Меню
  Список тем
  Поиск
Полезная информация
  Краткие содержания
  Словари и энциклопедии
  Классическая литература
Заказ книг и дисков по обучению
  Учебники, словари (labirint.ru)
  Учебная литература (Читай-город.ru)
  Учебная литература (book24.ru)
  Учебная литература (Буквоед.ru)
  Технические и естественные науки (labirint.ru)
  Технические и естественные науки (Читай-город.ru)
  Общественные и гуманитарные науки (labirint.ru)
  Общественные и гуманитарные науки (Читай-город.ru)
  Медицина (labirint.ru)
  Медицина (Читай-город.ru)
  Иностранные языки (labirint.ru)
  Иностранные языки (Читай-город.ru)
  Иностранные языки (Буквоед.ru)
  Искусство. Культура (labirint.ru)
  Искусство. Культура (Читай-город.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (labirint.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (Читай-город.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (book24.ru)
  Экономика. Бизнес. Право (Буквоед.ru)
  Эзотерика и религия (labirint.ru)
  Эзотерика и религия (Читай-город.ru)
  Наука, увлечения, домоводство (book24.ru)
  Наука, увлечения, домоводство (Буквоед.ru)
  Для дома, увлечения (labirint.ru)
  Для дома, увлечения (Читай-город.ru)
  Для детей (labirint.ru)
  Для детей (Читай-город.ru)
  Для детей (book24.ru)
  Компакт-диски (labirint.ru)
  Художественная литература (labirint.ru)
  Художественная литература (Читай-город.ru)
  Художественная литература (Book24.ru)
  Художественная литература (Буквоед)
Реклама
Разное
  Отправить сообщение администрации сайта
  Соглашение на обработку персональных данных
Другие наши сайты
Приглашаем посетить
  Маяковский (mayakovskiy.lit-info.ru)

   

Критерії професіоналізму ведучих теленовин (на прикладі телеканалу 1+1)

Критерiї професiоналiзму ведучих теленовин (на прикладi телеканалу 1+1)

ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Факультет фiлологiї та журналiстики

Кафедра журналiстики

КУРСОВА РОБОТА

( на прикладi телеканалу 1+1)

Виконала:

Парсяк К. В

студентка ЖДВ 05 Б

Науковий керiвник:

Клiменко С. С.

Донецьк 2008


ЗМІСТ

Вступ

Роздiл 1. Ведучi як професiйнi речники теленовин

1. 1 Ведучий теленовин: позицiя в кадрi та за кадром

1. 2 Дiяльнiсть ведучого в iнформацiйнiй службi телевiзiйних новин

1. 3 Мова та стиль повiдомлень як професiйна риса ведучого новин

Роздiл 2. Новини та зiрки українського телебачення (на прикладi телевiзiйної службi новин каналу 1+1)

2. 1 Майстернiсть телеведучих: вiд i до.

2. 2 Методи професiйного викладу телевiзiйних новин (телевiзiйної службi новин каналу 1+1)

Висновки


Вступ

Тема даної курсової роботи була спрямована на розкриття характеру професiйностi ведучих теленовин, в розрiзi їх дiяльностi та функцiонуванню в межах телеканалу. Зауважимо, що перший роздiл присвячений стратегiям комунiкацiї та технологiї поведiнки ведучих в кадрi. Отже крокуємо до розкриття призначеної теми поступово.

структуру новин та дiяльностi телеведучого.

Цю методику використовуємо для порiвняння та вiдображення суттєвих змiн в характерi та професiйнiй дiяльностi сучасного ведучого, а тому i попиту на ключовi якостi сучасного тележурналiста у новинах.

Подальше розглянемо типи поведiнки ведучих згiдно з встановленими закордонними прототипами, що допоможе бiльш глибше зазирнути в структуру виробу українських теленовин та детально у практичнiй частинi оцiнити технiку поведiнки ведучих.

По-третє, розглянемо та визначимо етапи роботи ведучого у випусках новин. Оскiльки дiяльнiсть телеведучого у структурi будування ефiрних новин, розкриває принципи необхiдних професiйних якостей та вмiнь. Поступово переходячи до практичної частини, що пiдкрiплюється теоретичною базою знань, також розглянемо професiйнi методи використання комунiкацiйно-мовленнєвих методiв ведучими новин.

використанi у вивченi та дослiдженнi курсової роботи на тему «Критерiї професiоналiзму ведучих теленовин», ми пiдтверджуємо всi визначення на реальних персоналiях каналу 1+1.

«newsreader», «newcaster»); а також використали професiйнi термiни тележурналiстки ( верстка випускiв, «Нeadline», iнформацiйнi пiдводки, сюжет випуску, монтажний лист, телесуфлер та iнше).

У курсовiй роботi ми використовували роботи з журналiстики Яковлєва А. В. «Телевiзiйна журналiстика: Теорiя i практика», Добринiна С. А. «Особливостi телевiзiйної коммунiкацii у сучасних проектах iз двома ведучими», Кузнєцова Г. В. «Телевiзiйна журналiстика: критерiї професiоналiзму, пiдручники Муратова С. А. «Телевiзiйне спiлкування в кадрi та за кадром», Позднякова Н. К. «Інформацiйна телепередача», Станiславського К. С. «Робота актора над собою», Саппак В. «Телебачення та ми» та iнших авторiв; у практичнiй частинi була взята до уваги iнформацiя та архiвнi даннi з сайту телеканала 1+1.

Курсова робота у подальшому може використовуватися студентами факультету журналiстики та викладачами. І стати чинним прикладом для подальшого опрацювання теми розвитку новiтнього українського телебачення i особисто майстерностi журналiстiв.


Роздiл 1. Ведучi як професiйнi речники теленовин

Інформацiйнi програми на телебаченнi вiдзначаються як головнi складники рейтингiв провiдних українських телеканалiв. У свою чергу, рейтинг iнформацiйних передач залежить вiд процесу одержання аудиторiєю щоденної iнформацiї й професiоналiзму ведучих та журналiстiв телевiзiйної служби новин. Вони зображують головну частину iнформацiйного потоку сьогодення, що доповнює, збагачує та розвиває iнформацiйну картину свiту та вiдображає її в контекстi телемовлення. «Інформацiйнi програми необхiднi для вiдображення суспiльного життя, найбiльш важливих та актуальних фактiв, подiй, явищ, для задоволення потреб телевiзiйної аудиторiї».

Слiд зазначити, що сьогоднi в українському суспiльствi iснує великий попит на телевiзiйнi новини. Як вiдомо, першою спробою створення професiйних теленовин в Українi, став проект Мiжнародного медiа центру «Вiкна». У 1993 роцi українськi журналiсти проходили стажування на телерадiокомпанiях Бi-Бi-Сi, Нiмецька хвиля та iнформацiйне агентствi Reuters. Цей навчальний курс пiдвищив професiйнiсть українських журналiстiв, вiдповiдно до захiдних стандартiв об’єктивного вiдображення дiйсностi на телеканалi.

«З огляду на формування українського iнформацiйного простору в iсторичнiй, економiчнiй та полiтичнiй проекцiї, у країнi починають створюватися новi телекомпанiї. За чотири – п’ять рокiв у медiа бiзнесi з’явилися потужнi лiдери, якi поступово перетворюються на мережевi телеканали. Власники новостворених телекомпанiй видiляють великi кошти на розвиток iнформацiйного мовлення, що дає змогу випускати в ефiр якiсний конкурентоспроможний продукт. Галузь новин стає бiльш динамiчною».

Необхiдно зазначити, що сучаснi iнформацiйнi програми на телебаченнi характеризуються подiбними рисами:

постiйним розширенням спектра iнформацiї;

розширенням тематики;

гостротою i актуальнiстю тем;

прискоренням мовленнєвого темпу подачi iнформацiї;

збагаченням лексики;

Вiдповiдно до визначеної теми курсової роботи ми бiльш детально розглянемо останнiй пункт зазначеного перелiку. На початку дамо повну характеристику професiї журналiст-ведучiй теленовин.

1. 1 Ведучий теленовин: позицiя в кадрi та за кадром

«Щоб стати телевiзiйним ведучим, не... потрiбнi якiсь винятковi риси особистостi, скорiш необхiдна вiдсутнiсть деяких рис, якi телеекран незмiнно оголює». Театральний критик А. Свободiн

Журналiст телебачення, що починав колись репортером у телевiзiйнiй програмi, згодом може зайняти вищу посаду в iєрархiї престижу. (Престиж забезпечується поточною появою на екранi з найважливiшими новинами дня.) Загалом сучасне телебачення має у своєму складi сiм одвiчних амплуа телевiзiйного журналiста, що i створюють центральну ланку в мережi побудови телевiзiйного каналу:

iнтерв'юер;

коментатор;

оглядач;

модератор;

ведучий новин;

Згiдно з впровадженими законами iнформацiйної журналiстики, телеведучий - це не лише людина, що «вiдображає подiї дня». Разом iз новинами ми одержуємо якесь психологiчне пiдживлення або навпроти, вiдчуваємо його вiдсутнiсть.

Згадаємо часи коли радянськi ведучi освоювали мiкрофон, i ще нiхто не писав книжок про електроннi дива й тим паче не сформулював, що диктор зобов'язаний нести з екрана кращi риси своїх сучасникiв. Доброзичливiсть, делiкатнiсть, чарiвнiсть, внутрiшнiй такт дикторiв того часу викликали довiру. Вiра й симпатiя, що переросли для декiлькох поколiнь телеглядачiв у потребу бачити телевiзiйних ведучих на екранi постiйно. Як зауважувала В. М. Леонтьева – диктор радянського телебачення, - «Спiлкування! Альфа й омега дикторської професiї. Я розумiла, що вiд мого внутрiшнього стану залежить деякою мiрою, як буде сприйнята передача. Не можна показувати в ефiрi диктора, що йде на ешафот", - от першi рекомендацiї, виведенi не сухою теорiєю, а перевiренi на практицi.

Диктор – це та людина, що поєднує глядачiв з телебаченням у єдине цiле. Часи змiнилися, професiя диктора стала бiльш поширеною, та професiйно досконалою. Старi поняття та визначення набули нового значення. Видатнi диктори стали iменуватися – ведучими теленовин. Але головна сутнiсть професiї телеведучого, залишилась не змiнною. [1] Кузнєцов Г. В. Телевiзiйна журналiстика: критерiї професiоналiзму. – М.: З РИП – холдинг,2002

Ведучий на сам перед, постає перед глядачем людиною свого кола, тобто виразником довiри : «один з нас». «Вiн тримається вiльно, але не розв'язний. Упевнений у собi, але не самовпевнений. Голос i погляд – iнструменти, на яких вiн майстерно грає». Вiн виконує не лише iнформацiйну функцiю, але й iнтегративну - поєднує, консолiдує аудиторiю. Ведучий – завжди уособлення спокою й стабiльностi. Складне завдання – давати глядачам упевненiсть у тiм, що вони одержують саме об'єктивну, саме правдиву, саме свiжу та необхiдну iнформацiю. [2] Муратов С. А. -М. Пiдручник/ «Телевiзiйне спiлкування в кадрi та за кадром»

Конкретизуючи проблему взаємодiї iнформацiйного каналу i його аудиторiї, цiлком доречно звернутися до хрестоматiйно вiдомої формули Г. Лассуэлла. Вона формулює структуру масової комунiкацiї, Сукупнiсть цих елементiв виглядає таким чином: "Хто повiдомив – що – по якому каналу – кому – з яким ефектом". В елементi «хто повiдомив», важливi принаймнi два фактори, що характеризують джерело iнформацiї: його "солiднiсть", авторитет, кредит довiри в аудиторiї; тип особистостi журналiста, особливостi його подання й власної ролi в дiяльностi даного засобу iнформацiї, а також про значення ЗМІ в долях суспiльства, країни.

Телеведучий сприймається як «учитель» людства. Як вiдомо, репортера годують ноги, аналiтика – голова, а ведучi теленовин виразно читають тексти, вiдрiзняючись вiд старих дикторiв тим, що розумiють їхнiй змiст. Розумiння – важливий компонент. За нього телеведучi у США одержують бiльше репортерiв, хоча вони "тiльки" читають текст i беруть участь у його пiдготовцi, у компонуваннi випуску. [3]

Новина для телеведучих – гнучкий матерiал, що не досяг свого потенцiйного глядача. Завдання ведучого в цьому випадку донести цей матерiал i оформити його вiдповiдно до професiйної технiки. З «сухого» достовiрного повiдомлення, йому необхiдно побудувати насичений текст (пiдводка до сюжету). Сьогоднi заохочується аргументований, зважений, спокiйний пiдхiд до подiй. Позицiя ведучих новин – у жодному разi неповинна бути моралiзаторською, мiстити оцiнку фактiв. У новинах не мiсце викривальному пафосу або глузуванню; дотримання етичних норм у вiдносинах iз владою так само обов'язково, як i у всiх iнших випадках. Інколи у iнформацiйному повiдомленнi все ж- таки простежується оцiнка журналiста, його iнтерпретацiя та вiдношення. Вона не обов'язково виражена прямо, через необхiднiсть об'єктивної оцiнки. Але судити про неї можна потому, яке мiсце в блоцi новин займає повiдомлення, скiльки часу або мiсця йому придiлено, i вiдповiдно якими засобами донесене до аудиторiї глядачiв - майстерно пiдготовлено телеведучим новин. Наскiльки переконливий ведучий i чи пiдходить вiн пiд критерiй довiри з боку телеглядачiв. [4]. Кузнєцов Г. В. -М. Пiдручник/ «Так працюють журналiсти ТВ»

Психологи з'ясували, що по наявностi (або вiдсутностi) наступних трьох компонентiв – воля, iнтелект, совiсть, людина робить висновки, судження про оточуючих людей. За цими параметрами люди судять i про ведучих новин. І вiд цих же трьох величин залежить, виявляється, їх рейтинг. «Репутацiя телеканала може пiдвищитися чи нiвелюватися залежно вiд манер i поведiнки ведучих новин. Чудовий ведучий може значно збiльшити рейтинги каналу, тодi як поганий ведучий – суттєво зменшити. Минули тi часи, коли диктор телебачення в класичному костюмi розповiдав новини так, наче оголошував iмена шановних гостей на урочистому прийомi. Останнi роки продемонстрували безлiч спроб телеканалiв подавати новини якомога бiльш розкуто й невимушено». У зарубiжнiй журналiстськiй галузi, згодом навiть народилася окрема течiя до подiбної поведiнки ведучих – так зване емоцiйне « happy talk». Зокрема ранковi ведучi теленовин отримали своє особисте поняття « fancy factor». Все це знаменувалося боротьбою американських та британських власникiв за високi рейтинги телеканалiв.

У загальному програмуваннi й у новинах стилi ведення рiзняться. Завдання бiльшостi телепередач – розважати, завжди виглядати по товариськi, дружньо, у най неформальному стилi, тодi як ведучi новин намагаються пiдiбрати серйозний i бiльш формальний тон вiдповiдно до важливостi повiдомлень випуску.

вiдносинах. «Авторитетнiсть є також, однак загальнi манери поступаються на користь манер на кшталт шановного чоловiка. Інакше кажучи, ведучий повинен викликати довiру. Глядачевi доводиться вiрити в те, що йому говорять, i вiн мусить розумiти важливiсть сказаного».

Деякi телекомпанiї США свого часу намагалися зробити ставку на молодих ведучих, але потiм довелося повернутися до людей середнього вiку. Бо глядачi вiдносяться до них з бiльшою довiрою та повагою. (У нас лiтнi ведучi асоцiюються з полiтикою минулого, тому їх мiсце займають молодi працiвники). Вiдомий американський журналiст Волтер Кронхайт запровадив термiн «anchorman», тобто ведучий – зiрка. "Людина-якiр", anchor man (woman) – тобто той, на кого можна покластися, хто "зачiпає" глядача й притягає до телеекрана.

Що до Великої Британiї, то тут вiддають свою перевагу термiном «newsreader», «newscaster», що значно вiдрiзняється вiд стилю новин американських ведучих новин. Британськi телевiзiйнi ведучi виглядають авторитетно i не дозволять своїм емоцiям прикрасити повiдомлення. Американськi ведучi – зiрки, якi i ведуть новини, i коментують їх». Термiн «anchorman», що зародився в США означає, «що його носiй має внутрiшню силу й авторитетнiсть у поєднаннi з досвiдом i харизмою, на яких тримається вся телепередача». Що стосується Британського типу ведучого - «newsreader», то вiн «сфокусований не на iндивiдуальностi ведучого, а на самих новинах. [5] Яковлєв А. В. «Телевiзiйна журналiстика: Теорiя i практика», Київ «Києво-Могилянська академiя» 2007р.

Що стосується української майстерностi ведучих новин, то вони також використовують технiку та поведiнку запроваджену iноземними колегами. Тому кожен український канал використовує сьогоднi свою iдейну направленiсть. Але якщо узагальнити iдеальний набiр якостей ведучого теленовин – використовується наступна характеристика:

Авторитетнiсть;

Компетентнiсть;

Харизма;

Професiйнiсть;

Гарний голос;

Гарний вигляд;

Українськi телеканали здебiльшого використовують закордонну телевiзiйну полiтику: «посмiшка, посмiшка й ще раз посмiшка», де ведучий наближений до товариського стилю новин. Також не оминається поведiнка «викликати довiру». Все це є професiйною традицiйною основою наших українських ефiрiв, де ця технiка поведiнки використовуються як гарне поєднання обох течiй (американських та британських), або ж окремого стилю.

У цiлому, можна зробити висновок, що робота ведучого вiнчає те, що зроблено сценаристами, редакторами, операторами, звукорежисерами, художниками, режисером, iнженерами. Це не головний персонаж новин, але один iз центральних елементiв випуску

1. 2 Дiяльнiсть ведучого в iнформацiйнiй службi телевiзiйних новин

Принцип роботи iнформацiйної редакцiї телевiзiйної компанiї складається з багатьох частин кропотливої працi кожного спiвробiтника та журналiста каналу. Цей редакцiйний штат будує мовну сiтку теленовин i веде сумiжну працю. Але творчi працiвники iнформацiйної редакцiї мають особистi посадовi обов’язки. Подiбна структура iснує на бiльшостi українських телеканалiв. Ця схема забезпечує порядок та органiзованiсть у роботi iнформацiйної редакцiї.

Ведучий ранкових випускiв новин:

разом iз випускним редактором формує остаточний варiант верстки випускiв;

в разi надходження нової й важливої iнформацiї вносить змiни у монтажний план випуску;

веде випуски у прямому ефiрi, короткi новини (Headline) – начитує «пiд монтаж»;

Ведучий вечiрнього випуску новин:

разом iз шеф-редактором бере участь у попередньому плануваннi зйомок на наступний день;

визначає наповнення випуску та його верстку;

виконує всi розпорядження шеф-редактора;

працює над мiкрофонною папкою випуску, текстами студiй та ув’язує їх iз наступними сюжетами;

визначає перелiк необхiдних для висвiтлення у випуску новин подiй i тем та прiоритетнiсть їхньої полiтики, пiдготовки;

у складi випускної групи здiйснює поточне планування випускiв програми;

складає й несе вiдповiдальнiсть за сценарний план програми;

здiйснює вiдбiр та визначає форми подачi iнформацiї у програмi;

приймає оперативнi рiшення в разi непередбачених змiн;

стежить за своєю зовнiшнiстю, дотримується вимог щодо зовнiшнього вигляду;

та журналiстську майстернiсть у викладенi;


1. 3 Мова та стиль повiдомлень як професiйна риса ведучого новин

Ведучий – вимагає вiд кожного репортера текстової пiдводки до сюжету та редагує їх вiдповiдно до одного стилю. Вичитує пiдводки та тексти сюжетiв, щоб бути в темi кожного матерiалу. Знаходить уснi повiдомлення для випуску. Готує собi пiдкажчик

розширений «лiд – одна або кiлька перших фраз, що мiстять новину». Бiльш розгорнуте повiдомлення, збагачене описом важливих подробиць, деталей, що мiстять пояснення та коментарi спецiалiстiв, виявляється далi у сюжетi спецiального журналiста телеканалу. [5] Яковлєв А. В. «Телевiзiйна журналiстика: Теорiя i практика», Київ «Києво-Могилянська академiя» 2007р.

У пiдводцi ведучого особливого значення набуває перша фраза, яка й повинна привернути увагу телеаудиторiї. Залежно вiд самого характеру – типу новин, ведучий подає стислу новину по-рiзному: у необхiдному стилi та контекстi. «Може ставитися значущiсть подiї, її цiкавiсть чи незвичнiсть». Все це вимагає сприйняття на слух та запам’ятовування найважливiшого матерiалу. Отже мова та стиль усного телемовлення ведучого має особливе значення в ефiрi теленовин. Ведучiм теленовин притаманнi такi професiйнi методи у роботi:

Лаконiчнiсть. Новину потрiбно писати в розмовнiй манерi, що забезпечує стислiсть i якiсть викладу;

Слiд використовувати простi короткi речення, якi мiстять одну думку i легко сприймаються iз телевiзiйного ефiру;

Вiктор Миронченко – дослiдник iнформацiйного мовлення зазначає, «що речення має мiстити 10-15 слiв. Звичайно, всi речення не можуть бути однаковими, тому рекомендується чергувати рiзнi за розмiром речення. Деякi з них можуть мати 3-4 слова, iншi 19-30. Їх чергування надасть повiдомленню динамiки».

При написанi повiдомлення треба вiддавати перевагу дiєсловам, уникати надмiру прислiвникiв, прикметникiв та вiддiєслiвних iменникiв.

Точнi слова. «Журналiст має оперувати конкретними точними словами. Неточно вжитi слова можуть змiнити змiст повiдомлення»;

Зайвi слова. «З повiдомлення необхiдно вилучати всi зайвi слова. Кожне слово має нести певний змiст i доповнювати новину. Зайвi слова засмiчують повiдомлення».

Треба видiлити такi часто вживанi слова, яких треба уникати. Наприклад: мiсто Донецьк, планувати наперед, падати вниз, великий за розмiром, мерiя мiста. Зайвими часто бувають абстрактнi iменники: проблема, питання, справа, ситуацiя, умови, об’єкти, дiяльнiсть тощо. Зайвi слова з’являються, «коли автор зловживає вiддiєслiвними iменниками». Наприклад: «У столицi планується будiвництво» - (замiсть «побудують»).

Термiни. «У повiдомленнi також треба обмежувати вживання спецiальних термiнiв, вiдомих невеликiй кiлькостi людей. Якщо ж уникати вживання термiнiв неможливо, їх треба пояснити. Небажаним для iнформацiйного мовлення є використання незрозумiлих та невiдомих широкому загалу слiв iншомовного походження. Зазвичай журналiст може знайти вiдомий вiдповiдник з української мови ( «тендери» – «конкурси»; «топ – менеджер» - «керiвник»)

Взаємопов’язанi слова мають стояти поруч;

Не зловживати запереченням. «Частку «не» треба вживати лише в прямому значенi – як заперечення чи протиставлення»;

Дотримуватися часової форми повiдомлення. « Не перестрибувати вiд минулого до майбутнього чи теперiшнього часу»;

Неприйнятним для телебачення є адмiнiстративно – бюрократичний стиль. «Ведучому/модератору важко читати, а глядачу сприймати текст, який складається iз довгих фраз i нагромадженням термiнiв. Тому вони матимуть зворотнiй ефект – не пробуджуватимуть iнтерес до iнформацiї, а навiть дратуватимуть глядача»;

Важливу частину повiдомлення часто складають цифри, якi теж вимагають вiдповiдного оформлення. «За можливостi їх треба уникати, скорочувати до мiнiмуму, особливо великi данi. Цифри можна заокруглювати. Складно сприймати на слух данi у вiдсотках…»;

У текстах iнформацiйних повiдомлень не варто захоплюватися алегорiєю – лапками, якi передають iронiю, сарказм, прихований змiст. «Так само небажаними є слова «так званий», «горезвiсний». Маловiдомi географiчнi назви мають прив’язуватися до загальновiдомих Наприклад, у повiдомленнях про невеликi населенi пункти требо обов’язково вказувати регiон».

або пiдтверджувати сказане журналiстом»;

Перед виходом в ефiр текст обов’язково треба прочитати вголос i простежити, щоб у ньому не було складних для вимови поєднань слiв;

Мова iнформацiйного повiдомлення має бути чiткою. «Оскiльки в повiдомленнях висвiтлюються найрiзноманiтнiшi теми, то й стилi можуть використовуватися рiзнi. Мова iнформацiї не повинна бути надто офiцiйною. Розмовна лексика наближує глядача до iнформацiї, особливо тiєї, в якiй вiн зацiкавлений»;

Отже, мова iнформацiйного повiдомлення повинна бути простою, доступною, точною та зрозумiлою. А стиль, що використовується ведучим – лаконiчний, зорiєнтований на розмовний варiант лiтературної мови та нейтральну лексику.

Для того щоб глядач максимально сприйняв подану iнформацiю, ведучi дотримуються таких вимог:

лексика ведучого повинна бути вдало пiдiбраною, слова, що використовуються – зрозумiлими глядачевi;

артикуляцiя повинна бути чiткою;

темпоритм повинен дозволяти глядачевi стежити за змiстом i легко сприймати його;

iнтонацiйна побудова повинна вiдповiдати змiсту сюжету;

«У практицi зарубiжного телевiзiйного мовлення першi фрази повiдомлення називають заголовками новин. Серед українських журналiстiв перше речення, в якому викладено суть новини, заведено називати початком новини». Ведучий у свою чергу повинен викласти найсуттєвiшу частину повiдомлення – «те, що вiдразу приверне увагу глядачiв». Писати треба просто i зрозумiло. Ведучий новин має вибрати найважливiшi елементи сюжету для пiдводки, i «не перенасичувати ними текст повiдомлення». «Кожен абзац, має мiстити одну iдею…» короткi речення необхiдно чергувати з довгими (7+2+2), щоб уникати монотонностi. Повiдомлення добре сприймають, якщо:

повторюється ключове слово, вжите на початку або в попередньому абзацi;

використовується синонiм до ключового слова або поняття вжитого перед ним;

є перехiд вiд факту до факту за допомогою слiв-зв'язок для позначення часу або мiсця «тодi, тут, одночасно, до цього); для наведення прикладу (наприклад, нагадаємо що); для пiдкреслення виразностi (насамперед, навiть, крiм того); для позначення змiни погляду (проте, однак, але, незважаючи)

Щоб зацiкавити телевiзiйну аудиторiю, ведучий має написати вдалу пiдводку до повiдомлення. Професор Ал Томпкiнс подає такi рекомендацiї, щоб початок повiдомлення зацiкавив глядача:

заiнтригувати телеглядача, щоб вiн захотiв подивитися iнформацiйний випуск новин. Очевиднi речi, яких глядач очiкує вiд телеповiдомлення, не є iнтригою. Вони мають бути несподiваною. Наприклад: «Українськi дiти найпершими в Європi прочитають переклад п’ятої книжки Джоан Роулiнг «Гаррi Поттер i орден Фенiкса»; Невдалий приклад – почати прогноз погоди зi слiв: «Зараз ви почуєте прогноз погоди на завтра»;

уникати експресивних прикметникiв : фантастичний, величезний, неймовiрний, вражаючий та iн. Інформацiя повiдомлення може не вiдповiдати таким означенням i це розчарує глядача. Бiльш прийнятною є нейтральна лексика;

пiдводки мають бути невеликими. Журналiст повинен пам’ятати , що це не мiнi-iсторiя, i бути максимально лаконiчним;

уникати «Якщо…». Наприклад: «Якщо ви любити подорожувати…», «Якщо у вас є дiти, то вам буде цiкаво дiзнатися…». Цим журналiст обмежує аудиторiю свого повiдомлення. У врiзах не можна використовувати слово «триває». Якщо подiя триває, то вона вже вiдома i глядач не може дiзнатися нiчого нового. Крiм того, варто уникати таких умовних вставних слiв як «мабуть», «можливо». Цi слова не несуть iнформацiї i тiльки змушують глядача сумнiватися в почутому.

Дослiдник Вiктор Миронченко подає такi риси вдалого початку новин:

мiстить головну думку, що виражає головну iдею повiдомлення , якою пов'язаний змiст;

не переобтяжений iменами, назвами, другорядними подробицями та деталями, якi затуманюють змiст. Наприклад у цьому початку забагато даних: «У випадку пiдтримки ВРУ законопроекту «Про внесення змiн до бюджету 2005» новий уряд забезпечить фiнансування пенсiй ветеранам вiйни на рiвнi не менше нiж прожитковий мiнiмум». Доцiльнiше було б сказати : «Ветерани отримуватимуть пенсiї на рiвнi прожиткового мiнiмуму», i вже далi подавати умову, за якої це вiдбувається ;

не починається зi слiв: минулого тижня, зовсiм недовго, на днях, нещодавно, згiдно з, завтра тощо;

Основнi типи початкiв:

вражаючий – складається з фрази, що мiстить сенсацiйний факт;

iнтригуючий- мiстить фразу, що збуджує цiкавiсть, iнтригує глядача;

контрастний – складається iз парадоксу або фактiв, що пiдкреслюють протилежностi чи крайнощi, в розумiннi яких криється новина;

запитальний – мiстить запитання, у вiдповiдi на яке – суть новини;

описовий – мiстить яскраву словесну описову картину, яка зображає людину, мiсце або перебiг подiї, викликає асоцiативнi спогади, дає зоровий образ того, про що йдеться;

цитатний – мiстить заяву або вислiв людини, котра є джерелом iнформацiї;

Отже для того, щоб новини були якiсними i задовольняли iнтерес аудиторiї, ведучий – журналiст повинен:

знати i розумiти тему повiдомлення;

бути об’єктивним;

спланувати свою роботу;

вдалий початок повiдомлення – найважливiший, бо саме вiд першого речення залежить , чи зацiкавить новина глядача. Журналiстовi варто уявити, як би вiн найкоротше описав подiю своїм родичам чи знайомим. Це i буде вдалим початком;

мова повiдомлення павина бути простою;

журналiст має пам’ятати, що аудиторiю треба розважати. Глядач легко може перемкнути канал, якщо йому стане не цiкаво;


«Ведучий теленовин для сучасної людини – особлива сила, що поєднує її з усiм свiтом, стверджуючи, що попри всi особистi негаразди та глобальне потеплiння – жити варто.

Технiчне покриття територiї України - 95% . (Ілюстрацiя №1) Інформацiйна служба новин «ТСН» щоденно видає в ефiр близько чотирьох випускiв новин, до яких входить вечiрня програма та блок ранкових новин.

Телевiзiйна Служба Новин каналу "1+1" збирає бiля телеекранiв мiльйони глядачiв, а її ведучi стали справжнiми зiрками телебачення. Згiдно з результатами соцiологiчних дослiджень, ТСН має найвищий помiж вiтчизняних iнформацiйних програм рiвень довiри глядачiв. Пiдсумковий випуск ТСН з оглядом головних подiй полiтичного, суспiльного i культурного життя країни та свiту за минулий тиждень – щонедiлi о 19:30.

Професiоналiзм авторiв Телевiзiйної Служби Новин визнають досвiдченi фахiвцi по той бiк земної кулi. Вiдома телевiзiйна корпорацiя CNN прийняла рiшення ввести Україну до своєї прямої кореспондентської мережi. Українським контриб'ютором став канал "1+1" та його служба новин ТСН. "1+1" увiйшов до списку кiлькох десяткiв телекомпанiй, що надають Центру мовлення CNN якiсний iнформацiйний матерiал та високопрофесiйнi репортажi. Трансляцiйна мережа "World report" охоплює майже всю планету, i тепер сюжети з України дивляться усi частини свiту: Азiя, Америка, Захiдна та Схiдна Європа.

Створена професiоналами, Телевiзiйна Служба Новин працює для своїх глядачiв. [6] Сайт каналу 1+1 - ТСН@ 1plus1.net

Випуски «ТСН» характеризуються власним стилем, чiткою органiзацiєю iнформацiї та фаховiстю ведучих. Телеканал має своїх власникiв, своїх замовникiв. Тому формування редакцiйної полiтики каналу, залежить вiд соцiальних замовлень та полiтичних уподобань власникiв телеканалу. І дiйсно в українських новинах вiдчувається значна заангажованiсть. Дивлячись канали, треба знати їх власникiв. Студiї новин часто перетворюються на полiтичнi проекти, й журналiсти мають працювати на таких замовленнях.

Стосовно професiйної дiяльностi телеканалу «1+1» - їх iнформацiйнi стандарти пiдкрiпленнi унiверсальним пiдґрунтям професiйної журналiстики. Вiдзначаємо, що особистий стиль ТСН, коригований елементами стилю викладення новин закордонного типу: достовiрнiсть, точнiсть, об’єктивнiсть, збалансованiсть тощо. Власне кажучи, канал використовує у своєму телеефiрi стиль Британського та Американського типу ведучого. Загалом такi положення працюють лише в конкретному прикладi, та на особистий манер самого ведучого теленовин.

Так наприклад, усiм вiдома пара ТСН Ілона Довгань та Вiталiй Гайдукевич (у минулому обидва працiвники каналу НТН) запровадили новий стиль новин, бiльш розкутий та невимушений. Розмовна форма, без машинального зчитування з телесуфлера пiдготованої iнформацiї – це стиль їх повiдомлень. Але це не вiдштовхує вiд них потенцiйну телевiзiйну публiку, натомiсть «вiльне» поводження, додає новинам «легкий смак» та цiкавiсть з боку глядачiв рiзного соцiального рiвня. Натомiсть, вiд цього ведучi не втрачають авторитетний вигляд та довiру. Саме цi журналiсти ТСН, запровадили справжнiй сучасний проект теленовин iз двома ведучими на українських каналах.

Загалом, два ведучi в iнформацiйнiй студiї – це захiдна iнновацiя. До речi, внесення другого ведучого змiнило комунiкацiйну основу традицiйного ведення теленовин на «1+1» (пригадаємо самостiйну роботу в ефiрi Алли Мазур, Людмили Добровольскої, Андрiя Тичини та iнш.). Загалом, можна сказати про так званi додатковi навантаження, що значно розширили «драматургiю» теленовин ТСН. Два ведучих, два iменi, два типа особистостi, створили на мiй погляд, новий жвавий образ - несподiваний i цiкавий. На вiдмiнно вiд iнших телеведучих - пiдкреслено нейтральних, «пара каналу 1+1» - Ілона Довгань та Вiталiй Гайдукевич у своїх iнформацiйних випусках iнтонацiйно й мiмiчно демонструють власне вiдношення, а також спiлкуються один з одним у кадрi, що є безумовним плюсом. Бо об'єднанi пари ведучих, здатнi значно змiнити сприйняття програми глядачем, додати iнтерес до неї, пiдняти рейтинг новин, можуть органiчно представити рiзнi точки зору.

Однак часом спiлкування ведучих виглядає нещирим, награним, фальшивим. Цiлком закономiрно, така ситуацiя може викликати нерозумiння й навiть роздратування значної частини телеглядачiв. Фальш - єдиний грiх, що глядач нiколи не зможе простити телебаченню. [7] «Особливостi телевiзiйної коммунiкацii у сучасних проектах iз двома ведучими» Добринiн С. А.

Цiлковиту протилежнiсть вiдображає Олесь Терещенко у парi з Наталiєю Мосейчук. Вони працюють лише у рамках Британської типу ведучого: не дозволяють своїм емоцiям прикрасити повiдомлення, їх стиль сфокусований не на iндивiдуальностi ведучого, а на самих новинах.

2. 1 Майстернiсть та професiйнiсть. Персоналiї каналу «1+1»

Найголовнiше на телебаченнi – це персоналiї. Канал одноманiтних професiоналiв – це не помiтний крок до зниження рейтингiв каналу. Бо через ведучих новин канал вiльно чи невiльно позицiонує себе i свою власну сутнiсть. У Ілони Довгань вона життєствердна, оптимiстична; у Алли Мазур та Людмили Добровольскої – стримана, виважена, а в Андрiя Тичини, Олеся Терещенко, з боку суб’єктивного погляду - прiсна, нудна i зарозумiла.

Чотири слова – "Я хочу розповiсти вам" виражають внутрiшньою силою кожного журналiста телеканалу, що звертається до аудиторiї. Почавши розповiдати щось слухачам, вони переносять цю навичку контактування на невiдчутну аудиторiю, уявляють на мiсцi телекамери живу людину й звертаються до неї, а не до маси "шановних глядачiв". Тексти ведучими ТСН пишуться заздалегiдь, але вербальне оформлення в кадрi здається натхненною iмпровiзацiєю.

Звичайно, подача iнформацiї у рiзних зiрок своя. Наприклад Алла Мазур пiдносила новини бiльш жорстко, динамiчно та зважено, але вела новини бездоганно. Нiяких помилок у подачi iнформацiї. Але в її роботi вiдчувається деяка вiдчуженiсть вiд подiї у країнi. Звичайно, у глядача перше враження складається вiд зовнiшнього вигляду ведучого. Мазур завжди виглядала iдеально на екранi, дуже жiночно. Завжди акуратний макiяж, зачiска. Правильно пiдiбраний костюм i прикраси.

На змiну їй прийшла бiльше енергiйна й молода особа - Ілона Довгань.

Одразу зустрiчаєш погляд: розумний, гострий, iнколи трошки лукавий, iнколи навiть iронiчний, але нiколи не вiдсторонений. Довгань володiє даром зосередження уваги глядача на найголовнiшому, природно та чiтко артикулює українською мовою, що на нашому телебаченнi вже саме по собi є досягненням.

Станiславський писав про «випромiнювання», що йде вiд гарного актора в зал.

Тому саме здатнiсть «випромiнювати» вiдрiзняє гарного ведучого вiд простого читця. Цим типом внутрiшньої професiйної майстерностi, загалом видiляться Ілона Довгань, Іна Москвiна. «Ведучий новин, як правило, не красень, але вселяє симпатiю. Вiн вiльно тримається, але не розв'язаний. Демократичний, але не вульгарний. Не належить до iнтелектуалiв, але випромiнює розумiння й спiвчуття. Усi розумiють, що не сам ведучий добував новини, але його обов'язок - умiло й тактовно подати їх. Вiн - сама впевненiсть, але не самовпевненiсть. У нього чiтка дикцiя й виразна iнтонацiя. …» [8] «Робота актора над собою» Станiславський К. С.

Значною мiрою у веденнi iнформацiйного випуску, текст у значнiй мiрi сприяє виразностi телеведучих. Його пантомiмiчний грим вiдбиває внутрiшнiй стан поводження, викликаючи активну увагу й привабливiсть. Цiкаво що у телевiзiйних ведучих ТСН своя особиста характерна манера подання iнформацiї. Деякi з них бiльш схильнi до суттєвих пауз; мовнi перiоди, тобто зниження й пiдвищення тембру, в кожного своя; мовна мелодiя ( що у жодному разi не повинна бути монотонною), має свiй характерний темп.

мовлення є безперечно показником професiйного надбання та майстерностi ведучого загалом. Але неймовiрно швидкий темп, деколи перешкоджає логiчному сприйняттю iнформацiї аудиторiєю. Складається враження, що ведучий вiдображає подiї дня не розумiючи самої теми iнформацiї.

Отже головне завдання ведучого теленовин донести до глядача останню iнформацiю, використовуючи професiйну основу майстерностi журналiста. В цьому випадку, фактично, вiдбувається звуження професiї тележурналiста до функцiй модератора. З цього постає iнше питання: “Яким чином сьогоднi визначаємо професiйнiсть телеведучого? Або ж саме за його “дикторську майстернiсть”, виразнiсть читання та сумiжнiсть iнших журналiстських навичок, чи за його природжену харизму та акторськi здiбностi.”. Загалом актор i ведучий – це дуже близькi професiї, у яких є загальнi необхiднi навички. Але ж у кожного формату свої вимоги, тому акторська майстернiсть у чистому розумiннi може проявлятися лише у веденнi передач iгрового та художнього плану. В iнформацiйних програмах акторську майстернiсть особливо не проявиш. Цi вимоги можуть бути дiйсними лише в залежностi вiд способу подання, що позицiонує канал. Чи то Британський тип - де робота ведучого полягає в тому, щоб донести iнформацiю, а не, так би мовити, проявити себе. Чи протилежний цьому – Американський.

якщо особистiсть ведучого повнiстю пiдмiнюється сконструйованим, придуманим образом. Телеведучому не потрiбно створювати образи, не потрiбно вiрити в придуманi автором пропонованi обставини, тому що в його роботi вони продиктованi життям. Тобто iснує декiлька позицiй з приводу цього питання й обидвi невичерпнi. На сам перед все залежить вiд сутностi та характеру самого ведучого. Бо з iншого боку, акторськi навички телеведучим потрiбнi, так само як i технiчнi: сценiчна мова, сценрух. Оскiльки iнодi за допомогою мiмiки, телеведучi спроможнi пiдсилювати ту або iншу iнформацiю або iнтонацiєю додати певний акцент тому або iншому сюжету. Саме цим професiйним критерiям дотримуються ведучi Телевiзiйної Служби Новин. Акторами у кадрi, в гарному значеннi цього слова, є певною мiрою Наталiя Мосейчук, Ілона Довгань. Я гадаю, цi двi телеведучi iдеально поєднують талант телевiзiйний та артистичний. Акторськi здiбностi, загалом лише доповнюють майстернiсть ведучого. Загалом i завдяки ним вiн має можливiсть утримувати аудиторiю бiля екранiв, вести бесiду iз гостем у студiї. Ця майстернiсть та харизма називаються умiнням продукувати й утримувати певний образ телеведучого.

В українському телеефiрi, зокрема в iнформацiйному, не надто багато артистичних телеведучих. Вони чомусь усi однаково красивi, стильнi, здебiльшого зi смаком вдягнутi, з iдеальною дикцiєю, зi вдалою манерою подачi iнформацiї, але лише одиницi вирiзняються, вхопили i вдало використали артистичну «родзинку».

На моє глибоке переконання, кожен телеведучий обов’язково мусить бути артистом, але тут головне пам’ятати про рiзну роль, яку виконує артист на сценi i телеведучий з екрану. Якщо актор намагається зачепити всi найпотаємнiшi струни вашої душi, коли хоче почути ваш смiх чи побачити на обличчi глядача сльозу, телеведучий мусить бути надзвичайно обережним, користуючись своїм артистичним хистом. Це варто робити з ювелiрною майстернiстю – зважено, тонко i фiлiгранно. Свою роль телеведучий мусить грати бездоганно, а ще краще – не грати, а спiвпереживати героям своїх програм. Навiть у новинах це допустимо, просто завжди треба бачити перед собою моральну та професiйну межу i пам’ятати, що телеведучий, попри всю емоцiйнiсть – стороннiй спостерiгач, хоча й вiн жива людина, i йому властиво хвилюватися! Інодi тремтливi нотки у голосi ведучого скажуть бiльше про трагедiю, анiж яскраве вiдео чи глибокий текст. Водночас, далеко не кожен хороший актор може стати майстерним телеведучим, i навпаки. Не переграти – не менш важливо, чим бути абсолютно беземоцiйним.

2. 2 Методи професiйного викладу телевiзiйних новин (на прикладi телевiзiйної служби новин каналу 1+1)

Безпосередньо робота над випуском починається зi складання плану випуску, тобто iнформацiйного наповнення, в якому сам ведучий вiдiграє не останню роль. Пiсля того як редакцiйний колектив зробив частину своєї роботи, а сам ведучий написав та вичитав пiдводки до сюжетiв, а також пiдготував собi телесуфлер. Коли всi матерiали зiбранi, а всi сюжети змонтованi, верстка програми ТСН має подiбний вигляд. Розглянемо майстернiсть iнформацiйних пiдводок, яки використовувалися у програмi ведучими каналу «1+1» у рiзнi перiоди.

15 грудня 2000 року.

Напередоднi закриття Чорнобильської атомної президент Єврокомiсiї Романо Продi у телефоннiй розмовi з Леонiдом Кучмою пообiцяв, що ЄС надасть кредит для добудови реакторiв на Хмельницькiй та Рiвненськiй АЕС

Ізраїль видiлив 250 тисяч доларiв на перетворення саркофагу на екологiчний об'єкт. Із 768 мiльйонiв доларiв, передбачених на цей проект, Україна вже зiбрала понад 700-т. А росiйський прем'єр Михайло Касьянов, який разом iз Леонiдом Кучмою у четвер їздив на станцiю, пообiцяв кредит на добудову двох атомних блокiв - 120 мiльйонiв доларiв технiчним обладнанням i 105 ядерним паливом. Росiя також готова постачати в Україну бiльше електроенергiї, щоб компенсувати втрати пiсля зупинки ЧАЕС.

Верховна Рада України ухвалила постанову, у якiй рекомендує президентовi звiльнити з посади мiнiстра внутрiшнiх справ Юрiя Кравченка у зв'язку з неефективним розслiдуванням справи Ґонгадзе.

Президентовi рекомено також звiльнити з посад голову служби безпеки Леонiда Деркача та голову Держмиткому Юрiя Соловкова.

Мирнi переговори мiж палестинцями та iзраїльтянами поновляться наступного тижня.

Ізраїль вирiшив надати дозвiл на роботу шiснадцятьом тисячам палестинцiв. Це частково знiмає обмеження, введенi Ізраїлем пiсля хвилi насилля одинадцять тижнiв тому. Початок мирного процесу пiд час священого для мусульман мiсяця Рамадан має змiцнити взаємну довiру.

Президент США Бiл Клiнтон особисто подякував Президенту Росiї Володимировi Путiну за помилування американця Едмунда Поупа, засудженого до 20 рокiв ув'язнення за шпiонаж.

Спецiальним лiтаком Поуп прибув на вiйськово-повiтряну базу США в Нiмеччинi. В американському шпиталi у мiстi Ландштуль вiн пройде медичне обстеження. Едмонд Поуп потерпає вiд рiдкiсної хвороби раку кiсток. Коли американець повернеться додому невiдомо.

Вони не погоджуються iз рiшенням Верховного суду США, завдяки якому Буш отримав перемогу на президентских виборах. Аби не допустити зриву святкової церемонiї у Вашингтонi полiцiя планує посилити охорону. Вже зараз американськi експерти рекомендують Джорджу Бушу розробити нацiональний план боротьби з тероризмом, розрахований на п'ять рокiв, у перший рiк його перебування при владi.

Україна зупинила Чорнобильську атомну станцiю

київського палацу "Україна". Безпосередньо заглушив останнiй чорнобильський реактор - провiдний iнженер станцiї. Однак повне виведення блока iз експлуатацiї, тобто закриття станцiї як таке має бути у 2008 роцi - коли усе паливо iз реактора вивантажать до сховища. До цього енергоблок залишиться ядерно небезпечним об'єктом.

Органiзували акцiю учасники студентського голодування 90-го року. Поруч iз ними бiля наметiв, якi розбили на майданi - представники лiвих i правих партiй, а також безпартiйнi i нинiшнi студенти. На знак того, що за участь у цiй акцiї їх можуть виключити iз вузiв – вони пов'язали обличчя чорними хустками.

Сьогоднi опiвднi вже оприлюднений офiцiйний календар похоронних вiдправ. Блаженнiйшого Мирослава Івана буде поховано в середу, 20 грудня, а сьогоднi його тiло було перенесено до Кафедрального собору Святого Юрiя у Львовi.

Податковi властi Росiї звернулися до суду iз клопотанням припинити дiяльнiсть кiлькох засобiв масової iнформацiї, якi належать холдингу Медiа Мост Володимира Гусинського

Серед них непiдконтрольний владi телеканал НТВ. Пiдставою для закриття каналу та кiлькох газет Медiа Мосту податкiвцi називають банкрутство. Гусинський зараз у вязницi в Іспанiї, заарештований на вимогу росiйської генпрокуратури.

Майже через дев’ять рокiв пiсля кривавого розвалу Соцiалiстичної федеративної республiки Югославiя. Угоду про обмiн посольствами пiдписали у Белградi мiнiстри закордонних справ цих двох балканських країн. Таким чином зараз офiцiйний Белград має дипломатичнi вiдносини з усiма колишнiми суб'єктами Югославської федерацiї.[9] Архiв телеканалу «1+1» // ТСН@ 1plus1.net – 15 грудня 2000 року

Отже ведучий читає свої тексти з телесуфлера, керуючи ним спецiальною педаллю. У «пiдслушцi» (маленькому динамiковi, прихованому в усi ведучого) телеведучий може слухати пiдказки та вказiвки редактора або режисера випуску. Процес випуску програми вiдбувається чiтко, пiдлагоджено, без зайвих слiв. Редактор та режисер вiддають лише спецiальнi команди ефiрнiй групi. Це прямий ефiр, можливостi зупинитися й переписати спочатку немає, тому ефiрна група, а особисто ведучий не мають право на помилку. Бо будь яка неточнiсть, або погрiшнiсть допущена ведучим в ефiрi теленовин, одразу помiтна на екранi телевiзора.

8 березня 2005 року

Вiктор Ющенко про обвинувачення у справi Гонгадзе

У справi Георгiя Гонгадзе Генпрокуратура висунула офiцiйнi обвинувачення затриманим офiцерам мiлiцiї - за пiдозрою у скоєннi вбивства журналiста. Про це повiдомив президент Вiктор Ющенко, перебуваючи в Нiмеччинi.

Наша спецiальна кореспондентка Мар'яна Воронович повiдомляє, що Вiктора Ющенка про поступ розслiдування i про те, чи буде приятгнуто до вiдповiдальностi колишнього президента Леонiда Кучму, запитали нiмецькi журналiсти на зустрiчi, на яку не були запрошенi журналiсти з України.

Отруєння Президента України Вiктора Ющенка дiоксином, окрiм Амстердамських лабораторiй, тепер пiдтвердив й дослiдницький центр у нiмецькому мiстi Монстер.

Про це заявив австрiйський лiкар Ющенка Микола Корпан.

Представник регiонального контр-терористичного штабу розповiв, що сьогоднi бiйцi ФСБ Росiї провели операцiю в селищi Толстой-Юрт, пiд час якої i знищили Масхадова. Вiн ховався у бункерi пiд одним iз будинкiв. Інших подробиць операцiї росiйський генерал не розкрив, повiдомивши лише, що тiло Масхадова вже iдентифiкували. Вiйськовi повiдомляють також, що ФСБ вдалося вiдвернути черговий теракт.

Югославiї. Голову косiвського уряду звинувачують у вiйськових злочинах, але деталi не розголошують.

Іван Павло Другий, скорiше за все, пропустить усi Великоднi меси.

"Шлях Хреста" – у римському Колiзеї – та виступить iз традицiйним благословенням на Великдень – Урбi ет Орбi, або "Мiсту i свiту". Щоправда, поки не вiдомо, звiдки вiн читатиме звернення i чи зможе вiн, як i раншiе, привiтати вiрян iз Велокднем рiзними мовами. Саму ж Пасхальну Месу, як i всi iншi служби мiж Вербною недiлею та Пасхою, вiдправлятимуть кардинали. Саме їм делегував цю мiсiю Іван Павло Другий.

Добу витратили норвезькi полiцейськi, щоб знайти викраденi в недiлю картини Едвадрда Мунка

До рук злочинцiв потрапили двi лiтографiї та акварель "Блакитна сукня". Загальна вартiсть цих картин становить триста двадцять тисяч доларiв. Але експерти запевняють – продати цi роботи було б надзвичайно складно.

Мiльйон троянд до свята 8-го березня продали на ринки Харкова вiд квiткарок Качанiвської жiночої виправної колонiї

i передати при першому побаченнi на волю.

Єдиний в свiтi фонтан арфумiв знов запрацював в Одесi

Його засновник вiдомий французький парфумер Крiстоф Лакарен, як i обiцяв вiдкрив його саме 8-го березня у подарунок одеським жiнкам. Це його друге народження. Вперше фонтан здивував одеситiв у день 210-ї рiчницi заснування мiста. Але скульптурна основа не витримала сiчневого шквального вiтру i впала. [9] Архiв телеканалу «1+1» // ТСН@ 1plus1.net – 8 березня 2005 року

стандартами телевиробництва та професiйним надбанням редакцiї, журналiстiв та ведучих. Розбiжнiсть полягає лише у творчому пiдходi журналiстiв та ведучих у створеннi теленовин. Якiсть новин безперечно залежить вiд класифiкацiї телеведучого, його професiоналiзмi. Вмiнню «копнути глибше», неупередженостi, вiдповiдального ставлення до своєї роботи, майстерностi у викладаннi тексту та складаннi iнформацiйних оригiнальних повiдомлень, врештi вiд таланту «тримати» аудиторiю.

22 сiчня 2008 року

День Соборностi вiдзначає сьогоднi Україна

22-го сiчня 1919-го року на Софiйськiй площi у Києвi проголосили Акт злуки двох державних утворень: УНР - Української Народної Республiки та ЗУНР - Захiдно-української Народної Республiки. Це означало перше за багато столiть об’єднання українських територiй, якi до того входили до Росiйської та Австро-Угорської iмперiй.

Зранку Президент Вiктор Ющенко обговорив з лiдерами провiдних полiтичних сил процесс удосконалення Конституцiї України

Глава держави iнiцiював створення Нацiональної конституцiйної ради, яка розроблятиме проект нового Основного закону. До Секретарiату Президента прийшли голова Верховної Ради Арсенiй Яценюк, лiдер Партiї Регiонiв Вiктор Янукович, В'ячеслав Кириленко вiд НУ-НС, головний комунiст Петро Симоненко, Володимир Литвин та iншi полiтики. Через хворобу в зустрiчi не змогла взяти участь прем’єр-мiнiстр Юлiя Тимошенко, повiдомляє її прес служба.

Перевибори Київського мiського голови можуть вiдбутися цiєї весни

Принаймнi, на це сподiвається столичний депутат та лiдер блоку свого iменi Вiталiй Кличко. Адже перевибори Черновецького були однiєю iз виборчих обiцянок чинної коалiцiї. Кличко виступає за термiнове створення слiдчої комiсiї, яка б розслiдувала роздачу столичних земель мером Києва. На майбутнiх виборах колишнiй боксер розраховує стати єдиним кандидатом вiд опозицiї. Обiцяє, що тодi на київського мера - вже нiхто не пiднiме руки.

На українсько-польському кордонi напруга не спадає

Проблеми на українсько-польському кордонi, що виникли пiсля розширення Шенгенської зони, i далi перешкоджають вiльному руху вантажних потокiв. Страйк польських митникiв, що вимагали вiд свого уряду збiльшити зарплати, так i не дав результатiв, тож напруження зберiгається. Тим часом уряди України i Польщi обговорюють угоду про мiсцевий прикордонний рух. Пiдписати її обiцяють вже у лютому.

Теледебати мiж двома основними претендентами на посаду Презтдента США перетворилися на теледуель

Теледебати мiж двома головними претендентами на посаду президента США вiд партiї демократiв перетворилися на словесну теледуель. Хiлларi Клiнтон, сенатор вiд штату Нью-Йорк та колишня перша панi Америки, i Барак Обама, сенатор вiд штату Іллiнойс закидали одне одному приховування правди, не слухали вiдповiдей на запитання, перебивали i навiть намагалися перекричати одне одного. Нестриманiсть, яку складно назвати полемiкою, оглядачi пояснюють загостренням боротьби за голоси виборцiв мiж двома фаворитами перегонiв вiд демократiв.

Вартiсть квиткiв на українськiй залiзницi до кiнця року може зрости приблизно удвiчi

Про це сьогоднi повiдомив Мiнiстр транспорту i зв’язку Йосип Вiнський. Реорганiзацiю роботи Укрзалiзницi вiн назвав одним з прiоритетних напрямкiв дiяльностi Мiнтрансу. Пообiцяв вiдтепер щороку купувати по 200 нових пасажирських вагонiв, котрi зможуть розвивати швидкiсть до 160 кiлометрiв за годину. Ще один важливий напрямок роботи - пiдготовка до Євро 2012. Фiнансисти мiнiстерства вже пiдрахували: щоб довести iнфраструктуру до належного рiвня, потрiбно 100 мiльярдiв гривень. Що ж до зростання тарифiв на залiзничнi перевезення, український Мiнтранс орiєнтується на найближчих сусiдiв.

Сiльськi вiддiлення „Ощадбанку” не проводять виплати втрачених вкладiв, оскiльки грошi на них отримано в доларах США

В Луганському обласному управлiннi Ощадбанку пояснюють: лiцензiї на роботу з валютою вiддiлення в сiльськiй мiсцевостi не мають. Тож вкладники змушенi їхати у райцентри. В Новоайдарi на Луганщинi бiля „Ощадбанку” люди чергують ледь не цiлодобово. По грошi вони з’їжджаються з усього району. Дехто їздить вже тиждень. Люди обуренi. Мiж тим, оформлення лiцензiї на роботу з валютою в сiльських вiддiленнях може тривати до одного року. [9] Архiв телеканалу «1+1» // ТСН@ 1plus1.net – 22 сiчня 2008 року


Новiтнє телебачення має бути спрямованим до людини, бiльш заглиблюватися у її внутрiшнiй свiт. Сучасне i майбутнє телебачення – це авторсько-особисте телебачення, де головну роль вiдiграватиме журналiст. Таке телебачення вимагатиме чiтко авторської позицiї, неповторного стилю та аналiтичного мислення. І такi особистостi заявляють про себе з екрана. Кожного ранку до нас приходять вдумливi, розумнi ведучi, якi змушують рiвнятися на них. Ведучi, якi прагнуть гармонiї у наших душах.

Тележурналiст не повинен передавати людям свiй поганий настрiй, бо слов’янський менталiтет нашого народу не терпить агресiї. Деякi канали в українському телепросторi почали культувати агресiю як про вокативний метод журналiстики. Але цей метод бiльш притаманний журналiстицi американськiй. Обличчя каналiв – значимi та впливовi люди, бо вiд них залежить сприйняття глядачами телеканалу. Телевiзiйна аудиторiя довiряє саме ведучим, а не телевiзiйному каналу цiлком. Надзвичайно важливий елемент успiху теленовин – атмосфера в студiї. Творча телевiзiйна група робить акцент на важливих речах:

по-перше, на чарiвностi i привабливостi, комунiкабельностi i професiоналiзмi ведучого;

по-друге, ведення iнформацiйних програм телевiзiйними дуетами - внесення другого ведучого;

по-третє, на оформленнi вiртуальної студiї (декорацiї, свiтло);

звуковий ряд i картинка;

Кожен канал дбає про пiдготовку iнформацiйної програми. Основнi подiї кожного дня i анонси подiй кожного дня – у короткому i динамiчному оглядi iз ведучим – коментатором в студiї. Протягом дня телеглядачi зможуть дiзнатися конкретнiше iз випускiв. Пiдводка у студiї – сюжет – пiдводка - сюжет, де ведучий є перехiдним мiсточком мiж рiзнотематичними та рiзножанровими телевiзiйними формами. Не ведуча заповнює так званий мiжпрограмний простiр своїми пiдводками, нiби виконуючи роль зв’язкiвця мiж рубриками у суворо запланованiй сiтцi мовлення, а навпаки – мiкросюжети- новини i репортажi - є в її руках iнструментом. За допомогою цього iнструменту ведучi, якi за залишаються в центрi уваги, iлюструють свою розповiдь, своє спiлкування з глядачами. Прямоефiрнi новини з «живим» ведучiм, один iз критерiїв високого рiвня професiоналiзму самого журналiста та телевiзiйного каналу.

Безперечно як i багато рокiв тому, коли журналiстiв ведучих називали ще дикторами, якi

росiйською мовами. Сьогоднi найвищий професiоналiзм ведучого обумовлюється бiльш широким спектром якостей: iнтелiгентнiсть, телевiзiйний талант, ерудицiя, умiння «зберегти обличчя» у будь-яких ситуацiях, давати глядачам упевненiсть у тiм, що вони одержують найбiльш достовiрну, саму об'єктивну iнформацiю. Саме цi критерiї професiоналiзму притаманнi ведучим телеканалу «1+1».


1. Кузнєцов Г. В. Телевiзiйна журналiстика: критерiї професiоналiзму. /– М.: З РИП – холдинг,2002

2. Муратов С. А. «Телевiзiйне спiлкування в кадрi та за кадром» Пiдручник/. -М.

4. Кузнєцов Г. В. Телевiзiйна журналiстика: Пiдручник/ З Московського унiверситету - М. 1998.

5. Яковлєв А. В. «Телевiзiйна журналiстика: Теорiя i практика», Київ «Києво-Могилянська академiя» 2007р.

6. Сайт каналу 1+1 - //1plus1.net//

7. Добринiн С. А. «Особливостi телевiзiйної коммунiкацii у сучасних проектах iз двома ведучими»

9. Архiв телеканалу - // ТСН@ 1plus1.net//

10. Муратов С. «ТВ – еволюцiя нетерпимостi». -М.:2000.

12. Саруханов В. А. «Абетка телебачення»

13. Саппак В. «Телебачення та ми»

14. Цвик В. Л., Назарова Я. В. Телевiзiйнi новини Росiї./Аспект - пресс, М., 2002

15. Гуревич П. С. Пригоди iмiджу: Типологiя телевiзiйного образа й парадокси його сприйняття. – М.: Мистецтво, 1991.