Змiст
Вступ
Роздiл 1. Історiя створення Мiжнародної Морської Органiзацiї, її цiлi i завдання
Роздiл 2. Участь України в Мiжнароднiй Морськiй Органiзацiї
Лiтература
Вступ
Мiжнародна Морська Органiзацiя була створена як перший мiжнародний орган, який повинен займатись виключно морськими питаннями. Важливi завдання Органiзацiї вiдображенi в її девiзi: « Безпечне, захищене i ефективне судноплавство за умови чистих океанiв».
В листопадi 2009 року Мiжнародна Морська Органiзацiя налiчувала 169 держав-членiв i 3 асоцiйованi члени. Така кiлькiсть учасникiв є надзвичайно важливим елементом оцiнки мiсця органiзацiї в системi мiжнародних вiдносин. Адже, вступаючи в органiзацiю, держави пiдтримують її цiлi, беруть на себе зобов’язання i налагоджують ефективнi механiзми спiвпрацi.
Безпека, охорона на морi, запобiгання забруднення – це основнi цiлi, якi ставить перед собою Мiжнародна Морська Органiзацiя, в умовах сучасних мiжнародних вiдносин досягнення цих цiлей є надзвичайно важливим. Якщо зважати на мiжнародний характер сфери судноплавства, дiяльнiсть саме мiжнародної органiзацiї буде бiльш ефективною, а нiж дiяльнiсть чи рiшення, якi приймаються державою, в односторонньому порядку i без узгодження позицiй з iншими учасниками мiжнародних вiдносин.
У 1948 роцi на конференцiї ООН була прийнята Конвенцiя, яка започаткувала створення Мiжнародної Морської Органiзацiї в якостi першого мiжнародного органа, який повинен займатись виключно морськими питаннями. Конвенцiя набула чинностi 17 березня 1958 року, i створена органiзацiя почала свою практичну дiяльнiсть. На 9-iй сесiї Асамблеї цiєї органiзацiї (Резолюцiя A. 358(IX)) її назву було змiнено. Це було пов'язано з тим, що слово "консультативна" тлумачилося як обмежена в повноваженнях i вiдповiдальностi органiзацiя, а слово "мiжурядова" викликало недовiру i пiдозри. Тому нова назва - Мiжнародна Морська Органiзацiя (ІМО) була необхiдна для пiдвищення статуту Органiзацiї як мiжнародної, вiдповiдальної за впровадження рiзних мiжнародних конвенцiй i створення норм i стандартiв, що стосуються охорони людського життя на морi i охоронi морського середовища вiд забруднення. З 22 травня 1982 року дiє її нинiшня назва.
Дiяльнiсть ІМО спрямована на скасування дискримiнацiйних дiй, що зачiпають мiжнародне торговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандартiв) по забезпеченню безпеки на морi i запобiганню забрудненню з суден довкiлля, в першу чергу, морського.
На протязi десятилiтнього перiоду мiж тим, коли була прийнята Конвенцiя i коли вона вступила в силу, увагу мiжнародного спiвтовариства привернули i iншi проблеми, що стосувались безпеки, проте мали кiлька аспектiв. Однiєю з найбiльш важливих була загроза забруднення моря з кораблiв, особливо забруднення нафтою, яка перевозиться танкерами. Мiжнародна Конвенцiя з цього питання була прийнята в 1954 роцi, у сiчнi 1959 року ІМО прийняла на себе вiдповiдальнiсть за впровадження цiєї конвенцiї i прийому нових членiв. Найважливiшими цiлями органiзацiї, з моменту її створення є пiдвищення безпеки на морi i запобiгання забруднення моря. Важливi завдання Органiзацiї вiдображенi в її девiзi: « Безпечне, захищене i ефективне судноплавство за умови чистих океанiв».
Основнi функцiї Мiжнародної Морської Органiзацiї :
1. є консультативною i дорадчою органiзацiєю;
2. несе вiдповiдальнiсть за органiзацiю забезпечення безпеки на морi i захисту довкiлля, а також вирiшення юридичних питань, пов'язаних з мiжнародним судноплавством;
3. сприяє полегшенню взаємодiї урядiв держав з технiчних питань для досягнення найвищих стандартiв в областi безпеки на море i запобiгання забрудненню;
4. приймає i удосконалює обов'язковi до виконання i рекомендацiйнi мiжнароднi конвенцiї, кодекси, резолюцiї, протоколи, циркуляри i рекомендацiї.
Згiдно з Конвенцiєю 1948 року про створення Мiжнародної Морської Органiзацiї, її цiлями були визначенi наступнi:
i сприяння прийняттю всiма країнами високих практично можливих норм у питаннях, що стосуються безпеки на морi, ефективностi судноплавства, запобiгання забрудненню iз суден морського середовища i боротьби з ним, i розгляд адмiнiстративних i правових питань, пов'язаних з цiлями, викладеними в цiй статтi;
послугами судноплавства: сприяння i заохочення, що здiйснюються урядом з метою розвитку свого нацiонального судноплавства та з метою безпеки, не є самi по собi дискримiнацiєю за умови, що такi сприяння i заохочення не ґрунтуються на заходах, розрахованих на обмеження свободи для суден усiх прапорiв брати участь у мiжнароднiй торгiвлi;
3. забезпечення розгляду Органiзацiєю будь-яких питань, що стосуються судноплавства, i впливу судноплавства на морське середовище, якi можуть бути переданi їй будь-яким органом або спецiалiзованою установою i впливу судноплавства на морське середовище, Органiзацiї Об'єднаних Нацiй;
4. забезпечення обмiну iнформацiєю мiж урядами з питань, що розглядаються Органiзацiєю.
i 3 асоцiйованi члени. ІМО складається з Асамблеї, Ради, Секретарiату i Комiтетiв. Керiвний орган ІМО - Асамблея - у складi представникiв усiх держав-членiв скликається один раз на два роки. Перша сесiя Асамблеї тодi ще ІМКО вiдбулася в сiчнi 1959 року. Асамблея обирає Раду з 40 членiв, яка збирається двiчi на рiк. Рада ІМО є Виконавчим органом. У перiод мiж сесiями Асамблеї Рада виконує робочi функцiї органiзацiї, координує роботу комiтетiв. Рада складається за принципом балансу мiж державами-судновласниками i державами - вантажовласниками. Держави-члени обираються в Раду Асамблеєю. Держави роздiленi на три великi групи: 10 провiдних морських держав, 10 iнших держав, значних з точки зору мiжнародної морської торгiвлi, i 20 морських держав, обраних в Раду з метою забезпечення географiчного представництва рiзних регiонiв свiту.
Окрiм Асамблеї у межах ІМО дiють 5 комiтетiв:
- Комiтет з безпеки на морi (Maritime Safety Committee, MSC - КБМ);
- Комiтет iз захисту морського середовища (Marine Environment Protection Committee, MEPC - КЗМС);
- Юридичний комiтет (LEG - ЮРКОМ);
- Комiтет з полегшення формальностей судноплавства (FAL) а також 9 пiдкомiтетiв (у складi КБМ або КЗМС) i секретарiат на чолi з Генеральним секретарем.
iз захисту морського середовища ( КЗМС ). Вiн вiдповiдає за координацiю дiяльностi органiзацiї по запобiганню забруднення морського середовища кораблями i боротьбу з такими дiями.
Юридичний Комiтет створювався з метою розгляду юридичних проблем, якi виникли в результатi аварiї Торрi Каньон, але пiсля цього випадку почав працювати на постiйнiй основi. Вiн вiдповiдає за розгляд будь-яких юридичних питань, що входять в компетенцiю Органiзацiї.
Комiтет з полегшення формальностей судноплавства вiдповiдає за дiяльнiсть i функцiї ІМО, що стосуються полегшення мiжнародного морського судноплавства. Дiяльнiсть цього Комiтета спрямована на з полегшення формальностей i документацiї, якi потребують суди при пiдходi i вiдходi суден з портiв чи iнших термiналiв.
Всi Комiтети є вiдкритими для участi всiх урядiв-членiв на рiвнiй основi. Також є кiлька пiдкомiтетiв, назви яких вказують на питання, якими вони займаються : безпеки i судноплавства; радiозв’язку, пошуку i порятунку; перевезення небезпечних вантажiв; протипожежного захисту та iн.
Секретарiат ІМО складається з Генерального Секретаря ІМО - головного адмiнистративного посадовця органiзацiї - i персоналу Секретарiату. Генеральний Секретар ІМО призначається Радою зi схвалення Асамблеї. Структура Секретарiату спрямована на забезпечення дiяльностi основних органiв органiзацiї. Обов'язок Секретарiату - пiдготовка i ведення усiєї документацiї органiзацiї. Усi нормативнi i правовi документи, пiдготовленi в пiдкомiтетах i розглянутi на сесiях комiтетiв розглядаються i приймаються, як правило, на чергових сесiях Асамблеї Органiзацiї. Найбiльш серйознi, стратегiчнi рiшення можуть прийматися рiшеннями Дипломатичних Конференцiй.
Рiшення ІМО оголошуються у формi Резолюцiй Органiзацiї, до яких при необхiдностi можуть додаватися знову прийнятi документи (кодекси, циркулярнi листи, поправки до дiючих документiв - конвенцiї, кодексу i так далi). З урахуванням обумовлюваних умов i термiнiв набуття чинностi такi обов'язковi рiшення повиннi впроваджуватися Адмiнiстрацiями. Рiшення Асамблеї ІМО, якi не змiнюють або доповнюють прийнятi конвенцiї, носять рекомендацiйний характер i можуть виконуватися нацiональними морськими адмiнiстрацiями шляхом включення рiшень (чи створення на їх основi власних рiшень) в нацiональне законодавство.
iншими питаннями, що стосуються цiєї сфери.
Дiяльнiсть Мiжнародної Морської Органiзацiї спрямована в 4 напрямках:
1. Безпека;
2. Охорона на морi;
3. Запобiгання забруднення;
4. Іншi питання, що стосуються судноплавства.
Безпека мореплавання - найважливiша мета ІМО, тому досить характерно, що перша конференцiя, скликана в 1960 роцi, стосувалась саме цiєї проблеми. Ця конференцiя прийняла Конвенцiю по охоронi людського життя на морi (СОЛАС), яка вступила в силу в 1965 роцi. Конвенцiя СОЛАС охопила широке коло заходiв, спрямованих на пiдвищення безпеки судноплавства. Вони включали протипожежний захист, рятувальнi засоби, безпеку мореплавства. В 1974 роцi ІМО прийняла нову Конвенцiю СОЛАС. Вона включала прийнятi поправки та iншi оновлення. Державам - учасникам Конвенцiї СОЛАС для реалiзацiї державної полiтики з питань захисту суден i портових об'єктiв вiд пiратства, тероризму й актiв незаконного втручання пропонується виконати низку вимог, найбiльше важливими з яких є:
з попередження подiй, якi пов'язанi з порушенням безпеки суден або портових об'єктiв, що використовуються у мiжнароднiй торгiвлi;
2. призначення або заснування у рамках державного апарату "призначеного органу" (органу державного управлiння зi спецiальними повноваженнями в областi охорони суден i портових засобiв);
4. утворення в портах (на портових засобах) Служб морської безпеки (охорони);
5. проведення оцiнок охорони суден i портiв (портових засобiв);
7. встановлення рiвнiв (1, 2, 3) захисту суден i портiв (портових засобiв);
8. встановлення вимог щодо Декларацiї з охорони;
9. видачу Мiжнародних свiдоцтв з охорони суден;
10. обладнання суден автоматичними iдентифiкацiйними системами та технiчними засобами захисту.
Компанiя управляє групою одинадцяти геосинхронних телекомунiкацiйних супутникiв. Акцiї компанiї котируються на лондонськiй бiржi (ISAT). Послуги включають в себе як звичайний телефонний зв'язок, так i передачу даних, а також передачу сигналiв лиха. Зв'язок здiйснюється за допомогою спецiальних цифрових радiопередавачiв термiналiв. Сигнал передається на один iз супутникiв i потiм ретранслюється на наземну станцiю. Таким чином забезпечується надiйний зв'язок у вiддалених районах.
ІМО завжди надавала великого значення пiдготовцi суднового персоналу, тому в 1978 роцi була скликана конференцiя, яка прийняла Мiжнародна конвенцiя про пiдготовку i дипломування морякiв та несення вахти. Конвенцiя вступила в силу в 1984 роцi. Вона вперше встановила, прийнятi на мiжнародному рiвнi, мiнiмальнi стандарти для екiпажiв. В 1995 Конвенцiя була переглянута з метою надати органiзацiї право на ряд процедур по пiдготовцi i контролю кадрiв. Поправки вступили в силу в 1997 роцi.
Питання охорони на морi вперше зайняло важливе мiсце в дiяльностi ІМО в жовтнi 1985 року, коли був захоплений iталiйський круїзний лайнер. ІМО прийняла резолюцiю про мiри по запобiганню незаконних актiв проти безпеки суден, пасажирiв та екiпажiв. В березнi 1988 року була прийнята Конвенцiя по боротьбi з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства (Конвенцiя БНА). Надзвичайно важливим було прийняття Мiжнародного кодексу по охоронi суден i портових засобiв. Цей кодекс встановив ряд вимог, що стосуються забезпечення безпеки на суднах i портах. Також Органiзацiя прийняли цiлий ряд найважливiших мiжнародних конвенцiй, резолюцiй, кодексiв i рекомендацiй, спрямованих на забезпечення безпеки мореплавства i охорону довкiлля. Основна мета цих документiв - пiдвищення безпеки мореплавства шляхом обов'язкового застосування єдиних для усiх встановлених стандартiв як при управлiннi суднами з берега, так i в процесi їх експлуатацiї екiпажами.
Важливим напрямком дiяльностi ІМО є запобiгання забруднення. Конвенцiя по запобiганню забруднення моря нафтою була прийнята в 1954 роцi, а в 1969 роцi були прийнятi ряд поправок з метою оновлення документа. Протягом наступних декiлькох рокiв з середини 60-х рокiв ХХ столiття ІМО представила ряд заходiв, спрямованих на запобiгання аварiям танкерiв, а також мiнiмiзацiю наслiдкiв цих аварiй. Вона також зайнялася питаннями погроз довкiллю, викликаними рутинними дiями, такими як чищення нафтових танкiв, а також скидання вiдходiв машинних примiщень - по тоннажу вони викликають бiльш велику загрозу нiж випадкове забруднення. Найбiльш важливою з цих заходiв стала Мiжнародна конвенцiя по запобiганню забруднення з суден (International Convention for the Prevention of Pollution from Ships, MARPOL - МАРПОЛ), прийнята в 1973 роцi, i змiнена Протоколом 1978 року (МАРПОЛ 73/78). Вона охоплює не лише випадковi i/або експлуатацiйнi забруднення довкiлля нафтопродуктами, але також i забруднення моря хiмiкалiями, вантажами в пакетованiй формi, стiчними водами, смiттям i забруднення повiтряного середовища.
мiжнародний морський органiзацiя
Роздiл 2.
Участь України в Мiжнароднiй Морськiй Органiзацiї
Україна стала членом Мiжнародною морською органiзацiєю (ІМО) 28 березня 1993 року (постанова ВРУ вiд 04. 02. 94р. № 3938). За час свого членства Україна приєдналася до 17 правових документiв ІМО, i ця робота триває.
Державний департамент морського та рiчкового транспорту Українi було створено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30 березня 2000 року. Однiєю з найважливiших дiлянок роботи Департаменту є впровадження Мiжнародного кодексу з охорони суден i портових об'єктiв (Кодекс ISPS) в морську галузь України. Цi мiжнароднi документи вводять у морську галузь України нову сферу дiяльностi - забезпечення i пiдтримування морської безпеки ("морська безпека" - комплекс заходiв, а також людськi i матерiальнi ресурси, якi призначенi та застосовуються для пiдтримування стану захищеностi iнтересiв особи, суспiльства i держави суден, вантажу та iнфраструктури портiв вiд пiратства, тероризму та актiв незаконного втручання в їх дiяльнiсть).
Основна мета Кодексу ISPS полягає в розробцi стандартизованих, унiфiкованих методiв i процедур для оцiнки ступеня загрози, даючи Урядам можливiсть протидiї їй шляхом введення вiдповiдних рiвнiв безпеки (охорони) на суднах i на портових засобах.
Для забезпечення функцiонування нової сфери дiяльностi (морської безпеки) на морському i рiчковому транспортi, на сьогоднiшнiй день Державним департаментом морського i рiчкового транспорту, що призначений органом державного управлiння зi спецiальними повноваженнями в областi охорони суден i портових засобiв, проведенi наступнi заходи:
1. Регiстром судноплавства України з залученням представникiв Комiтету з безпеки на морi проведено семiнар щодо впровадження Кодексу ISPS в морську галузь України для судноплавних компанiй;
2. розроблена та затверджена Програма пiдготовки фахiвцiв служб морської безпеки;
3. визначенi учбовi заклади, яким доручається проводити пiдготовку за цiєю програмою;
4. розробляються понад 30 нормативне правових документiв щодо виконання вимог Кодексу ISPS.
Виходячи з нових завдань, що постали перед водним транспортом в умовах зростання обсягiв перевезень та вiдновлення реального сектору економiки, зростання попиту на транспортнi послуги, активiзацiї процесiв iнтеграцiї транспортно-дорожнього комплексу України до європейської та свiтової транспортних систем все важливiшою стає проблема задоволення потреб економiки та соцiальної сфери у повному та якiсному забезпеченнi перевезеннями.
Висновок
Дiяльнiсть Мiжнародної Морської Органiзацiї є надзвичайно важливою, оскiльки вона спрямована на скасування дискримiнацiйних дiй, що зачiпають мiжнародне торговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандартiв) по забезпеченню безпеки на морi i запобiганню забрудненню з суден довкiлля, в першу чергу, морського. Важливим напрямком дiяльностi ІМО є запобiгання забруднення, це надзвичайно важлива сфера спiвпрацi держав, адже забруднення морiв та океанiв нафтою, яка перевозиться на танкерах, може спричинити техногеннi катастрофи, наслiдки яких важко усунути. Найважливiша мета ІМО - безпека мореплавання, це теж надзвичайно важлива сфера, яка на сучасному етапi потребує плiдної спiвпрацi держав. Зважаючи на численнi випадки морського пiратства, захоплення суден та заручникiв з вимогою викупу, мiжнародне спiвтовариство повинне активно спiвпрацювати у сферi забезпечення безпеки, прийняти новi декларацiї i рiшення, якi б мали вiдповiдати сучасним загрозам.
Мiжнародна Морська Органiзацiя сприяла прийняттю близько 50 конвенцiй i протоколiв, а також бiльш нiж 1000 кодексiв i рекомендацiй, якi стосуються безпеки i охорони на морi, запобiгання забрудненням i iншими питаннями, що стосуються цiєї сфери.
Лiтература
1. Мiжнароднi органiзацiї: Навч. посiб. / За ред. О. С. Кучика. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Знання, 2007. - 749 с.
3. Офiцiйна сторiнка Мiжнародної Морської Органiзацiї – Доступно з www.imo.org
4. Коротка iсторiя Мiжнародної Морської Органiзацiї – Доступно з http://www.imo.org/About/HistoryOfIMO/Pages/Default. aspx
5. Комiтет ІМО з безпеки – Доступно з http://www.marinelink.com/news/article/imo-safety-committee-piracy-on-agenda/330733. aspx
6. Комiтет з питань навколишнього середовища – Доступно з http://www.marinelink.com/news/article/imo-environment-committee-issues-measures/331288. aspx
| 
