Основні центри та особливості проведення міжнародних виставок та ярмарок

Основнi центри та особливостi проведення мiжнародних виставок та ярмарок МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кафедра «Мiжнародної економiки» З дисциплiни «Мiжнародна торгiвля» На тему: студента денної форми навчання спецiальностi «МЕК», курсу V Мельниченко Валерiї Сергiївни Марiуполь – 2008 Змiст Вступ. 3 Сутнiсть, типи мiжнародних виставок та ярмарок та їх функцiї 4 Органiзацiя участi у мiжнародних ярмарках (виставках). 7 Основнi центри проведення мiжнародних ярмарок та виставок. 12 Висновки. 14 Список використаної лiтератури. 15 Вступ Сучасна економiка розвинутих країн характеризується змiнами в поведiнцi покупцiв, появою нової шкали цiнностей щодо визначення потреб, статичнiстю ринкiв, конкуренцiєю, що постiйно зростає, та потребою у повсякчасному оновленнi як процесу виробництва, так i процесiв комунiкацiї. Динамiзм розвитку породжує намагання пiдприємств позбутися вузьких торгових зв'язкiв i шукати новi способи дiлових контактiв. Вiдповiдно змiнилося колишнє байдуже ставлення пiдприємств до виставок i ярмаркiв, якi нинi вважають однiєю з вирiшальних складових системи: клiєнт — конкурент — оновлення. Значнi змiни сталися i в галузi комунiкацiй. Сучасна iнтернацiоналiзацiя економiки розвинутих країн створює умови для переходу вiд iндустрiального до iнформативного суспiльства. Останньому притаманнi такi риси: • постiйне зменшення тривалостi життєвого циклу товарiв; • активна участь споживачiв у формуваннi подiй в економiцi; Тому найбiльшим клопотом кожного сучасного пiдприємства є бажання забезпечити собi тривале перебування у свiтовому пiд­приємницькому товариствi. Адекватним засобом для цього є система торгових виставок та ярмаркiв. Вона забезпечує як поширення, так i отримування широкого спектра економiчних, технiчних i комерцiйних повiдомлень за доступної їхньої вартостi. На думку фахiвцiв вона забезпечує: швидку реакцiю на вимоги ринку допомогою товарiв, якi поєднують високу якiсть, сучаснi в дизайн i новi технологiї; вiдповiднiсть виготовленої продукцiї вимогам ринку; гнучку адаптацiю до еволюцiї економiчного середовища; точне прогнозування дiй конкурентiв та винахiдливiсть у створеннi нових цiнностей. Сутнiсть, типи мiжнародних виставок та ярмарок та їх функцiї У свiтовiй практицi такими iнструментами, як виставки та ярмарки, користуються майже всi компанiї, задiянi у мiжнароднiй дiяльностi, або тi, якi планують вийти на свiтовий ринок. Першим кроком у цьому напрямi, який надасть компанiї новi бiзнес–контакти, перспективи розвитку, iдеї, нове бачення ринку, зробить її вiдомою для партнерiв, i є участь у мiжнародних виставках–ярмарках. ст. спостерiгається розквiт ярмаркiв у районi Кампанiї, пiзнiше їх проведення розповсюджується у Францiї, i Фландрiї, Швейцарiї, Англiї та iнших країнах. Причиною появи ярмаркiв стало те, що виробники почали обмiн результатами своєї дiяльностi i вiдразу з'явилась необхiднiсть привернення уваги до пропонованих товарiв. Наука виставкової справи формувалась на звичайних базарах, якi поступової перетворювались на своєрiднi iнформацiйнi центри нацiонального i мiжнародного масштабу. Вiд них в усi боки свiту тягнулись своєрiднi комунiкацiї у виглядi караванних i морських шляхiв. Поступово стихiя базару виробила неписанi, але добре зрозумiлi та чiтко виконуванi принципи взаємовiдносин мiж суб'єктами угод, що призвело до нового етапу органiзацiї торгiвлi — ярмарку. Таким чином, явище торговельних виставок та ярмаркiв виходить з необхiдностi зустрiчi попиту та пропозицiї. За визначенням Мiжнародного бюро виставок, виставка — це показ, яким би не була його назва, основна мета котрого полягає в ознайомленнi публiки шляхом демонстрацiї iз засобами, якi маються в розпорядженнi людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в однiй або кiлькох сферах дiяльностi або майбутнiх перспектив. собою великий ринок товарiв широкого вжитку та/або обладнання, дiє у визначенi термiни протягом обмеженого перiоду в одному i тому ж мiстi та на якiй експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукцiї для укладання торговельних угод у нацiональному та мiжнародному масштабах. Спiльними рисами виставок–ярмаркiв є те, що вони органiзуються фiзичними та юридичними особами, мають обмежену тривалiсть, дiють перiодично в постiйних або заздалегiдь визначених мiсцях, призначенi для великої кiлькостi експонентiв i вiдвiдувачiв i є органiзованими товарними ринками. Крiм того, кiнцевою метою органiзацiї як виставок, так i ярмаркiв є сприяння збiльшенню обсягiв реалiзацiї продукцiї, що виробляється на фiрмi, а основними видами контрактiв, що укладаються на мiжнародних виставках–ярмарках, є угоди за виставленими зразками (моделями, кресленнями, каталогами) з наступною поставкою товару та угоди на виставленi зразки (продаж самих експонентiв) з їх поставкою пiсля закiнчення виставки–ярмарку. Вiдмiнностi мiж виставками та ярмарками полягають у такому: стандартних, добре вiдомих товарiв стає неефективним, а тому цi два заходи найчастiше поєднуються у виставку–ярмарок; - головною метою ярмарку є укладання прямих торговельних угод по зразках продукцiї, а виставки — розповсюдження iнформацiї з кiнцевою метою стимулювання продажiв за зразками; В останнi десятирiччя iнститут виставок та ярмаркiв поступово трансформувався iз засобу презентацiї товару та демонстрацiї його асортименту за допомогою примiрникiв i зразкiв з метою безпосереднього продажу у засiб глобальної комунiкацiї. Сучаснi мiжнароднi виставки–ярмарки слiд розглядати як ефективний симбiоз iнструментiв маркетингу та метод мiжнародної торгiвлi. В цьому аспектi виставки та ярмарки являють собою не тiльки дзеркало технiчного розвитку галузi та канал реалiзацiї продукцiї, а й економiко–полiтичний форум прогнозування кон'юнктурних змiн, комунiкацiйний захiд з економiчним, полiтичним, соцiально–культурним контекстом. здiйснювати одночасно i комунiкативну, i цiнову, i збутову, i товарну полiтику свого пiдприємства. В той же час аналiз результатiв участi у виставкових заходах впливає на змiну вдосконалення маркетингової стратегiї пiдприємства. Мiжнароднi виставки та ярмарки виконують такi функцiї: при купiвлi тощо; 4. надають експонентам можливiсть побачити пропозицiю потенцiйних конкурентiв, їх новi iдеї, умови продажiв тощо; 5. значно скорочують час як клiєнтам, так i експонентам на пошук партнера та укладання контракту; 6. сприяють ефективному обмiну iнформацiєю; 8. пiдвищують авторитет експонента за умов його правильної полiтики щодо пiдготовки та участi у виставках та ярмарках; самої фiрми у майбутньому, до змiни її стратегiї). Сукупнiсть рiзновидiв виставок–ярмаркiв можна типiзувати за такими критерiями: мiсце проведення, радiус дiї, постiйнiсть мiсця проведення, частота проведення, широта номенклатури демонстрацiї/продажу, предмет демонстрацiї–продажу: 1. За мiсцем проведення виставки бувають мiсцевi та зарубiжнi. 2. За радiусом дiї їх подiляють на регiональнi, мiжрегiональнi та всесвiтнi. 3. За постiйнiстю мiсця проведення – постiйнi, змiннi та пересувнi. 4. За частотою проведення – перiодичнi та постiйно дiючi. 5. За широтою номенклатури демонстрацiї/продажу – унiверсальнi, багатогалузевi, галузевi, спецiалiзованi. 6. За предметом демонстрацiї/продажу – споживчих товарiв, товарiв виробничо-технiчного характеру, iншi. Мiжнароднi виставки органiзовуються як усерединi країни, так за її межами. У них беруть участь експоненти та вiдвiдувачi з рiзних країн. Багатонацiонального характеру цi виставки набувають у Разi, коли хоча б 10—15 % експонентiв є представниками з–за кордону. Така мiжнародна виставка для нацiонального експонента є i мiсцевою, а для представника з iншої країни — зарубiжною. представники рiзних регiонiв свiту, та всесвiтнi (глобальнi), метою яких є показ досягнень країн–учасниць та основних мiжнародних органiзацiй у сферi науки, технiки, культури. На таких виставках представленi, як правило, майже всi 1 країни свiту. Запрошення взяти участь у всесвiтнiй виставцi держава–органiзатор надсилає дипломатичними каналами. Органiзацiя участi у мiжнародних ярмарках (виставках). Органiзацiя участi пiдприємства у виставцi (ярмарку) — це створення пiдприємством-експонентом такої органiзацiйної структури, яка б з максимальною ефективнiстю реалiзувала б наданi їй можливостi — люди, фiнансовi ресурси, експонати, а також тi переваги, що їх забезпечує пiдприємству-експоненту конкретна виставка (ярмарок). Органiзацiя участi у виставцi (ярмарку) будується на основi розробленого графiка дiяльностi, який враховує ту обставину, що процедура пiдготовки займає вiд 20 до 52 тижнiв залежно вiд розмiру пiдприємства, мiсця проведення акцiї i завдань, що стоять перед пiдприємством, яке вирiшило взяти участь у виставцi (ярмарку). Цей графiк повинен мiстити чiткий перелiк видiв робiт, точнi дати виконання i перелiк вiдповiдальних осiб. Без цього неможлива координацiя окремих дiй, їхньої послiдовностi, а за необхiдностi — певне коригування. Найефективнiшим методом Розробки плану є застосування принципiв сiтьового планування. У ходi пiдготовки до виставки (ярмарку) перiодично провадиться перевiрка готовностi з тим, щоб своєчасно вiдреагувати ц якiсь непередбаченi обставини. Важливу роль вiдiграє група людей, яка вiдповiдає за пiдготовку. До складу цiєї групи належать як позаштатнi працiвники, так i вiдповiдальнi працiвники самого пiдприємства. До першої категорiї належать проектувальники оформлювачi, виготовлювачi стенда, перевiзники, митний брокер (якщо це закордонна виставка або ярмарок) тощо, до другої - спiвробiтники пiдприємства-експонента, якi несуть колективну вiдповiдальнiсть за цю акцiю: фахiвцi з маркетингу, продажу, виробництва, реклами, зв'язкiв з громадськiстю тощо, а також робочий персонал стенда. Фахiвцi з органiзацiї виставок i ярмаркiв визначають поняття «персонал стенда» як сукупнiсть осiб з основними й допомiжними функцiями, на яких докладено вiдповiдальнiсть за органiзацiю та здiйснення участi в ярмарку (виставцi) i котрi мають ту саму мету — забезпечити усiх цiєї акцiї. Найважливiшою особою виставкового персоналу є його керiвник. Вiн починає виконувати свої функцiї ще на стадiї планування i закiнчує вже пiсля закриття експозицiї. Його призначають наказом по пiдприємству, вiн особисто шукає персонал, складає графiк виконання завдань, залучає позаштатних робiтникiв, керує стендом, контролює хiд робiт, тобто вирiшує всi питання до та в перiод функцiонування виставки (ярмарку). Пiсля закiнчення вiн звiтує керiвництву пiдприємства про результати участi в цiй акцiї. Вiн може також безпосередньо працювати на стендi, провадити презентацiю стенда, органiзовувати зустрiчi з перспективними вiдвiдувачами, приймати замовлення, розв'язувати конфлiктнi ситуацiї тощо. Отже, вiдповiдальний за стенд практично стає одноосiбним керiвником виставкового персоналу пiдприємства на весь час проведення виставки (ярмарку). 1) вид i характер виставки (загальна, галузева, вiдкрита для публiчного вiдвiдування); 2) розмiр стенда; 3) кiлькiсть i чисельнiсть груп вiдвiдувачiв-адресатiв; 4) специфiка цiлей участi пiдприємства-експонента; Існує помiтна рiзниця мiж ярмарками (виставками) товарiв широкого вжитку, де наголос робиться на укладаннi торгових угод, оскiльки вiдвiдувачi вже добре ознайомленi з такими чи подiбними товарами, i ярмарками (виставками) iнвестицiйних товарiв. Щодо останнiх, то укладання угоди потребує, як правило, кiлькамiсячних переговорiв (обговорення технiчних характеристик, умов ставки, особливостей застосування тощо), тому такi стенди мають здебiльшого iнформацiйно-ознайомлювальний характер. персоналу для участi у виставцi (ярмарку) охоплює такi аспекти, як коди спiлкування (усна й писемна мова, рухи тiла, вираз обличчя тощо); соцiальнi канони (нрави, звичаї, вiросповiдання, звички вiдвiдувачiв i персоналу); стиль реакцiї на подразники, який має гармонiювати з вимогами й цiнностями соцiального оточення; пiдприємницькi цiлi участi в конкретнiй виставцi (ярмарку). Пiдготовка персоналу починається iз загальної iнформацiї про: - роль i значення конкретної виставки (ярмарку) на ринку; - якiсний склад її традицiйних вiдвiдувачiв; - характер послуг, що пропонуються (можливостi, характернi риси, недолiки, специфiка, цiни й комерцiйнi умови); - конкурентнi позицiї самого пiдприємства та iнших пiдприємств-експонентiв, якi є конкурентами; - особливостi кожної групи адресатiв; Наступним етапом навчання персоналу є надання спецiальної iнформацiї такого роду: - способи полiпшення репутацiї фiрми й усвiдомлення того, що персонал стенда репрезентує пiдприємство на виставцi (ярмарку), а його дiї можуть змiцнити цю репутацiю або послабити її; також дати певний позитивний результат); - технiка контакту з вiдвiдувачем; - методи пробудження зацiкавленостi покупця за допомогою стендових засобiв комунiкацiї; - технiка ведення переговорiв. Найголовнiшою складовою частиною стенда є експонати. о му в ходi пiдготовки передовсiм треба визначити: що саме буде експонуватися, скiльки експонатiв необхiдно мати, як визначити їхню цiну. Щодо цього фахiвцi радять вiддiлу маркетингу розробити пропозицiї, котрi мають вiдображати результати сегментацiї ринку як за мiсцем проведення виставки (ярмарку), так i за мiсцем походження основних груп вiдвiдувачiв; що саме варто експонувати, залежить вiд цiлей участi в акцiї. Якщо метою участi є збiльшення обсягiв продажу, тодi основним критерiєм вибору буде широкий асортимент товарiв; якщо необхiдна демонстрацiя технiчних удосконалень та нововведень, тодi вибрати треба справдi нову, технiчно й естетично досконалу продукцiю; якщо необхiдна пiдтримка рекламної кампанiї, що розгорнулася в засобах масової iнформацiї, тодi вибiр концентрується на узгодженнi характеристик товарiв (цiна, якiсть, упаковка тощо), якi експонуватимуться, зi стратегiю рекламної кампанiї. Крiм того, необхiдно врахувати, що вибранi товари мають вiдповiдати характеру виставки (ярмарку), вимогам органiзаторiв, ураховувати наявнi технiчнi обмеження тощо. 1) високий рiвень технологiї; 2) якiсть; 3) надiйнiсть; 4) вiдповiднiсть технологiчним вимогам, принципам мiжнародного менеджменту та сучасного маркетингу; 5) вiдповiднiсть високим естетичним критерiям (високим споживчим стандартам) та сучасним ринковим тенденцiям; 6) оптимальне поєднання цiни та якостi; 7) емоцiйна принаднiсть. Кiлькiсть експонатiв визначається суто практично: виходячи з розмiрiв стенда, величини самих експонатiв i кiлькостi заходiв, якi необхiдно здiйснити в перiод проведення виставки (ярмарку). На питання про цiни рекомендують давати вiдповiдь залежно вiд внутрiшньої кон'юнктури пiдприємства та його полiтики в галузi цiноутворення. Необхiдно прийняти рiшення про спосiб оплати, спосiб доставки, обсяги замовлень, межi можливих знижок. Для цього необхiдно зiбрати якомога бiльше iнформацiї про цiни, етику, угоди й торговi звички конкурентiв, визначити реальну ситуацiю на ринку. Необхiдно також пiдготувати конкретнi пропозицiї для рiзних видiв покупцiв (оптових посередникiв, власникiв великих супермаркетiв, iмпортерiв тощо). Цi пропозицiї мають ураховувати обсяги замовлень, спосiб оплати (готiвкою, у кредит тощо), способи доставки (GIF, FOB тощо), змiни в курсi валют, можливi ризики, вартiсть страхування, тривалiсть дiї стимулюючих заходiв. • вивчити митнi формальностi й ретельно оформити всi супровiднi документи, такi як попереднiй рахунок (проформа), вiдповiднi сертифiкати, пакувальнi листки, розпiзнавальнi знаки товарiв; • перевiрити виконання належних валютних операцiй банка-ми-посередниками; • подбати про своєчасне отримання iнформацiї щодо специфiчних умов транспортування в країнi, де вiдбувається виставка (ярмарок) i про правильне маркування ящикiв мовою країни — органiзатора виставки (ярмарку); • своєчасно iнформувати транспортну органiзацiю про товари та iншi вантажi, якi необхiдно перевезти, їхню кiлькiсть, об'єм, вагу тощо; • пiдготувати необхiднi пакувальнi матерiали; • забезпечити своєчасне вiдправлення необхiдних iнструментiв та допомiжних матерiалiв для пакування товарiв пiсля закiнчення виставки (ярмарку); • спiльно з транспортною органiзацiєю скласти спецiальний графiк транспортування. Дуже важливою складовою частиною експозицiї є стенд як такий. Вiн створює загальний образ пiдприємства-експонента в мiнiатюрi, вiдображає його загальну пiдприємницьку культуру. Стенд — це комплекс орендованої пiдприємством площi, а також елементи конструкцiї (оформлення) та комунiкативних засобiв. Стенд має бути настiльки виразним, щоб з першого погляду розкрити мету участi експонента на виставцi (ярмарку) та закарбуватися в пам'ятi вiдвiдувачiв. Експонатами є також корпоративна комунiкацiя, дизайн та культура пiдприємства, якi зв'язуються з оформленням стенда. Тому стенд має поєднувати специфiку пiдприємства й характернi особливостi виставки (ярмарку). Нинi дизайнери все частiше вiдмовляються вiд традицiйних дерев'яних стендiв або прямого експонування продуктiв харчування на скляних чи металевих полицях, оскiльки вiдвiдувач, який проходить повз стенд, присвячує предметам на стендi не бiльше 2 сек. Отже, те нове, що пропонує виробник, необхiдно «подати» щоб одразу привернути увагу вiдвiдувача, примусити його зупинитися й ретельнiше роздивитись експонати. Вiдтак проблема розмiщення стенда є надзвичайно важливою. Фахiвцям вiдомо, що серйознi замовники не мають звички витрачати час на вiдвiдування тих залiв, якi їх не цiкавлять. А за спецiалiзацiї торгових виставок (ярмаркiв) значно збiльшується небезпека через невигiдне розмiщення стенда взагалi опинитися поза бажаним пiдприємницьким середовищем. Тому, коли немає можливостi забезпечити належне розмiщення, варто вiдмовитись вiд участi у виставцi (ярмарку). Вивчення планування виставкового залу допоможе пiдприємству вигiдно розмiстити стенд i навiть скористатися зi значного скупчення вiдвiдувачiв навколо стендiв-зiрок. Технiчнi характеристики залу (допустиме навантаження на пiдлогу, висота, розмiри дверей, наявнiсть колонад, вiдокремлених проходiв тощо) також впливають на розмiщення стенда. Крiм того, треба пам'ятати, що важливо не тiльки отримати добре мiсце в залi, а й утримати його на майбутнє, бо 60—70% вiдвiдувачiв, якi з професiйного iнтересу часто бувають на виставках (ярмарках), одразу бачать усi змiни в залi. Коли стенд постiйно перебуватиме на тому самому мiсцi, це додаватиме експоненту солiдностi та сприятиме визнанню професiоналiв. Крiм розмiру, експоненту треба точно визначити тип стенда, тому що вiд цього залежить зручнiсть доступу вiдвiдувачiв до експонатiв, вiльна площа стiн, де можна розмiстити як додатковi експонати, так i рекламнi матерiали. Тип стенда впливає на концентрацiю уваги вiдвiдувача, а також забезпечує належний контроль експонента над територiєю, що його оточує. Стенди розмiщуються як у закритому примiщеннi, так i на вiдкритому повiтрi. У закритому примiщеннi — це лiнiйний, кутовий стенди, «пiвострiв», «острiв», наскрiзний стенд, стенд «вiзавi». Кожний з них має вiдповiднi конструктивнi особливостi. Так, лiнiйний стенд має тiльки один чоловий бiк i є найбiльш поширеним. Кутовий — забезпечує доступ з двох бокiв, легко проектується i є майже iдеальним рiшенням. «Пiвострiв» вiдкрито з трьох бокiв, що дає змогу експонентовi легко контролювати прилеглу територiю. «Острiв» вiдкритий з усiх бокiв i забезпечує велику кiлькiсть можливих точок концентрацiї уваги вiдвiдувачiв. Наскрiзний стенд має доступ з двох бокiв i створює задовiльне поле огляду для вiдвiдувача. «Вiзавi» — це два лiнiйнi стенди, розмiщенi навпроти один одного. Стенди на вiдкритому повiтрi використовуються для великогабаритних експонатiв, якi заборонено експонувати у внутрiшнiх примiщеннях. Дизайн стенда є основним фактором презентацiї пiдприємства-експонента, а тому конструювання та оформлення стенда потребує залучення квалiфiкованих спецiалiстiв. У процесi проектування дизайну стенда необхiдно врахувати стратегiю маркетингу (тобто цiлi участi експонента в конкретнiй виставцi або ярмарку), засоби й методи комунiкацiї, фiрмовий стиль експонента, поведiнку конкурентiв та потреби службового персоналу. Тому правильно спроектований стенд, на думку фахiвцiв-стендистiв, повинен • полегшити зорове сприймання товарiв, що демонструються. Для цього не треба перевантажувати стенд кольоровими та конструктивними надмiрностями; усе має гармонiювати собою; • забезпечувати невелику кiлькiсть точок концентрацiї уваги, щоб, як то кажуть, «очi не розбiгалися»,- • мати iндивiдуальнiсть, щоб подати адресатам свiй особистий сигнал i створити належне враження у вiдвiдувачiв; • бути естетично привабливим, що досягається гармонiчним поєднанням усiх його елементiв з урахуванням сучасних напрямкiв дизайну; • вiдповiдати рiвню освiти та культури вiдвiдувачiв; • вiдповiдати певним технiчним вимогам: зручностi монтування та демонтажу, доступностi та мiцностi матерiалiв i т. п. На додачу цi вимоги треба поєднати з особливостями конкретної виставки (ярмарку), укластися в певний кошторис, урахувати оформлення стендiв основних конкурентiв та багато iнших факторiв. Проектна документацiя складається з генерального проекту стенда i окремих проектiв меблювання, освiтлення, аудiовiзуальних засобiв, електромонтажу, водопостачання, каналiзацiї тощо. Крiм того, розробляється технiчна специфiкацiя матерiалiв та iнших елементiв, якi мають вiдповiдати вимогам технiки безпеки згiдно з регламентом виставки (ярмарку). Основнi центри проведення мiжнародних ярмарок та виставок. номенклатурi товарiв. Нерiдко держава субсидує органiзацiю ярмаркiв i виставок за кордоном. Ярмарки набувають дедалi бiльшої ролi в мiжнародних економiчних вiдносинах, будучи одним iз дiйових засобiв розширення мiжнародної торгiвлi, сприяння мiжнародному науково-технiчному обмiну, установлення взаємовiдносин мiж країнами. До великих мiжнародних ярмаркiв належать постiйно дiючi торговельнi ярмарки в Нью-Йорку, Монреалi, Чикаго, Франкфуртi-на-Майнi, Ганноверi, Мiланi, Палермо, Парижi, Лiонi, Бордо, Марселi, Токiо, Осаке. У країнах Схiдної Європи видiляються ярмарки в Лейпцiгу, Брно, Пловдивi, Белградi, Загребi. У країнах, що розвиваються, найвiдомiшi ярмарки в Тунiсi, Касабланцi, Дамаску, Алжирi, Трiполi. На особливу увагу заслуговують Всесвiтнi торговi виставки, якi з'явилися на початку XIX ст. Вони вiдбивають технологiчний розвиток усього людства, а також завжди стають значною полiтичною та культурною подiєю. На честь таких виставок часто І створюються архiтектурнi шедеври: Кришталевий палац у Лондонi (1851), Ейфелева башта (1889) тощо. Кожна Всесвiтня виставка вiдповiдає якомусь важливому етапу розвитку цивiлiзацiї (винахiд електричної енергiї, телекомунiкацiй, спорудження видатних технiчних об'єктiв тощо). Всесвiтня виставка — це захiд, що має на метi продемонструвати засоби, якими володiє людство для задоволення своїх рiзноманiтних потреб. Безперечну роль торговельних виставок та ярмаркiв у всесвiтньому становленнi пiдприємництва пiдкреслює стабiльне збiльшення попиту на експозицiйнi площi, яке викликано пропозицiєю великої кiлькостi «експозицiйних» товарiв i послуг. Сьогоднi всесвiтня сумарна виставкова площа перевищує 100 млн.. м2, а кiлькiсть мiжнародних виставок–ярмаркiв досягає, за рiзним оцiнками, З—4 тис. щорiчно, тобто щоденно в свiтi вiдбувається 8—10 таких заходiв. Вiдповiдно в свiтi сформувались виставковi центри, серед яких беззаперечними лiдерами є європейськi країни Таблиця 3. 1 Найбiльшi виставковi центри свiту Мiсто Виставкова площа, брутто в павiльонах, тис м2 Нiмеччина Ганновер 487,9 Францiя Париж 333,6 Італiя Мiлан 270 Нiмеччина Франкфурт-на-Майнi 263 Кельн 250 Базель 185,5 Загреб 180 США Чикаго 174 Нiмеччина Дюссельдорф 171,3 Нiдерланди Утрехт 166,2 Нiмеччина Лейпциг 160 США 151,7 Валенсiя 140 Бельгiя Брюссель 135 Італiя Генуя 130,5 125,8 Богота 125 США Хюстон 119,9 Австрiя Вiдень 111,9 Нiмеччина Мюнхен 105 Польша Познань 103,2 США Лас-Вегас 102,2 Іспанiя Барселона 100 Канада Торонто 99,8 Чехiя Брио 99 Іспанiя Мадрид 97,2 Нiмеччина Ессен 90 Іспанiя Бiльбао 90 Нiмеччина Нюрнберг 86 Францiя Лiон 84 Італiя Болонья 83,7 США Нью-Йорк 83,6 Нiмеччина Берлiн 83,5 Алжир Алжир 80 Грац 79 США Атланта 78 США Луїсвiль 77,1 США 74,3 Болгарiя Пловдiв 73,6 Францiя Марсель 73 Швейцарiя 70,2 Швейцарiя Логанна 65 або управлiння ярмаркiв, функцiями яких є: розроблення положень про ярмарок i права участi в ньому; будiвництво i технiчне облаштування павiльйонiв; органiзацiя роботи щодо залучення iноземних учасникiв та iн. Питаннями регулювання дiяльностi ярмаркiв i виставок (упорядкування загального розкладу роботи, ратифiкацiя правових питань, виробiтку загальних правил участi в їхнiй роботi i т. д.) займаються Спiлка мiжнародних ярмаркiв, у якiй беруть участь 50 держав, i Мiжнародне бюро виставок, членом якого поряд iз багатьма iншими державами є й Україна. Таким чином, постанова питання про мiри наднацiонального регулювання, пов'язаного з дiяльнiстю мiжнародних товарних ринкiв, об'єктивно обумовлена подальшою iнтернацiоналiзацiєю господарського життя, зростанням економiчної взаємозалежностi, iнтеграцiйними процесами в мiжнароднiй торгiвлi. виставкову. Органiзацiя ж конгресiв, конференцiй, симпозiумiв та iнших подiбних заходiв, якi часто вiдбуваються паралельно з ярмарками–виставками, додають рiшучого внеску в обмiн дiловою iнформацiєю та сприяють розвитку наукових та економiчних зв'язкiв мiж експонентами i вiдвiдувачами, якi беруть у них участь. Висновки Торговельний ярмарок – короткочасний захiд, перiодично проведене в тому самому мiсцi, у рамках якого велика кiлькiсть пiдприємств за допомогою зразкiв представляє об'єктивний масштаб товарiв однiєї або декiлькох галузей, для того щоб вiдвiдувач - комерсант одержав ясне подання про їхнi пiдприємницькi можливостi, тодi як експонент за допомогою товарiв, що експонуються, прагне поширити iнформацiю про свою фiрму i її продукцiю й укласти прямi торговельнi угоди. Регулюванням дiяльностi виставок i ярмаркiв займаються як установи країн, на територiї яких вони проводяться, так i мiжнароднi органiзацiї. Пiдприємство може брати участь у торговельних ярмарках, виставках i iнших подiбних заходах усерединi країни й за рубежем як самостiйний експонент або в рамках групової участi (наприклад, павiльйон країни). Вiд способу участi в ярмарку або виставцi залежать методи його органiзацiї, бюджет витрат, а часто й кiнцевий результат. Пiдприємство самостiйно бере участь у тiм або iншому ярмарку або виставцi усерединi країни або за рубежем завжди за власною iнiцiативою й пiд свою вiдповiдальнiсть, i, таким чином, приймає на себе всi органiзацiйнi турботи й, як правило, самостiйно має всi витрати. Список використаної лiтератури 1. Бахрамов Ю. Организация внешнеэкономической деятельности. - СПб., 2003. 2. Боумен, Клифф. Основы стратегического менеджмента. - М., 1997. 4. Герчикова И. Организация и техника внешнеторговых операций на капиталистическом рынке. - М., 1995. 6. Дегтярева О. И. Биржевое дело. - М., 1997. 7. Дегтярева О. И. Дело Биржевое. - М., 1997. 9. Лялин В. Л. Ценные бумаги и фондовая биржа. - М., 2004. 10. Наполеон Хилл. Думай и богатей. - М., 1998. 11. Прокушев Е. Внешнеэкономическая деятельность. - М., 1999. 12. Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности. - М., 1998. 1З. Сохацька О. Ф'ючерснi ринки. - Тернопiль, 1999. 14. Таранов П. С. Золотая книга руководителя. - М., 1999. 15. Финансово-правовое регулирование внешнеэкономической деятельности. - М., 2000.