План
Список лiтератури
Взаємовiдношення iсламської республiки Ірану i країн Центральної Азiї
У 90-i роки зовнiшньополiтичний курс ІРІ зазнав певнi змiни, зовнiшньополiтична стратегiя стала характеризуватися бiльшою помiрнiстю. Повернути Ірану минулу роль вiдповiдальної регiональної держави. У Іранi все бiльше уваги стала придiляти вiдносинам з безпосереднiми сусiдами.
Пiсля розпаду СРСР Іран дiстав можливiсть вiльно розвивати вiдношення з країнами Центральної Азiї, що було неможливе ранiше, коли всi зв'язки контролювалися центральним керiвництвом СРСР i його зовнiшньополiтичним вiдомством. З iншого боку, вакуум, що утворився пiсля зникнення Радянського Союзу, поспiшили заповнити не тiльки Іран, але i iншi сили, присутнiсть яких в регiонi, а особливо в безпосереднiй близькостi вiд своїх меж, що не влаштували Іран у всiх аспектах.
але i джерелом можливих погроз, як для регiональної, так i для свiтової безпеки. Із старовини характерними особливостями Центральної Азiї були полiетнiчнiсть i багатоконфесiйнiсть. Центральна Азiя була мiсцем зiткнення багатьох народiв взаємообмiну культур i традицiй. Столiттями спiвiснували, пропагувалися i розповсюджувалися рiзнi релiгiї. В нашi днi 36. Не можна виключати того, що даний регiон може перетворитися на вогнище етнiчних конфлiктiв.
Нерiдко говорять про можливiсть iсламiзацiї центральноазiатських республiк, про вiрогiднiсть їх перетворення на джерело iсламського екстремiзму. У регiонi гостро коштують проблеми i iншого плану. Наприклад, предметом особливого неспокою став екологiчний стан Каспiйського моря, здатний вплинути не тiльки на прибережнi райони, але i на розташування свiтової екологiї в цiлому.
Пiсля розпаду СРСР загострилася соцiальна напруженiсть в регiонi, що стала в значнiй мiрi результатом погiршення економiчного стану в нових незалежних державах Центральної Азiї. Збiльшилася небезпека виникнення конфлiктiв на етнiчному, нацiональному, конфесiйному грунтi. Іран потенцiйно уразливий з погляду внутрiшнiх етнiчних конфлiктiв i, якщо вiдбудеться дестабiлiзацiя обстановки в будь-якiй з центральноазiатських республiк, внутрiшнi проблеми регiону можуть вийти з-пiд контролю. Все це, природно, не могло не викликати стурбованостi ІРІ, i Центральна Азiя стала об'єктом пильної уваги Ірану, перетворилася на один з основних напрямiв його зовнiшньої полiтики, що зберiгається i зараз i вiдкрито визнається керiвниками iранського зовнiшньополiтичного вiдомства. Окрiм цього, у Ірану складнi вiдносини з сусiдами: у регiонi Ближнього i Середнього Сходу i Перської затоки йому доводиться миритися з положенням, що склалося, диктується арабськими державами i частково Сполученими Штатами, що залишає Ірану мало мiсця для активної дiяльностi. Навпаки, Центральна Азiя надає йому такi можливостi, чого вимагає i ситуацiя, що складається навколо Каспiйського моря. Пiвнiчним провiнцiям гостро необхiднi постачання енергiї, газу, особливо для потреб населення. Природно його вигiдно поставляти з району Каспiйського моря, чим переправляти з набагато вiддаленiших родовищ на пiвднi країни.
Крiм збереження стабiльностi в регiонi, недопущення розвитку нацiональних рухiв, Ірану необхiдне i встановлення з центральноазiатськими країнами мiцних полiтичних, економiчних i культурних зв'язкiв. Природно, хотiли б в Тегеранi i розповсюдження в Центральнiй Азiї iсламських цiнностей, оскiльки Іран хоче виступати також i в ролi лiдера iсламського миру, але iранське керiвництво достатнє розумно, щоб не акцентувати питання полiтики i iдеологiї в своїх вiдносинах з цими країнами. Жодне з урядiв центральноазiатських республiк не схильне до встановлення у себе iсламського порядку, всi пiдтримують близькi вiдносини з Туреччиною, Сполученими Штатами, багато з Ізраїлем.
Ірано-iзраїльський конфлiкт
15 серпня 2004 — Іран заявив, що вся територiя Ізраїлю тепер знаходиться в радiусi поразки нових iранських балiстичних ракет «Шехаб-3». Були проведенi демонстрацiйнi випробування ракети «Шехаб-3» з радiусом поразки 1300 км., при цьому Іран заявив, що йому вдалося пiдвищити її точнiсть. Вiдповiддю на це стали проведенi Ізраїлем 28 липня 2004 випробування модифiкованої системи ППО Arrow II, створеної за сприяння США i покликаної захистити країну вiд iранської загрози. 18 серпня — Іран заявив, що завдасть у вiдповiдь удару по ядерному реактору в Дiмонi на пiвднi Ізраїлю, якщо той посмiє атакувати iранську АЕС в Бушерi. Цi вислови є реакцiєю на неодноразовi заяви Ізраїлю про те, що вiн не допустить, щоб Іран володiв ядерною зброєю, i для запобiгання цього готовий на все, включаючи удари по iранських ядерних об'єктах. По розпорядженню прем'єр-мiнiстра Арiеля Шарона в iзраїльськiй розвiдцi «Моссад» створений спецiальний вiддiл, що займається iранськими ядерними програмами.
Вiдносини Тегерану з Іраком
Вiдносини мiж Іраном та Іраком ускладнилися незабаром пiсля передачi американцями влади в Іраку тимчасовому уряду в серединi 2004. Тегеран вiдмовився визнати новi властi, а мiнiстр оборони Іраку в газетному iнтерв'ю звинуватив Іран в прямому втручаннi у внутрiшнi справи Іраку, захопленнi декiлькох iракських прикордонних постiв, засиланнi до Іраку численних шпигунiв, а також зажадав негайного повернення бойових лiтакiв, переданих Ірану Саддамом Хусейном в 1991, перед початком вiйни в Персидськiй затоцi. Тегеран вiдмовився, заявивши, що переговори iз цього приводу вестиме лише з демократично вибраними властями Іраку. Духовний лiдер Ірану Алi Хаменєї звинуватив тимчасовий уряд Іраку в «прислуговуваннi» американцям. Одночасно в Ен-наджафi знов спалахнуло повстання шиїта. При цьому лiдера повстання, Моктаду ас-Садра, давно вважають «людиною Тегерана». Мiнiстр оборони Іраку прямо звинуватив Іран в органiзацiї цього заколоту, пiдтримцi Моктади ас-Садра, i назвав Іран «ворогом номер один». Тегеран, у свою чергу, призвав своїх громадян вiдмовитися вiд поїздок до Іраку, зокрема вiд паломництва в священнi для шиїтiв мiста Ен-наджаф i Кербелу.
7 серпня посольство Ірану в Багдадi пiддалося мiнометному обстрiлу, а наступного дня до антиiранської кампанiї несподiвано приєдналися iракськi бойовики. Угрупування «Ісламська армiя в Іраку» викрала iранського консула в Кербелi, звинувативши його в розпалюваннi мiжконфесiйного конфлiкту мiж общинами шиїту i суннiтської країни. На сьогоднiшнiй день вiдносини мiж Іраном i Іраком знаходяться у стадiї ворожостi i нерозумiння оскiльки уряд Іраку контролюється вiйськовими вiйськами США що викликає в Іранi бурю протесту i обурення.
Сучаснi мiжнародно-економiчнi вiдносини Росiї з Іраном
Із-за зростання напруженостi у вiдносинах iз Заходом, в першу чергу, з США, Іран знайшов пiдтримку на сторонi Росiї. Керiвництво Ірану надзвичайно зацiкавлене в тому, щоб обмежити вплив США в Центральнiй Азiї i на Ближньому Сходi. В зв'язку з цим президент Ірану Махмуд Ахмадiнежад форсував переговори про вступ Ірану до Шанхайської Органiзацiї Спiвпрацi (ШОС), i в 2005 за iнiцiативою Росiї йому був наданий статус спостерiгача (правка №6). Незабаром, можливо, початок повноцiнної участi Ірану в цiй органiзацiї. Зближення Ірану на ШОС зважає найбiльшим дипломатичним успiхом країни з часу Ісламської революцiї.
За посередництва Росiї в травнi 2004 Іран пiдписав з Вiрменiєю договiр про постачання газу в цю країну на ТЕС в мiсто Раздан, оскiльки через нестабiльну ситуацiю, пов'язану з «Революцiєю троянд» в Грузiї, Росiя не могла гарантувати безперебiйнi постачання газу до Вiрменiї. Проте, «Газпром», що володiє блок-пакетом акцiй «Армросгазпрому», намагається обмежити постачання з Ірану.
Вiйськово-технiчна спiвпраця
танкiв Т-72, БМП, лiтакiв, ракет, але пiд тиском Сполучених Штатiв в 1995 Росiя заморозила постачання Ірану вiйськової технiки. З часом ситуацiя налагодилася. Сьогоднi Іран i Росiя активно розвивають вiйськово-технiчну спiвпрацю. Росiя вельми успiшно використовує санкцiї захiдних країн вiдносно Ірану, поставляючи свою вiйськову технiку — лiтаки Су-27, МІГ-29, Мул-76, системи ППО Тори i т. д., поступово замiнюючи захiдну технiку.
У 1995 був пiдписаний контракт на будiвництво атомної електростанцiї в мiстi Бушер на пiвднi Ірану. Будiвництво ведеться з 1998 компанiєю «Атомстройекспорт».
Іранська ядерна програма є проблемним питанням у вiдносинах Росiї i США. Росiя всiляко захищає контракти з Іраном вiд мiжнародних санкцiй. Сполученi Штати часто iнiцiюють в Радi Безпеки ООН розгляд резолюцiй по «iранському атомному досьє», якi в початковому варiантi мiстять погрози санкцiй i застосування вiйськової сили, але пiсля дебатiв з Росiєю i коректування їх ухвалення вже фактично не несе нiякого значення. На сьогоднiшнiй день Росiя зводить Атомну станцiю в Бушерi через вiдмову початкового будiвничого - Нiмеччини. З економiчної точки зору цей проект вигiдний для Росiї, але вiдносини свiтового спiвтовариство настроєне негативно до розробки атома в мирних цiлях в Іранi, оскiльки вони бачать пряму загрозу тобто перетворення мирного атома на смертоносну зброю у зв'язку з цим будiвництва АЕС в Бушере включає до Росiї в «список країн стратегiчно небезпечних».
Про торговельно-економiчну спiвпрацю Росiї з Іраном в 2005г. Об'єм товарообiгу Росiї з Іраном збiльшився в порiвняннi з 2004р. на 4%-до 2,1 млрд. дол., зокрема росiйський експорт - до 2 млрд. i iмпорту - до 126 млн. За рахунок скорочення в 2005р. у три рази постачань до Ірану росiйської нафти i нафтопродуктiв по операцiях "swop" зростання експорту в порiвняннi з 2004р. сповiльнився до 2,6% i визначався в основному збiльшенням постачань сталевого прокату. У 2005р. у структурi росiйського експорту частка чорних i кольорових металiв i виробiв з них склала 68,5%, нафти i продуктiв її переробки. 10%, машинного устаткування i транспортних засобiв-7,6%. Деревини i целюлозно-паперових виробiв -7,5%, продукцiї хiмiчної промисловостi -2,1%. Імпорт товарiв з Ірану зрiс на 17,6% в основному за рахунок збiльшення об'ємiв постачань до Росiї концентратiв руд кольорових металiв. У 2005р. у росiйському iмпортi основними товарними групами, поданим ГТК Росiї, були; продовольчi товари i сiльськогосподарська сировина -43,2%, продукцiя гiрничорудної промисловостi -7,6%, машини, устаткування i транспортнi засоби -6,8%, хiмiчнi товари, з'єднання волокна -6,2%,текстиль, вироби з текстиля i взуття -3,3%. У 2005р. був пiдписаний або узгоджений ряд крупних контрактiв на постачання комплектного i розрiзненого устаткування, послуг з його монтажу i пуску в експлуатацiю. Федеральним космiчним агентством РФ пiдписаний контракт на розробку, виробництво i запуск iранського супутника зв'язку "Зохре", а також на будiвництво в Іранi наземного комплексу космiчного зв'язку. Росiйським ракетоносiєм з космодрому Плесецк здiйснений запуск iранського супутника зв'язку "Сина-1". В минулому роцi були визнанi кращими iнженернi рiшення i технологiчнi умови тендерної пропозицiї на будiвництво в Іранi ТЕС "Табас" на вугiльному паливi В "Технопромекспортом".
"Авiаекспорт» з компанiєю "Iran Air"на постачання 5 лiтакiв "Ту-204-100". Выполнение цих контрактiв дозволило значно збiльшити в 2006р. об'єми постачань до Ірану росiйського устаткування i машино-технiчнiй продукцiї.
", здiйснюване росiйською компанiєю ЗАТ "Атомстрой-експорт» на умовах генерального пiдряду. На початку 2006 р. на об'єктi працювала до тисячi росiйських фахiвцiв, об'єм виконання основних видiв робiт за контрактом склав: проектування -96,7%, будiвельнi роботи -90%, постачання устаткування -98,2%, монтажнi роботи -48,4%. У 2005р. iранська сторона запропонувала програму енергетичної спiвпрацi в нафтогазовiй сферi i в електроенергетицi. У газовiй промисловостi, Мiнiстерство нафти Ірану зацiкавлене в спiвпрацi з Росiєю. У створеннi потужностей по виробництву, зберiганню i постачанням на експорт природного газу, а також в реалiзацiї проекту транзиту росiйської нафти з району Каспiйського моря в iранськi порти Персидської затоки на умовах "swop" i здiйсненнi (за участю росiйських iнвестицiй) геологорозвiдки i здобичi нафти i газу в iранському секторi цього моря, включаючи територiї, оспорюванi сусiднiми прикаспiйськими державами. ВАТ "Росiйськi залiзницi» спiльно з iранськими i азербайджанськими партнерами бере участь в проектi будiвництва в Іранi залiзничної лiнiї Астара - Решт - Казвiн. Почалася реалiзацiя угоди мiж Росiєю, Іраном i Азербайджаном по об'єднанню i синхронiзацiї енергосистем трьох країн для здiйснення сезонного обмiну електроенергiєю. На територiї Ірану прокладається нова лiнiя електропередачi до азербайджанської межi, яка дозволить в 2006р. реалiзувати спiвпрацю мiж енергетичними вiдомствами Ірану, Азербайджану i Росiї. ВАТ "Газпром" у складi косорцiуму з французькою компанiєю "Total Fina Elf" i малазiйської "Petronas" завершило роботи по освоєнню шельфового газоконденсатного родовища "Южнипарс" i в даний час в рамках контракту на умовах "buy-back" здiйснює розрахунки з iранською стороною по поверненню вкладених в проект засобiв. Вартiсть проекту складає близько 2 млрд. долл., пайова участь "Газпромуа"-30%. Перспективним проектом за участю "Газпрома" є також будiвництво газопроводу з Ірану до Індiї i Пакистану. Іранська сторона спiльно з незалежними експертами веде оцiнку пропонованих маршрутiв, сухопутного через Пакистан i морського уподовж побережжя Пакистану. "Газпром" будує в Іранi пiдземнi сховища газу i розробляє генеральну схему розвитку газорозподiльної мережi країни, а також бере участь в будiвництвi i обслуговуваннi регiональних газових мереж. Компанiя "Татнафта" створила спiльне (з рiвними долями участi) росiйсько-iранське пiдприємство "Pars-Татнафта" для веденнi в Іранi робiт в нафтогазовiй i нафтохiмiчнiй промисловостi.
Вона завершила виконання зобов'язань за контрактом на геофiзичнi дослiдження методом сейсмолокацiї бiчного огляду в районi родовища Монд. В даний час продовжується реалiзацiя в Іранi наступних контрактiв; демеркаптанiзацiя нафти (росiйськi технологiї застосовуватимуться на одному з НПЗ на про. Харк); пошук прiсних вод методом ядерний-магнiтного резонансу (ЯМР-томографiя) в районi р. Ассалуйе. Ведуться переговори про збiльшення об'єму випуску моторних масел на заводi компанiї "Behran Oil" за росiйською технологiєю i про будiвництво заводу по виробництву синтетичних моторних масел. З компанiєю "PEDEC" обговорюється можливiсть змiни складу i об'ємiв робiт на родовищi “Загех” у зв'язку iз завершенням першої фази робiт."Lukoil Overseas Holding Ltd." придбав 4 частку в геологорозвiдувальному проектi "Анаран"(нафтовий блок в пров. Илам на межi з Іраком) у компанiї "Hydro Zagros”.
Криза взаємин мiж Іраном i США
Кажучи про сфери взаємних iнтересiв мiж США i Іраном, в яких повинна розвиватися спiвпраця, держсекретар Кандалiза Райс назвала наступнi сфери iнтересiв:
вiдносин мiж Азербайджаном i Вiрменiєю, розвиток економiки регiону, розвиток дипломатичних вiдносин, охорона культурно-iсторичних пам'ятникiв i захист навколишнього середовища.
анти-iзраiльської позицiї в питаннi близькосхiдного врегулювання i його зусиллям по створенню потенцiалу для виробництва ядерних озброєнь. Обрання президентом Хатинами послужило для американського Державного департаменту знаковим моментом. Тому що, хоча зовнiшня полiтика ІРІ i не змiнювалася, у внутрiшньому життi почалися змiни. Але з приходом М. Ахмадинежада зовнiшня полiтика з США погiршала iз за програми Ірану з розвитку мирного атома. США категорично засуджує уряд Іран i намагається рiзними способами заморозити розробку програми по створенню зброї масового поразки.
Звичайно, больовими крапками у вiдносинах Ірану з свiтовою спiльнотою залишаються пiдтримка органiзацiй iсламiзму, визначуваних Ізраїлем i США як терористичнi, i програм створення атомної енергетики, здiйснюваної зараз з допомога Росiї. І хоча Іран заперечує плани створення ядерної зброї, виключати таку можливiсть не можна. Іран знаходиться мiж Ізраїлем, з одного боку Індiєю i Пакистаном з iншою, ядерними технологiями, що розташовують, або бомбами, але на вiдмiну вiд Ірану учасниками ДНЯО, що не Є. І якщо де-факто свiтова громадськiсть визнала право Індiї володiти необхiдними засобами заборони (Індiя розглядає ядерну зброю як засiб мiнiмальної заборони), то Іран також може розглядати можливiсть створити ядерну зброю як виклик що почався в регiонi його Розповсюджень.
1. Агеева, И. А Страны мира/ И. А Агеева. – М.; Олма-Прес; ОАО ПФ «Красный Пролетарий», 2005. -608с.
2. Ахмедов, В. М, Кулагин, Л. М Иран выходит из изоляции/ В. М Ахмедова Л. М Кулагин. - М.; Институт востоковедения РАН, 2002. -149с.
3. Арабаджян, А. З Сверхдержавы и Иран/ А,З Арбаджян. - М.; Издат. «Крафт +», 2002.
4. Арунова, М. Р. РФ – ИРИ./М. Р. Арунова. - М.; Кол. авторов 2001. -184с.
8. Торкунов, А. В Современ. МО/ А. В Торкунов. – М.; РОССПЭН, 2001. – 584 с.
9. Хуторская, В. В Взаимоотношения ИРИ и стран Центральной Азии/ В. В Хуторская. - М.; Колл. Авторов, 2002. - 220 с.
|
