верстку. Коли номер остаточно зверстаний, виводять “бiлки”. Редактор вичитує їх, верстальник вносить правки, потiм виводяться новi “бiлки” (якщо є час) i знову редактор їх вичитує i так доки всi помилки не будуть остаточно виправленi. Пiсля цього редактор пiдписує остаточний варiант i вiддає його головному редактору. Пiсля пiдпису головним редактором iдуть суто технiчнi моменти. Саме у такий спосiб вiдбувається процес створення рекламно-iнформацiйного тижневика в Українi. РОЗДІЛ 2 . РОБОТА РЕДАКТОРА НАД РЕКЛАМНО-ІНФОРМАЦІЙНИМ ТИЖНЕВИКОМ 2. 1 Опрацювання рекламних текстiв з погляду структури i змiсту iнформацiї. Іншими словами, йдеться про редагування багатьох видiв текстiв, кожний iз яких має свою специфiку щодо структурної i змiстової побудови [12, 64]. А отже, вiдповiдного використання мовностилiстичних засобiв. Приступаючи до редагування газетно-журнальних текстiв, що починається, як правило, пiсля обов'язкового першого наскрiзного читання, редактор передусiм має оцiнити цi тексти з трьох позицiй: - фактажу; - структури; - манери викладу. Коротко розглянемо змiстове наповнення кожної з цих позицiй. Фактаж. Головним елементом змiсту журналiстського матерiалу є факт (або група фактiв). Вiн i береться автором за основу для подальшого коментування, аналiзу чи пояснення. Редакторовi важливо на початку з'ясувати актуальнiсть для видання такого факту, його новизну. Для цього, звичайно, слiд бути обiзнаним iз випусками останнiх новин, публiкацiями конкурентiв. Цiлком зрозумiло, що, факт, про який було повiдомлено днем ранiше в iншому друкованому органi, має викликати в редактора подвiйну увагу. Як для iнформацiї, такий факт є вже безнадiйно застарiлим. Перевiрка достовiрностi факту також входить до сфери компетентностi редактора. Структура. Ідеться про послiдовнiсть викладу матерiалу, що забезпечує надалi необхiдний логiчний взаємозв'язок та умотивовану сумiрнiсть усiх частин твору: вступної, основної, прикiнцевої. Незавершенiсть попередньої думки, раптовi перескакування вiд одного факту до iншого без так званого цементування „зв'язок”, занадто розтягнутий вступ i зовсiм вiдсутня завершальна частина – все це свiдчить, що матерiал потрапив до рук редактора сирим саме у структурному планi. Цей етап роботи буде ефективнiшим, якщо редактор на початку з'ясує, в якому ключi написаний текст: описовому, теоретичному чи пояснювальному. Для описових текстiв якраз i характерна наявнiсть значної кiлькостi фактологiчного матерiалу, який потребуватиме перевiрки. У пояснювальних же головним буде розкриття сутностi явищ дiйсностi. Тип тексту важливо враховувати перед застосуванням правки ще й тому, що не скрiзь можна робити механiчну перестановку його частин. Скажiмо, в описових текстах така перестановка може бути корисною i формi, i змiсту. А от у текстах, виконаних у пояснювальному ключi, найменша перестановка може викривити змiст матерiалу. Адже тут важлива послiдовнiсть смислових одиниць, якi побудованi на судженнях. Часом вони не рiвноцiннi та випливають у строгiй послiдовностi з попереднiх. Порушення такої послiдовностi вiдбувається не лише через перестановку частин тексту, а й через непродуманi до кiнця скорочення. Нерiдко буває, що саме в скороченому абзацi залишилося якесь ключове слово, без якого стає незрозумiлою суть наступного абзацу. У викинутих частинах можуть бути прiзвище, дата, аргумент, iнформацiйний привiд для тексту, що викладається далi. У цих випадках редактор має пам'ятати про шкiдливiсть механiчних скорочень. якi не вмiщуються на вiдведенiй наперед площi шпальти. Тодi скорочувати доводиться, образно кажучи, не за допомогою сокири, а скальпеля. Тобто видаляються не абзаци, а лише окремi речення, фрази; для економiї ж рядка, що „висить”, – лише окремi слова. Манера викладу – це, власне, є лiтературне редагування, яке передбачає удосконалення мови i стилю твору, виправлення наявних граматичних, синтаксичних i стилiстичних помилок. Коли така рiзниця усвiдомлюється, тодi легко можна буде уникнути непорозумiнь з автором через занадто частi й не завжди виправданi смаковi редакторськi правки. Натомiсть слiд лише пiдтримувати спроби редактора спрощувати складнi конструкцiї в текстi, уникати малопоширених термiнiв. Якщо такий термiн все ж вводиться в текст, то незайвим буде дати його доступне тлумачення. Редактор має бути своєрiдним вартовим, аби не допустити на газетнi шпальти невиправданих жанровими особливостями матерiалу жаргонiв, модних слоганiв, заїжджених штампiв, канцеляризмiв. І, насамкiнець, у цiй частинi роботи слiд подбати про „принцип однаковостi” – дотримання так званого принципу єдиного представлення виробленого практикою стилю свого видання: однакового пiдходу до написання скорочень, iнiцiалiв, великих i малих лiтер, мiр величини, географiчних назв тощо. У суспiльствi з ринковою економiкою такий сегмент видавничої продукцiї, як рекламнi видання, розвивається надзвичайно стрiмко. Редакторовi передусiм належить ретельно засвоїти кiлька важливих блокiв вiдправних понять з цiєї проблематики. З-помiж найважливiших видiлимо такi: - форми iснування реклами (слухова, зорова, зорово-слухова); - предмет рекламних повiдомлень (рiзноманiтнi товари та послуги, iдеї, полiтичнi особистостi); - характер iнформацiї у рекламних повiдомленнях (комерцiйна, полiтична, соцiальна, прихована); - цiльове призначення реклами (реклама товарiв та послуг; реклама iдей; комерцiйна та некомерцiйна реклама; реклама благодiйних фондiв, полiтичних чи релiгiйних органiзацiй; спонукальна реклама, скажiмо, у виглядi купонiв з обiцяними знижками, що спонукає до купiвлi тощо); - об'єкти авторського права в рекламних виданнях (логотип фiрми, товарний знак, слоган, рекламний девiз, текстовий та iлюстративний матерiали); перiодичнi видання нерекламного характеру; рекламна продукцiя, вмiщувана на зовнiшнiх носiях iз метою привернення уваги найширшого кола потенцiйних споживачiв, – рекламнi щити, афiшi, транспаранти, свiтловi вивiски, електроннi табло). Розiбравшись у такiй розмаїтiй iнформацiї щодо сутностi та видово-типологiчної характеристики рекламних видань, варто з'ясувати, у яких жанрах найчастiше створюються рекламнi тексти. нiкого вже не дивує поява на шпальтах масової газети чи журналу рекламного нарису, рекламної рецензiї, рекламного репортажу чи рекламної статтi. На противагу звичайним матерiалам, написаним у цих жанрах, рекламнi матерiали не мiстять жодного критичного факту – подається суцiльний набiр переваг i позитивiв. Зорово виокремити такi матерiали можна: вони подаються на вiдповiдних рекламних шпальтах або позначаються рубрикою типу „Вмiщується замiсть реклами”. Особливої специфiки в пiдготовцi та редагуваннi таких текстiв немає. Вона виникає в суто рекламних матерiалах таких жанрiв: - рекламної замiтки; - рекламного оголошення; - рекламного рядка (на газетнiй шпальтi чи на екранi телевiзора); Розгляньмо детальнiше цю специфiку. 1. Творцями реклами виступають одночасно кiлька осiб: замовник реклами, автор тексту (вiн же – i редактор), художник-дизайнер. 2. Елементи реклами (текст, iлюстрацiя, заголовний ряд, слоган, логотип чи марка) є рiвноправними складниками єдиного цiлого i вiдповiдно впливають один на одного. Отож, творчий задум редактора тексту може бути вiдкоригований несподiваною знахiдкою художника. І навпаки: художник пiд впливом вдало пiдiбраного текстового ряду змушений змiнити свою попередню концепцiю i йти за задумом автора-редактора. 3. Ефективнiсть реклами досягається не лише вдало скомпонованими всiма її елементами, а й психологiчним впливом на потенцiйного покупця чи споживча. Таким чином, творцi реклами, окрiм умiння писати i оформляти написане, мають бути також i тонкими знавцями психологiї покупця (споживача). Щодо сутностi самого редагування подiбних текстiв, то зазначимо, що зусилля редактора спрямовуються передусiм на вилучення зайвих фраз i слiв загального характеру. Перевага вiддається знаходженню своєрiдної особливостi тексту – „сторожових слiв”, якi можуть легко запам'ятатися i на певний час надiйно „засiсти” в пам'ятi того, хто прочитав такий текст. Рекламнi тексти, призначенi на масову аудиторiю, виграють вiд того, якщо в них звести до мiнiмуму специфiчнi, маловiдомi термiни. Редагуванню пiдлягають довгi пiдряднi речення. Це ж стосується вставних слiв чи й цiлих конструкцiй, уточнюючих фраз типу „у вiдповiдностi до”, „як вiдомо”, „за останнiми даними”. Фрази мають бути максимально лаконiчними, але влучними, оригiнальними, дотепними. Особлива вимога: створення тексту добiрною лiтературною мовою. Зайве переконувати, що високий рiвень культури мови – ознака серйозностi рекламодавця, його глибокої поваги до читача. Натомiсть грубi граматичнi чи стилiстичнi помилки свiдчать, що мовна безграмотнiсть у цiй фiрмi цiлком ймовiрно може доповнювати й безграмотнiсть професiйну. Скажiмо, чи може викликати повагу в потенцiйних замовникiв нового житла новоутворена у Києвi будiвельна фiрма, логотип якої перiодично з'являється не лише на рекламних щитах столицi, а й на шпальтах перiодичних виданнях – „Познякижилбуд”? Адже будь-який школяр вiдразу вiднайде грубу помилку, бо українською мовою назва цiєї фiрми звучатиме як „Познякижитлобуд”. Отак i вийшло, що затверджений, до речi, в державному органi, текстовий логотип фiрми, що претендує на солiднiсть, має мовний покруч – вiн виконаний i не українською i не росiйською мовами. Низький рiвень культури керiвництва органiзацiй, що за родом своєї дiяльностi обслуговують людей (на транспортi, в торговельних, медичних закладах, а нерiдко й у державних установах) засвiдчують рекламнi тексти всiляких повiдомлень чи оголошень, де словесно фiксується зневажливий до людини репресивно-наказовий тон. Саме там не вистачає вправної руки або бодай консультацiї професiйного редактора. Дотримання принципу унiфiкацiї й однакового стилю представлення дуже важливе в рекламних текстах. Цю тезу найкраще можна продемонструвати на прикладi такого варiанта тексту, поданого в однiй рекламнiй газетi: Курси по вивченню iноземних мов – Нiмецька, англiйська, французька, арабська, мова iврит, у групах для молодi. Окремi групи – для пенсiонерiв. Оплата складає 350 гривнiв. Звертатися: Недiля-середа – 9-18. 00. Дзвонiть термiново за телефонами – 218 -11 -71, Київ. А ось який вигляд мав би цей текст на газетнiй шпальтi пiсля елементарної редакторської правки та унiфiкацiї: Курси з вивчення iноземних мов у Києвi (англiйська, арабська, iврит, нiмецька, французька) Групи за прискореною програмою для: - дiтей; - школярiв; - студентiв; - пенсiонерiв. Вартiсть навчання – 350 грн. (за iврит – 450 грн.) Запис проводиться: 2. 2 Редакторська пiдготовка рекламної iнформацiї для щотижневика по всiй Українi), а також на матерiалi Інтернет-видання EUROindex, що мiстить рекламу рiзної продукцiї та послуг у всесвiтнiй мережi. Перше, на що звертається увага при прочитаннi рекламних текстiв – рекламний салоган. серiї рекламних заходiв. Гарний слоган пiдтримує реноме компанiї i вiдбиває її специфiку. Важливими риторичними характеристиками слогана є стислiсть, ритмiчний i фонетичний повтор, контрастнiсть, мовна гра та ефект прихованого дiалогу. Слоган є важливою складового фiрмового стилю, рекламної i РR-полiтики [3, 2]. Багато компанiй прагнуть представити в рамках Public Relations престижну рекламу, мета якої – сформувати солiдний позитивний iмiдж фiрми у свiдомостi широкого кола людей, поза залежнiстю вiд того, є вони потенцiйними клiєнтами або нi. По своїй сутi престижна реклама покликана з'єднати iм'я фiрми зi значимими для людей змiнами в соцiальнiй сферi, iз напрямками технiчного прогресу i культурного життя суспiльства. iнформацiйного боку слогану або мають вiдношення до риторики – до того, як пiдноситься ця iнформацiя. разом”), у рекламi мало придатнi. до неї. Інше можливе рiшення – створити асоцiативний зв'язок фiрми спiвзначний та спiвзвучний подiям, вiдомим персонажам, загальнолюдським цiнностям. При цьому загальний настрiй реклами повинен бути позитивним, а рекламнi способи – пiдтримувати вiдчуття значимостi i солiдностi фiрми [3, 2]. Третiй можливий шлях пошуку слогана для престижної реклами – iнформацiя про високий професiйний рiвень роботи фiрми, високiй якостi її товарiв i послуг. Це слогани типу: „Мы научили весь мир копировать” (Rank Xerox); „Якiсть, якiй Ви можете довiряти” (Procter&Gamble); “Зроблено з розумом” (Elecyrolux). Такi слогани допомагають пiдняти статус фiрми в сприйняттi споживача i пiдтримують його прихильнiсть до неї. швидко – живiть довго” (ЦСТ) [27, 43]. У риторичному планi вдалий слоган також повинен задовольняти цiлий ряд вимог. Так, дiє обмеження на довжину слогана, що вiдповiдає об'єму оперативної пам'ятi – не бiльше семи слiв. Слоган повинен пiдкорятися визначеним законам ритмiчної органiзацiї (частковий або повний повтор ритмiчних структур) [3, 3]. У фонетичному вiдношеннi найбiльш вдалими можуть бути визнанi слогани, що мiстять звуковий повтор (алiтерацiю), особливо якщо вони за звучанням нагадують назву фiрми або марки: "Rowenta. Радiсть у Вашому будинку"; "Tefal. Ти завжди думаєш про нас"; "Revlon. Революцiя кольору"; "Wella. Ви чудовi". Фонетичне уподiбнення слогану i назви створює бiльш мiцний зв'язок мiж ними i додає назвi додаткову свiдомiсть: у самому звучаннi назви вгадується змiст, закладений у слоганi. Особливу силу мають тi слогани, iстотна частина змiсту яких не виражена явно, а мається на увазi i, отже, добудовується самим читачем. Одним iз найцiкавiших риторичних прийомiв цього типу є прийом умовної реплiки. Пiд поняттям "умовна реплiка" мається на увазi такий спосiб побудови слогану, при якому фраза виглядає як вирвана з дiалогу, iнодi як вiдповiдь на якесь питання або реплiка в суперечцi. От деякi приклади: „Будуйте швидко – живiть довго” (ЦСТ), „Колiр вирiшує все” (TRIORA) [27, 64]. Такi фрази додають рекламi ситуативне осмислення, змушують споживача самого добудовувати той змiст, що вкладається в них; вони вiдразу занурюють споживача в поточний дiалог, у його кульмiнацiйну частину. Примiтно, що для деяких фраз легко добудовується попередня реплiка дiалогу. І це виявляється реплiка на користь рекламованої фiрми або товару. Перерахованi принципи побудови слогану покликанi допомогти рекламiстам знайти яскраву, що добре запам'ятовується фразу, що допоможе пiдтримати реноме фiрми i вигiдно позицiонувати її серед фiрм-конкурентiв. Мета основних рацiоналiстичних стратегiй рекламування, таких як унiкальна торгова пропозицiя, позицiонування, стратегiя переваги – вигiдним способом видiлити торгову марку серед марок-конкурентiв. Часто для цього використовуються явнi або прихованi порiвняння. Реклама так i виблискує словами: бiльше, дешевше, краще, вигiднiше, самий, єдиний, унiкальний, супер, понад, новий, новинка, перший, революцiя, непростий, незвичайний, на вiдмiну вiд звичайних... Усi цi слова є сигналами того, що рекламована марка в явному або неявному виглядi подається в порiвняннi з iншими марками тiєї ж товарної категорiї. Однак, повноцiннi порiвняння (коли ясно, який об'єкт iз якими iншими дорiвнюються i якi параметри приймаються до уваги) зустрiчаються в рекламi зрiдка. Як правило, лише створюється iлюзiя справжнього порiвняння, а це значить, що порiвняння є некоректним у суворому логiчному змiстi: „Найбiльший в Українi оптовий склад” (ФОМАЛЬГАУТ), „Сайдинг. Тiльки у нас цiна та якiсть вiд виробника” (OwensCorning), „Сайдинг вiнiловий. Найвища якiсть. Найнижчi цiни в Українi” (RoyalGroupTechnologies), „Найкращий фасад Вашого дому” (TimberTrend), „Найкращий Сервiс, приємне БУДiвництво, ПЛЮС будiвельнi матерiали (ТОВ „СЕРВІС БУД ПЛЮС”), Durelis (... просто „бомба” з Бельгiї) [29]. товару, що вигiдно видiляють його серед товарiв-конкурентiв, змушує рекламiстiв шукати особливi риторичнi прийоми. Цi прийоми дозволяють актуалiзувати у свiдомостi адресата такий клас порiвняння i такi параметри порiвняння, на тлi яких рекламована марка виглядає найбiльш виграшно. Так створюється штучний клас порiвняння. Конкуруючi марки, що складають природний клас порiвняння, при цьому просто iгноруються. Реклама, що створює штучний клас порiвняння, актуалiзує у свiдомостi потенцiйного покупця тiльки порiвнюванi об'єкти i тимчасово як би „стирає” iз пам'ятi марки, що є справжнiми конкурентами рекламованого товару. У цьому сила таких прийомiв. Тим часом, створення штучного класу порiвняння є не що iнше, як маскування пiд справжнє, коректне порiвняння. У такiй рекламi ми маємо справу з прийомами мовного манiпулювання Мовне манiпулювання – це використання особливостей мови i принципiв її вживання з метою прихованого впливу на адресата в потрiбному для того, хто говорить напрямку; прихованого - тобто такого, що не усвiдомлюється адресатом . Іншими словами, коли прихованi можливостi мови використовуються тим, хто говорить для того, щоб нав'язати тому, що слухає чи читає певне уявлення про дiйснiсть, вiдношення до неї, емоцiйну реакцiю або намiр, що не спiвпадає з тим, яке той, хто слухає або читає мiг би сформувати самостiйно, прийнято говорити про владу мови,мовне манiпулювання . Мова в таких випадках використовується, за вдалим виразом одного з дослiдникiв мовної манiпуляцiї Р. Блакара, як „iнструмент соцiальної влади”. Отже, салоган, як бачимо, – це одна з передумов успiшної реклами. Але в друкованих виданнях часто зустрiчаються салогани з помилками, що є недопустимим, оскiльки це одразу знижує авторитет фiрми, товару чи послуги. Так, часто зустрiчається недотримання норм евфонiчного чергування. Наприклад: в кожен дiм” – за правилами чергування української мови має бути „Тепло та затишок у кожен дiм” (мiж двома приголосними за правилами вживається прийменник у); „В се для будiвництва та ремонту” – має бути „Усе для будiвництва та ремонту” (на початку речення вживається у-); „В дверi порозумiння, на сходи спiвпрацi, iдемо разом” [27, 71]– має бути „У дверi порозумiння...”. Інколи в рекламних салоганах бачимо недоцiльне нагромадження знакiв пунктуацiї. Наприклад: „У дверi порозумiння, на сходи спiвпрацi, iдемо разом” – коми у даному реченнi не потрiбнi. 1) стилiстичнi неточностi 2) лексико-граматичнi помилки 3) помилки на синтаксичному рiвнi До помилок першої групи – стилiстичних – зараховуємо нагромадження зайвих слiв, якi не мають iнформативностi; порушення логiки викладу; пропуск слiв; уживання розмовної лексики, мовних штампiв, клiше та слiв, недоречних для даного стилю. Наприклад (тут i далi подаємо спочатку оригiнальний текст реклами, а далi – вiдредагований текст): Компанiя „Альянс Сервiс Україна” спецiалiзується на комплексному оснащеннi закладiв торгiвлi сучасних форматiв, таких як супермаркети, дискаунтери, cash & carry та пiдприємств сфери послуг. Ми пропонуємо високоякiсне обладнання провiдних виробникiв Європи: • торговельне обладнання; • холодильне обладнання; • технологiчне обладнання; • обладнання для мерчендайзингу, промоцiй та реклами [29]. Компанiя „Альянс Сервiс Україна” спецiалiзується на комплексному оснащеннi сучасних закладiв торгiвлi: супермаркетiв, дискаунтерiв, cash & carry та пiдприємств сфери послуг. Компанiя "Вєрмi Гастро Машинен" є спiльним пiдприємством нiмецької компанiї Vermi Warenvermittlungs GmbН та росiйскої компании "Сухаревка". Ми пропонуємо комплекс рiшень для об’єктiв громадського харчування на всiх етапах — вiд вiдкриття до реконструкцiї: • Технологiчне проектування — технологiчне розмiщення обладнання з пристосуванням до електричних мереж, систем водопостачання та каналiзацiї; складання специфiкацiй. частинами, навчання персоналу. • Консалтинг щодо створення i ведення бiзнесу в iндустрiї харчування. Партнерство з провiдними європейськими виробниками устаткування для професiйної кухнi дозволяє запропонувати клiєнтам якiсну продукцiю в рiзних цiнових дiапазонах [29]. – У цьому прикладi бачимо неточне вживання слiв. Правильним було б вживання слова замiсть устаткування – Консалтинг щодо створення i ведення бiзнесу в iндустрiї харчування. Партнерство з провiдними європейськими виробниками обладнання для професiйної кухнi дозволяє запропонувати клiєнтам якiсну продукцiю в рiзних цiнових дiапазонах. Також бачимо недотримання єдиного стилю оформлення тексту: назви компанiй в одному випадку пишуться в лапках, в iнших – без лапок. Уживається неправильна форма слова посуд: в українськiй мовi множина Р. в. – посуду, а не посуди, як це подано в текстi. У текстi Видавничий дiм "Ресторатор Україна" пропонує: • журнал "РестораторЪ" — спецiалiзоване iнформацiйно-аналiтичне видання з ресторанного бiзнесу; • книгу рецептiв "Гурман" — перше в Українi професiйне видання для кухарiв, в якому зiбрано кращi рецепти провiдних країни; • журнал "ПоставщикЪ" — безкоштовний професiйний довiдник для рестораторiв; • спецiалiзовану лiтературу з ресторанного бiзнесу також бачимо неправильне вживання слова. Рiч у тому, що „шеф” стосовно ресторанного бiзнесу – калька з англiйської мови, де слово chef – шеф-кухар, але в українськiй мовi усiчення першої частини слова може призвести до неправильного трактування змiсту, тому доцiльнiше було б побудувати текст таким чином: ... книгу рецептiв "Гурман" — перше в Українi професiйне видання для кухарiв, в якому зiбрано кращi рецепти провiдних шеф-кухарiв "Лiнкмен", а також предметiв гiгiєни для кафе, барiв, ресторанiв, у тому числi стиснутих вологих нетканих серветок. • "Лiнкмен" — це передова багатоцiльова бездротова цифрова система виклику обслуговуючого персоналу в ресторанах, чергового персоналу, менеджерiв на виробництвi, медичного персоналу до палат пацiєнтiв у лiкарнях. . – У цьому текстi порушена логiка викладу та нагромадженi зайвi слова. Із метою покращення тексту для сприйняття читачiв його слiд дещо переробити: Продаж та сервiсне обслуговування побутової технiки, бездротової системи дистанцiйного виклику "Лiнкмен". Предмети гiгiєни для кафе, барiв, ресторанiв. Стиснутi вологi нетканi серветки. Нашими клiєнтами є вiдомi всеукраїнськi мережi супермаркетiв: "Сiльпо", "Велика кишеня", "АТБ", "ЕКО-маркет", "Вопак", "Фокстрот", , "Епiцентр", "Нова лiнiя" та iн. Помилки такого типу – недолiки саме редакторської роботи, якi мають бути усуненi. У рекламних текстах також слiд уникати тавтологiї, повторення однакових слiв: Компанiя „ПІТОН” пропонує: • розробку дизайн-проектiв; • виготовлення та продаж меблiв та обладнання широкого асортименту; • монтаж, гарантiйне та постгарантiйне обслуговування наших клiєнтiв [29]. виготовлення, продаж меблiв та обладнання широкого асортименту. Metal-Poz, Польща: системи входу-виходу механiчнi та автоматичнi [29] краще було б подати в такому виглядi: Metal-Poz, Польща: механiчнi та автоматичнi системи входу-виходу. До лексико-граматичної групи помилок можна вiднести помилки такого типу, як: - недотримання чергування приголосних вiдповiдно до норм українського правопису; - неузгодженiсть слiв у реченнi в родi, числi вiдмiнку; - вiдмiнювання iменникiв, яке не вiдповiдає нормам; - орфографiчнi помилки будь-якого плану; - неправильне вживання прийменникiв. Найбiльший в Українi офiцiйний дилер концерну Karcher. 15 представництв у найбiльших мiстах України. Продаж, гарантiя, сервiс професiйного та побутового обладнання, технiки Karcher, професiйного iнветарю VDM, хiмiї FARMOS. Комплексний пiдхiд у вирiшеннi питань в ) [29]. – Бачимо недоцiльне вживання прийменника. Правильним буде таке написання: комплексний пiдхiд до вирiшення питань... До того ж у цьому текстi бачимо орфографiчнi помилки – неправильно написане слово iнвентарю (пiдкреслено нами в текстi) , а також автор рекламного тексту не дотримувався норм евфонiчного чергування: пiсля приголосного варто вживати прийменник у замiсть в. Неузгодженiсть у родi iменника та дiєслова призводить до порушення логiки викладу: Компанiю "Дiм обладнання" було засновано у квiтнi 2006 року i на сьогоднi є найбiльш молодою i перспективною на ринку сучасного торговельного i технологiчного обладнання. Сфера дiяльностi компанiї включає декiлька напрямкiв: • комплексне оснащення супермаркетiв, гiпермаркетiв; • обладнання для магазинiв традицiйної форми торгiвлi; • комплексне оснащення пiдприємств громадського харчування. Компанiя "Дiм обладнання" є офiцiйним представником вiдомих європейських заводiв-виробникiв: Pastorkalt (Словаччина), Koxka (Іспанiя), Cold, Igloo (Польща), UCGE (Туреччина), Wanzl (Нiмеччина), Alba, Agir (Чехiя) . – Цей текст варто було подати так: Компанiя „Дiм обладнання” була заснована у квiтнi 2006 року. На сьогоднi вона є наймолодшою, але перспективною компанiєю на ринку сучасного торговельного i технологiчного обладнання. Крiм неузгодженостi слiв у родi бачимо невдале використання ступеня порiвняння прикметника та неточне членування тексту на речення. Пропущенi слова призводять до неточностi викладу iнформацiї. Іншi приклади неузгодженостi вiдмiнкових форм: Промислова-будiвельна компанiя „ФОРУМ-ДС” Пропонує якiснi будiвельнi матерiали, а також: - доставка бетону та розчину вiд виробника; - - стацiонарного бетононасоса; - - цегла селiкатна (Обухiв) [29]. Пiсля редагування: Пропонує якiснi будiвельнi матерiали, а також: - доставку бетону та розчину вiд виробника; - послуги автобетононасоса (орфографiчна помилка у складному словi),стацiонарного бетононасоса; - фундаментнi блоки (ФБС); - цеглу селiкатну (Обухiв). Дуже часто на сторiнках рекламної iнформацiї зустрiчаємо недотримання норма евфонiчного чергуваннi. Наприклад: Ми пропонуємо якiснi вироби зi шкiри та шкiрозамiнника торговельної марки V. I. F з • Папки-меню та блокноти для рахункiв з оригiнальним дизайном та фiрмовим логотипом. • Рiзноманiтну сувенiрну продукцiю з корпоративною символiкою замовника. • Щотижневики V. I. F™ на 2008-2009 роки з якiсним внутрiшнiм блоком в оригiнальних обкладинках. [29]. – Ми пропонуємо якiснi вироби зi шкiри та шкiрозамiнника торговельної марки V. I. F iз можливiстю виконання iндивiдуальних замовлень клiєнтiв та нанесенням корпоративної символiки... всi види технiчного обслуговування, дiагностування обладнання, гарантiйне та пiслягарантiйне обслуговування, забезпечення запасними частинами, навчання персоналу . – сi види технiчного обслуговування, дiагностування обладнання, гарантiйне та пiслягарантiйне обслуговування, забезпечення запасними частинами, навчання персоналу. Компанiя Shen вже бiльше 11 рокiв на ринку України спецiалiзується на комплексному оснащеннi та обслуговуованнi пiдприємств ресторанного та санаторно-курортного бiзнесу [29]. – Компанiя Shen уже бiльше 11 рокiв на ринку України спецiалiзується на комплексному оснащеннi та обслуговуованнi пiдприємств ресторанного та санаторно-курортного бiзнесу. "Бiзнес-Досьє" випускає каталоги, компакт-диски i прайс-листи 200 000 пiдприємств України (5 передплатних iндексiв у каталозi Укрпошти) та програмний продукт "Професiонал" для ведення директ-маркетингу. – Редакцiя "Бiзнес-Досьє" випускає каталоги, компакт-диски та прайс-листи 200 000 пiдприємств України (5 передплатних iндексiв у каталозi Укрпошти) та програмний продукт "Професiонал" для ведення директ-маркетингу. Часто зустрiчаємо орфографiчнi помилки: Транспортнi климатичнi установки Ingersoll Rand Climate Control Technologies Системи озвучування i сповiщення АРТ-Р [29] – замiсть вiщання; Компанiя Shen вже бiльше 11 рокiв на ринку України спецiалiзується на комплексному оснащеннi та обслуговуованнi пiдприємств ресторанного та санаторно-курортного бiзнесу [29]. Компанiя швидко набирає оберти за рахунок повного спектру послуг. Завдяки широкому асортименту продукцiї (бiльше 10 000 найменувань) компанiя спроможна забезпечити клiєнта посудом, кухонним iнвентарем, професiйним кухонним обладнанням, меблем. – замiсть меблiв. Зустрiчаються помилки технiчного характеру, якi також псують загальне враження про якiсть реклами: Представництво: [29] Роман Кондратюк Тел.: 8 (050) 370-1366 E-mail: Неправильне вживання дiєприкметникових зворотiв за аналогiєю до росiйської мови призводить до порушення логiки викладу: використовуваний у технологiї „сухого монтажу ”. – Унiверсальний, екологiчно чистий, важкогорючий будiвельний матерал, що використовується у технологiї „сухого монтажу”. ми вже редагували текст такого характеру, розбивши одне речення на кiлька простих. Також сюди вiдносимо неправильне вживання пунктуацiйних знакiв. Наприклад: Як понизити цiни на житло. [27, 19]. Як понизити цiни на житло? Спрощення дозвiльної системи – викорiнення корупцiї. До цiєї ж групи помилок можна вiднести недотримання єдиного стилю оформлення. Так, у наступному текстi роздiловi знаки розставленi досить довiльно: Вапно, цегла пiсок та iнше. Доставка [27, 54] Як бачимо, перерахованi матерiали складають групу однорiдних членiв речення, мiж якими доцiльно за нормами українського правопису поставити коми: Вапняний розчин, вапно, цегла, пiсок та iнше. Доставка Усi перерахованi вище помилки мають бути усуненi в процесi роботи редактора над виданням. 2. 3 Редакцiйнi правки опрацьованого рекламного матерiалу в кожен дiм” – за правилами чергування української мови має бути „Тепло та затишок у кожен дiм” (мiж двома приголосними за правилами вживається прийменник у); „В „В дверi порозумiння, на сходи спiвпрацi, iдемо разом” – має бути „У дверi порозумiння...”. „У дверi порозумiння, на сходи спiвпрацi, iдемо разом” – „У дверi порозумiння на сходи спiвпрацi iдемо разом”. Компанiя „Альянс Сервiс Україна” спецiалiзується на комплексному оснащеннi закладiв торгiвлi сучасних форматiв, таких як супермаркети, дискаунтери, cash & carry та пiдприємств сфери послуг. Ми пропонуємо високоякiсне обладнання провiдних виробникiв Європи: • обладнання для мерчендайзингу, промоцiй та реклами. – Компанiя „Альянс Сервiс Україна” спецiалiзується на комплексному оснащеннi сучасних закладiв торгiвлi: супермаркетiв, дискаунтерiв, cash & carry та пiдприємств сфери послуг. Компанiя "Вєрмi Гастро Машинен" є спiльним пiдприємством нiмецької компанiї Vermi Warenvermittlungs GmbН та росiйскої компании "Сухаревка". • Технологiчне проектування — технологiчне розмiщення обладнання з пристосуванням до електричних мереж, систем водопостачання та каналiзацiї; складання специфiкацiй. • Сервiсне обслуговування — монтажнi та пусконалагоджувальнi роботи, всi види технiчного обслуговування, дiагностування обладнання, гарантiйне та пiслягарантiйне обслуговування, забезпечення запасними частинами, навчання персоналу. • Консалтинг щодо створення i ведення бiзнесу в iндустрiї харчування. Партнерство з провiдними європейськими виробниками устаткування – Консалтинг щодо створення i ведення бiзнесу в iндустрiї харчування. Партнерство з провiдними європейськими виробниками обладнання для професiйної кухнi дозволяє запропонувати клiєнтам якiсну продукцiю в рiзних цiнових дiапазонах. Видавничий дiм "Ресторатор Україна" пропонує: "РестораторЪ" — спецiалiзоване iнформацiйно-аналiтичне видання з ресторанного бiзнесу; • книгу рецептiв "Гурман" — перше в Українi професiйне видання для кухарiв, в якому зiбрано кращi рецепти провiдних шефiв країни; • журнал "ПоставщикЪ" — безкоштовний професiйний довiдник для рестораторiв; • спецiалiзовану лiтературу з ресторанного бiзнесу – "Гурман" — перше в Українi професiйне видання для кухарiв, в якому зiбрано кращi рецепти провiдних шеф-кухарiв країни. Продаж та сервiсне обслуговування побутової технiки, у тому числi бездротової системи дистанцiйного виклику "Лiнкмен", а також предметiв гiгiєни для кафе, барiв, ресторанiв, у тому числi стиснутих вологих нетканих серветок. • "Лiнкмен" — це передова багатоцiльова бездротова цифрова система виклику обслуговуючого персоналу в ресторанах, чергового персоналу, менеджерiв на виробництвi, медичного персоналу до палат пацiєнтiв у лiкарнях. • Серветки застосовуються для протирання вiдкритих частин тiла (рук, обличчя), при вiдвiдуваннi ресторанiв, мiсць вiдпочинку та розваг, а також вдома. – Продаж та сервiсне обслуговування побутової технiки, бездротової системи дистанцiйного виклику "Лiнкмен". Предмети гiгiєни для кафе, барiв, ресторанiв. Стиснутi вологi нетканi серветки. Metal-Poz, Польща: системи входу-виходу механiчнi та автоматичнi краще було б подати в такому виглядi: Найбiльший в Українi офiцiйний дилер концерну Karcher. 15 представництв у найбiльших мiстах України. Продаж, гарантiя, сервiс професiйного та побутового обладнання, технiки Karcher, професiйного VDM, хiмiї FARMOS. Комплексний пiдхiд у вирiшеннi питань в галузi наведення чистоти в готелях, ресторанах, бiзнес-центрах, на пiдприємствах. Надання послуг у сферi професiйного клiнiнгу. (збережена орфографiя видавництва) – Найбiльший в Українi офiцiйний дилер концерну Karcher. 15 представництв у найбiльших мiстах України. Продаж, гарантiя, сервiс професiйного та побутового обладнання, технiки Karcher, професiйного iнвентарю VDM, хiмiї FARMOS. Комплексний пiдхiд до вирiшення питань в галузi наведення чистоти в готелях, ресторанах, бiзнес-центрах, на пiдприємствах. Надання послуг у сферi професiйного клiнiнгу. Компанiю "Дiм обладнання" було засновано у квiтнi 2006 року i на сьогоднi є найбiльш молодою i перспективною на ринку сучасного торговельного i технологiчного обладнання. Сфера дiяльностi компанiї включає декiлька напрямкiв: • комплексне оснащення супермаркетiв, гiпермаркетiв; • обладнання для магазинiв традицiйної форми торгiвлi; • комплексне оснащення пiдприємств громадського харчування. Компанiя "Дiм обладнання" є офiцiйним представником вiдомих європейських заводiв-виробникiв: Pastorkalt (Словаччина), Koxka (Іспанiя), Cold, Igloo (Польща), UCGE (Туреччина), Wanzl (Нiмеччина), Alba, Agir (Чехiя). – Цей текст варто було подати так: Компанiя „Дiм обладнання” була заснована у квiтнi 2006 року. На сьогоднi вона є наймолодшою, але перспективною компанiєю на ринку сучасного торговельного i технологiчного обладнання. Промислова-будiвельна компанiя „ФОРУМ-ДС” Пропонує якiснi будiвельнi матерiали, а також: - доставка бетону та розчину вiд виробника; - стацiонарного бетононасоса; - фундаментнi блоки (ФБС); - цегла селiкатна (Обухiв). Пiсля редагування: Промислова-будiвельна компанiя „ФОРУМ-ДС” Пропонує якiснi будiвельнi матерiали, а також: - - - фундаментнi блоки (ФБС); цеглу селiкатну (Обухiв). Ми пропонуємо якiснi вироби зi шкiри та шкiрозамiнника торговельної марки V. I. F з • Папки-меню та блокноти для рахункiв з оригiнальним дизайном та фiрмовим логотипом. • Рiзноманiтну сувенiрну продукцiю з корпоративною символiкою замовника. • Щотижневики V. I. F™ на 2008-2009 роки з якiсним внутрiшнiм блоком в оригiнальних обкладинках. • Оригiнальну колекцiю дiлових подарункiв. – Ми пропонуємо якiснi вироби зi шкiри та шкiрозамiнника торговельної марки V. I. F iз можливiстю виконання iндивiдуальних замовлень клiєнтiв та нанесенням корпоративної символiки... Сервiсне обслуговування — монтажнi та пусконалагоджувальнi роботи, всi види технiчного обслуговування, дiагностування обладнання, гарантiйне та пiслягарантiйне обслуговування, забезпечення запасними частинами, навчання персоналу. – Сервiсне обслуговування — монтажнi та пусконалагоджувальнi роботи, усi види технiчного обслуговування, дiагностування обладнання, гарантiйне та пiслягарантiйне обслуговування, забезпечення запасними частинами, навчання персоналу. вже бiльше 11 рокiв на ринку України спецiалiзується на комплексному оснащеннi та обслуговуованнi пiдприємств ресторанного та санаторно-курортного бiзнесу. – уже бiльше 11 рокiв на ринку України спецiалiзується на комплексному оснащеннi та обслуговуованнi пiдприємств ресторанного та санаторно-курортного бiзнесу. Редакцiя "Бiзнес-Досьє" випускає каталоги, компакт-диски i прайс-листи 200 000 пiдприємств України (5 передплатних iндексiв у каталозi Укрпошти) та програмний продукт "Професiонал" для ведення директ-маркетингу. – Редакцiя "Бiзнес-Досьє" випускає каталоги, компакт-диски та"Професiонал" для ведення директ-маркетингу. ВИСНОВКИ Отже, результати проведеного дослiдження дозволяють зробити певнi висновки та узагальнення стосовно обраної проблеми. Рекламно-iнформацiйний щотижневик як вид масового видання з’явився не дуже давно i тому зараз перебуває у станi активного розвитку. Але на сьогоднiшнiй день рiвень українських рекламних видань ще не досяг свiтового, тому потребується подальша розробка обраної проблеми. Важко переоцiнити роль редактора у процесi пiдготовки рекламних текстiв до друку. У даному дослiдженi нами розглянутi основнi етапи створення рекламно-iнформацiйного щотижневика, особливостi роботи редактора над рекламними текстами. Безпосереднiй аналiз рекламних текстiв, узятих iз сучасних рекламних видань засвiдчив, що на сьогоднiшнiй день редагуванню реклами, рекламних оголошень придiляється недостатньо уваги. Це призводить до подачi рекламних текстiв у ЗМІ з помилками, часто зустрiчаються стилiстичнi недоречностi або й просто орфографiчнi помилки. Таке вiдношення до рекламних текстiв свiдчить про недостатнiй рiвень квалiфiкованостi редакторiв, якi працюють над випусками видання, що в свою чергу пiдриває авторитет рекламованих фiрм, товарiв, послуг. Залишається основною вимогою створення тексту добiрною лiтературною мовою. Зайве переконувати, що високий рiвень культури мови – ознака серйозностi рекламодавця, а потiм i редактора, який допускає до друку поданi матерiали, його глибокої поваги до читача. Натомiсть грубi граматичнi чи стилiстичнi помилки свiдчать, що мовна безграмотнiсть у цiй фiрмi цiлком ймовiрно може доповнювати й безграмотнiсть професiйну. Ментальне регулювання реклами спирається на нацiональнi традицiї, вiрування, мораль та iн. пiдвалини суспiльства. Адже те, що морально на одному рекламному ринку, може бути цiлком аморально на iншому. Менталiтет використовується в рекламуваннi деяких товарiв i послуг, особливо, що цiлком зрозумiло, вiтчизняного виробництва. Але важливiсть i головнi особливостi цього виду регулювання полягають у просуваннi на нацiональному ринку закордонних товарiв/послуг/фiрм, що обумовлюється необхiднiстю вiдповiдностi їхнього менталiтету моралi й етицi даного суспiльства. У значнiй мiрi, менталiтет вiдображений у „Правилах професiйної етики в рекламi” Спiлки рекламiстiв України, „Мiсiї Всеукраїнської рекламної коалiцiї”, якi передбачають необхiднiсть дотримання ментальностi (морально-етичних норм) реклами в українському суспiльствi. Авторське регулювання, з одного боку, є цiлком особистим для креатора або менеджера; а з iншого боку – iнтегрованим, оскiльки поєднує компоненти багатьох iнших видiв контролю i вiдповiдальностi. Сучасна реклама в iнформацiно-рекламних щотижневиках потребує бiльшої уваги редакторiв на предмет мовностилiстичного оформлення. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Русанiвський В. М. Бiобiблiографiя до 70-рiччя. – К: Наук. думка, 2001. – 46 2. Бове К., Аренс У. Современная реклама: Пер. с англ. – Тольятти, 1995. – 704с. 3. Владимирова Г. Слоган – не воробей, вылетит – не пойм... ешь! (Типовые рекламные ошибки в текстах аудио- и видеороликов // Рекламное измерение. – 1999. – № 12 (65). – С. 2-3. 4. Декан А. Реклама: Пер. с франц. – М.: Прогресс, 1993. – 176 с. 6. Закон України “Про друкованi засоби масової iнформацiї (пресу) в Українi” // Україна: iнформацiя i свобода слова. – К.: Молодь, 1997. 7. Капелюшний А. Типологiя журналiстських помилок. – Л., 2000. – 68 с. 8. Капелюшний А. Стилiстика редагування журналiстських текстiв: Навч. посiбник. – Л.: ПАІС, 2003. – 544 с. 10. Кохтев Н. Н. Реклама: искусство слова: Рекомендации для составителей рекламных текстов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1997. – 93 с. 11. Кохтев Н., Розентах Д. Слово в рекламе. – М.: Экономика, 1978. – 71 с. 12. Рiзун В. Лiтературне редагування: Пiдручник. – К.: Либiдь, 1996. – 128 с. 13. Ляпина Т. В. И да поможет вам реклама! – К.: Союз рекламистов Украины, 1997. – 200 с. 14. Мильчин А. Э. Типология изданий /НИИ книги. – М.: Кн. палата, 1990. – 231 с. 15. Назайкин А. Н. Рекламная служба газеты: структура. Принципы. Функции. – М., 1996. – 192 с. 17. Реклама. Словник термiнiв / Упоряд. Р. Г. Іванченко. – К.: Парламетське вид-во., 1998. – 264 с. 18. Репкова Т. Новое время: Как создать профессиональную газету в демократическом обществе. – К., 2002. – С. 99-142. 19. Рiзун В. В. Лiтературне редагування: Пiдруч. для студ. фак. журналiстики ун-тiв. / Ред. Л. Л. Щербатенко. – К.: Либiдь, 1996. – 238 с. 20. Романюк М. Загальна i спецiальна бiблiографiя: Навч. посiбник. – Л., 2002. – 112 с. 22. Тимошик М. Науковi працi, журналiстика, публiцистика: Бiобiблiографiчний покажчик. 1978-2003. – К.: Наша культура i наука, 2003. – 92 с. 23. Энциклопедия книжного дела / Под ред. Ю. Майсурадзе. – М.: Юрист, 1998. 24. Шевченко В. Оформлення сучасного газетного видання: Навч. посiбник. – К., 2003. – 344 с. 25. Bogart L. Newspapers Fight off Broadcast Challenge, Survise and Prosper. – Advertising Age. – 1998. – April 30. 26. Magazine Newsletter of Research. – NY. Magazine Publishers Association – 1977, November, 23. – August. 27. Будiвельнi прайси. – №20. – 14 травня, 2007. 28. Будiвельнi прайси. – 22. – 28 травня, 2007. 29. http://www.euroindex.com.ua