Стисло можна дати таку характеристику цих напрямкiв у мiжнароднiй ЗТ дiяльностi:
- торги – один покупець (замовник) – декiлька продавцiв;
- бiржа – багато продавцiв – багато покупцiв;
- аукцiон – один або декiлька продавцiв – багато покупцiв.
За кордоном усi цi напрямки у торгiвлi вiдомi дуже давно, мають усталенi традицiї, звичаї, законодавство. В Українi iз втратою органами централiзованого планування своїх ключових позицiй у процесi розподiлу продукцiї бiржi, торги, аукцiони швидко та енергiйно взяли на себе роль посередника у процесi органiзацiї горизонтальних господарських та зовнiшньоторгових операцiй i зв'язкiв. З'явились торги на види продукцiї, якi ранiше монопольно реалiзовувались державними зовнiшньоекономiчними об'єднаннями.
Мiжнароднi торги
Мiжнароднi торги
– це органiзацiйна форма торгiвлi, яка реалiзує конкурсний метод укладання контрактiв купiвлi-продажу та/або пiдряду на товар та/або послуги з попередньо визначеними характеристиками та вимогами.
Торги – це укладання юридичної угоди з будь-якою особою: оферентом (експортером, виконавцем, постачальником, пiдрядником), яка запропонувала найбiльш вигiднi замовникам (iмпортерам) умови
. До торгiв при укладаннi договорiв звертаються в основному державнi i громадськi установи. За суттю торги реалiзують принципи конкурентних засад при виробництвi та передачi будь-якого виду.
Торги дозволяють:
2) висувати бiльш жорсткi вимоги з гарантування якостi та належного виконання договiрних зобов'язань;
3) запропонувати рiзнi методи фiнансового регулювання: а) торги з пропозицiєю цiни; б) торги зi знижкою цiни, при яких цiна фiксується в оголошеннi про торги, а оференти пропонують свою знижку;
4) запропонувати умови кредитування робiт, рiзнi форми оплати продукцiї: готiвкою, безготiвковою оплатою, на основi товарообмiнних операцiй, а також iншi умови.
У наш час iснують такi форми проведення торгiв, якi вiдрiзняються способами залучення учасникiв та гласнiстю результатiв:
- прилюднi, або вiдкритi, торги проведеннi таких торгiв тендерний комiтет роздруковує та оголошує пропозицiї у присутностi представникiв фiрм, що беруть участь у торгах; пiдсумки прилюдних торгiв публiкуються у засобах масової iнформацiї (ЗМІ); об'єктом вiдкритих торгiв, як правило, є розмiщення замовлень на стандартне та нескладне устаткування, прилади та апарати, невеликий обсяг пiдрядних робiт. В оголошеннях, якi розмiщуються в офiцiйнiй пресi, мiстяться основнi вiдомостi про торги: найменування органiзацiї, що проводить торги, номер торгiв, найменування та кiлькiсть товару або обсяг робiт, на якi оголошенi торги, порядок та строк подання пропозицiй тощо. В оголошеннi також зазначається, де можуть бути отриманi пiдряднi умови, специфiкацiї, креслення та iншi документи, в яких є усi необхiднi вiдомостi про торги. Такi оголошення публiкуються за 1 -1,5 мiсяця до дня проведення торгiв, великi торги оголошуються за 2-3 мiсяцi. Іноземнi джерела передруковують оголошення про торги iз нацiональних бюлетенiв, газет, журналiв та публiкують iнформацiю, яку вони отримують вiд ТПП країн, в яких проводяться торги, вiд своїх торгових мiсiй, представництв, а також вiд фiлiй, агентських фiрм, що знаходяться у країнах, якi оголосили торги;
- закритi торги,
до участi у яких запрошується обмежена кiлькiсть (5-7) найбiльших i найнадiйнiших фiрм-виробникiв даних товарiв та послуг, здатних забезпечити високу якiсть товару та послуг, якi мають великий досвiд, висококвалiфiкованi кадри, стiйке фiнансове становище та добросовiсно виконують свої зобов'язання; оголошення про проведення таких торгiв не публiкуються, запрошення направляються в iндивiдуальному порядку; органiзаторами виступають великi фiрми - покупцi, державнi органiзацiї, якi представляють федеральнi, регiональнi, мунiципальнi органи виконавчої влади, представники нацiональних та мiжнародних банкiвських структур; об'єктом цих торгiв є технологiчнi виробничi лiнiї, унiкальне та дороге обладнання, проведення iнжинiрингових робiт, спорудження комплектних пiдприємств та iнших об'єктiв, зокрема на умовах "пiд ключ"; до цих торгiв звертаються у випадках розмiщення термiнових замовлень;
- одиничнi, або неприлюднi
, торги, якi проводяться у вiдсутностi учасникiв i без публiкацiї результатiв торгiв; їх органiзатори звертаються тiльки до однiєї фiрми без залучення конкурентiв, але з дотриманням зовнiшньої форми торгiв та процедури торгiв за правилами даної країни. Цi торги проводяться у виключних випадках, коли обладнання або iнший товар можуть бути придбанi лише у єдиної фiрми-монополiста, а укладання звичайного контракту для державних органiзацiй забороняється законами даної країни.
З точки зору теорiї органiзацiї та технiки посередництва у торгiвлi продукцiєю та послугами торги представляють собою один iз рiзновидiв угод з використанням механiзму оферти та акцепту.
замовлень; вартiсть пiдготовки тендерних пропозицiй; ступiнь можливої конкуренцiї; прогнозований прибуток; перспектива передачi продукцiї iншим замовникам; перспектива розвитку продукцiї, створення модифiкацiй; вартiсть замовлення; наукове значення, можливiсть утворення наукового доробку; можливiсть придбання нового обладнання чи технологiї; перспектива отримання у майбутньому замовлень на аналогiчну продукцiю. Методика проведення торгiв видiляє 4 етапи:
1. Пiдготовчий етап
, який включає пiдготовку тендерної документацiї та ознайомлення з нею учасникiв. Замовник об'єкта або iмпортер товару утворює тендерний комiтет, до складу якого входять представники покупця, технiчнi та комерцiйнi експерти, зазвичай це - представники iнжинiрингових або консалтингових фiрм. Тендерний комiтет з урахуванням законодавства формує технiчнi, комерцiйнi та фiнансовi умови торгiв у виглядi комплекту тендерної документацiї, публiкує оголошення про торги та продає тендерну документацiю. Тендерна документацiя визначає вимоги замовника вiдносно змiсту очiкуваних пропозицiй на торгах та мiстить: тендернi умови, проформу тендера, умови проведення торгiв, iнструкцiю учасникам про обсяг та строки подання пропозицiй, проформу контракту, технiко-економiчну документацiю, перелiк видiв та обсягiв робiт. Тендернi умови мiстять конкретнi вимоги замовника до учасника торгiв: найменування та кiлькiсть товару, його технiко-економiчнi характеристики, основнi комерцiйнi та технiчнi умови платежу, цiни, умови арбiтражу, штрафiв, види та розмiр гарантiй, забезпечення техобслуговування, поставки запчастин, навчання персоналу тощо. Проформа тендера - це формуляр, який має бути заповнений i пiдписаний постачальником, якщо вiн згоден узяти на себе усi зобов'язання з виконання робiт у вiдповiдностi iз загальними та спецiальними умовами тендерної документацiї.
що бере участь у торгах, яка вiдповiдає конкретним вимогам замовник а-покупця, викладеним у його тендерних у мовах, та яка пiдтверджує згоду продавця взяти на себе виконання позначених в них робiт i мiстить пропоновану цiну або вартiсть робiт), строки ознайомлення та умови викупу тендерної документацiї, розмiр гарантiї участi у торгах, а також зазначення про те, що оферти, якi надiйшли пiзнiше, не будуть розглядатись, так само як i оферти, що не оформленi у суворiй вiдповiдностi з вимогами тендерної документацiї та iнструкцiєю учасникам.
2. Етап подання пропозицiй
передбачає пiдготовку та заповнення проформи викупленого у тендерного комiтету комплекту тендерної документацiї, проформи контракту на поставку товару та подання учасниками пiдготовлених документiв органiзаторам торгiв не пiзнiше встановленого строку. Продавцi, пiдрядники, виконавцi, якi прийняли рiшення про участь в оголошених торгах, викуповують тендерну документацiю, сплачуючи безповоротний вступний внесок у порiвняно невеликому розмiрi. Викуп тендерної документацiї не накладає жодних зобов'язань нi на учасникiв, нi на органiзаторiв торгiв. У мiжнароднiй практицi використовуються рiзнi способи подання пропозицiй для участi у торгах: 1) оферент заповнює та пiдписує всi сторiнки проформи тендера, зазначаючи у нiй свою цiну (цифрами та лiтерами) та iншi конкурснi умови. Заповнена та пiдписана оферентом проформа тендера має силу тендера та подається органiзаторам торгiв; 2) подання оферентом тендера, складеного ним самим та який повнiстю вiдповiдає тендерним умовам або документацiї. У тендерi оферент вказує назву своєї фiрми, її адресу i, якщо фiрма має представника у країнi, що проводить торги, адресу цього представника. Якщо оферент вважає необхiдним внести свої змiни або уточнення до технiко-економiчної частини тендерних умов, вiн може викласти їх окремо як додаток до свого тендера. Внесення змiн та виправлень до вже поданого тендера не дозволяється. Факт подання пропозицiй у тендерний комiтет означає повну згоду оферента з усiма умовами торгу. Для пiдвищення конкурентоспроможностi своєї пропозицiї оференти можуть подати додаткову iнформацiю у виглядi адмiнiстративного та технiчного досьє своєї фiрми: статут, прецеденти ранiше виконаних контрактiв та замовлень, виробничi та фiнансовi можливостi, наявнiсть висококвалiфiкованих спецiалiстiв, сприятливi вiдгуки покупцiв та замовникiв, використання сучасних технологiй у виробництвi та будiвництвi, залучення квалiфiкованих субпiдрядникiв, а також iнформацiю про спосiб, яким доручено брати участь у торгах (якщо вони вiдкритi), вести переговори по умовах контракту та пiдписувати контракт у разi виграшу у конкурсному вiдборi. Органiзатори торгiв можуть вiдвiдати об'єкти, якi були ранiше побудованi оферентом, ознайомитись з роботою обладнання та якiстю будiвництва, обсягом сервiсних послуг тощо. Це полегшує органiзаторам проведення переквалiфiкацiї учасникiв торгiв, тобто визначення кола компетентних претендентiв.
оголошеного термiну. На зовнiшньому конвертi зазначається адреса для прийняття пропозицiй, на внутрiшньому - номер торгу, конкретне найменування товарiв та робiт, дата, яка встановлена для прийняття пропозицiй. Текст пiдписiв та їх мiсце на конвертах зазначаються в умовах торгiв.
3.
переможця торгiв – постачальника товарiв або пiдрядника робiт, який включає процедуру закриття торгiв (припинення прийняття пропозицiй), ознайомлення тендерного комiтету з поданими пропозицiями з точки зору суворої вiдповiдностi умовам тендерної документацiї, порiвняння пропозицiй за технiко-економiчними параметрами та комерцiйними умовами, аналiзу додаткової iнформацiї та дiлової квалiфiкацiї учасникiв. Процедура закриття торгiв залежить вiд форми їх проведення i передбачає такi кроки тендерного комiтету: а) у разi вiдкритих торгiв тендерний комiтет у призначенi день та час оголошує про закриття приймання пропозицiй, розпечатує конверти у присутностi учасникiв та оголошує конкретний склад торгу i запропонованi ним цiни; б) у разi закритих торгiв тендерний комiтет припиняє прийняття пропозицiй в оголошенi заздалегiдь день та час закриття торгiв, але не розпечатує прилюдно конверти, не оголошує склад учасникiв та умови їх пропозицiй.
Тендернi комiтети можуть запросити в учасникiв: а)додаткову iнформацiю та уточнення, зобов'язуючись при цьому не розголошувати конфiденцiйну iнформацiю; б) письмове пiдтвердження про згоду з у мовами майбутнього контракту, в якому передбаченi бiльш високi, нiж звичайно вимоги до якостi та строкiв виконання зобов'язань, вiдповiдальностi по претензiях, включаючи пiдсуднiсть мiсцевому судочинству; в) банкiвську гарантiю „серйозностi пропозицiї” у розмiрi 1-3% загальної суми пропозицiї.
у визначений час i дiзнатися про цiни та iншi умови своїх конкурентiв. Конкурсний вiдбiр оферента, який виграв торги, завжди здiйснюється у закритому порядку (незалежно вiд виду торгiв). Рiшення про переможця торгiв тендерний комiтет приймає протягом 1-3 мiсяцiв у якi необхiднi для порiвняння пропозицiй у комплексi з технiчними характеристиками, цiнами, умовами платежу, поставки, приймання, сервiсного обслуговування тощо. У конкурсному вiдборi вирiшальну роль вiдiграє не тiльки цiна та iншi комерцiйнi умови, а й висока якiсть виробiв оферентiв, найбiльш прийнятнi для замовника строки виконання контракту, порядок виконання робiт, можливостi залучення у разi необхiдностi квалiфiкованих субпостачальникiв чи субпiдрядникiв, окремi законодавчi положення або просто адмiнiстративнi укази чи розпорядження. У загальних умовах торгiв ряду СРК (наприклад, Індiї, Ірану, Пакистану, Шрi-Ланки) прямо записано, що органiзатори торгiв не повиннi зв'язувати себе зобов'язаннями приймати пропозицiї на поставку товарiв з найнижчими цiнами. Це пояснюється наявнiстю у багатьох СРК давно встановлених зв'язкiв з великими iноземними фiрмами, яким на торгах надається прiоритет. Для багатьох СРК iнодi вирiшальною умовою при виборi постачальника є розмiр, тривалiсть та строки погашення, вартiсть кредитiв, що пропонуються учасниками торгiв. В деяких випадках замовлення видаються фiрмам, що запропонували вищi цiни, але якi мають позитивний досвiд роботи з органiзаторами торгiв. Нерiдкi випадки, коли вибiр постачальника визначається не комерцiйними, а полiтичними мiркуваннями. Тендернi комiтети ПРК також не завжди орiєнтуються на найменшу цiну. Наприклад, у США правилами, якi регламентують порядок проведення торгiв, встановлений "бар'єр преференцiйних цiн", згiдно з яким органiзатори торгу повиннi надати перевагу американським фiрмам, навiть якщо цiни їх пропозицiй вищi (але не бiльше 6%) за цiни їх iноземних конкурентiв – учасникiв торгiв. Крiм того, тендернi комiтети надають перевагу учасникам, якi запропонували нацiональних субпiдрядникiв та субпостачальникiв.
У разi, якщо тендерний комiтет пiсля порiвняння отриманих пропозицiй прийде до висновку, що пропозицiї не вiдповiдають оголошеним умовам торгу, вiн може анулювати торги без оголошення причин.
Рiшення про конкурсний вибiр виконавця тендерний комiтет приймає до закiнчення термiну, який встановлений умовами торгу. Учасники торгiв у цей перiод не можуть вiдкликати свої пропозицiї. Переможець торгу отримує офiцiйне письмове повiдомлення тендерного комiтету, проте це не веде до негайного, без проведення переговорiв, пiдписання угоди мiж замовником та переможцем.
4.
на поставку товару та/або виконання пiдрядних робiт мiж представником переможця та представником органiзатора торгiв передбачає, що учасник-переможець зобов'язаний пiдписати контракт, внести гарантiйний пай, заставу у розмiрi до 10% суми контракту та/або вартостi замовлення у виглядi банкiвської гарантiї „належного виконання зобов'язань. Ця застава повертається пiсля поставки товару та належного виконання робiт; у випадку недобросовiсного виконання зобов'язань застава використовується на задоволення претензiй по строках та якостi товарiв i робiт.
Характерна риса сучасних тендерних методiв
–
це висока питома вага та значення iнженерно-консультацiйних пiдприємств i фiрм як посередникiв у формуваннi рiшення замовника, а також органiв, якi регулюють нормативно-правову базу дiяльностi торгiв та бiрж науково-технiчної й iншої продукцiї.
Мiжнароднi бiржi
Бiржа – основна форма регулярно функцiонуючого оптового ринку, в якому здiйснюється купiвля-продаж цiнних паперiв (фондова бiржа), валюти (валютна бiржа) або товарiв, що продаються за стандартами чи взiрцями (товарна бiржа).
Товарна бiржа як форма мiжнародної торгiвлi є постiйно дiючим ринком товарiв, якi мають якiсну однорiднiсть i взаємозамiнюванiсть, що дозволяє вести торгiвлю без пред'явлення та огляду товарiв за зразками та згiдно iз встановленими стандартами.
дозволяє вести торгiвлю ним за описом чи зразками. На бiльшостi зарубiжних бiрж основними бiржовими товарами є: нафта та продукти її переробки, соєвi боби, масло, шрот, пшениця, кукурудза, золото, срiбло, жива велика рогата худоба та свинi, цукор, кава, какао-боби, натуральний шовк, джут, бавовна, каучук та 6 бiржових металiв – алюмiнiй, мiдь, цинк, свинець, нiкель, олово.
У наш час найбiльшi зарубiжнi бiржi спецiалiзуються на посередництвi при укладаннi договорiв на певний вид продукцiї таким чином: кольоровi метали – Лондонська та Нью-Йоркська; натуральний каучук – Лондонська, Нью-Йоркська Амстердамська, Сiнгапурська, Куала-Лумпурська; бавовна – Нью-Йоркська, Нью-Орлеанська, Чиказька, Лiверпульська, Бомбейська, Александрiйська; зерно – Лондонська, Антверпенська, Роттердамська, Вiннiпезька, Лiверпульська, Мiланська; цукор – Лондонська, Нью-Йоркська, Гамбурзька; кава - Лондонська, Нью-Йоркська, Роттердамська, Лiверпульська, Амстердамська.
На чисельних вiтчизняних бiржах значною мiрою здiйснюється торгiвля небiржовим товаром – побутовою електронiкою, папером, комп'ютерами, технологiчним обладнанням, продуктами харчування, що є наслiдком загального товарного дефiциту та руйнування старої системи централiзованого постачання.
За органiзацiйно-правовим принципом розрiзняють два види бiрж:
1) публiчнi
, якi органiзовуються на базi спецiального законодавства про бiржi за участю органiв державного управлiння; їх дiяльнiсть має вiдкритий, публiчний характер з точки зору можливостi участi будь-яких пiдприємцiв та їх звiтностi про свою дiяльнiсть. Члени бiржi та пiдприємцi платять бiржi встановленi суми за участь в операцiях та встановлений процент вiд вартостi здiйснених угод. Цi бiржi носять регiональний характер i поширенi в Європi;
2) приватнi бiржi
, якi органiзовуються у формi ЗАТ з обмеженою кiлькiстю членiв, якi мають бiржовi сертифiкати; кожний член такої бiржi має бути власником хоча б одного такого сертифiката, який дає право на укладання бiржових угод. На Заходi такi бiржi органiзацiйно оформленi у виглядi асоцiацiй приватних осiб, об'єднаних найчастiше у корпорацiї, якi мають на метi не тiльки отримання прибутку, а й полегшення та здешевлення торгiвлi.
Бiржа вiд свого iменi жодних угод не укладає – цi операцiї здiйснюють її члени через своїх професiйних посередникiв – брокерiв. Нечлени бiржi укладають угоди не самостiйно, а через брокерiв. Члени бiржi: а) не отримують дивiдендiв; б) користуються iнформацiйними та iншими послугами бiржi, вiдраховуючи на її користь процент вiд угод; в) отримують винагороду вiд своїх клiєнтiв за виконання доручень зi здiйснення операцiй з реальним товаром або операцiй спекулятивного характеру; г) можуть самi здiйснювати спекулятивнi операцiї за свiй рахунок.
Органiзацiя роботи товарної бiржi спрямована на забезпечення її членiв комплексом необхiдних послуг, серед яких: оперативний мiжнародний зв'язок, цiнова та iнша iнформацiя, надання примiщень, утворення спецiальних комiтетiв.
Спецiальнi бiржовi комiтети виконують такi функцiї:
- здiйснюють облiк та оформлення угод;
- фiксують бiржовi цiни;
- публiкують котирування високих, низьких та середнiх цiн, цiн попиту та пропозицiї, цiн вiдкриття та закриття бiржового дня;
- розробляють типовi контракти;
- аналiзують стан товарних ринкiв;
Бiржовi угоди – особливий вид угод, якi укладаються на бiржових торгах брокерами або брокерськими конторами у порядку, встановленому нацiональними бiржовими законодавствами та бiржовими статутами.
пропозицiями та контрпропозицiями на рiзнi позицiї товару на умовах типових контрактiв даної бiржi. Продається та купується не певна партiя товару, а бiржовий контракт, який мiстить суворо визначену кiлькiсть товару даних сорту, типу, марки. Величина контракту (лота) часто орiєнтована на мiсткiсть транспортних засобiв – вантажного автомобiля, вагона, цистерни тощо, тому одиницями вимiрювання лота найчастiше є об'ємнi мiри (барель, бушель), а не ваговi. Наприклад, у зерновiй торгiвлi на американських бiржах величина лота дорiвнює 5 тис. бушелiв (136,1 т пшеницi та соєвих бобiв, 127 т кукурудзи, 76,6 т вiвса). Кiлькiсть товару у кожному контрактi суворо визначена в залежностi вiд виду товару. Наприклад, по цукру – 50 т, по кавi, натуральному каучуку – 5 т, какао-бобах – 10 т, мiдi, свинцю, цинку – 25 т; тому для закупiвлi 100 т цинку брокер має укласти 4 контракти. Якiсть товару встановлюється на пiдставi базисного сорту. Вiдхилення вiд базисного сорту враховується суворо встановленою знижкою (дисконтом) за нижчу якiсть та надвишкою (премiєю) - за вищу якiсть. Строк поставки встановлюється тривалiстю позицiї. Наприклад, стандартний контракт Лондонської бiржi по каучуку може бути укладений на кожний наступний мiсяць; на мiдь, цинк, олово, свинець - на кожну тримiсячну позицiю; тому для закупiвлi 100 т. цинку зi строком поставки через 6 мiсяцiв брокер укладе 4 контракти по двi позицiї кожний.
гарантiйну заставу у розмiрi 2-10% передбаченої суми угоди.
Таким чином, товарну бiржу вiдрiзняють: регулярнiсть торгiвлi; її прив'язанiсть до суворо визначеного мiсця; унiфiкацiя основних вимог до якостi товару, умов строкiв поставки; ведення торгiвлi на основi зустрiчних пропозицiй покупцiв та продавцiв; укладання угод з поставкою товару як зi складу, так i в майбутньому. Бiржа пройшла шлях вiд ринку реального товару, де угоди укладались з наявними партiями товару, який знаходиться на складi, до ринку, де угоди укладались на строк, тобто з поставкою товару у майбутньому та, у пiдсумку, до сучасної ф'ючерсної бiржi.
- купiвля та продаж: реального товару – на бiржах реального товару;
- спекулятивнi (ф 'ючерснi) угоди – н ф'ючерсних бiржах;
- страхування (хеджування) угод вiд можливої змiни цiн – на бiржi реального товару для угод з вiдстрочкою поставки.
На бiржi реального товару угоди укладаються на умовах:
1)
за цiнами на момент їх здiйснення. Це означає, що продавець, який уклав угоду спот, протягом 2-х тижнiв зобов'язаний поставити товар на акредитований бiржею склад. Пiсля поставки вiн отримує складське свiдоцтво (варант), подає його до розрахункової палати бiржi та отримує вартiсть проданого товару згiдно iз сортом якостi, зазначеними у складському свiдоцтвi. Покупець реального товару подає контракт до розрахункової палати, оплачує вартiсть товару згiдно iз сортом якостi, зазначеним у складському свiдоцтвi, отримує у палатi це свiдоцтво i може забрати товар зi складу проти складського свiдоцтва;
2) вiдстрочка поставки товару (форвард) за цiнами на момент їх здiйснення з урахуванням прогнозованої бiржею динамiки змiни цiн за перiод вiдстрочки. Якщо очiкується пiдвищення цiн, то вони збiльшуються на прогнозовану премiю, якщо зниження, то – зменшуються на прогнозовану знижку. Поставка товару на склад, оплата вартостi та отримання зi складу – аналогiчно випадку негайної поставки, єдина вiдмiннiсть полягає у тому, що коли товар отримують зi складу з вiдстрочкою, витрати на зберiгання несе продавець.
На ф'ючерсних бiржах укладаються строковi, або ф'ючерснi, угоди, якi носять спекулятивний характер. Мета строкових угод – отримання доходу вiд купiвлi-продажу бiржових контрактiв унаслiдок рiзницi мiж цiною у день укладання та цiною у день виконання контракту.
1)
, якi починаються з купiвлi контракту з надiєю на пiдвищення цiни; бiржовi спекулянти, якi грають на пiдвищення цiн, називаються „биками”. Наприклад, спекулянт, проаналiзувавши ринок мiдi, розраховує на пiдвищення цiни на мiдь. Вiн дає доручення брокеру купити 4 ф'ючерсних контракти (100 т.) за цiною 960 СВР за тонну. Ф'ючерснi контракти реєструються у розрахунковiй палатi. Спекулянт стежить за котируваннями бiржi, i, якщо цiна зросла до 990 GВР за тонну, вiн доручить брокеру лiквiдувати контракти шляхом зворотного продажу цих контрактiв, тобто здiйснити зворотну (офсетну) операцiю, але за цiною 990 GВР за тонну. Спекулянт пред'явить контракти у розрахункову палату i отримає рiзницю у 3000 GВР, iз якої вiн виплатить винагороду брокеру (0,01-0,02%). Ризик у бiржового "бика" полягає у тому, що цiни можуть не зрости, а впасти, наприклад, до 940 GВР за тонну. У цьому разi вiн також змушений "лiквiдувати" контракти зворотним продажем, втративши на цьому 20 GВР за тонну, тобто 2000 GВР, i, незважаючи на це, вiн так само заплатить винагороду брокеру. Якщо у випадку падiння цiн „бик” не продасть контракти, вiн ризикує ще бiльше, тому що вiн повинен сплатити у розрахункову палату вартiсть куплених контрактiв (96 000 GВР) та, крiм того, забрати 100 т. мiдi зi складу, а це йому не потрiбно, оскiльки вiн просто грає на рiзницi при змiнi цiн;
2)
, якi починаються з продажу контракту з надiєю на пониження цiни, бiржовi спекулянти, якi грають на пониження цiн, називаються „ведмедями”. Наприклад, спекулянт розраховує на пониження цiни на мiдь i дає доручення брокеру продати 4 ф'ючерсних контракти (100 т.) за цiною 960 СВР за тонну, а потiм здiйснити зворотну угоду - купити 4 контракти за цiною 940 СВР за тонну. Пред'явивши контракти у розрахункову палату, "ведмiдь" отримує рiзницю у 2000 СВР. Якщо цiна на мiдь зросла, то "ведмiдь" так само змушений здiйснити зворотну покупку контрактiв та втратити прогнозовану додатну рiзницю цiн, оскiльки iнакше вiн буде змушений сплатити 96 000 СВР та забрати товар зi складу, що йому не потрiбно.
Бiржа, на вiдмiну вiд спекулянтiв, нiколи не ризикує i не програє, оскiльки вона суворо контролює ситуацiю: кiлькiсть ф'ючерсних контрактiв та кiлькiсть покупцiв, якi здiйснюють довгi угоди, завжди вiдповiдає кiлькостi контрактiв та продавцiв, якi здiйснюють короткi угоди незалежно вiд пiдвищення чи зниження цiн. Для зменшення ризикiв „бики” та „ведмедi” мають право здiйснювати достроковi офсетнi операцiї у разi несприятливої, на їх думку, тенденцiї змiни цiн.
товару для запобiгання можливим втратам у майбутньому вiд непередбачуваної змiни цiн протягом строку поставки товару. Фiрма – покупець реального товару на строк на дату укладання угоди, одночасно дає доручення брокеру купити на бiржi ф'ючерснi контракти на дату поставки товару. Пiсля приймання товару здiйснюється зворотний продаж ф'ючерсних контрактiв. У разi, якщо покупець вiд змiни цiн втрачає рiзницю у цiнi як покупець реального товару, то, хеджуючи угоду шляхом купiвлi ф'ючерсних контрактiв та продажу цих контрактiв на дату поставки, покупець повертає втрачену рiзницю у цiнi. Тому покупець реального товару компенсує втрати вiд несприятливої змiни цiн, здiйснюючи хеджування продажем контрактiв на бiржi, а продавець реального товару – хеджування купiвлею. Кожне доручення брокеру супроводжується виплатою йому винагороди, але вона значно менша, нiж можливi незастрахованi втрати вiд змiни цiн на реальний товар.
Хеджування контрактiв на бiржi як iнструмент страхування швидко розвивається та часто перевищує бiржовий обiг реального товару; наприклад, на Лондонськiй бiржi кольорових металiв цi угоди перевищили половину усього обiгу бiржi.
товарiв хеджування дозволяє продавати товари, компенсуючи втрати вiд зниження цiн на перiод вiдстрочки поставки.
У ф'ючерснiй торгiвлi завдяки фiнансовiй гарантiї виконання контракту, яку забезпечує розрахункова палата бiржi у виглядi депозиту або маржi, i покупець, i продавець мають гарантiю виконання контракту у грошовiй формi, навiть якщо з яких-небудь непередбачених обставин поставка товару не буде здiйснена.
Отже, ф'ючерсна бiржа – найбiльш сучасна форма товарної бiржi, де торгiвля ведеться ф'ючерсними контрактами на поставку рiзних товарiв у майбутньому. Ф'ючерсна бiржа дозволила знизити ризик впливу несприятливих коливань цiн на обiг капiталу; зменшити розмiр резервного капiталу, який потрiбен на випадок несприятливої кон'юнктури; прискорити повернення у грошовiй формi авансованого капiталу; здешевiти кредитування торгiвлi, знизити витрати обiгу.
Торгiвлю на ф'ючерснiй бiржi порiвняно з бiржею реального товару вiдрiзняють:
- непрямий зв'язок з ринком реального товару через хеджування (страхування) , а не через поставку товару,
- унiфiкацiя умов контракту;
гарантом виконання зобов'язань. Немає необхiдностi кожного разу визначати платоспроможнiсть контрагентiв, що прискорює обiг на бiржi;
- угоди укладаються як на товар, так i на валюту, iндекси акцiй, процентнi ставки тощо.
Переваги бiржi порiвняно з iншими формами торгiвлi.
- вона забезпечує регулярний зв'язок мiж продавцями та покупцями;
- вона фiксує торговi звичаї;
- вона встановлює стандарти на товар;
- вона розробляє типовi контракти;
- вона здiйснює квотування цiн;
- вона регулює суперечки тощо.
Бiржi вiдiграють роль посередника у процесi органiзацiї горизонтальних господарських зв'язкiв. І хоча реальнi поставки на бiржах звичайно не перевищують 5-10% свiтової торгiвлi вiдповiдними товарами, вплив бiржi на цiни свiтового ринку та конкретних угод виключно значний.
Мiжнароднi аукцiони
Мiжнароднi аукцiони.
Аукцiони – традицiйна форма мiжнародної торгiвлi, що е рiзновидом вiдкритих прилюдних/неприлюдних торгiв, на яких реалiзуються аукцiоннi (попередньо оглянутi) товари певної номенклатури (риба, тютюн, лiс, чай, хутро, конi тощо), предмети розкошi, антикварiат, витвори мистецтва.
Мiжнароднi товарнi аукцiони (МТА) Завдяки їх iндивiдуальним властивостям та особливостям (наприклад, для хутра – колiр, вiдтiнок, пухнатiсть та м'якiсть волосяного покрову, шовковистiсть, розмiр шкурки тощо) виключається замiна iншими аукцiонними товарами, однаковими за назвою. Саме з цiєю метою органiзовується їх попереднiй огляд або дегустацiя.
тому що нi органiзатори аукцiону, нi продавцi пiсля продажу товару з аукцiону не приймають жодних претензiй вiдносно якостi товару (крiм прихованих дефектiв).
1. Пiдготовка аукцiону,
а)
по можливо однорiдних якiсних ознаках; розсортований товар розбивається на партiї, якi називаються лотами.
У
лот пiдбирається товар, однорiдний за якiстю. Кожному лоту привласнюється номер, пiд яким вiн заноситься до каталогу даного аукцiону iз зазначенням сорту та кiлькостi одиниць товару у даному лотi. На пiдставi каталогу у порядку нумерацiї проводиться продаж товарiв на аукцiонних торгах. Звичайно у каталозi однаковi за якiсними показниками лоти йдуть один за одним, утворюючи ряди – стрiнги,
якi у каталозi вiдокремлюють один вiд одного лiнiями. З кожного лота чи стрiнга (якi знаходяться на складi) береться представницький взiрець,
котрий має повнiстю вiдповiдати за всiма характеристиками товару, що знаходиться у даному лотi чи стрiнгу. Цi взiрцi виставляються у демонстрацiйних залах
для огляду, а товар - на складах, але з таким розрахунком, щоб при бажаннi покупець змiг оглянути його повнiстю. Кiлькiсть взiрцiв по рiзних товарах неоднакова i встановлюється в залежностi вiд цiнностi та стандартностi кожного виду. Як правило, така пiдготовка починається за 2-3 мiсяцi до майбутнього аукцiону,
б)
складання каталогу,
який мiстить перелiк у сiх лотiв
змiст
оплати аукцiонних товарiв iз зазначенням банкiв, через якi повинно здiйснюватись вiдкриття акредитивiв та оплата, порядок та умови страхування, вiдповiдальнiсть за повну чи часткову втрату товару, принципи митних платежiв, процент, який збирається з вартостi придбаних товарiв на користь адмiнiстрацiї аукцiону, порядок та час розгляду суперечок мiж сторонами; дату вiдкриття аукцiону, його тривалiсть, мiсце проведення, час, встановлений для огляду товарiв, час проведення торгiв, а також останнiй день платежу за придбанi товари.
в) реалiзацiї реклами аукцiону в ЗМІ розмiщуються рекламнi оголошення, в яких вказується дата i мiсце проведення аукцiону та приблизнi кiлькостi товарiв, що пропонуються на продаж. Постiйним та можливим покупцям висилають рекламну брошуру-проспект, в якiй вказуються основнi умови даного аукцiону i додається запрошення взяти участь у торгах.
2. Попереднiй огляд товарiв
, який починається за тиждень або за 10 днiв до вiдкриття торгiв. Кiлькiсть днiв, вiдведених для ознайомлення з аукцiонною колекцiєю, залежить вiд її розмiрiв та вiд рацiональної органiзацiї огляду. Скорочення термiну, що вiдводиться для огляду, досягається шляхом удосконалення обладнання залiв, де проводиться огляд товарiв (встановлення зручних вiшалок для хутра, спецiальних столiв для огляду взiрцiв, ламп денного освiтлення, штор на вiкнах, рухомих вiзкiв для взiрцiв). Огляд товарiв здiйснюється у спецiальних примiщеннях, де розмiщуються вiдiбранi вiд кожного лота взiрцi товарiв. По-перше, взiрцi повиннi повнiстю вiдбивати всi особливостi товару у представленому ним лотi. По-друге, покупцi повиннi мати можливiсть вивчити характеристики товару та встановити вiдповiднiсть фактичних характеристик даним каталогу. Органiзатори несуть вiдповiдальнiсть за перше i за друге. Покупцi ретельно оглядають взiрцi та роблять у каталозi позначки про лоти, що їм сподобались, та цiну, яку вони могли б заплатити за них. Покупець може ознайомитись не тiльки iз взiрцями, а й з усiм лотом. На аукцiонах чаю та тютюну здiйснюється дегустацiя вiдiбраних покупцем взiрцiв. Покупцi пiд час огляду можуть придбати взiрцi партiй, якi їм сподобались, для додаткової перевiрки їх якостi.
3. Проведення аукцiонних торгiв
вiдбувається у заздалегiдь призначений день та час у спецiальному аукцiонному залi, котрий має вид амфiтеатру. За столом на пiдвищеннi перед покупцями розташовується президiя аукцiону - аукцiонiст, що веде продаж, та його помiчники (асистенти), завданням яких є спостерiгати за поведiнкою покупцiв. Над столом висить табло, де висвiчуються порядковi номери лотiв, що пропонуються на продаж. Покупцi розмiщуються за окремими столами або рядами, якi розташованi амфiтеатром. Перед кожним покупцем встановлюється номер, пiд яким вiн зареєстрований на даному аукцiонi.
Існує три основних способи проведення аукцiону:
а) традицiйний (англiйський) аукцiон
– це аукцiонний торг з пiдвищенням цiн, який може вестись прилюдним та неприлюдним способом. Технiка проведення прилюдного аукцiону з пiдвищенням цiн: аукцiонiст оголошує номер чергової партiї лота, на спецiальному табло засвiчується названий номер; аукцiонiст називає вихiдну продажну цiну, яка звичайно є приблизною ринковою цiною, яка iснувала в мiжаукцiонний перiод; якщо нiхто з покупцiв не подасть знак пiдняттям руки або олiвця, кивком голови або вигуком „так” про свою згоду купити товар, аукцiонiст зменшує цiну доти, доки хто-небудь не виявить свого бажання купити; якщо один або декiлька покупцiв подадуть знак про своє бажання купити даний лот, аукцiонiст пiдвищує цiну – починається торг; у правилах проведення торгу зазначається мiнiмальна надвишка, яка зазвичай становить 1-2,5% початкової цiни. Надвишка до цiни стандартна, наприклад, при цiнi до 10 дол. США – 10 центiв, при цiнi понад 10 дол. – 25 центiв. Якщо пiсля триразового запитання „Хто бiльше?” немає пропозицiї про пiдвищення цiни з боку покупцiв, аукцiонiст вдаряє молотком на знак того, що торг з даної партiї закiнчений i вона вважається купленою тим покупцем, котрий запропонував найвищу цiну. Покупцю, який купив перший лот у стрiнгу та бажає придбати за тiєю ж цiною iншi лоти з даної партiї (стрiнга), вiддається перевага перед iншими покупцями.
У разi виникнення розбiжностей за адмiнiстрацiєю аукцiону зберiгається право перепродажу будь-якого лота. Усi претензiї повиннi бути заявленi адмiнiстрацiї до початку продажу наступного лота.
У тих випадках, коли через вiдсутнiсть iнтересу до певного лота або з причин змови покупцiв не вдається досягти намiченого рiвня продажної цiни, аукцiонiст має право без пояснень зняти лот з торгу. Пiсля продажу усiх лотiв непроданi лоти можуть знов бути виставленi для продажу.
покупця. Неприлюдне проведення торгу дозволяє зберегти у таємницi iм'я покупця;
б) „голландський” аукцiон
, який починається зi штучно завищеної цiни та ведеться з її зниженням. Суть цього способу така. Аукцiонiст призначає максимальну цiну, яка засвiчується на циферблатi, встановленому в аукцiонному залi, та знижує її доти, доки один з учасникiв торгу не виявить бажання здiйснити угоду шляхом натискання кнопки на закрiпленому за ним мiсцi. Натисканням кнопки вiн зупиняє стрiлку, котра рухається, i на циферблатi з'являється номер, пiд яким даний покупець зареєстрований в органiзаторiв аукцiону. Записавши номер покупця, аукцiонiст гасить циферблат та переходить до продажу наступного лота. Такi аукцiони популярнi у європейських країнах. На них продаються партiї овочiв, фруктiв, риби, автомобiлi, будинки. У Голландiї ця механiзована система використовується при проведеннi 150 аукцiонiв. Крiм того, вона широко використовується у Данiї, ФРН, Бельгiї та рiдше у Францiї, Італiї, Канадi. Зазначена система не дотримується основного принципу аукцiонної торгiвлi, а саме: передача товару у розпорядження покупця, що запропонував у результатi торгiв найвищу цiну. При цiй системi не вiдбувається фактично нiякого торгу мiж покупцями. Тому у Голландiї при продажу товарiв, якi швидко псуються, почала застосовуватись нова, бiльш досконала система, в якiй, як i у попереднiй, використовується циферблат iз рухомою стрiлкою. Оператор встановлює стрiлку на найнижчiй цiнi. Кожний покупець має на закрiпленому за ним мiсцi кнопку, яку вiн натискає, коли бажає здiйснити покупку за запропонованою цiною. Якщо одночасно декiлька покупцiв натиснуть кнопки, стрiлка просунеться до вищої цiни i на спецiальному табло поряд з циферблатом засвiтяться номера цих покупцiв. Стрiлка буде рухатись до вищої цiни, доки не залишиться один покупець. У цей момент стрiлка зупиниться i з'явиться номер цього покупця. Угода вважається укладеною i не може бути анульована iншим покупцем;
в) аукцiон „втемну”, на якому усi покупцi представляють свої ставки одночасно, а товар продається тому покупцю, котрий виставив найбiльшу цiну (або купується у того, хто запропонував найменшу ставку). Такий вид аукцiону часто використовується при розмiщеннi пiдрядiв на будiвництво, прокладання дорiг.
4. Оформлення та виконання аукцiонних угод
(розрахунки з покупцями та вiдвантаження товару), яке включає: а) укладання контракту; б) розрахунки з покупцем; в) вiдвантаження проданих товарiв. Адмiнiстрацiя видає покупцю у день продажу товару або наступного дня контракт, який є документом, що пiдтверджує укладену в аукцiонному залi угоду. У ньому зазначаються: покупець та найменування товару; номер лота; найменування та кiлькiсть представлених у ньому позицiй; цiна та сума; на чиє iм'я необхiдно виписати рахунок; куди i яким видом транспорту вiдправити товар.
Покупець пiдписує контракт i повертає його у контору аукцiону, собi залишає копiю. За умовами бiльшостi МТА забороняється перепродаж товару до поетi його оплати. Це гарантує продавця вiд несплати проданих лотiв, що вимагало б їх зберiгання до наступного аукцiону.
Покупець, який купив товар за дорученням, може переоформити контракт на iм'я фiрми-замовника. На пiдставi контракту виписується рахунок на оплату, який передбачає внесення авансу (не менше 30-35% вартостi товару) покупцем на рахунок органiзаторiв аукцiону, решта суми сплачується з безвiдкличного пiдтвердженого акредитива при отриманнi товару або пiсля його вiдвантаження, але не пiзнiше вказаного строку. Пiдтверджений акредитив означає, що уповноважений банк бере на себе (на прохання банку-емiтента) вiдповiдальнiсть за платiж з акредитива (доручення про платiж) при виконаннi експортером усiх необхiдних умов. Усi витрати по переказу авансу, вiдкриттю акредитива та банкiвськiй комiсiї оплачуються покупцем. У випадку несплати за товар (протягом 21 дня з моменту укладання угоди) органiзатор аукцiону може вважати угоду порушеною та розпоряджатися товаром на свiй розсуд. Збитки, якi при цьому виникли, покриваються за рахунок авансу фiрми-покупця. При неуплатi авансу адмiнiстрацiя аукцiону також вважає угоду такою, що не вiдбулася, висуваючи покупцю вимогу по вiдшкодуванню збиткiв.
Строки вивезення товару з аукцiонного складу залежать вiд виду товарiв, Деякi товари – квiти, овочi, риба та iншi, якi швидко псуються, вивозяться негайно пiсля оформлення контракту, деякi – через 2-3 тижнi в залежностi вiд умов аукцiонної торгiвлi.
На свiтовому ринку певнi особливостi має продаж дорогоцiнних каменiв, зокрема алмазiв та дiамантiв, який здiйснюється у виглядi оптових покупок, Оптовi покупки – це купiвля та продаж невеликими партiями з метою подальшого перепродажу або професiйного використання алмазiв i здiйснюються пiд час „сайтiв”, що органiзовуються не менше 10 разiв на рiк. При проведеннi сайтiв кожному з постiйних оптових покупцiв вручається бокс з певною кiлькiстю алмазiв вiдомого асортименту, якi пiдлягають оцiнцi. Вартiсть кожного боксу визначається заздалегiдь та жорстко фiксується, виключаючи торги з цього приводу.
– звичайно великi комерцiйнi фiрми, якi органiзовують аукцiонний продаж, експертизу товарiв, що виставляються на аукцiон, мають власнi або орендованi примiщення, спецiальне обладнання та квалiфiкований персонал. Аукцiони можуть надавати грошовi й товарнi кредити покупцям i продавцям та отримувати дохiд у виглядi комiсiйних.
Вивчення практики аукцiонних торгiв показує, що за найзагальнiших умов усi три види аукцiонiв дають однаковий середнiй результат. Ця особливiсть аукцiонiв вiдома як „теорема еквiвалентностi доходiв”.
Переваги МТА виявляються у тому, що вони дозволяють створити вiдкриту конкуренцiю, виявити цiну товару, швидко його реалiзувати у зазначеному обсягу тими експортерами, якi мають бiльш мiцнi фiнансовi позицiї та високоякiснi товари. Великi торговi фiрми виступають у ролi брокерiв з продажу. Покупцями виступає обмежена кiлькiсть компанiй, переважно роздрiбної та оптової торгiвлi та переробної промисловостi, котрi використовують надлишкову пропозицiю та зацiкавленi у зниженнi цiн.
аукцiонiв полягає у тому, що для партнерiв ЗТУ виявленi на торгах цiни є орiєнтиром як свiтовi цiни.
Для кожного аукцiонного товару склалися свої центри аукцiонної торгiвлi. З хутра та хутрової сировини у всьому свiтi щороку проводиться понад 150 МТА; головними центрами МАТ хутром та сировиною є: Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт-Петербург, причому кожний з них спецiалiзується на конкретному видi хутра (норка, каракуль, соболь, лисиця, бiлка, голубий песець, горностай, байбак, кролик тощо). Хутровi аукцiони органiзовуються також у ФРН, Італiї, Францiї, Гонконгу, Пiвденнiй Кореї, КНР, Японiї, але їх роль у цiй торгiвлi незначна. Важливими центрами торгiвлi немитою вовною є: Лондон, Лiверпуль, Кейптаун, Мельбурн, Сiдней, Веллiнгтон. Для аукцiонної торгiвлi чаєм характерно її перемiщення у мiсця виробництва цього товару: Індiя через аукцiони у Калькуттi та Кочiне продає близько 70% усього експортного чаю та через аукцiони у Лондонi -30%, Шрi-Ланка близько 70% чаю продає через аукцiони у Коломбо та 30% – через лондонський аукцiон, Індонезiя реалiзує чай через аукцiони у Лондонi, Гамбургу, Антверпенi, африканськi країни (Танзанiя, Уганда, Конго, Маврикiй, Родезiя, Мозамбiк та iншi) переважну частину чаю реалiзують через аукцiони у Найробi (Кенiя) та Малавi, на чайному аукцiонi у Сiнгапурi беруть участь фiрми iз СІЛА, Японiї, Австралiї, КНР. Важливими центрами аукцiонної торгiвлi тютюном є: Нью-Йорк, Амстердам, Бремен, Лусака (Замбiя), Лiмба (Малавi), квiтами - Амстердам, рибою - США та порти захiдно-європейських країн (крiм Ісландiї, Норвегiї), кiньми - Довiль (Францiя), Лондон, Москва, Ростов-на-Дону, П'ятигорськ.
Лiтература
1. Козик В. В., Панкова Л. А., Карп'як Я. С., Григор’єв О. Ю., Босак А. О. Зовнiшньоекономiчнi операцiї та контракти: Навчальний посiбник. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2008. – 608 с.
2. Грачев Ю. Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций: Учебно-практическое пособие. – М.: Бизнес-школа „Интел-Синтез”, 2009. – 592 с.
|
