Особливостi функцiонування єврорегiонiв України
Реферат
Особливостi функцiонування єврорегiонiв України
Львiв – 2004
ВСТУП
практика чотирьох дiючих єврорегiонiв, а й прийнята законодавча база, матерiали конференцiй, форумiв тощо. Через декiлька рокiв iз приєднанням держав Центрально-Схiдної Європи до Євросоюзу Україна матиме спiльний кордон з Європейським Союзом.
Аналiз головних принципiв, завдань та механiзмiв реалiзацiї регiональної полiтики ЄС становить для нас особливий iнтерес, адже сприяє кращому розумiнню перспектив мiжрегiонального та транскордонного спiвробiтництва України з Європейським Союзом: iмплементацiї головних принципiв регiональної полiтики ЄС у нацiональне законодавство, сприяє реалiзацiї головної мети зовнiшньої полiтики України – прискорити визначення з боку Європейського Союзу чiтких критерiїв щодо України з метою отримання нею статусу асоцiйованого члена ЄС, створення вiдповiдної iнфраструктури, системи iнституцiй та структур для регулювання єврорегiональної полiтики в Українi.
Єврорегiональна полiтика є органiчною складовою загальнодержавної полiтики. Вихiдними положеннями для її формування є ступiнь економiчної мiцностi прикордонних регiонiв, рiвень життя населення у них, полiтичне, екологiчне, релiгiйне становище. Така полiтика, з одного боку, спрямовується на забезпечення всебiчного розвитку регiонiв, а з другого – на збереження територiальної цiлiсностi держави.
Україна – це держава, двi третi областей якої є прикордонними, i це дає нашiй країнi великий потенцiал для розвитку транскордонного спiвробiтництва i, зокрема, єврорегiонiв, що, в свою чергу, пiдтверджує актуальнiсть проблеми.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Єврорегiони
– це територiї, на яких здiйснюється прикордонна (транскордонна) спiвпраця. Вони є результатом порозумiння органiв територiального самоврядування. Метою створення єврорегiонiв є, перш за все, розгортання дiяльностi, яка допомагала б зближенню локальних спiльнот i органiв влади прикордонних регiонiв, економiчна спiвпраця, розвиток комунiкацiй, захист довкiлля, культурно-освiтня дiяльнiсть, туризм.
Утворення єврорегiонiв не загрожує суверенiтету нацiональних держав через те, що закордонна полiтика залишається цiлком у державнiй компетенцiї. Для створення кожного єврорегiону, на локальному, прикордонному рiвнi, необхiдна згода мiсцевих або центральних органiв влади. Єврорегiони функцiонують згiдно i
власними статутами, якi не можуть суперечити законодавству країн, на територiї яких вони розмiщенi. У Захiднiй Європi iснують такi єврорегiони, як Єврорегiон “Саар-лор-Люкс", Єврорегiон “Арґеальп", Еуреґiо.
Прикордонна спiвпраця пiдтримується програмами допомоги Європейського Союзу, наприклад INTERREG II, а також СROSS-BORDER (у рамках програми РНАRЕ).
Розглянемо основнi причини створення єврорегiонiв i що дає їхнє iснування людям, якi проживають на їх територiї.
Кордони нацiональних держав подiлили багато спiльнот якi проживають в одному регiонi i мають подiбну iсторичну спадщину. Часто трапляється, що одна i та сама етнiчна група проживає по рiзних сторонах одного кордону.
Завданням прикордонної спiвпрацi є полiтичне прискорення європейської iнтеграцiї. Єврорегiони можуть стати мостами у цьому процесi i спричинитись до налагодження позитивних вiдносин мiж локальними спiльнотами подiлених кордонами. Для людей, що проживають у єврорегiонах, найближчою є найбiльш для них важлива економiчна спiвпраця. Така спiвпраця сприяє їх професiйнiй дiяльностi, прискорює розвиток регiону, в якому вони живуть.
До основних передумов розвитку прикордонної спiвпрацi перш за все належать:
- полiтичнi передумови;
Єврорегiони вiдiграють роль мостiв у процесi європейської iнтеграцiї. Так було у Захiднiй, Пiвнiчнiй i Пiвденнiй Європi на межi шiстдесятих i сiмдесятих рокiв, i так є вiд початку дев'яностих рокiв на кордонах країн Центральної i Схiдної Європи, а особливо на кордонах з Європейським Союзом i з країнами-кандидатами до ЄС.
У Європi розвиток прикордонної спiвпрацi розпочався у п'ятдесятих роках. Найбiльший досвiд такої спiвпрацi мають регiони, що мiстяться вздовж пiвнiчних, захiдних i пiвденних кордонiв Федеративної Республiки Нiмеччини i в скандинавських країнах. Пiонерами транскордонної спiвпрацi були норвезько-шведсько-фiнськi, голландсько-нiмецькi та нiмецько-французькi прикордоннi регiони. Створенi у той час мiжрегiональнi об'єднання були найбiльш ранньою формою транскордонної спiвпрацi.
Найбiльший досвiд такої спiвпрацi мають регiони, що мiстяться вздовж пiвнiчних, захiдних i пiвденних кордонiв Федеративної Республiки Нiмеччини i в скандинавських країнах. Пiонерами транскордонної спiвпрацi були норвезько-шведсько-фiнськi, голландсько-нiмецькi та нiмецько-французькi прикордоннi регiони. Створенi у той час мiжрегiональнi об'єднання були найбiльш ранньою формою транскордонної спiвпрацi. Таким чином у 1958 роцi на нiмецько-голландському кордонi було створено цiлком сформалiзовану єврорегiональну структуру пiд назвою Еуреґiо (Euregio).
на прикордоннi держав-сусiдiв та вирiшення проблем, пов'язаних iз безпекою пiдприємництва i туризму.
Значний доробок у сферi транскордонної спiвпрацi має сусiдня нам Польща. На її кордонах було створено i дiють 13 єврорегiонiв.
"Померанiя" i Єврорегiону "Балтика"), а також з Латвiєю та Данiєю (у межах Єврорегiону "Балтика").
Аналiз головних принципiв, завдань та механiзму реалiзацiї регiональної полiтики Європейського Союзу становить для нас особливий iнтерес, адже сприяє кращому розумiнню перспектив мiжрегiонального та транскордонного спiвробiтництва України з Європейським Союзом (з погляду на те, що Україна через декiлька рокiв iз приєднанням держав Центрально-Схiдної Європи до Євросоюзу, матиме спiльний кордон з ЄС); iмплементацiї головних принципiв регiональної полiтики ЄС у нацiональне законодавство України, сприятиме реалiзацiї головної мети зовнiшньої полiтики України – прискорити визначення з боку Європейського Союзу чiтких критерiїв для України з метою отримання нею статусу асоцiйованого члена ЄС; створення вiдповiдної iнфраструктури — як системи iнституцiй та структур для регулювання єврорегiональної полiтики в Українi.
З реалiзацiєю головних принципiв регiональної полiтики ЄС, Україна отримуватиме значнi кошти iз Фондiв Європейського Союзу, що вже у найближчому майбутньому посилить iнновацiйну здатнiсть регiонiв України та сприятиме досягненню перших реальних позитивних результатiв європейської iнтеграцiї нашої держави.
Певна рiч, що економiчнi чинники розвитку регiонiв країн-членiв ЄС вимагають проведення ефективної полiтики з метою лiквiдацiї територiальних диспропорцiй всерединi кожної держави ЄС. Навiть тепер вiдмiнностi мiж регiонами, якi динамiчно розвиваються та депресивними регiонами Європейського Союзу, вкрай вражаючi.
Економiчне об'єднання Європи, а також полiтична iнтеграцiя держав європейського континенту зазнає швидких змiн i, по сутi, є викликом часу; вiдображає зростаючу потребу полiтики об'єднати держави континенту, в контекстi реалiзацiї єврорегiональної полiтики, з метою зменшення диспропорцiй у розвитку регiонiв та сприяння стабiльностi в рiзних вимiрах у бiльш рiзноманiтнiй Європi.
як реформи ЄС, так i проведення полiтики розширення на Схiд в контекстi розвитку iдеї Європи не тiльки у географiчному, полiтичному чи економiчному вимiрах, а, насамперед, як вiльного та рiзноманiтного європейського культурного простору. Отже, часткова модифiкацiя єврорегiональної полiтики вiдкриває новi форми всеохоплюючої координацiї європейських регiонiв, посилює їх роль у реалiзацiї адекватної мiжнародної полiтики на регiональному рiвнi.
Єврорегiон “Карпати”.
Теоретичну модель функцiонування Карпатського Єврорегiону було розроблено за сприяння експертiв Інституту дослiджень Схiд-Захiд, якi вчасно пiдмiтили, що багато-чисельнi локальнi iнiцiативи транскордонного спiвробiтництва не знаходять пiдтримки i порозумiння у середовищi нацiональних урядiв; ця проблематика залишається на периферiї iнтересiв структур Європейського Союзу.
Основними правовими актами, якi визначають функцiонування Карпатського Єврорегiону як транскордонної асоцiацiї прикордонних регiонiв та громад є Угода i Статут, ухваленi також 14 лютого 1993 р. у Дебреценi.
"Карпатський Єврорегiон" включає:
- виконавчого директора;
- секретарiат;
- робочi комiсiї.
Результати, досягнутi в рамках Карпатського Єврорегiону:
- проведення мiжнародних ярмарок та виставок у мiстах регiону;
- iнтенсифiкацiя зовнiшньоекономiчних контактiв мiж територiями;
- органiзацiя конференцiй для обговорення спiльних проблем п'яти країн;
- пiдтримка транскордонних iнiцiатив вищих навчальних закладiв;
- утворення Асоцiацiї унiверситетiв Карпатського Єврорегiону, органiзацiя лiтнiх шкiл;
- налагодження дiяльностi прикордонних переходiв, будiвництво моста через Тису на українсько-угорському кордонi;
їх реалiзацiї.
Карпатська фундацiя виконує, фактично, функцiї посередника мiж великими мiжнародними фондами, зацiкавленими в розвитку громадянського суспiльства, транскордонного спiвробiтництва, мiжетнiчної спiвпрацi, вiдродженнi сiльських громад цього унiкального регiону та мiсцевими громадськими органiзацiями, органами мiсцевого самоврядування, якi пропонують iнновацiйний пiдхiд до згаданих проблем.
проектам, якi вiдчутно сприяють розвитку громад по обидва боки державних кордонiв, покращують якiсть життя у населених пунктах сiльських мiсцевостей Карпатського Єврорегiону. Карпатський фонд також ставить за мету вiдродження сiльських територiй, сприяючи стiйкому комплексному розвитку їх громад.
- сприяння розвитку транскордонного економiчного та мiжетнiчного спiвробiтництва, обмiну iнформацiєю, поширення кращих зразкiв управлiння та розвитку;
- змiцнення спiвробiтництва мiж рiзними секторами, зокрема неурядовими органiзацiями, мiсцевими органами управлiння та бiзнесовими структурами.
До органiзацiйної структур Карпатського фонду входять Мiжнародна Рада директорiв, Виконавчий комiтет, Головний офiс (м. Кошiце, Словаччина), нацiональнi представництва, зареєстрованi як громадськi органiзацiї i дiють згiдно нацiональних законодавств.
Єврорегiону "Буг".
Єврорегiон "Буг" - це транскордонне об'єднання, до складу якого входить Волинська область України, Люблiнське воєводство Республiки Польща та Брестська область Бiлорусi. Вiн має такi завдання:
- органiзувати та координувати дiї, що сприяють спiвробiтництву мiж членами єврорегiону в галузях економiки, науки, екологiї, культури та освiти,
- сприяти розвитковi добросусiдських вiдносин мiж країнами-членами єврорегiону;
- визначати потенцiйнi галузi багатостороннього спiвробiтництва;
- бути сполучною ланкою i сприяти спiвробiтництву членiв єврорегiону з мiжнародними органiзацiями, установами та агентствами.
"Буг" є: Рада, Президiя, Секретарiат. Цi органи виконують координацiйнi, дорадчi i представницькi функцiї, що пов'язанi з реалiзацiєю цiлей i завдань Єврорегiону "Буг". Для вирiшення визначених спiльних завдань Рада створює постiйнi робочi групи. Фiнансування дiяльностi структур забезпечується кожною стороною згiдно окремо встановлених критерiїв.
Транскордонне спiвробiтництво в межах Єврорегiону "Буг" здiйснюється мiж трьома частинами територiй, що належать до господарських структур рiзних країн i є складовими елементами нацiональних економiк України, Польщi i Бiлорусi. Цi територiї формують прикордоннi господарськi системи своїх країн.
Прикордонну господарську систему ми розумiємо як складну полiструктурну систему взаємопов'язаних компонентiв (природа (природне середовище), населення i його розселення, сфера матерiального виробництва i сфера послуг), якi знаходяться мiж собою в генетичному, функцiональному i територiальному зв'язку. Кожна компонента подiляється на безлiч вiдносно одноякiсних елементiв (промислове чи сiльськогосподарське пiдприємство, населений пункт тощо).
Стратегiя розвитку Єврорегiону "Буг" повинна включати такi основнi сфери цiлей i дiй:
- сфера бiзнесу: орiєнтацiя пiдприємств на ринки iншої сторони i на кооперацiю з ними; вiльний рух товарiв, капiталу, робочої сили; розвиток виробничої i ринкової iнфраструктури; обмiн iнформацiєю;
- сфера господарського розвитку: посилення iнтеграцiї, розвиток комунiкацiй i зв'язку; формування регiональних транскордонних систем технiчної iнфраструктури; iнтеграцiя поселенських систем; розвиток i вдосконалення iнтеграцiї рекреацiйної бази;
- соцiальна сфера: охорона довкiлля i спiвробiтництво в галузi екологiї; розвиток iнтеграцiї у сферi культури; спiвробiтництво у сферi освiти i науки; iнтеграцiя систем соцiального забезпечення; охорона права i громадського порядку; охорона здоров'я; розвиток iнтеграцiї i контактiв в iнших сферах [22, С. 104-105].
"Буг" вiдносяться:
- природне середовище: дiяльнiсть спрямована на лiквiдацiю проблем, якi шкодять iншим сферам дiяльностi, а також сприяють покращенню екологiчного стану територiї єврорегiону "Буг";
- мережа мiських поселень на яку спирається розвиток iнших сфер спiвробiтництва; комунiкацiйна мережа – зумовлена вигiдним транскордонним положенням єврорегiону "Буг";
- економiчна iнфраструктура визначає iнтенсивнiсть обороту капiталу, функцiонування ринку i розвиток пiдприємств; це сфера, вiд якої найбiльш залежить розвиток спiвробiтництва;
- iнфраструктура агробiзнесу — становить значну сферу ринку;
- туризм – найважливiша сфера спiвробiтництва, має великi можливостi створення спiльної бази;
- наука й iнновацiйна дiяльнiсть – сфера, в якiй можливе найактивнiше спiвробiтництво, проведення спiльних дослiджень, можливiсть спiвробiтництва в сферi створення й обмiну iнформацiї;
- сфера суспiльних контактiв – не створює економiчної вигоди.
Єврорегiон “Нижнiй Дунай”.
14 серпня 1998 року у румунському мiстi Галац вiдбулося пiдписання угоди пор сформування єврорегiону "Нижнiй Дунай". До складу єврорегiону увiйшли Одеська область з боку України, райони Молдови i повiти Румунiї.
Було затверджено органiзацiйну структуру Єврорегiону:
- Рада Єврорегiону – його вищий орган управлiння
- комiсiї зi сфер дiяльностi;
- координацiйний центр.
У рамках єврорегiону сформованi дев'ять комiсiй:
- з регiонального розвитку;
- з питань транспорту i комунiкацiй;
- з освiти, науки, дослiдницької дiяльностi, культури, охорони здоров'я i спорту;
- з гармонiзацiї нормативних документiв, що вiдносяться до мiсцевої компетенцiї;
- iз захисту навколишнього середовища;
- iз фiнансового аудиту;
- з лiквiдацiї наслiдкiв стихiйних лих i боротьбi з органiзованою злочиннiстю.
Одним iз найперспективнiших напрямкiв транскордонного спiвробiтництва в рамках єврорегiону "Нижнiй Дунай" варто розглядати розвиток економiчних зв'язкiв i торгiвлi. Саме цьому була покликана сприяти виставка румунських товарiв i послуг, яка вiдбувалася у груднi 1998 р., у результатi якої укладено ряд взаємовигiдних контрактiв мiж представниками українських i румунських дiлових кiл.
Значна увага у функцiонуванню Єврорегiону “Нижнiй Дунай” придiляється налагодженню культурного обмiну, розвитку мiжетнiчних контактiв. У цьому напрямку планується посилити роботу зi змiцнення зв'язкiв з етнiчними українцями, якi мешкають у прикордонних повiтах Румунiї, що має почати реалiзовуватися на практицi з надання допомоги українськiй дiаспорi в створеннi центрiв української культури в повiтi Тульча.
Єврорегiон “Верхнiй Прут”.
Метою створення єврорегiону "Верхнiй Прут", згiдно згаданих проектiв, є розширення iснуючих мiжрегiональних зв'язкiв та сприяння подальшому розвитку транскордонного спiвробiтництва адмiнiстративно-територiальних одиниць держав-засновникiв, окремих мiст, iнших населених пунктiв, органiв мiсцевого самоврядування, державного управлiння, окремих установ, пiдприємств, неурядових i громадських органiзацiй, нацiональних меншин та окремих громадян у сферах економiки, освiти, науки, культури i спорту, а також розбудова нових механiзмiв мiждержавного спiвробiтництва та безпечний сталий розвиток регiону в рамках iнтеграцiї до сучасного загальноєвропейського процесу.
Серед основних завдань цього єврорегiону можна видiлити такi:
- розвиток i вдосконалення торговельних i економiчних вiдносин;
- розробка нових проектiв спiвробiтництва;
- розвиток i спiльне впровадження передових технологiй;
- практична реалiзацiя сучасних механiзмiв заходiв загальноєвропейської безпеки;
- розробка спiльної полiтики в галузi техногенно-екологiчної безпеки;
- запобiгання забруднення басейнiв Дунаю, Днiстра та Чорного моря;
- збiльшення екологiчно чистих виробництв;
- активiзацiя та гармонiзацiя дiяльностi у сферах науки, культури, освiти, спорту, розвитку нацiональних меншин, молодiжної полiтики;
- модернiзацiя системи охорони здоров'я населення; розвиток рекреацiйної дiяльностi та туризму.
Структура єврорегiону "Верхнiй Пруг" побудована наступним чином: Рада керiвникiв адмiнiстративно-територiальних одиниць-членiв єврорегiону — Рада єврорегiону; виконавчий голова Ради єврорегiону; секретарiат Ради єврорегiону; робочi комiсiї єврорегiону та експертнi групи.
Єврорегiон "Верхнiй Прут", проект якого органiчно вписується в систему сучасних європейських прiоритетiв регiонального спiвробiтництва, розбудови системи європейської безпеки та вдосконалення транскордонних фiнансово-економiчних, комунiкацiйних i природоохоронних вiдносин має й iншi особливостi. Найбiльш цiкавою є те, що у його складi формується екологiчний єврорегiон. 3-4 липня І997 р. українсько-румунсько-молдовський саммiт в Ізмаїлi ухвалив рiшення української сторони щодо створення спiльного екоєврорегiону як моделi спiвробiтництва у складi єврорегiону "Верхнiй Прут".
Транскордонне спiвробiтництво у єврорегiонах України.
Досягнення Україною суверенiтету в умовах розвитку глобалiзацiйних та iнтеграцiйних процесiв зумовлює необхiднiсть включення України та її регiонiв в активну мiжнародну дiяльнiсть. Для забезпечення швидкого та найбiльш результативного залучення прикордонних регiонiв України до мiжрегiональної та транскордонної спiвпрацi потрiбен вдосконалений чiткий механiзм регулювання мiжнародного мiжрегiонального спiвробiтництва.
Вдосконалення механiзму регулювання мiжнародного мiжрегiонального спiвробiтництва слiд спрямувати в напрямку збiльшення результативностi у досягненнi цiлей та завдань, якi покладаються на цей механiзм, а саме:
- формування стабiльного правового середовища функцiонування суб'єктiв мiжрегiонального спiвробiтництва;
- обґрунтованiсть у прийняттi управлiнських рiшень;
- забезпечення достатньої фiнансової бази механiзму;
- пiдвищеннi економiчної зацiкавленостi прикордонних регiонiв у залученнi до процесiв мiжрегiонального та транскордонного спiвробiтництва;
- концентрацiя (концентрацiя фондiв з метою їх найефективнiшого використання);
- адицiоналiзм (додаткове фiнансування за рахунок мiсцевих джерел);
- комплементарнiсть (взаємодоповнення).
Вирiшення проблеми фiнансування мiжнародного мiжрегiонального спiвробiтництва, на нашу думку, повинно вiдбуватись через використання наступних можливостей.
1. Емiсiя цiнних паперiв з державною гарантiєю пiд конкретнi проекти та програми.
2. Акумуляцiя частини податкових вiдрахувань суб'єктiв господарювання, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть в рамках мiжрегiонального спiвробiтництва.
3. Залучення iноземного капiталу, особливо в межах спецiальних (вiльних) економiчних зон.
4. Залучення коштiв мiжнародних фiнансових органiзацiй та фiнансування програми ЄС TACIS.
6. Застосування лiзингу.
Фiнансування повинно ґрунтуватись обов'язково на принципi адресностi.
Наступним напрямком вдосконалення економiчного механiзму регулювання мiжнародного мiжрегiонального спiвробiтництва є активiзацiя економiчного та фiнансового стимулювання. Дане питання тiсно пов'язане iз питанням розподiлу фiнансових ресурсiв.
В межах мiжрегiонального спiвробiтництва Захiдного регiону України iз прикордонними регiонами країн Центральної та Схiдної Європи прикладами таких спiльних програм можуть бути:
- розвиток транспортних коридорiв, що проходять через вказанi територiї;
- розвиток iнфраструктури прикордонних територiй;
- вирiшення проблеми взаєморозрахункiв мiж суб'єктами мiжрегiонального спiвробiтництва;
- спiльнi програми природокористування i охорони довкiлля;
- спiльнi програми оптимiзацiї використання трудових ресурсiв;
- спiльнi програми проведення науково-дослiдних робiт.
Вказанi сфери мiжрегiонального спiвробiтництва забезпечують подвiйний ефект - з одного боку, вони спрямованi на вирiшення проблем мiжнародного обмiну товарами, послугами, технологiями, iнвестицiями, людськими ресурсами, розширення "вузьких" мiсць мiжрегiональної спiвпрацi, а з iншого, дають змогу використовувати потенцiал прикордонних регiонiв.
При реалiзацiї спiльних програм необхiдно дотримуватись таких принципiв:
- завдання спiльних програм в переважнiй своїй бiльшостi повиннi мати iндикативний характер: вiдхилення в той чи iнший бiк вiдповiдно викликають тi чи iншi економiчнi санкцiї чи заохочення через економiчнi важелi;
- учасники програм повиннi визначатись на конкурснiй основi (iз залученням закордонних учасникiв);
- повинна бути повна фiнансова та юридична вiдповiдальнiсть сторiн (учасникiв) за результати своєї дiяльностi, а також розподiл отриманих доходiв у вiдповiдностi до внеску кожного учасника спiльної програми.
Прiоритети iнвестицiйно-виробничої спiвпрацi на транскордонному рiвнi:
- впровадження проектiв з удосконалення прикордонної i транспортної iнфраструктури;
- створення дiєвої регiональної iнновацiйної системи;
- розв'язання екологiчних та соцiальних проблем;
- розбудова туристичної iнфраструктури;
- розвиток iнвестицiйних вiдносин в сферi малого та середнього бiзнесу.
Реалiзацiя вказаних прiоритетiв iнвестицiйно-виробничої спiвпрацi потребує розробки стратегiї трансрегiонального маркетингу i на її основi оптимiзацiї важелiв стимулювання iнвестицiйного механiзму в межах транскордонного регiону (фiскальних, iнфраструктурних, органiзацiйних, iнструментiв диверсифiкацiї ринкового середовища).
Найефективнiше спiвпрацюють суб'єкти мiжрегiонального спiвробiтництва, якщо воно здiйснюється в таких органiзацiйних формах як єврорегiони чи спецiальнi економiчнi зони (СЕЗ). Тому, для регулювання мiжрегiонального спiвробiтництва важливо врахувати проблеми, якi не дозволяють ефективно реалiзуватись даним формам мiжрегiонального спiвробiтництва.
В останнi роки транскордонне спiвробiтництво України iз сусiднiми державами набуло ознак зростаючої динамiчностi, що знайшло своє вiдображення як на вищому державному рiвнi, так i на регiональному щаблi. Завдяки цьому, протягом останнiх рокiв сформовано належне законодавче поле для взаємовигiдної спiвпрацi.
На пожвавлення взаємних контактiв спрямовуються численнi промоцiйнi заходи на регiональному рiвнi за пiдтримки територiальних органiв влади, зокрема Економiчнi форуми з питань транскордонного спiвробiтництва в м. Львовi, якi вже стали традицiйними.
Сьогоднi Львiвщина розвиває активне мiжрегiональне спiвробiтництво з бiльшiстю воєводств Польщi. На сьогоднiшнiй день обласними та районними органами влади пiдписано понад двадцять п'ять документiв про спiвпрацю з польськими партнерами. І робота у цьому напрямi нами продовжується.
Важливою складовою транскордонного спiвробiтництва є формування i розбудова прикордонних переходiв i транспортних коридорiв. Тому надзвичайно важливим тут є узгодження мiжнародних, державних та регiональних iнтересiв, особливо, у прикордонних областях.
Слiд вiдзначити, що i Україна, i Львiвська область зокрема, вже має значний доробок у рамках єврорегiональної спiвпрацi. Уже майже 9 рокiв ми активно спiвпрацюємо в рамках мiжрегiональної асоцiацiї "Карпатський єврорегiон" та єврорегiону "Буг". Спiвпраця ведеться i в рамках дiяльностi мiжнародних органiзацiй - Асамблеї європейських регiонiв, Конгресу Регiональних та Мiсцевих Влад Європи.
Слiд також вiдзначити, що за час свого iснування в рамках "Карпатського Єврорегiону" здiйснено низку проектiв транскордонного характеру. Реалiзовано цiлий ряд мiсцевих iнiцiатив двостороннього спiвробiтництва країн-учасниць. В тому числi розширення мережi прикордонних переходiв iз сусiднiми державами, зокрема, будiвництво транспортного моста через р. Тису на українсько-угорському кордонi; численнi проекти iз захисту довкiлля, зокрема, спiльний проект України, Словаччини, Угорщини та Румуни iз створення системи гiдроспоруд у прикордонних регiонах тощо; iнiцiатива будiвництва мiжнародного автомобiльного пункту пропуску "Смiльниця–Кросценко", де проробляється питання вiдкриття спiльного пункту пропуску європейського зразка з єдиним прикордонним та митним контролем.
Важливим завданням вважаємо прискорення розбудови прикордонної iнфраструктури з української сторони. З цiєю метою вже понад п'ять рокiв нами проводиться робота з формування спецiальних (вiльних) економiчних зон у прикордонних районах. Здiйснюються заходи з пошуку та залучення iнвестицiй для реалiзацiї проекту будiвництва євроколiї вiд українсько-польського кордону (ст. Мостиська-2) до Львова, мiжнародного залiзничного вокзалу та комплексу обслуговуючої iнфраструктури. Реалiзацiя цього проекту вiдкриває значнi перспективи для розвитку українського-польської спiвпрацi i, в першу чергу, транскордонної.
Подальша iнтеграцiя України до європейських структур неможлива без вироблення та реалiзацiї такої моделi управлiння регiонами, яка б вiдповiдала принципам регiональної полiтики Європейського Союзу, сприяла б становленню нових форм спiвпрацi мiж центром i регiонами, внутрiшньому мiжрегiональному спiвробiтництву та мiжнароднiй спiвпрацi територiй. Для цього необхiдно розробити механiзми передачi частини функцiй центральних органiв влади у регiони.
ВИСНОВКИ
Єврорегiони вiдiграють роль мостiв у процесi європейської iнтеграцiї. Так було у Захiднiй, Пiвнiчнiй та Пiвденнiй Європi на межi шiстдесятих й сiмдесятих рокiв, i так є вiд початку дев'яностих рокiв на кордонах країн Центральної та Схiдної Європи, а особливо на кордонах з Європейським Союзом i з країнами-кандидатами до ЄС.
На Українi єврорегiони почали дiяти вiдносно недавно, хоча деякi з них ("Карпати", "Буг") вже мають свої власнi надбання, хоча й невеликi. З часiв заснування єврорегiонiв не реалiзовано жодного великомасштабного проекту (будiвництва транспортних, iнформацiйних магiстралей, очисних споруд тощо), головною мiрою через брак коштiв та правової компетенцiї.
iнструменти нормативного та органiзацiйного, передусiм правового характеру. Так, однiєю з головних причин, що гальмує розвиток прикордонного спiвробiтництва з участю України, а також iнших трансформацiйних країн, є недосконалiсть законодавства.
Аналiз проведеного нами дослiдження органiзацiйно-економiчних засад єврорегiонiв України дозволяє сформувати наступнi висновки.
Транскордонне спiвробiтництво як форма кооперацiї є обов'язковою для європейської iнтеграцiї. Для його успiшного здiйснення потрiбнi партнерство та змiни у розширеннi спiвпрацi на регiональному рiвнi, яка є джерелом цього спiвробiтництва. Транскордонне спiвробiтництво на європейському континентi є мостом мiж сусiдами.
Вплив мiжнародного подiлу працi на формування структури транскордонної дiяльностi є вторинним. Серед первинних факторiв виступає потреба в одержаннi додаткового прибутку в економiцi, в демографiчно-соцiальних контактах.
Тобто, транскордонне спiвробiтництво виступає необхiдним фактором соцiально-економiчного розвитку прикордонних територiй, визначає економiчнi пропорцiї розвитку, розмiщення продуктивних сил, розвиток господарської iнфраструктури. Транскордонна iнтеграцiя сприяє вдосконаленню галузевої структури господарства, пiдвищенню продуктивностi працi i якостi матерiальних продуктiв та послуг, iнтенсифiкацiї економiчної та розвитку прикордонних територiй.
З метою активiзацiї процесу прикордонного спiвробiтництва з участю України ми пропонуємо вжити таких заходiв:
- встановити спрощений транскордонний режим руху товарiв та послуг у межах прикордонних зон, якi виробленi та споживаються в цих зонах;
- забезпечити бiльш лiберальний режим пересування громадян прикордонних зон, що спростить не тiльки гуманiтарнi контакти, а й трудову сезонну, тимчасову мiграцiю, умови найму на роботу на прилеглих територiях сусiдньої держави;
- встановити взаємну пiльгову систему щодо окремих видiв мiжнародної економiчної дiяльностi на прикордонних територiях;
- розробити законодавчу, нормативну базу прикордонного спiвробiтництва на базi методологiчних критерiїв Євросоюзу;
- спростити регулюючi, документарнi процедури для юридичних та фiзичних осiб, якi здiйснюють транскордоннi контакти та операцiї;
- розробити механiзми спiльного використання природних ресурсiв, а також охорони навколишнього середовища на прикордонних територiях;
- створити реєстри видiв та суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi на прикордонних територiях, сприяти поширенню вiдповiдної дiлової iнформацiї;
- пiдтримати формування спрощеного механiзму надання банкiвських кредитiв, страхувальних послуг суб'єктам пiдприємницької дiяльностi, якi функцiонують на прикордонних територiях.
Таким чином, вищезазначенi заходи сприятимуть становленню регiональної економiки, вiдкриють можливiсть активiзацiї дiяльностi мiсцевих органiв самоврядування, якi шляхом використання вдосконаленого центральними органами правового поля та вдосконалюючи створенi власнi органiзацiйнi структури, сформують такий господарський механiзм регiональної економiки, який буде здатний забезпечити економiчнi iнтереси регiонiв в контекстi загальнонацiональних економiчних iнтересiв.
ЛІТЕРАТУРА
"Буг": зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть Волинського суспiльно-територiального комплексу. – Луцьк.: Волинський державний унiверситет iм. Лесi Українки, 1998. – 198 с.
2. Лендьєл М. Досвiд Карпатського Єврорегiону: поштовх до переосмислення моделi транскордонного спiвробiтництва // На шляху до Європи. Український досвiд єврорегiонiв. – К.: Логос, 2000. – 224 с. – С. 49-70.
3. Петренко З. Прикордоннi регiони як нова форма мiжнародної iнтеграцiї // Економiка України. – 1999. - №12. – С. 66-72.
4. Сторонянська І. З. Мiжнародне мiжрегiональне спiвробiтництво: На прикладi Захiдного регiону України. – Львiв: ІРД НАН України, 2002. – 210 с.
5. Федан Р. Регiональнi фактори активiзацiї транскордонної спiвпрацi Польщi та України. Монографiя. – Львiв: ІРД НАН України, 2003. – 336 с.
| 
