Міжнародна технічна допомога

Мiжнародна технiчна допомога МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Курсова робота На тему: «» студента денної форми навчання курсу ІІ групи Б Мельниченко Валерiї Сергiївни Науковий керiвник Дубенюк Ярослава Анатолiївна Марiуполь – 2007 Змiст ВСТУП.. 3 Роздiл 1. Теоретичнi аспекти органiзацiї та надання Мiжнародної Технiчної Допомоги 5 1. 1 Сутнiсть Мiжнародної Технiчної Допомоги. 5 1. 2 Форми Мiжнародної Технiчної Допомоги. 8 Роздiл 2. Оцiнка надання Українi мiжнародної технiчної допомоги. 11 2. 1. Аналiз стратегiчних напрямiв дiяльностi донорiв мiжнародної технiчної допомоги 11 2. 2. Оцiнка результатiв залучення проектiв i програм МТД.. 21 Роздiл 3. Стратегiя розвитку Мiжнародної Технiчної Допомоги як напряму мiжнародних вiдносин. 28 ВИСНОВКИ.. 32 СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ.. 33 ВСТУП Мiжнародна технiчна допомога (МТД) сьогоднi є важливим iнструментом реалiзацiї полiтики мiжнародної iнтеграцiї України, економiчного розвитку, забезпечення iнтересiв держави на зовнiшнiх ринках. Мiжнародна технiчна допомога надається Українi практично в усiх галузях народного господарства та суспiльного життя бiльш нiж 20 країнами свiту, а також мiжнародними органiзацiями. В 2005 роцi донорами для впровадження нових та продовження дiючих проектiв мiжнародної технiчної допомоги в Українi видiлено приблизно 463 млн. доларiв США. Впровадження проектiв мiжнародної технiчної допомоги допомагає вирiшенню тих проблем, якi Україна сьогоднi не в змозi вирiшити самостiйно, зменшує навантаження на державний бюджет, сприяє створенню додаткових робочих мiсць. Свiтовий досвiд, що набуває Україна в рамках мiжнародної технiчної допомоги сприяє її сталому соцiально-економiчному розвитку, прискорює її мiжнародну iнтеграцiю. Подальше дослiдження мiжнародної технiчної допомоги та її впливу на стан економiки України допомогло б визначити найбiльш рацiональне розмiщення коштiв, що поступають вiд донорiв, з метою покращення стану в окремих галузях економiки; також це сприятиме розвитку бiльш тiсних вiдносин з мiжнародними фондами та iншими країнами. Метою цiєї курсової роботи є визначення прiоритетних напрямiв технiко-економiчного спiвробiтництва мiж iноземними фондами-донорами та Україною. Завдання цiєї роботи - розглянути вже дiючi програми та проекти мiжнародної технiчної допомоги з метою виявлення тенденцiй покращення положення окремо в галузях та в економiцi України в цiлому;проаналiзувати програми та проекти спiвробiтництва нашої країни з iноземними фондами та країнами з метою спроби розробити найбiльш рацiональну та взаємовигiдну програму МТД; визначити подальшi напрямки спiвробiтництва з фондами та iншими країнами, щодо технiчної допомоги Українi у тих галузях економiки країни, якi її найбiльш потребують. Об’єкт дослiдження – форми та способи залучення мiжнародної технiчної допомоги. Предмет дослiдження – програми та проекти мiжнародної технiчної допомоги, що були спрямованi донорами на покращення економiчного стану України. Теоретичною базою цiєї курсової роботи є фундаментальнi положення та принципи полiтекономiї; законодавство України; iнформацiйнi ресурси мережi Інтернет; перiодичнi видання. Методологiчною базою є такi методи дослiдження як, метод аналiзу та синтезу, статистичний, iндукцiї, метод прогнозування. Роздiл 1. Теоретичнi аспекти органiзацiї та надання Мiжнародної Технiчної Допомоги Рiзновидом мiжнародної передачi технологiї є мiжнародне технiчне сприяння або технiчна допомога, що одержала великий розвиток iз середини 70-х рокiв. Мiжнароднi програми технiчної допомоги здiйснюються як по лiнiї мiжнародних органiзацiй, так i на двостороннiй основi. Вони спрямованi насамперед на надання технiчної допомоги країнам, що розвиваються, i країнам, що знаходяться перехiдному перiодi, з метою прискорення створення основ розвитий ринкової економiки. Технiчне сприяння (яке iнодi називають технiчною допомогою) спрямовано на пiдвищення технологiчного рiвня країн-одержувачiв. Її треба вiдрiзняти вiд iнших форм мiжнародної допомоги розвитку, що є здебiльшого прямим бюджетним фiнансуванням з боку розвинених держав найбiднiшим африканським i азiатським країнам i спрямованi на задоволення потреб жителiв цих країн у їжi, водi, паливi й iн. Мiжнародна технiчна допомога (МТД) - надання країнам допомоги на платнiй або безоплатнiй основi в сферах технологiї процесiв, продуктiв i керування; це допомога у засвоєннi знання та навичок у вiдповiдних сферах дiяльностi, зазвичай в галузi економiки та управлiння. Таке сприяння може виявлятися практично в будь-яких галузях виробництва. В економiчнiй сферi найчастiше технiчна допомога надається в областi розробки програм економiчного розвитку, статистики, грошової i бюджетної полiтики, розвитку регiонiв, технiко-економiчного обґрунтування окремих проектiв. З погляду ступеня залучення одержувача технiчної допомоги в процесi розподiлу можна видiлити кiлька органiзацiйних видiв технiчної допомоги. Технологiчнi гранти - безоплатна передача розвиненими країнами технологiї, технологiчно ємних товарiв або фiнансових засобiв на купiвлю технологiї, навчання i пiдвищення квалiфiкацiї персоналу. Гранти передбачають надання донором у рамках проекту МТД технологiї й устаткування, вiдряджання фахiвцiв i здiйснення навчання кадрiв без якої б то нi було фiнансової участi одержувача допомоги у фiнансуваннi проекту. У цьому випадку одержувач виконує чисто органiзацiйнi функцiї по прийому i розмiщенню технiчної допомоги. Донор звичайно має право брати участь через своїх представникiв у розподiлi допомоги i наглядi за ефективнiстю її використання. Софiнансування МТД передбачає бiльш серйозну участь i вiдповiдальнiсть її одержувача, що вiдповiдно до угоди про надання технiчної допомоги повинний не тiльки органiзацiйно забезпечити її одержання, але i нести деякий тягар її фiнансування. Звичайно фiнансова участь одержувача, хоча i складає меншу частку вартостi проекту, розглядається як свiдчення зацiкавленостi уряду в ефективному використаннi наданiй його країнi технiчної допомоги. мiжнародної технiчної допомоги” (15 лютого 2002 року) [ 2 ], мiжнародна технiчна допомога – це ресурси, якi вiдповiдно до мiжнародних договорiв України надаються донорами(державами, урядами iноземних держав, а також органiзацiями, установами, фондами, уповноваженими урядами iноземних держав, мiжнародними органiзацiями, що надають мiжнародну технiчну допомогу Українi) на безоплатнiй основi Українi для здiйснення програм, проектiв мiжнародної технiчної допомоги з метою проведення реформ та реалiзацiї програм соцiально-економiчного розвитку України. Вона може залучатись у виглядi будь-якого майна, необхiдного для забезпечення виконання завдань проектiв (програм), яке ввозиться або набувається в Українi; робiт i послуг; прав iнтелектуальної власностi; фiнансових ресурсiв (грантiв) у нацiональнiй чи iноземнiй валютi; iнших ресурсiв, не заборонених законодавством, у тому числi стипендiй. та пiдвищення квалiфiкацiї спецiалiстiв реципiєнта; обмiну спецiалiстами; грантiв. Грошовi кошти, що видiляться мiжнародними економiчними органiзацiями й окремими країнами в рамках МТД, не надходять безпосередньо в розпорядження приймаючої сторони, а направляються на оплату й органiзацiю роботи вiдповiдних фахiвцiв-консультантiв. до спецiально уповноваженого органу, який проводить експертизу запитiв та за її результатами звертається до донорiв з проханням прийняти рiшення про фiнансування програм, проектiв мiжнародної технiчної допомоги. технiчної допомоги. Державна реєстрацiя програм i проектiв є пiдставою для акредитацiї їх виконавцiв, а також надання пiдтверджень щодо забезпечення вiдповiдних пiльг, привiлеїв, iмунiтетiв, передбачених законодавством України та її мiжнародними договорами. Указом про мiжнародну технiчну допомогу встановлено звiльнення вiд обкладення податком на додану вартiсть та ввiзним митом операцiй з: як мiжнародної технiчної допомоги, а також з їх передачi реципiєнтам на митнiй територiї України товарiв як мiжнародної технiчної допомоги; · ввезення (пересилання) на митну територiю України товарiв та iнших предметiв, що ввозяться (пересилаються) як мiжнародна технiчна допомога, отримання реципiєнтами робiт (послуг), що надаються нерезидентами для використання або споживання на митнiй територiї України як мiжнародна технiчна допомога або за рахунок мiжнародної технiчної допомоги. У разi використання товарiв та iнших предметiв, робiт (послуг), щодо яких було отримано пiльги, не для вiдповiдних програм, проектiв мiжнародної технiчної допомоги податок на додану вартiсть та ввiзне мито за такi товари сплачуються на загальних пiдставах. Мiжнародна технiчна допомога має використовуватися лише для цiлей, визначених у програмах, проектах мiжнародної технiчної допомоги. Контроль за реалiзацiєю програм, проектiв мiжнародної технiчної допомоги здiйснюється спецiально уповноваженим органом. У разi виявлення порушень законодавства України, мiжнародних договорiв України, невiдповiдностi реалiзацiї програми, проекту мiжнародної технiчної допомоги завданням, попередньо визначеним вiдповiдно у програмi, проектi мiжнародної технiчної допомоги, спецiально уповноважений орган має право зупинити здiйснення програми, проекту в порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. 1. 2 Форми Мiжнародної Технiчної Допомоги Залежно вiд кiлькостi країн, що беруть участь у проектi, видiляється двостороння i багатобiчна мiжнародна технiчна допомога. Двостороння МТД здiйснюється по угодах мiж урядами країни-донора i країни-одержувача допомоги. У бюджетах бiльшостi розвинених країн передбачаються спецiальнi засоби на надання технiчного сприяння країнам, що розвиваються. Звичайно це не дуже значнi суми, яких вистачає на консультацiї у вузьких галузях, у розвитку яких можуть бути зацiкавленi самi країни-донори. У бiльшостi випадкiв технiчна допомога на двостороннiй основi передбачає деяку участь одержувача у фiнансуваннi проектiв. Однак у багатьох випадках така технiчна допомога виявляється абсолютно безкоштовно для країни, що одержує, або по дуже пiльгових, субсидованих цiнах. В економiчнiй i фiнансовiй сферах найбiльш типовими формами технiчної допомоги на двостороннiй основi є квалiфiкацiя i переквалiфiкацiя кадрiв, надання комп'ютерної технiки, електронних систем облiку i керування, засобiв банкiвських комунiкацiй, напрямок експертiв-резидентiв. Багатобiчна МТД включає здiйснення спiльних проектiв МТД декiлькома країнами у вiдношеннi однiєї країни-одержувача. У цьому випадку країни-постачальники МТД на основi багатобiчного договору надають окремi компоненти технологiї або технологiчного устаткування. До розряду багатобiчного вiдноситься i МТД вiд мiжнародних органiзацiй, фiнансоване за рахунок внескiв країн-членiв програми надання технiчного сприяння iншим не достатньо розвиненим членам. Також iсторично склалися два пiдходи до донорської допомоги у процесi трансформацiї. Їх ефективнiсть випробувана на iсторичному досвiдi. Перший пiдхiд — “iнтеграцiйний”, полягає на вiдповiдальностi донорiв за результати i наголошує на розбудовi iнституцiй та iнфраструктур, що вiдповiдають рiвню країн-донорiв. Це вiдбувається шляхом запровадження суворих стандартiв, якi перекладаються на мову конкретних вимог та заходiв, що в свою чергу закладаються в календарнi плани реформ. в країнах, що є кандидатами на членство в ЄС. Цей пiдхiд є завжди успiшним. Причинами його успiху є: · Технiчна допомога, реалiзована в країнах, що вступають в ЄС, забезпечує стратегiчну рамку для процесiв трансформацiї. · Країни-кандидати зобов’язанi прийняти iнституцiйнi стандарти ЄС та розробити необхiднi iнфраструктури; · Ефективнiсть допомоги безпосередньо пов’язується з календарним виконанням критерiїв iнтеграцiї. полiтична воля; рiвень багатства. Наприклад, в 1948 роцi у Звiтi Свiтового Банку про Японiю було зроблено висновок, що з огляду на iсторiю та культурнi традицiї, Японiя нiколи не стане країною з ринковою економiкою та демократiєю. Друга форма мiжнародної допомоги здебiльшого нагадує доброчиннiсть i не сприяє довгостроковiй вiдповiдальностi донорiв за результати. Допомога надається бiдним країнам, що розвиваються, та країнам з перехiдною економiкою; але ця допомога нiколи не є успiшною. Не достатньо iнформацiї, щоб визначити, чому процес публiчної полiтики, що є фундаментом демократiї, не є центральним у програмах мiжнародної технiчної допомоги в країнах колишнього Радянського Союзу та країнах, що розвиваються. Адже механiзми публiчної полiтики є невiд’ємними для захiдних демократiй i означають розподiл полiтичних посад та державних службовцiв-аналiтикiв полiтики в урядi; наявнiсть процедур, стандартiв, iнструкцiй для консультацiй та комунiкацiй з публiчної полiтики; iнструкцiї, стандарти документiв з розробки державної полiтики, “зеленi книги”, “бiлi книги”; участь громадськостi в процедурах та iнституцiях; кафедри аналiзу полiтики та публiчної полiтики в унiверситетах. Ця система створює можливостi для партнерства мiж урядом та громадянам, що створює пiдвалини для здорового, ефективного демократичного суспiльства. Мiжнародний центр перспективних дослiджень розробив нову парадигму технiчної допомоги в умовах вiдсутностi iнтеграцiйної стратегiї донорiв щодо України. Проекти групи аналiзу полiтики нацiленi не на отримання готових порад та рекомендацiй вiд мiжнародних консультантiв, а на створення iнституцiйної спроможностi. Технiчна допомога вiд iменi мiжнародних органiзацiй зазвичай виражається або у вiдрядженнi експертiв у конкретних областях до країни, що отримує мiжнародну технiчну допомогу, або в запрошеннi фахiвцiв iз країн, що розвиваються, у штаб квартири мiжнародних органiзацiй або в їхнi навчальнi центри за для проведення там консультацiй i семiнарiв. Мiжнароднi органiзацiї можуть вiдряджати своїх штатних спiвробiтникiв, що мають експертнi знання у визначених областях, або попросити уряду своїх країн-членiв пiдшукати фахiвця з числа нацiональних кадрiв, що мiг би бути вiдряджений на певний строк за рахунок мiжнародної органiзацiї в країну, що розвивається. Що до України, то Мiнiстерство економiки України забезпечує технiчне спiвробiтництво з 14 європейськими країнами-донорами, США, Канадою, 5 країнами Азiї, а також з Європейською Комiсiєю, Програмою розвитку ООН (ПРООН), мiжнародним агентством з питань атомної енергiї (МАГАТЕ), Свiтовим банком, iншими мiжнародними органiзацiями. Роздiл 2. Оцiнка надання Українi мiжнародної технiчної допомоги пiдтримки заходiв Уряду в реалiзацiї масштабних проектiв з суттєвими технiчними компонентами. Найбiльшим донором для України були та залишаються Сполученi Штати Америки, друге мiсце посiдає ЄС. Іншими найбiльшими донорами є Канада, Великобританiя, ФРН, Нiдерланди, Швецiя, Швейцарiя, Японiя, Данiя, Корея, ООН, Свiтовий банк, ЕБРР тощо. Грошовi обсяги МТД, що була надана Українi за 1999 – 2005 роки, складають певну суму [ Таблиця 2. 1. 1 ]. На сьогоднi впроваджено та знаходяться в стадiї виконання проекти, на фiнансування яких з 1992 року донорами видiлено понад 5,8 мiльярдiв доларiв США. Розглянувши таблицю ми маємо право стверджувати, що на сьогоднi США є найбiльшим донором технiчної допомоги Українi. Бюджет допомоги США для України перевищує загальну суму допомоги iнших донорiв. Із 5,8 млрд. дол. США, видiлених донорами з початку надання технiчної допомоги, приблизно 3 млрд. дол. США видiлено Урядом США. Технiчна допомога, яку отримує Україна вiд США з 1992 року, сприяла створенню базової ринкової iнфраструктури, проведенню структурних реформ [ 11 ]. Ресурси, що надавались країнами-донорами та мiжнародними органiзацiями, були зосередженi в рiзнi перiоди часу на окремих сферах соцiально-економiчного життя України. Так на початковому етапi з 1991 по 1997 роки у центрi уваги програм та проектiв МТД знаходились питання розбудови основних засад та iнфраструктури ринкової економiки, подолання негативних наслiдкiв перехiдного перiоду. Роки Донори 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 прогноз США 284,44 272,98 253,1 143,47 172,2 265 (загальний обсяг) США (в тому числi в рамках закону США про Пiдтримку свободи) 203,5 172,9 156,5 139,7 94 139,2 172,2 Канада 13,5 13,5 13 12,7 14,3 14 14 14 126,8 125,9 146,4 120 113,6 120 189,37 166 Нiдерланди 8,3 7,1 9,75 5,8 7 7 6,15 6,15 3,45 2,18 2,7 5,3 6,4 6,4 -- -- Великобританiя 15,1 14,1 13 10,6. 15,1 12,95 12,95 -- ФРН 10,1 8,71 8,7 6,1 9,5 1,9 -- -- Швейцарiя 2 5. 5,35. 2,9 3,43 -- -- -- ПРООН та спецiалiзованi установи ООН (ЮНІДО, ЮНІСЕФ, ВОІВ, ФНООН, МАГАТЕ) 3,5 3,5 5,13 2,28 14 10 15 30 Японiя 5,8 6,81 0,38 0,38 0,8 0,8 0,8 6,7 Данiя 2,1 1,5 -- -- -- -- -- -- Китай 1,2 1,2 1,2 1,2 1,27 1,2 1,2 -- МИРР 6,6 7,3 3,49 10,24 5,76 4 4,5 5 ЄБРР 54 60 53 61 70 100 100 100 Таблиця 2. 1. 1. Обсяги МТД Українi в 1999 – 2006(прогноз) роках (млн. доларiв США) [ 11 ] В перiод з 1997 по 2004 роки головна увага придiлялася макроекономiчнiй стабiлiзацiї, поглибленим структурним, правовим реформам, демократизацiї суспiльства, переходу до етапу сталого економiчного зростання, пiдтримцi екологiчної та ядерної безпеки, покращенню життя людей в регiонах, вiдродженню культури та духовностi. Характерною рисою 2005 року стало затвердження на засiданнi Кабiнету Мiнiстрiв України, яке вiдбулось 17 серпня 2005року, „Стратегiї залучення МТД на 2005 - 2007 роки”, якою визначено прiоритетнi напрями та завдання залучення допомоги вiдповiдно до Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України “Назустрiч людям” та Плану дiй „Україна – ЄС на 2005 - 2008 роки” [14]. Стратегiя покликана зорiєнтувати донорiв щодо прiоритетiв Уряду та заохотити скорегувати свої стратегiї та стратегiчнi плани щодо технiко-економiчного спiвробiтництва з Україною на короткострокову перспективу [Додаток А ]. Інформацiя з додатку А вказує на те, що багатьох з країн-донорiв турбує загальний екологiчний стан України, тому вони сприяють пiдвищення рiвня екологiчної, ядерної та радiацiйної безпеки, подолання наслiдкiв Чорнобильської катастрофи. З iншого боку, Україна залишається перспективною на спiвробiтництво країною, тому численнi фонди та iноземнi країни наголошують на пiдвищеннi конкурентоспроможностi нацiональної економiки, забезпеченнi сталих темпiв економiчного зростання, впровадженнi iнновацiйної моделi її розвитку. Крiм цього Мiнiстерство економiки України забезпечує [ 13 ]: · пiдготовку стратегiчних щорiчних програм, планiв дiй, секторальних програм двостороннього та багатостороннього технiко-економiчного спiвробiтництва мiж Україною та країнами-донорами України, мiжнародними органiзацiями з метою забезпечення їх максимальної ефективностi та спрямованостi на соцiально-економiчний розвиток України; · розробку та вдосконалення договiрно-правової бази технiчного спiвробiтництва; · оперативне здiйснення специфiчних координацiйних, регуляторних та дозвiльно-реєстрацiйних функцiй держави в рамках мiжнародних договорiв, якi включають акредитацiю органiзацiй, державну реєстрацiю проектiв, надання пiдтверджень щодо в’їздних вiз iноземним громадянам, митних та податкових пiльг, привiлеїв тощо; · проведення монiторингу проектiв та здiйснення оцiнки щодо їх впливу на розвиток України. Важливим аспектом дiяльностi Мiнiстерства економiки є погодження та пiдписання щорiчних Фiнансових Меморандумiв, впровадження затверджених програм та проектiв технiчної допомоги. В рамках цiєї роботи визначаються основнi риси проектiв, на пiдставi яких готуються Технiчнi завдання, якi погоджуються з кiнцевим отримувачем мiжнародної технiчної допомоги та забезпечується пiдписання бенефiцiантом вiдповiдного Протоколу про намiри. Постiйно виконуються заходи стосовно супроводження виконання проектiв мiжнародної технiчної допомоги (державна реєстрацiя проектiв; пiдготовка свiдоцтв (довiдок), iнших документiв, що пiдтверджують пiльги, привiлеї та iмунiтети при реалiзацiї в Українi Програми Тacis, у т. ч. податковi, митнi та iншi пiльги щодо обладнання, матерiалiв та iншого майна, яке надходило в рамках такого спiвробiтництва). Здiйснюється iнформування всiх українських партнерiв про цiлi, процедури та дiяльнiсть Програми TACIS. У спiвробiтництвi з Інформацiйним агентством TACIS та Представництвом Єврокомiсiї в Українi здiйснюється iнформацiйна дiяльнiсть для громадськостi з метою пiдвищення iмiджу Програми TACIS. Завдяки донорам мiжнародної технiчної допомоги iснують програми та проекти, що працюють на покращення економiчного стану в Українi [ 10 ]. Найбiльшим донором були та залишаються США, друге мiсце посiдає ЄС. Оцiночна вартiсть 97-ми проектiв у цiй галузi становить близько 180,5 млн. дол. До iнших напрямкiв, якi отримують найбiльше фiнансування за рахунок мiжнародної технiчної допомоги, вiдноситься пiдвищення рiвня екологiчної безпеки та мiнiмiзацiя наслiдкiв Чорнобильської катастрофи (близько 1,5 млрд. доларiв, 50 проектiв), поглиблення демократичних перетворень, формування iнститутiв розвиненого громадянського суспiльства (понад 200 млн. доларiв, 30 проектiв). Спiвробiтництво з ЄС в рамках програми технiчної допомоги TACIS [8]. Вiдповiдно до Угоди про партнерство та спiвробiтництво мiж Україною та ЄС Україна отримує тимчасову фiнансову допомогу вiд ЄС в рамках Програми TACIS – Технiчної допомоги країнам СНД (Technical Assistance to the Commonwealth of Independent States). Це дуже розгалужена програма пiдтримки реформи в країнах СНД, в тому числi в Українi. На економiчнi реформи в Українi видiлено гранти для 32 проектiв. Стратегiчними документами Програми TACIS є Індикативнi Програми - Нацiональнi програми, Регiональнi програми, Програми прикордонного спiвробiтництва, Програми ядерної безпеки. В рамках Нацiональної iндикативної програми визначенi такi сфери спiвробiтництва: · пiдтримка iнституцiйної, правової та адмiнiстративної реформи; · пiдтримка у пом’якшеннi соцiальних наслiдкiв перехiдного перiоду. Особлива увага придiляється питанням розбудови громадянського суспiльства, iмплементацiї УПС, розвитку малого та середнього бiзнесу, подовженню реформи енергетичного сектору, освiти, охорони здоров’я. Серед них – пiлотнi проекти з реконструктизацiї сiльського господарства, сприяння розвитку фiнансових ринкiв в Українi, пiдтримка фiнансових зв’язкiв пiдприємств та iншi. TACIS передає ноу-хау, якими володiють державнi й приватнi органiзацiї самого широкого спектру, що дозволяє сполучати досвiд з професiйними знаннями i навичками на мiсцях. Ноу-хау надається у формi Консультативного сприяння в питаннях управлiння, прямування груп експертiв. Прiоритетними напрямками програми TACIS є: реорганiзацiя приватного сектора, створення ефективної системи виробництва, переробки i розподiлу продукцiї, забезпечення реформи системи державного управлiння, соцiального захисту i освiти. В рамках Регiональної Програми та Програми Прикордонного Спiвробiтництва визначенi прiоритети, якi доповнюють дiї Нацiональної програми, а саме: розбудова iнфраструктури (енергетичнi, транспортнi та телекомунiкацiйнi мережi, а також пункти перетину кордонiв) та комплекснi дiї у сферi охорони навколишнього природного середовища. Програма з ядерної безпеки залишається найважливiшою з точки зору обсягiв фiнансування з боку ЄС та охоплює проблеми виведення з експлуатацiї Чорнобильської АЕС та проведення термiнових робiт на проммайданчиках Рiвненської, Запорiзької, Пiвденноукраїнської та Хмельницької АЕС, а також продовження робiт з перетворення «Саркофага» в екологiчно безпечний об’єкт. Технiчна допомога TACIS забезпечується тiльки тим проектам, якi вписуються в програму реконструкцiї i реструктизацiї, що пiдтримується урядом країни та Європейською Комiсiєю. Кожна країна сама визначає приоритетнi сектори, якi вiдiграють найвизначнiшу роль в процесi реформ. В структурi TACIS є так званi спецiалiзованi пiдпрограми, що охоплюють переважно гуманiтарний сектор. Серед них: · програми побудови громадянського суспiльства; · програми в галузi освiти й професiйної пiдготовки; · програми пiдтримки пiдприємств; · програми, пов’язанi з мiжнародними стандартами й обов’язками. платiжного балансу. Зважаючи на те, що Україна стала сусiдом розширеної Європи, зростає роль Регiональної Програми та Програми прикордонного спiвробiтництва. Остання зараз перебуває у стадiї трансформацiї у новi Програми сусiдства. Мiжнародний фонд "Вiдродження" (МФВ) є частиною мережi фондiв Сороса. "Вiдродження" — благочинна органiзацiя, мiсiя якої — фiнансово i органiзацiйно сприяти становленню демократичного, вiдкритого суспiльства у нашiй країнi через пiдтримку значущих для його розвитку громадських iнiцiатив. Програмна дiяльнiсть МФВ здiйснюється як через надання грантiв недержавним органiзацiям, освiтнiм, просвiтницьким та культурним закладам i пiдприємствам (видавництва), так i через операцiйнi проекти, iнiцiйованi i виконуванi самим фондом. Сороса. Фонд присуджує гранти українським органiзацiям-переможцям конкурсiв. Водночас керiвництво, Програмнi ради i Правлiння МФВ розглядають усi iндивiдуальнi заявки на фiнансування проектiв, якщо вони вкладаються в рамки цiлей МФВ. 2003 року МФВ надав фiнансову пiдтримку на суму понад 7 мiльйонiв доларiв США на проекти, що посилюють вплив громадянського суспiльства в Українi, сприяють становленню верховенства права, розвитковi незалежних засобiв масової iнформацiї, iнформацiйних ресурсiв для вiдкритого суспiльства, освiтi, культурi, мiсцевому самоврядуванню, перекладу кращих творiв свiтової суспiльно-гуманiтарної думки, реформам у сферi охорони здоров'я, розвою нацiональних меншин та їх iнтеграцiї в суспiльство України. З 2003 року дiяльнiсть МФВ здiйснюватиметься за такими програмними напрямами: - Розвиток громадянського суспiльства. Мiжнародний фонд "Вiдродження" також сприяв здiйсненню ефективних спiльних заходiв, що реалiзувалися громадськими органiзацiями. Наприклад, Фонд пiдтримав всеукраїнський незалежний монiторинг виборiв, а також виробництво та розмiщення на нацiональних телеканалах соцiальної реклами, що застерiгала проти порушення виборчого законодавства та закликала громадян смiливо здiйснювати своє волевиявлення. - Програма "Посилення впливу громадянського суспiльства" Програма "Демократизацiя i реформування мiсцевого самоврядування та державного управлiння" зорiєнтована на пiдтримку iнiцiатив, що передбачають здiйснення кардинальних зрушень у системi органiзацiї та функцiонування органiв державної влади i мiсцевого самоврядування у бiк бiльшої прозоростi, звiтностi, модернiзацiї управлiнської практики, залучення найширших кiл громадськостi до участi у процесi опрацювання, ухвалення та реалiзацiї рiшень органами влади; пiдвищення рiвня професiйної пiдготовки державних i мунiципальних службовцiв; надання пiдтримки розвитковi дослiдницьких проектiв; публiкацiю дослiджень провiдних фахiвцiв у сферi мiсцевого самоврядування, регiональної полiтики i державного управлiння - Програма "Засоби масової iнформацiї" - Програма "Інтеграцiя в українське суспiльство кримськотатарського народу, болгар, вiрмен, грекiв, нiмцiв, якi зазнали депортацiї" - Верховенство права - Компонент "Права людини" - Компонент "Сприяння судовiй реформi в Українi" "Юридичнi клiнiки" - Інформацiйнi програми - Бiблiотечна програма - Програма "Соцiальний капiтал i академiчнi публiкацiї" - Освiта Загальна кiлькiсть задiйствованих проектiв становить 957. Загальна середня сума витрачених коштiв на пiдтримку цих проектiв кожного року становить $ 6 155 445. [Додаток Б] рокiв український уряд отримав багато консультацiй, порад та рекомендацiй в рамках цих програм. Запровадження рекомендацiй та порад мало на метi прискорити розвиток i усталення демократiї та ринкової економiки Процес демократизацiї розглядається не з точки зору культурних та ментальних змiн, а як процес розбудови iнституцiй через впровадження необхiдних вмiнь, процедур та стандартiв. Тобто створення таких iнституцiй суспiльства, що забезпечують взаємодiю спроможного демократичного уряду та активного i розвинутого громадянського суспiльства. Без належної технiчної допомоги розбудова необхiдних iнституцiй в Українi не можлива. Процес демократизацiї спирається на наявнiсть органiзацiй, якi самi застосовують демократичнi процедури та вмiння публiчної полiтики та можуть передати їх iншим. Наразi такими органiзацiями в Українi є деякi аналiтичнi центри, якi застосовують iнструменти публiчної полiтики i можуть ефективно використати технiчну допомогу Розвиток демократiї в Українi залежить вiд якостi управлiння прискореними суспiльними змiнами, що виявляє себе у концепцiї та плануваннi реформ; оцiнцi того, чи реформи забезпечують розвиток демократичних iнституцiй; формуваннi нової спроможностi для уряду, приватного бiзнесу та громадянського суспiльства; доступi до нових iнформацiйних та технiчних ресурсiв. З самого початку мiжнароднi донори взяли на себе концептуальне керiвництво та фiнансову пiдтримку трансформацiйних процесiв в Українi. Це накладає iнтелектуальну вiдповiдальнiсть на донорiв, а саме: · необхiднiсть приймати до уваги всi фактори, що впливають на процес трансформацiї; · необхiднiсть оцiнки рiвня технiчної готовностi до сприйняття та виконання рекомендацiй; · необхiднiсть поєднувати проголошену мету технiчної допомоги з практичними результатами. Щодо реформ уряду, донори зробили припущення, що уряд за дiйсної технiчної допомоги прийме правильнi рiшення щодо лiбералiзацiї, приватизацiї та фiнансової стабiльностi; автоматично: · переймає на себе новi функцiї розробки публiчної полiтики; · вiдмовиться вiд втручання в бiзнес; · створить ефективну та прозору систему державних фiнансiв. в суспiльствi, що наполегливо вiдстоюють свої iнтереси. Громадянськi демократичнi навички розвивалися хаотично, без систематичної допомоги з боку уряду. В Українi проекти пiдтримки громадянського суспiльства є розрiзненими та непослiдовними. Було створено лише одну частину демократичного циклу: полiтичнi iнституцiї, що забезпечують передачу влади — конституцiю, вибори та полiтичнi партiї. Вiдмiнно вiд iншої життєво важливої частини демократiї, що забезпечувала б публiчний контроль над обраною владою мiж виборами. Вiдсутнiми є демократичнi iнституцiї, що повиннi забезпечувати дiалог мiж державним та приватним секторами. 4 млрд. доларiв технiчної допомоги витрачено, а Україна перебуває у станi вiдсутностi демократичної спроможностi як уряду, так i громадянського суспiльства. Це зраджує як iнтереси платникiв податкiв країн-донорiв, так i iнтереси громадян України. Фундаментально позитивним висновком є те, що демократiя є не загадкою, а вмiнням, яке можна виробити. Донори знають, як бути ефективними, а країни Центральної Європи мають успiшний досвiд опанування школи демократiї. Саме цей, а особливо успiшний, досвiд може бути використаний донорами в iнших країнах. 2. 2. Оцiнка результатiв залучення проектiв i програм МТД Допомога, яка надається донорами в рамках технiчного спiвробiтництва з Державною комiсiєю з регулювання ринкiв фiнансових послуг України значним чином сприяє iнституцiйнiй розбудовi регулюючого органу небанкiвської фiнансової сфери. Свiтовий досвiд, висококвалiфiкованi консультацiї та ресурси, що передаються в рамках мiжнародної технiчної допомоги, сприяють пiдвищенню рiвня компетентностi та професiоналiзму Держфiнпослуг, прискоренню iнтеграцiї в свiтовi фiнансовi ринки та структурним змiнам в економiцi. Процеси iнтернацiоналiзацiї та глобалiзацiї господарського життя, вiдкритий характер економiки України зумовлюють необхiднiсть продовження i поглиблення спiвпрацi Держфiнпослуг iз мiжнародними фiнансовими iнституцiями. Поступальний та комплексний розвиток ринкiв фiнансових послуг не можливий без постiйного професiйного аналiзу стану та тенденцiй розвитку ринкiв фiнансових послуг. Вiдповiдно до Закону України “Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фiнансових послуг” метою державного регулювання ринкiв фiнансових послуг є, в тому числi i, запровадження мiжнародно-визнаних правил розвитку ринкiв фiнансових послуг, а також сприяння iнтеграцiї в європейський та свiтовий ринки фiнансових послуг, що неможливо здiйснювати без спiвпрацi з державними органами iноземних держав з питань нагляду за дiяльнiстю фiнансових установ, мiжнародними органiзацiями та консультацiй фахiвцiв, що мають визначний мiжнародний досвiд. Вагому пiдтримку Комiсiї у її становленнi як незалежного регулятивного органу надає Свiтовий банк. У проектах Свiтового банку питання становлення та розвитку небанкiвських фiнансових установ придiляється особлива увага, зокрема, реформуванню та розвитку ринкiв фiнансових послуг України в процесi проведення переговорiв щодо Програмної системної позики як одного з напрямiв кредитної дiяльностi банку. Особливо важливими та актуальними для розвитку фiнансового сектора України є Проект розширення доступу до ринкiв фiнансових послуг та Проект запровадження пенсiйної реформи в Українi, реалiзацiя яких передбачається в рамках Стратегiї допомоги Українi на 2004 – 2007 роки. За результатами переговорiв, що проводились мiж представниками Свiтового банку та Держфiнпослуг, вирiшено питання залучення комiсiї до реалiзацiї зазначених проектiв. Серед програм мiжнародної технiчної допомоги Українi є невеликi, але важливi за для розвитку та становлення нашої економiки. Ось декiлька з них. Проект “Розширення доступу до ринкiв фiнансових послуг”. Цiллю впровадження проекту є забезпечення бiльш широкого доступу до фiнансових послуг для фермерiв, пiдприємцiв та пiдприємств у сiльськiй мiсцевостi. Досягнення цiлей Проекту забезпечуватиметься шляхом: · надання довгострокових фiнансових ресурсiв пiдприємствам, пiдприємцям та населенню, що здiйснюють свою дiяльнiсть, або проживають у сiльськiй мiсцевостi, через приватнi фiнансовi установи України; · сприяння iнституцiйному розвитку фiнансових установ iз метою розширення доступу до фiнансових послуг для населення та суб’єктiв господарювання, в тому числi, малих i середнiх пiдприємств та пiдприємцiв iз сiльських регiонiв; · створення сучасної iнфраструктури кредитного ринку з метою пiдвищення привабливостi iнвестицiйного клiмату в Українi та зменшення вартостi кредитiв; · формування сприятливих i стабiльних умов фiнансової полiтики та законодавства шляхом розробки та прийняття законодавчих положень, якi забезпечуватимуть створення сприятливого полiтичного та правового середовища для подальшого розвитку економiки сiльських регiонiв у ринкових умовах. В рамках реалiзацiї проекту Державна комiсiя з регулювання ринкiв фiнансових послуг отримує допомогу з боку Свiтового банку за такими компонентами: Технiчна допомога надавалась Державнiй комiсiї з регулювання ринкiв фiнансових послуг України. Протягом 2004 року в рамках компоненту “Технiчна допомога Державнiй комiсiї з регулювання ринкiв фiнансових послуг України” проводилися заходи з розвитку нормативно-правової бази в сферi страхування, навчання та пiдвищення квалiфiкацiї персоналу Держфiнпослуг та розвитку iнформацiйної системи. З метою розвитку нормативно-правової бази в сферi страхування протягом 2004 року були залученi три консультанти з питань страхування, серед яких один мiжнародний та два мiсцевих фахiвцi. Мiсцевими консультантами пiдготовленi матерiали, якi включають пропозицiї щодо змiн у нацiональному законодавствi, що регулює страхову дiяльнiсть, оподаткування, систему пруденцiйного нагляду з метою приведення його положень у вiдповiднiсть до вимог права Європейського Союзу та рекомендацiй i стандартiв IAIS. З метою дiагностики стану та потреб Держфiнпослуг щодо iнформацiйно-аналiтичного та технiчного забезпечення до роботи було залучено мiсцевого консультанта. Пiдготовленi ним аналiтичнi матерiали включають пропозицiї до Комплексної стратегiї розвитку iнформацiйно-аналiтичних систем та ІТ забезпечення Держфiнпослуг, включаючи плани щодо її реалiзацiї, методики оцiнки ефективностi, етапностi, шляхiв та необхiдних обсягiв фiнансування; матерiали щодо напрямiв розвитку iнформацiйних систем Держфiнпослуг вiдповiдно до вимог подальшого розвитку та автоматизацiї виконання основних функцiй регулюючого органу; технiчнi вимоги та специфiкацiї для придбання необхiдних iнформацiйно-аналiтичних систем, комп’ютерного обладнання, програмного забезпечення та вiдповiдних ІТ-послуг, згiдно з правилами та процедурами закупiвель Свiтового банку; проект технiчної частини тендерної документацiї (технiчних специфiкацiй) за процедурою Свiтового банку “Поставка та встановлення”. Також в рамках реалiзацiї Проекту вiдбулися навчальнi заходи, що включали ознайомлення працiвникiв регулюючого органу з найкращою мiжнародною практикою здiйснення регулювання i нагляду за дiяльнiстю ринкiв фiнансових послуг i ведення бiзнесу з надання небанкiвських фiнансових послуг на бiльш розвинених ринках. Зокрема, з метою пiдвищення квалiфiкацiї спiвробiтникiв Держфiнпослуг вiдбулися ознайомлювально-навчальнi заходи з питань регулювання дiяльностi кредитних спiлок - Польща, Литва; щодо органiзацiї пруденцiйного нагляду в сферi страхування - Швейцарiя, Швецiя, Великобританiя; з метою розвитку мiжнародного спiвробiтництва - конференцiю органiв страхового нагляду (Йорданiя). В рамках реалiзацiї компонента “Розвиток системи кооперативного кредитування” була створена Експертна рада з питань кооперативного кредитування, до складу якої увiйшли урядовцi, експерти та представники громадських органiзацiй, задiянi в сферi кооперативного кредитування. Протягом звiтного перiоду вiдбулося п’ять засiдань Експертної ради, пiдготовленi пропозицiї до Концепцiї проекту за напрямком “Кооперативне кредитування”, проекти технiчних завдань 2 консультантiв з кооперативного кредитування. лiзингу. Протягом звiтного перiоду вiдбулося п’ять засiдань Експертної ради, пiдготовленi пропозицiї до Концепцiї проекту за напрямком “Фiнансовий лiзинг”, проекти технiчних завдань консультанта з питань фiнансового лiзингу та попередньо узгодженi з Мiнiстерством фiнансiв. "Програма технiчної допомоги для розвитку страхового нагляду в Українi", що виконується Фондом „Центр суспiльно-економiчних дослiджень” (CASE) була спонсована Варшавою. У березнi 2004 року до Держфiнпослуг вiдбувся перший вiзит представникiв Фонду Барбари Блашчик, Данути Валцерж та Александра Сочевка, результатом якого стало започаткування проекту "Програма технiчної допомоги для розвитку страхового нагляду в Українi". Програмою передбачено надання консультативної та експертної допомоги щодо дiяльностi Держфiнпослуг у створеннi сприятливих умов для розвитку ринку страхування (стандарти платоспроможностi страхових компанiй, процедури лiквiдацiї страхових компанiй, звiтностi страхових компанiй та здiйснення контролю за їх дiяльнiстю) та проведення навчань для працiвникiв Держфiнпослуг. У вереснi 2004 року проведено другий етап Програми технiчної допомоги. Зокрема, експертами CASE проведено семiнари на тему „Технiчнi стандарти страхування життя” та „Процедури лiквiдацiї страхових установ”. Експертами були переданi матерiали презентацiй та матерiали Лондонського iнституту актуарiїв „Керiвництво щодо вимог формування резервiв”, якi були використанi фахiвцями Держфiнпослуг при розробцi Правил формування, облiку та розмiщення технiчних резервiв за видами страхування iншими, нiж страхування життя. Спiвпраця з Мiжнародною Фiнансовою Корпорацiєю принесла Українi проект “Розвиток лiзингу в Українi”. Дiяльнiсть Проекту була розпочата в 2004 роцi. З метою формування нормативно-правової бази з питань лiзингу, створення сприятливих умов дiяльностi учасникiв лiзингових вiдносин через удосконалення практики фiнансового лiзингу Держфiнпослуг та МФК укладено 3 лютого 2005 року Протокол про намiри щодо подальшої спiвпрацi в сферi розвитку лiзингу в Українi. покращення якостi бухгалтерської професiї в декiлькох країнах колишнього СРСР шляхом поширення МСФЗ, МСА i дотримання професiйної етики. Програма ґрунтується на МСФЗ. Мiжнароднi стандарти фiнансової звiтностi використовується тому, що вони прийнятi країнами Європейської спiльноти як обов'язковий стандарт бухгалтерського облiку. У травнi 2002 року Європарламент ухвалив резолюцiю, якою зобов'язав усi лiстинговi компанiї Європи складати консолiдовану фiнансову звiтнiсть вiдповiдно до МСФЗ, починаючи з сiчня 2005 року. Оскiльки МСФЗ вимагають порiвняльної звiтностi (тобто потрiбнi звiтнi данi за попереднiй рiк), бiльшостi компанiй довелось перейти на МСФЗ уже в 2004 роцi. Багато компанiй перейшли на МСФЗ ще ранiше пiд тиском ринку (iнвестори i кредитори, а iнколи й iноземнi постачальники i споживачi вимагають звiтностi за МСФЗ). Перехiд на МСФЗ - це складний процес, що включає кiлька етапiв (наприклад, кардинальна змiна облiкової полiтики компанiї, аналiз усiх господарських операцiй, процес трансформацiї звiтностi тощо). Сертифiкацiйну програму CIPA започатковано в 2001 роцi, коли була створена Мiжнародна рада сертифiкованих бухгалтерiв i аудиторiв (МРСБА) - федерацiя регiональних професiйних асоцiацiй бухгалтерiв, робочою мовою яких є росiйська, а метою - досягнення максимально високого рiвня професiоналiзму її членiв. розвитку економiки через залучення коштiв вiтчизняних та iноземних iнвесторiв в економiку країн колишнього СРСР. Мета i структура програми CIPA спрямованi на створення незалежної, професiйної i визнаної ринком (на вiдмiну вiд визнання державними органами) сертифiкацiї бухгалтерiв CIPA надає безцiнну послугу кожнiй країнi - учасницi програми, забезпечуючи захист iнтересiв населення й iнвесторiв шляхом пiдвищення якостi фiнансової звiтностi та сертифiкацiї компетентностi осiб, якi складають фiнансовi звiти. На сьогоднiшнiй день особливо поширеними програмами мiжнародної технiчної допомоги, окрiм економiчних, є програми Екологiчної мiжнародної технiчної допомоги. У травнi 2003 року Верховна Рада розглянула один з чи не найважливiших законопроектiв щодо екологiчної безпеки країни. У першому читаннi був прийнятий проект Закону України “Про внесення змiн до деяких законiв України з питань оподаткування”. Документ передбачає зняття оподаткування ПДВ з мiжнародної технiчної допомоги, яка надається Українi країнами “великої сiмки” на роботи об'єкту “Укриття”. Цей законопроект стосується операцiй, якi здiйснюються на митнiй територiї України за рахунок мiжнародної технiчної допомоги iз закупiвлi матерiалiв, сировини, обладнання, надання послуг, виконання робiт з виведення Чорнобильської АЕС з експлуатацiї та перетворення об’єкту “Укриття” в екологiчно безпечну систему i передбачає нульову ставку оподаткування ПДВ цiєї допомоги. Починаючи з 1997 року на майданчику Чорнобильської АЕС виконуються спiльнi мiжнароднi проекти з пiдготовки ЧАЕС до виведення з експлуатацiї та перетворення об’єкта “Укриття” на екологiчно безпечну систему. Цi проекти фiнансуються за рахунок безвiдплатних позик, тобто грантiв, що надаються мiжнародною спiльнотою. Вiдповiдно до умов мiжнародних угод про надання мiжнародної технiчної допомоги, ратифiкованих Верховною Радою, операцiї з виконання зазначених проектiв звiльняються вiд сплати будь-яких податкiв, мита чи iнших зборiв, якi встановленi Україною чи на її територiї у вiдповiдностi до чинного законодавства. Механiзм звiльнення вiд ПДВ, для закупiвель матерiалiв та обладнання у межах України, тобто у вiтчизняних виробникiв, сьогоднi є недосконалим i призводить до фактичного порушення мiжнародних зобов’язань України щодо використання фондiв, грантiв. Тому на засiданнях Асамблеї донорiв Чорнобильського фонду “Укриття”, якi вiдбулися у Лондонi 2 липня та 21 листопада 2002 року, питання про заходи, вжитi Україною щодо вирiшення вищезазначеної проблеми, розглядалися серед ключових. Невирiшенiсть вищезазначеної проблеми, з одного боку, могла б призвести до того, що країни-донори вимагали б вiд України збiльшення розмiру її внеску до Чорнобильського фонду “Укриття”, а з iншого – унеможливила б успiшну участь українських виробникiв у широкомасштабних мiжнародних проектах на Чорнобильськiй АЕС i, загалом, гальмувала б їх реалiзацiю. Але прийняття законопроекту мало б дозволити у повному обсязi виконувати мiжнароднi зобов’язання щодо звiльнення вiд оподаткування мiжнародної технiчної допомоги, яка надається на безоплатнiй та безповоротнiй основi для пiдготовки до зняття i власне зняття ЧАЕС з експлуатацiї, перетворення об’єкта “Укриття” на екологiчно безпечну систему та забезпечення соцiального захисту персоналу АЕС та мешканцiв мiста Славутич. Законопроект передбачав уникнення застосування передбачених умовами вiдповiдних мiжнародних договорiв санкцiй з боку розпорядникiв коштiв мiжнародної технiчної допомоги, дозволив пiдвищити конкурентоспроможнiсть вiтчизняних виробникiв товарiв, робiт, послуг пiд час їхньої участi у вiдкритих торгах iз реалiзацiї зазначених мiжнародних проектiв, що могло позитивно вплинути на розвиток економiки України. Роздiл 3. Стратегiя розвитку Мiжнародної Технiчної Допомоги як напряму мiжнародних вiдносин рокiв український уряд отримав багато консультацiй, порад та рекомендацiй в рамках цих програм. Запровадження рекомендацiй та порад мало на метi прискорити розвиток i усталення демократiї та ринкової економiки Але мiжнародна технiчна допомога не завжди виконує свої завдання в Українi. На початку спiвробiтництва України з донорами мiжнародної технiчної допомоги проекти та програми не завжди узгоджувалися з задекларованими завданнями уряду. Треба взяти до уваги й те, що отримання порад вiд iноземних консультантiв було явищем новим, уряд не був готовий сприймати цi поради. Не було недержавних iнституцiй, якi б забезпечили ефективне виконання технiчної допомоги. переглянути пiдходи до надання технiчної допомоги Українi: iнфраструктури. Змiст допомоги – проекти, що запроваджують спроможнiсть управлiння змiнами, розбудову iнституцiй та iнфраструктур. Профiльнi аналiтичнi центри володiють знаннями та досвiдом, якi необхiднi уряду для розбудови його iнституцiйної спроможностi. Іноземнi експерти – з країн-кандидатiв на вступ до ЄС – передають свiй досвiд розбудови iнституцiй у процесi трансформацiї через аналiтичнi центри. Використання технiчної допомоги може стати ефективнiшим, як свiдчить досвiд мiжнародного центру перспективних дослiджень, створивши необхiднi iнституцiйнi спроможностi в урядi та iнших НДО. За таких умов: · Всi продукти проектiв виробляються українською стороною; · Досвiд консультантiв узагальнюється у виглядi manuals(процедури, стандарти, формати, пiдходи) та використовується у подальших проектах. Згiдно до джерел iнформацiї країна може залишитись без технiчної допомоги ЄС в 2007 роцi. Фiнансової перспективи, вiдповiдно до якого розмiр бюджету має зменшитися до 1,03% вiд валового нацiонального продукту (ВНП) ЄС (847 млрд. євро) порiвняно з пропозицiєю, зробленою Люксембурзьким головуванням у червнi – 1,06% ЄС (871 млрд. євро) [11]. Головнi опоненти зменшення бюджету – iнституцiї ЄС, зокрема Європейська Комiсiя i Європейський Парламент, Францiя i новi члени ЄС. Згiдно з їхнiм контраргументом, з розширенням ЄС бюджет теж має збiльшуватися, аби не створювалися роздiловi лiнiї мiж багатою i бiдною Європою. Новi члени ЄС не хочуть втрачати майже 10% допомоги зi Структурних фондiв. Наприклад, Польща втратить 6 млрд. євро для своїх найбiднiших регiонiв, якщо британську пропозицiю буде прийнято. Другою роздiловою лiнiєю є питання вiдшкодування, яке 1984 року здобула Великiй Британiї тодiшнiй Прем’єр-мiнiстр Маргарет Тетчер. Розширення ЄС автоматично призводить до збiльшення розмiру вiдшкодування Великiй Британiї. 2004 року вiдшкодування зросло на 15% до 5,4 млрд. євро, а у наступнiй Фiнансовiй перспективi має зрости на 64% до 7,7 млрд. євро. Зростання вiдшкодування Великiй Британiї буде бiльшим, нiж зростання бюджету загалом (для 27 країн). Проти збiльшення вiдшкодування виступає Францiя, намагаючись при цьому заручитися пiдтримкою Нiмеччини. Прем’єр-мiнiстр Великої Британiї Тонi Блер заявив, що його країна наполягатиме на вiдшкодуваннi доти, доки iншi країни не погодяться на реформу Спiльної аграрної полiтики (САП). Велика Британiя аргументує свою позицiю щодо зменшення фiнансування САП тим, що на сiльське господарство, яке “поглинає” 40% бюджету, припадає лише 5% зайнятостi. Проти зменшення фiнансування САП виступає Францiя, чиї фермери найбiльше використовують сiльськогосподарськi дотацiї ЄС. Дебати навколо структури бюджету ( та, особливо, реформування САП) кошти на нейтралiзацiю соцiально-економiчних шокiв, спровокованих глобалiзацiєю, i посилити роль ЄС як глобального гравця. Велика Британiя наполягає на збiльшеннi обсягiв фiнансування дослiджень, iнновацiй i конкурентоспроможностi за рахунок зменшення не лише витрат на САП, а й на Структурнi фонди та Фонд вирiвнювання для нових членiв ЄС. Британiя погодиться на зменшення її вiдшкодування на 12–15%, суттєвої реформи САП здiйснено не буде, загальна видаткова частина бюджету становитиме 1,03% ВНП ЄС, новi члени ЄС погодяться на скорочення на 5% допомоги зi Структурних фондiв, натомiсть будуть звiльненi вiд оплати британського вiдшкодування та зможуть гнучкiше використовувати грошi з фондiв ЄС. Результат майбутнiх переговорiв продемонструє, чи може ЄС дiяти як єдине цiле i виконувати взятi на себе полiтичнi зобов’язання. Що це означає для України? Європейський Союз – найбiльший донор України. Допомога ЄС Українi з 1991 року сягнула 2 млрд. євро. Допомога надходить головним чином через програму TACIS (зокрема через її нацiональну, регiональну, транскордонну i ядерну компоненти), а також через Європейську iнiцiативу за демократiю та права людини, програми гуманiтарної та макрофiнансової допомоги. Технiчна допомога через програму TACIS постiйно зростала (2002 року вона становила 47 млн. євро, 2005 року – 88 млн. євро, а 2006 року її обсяги очiкуються на рiвнi 100 млн. євро). Вiд 2007 року технiчна допомога Українi надходитиме в рамках Інструменту європейського сусiдства та партнерства (ENPI), який замiнить TACIS. Очiкуються не тiльки збiльшення розмiру допомоги (експерти прогнозують щонайменш її подвоєння), а й принциповi змiни у структурi фiнансування, що вимагатиме вiд України i ЄС бiльших зусиль з управлiння новими iнструментами. Доки Фiнансову перспективу ЄС не буде прийнято, неможливо анi визначити, якi обсяги фiнансування отримає Україна у 2007–2013 роках, анi планувати довгостроковi програми. Затримка з прийняттям Фiнансової перспективи ЄС може призвести до затримки початку виконання цих програм 2007 року. ВИСНОВКИ пiдтримцi екологiчної та ядерної безпеки, покращенню життя людей в регiонах, вiдродженню культури та духовностi. Найбiльше фiнансових ресурсiв спрямовується на пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональної економiки, забезпечення сталого економiчного розвитку. Для забезпечення iнтересiв України на зовнiшнiх ринках має бути розроблено механiзм надання нашою країною мiжнародної технiчної допомоги iншим країнам. Таке рiшення було прийняте на колегiї Мiнiстерства економiки та з питань європейської iнтеграцiї. Україна повинна змiнити статус країни-отримувача мiжнародної технiчної допомоги на статус країни-донора такої допомоги. Надання мiжнародної технiчної допомоги дозволяє країнам просувати та презентувати на iноземних ринках товари та послуги своїх компанiй, розширювати експортний потенцiал. в змозi вирiшити самостiйно, зменшує навантаження на державний бюджет, сприяє створенню додаткових робочих мiсць. Свiтовий досвiд, який отримує Україна в рамках мiжнародної технiчної допомоги сприяє її сталому соцiально-економiчному розвитку, прискорює її мiжнародну iнтеграцiю. 1. Про мiжнародну технiчну допомогу - Указ Президента України// ”УК”. – 1999. – 5 червня. 2. Про створення єдиної системи залучення, використання та монiторингу мiжнародної технiчної допомоги - Постанова N 153 Кабiнету Мiнiстрiв України// „УК”. – 2002. – 15 лютого. 3. Козак Ю. Г., Ковалевський В. В., Ржепiшевський К. Т. Мiжнародна економiка: в питаннях та вiдповiдях: Навчальний посiбник. – Київ: „Центр навчальної лiтератури”, 2004. – 670 с. 4. Макогон Ю. В. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: органiзацiя, управлiння, прогнозування: Пiдручник. – Донецьк: Альфа-прес, 2004. – 344 с. 5. Новицький В.Є. Мiжнародна економiчна дiяльнiсть України: Пiдручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с. 6. Румянцев А. П., Румянцев Н. С. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Навчальний посiбник. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – 377 с. 7. Мiжнародна економiчна дiяльнiсть України: Навчальний посiбник/ Багрова І. В., Гетьман О. О., Власик В.Є./ за ред. І. В. Багрової. - Київ: „Центр навчальної лiтератури”, 2004. – 384 с. 9. Мировая экономика: Учебник/ Под ред. проф. А. С. Булатова. – М.: Юристъ, 2000. – 734 с. 10. Украина в мировой экономике/Макогон Ю. В. и др./Под общей редакцией Ю. В. Макогона. – Донецк.:1999. – 498 с. 11. www.icps.com.ua 12. www.ukrstat.gov.ua 13. www.news.ua 14. www.led.org.ua