Закон України Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть
Структура i логiка закону.
Закон складається з 7 роздiлiв i 39 статей. Структура закону є класичною. Вiн включає такi роздiли:
1. Загальнi положення
2. Регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi
3. Спецiальнi правовi режими зовнiшньоекономiчної дiяльностi
4. Економiчнi вiдносини України з iншими державами та мiжнародними мiжурядовими органiзацiями
5. Захист прав i законних iнтересiв держави та iнших суб’єктiв зовнiшньоекономiчної i господарської дiяльностi України
6. Вiдповiдальнiсть у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi
7. Порядок розгляду спорiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi
). Економiчнi категорiї, визначенi в 1 роздiлi, мають важливе безпосереднє значення в мiжнародних економiчних вiдносинах. Кожний термiн розкривається досить докладно, передбачаються усi можливi ньюанси ( наприклад, подається широка класифiкацiя квот: глобальнi, груповi, експортна, iндивiдуальнi; з доповнення – антидемпiнговi, компенсацiйнi, спецiальнi ).
У 2 роздiлi “Регулювання зовнiшньоекономiчной дiяльностi” перш за все показана роль держави в регулюваннi зовнiшньоекономiчної, визначено органи державного регулювання та мiсцевого управлiння зовнiшньоекономiчної дiяльностi, принципи митного регулювання, страхування зовнiшньоекономiчних операцiй, дерхавне замовлення, облiк, звiтнiсть. В цьому ж роздiлi визначено цiлi в регулюваннi зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Доклiдно розглядаються питання, якi стосуються експорту – iмпорту, лiцензування та квотування зовнiшнтоекономiчних операцiй.
Іншi роздiли закону є бiльш специфiчними, вони стосуються бiльш вузьких питань, таких як спецiальнi економiчнi зони, економiчнi вiдносини України з iншими державами та мiжнародними мiжурядовими органiзацiями, права та вiдповiдальнiсть у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi. В цих роздiлах розглядаються питання стосовно України як держави та суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
питання стосовно зовнiшнтоекономiчної дiяльностi України.
Ключовi позицiї та економiчнi категорiї.
На мiй погляд, в законi наголос робиться на розкриттi основних економiчних категорiй, якi стосуються зовнiшньоекономiчної дiяльностi, та на питаннi регулювання зовнiшньоекономiчної дiяльностi ( особливо ролi державних органiв в цьому процесi ). Крiм того, розкрито питання безпосереднiх стосункiв України з iншими державами та мiжнародними мiжурядовими органiзацiями, щодо захисту прав i iнтересiв держави та iнших суб’єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi України, щодо вiдповiдальностi у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
коштiв, аудиту, iноземних iнвестицiй, спецiальних економiчних зон, спiльних пiдприємств, товару, квот, лiцензiй, експорту, iмпорту тощо. Тобто висвiтлене широке коло питань ( економiчних категорiй ), про якi надалi йде мова в iнших роздiлах закону. Стосовно деяких важливих економiчних категорiй було внесено поправки щодо бiльш точного визначення понять “експорт”, “iмпорт”, рiзновидiв квот та лiцензiй. Цi поправки, бiльш точнi визначення роблять закон бiльш точним, бiльш адаптованим до економiчной ситуацiї в країнi. Але цього не можна сказати про всi новi визначення економiчних категорiй. Наприклад, старе визначення демпiнгу, на мою думку, є бiльш вдалим, краще вiдображаючим сутнiсть цього поняття.
Необхiднi доповнення з економiчної точки зору.
Закон вiд 1 квiтня 1991 року є недосконалим, тому до нього були внесенi деякi змiни. Так деякi визначення економiчних категорiй було дано бiльш точно, бiльш повно ( “експорт” та “iмпорт” тощо ). Наприклад, в новому визначеннi поняття “експорт” також надається уявлення про “реекспорт”.
В змiнах до закону, на мою думку, важливим економiчним доповненням є розширення класифiкацiй квот та лiцензiй ( тобто було додано такi види квот та лiцензiй, як антидемпiнговi, компенсацiйнi, спецiальнi ). Це вiдображає бiльш конкретнi обмеження або права i, як наслiдок, надає бiльше чiткостi у вiдносинах мiж країнами, надає можливiсть розширення сфери дiяльностi в зовнiшньоекономiчних вiдносинах.
У змiнах до закону вiдзначено дiю нового органу державного регулювання – Мiжвiдомчої комiсiї з мiжнародної торгiвлi.
Але деякi новi визначення економiчних категорiй є менш вдалими, нiж старi. Так старе визначення демпiнгу, на мою думку, є бiльш вдалим. Я не згодна з останньою частиною формулювання нового визначення демпiнгу, вона є некоректною: демпiнг – ввезення на митну територiю країни iмпорту товару за цiною, нижчою вiд порiвняної цiни на подiбний товар у країнi експорту, яке заподiює шкоду нацiональному товаровиробнику подiбного товару.
такi операцiї, як мiжнародний франчайзiнг, факторiнг та фiнансування венчурних проектiв. На сьогоднi також можливо має сенс спрощення процедури здiйснення зовнiшньоекономiчної дiяльностi, зниження оподаткування, яке сьогоднi є досить суттєвим фактором зниження активностi зовнiшньоекономiчної дiяльностi.
1. Структура i логiка закону.
2. Ключовi позицiї та економiчнi категорiї.
3. Необхiднi доповнення з економiчної точки зору.
на тему:
“ Закон про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть”
студентки 4 курсу
економiчного факультету
групи “Економiчна теорiя”
Київ - 1999
| 
