Аналiз художньо-технiчного оформлення видання
Для аналiзу було обрано видання:
Пестушко В. Ю., Сасихов В. О., Уварова Г. Є. Географiя свiту: пiдручн. для 8-го кл. серед. шк. – К.: РВЦ «Проза», 1997. – 304 с.
Ця книга належить до видань навчальної лiтератури i є пiдручником iз географiї свiту. Пiдручник мiстить вiдомостi про географiчнi особливостi материкiв, економiко-географiчнi особливостi країн, глобальнi проблеми планети. Видання розраховане для учнiв восьмих класiв та вчителiв географiї середнiх загальноосвiтнiх шкiл.
Формат цього видання 60
x
90 1/16
(тобто флатовий папiр формату 600 на 900 мм було сфальцьовано у 4 згини та утворився зошит iз шiстнадцятьма аркушами – звiдси i доля 1/16). Дiючi стандарти передбачають такий формат книжкових видань як один iз основних. Вiн доцiльний для використання його при створеннi видань навчальної лiтератури, адже видання такого формату не є дуже масивним i не порушує санiтарно-гiгiєнiчних норм при випуску навчальних видань для учнiв даної вiкової категорiї.
З огляду на те, що це видання розраховане на довготривале та iнтенсивне користування, не дивним є те, що його оправою є тверда палiтурка, яка захищатиме книжковий блок вiд механiчних пошкоджень. За своїм конструктивним типом ця палiтурка належить до палiтурок №8, адже вона є складеною, а не суцiльною: зверху картоннi деталi (картоннi сторонки та вiдстав) покритi попередньо задрукованим папером iз припресованою плiвкою, що захищатиме оправу та саму книгу вiд дiї зовнiшнiх чинникiв. Корiнець не має характерного круглення, адже у цьому немає потреби – обсяг видання не є дуже значним.
Дiйсно, захист видання вiд рiзних ушкоджень – це основна функцiя оправи. Але вона виконує також естетичну та iнформацiйну роль. На обкладинцi обов’язково вказуються вiдомостi, за якими можна iдентифiкувати те чи iнше видання, розрiзнити їх. Це такi вiдомостi, як заголовок видання (пiд заголовком видання прийнято розумiти автора, або колектив авторiв). Порядок розташування iнiцiалiв або iмен авторiв та їхнiх прiзвищ визначають самi автори. Є лише одна вимога – iнiцiали або iмена повиннi передувати прiзвищам. У виданнi, що аналiзується можна зауважити, що авторський колектив обрав варiант розташування власних iнiцiалiв та прiзвищ за абеткою перших лiтер прiзвища:
Також присутня назва видання, на якiй вiзуально акцентується найбiльша увага: ГЕОГРАФІЯ СВІТУ 8
. Цифра «8» в цьому випадку вказує на те, що пiдручник розраховано для учнiв восьмого класу. Варто звернути увагу, що цi данi, тобто сама назва видання, також продубльованi на корiнцi. Це традицiйно, адже книги зберiгаються на полицi щiльно поставленi одна до одної, i корiнець, на якому зазначено що це за видання, завжди на виднотi.
Щодо естетичностi оформлення палiтурки, то можна сказати, що воно обрано вдало. На палiтурцi зображено земну кулю, адже пiдручник власне присвячено географiї материкiв нашої планети.
Ще одним важливим з точки зору технiчного виконання видання є такий елемент як форзац. Форзац – це подвiйний сфальцьований в один згин аркуш цупкого паперу, розмiщений мiж сторонками оправи i блоком книги, який служить для з’єднання книжкового блока з палiтуркою та захисту першої i останньої сторiнок видання вiд забруднення. Також форзац може виконувати естетичну (якщо на ньому зображено певний малюнок, графiку, що служить прикрасою) або iнформативну роль (наприклад, коли на форзацi надруковано основнi вiдомостi iз видання, якi можуть бути зведенi у таблицю). У виданнi, яке аналiзується, форзац виконує лише свою основну роль – з’єднує книжковий блок iз палiтуркою. На ньому нiчого не зображено, це звичайний аркуш цупкого паперу свiтло-голубого кольору.
Пiсля форзацу у виданнi завжди розташовують титульнi елементи. До обов’язкових титульних елементiв належить титульний аркуш та, звичайно, зворот титульного аркуша. Факультативними елементами вважаються авантитул, контртитул, фронтиспис та шмуцтитули. Серед всiх вище зазначених елементiв титульної групи у виданнi присутнiй лише титульний аркуш та зворот титульного аркуша.
На титульному аркушi розмiщенi елементи, якi мають свою чiтку класифiкацiю та правила розмiщення на сторiнцi. Згiдно класифiкацiї, яку подає В.І. Сава є п’ять основних груп елементiв титульного аркуша:
2. Вiдомостi про авторiв;
3. Пiдзаголовковi данi;
4. Вiдомостi про упорядника, перекладача, iлюстратора;
5. Вихiднi данi.
Із надзаголовкових даних у виданнi присутнiй лише такий елемент як iнiцiали та прiзвище редактора (Редактор
). Цi данi розмiщено на зворотi титульного аркуша i заверстано по центру сторiнки. Інiцiали та прiзвище редактора складено шрифтом курсивного накреслення.
Вiдомостi про авторiв (або так званий заголовок видання) розмiщенi вгорi на титульному аркушi. Як уже згадувалося ранiше, цi вiдомостi подаються в тiй послiдовностi, в якiй це було погоджено авторами, в даному випадку – за абеткою перших лiтер прiзвищ авторiв. Вимога розмiщення iнiцiалiв (або iмен) перед прiзвищами також виконана.
Пiдзаголовковi данi у проаналiзованому пiдручнику такими елементами як пояснення назви видання (наприклад, Пiдручник для 8 класу середньої школи
) та вiдомостi про затвердження видання як навчального пiдручника, iншими словами гриф (Затверджено рiшенням комiсiї Мiнiстерства освiти України (Протокол № 1613 – 18 вiд 12. 08. 1997)
). Гриф перенесено на зворот титульного аркуша.
Вiдомостi про упорядникiв на титульному аркушi вiдсутнi. Їх немає навiть на зворотi титульного аркуша, але цi вiдомостi зазначено на прикiнцевiй сторiнцi. Проте зворот титульного аркуша не настiльки перевантажений вiдомостями, тому варто було б вмiстити цi данi також на цiй сторiнцi, оскiльки цi люди також брали участь у створеннi видання.
Вихiднi данi включають у себе мiсце випуску видання, назву видавництва та рiк випуску i розташованi саме у такiй послiдовностi, що не суперечить загальноприйнятим правилам (Київ – РВЦ «Проза» - 1997
). Хоча є деякi зауваження щодо розташування цих вiдомостей, а саме: цi вiдомостi традицiйно розмiщенi внизу титульного аркуша, але iз помiтним змiщенням вправо, хоча естетичнiше було б заверстати їх по центру шпальти.
шрифтом вiдмiнною вiд усiх iнших типiв текстiв гарнiтурою та найбiльшого у виданнi кегля, i макет анотованої каталожної карточки, i знак захисту авторського права © (копi райт), УДК, ББК та ISBN. Якщо аналiзувати зазначенi вище елементи, то можна вiдзначити кiлька недолiкiв. Наприклад, у структурi так званої анотованої каталожної карточки бракує анотацiї, вона вiдсутня. Також нiде не зазначено УДК. Решта елементiв присутнi i до них зауважень немає.
Пiсля титульного аркуша розмiщено методичну передмову вiд авторiв видання, у якiй обґрунтовується цiкавiсть вивчення цiєї дисциплiни, внутрiшня композицiя видання та загальнi поради як користуватися виданням. Цю передмову розмiщено на непарнiй (третiй) сторiнцi видання, яка, як i титульна сторiнка та зворот титула, не нумерується. Щоб акцентувати на передмовi увагу читача, її було оформлено курсивним шрифтом, а на деяких основних, ключових словах увагу ще бiльш загострено шляхом використання пiвжирного курсиву. Також традицiйним на сьогоднi є те, що у виданнях змiст або оглав стали розмiщувати не наприкiнцi видання, а на початку, перед основним текстом. Це полегшує процес пошуку, робить його для читача зручнiшим. Отже, у виданнi змiст вмiщено саме на початку, пiсля передмови. Вiн починається на парнiй (четвертiй) сторiнцi, яка вже нумерується. Зi змiсту чiтко видно структуру самого тексту: текст подiлено на рубрики найвищого порядку – роздiли, якi в свою чергу подiляються на теми, а теми уже подiленi на параграфи, що є традицiйним для навчальної лiтератури. У змiстi на рубриках найвищого порядку (роздiлах) вiзуально акцентована найбiльша увага. Вони складенi прописними пiвжирними лiтерами. Теми зазначають просто пiвжирним шрифтом. Ну а назви параграфiв нiяким чином не видiлено в планi шрифтового вирiшення.
Пiсля змiсту, природно, iде основний текст видання, який розпочато iз спускової сторiнки. Спускова сторiнка – це початкова сторiнка видання або окремого роздiлу, текст на якiй друкується не iз самого верху шпальти, а зi спуском, тобто вiдступом, який в середньому становить 1/4 – 1/3 висоти шпальти. На спусковiй сторiнцi видання, яке аналiзуємо, власне на спуску зазначена система рубрик. Також є елементи декору. Тобто зверху розмiщена колонлiнiйка, над якою розмiщується номер роздiлу (Роздiл 1 у виданнi (а їх є три, вiдповiдно до кiлькостi роздiлiв). Але, однотипностi не збережено при виборi розмiру спуску. Перший спуск на сторiнцi 6 приблизно має розмiр 7. 5 см. Другий спуск на сторiнцi 205 має розмiр 6,5 см. А третiй, на сторiнцi 260 – приблизно 6 см. Кiнцева шпальта не задруковується до кiнця, якщо текст закiнчується, то решта сторiнки залишається вiльною. Наступна рубрика найвищого порядку друкується iз наступної сторiнки.
Що ж до текстiв, то у виданнi їх є кiлька типiв: основний та допомiжний, який у свою чергу умовно можна подiлити на тексти методичного апарату та iншi допомiжнi тексти. Основний текст складено шрифтом гарнiтури Times, яка широко застосовується при наборi текстiв для пiдручникiв, навчальних посiбникiв та iншої лiтератури. Цей шрифт є помiрно контрастним, свiтлого написання, прямий, нормальної ширини. У виданнi застосовано 9 кегель даного шрифта. Важливi моменти, дефiнiцiї у текстi подано напiвжирним написанням, що дозволяє учневi швидко знайти у текстi важливу iнформацiю. Впродовж основного тексту параграфу часто вмiщують рiзноманiтнi завдання для учнiв, якi для бiльшої акцентуацiї уваги заверстано iз втяжкою та складено шрифтом iншої гарнiтури (iз сiмейства рубаних або рублених гарнiтур) та меншого кегля – восьмого. Хоча рiзниця у кеглi цього шрифта та основного є незначною, однак вiзуально вона вiдчувається завдяки власне використанню рiзних гарнiтур. Також засобом, що привертає до цих завдань увагу є спецiальна позначка, що вказується з лiвого боку навпроти завдання.
Ще одним типом текстiв методичного апарату є висновки. Вони також заверстанi iз втяжкою. У висновках застосовано гарнiтуру Times курсивного написання. Кегель шрифта не вiдрiзняється вiд основного. Лише саме слово ВИСНОВКИ
Також видiляється ще такий тип текстiв як «Запитання i завдання». Знову ж таки цi тексти верстаються iз втяжкою. Гарнiтура належить до сiмейства рубаних, а кегель – восьмий. Для рубрики «Запитання i завдання» характерними є також умовнi позначки у виглядi сонечок, якi мають три рiзних кольори – синiй, жовтий та червоний. Цi позначки пояснюються у методичнiй передмовi, тож учень, який iз нею ознайомився буде знати, що колiр позначає рiвень складностi запитань (вiдповiдно синiй легший, червоний – найскладнiший).
Ну i звичайно важко не зауважити, що перед початком кожного параграфу зазначається нумерований список питань, вiдповiдь на якi учень зможе знайти у самому текстi. Цi запитання подано iз втяжкою та складено шрифтом основного тексту, але курсивного написання, що привертає увагу.
заголовки рiзних типiв рубрик вiзуально вiдрiзняються мiж собою, але рубрики однакового порядку оформленi однотипно, що також є важливим.
зменшується обсяг видань i книга не буде такою масивною та важкою для учня i також буде економiчно вигiдною для видавництва.
за змiстом. Колонцифри у цьому виданнi розмiщенi по центру рядка внизу шпальти.
(як предметнi так i умовнi). Факт наявностi великої кiлькостi таких iлюстрацiй можна пояснити тим, що предмет вивчення цього пiдручника – це географiя рiзних куточкiв свiту, у яких середньостатистичний учень восьмого класу не бував i для унаочнення та бодай уявлення про цi країни подано багато зображень краєвидiв, рельєфних форм i об’єктiв промисловостi рiзних країн. Також зображено карти, рiзноманiтнi графiки та дiаграми. Загалом у виданнi вмiщено 153 iлюстрацiї.
У виданнi присутнi одночасно кiлька видiв верстки iлюстрацiй. Насамперед є iлюстрацiї, якi верстають на повний формат шпальти. Вони називаються сторiнковими. При цьому iлюстрацiя не виходить на береги. У виданнi присутня лише одна iлюстрацiя на розворот на сторiнках 262 – 263. Також є багато iлюстрацiй якi заверстанi так званою вiдкритою версткою. Вони становлять переважаючу бiльшiсть iлюстративного матерiалу.
До кожної iлюстрацiї додано обов’язково пiдрисунковий пiдпис, який у свою чергу може мiстити пояснення деталей iлюстрацiї – так звану експлiкацiю. Пiдпис починається однотипно у кожнiй iлюстрацiї словом Мал.
Загальне враження вiд iлюстративного матерiалу позитивне. Ілюстрацiї якiсно надрукованi, кольори яскравi, немає нечiтких деталей, якi можуть ускладнити розумiння зображення.
Проаналiзувавши художньо-технiчне оформлення видання, можна зробити висновок, що загалом видання оформлено непогано, але i не бездоганно. Все ж є деякi недолiки, якi було виявлено та зазначено у контрольнiй роботi. При пiдготовцi видання до друку редактор повинен звертати увагу на усi без виключення аспекти художньо-технiчного оформлення, адже якщо воно виконано грамотно та зi смаком – видання буде читабельним та зручним для майбутнього користувача.
Список використаної лiтератури
1. Валуєнко Б. В. Архiтектура книги. – К.: Мистецтво, 1976
3. Сава В. І. Основи технiки творення книги: навч. посiбник. – Львiв: Каменяр, 2000. – 136 с.
4. ДСТУ 3003-95. Технологiя полiграфiчних процесiв. Термiни та визначення.
5. ДСТУ 3018-95. Видання. Полiграфiчне виконання. Термiни та визначення.
| 
