господарства та аграрiїв i можливостi отримання роботи за кордоном.
наданi приклади модернiзацiї дорiл мостiв, проведення водопровiдних та каналiзацiйних систем, полiпшення довкiлля. Набагато частiше, нiж в минулi роки членства, у вiдповiдях придiлено увагу полiпшенню економiчної ситуацiї i - як висновок - спаду безробiття. Серед неекономiчних вигод вiдзначений бiльш легкий доступ до освiти i навчання за кордоном, а також полiпшення таких можливостей в Польщi i, загалом, кращi перспективи для молодих людей. Було звернено уваг)- на змiни в польському правi, якi виникають через необхiднiсть прийняття європейських стандартiв, кращий контроль дотримання прав, пов'язаних, мiж iншим, з можливiстю апеляцiй до судових органiв ЄС.
Категорично менше, нiж за попереднiй рiк, указано на покращення позицiї Польщi в Європi i свiтi. У вiдповiдi на питання про теперiшню ситуацiю Польщi в ЄС помiчено збiльшення переконання, що держава змiцнила свою позицiю i полiтичний вплив з 47% (перед вступом) до 60%. Державну користь вiд членства в ЄС вiдзначили бiльш нiж 50% опитуваних осiб (середкi данi по ЄС-25 = 54%). Але висновок дослiдження такий, щз мешканцi країн, якi датують своє членство травнем 2004 р. (ЄС-1 З = 67%), частiше, нiж iншi (ЄС-І5 = 52%), усвiдомлюють i цiнують користь функцiонування в рамках ЄС. Аналiз висновкiв мешканцiв окремих країн показує, що найбiльшу користь вiд членства отримали iрландцi (87%), датчани i греки (74%), поляки (73%).
Якщо врахувати набутий Польщею досвiд європейської iнтеграцiї i зауважити на зиски, якi здобуло польське господарство, українська дiйснiсть вже сьогоднi пiдтверджує, що ми йдемо вiрним шляхом. Але якщо «Польща ще наприкiнцi 1980-х рокiв вiдповiла, ким вона хоче бути: креатором (тобто творцем) чи обсерватором (спостерiгачем) у сучасному свiтi, то Україна, передусiм її керiвна верхiвка, досi ще мнеться на однiй нозi, не знаючи, в яку сторону їй крокувати»47.
У ЄС, наших сусiдах, не буде економiчною проблемою. Доларизацiя притаманна багатьом країнам, що розвиваються.
За даними МВФ, доларизацiя спостерiгається в Українi за часiв незалежностi i знаходиться на третьому етапi. До 2000 р. доларизацiя нiвелювала ризики iнфляцiї i захищала заощадження українцiв вiд зниження вартостi купоно-карбованця. Наступнi п'ять рокiв грошово-кредитна полiтика НБУ була спрямована виключно на стабiлiзацiю гривнi, яка утримувалась на рiвнi 5,05 гри. за долар до другої половини 2008р.. Недовiра населення до нацiональної валюти в 2006-2007 рр. призвела до фiнансової доларизацiї, коли долар i євро стали валютою заощаджень та iнвестицiй. А слаборозiшнений фондовий ринок не дає можливостi перемiстити частину своїх коштiв до iнших фiнансових iнструментiв. Розширення вiдкритостi української економiки вплинуло на зростання кредитiв населенню, виданих в iноземних грошових знаках. За даними НБУ, цей показник становив 154% проти 106% зростання гривневих кредитiв у 2006 р.
Загальна доларизацiя обчислюється рiзними методами. У 2006 р. цей показник становив в Українi 26,97% (за розрахунками НБУ) та 38% (за МВФ). Враховуючи, що середнiй показник у нових країнах ЄС: Чехiї, Угорщинi, Литвi, Естонiї - складає вiд 13 до 26%. в Польщi, мiж iншим, 18%, за даними МВФ , то Україна за показником фiнансової доларизацiї належить середньої групи ризику серед країн, що розвиваються. Граничним значенням при цьому є показник у 50%, так як i 50%-ий показник фiнансової вiдкритостi економiки загалом. Надмiрна доларизацiя призводить до втрати країною можливостi регулювати власну економiку за допомогою грошово-кредитної полiтики, а при значнiй фiнансовiй вiдкритостi коливання показникiв зростання ВВП суттєво знижуються.
Найчастiше вказують на два види зискiв, якi отримує країна, що володiє мiжнародною валютою. До них належать отримання економiчних та полiтичних ефектiв. Серед перших на особливу увагу заслуговують згаданi т. зв. доходи вiд сеньйоражу00. Іншим результатом володiння мiжнародною вапютою є комiсiйнi, якi отримують фiнансовi ринки та iнституцiї, що проводять валютнi транзакцiї; а країнi, яка є її емiтентом, -- можливiсть фiнансування дефiциту поточних оборотiв та платiжного балансу. Натомiсть, основною витратою у разi володiння мiжнародною грошовою одиницею є потенцiйна небезпека втратити контроль над пропозицiєю грошей країною їх емiсiї.
часто подiляють на два типи: мiкроекономiчнi ефекти та зиски в ширшому значеннi. Серед мiкроекономiчних зискiв найчастiше згадуються: зменшення ризику, пов'язаного з курсами обмiну валют, зменшення транзакцiйних витрат, пiдвищення прозоростi цiн, «поглиблення» фiнансових ринкiв, збiльшення макроекономiчної стабiльностi, зниження норм вiдсотка, структурна реформа, очiкуваний статус резервної валюти. Серед головних витрат запровадження євро найчастiше вирiзняють: витрати переходу, втрату мiсць працi, втраченi надiї. Запровадження спiльної валюти, а за нею у майбутньому - спiльної економiчної полiтики може призвести до економiчно-фiнансових пертурбацiй i, як наслiдок, появи т, зв. потрясiнь та полiтичних конфлiктiв.
негативних наслiдкiв пiдвищення цiн. Таким чином, економiка Сврозони зiштовхнулася з «бiльш тривалим» перiодом пiдвищеної iнфляцiї, нiж очiкувалося ранiше.
валюти блоку. Це ставить перед Європейським центральним банком дилему продовжувати стримувати iнфляцiйний тиск або стимулювати економiку, яка сповiльнюється i водночас ослаблює бажання нових країн ЦСЄ переходити на євро в найближчий час.
Входження Польщi у зону сиро є одним з обов'язкiв i висновкiв приєднання країни до ЄС. На разi в Польщi суспiльство подiлене на два протилежнi боки, бо не сформована ще загальна думка стосовно впровадження євро. Щоб перехiд був бiльш м'яким i свiдомим, за участю Нацiонального банку (N6?) публiкуються матерiли, якi є доступними в кожному польському банку. За iнiцiативою Бiзнес-клубу проходять соцiальнi кампанiї з роз'яснювальної роботи для суспiльства. За даними опитувань, бiльшiсть полякiв згодна з тим, що євро буде впроваджене у 2011-2012 рр., i кiлькiсть респондентiв, якi очiкують на це введення в такий термiн, збiльшилася з 42% у 2005 р. до 51% у 2007 р. В брошурi «Євро - за кожним разом ближче»5" данi вiдповiдi, наприклад, на питання: «Чому 12 країн ЄС вiдмовилося вiд власної валюти? Що вiдбудеться з нашими заощадженнями, кредитами та полiсами страхування? Чи залишаться дiйсними нашi угоди з фiнансовими iнституцiями? Чи будемо мати якусь користь як клiєнти банкiв пiсля впровадження євро? Що змiниться в крамницях? Яке значення для мене як пiдприємця або працiвника має введення євро?» Як на мене, така робота є досить ефективною з економiчної точки зору i важливою - з соцiальної, бо формує активну громадську позицiю i порушує питання, з якими мешканець стикається в повсякденному життi.
В Українi на часi органiзацiя iнформацiйної роботи з роз'яснення суспiльству сутi того, що таке НАТО. Примiром, на початку своєї iмплементацiї до цiєї структури Литва, як i Україна, мала лише близько 30% пiдтримки власним населенням курсу на вступ до НАТО. Але згодом унаслiдок певних зусиль держави, надання об'єктивної iнформацiї, здiйснення широкої просвiтницької iнiцiативи рiвень громадської пiдтримки помiтно збiльшився. Україна зараз на порозi приєднання до Плану дiй щодо членства в НАТО, який є лише форматом спiвпрацi i не гарантує членства в Альянсi. Тому наданому етапi проведення референдуму з цього питання є недоцiльним. Слiд нагадати, що з 10 нових країн - членiв Альянсу такий референдум проводився лише у дьох країнах, а вiсiм обiйшлися без нього. Можливо, референдум й потрiбно проводити в Українi, але вже пiсля того, як суспiльство ознайомиться iз справжнiми цiлями НАТО i матиме можливiсть свiдомо вiдповiсти на поставлене питання53.
За словами заступника директора Департаменту НАТО МЗС України В. Яснюка, євроатлантична iнтеграцiя є важливою й цiнною для України сама по собi, тому розцiнювати її лише як сходинку до членства в ЄС некоректно3. Попри те, що процеси євроатлантичної та європейської iнтеграцiї України є незалежними, за своєю суттю вони є взаємодоповнюючими. Адже, коли мiй виконаємо всi необхiднi вимоги для членства в НАТО, нам буде набагато легше осягнути i Копенгагенськi критерiї для вступу в Європейський Союз.
Таким чином, жодна держава не в змозi рацiонально формувати i реалiзовувати економiчну стратегiю розвитку, не враховуючи прiоритети i норми поведiнки основних учасникiв дiяльностi свiтового господарства в умовах глобалiзацiї. З одного боку, унiфiкацiя нацiональних економiк на засадах ГАТТ/СОТ, економiчнi тенденцiї в державах - членах ЄС щодо консолiдованого єдиною грошовою одиницею Європейського Союзу, потенцiйна взаємовигiднiсть вiльної торгiвлi є важливими факторами розвитку торгiвлi мiж Україною та ЄС. З iншого боку, бачимо, що Україна має досить складний шлях входження до європейського полiтичного, iнформацiйного, економiчного i правового простору. Європейський Союз, впроваджуючи ЄПС i забезпечуючи фiнансову пiдтримку України, завдяки європейському iнструменту сусiдства та партнерства дбає за власнi iнтереси.
У таких умовах Україна, дотримуючись законодавчо закрiпленої стратегiї європейської iнтеграцiї, повинна спрямовувати основнi зусилля на виконання домашнього завдання iз проведення внутрiшнiх реформ, якi, якщо i не призведуть до безпосереднього членства в ЄС, значно покращать життєдiяльнiсть нашої держави i наблизять її до європейських стандартiв.
успiху, можуть сприяти тому, щоб європейськi цiнностi переважали в полiтицi, економiцi та рiвнi добробуту кожного громадянина. Тому що простi українцi визначаються з реалiзацiєю цього поняття в повсякденному життi, намагаються порiвняти своє життя зi стандартами у країнах ЄС, i важним для них є не стiльки «коли будемо в ЄС», скiльки «коли будемо жити так, як в ЄС».
Позицiї iноземного капiталу у банкiвському секторi Польщi досить вражаючi. Рiвень присутностi iноземних банкiв сягає 90'% загального банкiвського капiталу країни, в Українi вiн станови :ь лише 27%.
Одним iз провiдних фондових майданчикiв ЦСЄ? є Варшавська фондова бiржа (ВФБ). У перерахунку на спiльну валюту показник капiталiзацiї ВФБ складав на початок 2005 р. 70,5 млрд. євро, що дає їй 13-е мiсця серед найбiльших європейських бiрж. За кiлькiстю учасникiв ВФБ займає 2-е мiсце пiсля Лондонської серед європейських бiрж, i є попереду вiдомих ОеиІзсЬе Воегзе i спiльного європейського майданчика Еигопехi. Умови, якi вона пропонує, є досить привабливими для українських компанiй, оскiльки на ВФБ розмiщення акцiй коштує менше, нiж на iнших
провiдних фондових бiржах, а лiквiднiсть ринку є досить високою. У лiстингу на ВФБ знаходяться акцiї пiдприємств iз Е5еликобританiї, Австрiї, Нiдерландiв, Угорщини, Нiмеччини, Чехiї, Словаччини, а також України.
У зв'язку з членством Польщi в ЄС за рахунок зростаючого потоку коштiв iз структурних європейських фондiв i залучення iноземних iнвестицiй слiд вiдмiтити полiпшення фiнансово-економiчних позицiй пiдприємств i розширення фiнансування реального сектору господарства. 13 млрд. євро - таку суму має Польща щороку для використання з фондiв ЄС. З цих коштiв можна побудувати кiлька десяткiв футбольних стадiонiв, таких, якi потрiбнi для проведення Євро-2012. Допомога з фондiв ЄС -повернення коштiв по закiнченнi власної iнвестицiї. Інколи, виключно через згоду чиновникiв Європейської Комiсiї, кошти можуть надiйти перед початком проекту. Частiше фiнансова пiдтримка призначається регiонам, жителi яких отримують прибуток нижчий за 75% в середньому вiд країн ЄС.
Пiдприємцi з сектора мiкро, малих i середнiх польських пiдприємств, якiм в 2007-2013 для реалiзацiї iнвестицiйного проекту потрiбно дофiнансування з Фондiв допомоги ЄС, можуть використати пропозицiю Фонду поручительства ЄС (РРЕІ) Європейської програми (утворений в 2004 р.), який дiє при Банку Економiки країни (ВОК)43. Бiльш того, iнструмент Фонду поручительства €"С мiстить в собi додаткове страхування i гарантiю покриття коштiв у випадку нестачi забезпечення виплати кредиту банку. Алгоритм процесу отримання дотацiї запропоновано в комерцiйних банках Польщi, якi уклали договiр про спiвпрацю з Банком Економiки країни щодо цього iнструменту.
Європейський Соцiальний Фонд згiдно зi стратегiєю навчання протягом всього життя i створенням Зони європейської вищої освiти фiнансує проекти вiддiлiв працi або неурядових органiзацiй, якi спрямованi на розвиток системи освiти i допомоги в пошуках працi неповноцiнним особам або жiнкам пiсля вiдпустки по нагляду за дiтьми або переквалiфiкацiю чи отримання практики для працiвникiв фiрм. Хоча польськi пiдприємцi використовують лише
8% (близько 3,5 млрд. злотих) з усiх форм фондiв , фонди для фiрм користуються величезною популярнiстю не тiльки з iнвестицiйною метою, а i для полiпшення якостi своїх продуктiв або виконання європейських стандартiв. Надання дотацiй ЄС, наприклад на розбудову автомобiльних та залiзничних дорiг в Польщi, складає 38%.
За всiма вищезгаданими напрямами в кожнiй гмiнi, малому мiстечку, повiтi iснують iнформацiйнi центри, агенцiї i т. i., як i докладна iнформацiя на спецiальних сторiнках Інтернету. Так, кожна фiрма може скористатися безкоштовною консультацiєю для пiдприємцiв (Кгаiо^у 8узiет ІМiщ), яких вже бiльше 100 в Польщi.
Архiтектурнi та культурнi пам'ятники, парки також мають дофiнансування з фондiв ЄС, а це мiльйони злотих для кожного проекту. Для очищення стокiв, водопроводiв, каналiзацiї, спалювання вiдходiв, охорони повiтря Польща вже використала 12 млрд. злотих. Бiльшiсть з цих коштiв одразу отримали гмiни та повiти, решту використали фiрми, якi повиннi пристосовуватися до занадто обмежованих європейських норм. Найбiльший в Польщi проект, пов'язаний з охороною навколишнього середовища, стосується очищення стокiв у Варшавi, вiн, мiж iншим, є найбiльшим проектом в Європi, профiнансованим на кошти ЄС.
реалiзовано понад 30 тис. рiзних проектiв. Фонди ЄС в аграрному секторi роздiляються на двi частини: доплати до продукцiї i спецiальнi премiї та дотацiї на проекти. Але скептики спiльної аграрної полiтики ЄС уважають, що дотацiї тваринництву, наприклад, гальмують процес зростання сiльськогосподарської полiтики в європейських країнах. Доходить до абсурдних випадкiв, коли карають за нелегальний продаж фермерських тварин. Надмiрне фiнансування може скiнчитися, як прогнозував американський президент Р. Рейган45, i бiльшiсть обивателiв ЄС буде вимагати субсидiї.
Повертаючись до перегляду економiчних показникiв i дослiджень польських експертiв, перелiчимо наступнi кроки, якi були зробленi Польщею у процесi iнтеграцiї i трансформацiї: стабiлiзацiя економiки, захист приватної власностi, створення дворiвневої банкiвської системи, розвиток фiнансового ринку, лiбералiзацiя цiн, лiбералiзацiя закордонної торгiвлi, конвертованiсть валюти. Наступнi головнi недолiки економiчної полiтики Польщi накладаються на реалiї сьогодення української економiки: надзвичайно високий рiвень вiдсоткових ставок - як номiнальних, так i реальних; великi кошти пiдтримки зовнiшнього боргу, що спричинений, мiж iншим, високими ставками вiдсотку; вiдносно велика вага мандруючого капiталу на ринку цiнних паперiв; значний дефiцит у закордоннiй торгiвлi; некоректна структура активiв банкiвської системи; заборгованiсть пiдприємств iноземним державам; висока взаємна заборгованiсть пiдприємств; високий рiвень безробiття; вiдсутнiсть стратегiї розвитку; брак промислової полiтики.
Інтегруючись у європейську спiльноту, Польща ставила i мала вiдповiдi на наступнi питання: «Чому нам по дорозi з ЄС? Бо послуговуємось економiчними поглядами, полiтичними умовами, соцiальними причинами». Що Польща може привнести до ЄС: економiчне, полiтичне, соцiальне? З фiнансового погляду - зрiст рiзноманiтностi прибуткiв, конвергенцiю фiнансових систем, розвиток ринкiв i фiнансових iнновацiй, регiональну валютну iнтеграцiю».
Саме завдяки полiтицi солiдаризму з ЄС Польща до 2011 р. отримає вiд нього на розвиток своєї вiдсталої, за європейськими стандартами, iнфраструктури 98 млрд. євро. Масштабнiсть цього презенту стає ще бiльш зрозумiлою, якщо його порiвняти з iноземними iнвестицiями: з 1989 р. до 2004 р. Польща отримала понад 60 млрд. доларiв США iнвестицiй.
полякiв, якi декларують оптимiстичнi оцiнки власної життєвої ситуацiї, вирiс за 2004-2007 рр. з 63% до 74%' '. Серед обивателiв країн ЄС показник оптимiзму
У сучасних умовах усi країни включенi до процесу загальної!) державного свiтового економiчного розвитку. Одночасно входження країни в свiтове господарство в умовах вiдкритої економiки приховує рiзнi загрози - вiд незначного негативного впливу на господарську дiяльнiсть окремих суб'єктiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi до втрати нацiональної^) державного суверенiтету.
безпеки держава не може бути повноправним учасником свiтових господарчих зв'язкiв, зайняти гiдне мiсце в мiжнародному розподiлi працi та мати належну систему захисту та протидiї глобальним викликам її нацiональної безпеки.
Необхiднiсть захисту вiд зовнiшнiх небажаних впливiв та радикальних внутрiшнiх змiн, iнакше кажучи потреба безпеки, - це базова, фундаментальна потреба як життя окремої людини, сiм'ї, так i рiзних об'єднань людей, включаючи суспiльство та державу. В науковiй лiтературi представлено рiзнi пiдходи дослiдження зовнiшньоекономiчної безпеки та рiзнi варiанти її забезпечення.
Розробка проблем економiчної, в тому числi зовнiшньоекономiчної безпеки, в розвинутих країнах активно ведеться у 80-90-тi роки. При цьому в якостi однiєї з головних задач гарантування економiчної безпеки захiднi автори розглядають збереження та змiцнення позицiй країни в свiтовiй господарчiй системi. Так, аналiзуючи концепцiю економiчної безпеки США у лютому 1993 р., колишнiй державний секретар В. К'ристофер видiляв такi її ключовi напрями, як пiдвищення конкурентоспроможностi американських товарiв на внутрiшньому та зовнiшньому ринках, скорочення залежностi країни в:д iноземних позичок, змiцнення її можливостей виконувати мiжнароднi обов'язки у торгово-економiчнiй та iнших галузях. Найважливiше значення в данiй концепцiї в останнi роки надається забезпеченню нацiональних економiчних iнтересiв США в конкурентнiй боротьбi з суперниками на свiтових ринках i захисту позицiй країни як лiдера у високотехнiчних сферах. Японський пiдхiд до змiцнення комплексної економiчної безпеки також включає
i
аспекти.
Джерела:
1. Внешнезкономические отношения АРК со стратами, граничащими с Украиной за 2002-2006 гг. и январь-июнь 2007. Зкономический доклад // ГУ статистики в АРК. - Симферополь, 2007.
2. Економiчний Часопис-ХХІ. - 2006. -№1-2. - Режим доступу: Ь«р://\у^ш. зо8кiп. iпґо/еа. рЬр?рока2ОІсi=20060117&п=1-2&у=2006
¥\¥\у.]i.ІУІу. иа/п50iехг8
6. Новак Алоїзi 3. Європейська iнтеграцiя. Шанси для Польщi -досвiд для України, Перекл. з польск. - Львiв, 2006. - 192 с.
|
