Дiяльнiсть Ради економiчної взаємодопомоги
мiжнародних економiчних вiдносин не лише мiж країнами однiєї системи, а й мiж країнами, якi належали до рiзних систем.
Незважаючи на те, що система соцiалiстичних країн з вiдомих причин розпалася, той кращий досвiд мiжнародного економiчного спiвробiтництва, який iснував у межах цiєї системи, потребує свого вивчення i розумного використання стосовно сьогоднiшнiх полiтичних i соцiально-економiчних ситуацiй, якi склалися у свiтi.
Вiдомо, що соцiалiстичнi країни свого часу створили Раду Економiчної Взаємодопомоги (РЕВ) i понад 20 iнших мiжнародних економiчних органiзацiй. Особливо важливу роль в органiзацiї i здiйсненнi мiжнародного економiчного i науково-технiчного спiвробiтництва мiж соцiалiстичними країнами вiдiграла РЕВ. Вона була створена у 1949 р. як органiзацiя багатостороннього економiчного i науково-технiчного спiвробiтництва та iнтеграцiї соцiалiстичних країн. До неї входили Болгарiя, Угорщина, В’єтнам, Куба, Монголiя, НДР, СРСР, Чехословаччина. РЕВ була покликана сприяти через об’єднання i консолiдацiю зусиль країн-членiв удосконаленню спiвробiтництва i поглибленню соцiалiстичної економiчної iнтеграцiї, плановому розвитку їх народного господарства, прискоренню економiчного й науково-технiчного прогресу, вирiшенню iнших соцiально важливих питань. Ця колективна органiзацiя функцiонувала 42 роки. На її рахунок можна вiднести чимало корисних справ. Так, саме вона створила такi могутнi мiжнароднi органiзацiї й об’єкти, як єдина енергетична система «Мир», нафтопровiд «Дружба», Загальний парк вагонiв, десятки спiльних пiдприємств машинобудування, електронiки тощо.
РЕВ була мiжнародною органiзацiєю. А це означало, що до її складу могла ввiйти будь-яка соцiалiстична країна або iнша країна, яка стала на шлях соцiалiстичного розвитку. РЕВ спiвробiтничала з Фiнляндiєю, Іраном, Мексикою, Нiкарагуа та iншими країнами.
РЕВ здiйснювала свою дiяльнiсть на основi Статуту i Конвенцiї про правоздатнiсть, якi були пiдписанi 14 грудня 1959 р. у Софiї i набрали чинностi 13 квiтня 1960 р. пiсля ратифiкацiї їх вiдповiдними країнами. У своїй дiяльностi РЕВ керувалася такими документами, як Основнi принципи мiжнародного соцiалiстичного подiлу працi (1962 р.), Комплексна програма подальшого поглиблення й удосконалення спiвробiтництва i розвитку соцiалiстичної економiчної iнтеграцiї країн РЕВ (1971 р.), Комплексна програма науково-технiчного прогресу країн — членiв РЕВ до 2000 р. (1985 р.) та iн.
Основними цiлями РЕВ було сприяння планомiрному розвитку народного господарства країн-членiв, прискоренню економiчного i технiчного прогресу, пiдвищенню рiвня iндустрiалiзацiї країн з менш розвинутою промисловiстю, зростанню продуктивностi працi, поступовому зближенню i вирiвнюванню рiвнiв економiчного розвитку та неухильному пiднесенню добробуту народiв країн — членiв РЕВ (п. 1 ст. І Статуту РЕВ).
Акти, якi приймалися РЕВ, мали свою специфiку. Якщо були рiшення щодо органiзацiйних або процедурних питань, то вони мали обов’язковий характер для всiх країн — членiв РЕВ. А якщо цi рiшення стосувалися безпосередньо економiчного i науково-технiчного спiвробiтництва, то за ними органи РЕВ приймали вiдповiднi рекомендацiї i надсилали їх урядам для розгляду. Якщо рекомендацiї країною приймалися, то вони мали для неї вже обов’язкову силу.
У разi потреби розгляд в органах РЕВ питань спiвробiтництва мiг завершуватися домовленостями мiж країнами — членами РЕВ про здiйснення узгоджених ними заходiв (п. 4 ст. IV Статуту).
до складу якого входили представники усiх країн-членiв на рiвнi заступникiв, керiвникiв уряду. Цей орган скликався не рiдше одного разу в три мiсяцi.
У системi РЕВ були створенi комiтети з питань спiвробiтництва в плановiй дiяльностi, науки i технiки та машинобудування. З метою органiзацiї економiчного i науково-технiчного спiвробiтництва у вiдповiдних галузях було створено понад 20 комiсiй (з хiмiчної промисловостi, зовнiшньої торгiвлi, валютно-фiнансових питань та iн.).
У межах дiяльностi РЕВ здiйснювалась органiзацiя мiжнародного спiвробiтництва не лише з соцiалiстичними країнами, а й з країнами iнших соцiально-економiчних систем. Бiльш як 20 мiжнародних органiзацiй, членами яких були держави — представники рiзних соцiально-економiчних систем, спiвробiтничали з РЕВ.
шлях її iнтенсифiкацiї i, врештi-решт, вирiшити назрiлi соцiально-економiчнi проблеми. Крiм того, кризу РЕВ посилили новi полiтичнi ситуацiї, якi склались у схiдноєвропейських країнах, перехiд їх до ринку.
РЕВ — це вже сторiнка минулого, iсторiя. Але, незважаючи на це, слiд зазначити, що бiльш як за 40 рокiв своєї дiяльностi вона чимало зробила для органiзацiї мiжнародного економiчного i науково-технiчного спiвробiтництва, вiдстоювання економiчної незалежностi не лише країн — членiв РЕВ, а й багатьох iнших країн свiту, особливо тих, що розвиваються. Кращий досвiд цiєї мiжнародної органiзацiї буде вивчатися i використовуватися в мiжнароднiй практицi.
Сьогоднi дедалi бiльше керiвникiв схiдноєвропейських країн визнають необхiднiсть створення нової мiжурядової економiчної органiзацiї, яка б вiдповiдала сучасним умовам, сприяла входженню до структури свiтового господарства. Адже, як засвiдчив досвiд мiжнародного економiчного спiвробiтництва, наздоганяти захiднi країни разом, а не поодинцi — швидше i легше. Ось чому розпочався пошук пiдходiв до нових форм багатостороннього спiвробiтництва мiж схiдноєвропейськими країнами.
Список використаної лiтератури
1. Киреенко А. П. Международная экономика: Учеб пособие: В 2-х ч. – М.: Межд. отношения, 2000.
2. Лук’яненко Д. Г., Поручник А. М., Циганкова Т. М. Мiжнародна економiка: Навчальний посiбник. – Київ: КНЕУ, 2001. – 488 с.
3. Новицький В.Є. Мiжнародна економiчна дiяльнiсть України: Пiдручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.
4. Черевань В. П., Румянцева А. П., Романенко Л. Ф. Мiжнародна економiчна дiяльнiсть: Навчальний посiбник – Київ: Видавничий дiм “Слово”, 2003. – 280 с.
| 
