Аналiтика на сторiнках газети
Мiнiстерство освiти i науки України
Державний вищий навчальний заклад
“Запорiзький нацiональний технiчний унiверситет”
Факультет гуманiтарно-правовий
Кафедра журналiстики
КУРСОВА РОБОТА
«Суббота плюс»
(Загорська О. В.)
Запорiжжя 2008
Змiст
Вступ
1. Особливостi аналiтики в газетi: поняття, принципи створення, структура
1. 1 Поняття аналiтики
1. 2 Принципи створення аналiтичних жанрiв та роль журналiста
2. Висвiтлення аналiтичних жанрiв у газетi «Суббота плюс»
2. 2 Жанрова своєрiднiсть аналiтики на шпальтах газети «Суббота плюс»
Список використаних джерел та лiтератури
Вступ
Мас-медiа будь-якої країни, яка вважається цивiлiзованою, тримається на трьох китах. Перший iз них – економiка, матерiальнi пiдвалини iснування системи засобiв масової iнформацiї (ЗМІ); другий – закон, законодавчi основи функцiонування газет, журналiв, iнформацiйних агентств, книговидавництв, телебачення, радiомовлення, реклами, їхнiх вiдносин iз владою, суспiльством, бiзнесом; третiй – професiоналiзм журналiстiв, тобто рiвень їхньої квалiфiкацiї, загальна, полiтична, фахова культура [1. 54].
Кожного дня у свiтi вiдбувається маса подiй, про якi ми дiзнаємося через телебачення, радiо та газети. Усi цi напрямки мають свою структуру висвiтлення подiй. Телебачення та радiо мають змогу iнформувати читача чи слухача одразу пiсля подiї яка вiдбулася, а газети у свою чергу дають бiльш ширшу iнформацiю, аналiзують її, розкривають сутнiсть подiї, чому це вiдбулося, за яких причин i якщо треба iнформують, що зробити, щоб подiя бiльше не повторювалась. Головною складовою цього є аналiз який призначений для бiльш глибшого та ширшого опису подiї.
Журналiстика як цiлiснiсть i особливо її аналiтичне крило вимагає вiд її працiвникiв певних навичок аналiтичного мислення [5. 58].
Метою
роботи є аналiз висвiтлення аналiтики на шпальтах газети «Суббота плюс».
Реалiзацiя мети передбачає розв'язання таких завдань:
1. визначити поняття «аналiтичного жанру»;
2. розглянути принципи подання аналiтичного матерiалу;
3. проаналiзувати особливостi висвiтлення аналiтичного матерiалу;
4. дослiдити жанрову своєрiднiсть написання аналiтичних жанрiв;
Об'єктом
дослiдження є висвiтлення проблем аналiтики в газетi «Суббота плюс».
методи
: аналiзу й синтезу пiд час вироблення наукової концепцiї, порiвняльно-iсторичний, структурно-типологiчний.
Методологiчна й теоретична основа дослiдження.
До розгляду проблем висвiтлення аналiтичних жанрiв зверталися такi вченi, як А. Грабельников, В. Моiсеєв, А. Москаленко, – вони дослiдили iсторичнi, теоретичнi та практичнi аспекти аналiтичної журналiстики, де невiд'ємною частиною є аналiтика в газетi. Детальне вивчення отримали аналiтичнi жанри в таких науковцiв, як В. Здоровега, Г. Мельник, М. Кiм, А. Тертичний, З. Смелкова та iншi.
Наукова новизна
полягає в тому, що вперше було здiйснено аналiз аналiтичних жанрiв «Суббота плюс».
Практичне значення одержаних результатiв.
Матерiали курсової роботи можуть бути використанi пiд час подальших наукових розробок, а також при пiдготовцi лекцiйних та практичних занять iз курсу «Аналiтичнi жанри».
Структура роботи 2 сторiнках).
1. Особливостi аналiтики в газетi: поняття, принципи створення, структура
1. 1 Поняття аналiтики
Журналiстська аналiтика – широке, складне й суперечливе явище. Будь-яке вiдображення не може обiйтись без вичленування, видiлення, вiдбору певних явищ, а це вже початок аналiзу. Вiн передбачає будь-якому мислительному процесу. Мислення фактами, яке домiнує у новиннiй журналiстицi, не означає вiдсутностi аналiтичного начала. І навпаки, понятiйне мислення у журналiстицi, на вiдмiну вiд понятiйно-теоретичного, суто наукового, як правило, предметне, фактологiчне [1. 184].
особливостi [2. 190.].
яка вiдбулася, але й розкрити «корiнь», показати крiм явища i його сутнiсть. У цих жанрах основу становить осмислення проблеми (аналiз, мiркування, ланцюг аргументiв), причому автор залучає читача в однодумцi, тобто в активнi соратники самого процесу мислення.
Таким чином, в аналiтичних жанрах на перший план висуваються функцiї впливу на читача, переконання в правильностi авторської позицiї.
Слово «аналiз» грецького походження i у буквальному перекладi означає розкладання, розчленування. Аналiзом називають процес мисленнєвого, а також часткового реального розчленування предмета, явища на частини, з метою лiпшого, детальнiшого їх розгляду.
предметiв – розкладання їх на окремi ознаки, виявлення їх зв'язку з iншими предметами.
то в їх осмисленнi й узагальненнi вони домiнують. Аналiтичнi методи дають змогу проникнути у внутрiшню суть явищ, яке може сприяти вiдшукуванню об'єктивної iстини, а може слугувати її спотворенню. Тому в очах реципiєнтiв журналiстська аналiтика є бiльш тенденцiйною, нiж подiєва iнформацiя. Щоб заслужити довiру аудиторiї, журналiст-аналiтик повинен ґрунтувати свої висновки на якомога бiльшiй кiлькостi достовiрних фактiв, бути максимально об'єктивним i неупереджено викладати рiзнi погляди, не нав'язуючи, а пiдводячи свого колективного спiврозмовника до вiдповiдних висновкiв. Об'єктивний аналiз не може не супроводжуватись критичним пiдходом до явищ життя. Специфiчним рiзновидом аналiтичного пiдходу до явищ дiйсностi є актуальне в умовах демократичного суспiльства журналiстське прогнозування подiй i явищ, їх можливих наслiдкiв.
впливати на суспiльну думку. Ядро АНАЛІТИКИ становить аргументацiя, система доказiв, спрямованих на пiдтвердження певної крапки зору. Аналiз припускає наявнiсть власної крапки зору на предмет дослiдження, заснованого на вивченнi всiх можливих обставин подiї.
Аргументацiя в публiцистицi вимагає логiки фактiв. Але ще й внутрiшньої логiки – зв'язку мiж ними й логiки побудови всього добутку: послiдовного розвитку сюжету, переходiв мiж його частинами, контрапункту й пiдсумку.
У цiлому, сучасна аналiтична журналiстика стає ареною думок, сприяє розвитку демократичних форм спiлкування, допомагаючи становленню цивiльної самосвiдомостi людей.
1. 2 Принципи створення аналiтичних жанрiв та роль журналiста
Аналiтичнi жанри вiдрiзняються глибоким, детальним проробленням причинно-наслiдкових зв'язкiв, оцiнних вiдносин предмета, ґрунтовнiстю аргументацiй i т. д. Предметною пiдставою таких жанрiв виступають соцiальнi ситуацiї, проблеми, конфлiкти. У сферу дослiдження дiйсностi залученi методи узагальнення, аналiзу, синтезу. Основна вимога до аналiтичних жанрiв – виваженнiсть фактiв, доказовiсть i чiтка авторська позицiя [7. 130]
Складнiсть структурної органiзацiї аналiтичних жанрiв полягає в тому, що журналiст має справу, як правило, з великою групою фактiв, якi вже у початковiй стадiї їхньої обробки вимагають ретельного вiдбору, систематизацiї, угруповання та класифiкацiї на рiзних пiдставах, знаходження причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж ними i т. д. Саме на цьому етапi творчого процесу вирiшуються основнi питання, пов'язанi з єдиною органiзацiєю фактiв у структурну тканину добутку. Цiлiснiсть може бути досягнута при наявностi певної концепцiї, iдеї або думки. Журналiстовi необхiдно насамперед виявити найбiльш iстотнi факти для аналiзу, визначити вузловi моменти основної проблеми i виявити метод пред'явлення фактологiчних даних. Пiсля цього стає можливим визначення доцiльних пропорцiй мiж рiзними частинами тексту.
моментам:
– висуванню основної тези для доказу;
– побудовi системи аргументацiї, що розкриває суть висунутої тези;
– висновкам iз системи доказу [3. 302]
Дослiдник А. Тертичний [5] до аналiтичних жанрiв вiдносить:
– аналiтична кореспонденцiя;
– аналiтичне iнтерв'ю;
– аналiтичне опитування;
– коментар;
– соцiологiчне резюме;
– монiторинг;
– рейтинг;
– стовпчик.
«Однiєю з найбiльших примiтних рис засобiв масової iнформацiї традицiйної є нацiленiсть їх не стiльки на повiдомлення новин, скiльки на аналiз, дослiдження, тлумачення подiй, процесiв, ситуацiй, що вiдбуваються. У силу цього засоби масової iнформацiї виробили досить ефективну систему аналiтичних жанрiв. Система ця не є чимось раз i назавжди даним – вона постiйно розвивається, адаптуючись до тих завдань, якi встають перед аналiтичною журналiстикою. Особливо помiтнi змiни вiдбулися в нiй в останнi роки: деякi вiдомi жанри «модифiкувалися», а крiм того, з'явилися новi стiйкi типи аналiтичних публiкацiй», - зазначає вчений А. Тертичний [5].
Лiтературний критик, публiцист В. Здоровега [1], до аналiтичних жанрiв журналiстики вiдносить:
– коментар;
– кореспонденцiю;
– статтю;
– огляд;
– рецензiю.
досвiд масової iнформацiї переконливо доводить, що вирiшальним у творчому процесi є об'єктивнiсть, глибина думки, однак немаловажне значення у сферi масового публiчного спiлкування має рiзноманiтнiсть i адекватнiсть форм вислову, їхня досконалiсть».
Такi вченi як С. Гуревич [6], С. Корконосенко [14], В. Аграновський [9], С. Михайлин [11], солiдарнi з думкою Здоровеги, щодо аналiтичних жанрiв.
Таким чином журналiст при створеннi аналiтичної iнформацiї повинен не тiльки проiнформувати читача про подiю, а i проаналiзувати її виникнення i проблему, з'ясувати, що треба зробити для того, щоб ця проблема бiльше не вiдбувалась, або навпаки. Читач повинен повнiстю зрозумiти суть подiї i не тiльки її загальнi риси, а внутрiшню проблему подiї.
1. 3 Особливостi подання аналiтичних жанрiв
Цiль аналiтичних жанрiв – не тiльки повiдомити читача, про факт, зацiкавити його подiєю, яка вiдбулася, але й розкрити «корiнь», показати крiм явища i його сутнiсть.
Елементарним, найлаконiчнiшим аналiтичним жанром, прийнято вважати коментар. Коментар найближчий до подiєвої iнформацiї. Вiн супроводжує новини й часто подається з ним в однiй зв'язцi. Коментарi в газетах теж супроводжуються з новинами. Дехто схильний вiдносити коментар до iнформацiйного крила журналiстики. Коментар не просто розширює повiдомлення, а все-таки тлумачить подiю.
У коментарi журналiст може органiчно вводити думки компетентних людей. Нерiдко журналiст просить прокоментувати подiю чи явище фахiвцiв, полiтикiв, учених. Коментар, звичайно, невеликий по обсягу, дiловитий по стилю [1. 195].
Кореспонденцiя – жанр, предметом якого виступає окремо взяте соцiально значиме явище, виклад якого дається журналiстам деталiзовано. Журналiст не обов'язково повинен бути безпосереднiм свiдком того, що вiдбулося, вiн може вiдтворювати картину по розповiдях очевидцiв або документам.
Дослiдник А. Тертичний [5. 76] видiляє двi групи кореспонденцiї – iнформацiйнi й аналiтичнi. Однак навiть в iнформацiйнiй допускають присутнiсть «елементiв оцiнки, приписання, прогнозу» , тобто операцiй, властивiй аналiтицi.
Таким чином, на наш погляд, коректнiше вiдносити кореспонденцiю до аналiтичних жанрiв. В якостi жанрообразуючих назвемо наступнi:
« – окрема ситуацiя в її проблемному цiлому як предмет дослiдження;
– виявлення закономiрностей розвитку поточної дiйсностi на основi аналiзу конкретної ситуацiї;
– факт як основа тексту, як привiд для його iнтерпретацiї;
– з'єднання особисто спостережуваних журналiстом фактiв iз фактами «вторинного» використання;
– авторське мiркування, що випливає з узагальнення описуваних фактiв;
Стовпчик – жанр, що одержав широке поширення тiльки в пострадянський перiод росiйської журналiстики. У газетно-журнальну практику вона прийшла разом iз модою на захiднi форми подачi аналiтики. На смузi колонковi легко розпiзнати формально.
У жанровому планi колонка може включати елементи есе (головна жанрова вимога до стовпчика – «мiстити лише одну точку зору, характеризуватися своїм «голосом» i стилем» [11]; фейлетону (критичний, iронiчний тон стовпчика).
стовпчика.
Образ автора в колонку може бути цiкавий публiцi завдяки авторитету колумниста (так на захiдний манер називають авторiв стовпчикiв) або завдяки обранiй їм «масцi», типової або парадоксальної.
дослiдження (твiр мистецтва, публiцистики, науки) i напрямок його аналiзу (iдея добутку, її актуальнiсть i способи вираження)[3. 153].
Як буде втiлений змiст рецензiї, цiлком залежить вiд автора. Звiдси й розмаїтiсть жанрових форм. Видiляють такi види рецензiй:
– рецензiя-стаття (традицiйна форма);
– рецензiя-фейлетон (гостро критична);
– рецензiя-замiтка (мiнi-рецензiя, близька до анотацiї)[9. 68].
У завдання автора рецензiї входить повiдомлення читачевi про новий добуток i оцiнка його, тим самим журналiст сприяє вiрному (iз погляду рецензента) сприйняттю. Пiдручники й посiбники вiдзначають, що рецензiя – жанр не суб'єктивний, а заснований на аргументованому розборi джерела. У дiйсностi ситуацiя складнiше. Дуже часто оцiнки того самого добутку виявляються дiаметрально протилежними – навiть у визнаних , авторитетних критикiв. Таким чином, рецензент переслiдує двi мети: iнформацiйно-пiзнавальну й дослiдницьку, що припускає аналiз добутку.
Головна особливiсть рецензiї полягає в тiм, що об'єктом дослiдження в нiй виступає вiдбита дiйснiсть, iнакше кажучи, рецензiя є iнформацiєю про iнформацiї. Основу критичного вiдкликання становлять факти, але беруться вони, на вiдмiну вiд iнших жанрiв, не з життя, а з добуткiв лiтератури, живопису й т. д. Тобто факт у рецензiї пiддається вториннiй обробцi.
Кожний вид критики (лiтературна, театральна й т. д.) має свої особливостi, обумовленi специфiкою того виду мистецтва, що перебуває в її компетенцiї. Вирiшальне значення в рецензiї має авторська поiнформованiсть у данiй темi. Чим фундаментальнiше знання критика, тим змiстовнiша рецензiя, переконливааргументацiя, авторитетнiше оцiнка.
У рецензiях, призначених для масових газет i журналiв, форма викладу й змiст повиннi бути простiше, орiєнтованi на масового глядача, читача, слухача.
– це обмеження кола розглянутих аспектiв (наприклад, у кiнорецензiї говоримо про сюжет, гру акторiв, режисерському задумi, умовчуємо про операторську роботу, монтаж, що виникають при культурних i iдейних асоцiацiях). Другий – концентрацiя змiсту, пропуск мiркувань рецензента, виклад уже готових оцiнок. До речi, основна ознака газетної популярної рецензiї – гранична стислiсть елементiв дослiдження. Характеристика шляхом коротких висновкiв – широко розповсюджений у газетнiй практицi прийом. Аргументоване дослiдження, коли читач стикається з розумовим процесом критика, властиво докладним, професiйним рецензiям, опублiкованим у спецiалiзованих виданнях.
Однак тiльки лiтературна критика здатна в точностi вiдтворювати об'єкт дослiдження – цитуючи його фрагменти. В iнших областях мистецтва вербальне вiдтворення предмета рецензiї не дає стовiдсоткової подiбностi. У рецензiї можна видiлити два основних типи вiдтворення об'єкта; описовий, що дає конкретну «картинку», i абстрактну, передавальну емоцiйну реакцiю рецензента й спрямований вiдразу на оцiнку.
поiнформованiсть автора, але не завжди може бути доречний, тому що простий текст демонструє поiнформованiсть автора, але не завжди може бути доречний, тому що простий читач не знає цiєї умови. Якщо рецензент уживає подiбнi слова, вiн повинен намагатися їх пояснювати.
Стаття
Термiном «стаття» об'єднанi досить рiзноманiтнi газетнi тексти, серед яких розрiзняють наступнi типи: загальнотеоретична стаття; практико-аналiтична стаття; науково-популярна стаття; полемiчна стаття; передова стаття; тактико-аналiтична стаття.
Загальнотеоретична стаття присвячується глобальним питанням суспiльного розвитку.
Практико-аналiтична стаття призначена для розбору конкретних ситуацiй i процесiв, якi можуть служити позитивним або негативним прикладом як для всього соцiуму, так i для окремих його сегментiв.
Полемiчна стаття являє собою дискусiю, що автор розвертає зi своїм опонентом, конкретним або узагальненим. Полемiка може вестися як на глобальному рiвнi, що стосується питань розвитку суспiльства, так i на частi, що зачiпає окрему взяту проблему й погляд на неї.
Майже вимерлий вид – передова стаття – носить яскраво виражений пропагандистський характер, формулює основнi завдання, що коштують перед суспiльством, i шляхи їхнього дозволу з погляду iдеологiї, вiдбиваною редакцiєю.
Стаття характеризується широтою аналiзованого матерiалу, узагальнення якого дає автор. Якщо в кореспонденцiї журналiст висвiтлює конкретне явище, то в статтi вiн дослiджує цiлу соцiальну ситуацiю або процес, тобто кiлька груп фактiв i явищ, тiсно взаємозалежних мiж собою.
При пiдготовцi статтi, як i iнших аналiтичних матерiалiв, дуже важливо враховувати вимоги, якi пред'являються до матерiалiв такого хареактеру. Використання аналiтичних операцiй, логiчних методiв пiзнання дiйсностi – без цього текст не може претендувати на звання аналiтичного.
2. аналiз i поширення передового досвiду рiшення соцiальних проблем;
3. критика не ефективних або помилкових шляхiв розвитку, помилкових установок i шкiдливих орiєнтирiв.
1. виявлення взаємозв'язку рiзних явищ i, як наслiдок, сприяння аудиторiї в збагненнi цих взаємозв'язкiв;
2. використання аналiтико-синтетичних операцiй: порiвняння; оцiнки; деталiзацiї; роз'яснення; пророкування; узагальнення.
3. використання комунiкативних операцiй: дiалогiчнiсть; ситуативнiсть.
5. побудова вiд простого до складного, вiд видимого до невидимого, вiд вiдомого до невiдомого, вiд безперечного до спiрного.
Успiшнiсть аналiтичної публiкацiї визначається наступними параметрами.
По-перше, вiдбором «нових сторiн» дiйсностi, адекватних завданням аналiтичного виступу (крайнiм поданням «нових сторiн» дiйсностi є сенсацiї: реальнi, iнiцiйованi пресовi, «качки»).
По-друге, вибором предметно-тематичної спрямованостi, адекватної iнтересом аудиторiї (прив'язкою змiсту до конкретного актуального виду дiяльностi; виявленням функцiональної ролi описуваної дiяльностi; виявленням вiдповiдностi описуваного з нормативними вимогами й iдеалами аудиторiї).
По-третє, спiввiднесенiстю аналiзу з попередньої iнформованостi про нього аудиторiї.
Предметом вiдображення в статтi може виступати подiя, процес, соцiальна ситуацiя.
Перший етап тлумачення об'єкта вiдображення в статтi – знайомство з ним. При цьому використовуються методи угрупування даних (упорядкування, систематизацiя) i типологiзацiя даних (визначення стiйких сполучень властивостей предметiв).
Другий етап тлумачення – пояснення, тобто встановлення причинно-наслiдкових зв'язкiв.
Третiй етап тлумачення – прогнозування. Тут використовується метод експресивних оцiнок; сценарiїв (вивчення публiкацiй про предмет на основi контент-аналiза, що веде до прогнозування); метод екстраполяцiї (поширення висновкiв по однiй або декiлька частин явища на iншi частини або iншi явища,вiднесенi в майбутнє).
Четвертий етап тлумачення – оцiнка. Можуть бути застосованi методи виборчого показу (цитування, переказ); прямої авторської оцiнки, експертних оцiнок. До некоректних, манiпулятивним, методам ставляться метод домислу й «перетримувань» (перекручування явища в надiї на непоiнформованiсть публiки); апеляцiя до «особистостi»; апеляцiя до «публiки»; «навiшення ярликiв».
П'ятий етап тлумачення – програма дiй, пропонована журналiстом в iснуючих умовах. Як досягти мети, маючи певнi ресурси потрiбно задiяти, щоб досягти потрiбної мети.
Композицiя статтi, як правило, визначається тим, який спосiб дослiдження дiйсностi вибере автор. Чи пiде вiн по шляху дедуктивного умовиводу (вiд загального до частки) або iндуктивного (вiд часткового до загального). У першому випадку мiркування будуть передувати фактам, у другому навпаки.
1. Статтi, орiєнтованi на науковий стиль виклади. Такi тексти характеризуються строгiстю мови, достатком термiнiв, складним синтаксисом, що передає логiчний характер мiркувань автора й дозволяючи «стискати» iнформацiю.
2. Статтi, орiєнтованi на невимушений, «белетризований» виклад. У таких текстах активiзується авторське «я», використовуються експресивнi прийоми (iронiя, гiпербола), розмовна лексика. Помiтно змiнюється синтаксис, здобуваючи розмовне фарбування – збiльшується число недовгих пропозицiй, безсполучникових зв'язкiв. У сучасних умовах «iнтимiтизацiї» газетної мови питома вага статей цього типу помiтно зрiс.
Огляд i огляд преси
давати панораму подiй, i тiльки по-друге – вiдшукувати єднальнi їхнi нитки.
Предмет огляду – осмислення системи подiй якої-небудь сфери громадського життя, обмежених тематичними й (або) просторово тимчасовими рамками. Огляд – свого роду пiдсумок певного перiоду життя, що викликає необхiднiсть чiткої перiодичностi їхнього виходу;щотижневi, щомiсячнi й т. п.
Близько до огляду примикають такi жанри, як огляд редакцiйної пошти й огляд засобiв масової iнформацiї.
Огляд листiв у редакцiю, як i огляд, може базуватися на тематичнiй i тимчасовiй основi.
Основнi форми огляду засобiв масової iнформацiї:
– тематичний огляд, що демонструє широкий спектр думок висловлених рiзними виданнями по певнiй темi [5. 99].
Таким чином можна зробити такий висновок, що аналiтичнi жанри мають свою специфiку пiднесення iнформацiї, головною їхньою метою є аналiз. У них загальне призначення: аналiз ситуацiй, що виникають i розвиваються в рiзних сферах.
2. Висвiтлення аналiтичних жанрiв у газетi «Суббота плюс»
2. 1
Проблемно-тематичний аспект висвiтлення аналiтики в газетi «Суббота плюс»
В газетi «Суббота плюс» працюють багато талановитих журналiстiв якi мають кожен свою колонку або рубрику. Газета «Суббота плюс» є однiєю з найпоширенiших газет у Запорiжжi, вона основана на багаторiчнiй довiрi громадян Запорiзької областi. Видається кожного четверга на двох мовах українською та росiйською, мiстить дуже багато реклами.
а из-за того, что у родителей нет денег на операцию и последующее лечение. А государство по-прежнему не спешит помогать своим наименее защищенным гражданам». Ця стаття розкриває сутнiсть нашої влади яка «допомагає» людям тiльки тодi, коли на носi вибори або ще якiсь важливi вiд народа голоса. «Время от времени детям «охотно» помогали чиновники которые на этом делали себе не плохую рекламу, ну и на этом спасибо. Зато сейчас финансирование прекратилось так как «самим денег не хватает»».
Подiбного роду публiкацiї вiдрiзняються високим рiвнем узагальнення, глобальнiстью мислення авторiв.
У ходi викладу своєї концепцiї автор опирається не на конкретнi приклади, а на узагальненi судження, на закономiрностi, що лежать в основi вiдносин у суспiльствi. Дана стаття не пропонує якої-небудь програми дiй, пов'язаної з обговорюваним предметом. По-перше, її дуже важко сформулювати, по-друге, якби це вдалося зробити, то вона виглядала б (у силу складностi розглянутих взаємозв'язкiв) занадто узагальненою, абстрактною.
Проблеми якi висвiтлює газета «Суббота плюс» є соцiальнi, тому майже кожнi питання якi вони розглядають не стають не замiченими.
Наприклад стаття «Запорожцы остались без денег»[17. 8] розглядає проблему яка торкнулась майже всiх українцiв. Банки не вiддають вкладникам грошi аргументуючи тим, що у них грошей немає i кредитори не повертають борги за свої кредити.
«Неудивительно, что сегодня банки не хотят возвращать деньги своим вкладчикам. Ведь денег-то нет… Банкиры жалуются, на недобросовестных клиентов, которые не возвращают кредиты».
У цiй статтi з'ясовуються причини виникнення проблеми, пошук шляхiв її усунення.
«Когда узнаешь реальные истории – сколько, кому и когда выдавали кредиты – начинаешь понимать, почему «загнулась» банковская система страны». «По словам эксперта, который работает банковской сфере, банк «Европейский» сегодня практически технический банкрот. Если в ближайшее время он не найдет себе инвестора, то пойдет на ликвидацию».
Для журналiстики, зайнятий актуальними практичними проблемами, зайва глибина аналiзу у вiдомiй мерi протипоказана.
Кореспонденцiя на тему «Тысячи запорожцев не могут оформить паспорт»[18. 12]
В основi цiєї публiкацiї лежить опис достатньо незвичайної подiї – люди не можуть оформити паспорт навiть у двадцять рокiв «Житель Запорожья Максим Королев два месяца назад вернулся из армии, отметил свое 20-летие. Но у него до сих пор нет документа, удостоверяющего его личность. Как говорится нет паспорта нет человека…» Саме цiй подiї присвячена основна частина публiкацiї. Описуючи її, журналiст використовує iнформацiю, отриману вiд самого постраждалого. Описом самої подiї справа не обмежується. Автор здiйснює причинно-наслiдковий аналiз того що вiдбулось, шукає вiдповiдь на питання, якi мучать Максима Корольова чому не видають паспорт саме йому.
Наприкiнцi публiкацiї наведений коментар фахiвцiв, що доповнює спроби мiстичного пояснення подiї почасти вiдомими, реальними фiзичними законами.
«Старший инспектор сектора гражданства, Шевченковского района Наталья Биюн говорит: «Он не одинок в своей проблеме. В Шевченковском районе тысячи людей не могут получить паспорт уже длительное время. Паспортных бланков в стране нет»».
Огляд який присвячений питанню «Почему запорожцы боятся своих соседей»[18. 13] вiдповiдає майже всiм нормам огляду.
- викликає зацiкавленiсть аудиторiї, розповiдає про процеси, що вiдбуваються в суспiльному життi;
«После того как в Евпатории взорвался жилой дом, жители Запорожья по-другому посмотрели на свою безопасность».
- вiдстоює передовi точки зору й сприяє вдосконалюванню «особистої стратегiї» громадян;
- виявляє в явищах сутнiсть, показує протирiччя дiйсностi;
«Главврач поликлиники говорит, что на все виды работ разрешение у них есть, но показывать не захотела».
Огляди в «Субботе плюс» зустрiчаються досить рiдко, бо цей жанр служить для глибокого розгляду певної сукупностi фактiв, об'єднаних часом, простором, познайомити аудиторiю iз процесами, що вiдбуваються в суспiльствi, що склавшимися ситуацiями проблемами.
«Суббота плюс» бiльш спецiалiзується на аналiтичних iнтерв'ю. Доказом цього є аналiтичне iнтерв'ю на соцiальну тему «После закрытия полигона Запорожье задыхается от мусора». Питання формулюються таким чином, що вони вимагають висвiтлення вузлових моментiв подiї. Аналiтичне iнтерв'ю, мiстить i аналiз факту, вiдповiдаючи при цьому на питання: чому? Яким чином? Що це значить? i т. д. Роль автора аналiтичного iнтерв'ю полягає насамперед у тiм, що своїми питаннями вiн задає напрямок аналiзу, що звичайно здiйснює саме интервьювана особа.
«Почему строительство нового полигона на Верхней Хортице должна решить проблему стихийных свалок, если до этого она не решалась?»
Спiврозмовник журналiста – начальник пiдроздiлу по охоронi навколишнього середовища Олександр Васильковський зацiкавлений у тiм, щоб дати аудиторiї «Субботы плюс» як можна бiльш широку картину дiйсностi. Йому також важливо якомога аргументованiше викласти свою позицiю, проаналiзувати причини безпорядку на звалках й усього iншого, зробити прогноз можливого розвитку подiй.
Таким чином, автор iнтерв'ю на свої питання одержує не короткi однозначнi вiдповiдi (що привело б до створення iнформацiйного iнтерв'ю), а розгорнутий, досить глибоко обґрунтований коментар, що й робить дане iнтерв'ю аналiтичною публiкацiєю.
«Многие предприниматели говорят, что они не против вывозить мусор на свалку. Но полигон в Шевченковском районе слишком далеко расположен. К примеру, если везти мусор из Ленинского района – это более 30 километров, через мосты, пробки. Поэтому некоторые считают лучше вывезти мусор просто в посадку. А если полигон будет находиться и в Верхней Хортице то это способствует не только «очищению» зеленых мест но и воздуху которым мы дышим…».
Газета «Суббота плюс» має свої принципи створення аналiтичних жанрiв, проблемно-тематичний аспект вiдображає дiйснiсть їх створення, головними темами на сьогоднiшнiй день це фiнансово-економiчна криза та безробiття яке вона спричинила. Висвiтлення дiяльностi Президента України, його адмiнiстрацiї, облдержадмiнiстрацiї, мiсцевих органiв влади. Проблеми адмiнреформи. Висвiтлення процесу виборiв. Проблеми зрощення фiнансових кiл, органiв влади i кримiналiтету.
Проблеми безробiття i його подолання. Проблеми охорони здоров’я i материнства. Кримiнальна проблематика.
Проблеми нацiонально-культурного вiдродження. Проблеми мiжмовних i мiжнацiональних вiдносин в Українi. Висвiтлення проблем збереження пам’яток iсторiї та культури.
Проблеми мистецтва та культури. Висвiтлення проблем органiзацiї дозвiлля i вiдпочинку. Особливостi висвiтлення дiяльностi видовищних закладiв i видовищних заходiв. Висвiтлення культури: театр, кiно, вiдеомистецтво, живопис, музика, естрадне мистецтво тощо.
Загалом проблемно-тематичний аспект газети «Суббота плюс» розкриває проблеми соцiуму та iнколи конкретнi теми присвяченi вузькiй аудиторiї. Здебiльшого це стосується тих тем, що розкривають такi питання як, студентське життя, охота, творчiсть поетiв i т. д. саме цi теми хвилюватимуть певну кiлькiсть людей.
2. 2 Жанрова своєрiднiсть аналiтики на шпальтах газети «Суббота плюс»
давати ширшу аналiтичну iнформацiю, аналiзувати подiї, це iнколи не сприймає читач бо аналiтика по своєму «сухо» сприймається.
Нагадаймо що вiдноситься до аналiтичних жанрiв:
– аналiтична кореспонденцiя;
– аналiтичне iнтерв'ю;
– коментар;
– соцiологiчне резюме;
– анкета;
– монiторинг;
– рейтинг;
– стовпчик;
– стаття;
– огляд;
– рецензiя.
Аналiтичний звiт на тему «Что прошло, то стало мило…»[19. 17]. У цьому звiтi аналiзуються всi глобальнi подiї якi сталися процягом 2008 року. Звiт має пiдтеми та аналiзує їх.
«Очереди за 1 тысячей гривен».
«В начале года бывшим вкладчикам Сбербанка начали выплачивать по 1000 гривен потому как хотели вернуть какуюто долю их вкладов».
«Вокзал заминировали, сессионный зал отремонтировали».
над людьми».
«Автобус сгорел на ходу».
«Автобус развозивший на работу сотрудников автотранспортного предприятия, загорелся на ходу. Погибло четверо человек. Как оказалось, у водителя ПАЗа закончился газ, и он попросил одного из пассажиров залить в автобус солярку. При этом машина продолжила ход. Произошло возгорание».
«С мая начал дорожать бензин, за него просят 6,45 гривни! На некоторых автозаправках цена на солярку достигла 7 грн. Из-за нестабильного курса доллара»
«Зафиксирован рекордный рост доллара. Американская валюта перевалила отметку в 10 гривен. За евро просят 15грн. виной тому экономический и финансовый кризис».
Аналiтична рецензiя на книгу «Жребий»[20. 47] вона не є розгорнутою та великою по обсязi проте являє собою стислий, насичений, аргументований аналiз книги.
«Книга издана по инициативе и на средства торгово-промышленной транснациональной корпорации «Керамист», генеральный деректор которой Дмитрий Зусманович – известный в нашем крае меценат. «Что есть человек и каково его предназначение – две главные темы фантастического романа «Жребий», - так анализирует автор книги Анатолий Ириновский… »».
Аналiтична рецензiя дає дуже короткi вiдомостi про головного героя: «Свет и тьма отчаяно сражаются за душу Тимофея Нетудыхина, главного героя повествования».
Коментар на тему «В запорожской области растет задолженность по зарплате»[21. 13].
«Самые высокие темпы роста по зарплате, по словам Виктора Занфирова, отмечены в Вольнянском районе. Там долг вырос в семь раз! В отстающих – Васильевский район (рост – в 5,5 раза) и город Мелитополь (рост – в 4,5 раза)».
Особливiсть побудови даного коментарю полягає в тiм, що в ньому присутнi всi основнi "компоненти", що дозволяють читачевi включитися в суть питання. Причому розташованi вони в текстi згiдно з логiкою пiзнання людиною будь-якого предмета: спочатку йому важливо скласти загальне враження про предмет, а потiм уже спробувати проникнути усередину його, з'ясувати його взаємозв'язок. У даному текстi, зокрема, треба один по одному виклад автора:
1) основного факту, що пiдлягає коментуванню (повiдомлення В. Занфiрова);
2) позицiї начальника госинспекцiї Валентина Свешникова – критика колишньго прем'єр-мiнiстра Валерiя Пустовойтенко.
«Не будем же мы делать так как в 1998 году, бывший премьер-министр Украины Валерий Пустовойтенко созывал подчиненных и вывозил их в лес на учение, где в жестокой форме требовал погашение долгов».
Це - проста схема побудови. Але вона дає аудиторiї можливiсть без особливих зусиль вникнути в суть справи й бiльш-менш об'єктивно глянути на порушену в публiкацiї проблему.
Рейтинг iз публiкацiї «Человек года» [22. 17]
«13-я церемония «Человек года» дала возможность звездам «прогулять» свои вечерние туалеты, а нам обсудить их умение одеваться.
Великолепно смотрелась вышедшая вручать в одной из номинаций Ани Лорак в элегантном красном платье, аккуратно причесанная головка, точеная фигурка делали ее похожей на изящную статуэтку эбонитового дерева. И звание «Кумир года» принадлежит ей по праву. Ну а олимпийскую чемпионку можно назвать просто — «Спортсмен года». Прямая спина, прическа — волосок к волоску, красивые жесты, элегантное платье»и т. д.
Представлений вище рейтинг умовно можна назвати "простим", оскiльки вiн не вимагає особливо ретельних вимiрiв, використання математичних методiв i т. д., у вiдмiннiсть рейтингiв "складних", в основi яких часто лежать серйознi науковi дослiдження, на якi й опираються експерти, що здiйснюють класифiкацiю (оцiнку) їхнiх явищ, що цiкавлять. Такi рейтинги можуть мiстити в собi як якiснi, так i статистичнi показники й бути досить складними для сприйняття звичайного читача (та й розраховуються такi публiкацiї на ту частину аудиторiї, що має спецiальну пiдготовку в тiй сферi, до якої ставиться рейтинг).
Аналiтичне iнтерв'ю «Только избавиввшись от разрухи в головах политиков, мы сможем преодолеть кризис» [23. 46]. Народний депутат України А. Н. Пеклушенко вiдповiдає на запитання кореспондентiв газети «Суббота плюс».
Перший доказ того що це саме аналiтичне iнтерв'ю полягає перш за все у тому, що своїми запитаннями журналiст задає насамперед напрямок аналiзу, що звичайно здiйснює саме iнтерв'юйована особа.
«Ваши прогнозы по поводу экономического кризиса. Насколько глубоко и как надолго он затронет Запорожскую область , Украину? Чего ждать в ближайшее время запорожцам?»
«Каким образом произошел раскол в Партии регионов? Можно ли их все еще считать единой силой?»
Інтерв'юйована особа вiдповiдає на запитання дуже широко бо сама зацiкавлена ознайомити публiку у склавшiйся ситуацiї.
Лист через щотижневик направлений до мера мiста Евегена Катрашова «Случайная встреча»[24. 11].
«В третий раз обращаюсь к Вам уважаемый Евгений Карташов, но уже через газету. Обращаюсь по такой проблеме: «При пректировании двух торговых комплексов на привокзальной площади Запорожье-1 была допущенна грубая ошибка. Они будут строиться без подземного перехода с выходом на посадочную площадку трамваев. Это немедленно надо исправить! Сотни тысяч покупателей будут переходить проспект или ожидать посадки на трамвай среди бесконечного потока транспорт, где нет даже элементарного навеса » сегдце болит, душу угнетают непорядки, но ничего сделать не можем».
«Суббота плюс».
Газета «Суббота плюс» висвiтлює всi соцiальнi теми якi турбують читача вiдповiдає на запитання якi дуже цiкавлять аудиторiю.
Аналiтичнi жанри допомагають розкрити внутрiшнi запитання та проблеми соцiуму у бiль ширшiй iнформацiї. Аналiтика це невiд'ємна частина журналiстської творчостi яка допомагає їм аналiзувати подiї або явища якi склалися у тiй чи iншiй ситуацiї.
Висновки
В наш час аналiтичнi жанри набувають стрiмкого розвитку. В їх основi – аналiтика подiй.
Журналiст, як правило, має справу з великою групою фактiв, якi вже на початковiй стадiї їхньої обробки вимагають ретельного вiдбору, систематизацiї, угруповання й класифiкацiї по рiзних пiдставах, знаходження причинно-наслiдкових зв'язкiв мiж ними й т. д.[25. 303].
Аналiтичнi жанри – у вищiй мiрi складнi жанри, бо журналiстовi необхiдно мати хист до аналiтики, а це не кожному пiд силу. В аналiтицi треба вмiти правильно аналiзувати подiю, явище тля того щоб читач не бачив тiльки факти але й сутнiсть подiї. Головнi питання аналiтичних жанрiв це Чому? Яким чином? Що це значить? Вiдповiдаючи на питання журналiст аналiзує подiю та головне показує причини цiєї подiї.
журналiстiв працюють в газетi «Суббота плюс». Деякi з них пишуть аналiтичнi жанри на полiтичнi теми, деякi – на соцiальнi та культурнi. В газетi найчастiше переважають аналiтичнi жанри на соцiальнi теми, якi в наш час є досить актуальними. Бо саме в них порушуються та аналiзуються питання про проблеми життя людей, безробiття, полiтики, економiки та екологiї.
Також, проаналiзувавши декiлька видiв аналiтичних жанрiв, якi написали журналiсти щотижневика «Суббота плюс», можна зробити висновок, що iснують багато рiзних особливостей подання цих жанрiв. У кожного з журналiстiв своя специфiка подання аналiтики.
Бiльш частiше зустрiчалися аналiтичнi загальнотеоретичнi статтi бо вона порушує майже всi соцiальнi проблеми, висвiтлює проблеми людей аналiзує явища та дає змогу читачам знайти вихiд з незвичайної ситуацiї.
Одним iз жанрiв якi теж часто зустрiчаються є рецензiя, вона являє собою стислий, насичений, аргументований аналiз.
Аналiтичне iнтерв’ю допомагає журналiстовi бiльш ширше викласти значимiсть та сутнiсть вiдповiдей опитуваного.
Отже, важливо не просто пред’явити читачу факти, а проiлюструвати їх в контекстi той проблеми, яку журналiст намагається викласти. Тому головна роль аналiтики це осмислення проблеми (аналiз, мiркування, ланцюг аргументiв).
Лiтература
1. Здоровега В. Теорiя i методики журналiстської творчостi. – Л.: ПАIC, 2004. – 268с.
2. Смелкова З., Ассуирова Л, Саввова М. Риторические основы журналистики. – М. 2002. – 364с.
4. Моисеев В. Журналистика и журналисты. – К., 2002. – 372с.
5. Тертычный А. Жанры периодической печати: Учебное пособие. — М.: Аспект Пресс, 2000. – 302с.
6. Гуревич С. Газета: вчера, сегодня, завтра: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2004.
7. Мельник Г., Тепляшина А. Основы творческой деятельности журналиста
8. Кузнецова О. Аналiтичнi методи в журналiстицi. – Л., 2002. – 236с.
9. Аграновский В. Ради единого слова. – М., 2003. – 458с.
10. Шостак М. Журналист и его произведение: Практическое пособие. – М., –ТОО «Гендальф», 1998. – 96 с.
11. Михайлин I. Основи журналicтики. – Х., 2000. – 367с.
12. http://evartist.narod.ru/journ.htm
13. Тертычный А. Аналитическая журналистика. М., 1998.
16. газета «Суббота плюс» № 9. 26 февраля 2009 года 59с.
17. газета «Суббота плюс» № 20. 14 мая 2009 года 56с.
18. газета «Суббота плюс» № 3. 15 января 2009 года 56с.
19. газета «Суббота плюс» № 52. 25 декабря 2008 года 63с.
21. газета «Суббота плюс» № 14. 2 апреля 2009 года 56с.
22. газета «Суббота плюс» № 13. 9 апреля 2009 года 59с.
23. газета «Суббота плюс» № 50. 11 декабря 2009года 64с.
24. газета «Суббота плюс» № 4. 22 января 2009года 56с.
25. Ким М. Жанры современной журналистики. – СПб., 2001. – 406с.
| 
