Економiчнi наслiдки субсидування експорту. Європейський Союз i Україна
Змiст
1. Економiчнi наслiдки субсидування експорту
2. Європейський Союз. Україна i ЄС
База оподаткування податком на додану вартiсть при експортуваннi товарiв (робiт, послуг) обчислюється виходячи з їх договiрної (контрактної) вартостi, визначеної за вiльними або регульованими цiнами (тарифами). До складу договiрної (контрактної) вартостi включаються будь-якi суми коштiв, вартiсть матерiальних i нематерiальних активiв, що передаються платнику податкiв безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацiєю вартостi товарiв (робiт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податкiв. Згiдно з п. 6. 2 ст. 6 Закону про ПДВ операцiї з продажу товарiв (робiт, послуг), вивезених (експортованих) платником податкiв за межi митної територiї України, оподатковується за нульовою ставкою. Не дозволяється застосування нульової ставки до операцiй з вивезення (експорту) товарiв (робiт, послуг) у випадку, коли такi операцiї звiльненi вiд оподаткування на митнiй територiї України згiдно з пунктами 5. 1 i 5. 2 Закону про ПДВ.
Слiд зазначити, що датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при експортi товарiв є дата оформлення ВМД, оскiльки пп. 7. 3. 8 п. 7. 3 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що попередня оплата (авансування) товарiв, якi згiдно з договорами пiдлягають вивезенню за межi митних кордонiв України, не є пiдставою для виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, При експортi ж робiт та послуг податковi зобов'язання виникають згiдно з пп. 7. 3. 1 п. 7. 3 ст. 7 Закону про ПВД за першою подiєю:
- або за датою зарахування коштiв вiд покупця (замовника) на банкiвський рахунок платника податкiв як оплата за роботи, послуги, iдо пiдлягають продажу;
- або за датою надання результатiв робiт (послуг) - датою оформлення документiв, що засвiдчують факт виконання робiт (послуг) платника податкiв.
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межi митної територiї України у випадку, якщо їх вивезення (експортування) засвiдчене належним чином оформленою вантажною митною декларацiєю (ВМД).
Листами Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 12. 02. 99 р. № 2190/7/16-1321 i вiд 16. 06. 99 р. № 8677/7/16-1321 роз'яснюється, що експорт товарiв повинен бути пiдтверджений ВМД типу "ЕКЮ", оформленою вiдповiдно до пункту 2 наказу Державної митної служби України вiд 30. 06. 98 р. № 380 "Про затвердження Порядку заповнення граф вантажної митної декларацiї вiдповiдно до митних режимiв iмпорту, експорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгiвлi" i товари повиннi фактично перетнути державний кордон України. Декларування товарiв, якi вивозяться за межi митної територiї України, залежно вiд певних умов здiйснюється як у митницi на кордонi, так i у внутрiшнiй митницi - митницi вiдправлення. У випадку якщо ВМД на вантаж подана у внутрiшню митницю, вантаж направляється у митницю на кордонi для випуску за межi митної територiї України з листом неоформленої експортної ВМД. Закiнчення оформлення ВМД здiйснюється пiсля огляду багажу у пунктi пропуску через митний кордон. Товари та iншi предмети, перемiщуванi через митний кордон України, знаходяться пiд митним контролем з моменту пред'явлення вантажу i подання необхiдних для митного контролю документiв на такi товари i предмети i до моменту фактичного вивезення їх за межi митної територiї України. Митниця на кордонi при надходженнi вантажу з внутрiшньої митницi перевiряє наявнiсть i цiлiсть Г; митних та iнших забезпечень, транспортних засобiв, контейнерiв або упаковки окремих мiсць i в разi їх цiлостi пропускає вантаж за межi митної територiї України. При цьому додатковий екземпляр ВМД вилучається i залишається у справах митницi. Митниця на кордонi iнформує митницю вiдправлення про фактичне вивезення за межi митної територiї України вантажiв, оформлених нею. При отриманнi цiєї iнформацiї митниця, що здiйснила митне оформлення вантажу (митниця вiдправлення - внутрiшня митниця), знiмає зазначену операцiю з контролю.
на внутрiшнiй митницi, можливе тiльки за умови пiдтвердження фактичного вивезення цих товарiв за межi митної територiї України. У випадках якщо фактичне вивезення за межi митної територiї України не пiдтверджується, операцiї з продажу товарiв розглядаються як операцiї з продажу на митнiй територiї України, що пiдлягають обкладенню ПДВ на загальних пiдставах за ставкою 20 вiдсоткiв. Пiдпунктом 6. 2. 4 Закону про ПДВ передбачено оподаткування за нульовою ставкою операцiй з надання транспортних послуг з перевезення вантажiв за межами митного кордону України, а саме вiд пункту проведення митних процедур по випуску вантажiв за межi митного кордону України (включаючи внутрiшнi митницi) до пункту за межами державного кордону України. Тому в разi надання окремих послуг з транспортування вантажiв, якi знаходяться пiд митним контролем, тiльки мiж внутрiшньою митницею i митницею на кордонi, тобто без перетинання державного кордону України, операцiї з надання таких послуг вважаються операцiями, здiйсненими на митнiй територiї України. Оподаткування послуг з транспортування вантажiв, якi пройшли митне оформлення на внутрiшнiй митницi (оформлення ВМД з необхiдними вiдмiтками внутрiшньої митницi, до митницi на кордонi здiйснюється за ставкою 20 вiдсоткiв, незалежно вiд того, резидентам чи нерезидентам України такi послуги надаються. ,
України (включаючи внутрiшнi митницi) до пункту за межами державного кордону України, то попереднє транспортування засобiв мiжнародного перевезення (залiзничних вагонiв, автомобiлiв, рiчкових i морських суден, лiтакiв та iн.), незалежно вiд ступеню їх завантаження, до пунктiв проведення митних процедур з випуску вантажiв за межi митного кордону України (включаючи внутрiшнi митницi) пiдлягає обкладенню ПДВ на загальних пiдставах.
перевезення, фактичного перетинання цими вантажами митного кордону України.
В експортнi обсяги продажу товарiв (робiт, послуг) з метою оподаткування не включаються майновi добровiльнi пожертвування на користь нерезидентiв, майновi внески для продовження будь-якої спiльної з нерезидентом дiяльностi за межами України, майновi внески, якi повертаються iноземному iнвесторовi. На операцiї з товарами, якi вивозяться за межi митної територiї України за зовнiшньоекономiчними договорами й оформленi у митному вiдношеннi з метою тимчасового вивезення протягом одного року (тип ВМД "ЕК31"), з товарами, якi поставляються на консигнацiю (тип ВМД "ЕК10 ОП"), з не переробленою давальницькою сировиною нерезидента, яка повертається його власниковi (тип ВМД "ЕК00"), а також на операцiї з експорту товарiв без фактичного їх вивезення з митної територiї України нульова ставка ПДВ не поширюється.
Експорт товарiв без фактичного їх вивезення з митної територiї України митними органами не оформляється.
Вiдповiдно до пiдпункту 6. 2. 3 Закону про ПДВ податок за нульовою ставкою нараховується також при продажу товарiв (робiт, послуг) пiдприємствами роздрiбної торгiвлi, розташованими на територiї України в зонах митного контролю (безмитних магазинах), вiдповiдно до порядку, встановленого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30. 06. 98 р. № 984 "Про порядок продажу товарiв безмитними магазинами", зi змiнами i доповненнями. Продаж товарiв (робiт, послуг) безмитними магазинами без нарахування ПДВ може здiйснюватися виключно фiзичним особам, якi виїжджають за митний кордон України, або фiзичним особам, якi перемiщуються транспортними засобами, що належать резидентам i знаходяться за межами митних кордонiв України.
Експортери можуть отримати вiдшкодування ПДВ протягом 30 календарних днiв за умови проведення розрахункiв за придбанi для експорту товари (роботи, послуги) та надання вантажної митної декларацiї. (Див. Лист ДПА України вiд 09. 08. 2000 р. №10987/7/16-1121 "Про податок на додану вартiсть").
Розрахунок експортного вiдшкодування подається разом з податковою декларацiєю з ПДВ. Для вiдшкодування поки що використовується додаток 3 до iснуючої форми податкової декларацiї. Державна податкова адмiнiстрацiя України надсилає для вiдома та керiвництва в роботi Закон України вiд 01 06 2000 р № 1783-111 «Про внесення змiн до Закону України «Про податок на додану вартiсть».
Закон набув чинностi з дня опублiкування — 7 липня 2000 року (опублiкований в газетi «Урядовий кур'єр») та застосовується до операцiй з вивезення (експорту) товарiв, митне оформлення яких здiйснюється починаючи з дня, наступного за днем набрання чинностi цим Законом.
Зазначеним Законом викладено в новiй редакцiї ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартiсть», якою замiсть особливостей оподаткування та вiдшкодування податку на додану вартiсть при застосуваннi платниками квартального податкового перiоду встановлено загальнi правила оподаткування та проведення вiдшкодування при здiйсненнi операцiй з вивезення (пересилання) за межi митної територiї України товарiв (робiт послуг).
Новою редакцiєю ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартiсть» визначено окремий порядок проведення бюджетного вiдшкодування вiд'ємної рiзницi мiж податковими зобов'язаннями i податковим кредитом звiтного перiоду, якщо платником у цьому звiтному перiодi здiйснювалися експортнi операцiї, для операцiй з продаж) товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiї України, що оподатковуються за нульовою ставкою та iнших операцiй залишається порядок вiдшкодування вiд'ємної рiзницi мiж податковими зобов'язаннями i податковим кредитом, який дiяв до набуття чинностi цим Законом. І. Загальнi положення Порядок проведення експортного вiдшкодування не поширюється на платникiв податку:
як платника ПДВ — добровiльної чи обов'язкової):
—яким податковий (звiтний) перiод визначено рiвним кварталу (платники податку, що перебувають на квартальному звiтному перiодi i хочуть отримувати експортне вiдшкодування, мають право перейти на щомiсячний звiтний перiод);
—якi не здiйснюють розрахункiв щодо ПДВ з бюджетом на пiдставi норм дiючого законодавства (спецiальнi режими оподаткування в сiльському господарствi, Чернiвецький експеримент тощо).
Розрахунок експортного вiдшкодування в 2000 роцi не здiйснюється за результатами бартерних (товарообмiнних) експортних операцiй (за результатами таких операцiй платник до 01. 01. 2001 р. не має права на отримання податкового кредиту вiдповiдно до Закону України вiд 11. 05. 2000 р. №1712-111 «Про внесення змiн до Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рiк»).
Пункт 8. 1 визначає, що розрахунок експортного вiдшкодування подається за наслiдками податкового мiсяця. Таким чином, на експортне вiдшкодування мають право платники податку, якими у звiтному мiсяцi здiйснено експорт товарiв (робiт, послуг) та визначено вiд'ємне значення рiзницi мiж податковими зобов'язаннями i податковим кредитом, тобто одночасно заповнено рядок 2А роздiлу І «Податковi зобов'язання» та рядок 23Б роздiл}' III «Розрахунки з бюджетом за звiтний перiод» податкової декларацiї з ПДВ (схему визначення права платника отримання експертного вiдшкодування наведено у додатку 1)
Розрахунок експортного вiдшкодування здiйснюється на базi податкового кредиту звiтного (податкового) перiоду, в якому платником проведено експортну операцiю i за результатами якого визначено вiд'ємне значення рiзницi мiж податковими зобов'язаннями i податковим кредитом (пункт 8. 4 статтi 8).
iмпортованими товарами — суми ПДВ, сплаченi протягом звiтного перiоду пiд час розмитнення (грошовими коштами або шляхом видачi податкового векселя). До оплаченої частини податкового кредиту, на пiдставi якої здiйснюється розрахунок експортного вiдшкодування, не включаються суми ПДВ, сплаченi за товари (роботи, послуги), що придбанi шляхом проведення бартерних (товарообмiнних) операцiй, або розрахунки за якi проведенi в будь-якiй, вiдмiннiй вiд грошової, формi розрахункiв. Оплата коштiв постачальникам має бути проведена з 1 числа звiтного мiсяця до дня подання розрахунку експортного вiдшкодування до органу податкової служби, включаючи день подання розрахунку.
Сума експортного вiдшкодування визначається як частина сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту звiтного перiоду i фактично сплачених постачальникам з першого числа звiтного мiсяця по день подання розрахунку експортного вiдшкодування включно, пропорцiйна вiдношенню обсягу експортних операцiй звiтного перiоду до загального обсягу оподатковуваних операцiй звiтного перiоду, включаючи оподаткування при iмпортi (обсяги приймаються до розрахунку без урахування ПДВ).
Таким чином, сума експортного вiдшкодування для звiтного перiоду буде розраховуватися за такою формулою:
О експорт звiт, перiоду —О експорт - бартер звiт, перiоду.
Е звiт, = _______________________________________________х ПК оплач. (1- ДД) звiт. перiоду,
перiоду О оподатк. звiт, перiоду
Е звiт, перiоду — сума експортного вiдшкодування звiтного перiоду;
Обсяг експортних операцiй звiтного перiоду—О експорт звiт, перiоду (рядок 2А роздiлу І податкової декларацiї звiтного перiоду);
О експорт - бартер звiт, перiоду — обсяг експортних бартерних (товарообмiнних) операцiй звiтного перiоду (пiдрядок «в тому числi» рядка 2А податкової декларацiї звiтного перiоду);
12А роздiлу IIта рядка 6 роздiлу І податкової декларацiї звiтного перiоду, колонка А);
ПК оплач. (1- ДД) звiт, перiоду — частина податкового кредиту звiтного перiоду, що оплачена постачальникам грошовими коштами з 1 -го числа звiтного мiсяця до дати подання розрахунку експортного вiдшкодування включно, включаючи ПДВ, сплачений при розмитненнi, та виданий у звiтному перiодi податковий вексель.
Обмеження визначення обсягiв продажу товарiв (робiт, послуг) на експорт визначаються п. 8. 5 ст. 8. Вiдповiдно до цього пункту до обсягiв продажу товарiв (робiт, послуг) на експорт, якi враховуються при визначеннi суми експортного вiдшкодування, не включаються такi операцiї:
—майновi добровiльнi пожертвування на користь нерезидентiв;
—майновi внески для ведення спiльної дiяльностi з нерезидентом за межами України;
—операцiї з майном, вартiсть якого не вiдноситься до складу валових витрат або не пiдлягає амортизацiї.
Крiм того, не приймаються до розрахунку при визначеннi суми експортного вiдшкодування також:
—операцiї з вивезення (експортування) товарiв (робiт, послуг), на якi не дозволяється застосування нульової ставки ПДВ згiдно з п. 6. 3 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартiсть» (незалежно вiд форми розрахунку);
Для проведення експортного вiдшкодування встановлюється перiод ЗО календарних днiв пiсля подання платником до органу податкової служби розрахунку експортного вiдшкодування (п. 8. 6 ст. 8).
Пунктом 8. 6 ст. 8 передбачено, що платник може за власним бажанням не подавати розрахунок експортного вiдшкодування. В такому випадку суми такого вiдшкодування зараховуються в рахунок погашення податкових зобов'язань цього платника майбутнiх податкових перiодiв у складi загальної суми вiд'ємної рiзницi мiж податковими зобов'язаннями i податковим кредитом звiтного перiоду.
II. Порядок пiдтвердження сум експортного вiдшкодування
Для пiдтвердження розрахунку суми експортного вiдшкодування платник податку разом iз розрахунком подає такi документи:
угоди» (витяг з наказу Державної митної служби України щодо порядку заповнення вказаних граф вантажної митної декларацiї додається додаток 2).
—для робiт (послуг) — акт або iнший документ, який засвiдчує передачу права власностi на роботи (послуги) призначенi для їх споживання за межами митої територiї України. Необхiдно перевiрити також, яка форма розрахункiв за зазначенi роботи (послуги).
2) Для пiдтвердження частини розрахунку, що стосується проведення грошових розрахункiв з постачальниками за товари (роботи, послуги), ПДВ при придбаннi яких включено до складу податкового кредиту звiтного перiоду:
— для товарiв (робiт, послуг), придбаних на митнiй територiї України: копiї платiжних доручень (або iнших платiжних документiв, що пiдтверджують оплату грошовими коштами) завiренi банком, про перерахування платником податку, що здiйснює розрахунок експортного вiдшкодування, грошових коштiв на рахунок платника податку, у якого були придбанi товари (роботи, послуги) з урахуванням податкiв, нарахованих на цiну такого придбання; для— товарiв, що ранiше були iмпортованi на митну територiю України: ввiзна митна декларацiя, що пiдтверджує факт митного оформлення товарiв для їх вiльного використання на митнiй територiї України.
видано податковий вексель. III. Вiдображення в податковiй звiтностi.
До моменту затвердження та реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України Форми розрахунку експортного вiдшкодування для проведення розрахунку використовується додаток 3 до податкової декларацiї з ПДВ (в редакцiї, затвердженiй наказом ДПА України вiд 23. 10. 98р. №499) з урахуванням таких особливостей:
1. Якщо платником одночасно здiйснюються експортнi операцiї за грошовими розрахунками i операцiї з продажу товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiї України, що оподатковуються за нульовою ставкою та за ставкою 20 %, платник має право на отримання бюджетного вiдшкодування в три рiзнi термiни: 30 календарних днiв — по розрахунку експортного вiдшкодування (частина суми податкового кредиту, за який здiйснено розрахунки з постачальниками, пропорцiйна частцi експортних операцiй в загальному обсязi оподатковуваних операцiй звiтного перiоду);
—до кiнця мiсяця, наступного за мiсяцем, в якому подано податкову декларацiю за звiтний перiод — по розрахунку частки бюджетного вiдшкодування (частка вiд'ємної рiзницi мiж податковими зобов'язаннями i податковим кредитом, зменшеної на суму експортного вiдшкодування, пропорцiйна обсягу операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiї України, що оподатковуються за нульовою ставкою в загальному обсязi оподатковуваних операцiй);
—залишок вiд'ємної рiзницi мiж податковими зобов'язаннями i податковим кредитом пiсля зменшення її на суму вiдшкодування, проведеного у вищевказанi термiни, та зарахування в погашення податкових зобов'язань трьох наступних звiтних перiодiв.
за липень, необхiдно врахувати такi змiни:
два перших мiсяцi кварталу:
—додаток 1 до декларацiї не подається;
—в декларацiї з податку на додану вартiсть рядок 22 не заповнюється; при розрахунку суми— експортного вiдшкодування рядки 1-6 додатка 3 заповнюються в такому порядку:
Рядок 1. Замiсть значення рядка 23Б декларацiї звiтною перiоду в цьому рядку вказується частина суми податкового кредиту звiтного перiоду, оплачена грошовими коштами постачальникам. Значення рядка 1 додатка 3 при розрахунку суми експортного вiдшкодування не може бути бiльшим за значення рядка 17 податкової декларацiї звiтного перiоду.
Сума, що зазначається в цьому рядку, пiдтверджується платiжними документами як це передбачено Законом.
Рядок 2. Вказується загальний обсяг оподатковуваних операцiй звiтного перiоду з урахуванням оподаткування товарiв при iмпортi (сума рядкiв 1, 2А, 2В та 4 роздiлу І рядка 12Д роздiлу IIта рядка 6 роздiлу І, колонка А податкової декларацiї звiтного перiоду). Рядок 3. Замiсть загального обсягу продажу товарiв (робiт, послуг) за нульовою ставкою вказується обсяг експортних операцiй звiтного перiоду (рядок 2А податкової декларацiї за мiнусом пiдрядка "з них товарообмiннi (бартернi) операцiї"", колонка А). Рядок 4. Визначається частка обсягу експортних операцiй, за якi проведено грошовi розрахунки, в загальному обсязi оподатковуваних операцiй звiтного перiоду (рядок З рядок 2 х 100%).
Якщо значення цього рядка обчислено бiльше, нiж значення рядка 23Б податкової декларацiї цього звiтного перiоду, до цього рядка переноситься значення рядка 23Б. Рядок 6. У цьому рядку вказується рiзниця мiж рядком 23Б податкової декларацiї i рядком 5 додатка 3, в якому провадиться розрахунок експортного вiдшкодування, якщо значення рядка 5 менше значення рядка 23Б декларацiї; при розрахунку частки бюджетного вiдшкодування при продажу на митнiй територiї України товарiв (робiт, послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, i одночасному здiйсненнi експортних операцiй платником одночасно подаються два додатки №3 до декларацiї, при цьому:
1) в одному додатку розраховується сума експортного вiдшкодування i на ньому проставляється помiтка «Експортне вiдшкодування» (цей розрахунок здiйснюється першочергово):
у рядку i розрахунку бюджетного вiдшкодування значення рядка 23Б податкове; декларацiї звiтного перiоду зменшується на суму експортного вiдшкодування. У той же час у разi якщо платником одночасно подається i розрахунок експортного вiдшкодування, i розрахунок бюджетного вiдшкодування, слiд мати на увазi таке: на сьогоднiшнiй день нульова ставка на територiї України застосовується для операцiй, передбачених пунктами 6. 2. 6 статтi 6. 11. 19 та 11. 26 (четвертий абзац) статтi 11 Закону України ''Про податок на додану вартiсть», зокрема:
платниками податку, якi використовують в своїй дiяльностi спецiальний режим оподаткування (п. 11. 21 ст. 11);
—операцiї, визначенi пунктом 11. 19 статтi 11 (продаж автомобiлiв власного виробництва резидентiв України, якi мають iнвестицiю (у тому числi iноземну) виключно в грошовiй формi, нi менше 50 млн. дол.. США , не можуть застосовуватися пiдприємствами – посередниками,
перелiк яких затверджено Постановою Кабiнет» Мiнiстрiв України вiд 16. 06. 2000 р. №978 «Про затвердження пере пiку пiдприємств суднобудiвної промисловостi, для яких запроваджуються заходи державної пiдтримки суднобудiвної промисловостi».
Тобто асi перерахованi види операцiй з продажу товарiв (робiт, послуг) на митнiй територiй України, що оподатковуються за нульовою ставкою, застосовуються чiтко визначеними категорiями платникiв за чiтко визначених умов i мають бути на особливому контролi органiв податкової служби.
Обкладення податком на прибуток експортних операцiй здiйснюється за загальною схемою i яке має будь-яких особливостей.
Тобто валовий дохiд по експортних операцiях виникає на дату будь-якої подiї, що сталася ранiше:
—- або дата зарахування коштiв вiд покупця (замовника) на банкiвський рахунок платника податкiв в оплату товарiв (робiт, послуг), якi пiдлягають продажу, - або дата вiдвантаження товарiв, а для робiт (послуг) дата фактичного надання результатiв робiт (послуг) платником податкiв.
Нацiонального банку України, що дiяв на дату отримання (нарахування) таких доходiв. Зазначенi доходи не пiдлягає перерахуванню у зв’язку зi змiною обгiнного курсу гривнi протягом звiтного л грi оду (пп. 7. 3,1 Закону про прибуток).
Заборгованiсть в iноземнiй валютi, що виникла при здiйсненнi експортної операцiї (дебiторська або кредиторська, залежно вiд того, яка подiя сталася ранiше - отримання валюти чи вiдвантаження), також бере участь у формуваннi об'єкта обкладення податком на прибуток. Причому де складу валового доходу або валових витрат вiдноситься тiльки рiзниця, що виникла внаслiдок змiни курсу Нацiонального банку України у перiод мiж такими датами:
—якщо заборгованiсть виникла i погашена в одному i тому ж податковому кварталi, - мiж датою виникнення i датою погашення (пп. 3. 2. 3 Порядку № 37);
—якщо заборгованiсть виникла в одному, а погашена в наступному кварталi, - мiж датою виникнення й останнiм робочим днем кварталу, а в наступному кварталi - мiж останнiм робочим днем попереднього кварталу i датою погашення (пп. 7. 3. 6 Закону про прибуток). У Законi про прибуток заборгованiсть, виражена в iноземнiй валютi i перерахована у гривнi за офiцiйним обмiнним курсом Нацiонального банку України на дату її виникнення, названа "балансовою вартiстю заборгованостi".
2. Європейський Союз. Україна i ЄС
Впродовж столiть держави i народи бралися до зброї i воювали за панування на Європейському континентi. Руйнiвнi наслiдки двох кривавих воєн i послаблення позицiї Європи в свiтi призвели до усвiдомлення того, що лише мир та узгодженi дiї сприятимуть здiйсненню мрiї про сильну об'єднану Європу. Щоб раз i назавжди позбутися демонiв минулого, було засновано Об'єднання вугiлля та сталi, до якого згодом додалися iншi галузi економiчної дiяльностi, зокрема сiльське господарство. Справжнiй спiльний ринок запровадили для товарiв, людей, послуг та капiталу, а 1999 року додалася ще й спiльна валюта. 1 сiчня 2002 року євро стало щоденною реальнiстю для 300 мiльйонiв європейських громадян.
Так крок за кроком створювався Європейський Союз. Спочатку це було здебiльшого економiчне та технiчне спiвробiтництво. Двадцять рокiв тому з першими прямими виборами до Європейського Парламенту демократична легiтимнiсть Спiвтовариства, єдиним носiєм якої до того була Рада, вагомо змiцнилась. Впродовж останнiх десяти рокiв почалася побудова полiтичного союзу та налагодилась взаємодiя в сферах соцiальної полiтики, полiтики зайнятостi, надання притулку, iммiграцiї, полiцiї, правосуддя, зовнiшньої полiтики та спiльної полiтики безпеки й оборони.
регiонах Союзу надзвичайно пiдвищився, i вони значною мiрою змогли надолужити своє вiдставання.
Однак через пiвстолiття пiсля свого народження, Союз знаходиться на роздорiжжi, вiн переживає вирiшальний момент свого iснування. Возз'єднання Європи наближається: Союз от-от вiдкриє свої дверi для бiльш нiж десяти нових членiв, переважно з Центральної та Схiдної Європи, i остаточно перегорне таким чином найсумнiшi сторiнки європейської iсторiї, якими стали Друга свiтова вiйна та подальше штучне розмежування Європи. Європа має нарештi стати великою сiм'єю. Цiлком зрозумiло, що така трансформацiя потребує iншого пiдходу, нiж той, що був задiяний п'ятдесят рокiв тому, коли першi шiсть країн розпочали процес об'єднання.
Перед Європою повстала проблема
Водночас Союз опинився вiч-на-вiч з двома проблемами: внутрiшньою та зовнiшньою. Всерединi Союзу європейськi iнституцiї мають стати ближчими до громадян. Громадяни без сумнiву пiдтримають глобальнi цiлi Союзу, але вони не завжди бачать зв'язок мiж цими цiлями та щоденною дiяльнiстю Союзу. Вони хочуть, щоб європейськi iнституцiї стали менш громiздкими та негнучкими, i перш за все ефективнiшими та вiдкритiшими. Багато людей хотiли б також, щоб Союз бiльше опiкувався їхнiми конкретними проблемами, замiсть того, щоб втручатися до найдрiбнiших деталей у тi справи, якi за визначенням краще було б залишити виборчим представникам держав-членiв та регiонiв. Деякi з них навiть розглядають це як загрозу своїй нацiональнiй незалежностi. Важливiше, однак, те, що громадяни часто вiдчувають, нiбито справи вирiшуються без їх участi, отже вони хотiли б демократичної процедури.
Нова роль Європи у глобалiзованому свiтi
Водночас поза своїми кордонами Європейський Союз має справу з свiтом, який швидко змiнюється, глобалiзується. Пiсля падiння Берлiнської стiни здавалося, що свiт буде жити в стабiльному, безконфлiктному свiтi, заснованому на правах людини. Однак минуло кiлька рокiв, а впевненостi в цьому вже немає. 11 вересня стало брутальним попередженням. Сили зла не зникли: релiгiйний фанатизм, етнiчний нацiоналiзм, расизм та тероризм зростають i живляться з релiгiйних конфлiктiв, бiдностi та недорозвиненостi. Яка роль належить Європi в цьому свiтi, що змiнюється? Тепер, коли вона нарештi об'єдналася, чи не повинна Європа вiдiгравати одну з головних ролей в новому планетарному порядку, стати тiєю силою, яка, з одного боку, вiдiграватиме роль стабiлiзатора у свiтовому масштабi, i крiм того - орiєнтира для багатьох країн i народiв? Європа, як континент людських цiнностей, Великої Хартiї Вiльностей, Бiллю про права, Французької революцiї та падiння Берлiнської стiни; континент свободи, єдност i понад усе - розмаїття, що означає повагу до iнших мов, традицiй та культури. Єдиний кордон, який перетинає Європейський Союз, це кордон демократiї та прав людини Союз вiдкритий лише для тих країн, якi захищають фундаментальнi цiнностi, такi як вiльнi вибори, дотримання прав меншин та верховенство закону.
Пiсля закiнчення холодної вiйни, в глобалiзованому, i водночас, ще дуже розколотому свiтi, Європа мусить взяти на себе вiдповiдальнiсть за управлiння глобалiзацiєю. їй належить вiдiгравати роль сили, що рiшуче бореться проти будь-якого насильства, терору чи фанатизму, але також не заплющує очi на кричущу несправедливiсть, що iснує в свiтi. Коротко кажучи, сили, яка має намiр змiнити розклад сил у свiтi таким чином, щоб у виграшi залишалися не лише багатi країни, але й найбiднiшi. Сили, яка прагне до глобалiзацiї, обмеженої рамками моралi, iншими словами, до єдностi та прогресивного розвитку.
Сподiвання європейських громадян
Імiдж демократичної Європи, що бере активну участь у вирiшеннi свiтових проблем, якнайкраще вiдповiдає сподiванням громадян. Вони неодноразово висловлювали бажання, щоб ЄС вiдiгравав активнiшу роль у сферi правосуддя та безпеки, в боротьбi зi свiтовою злочиннiстю, в регулюваннi мiграцiйних потокiв, у прийомi шукачiв притулку та у вирiшеннi проблеми бiженцiв з далеких регiонiв, що потерпають вiд вiйни. Громадяни хотiли б також бачити результати в галузi зайнятостi та подолання бiдностi й соцiального вигнання, так само, як i в економiцi та в сферi соцiальної згуртованостi. Вони бажають єдиного пiдходу до таких питань як забруднення довкiлля, змiна клiмату та безпека харчових продуктiв, коротко кажучи, до всiх транснацiональних проблем, якi - люди це iнстинктивно вiдчувають - можуть бути розв'язанi лише спiльними зусиллями. Так само, як вони хочуть бачити бiльше Європи у зовнiшнiй полiтицi, у справах безпеки та оборони, iншими словами, бiльшої i кращої координацiї дiяльностi там, де виникає загроза порядку й спокою як всерединi й довкола Європи, так i в усьому свiтi. Водночас громадяни вiдчувають, що Союз надто забюрократизований щодо цiлої низки iнших питань. В узгодженнi економiчної, фiнансової та податкової систем нарiжним каменем мають стати належне функцiонування внутрiшнього ринку та єдиної валюти, без зазiхань на особливостi окремих держав-членiв. Нацiональнi та регiональнi особливостi часто завдячують iсторiї або традицiям. Вони можуть бути збагаченi. Іншими словами, люди розумiють пiд "хорошим управлiнням" вiдкриття нових можливостей, а не нав'язування додаткових обмежень. Вони очiкують бiльше результатiв, кращої вiдповiдi на практичнi запитання, а не європейської "супердержави" або iнституцiй, якi регламентують найдрiбнiшi деталi їхнього життя. Коротко кажучи, громадянам потрiбне зрозумiле, вiдкрите, ефективне та демократично контрольоване Спiвтовариство, завдяки якому Європа стане дороговказом в майбутнє для всього свiту. Спiвтовариство, яке дасть практичнi результати щодо збiльшення робочих мiсць, покращення якостi життя, зменшення злочинностi, гiдної освiти та кращої охорони здоров'я. Немає сумнiвiв у тому, що це потребує вiд Європи реформування й оновлення.
Союз має стати демократичнiшим, прозорiшим та ефективнiшим. Вiн мас також розв'язати три фундаментальнi проблеми: наблизити громадян, i в першу чергу молодь, до європейського будiвництва та європейських iнституцiй; органiзувати полiтичне життя й полiтичний простiр в розширеному Союзi, i як зробити з Союзу стабiлiзацiйний фактор та орiєнтир у новому, багатополюсному свiтi. Щоб розв'язати цi проблеми, необхiдно сформулювати низку точних запитань.
Часто сподiвання громадян щодо Європейського Союзу не здiйснюються, а iнодi навпаки, в них складається таке враження, що Союз забагато втручається в тi сфери, де в цьому немає потреби. Отже важливо внести яснiсть, спростити та упорядкувати розподiл повноважень мiж Союзом та державами-членами в свiтлi нових завдань, якi постали перед Союзом. Цього можна досягти по-рiзному: як поверненням частини повноважень державам-членам, так i розширенням повноважень Союзу, або покладенням на нього нових завдань. Головне не забувати про рiвноправнiсть держав-членiв та їх згуртованiсть. Перша низка запитань, якi мають бути поставленi, стосується того, як зробити прозорiшим розподiл обов'язкiв. Можливо треба краще розмежувати три типи повноважень: винятковi повноваження Союзу, повноваження держав-членiв та спiльнi повноваження Союзу i держав-членiв? На якому рiвнi обов'язки виконуються найефективнiше? Як в такому разi може бути застосований принцип субсидiарностi? Чи не варто уточнити, що будь-якi обов'язки, не вiднесенi Угодами до повноважень Союзу, належать таким чином до виняткових повноважень держав-членiв? І на якi наслiдки тут можна очiкувати? Подальша низка запитань має на метi - в рамках оновлення i поваги до правової та законодавчої бази Спiвтовариства - розiбратися, чи є потреба в перерозподiлi повноважень? Як врахувати при цьому сподiвання громадян? В чому полягатиме тодi мiсiя Союзу? І навпаки: якi повноваження краще залишити державам-членам? Якi змiни треба внести до Угоди стосовно рiзних напрямкiв полiтики? Як, наприклад, визначити бiльш узгоджену зовнiшню полiтику та полiтику оборони? Чи варто модернiзувати Петерсберзькi завдання? Чи потрiбно нам бiльше iнтеграцiї в сферi полiцiї та карного законодавства? В якому напрямку поглиблювати економiчне спiвробiтництво? Як розвивати спiвпрацю в соцiальних справах, в галузi охорони довкiлля, безпеки харчових продуктiв та охорони здоров'я? А з iншого боку, чи не варто рiшучiше покладати щоденне втiлення й дотримання полiтики Союзу на держави-члени, або, якщо це передбачено їхньою конституцiєю - на регiони? Чи не слiд надати їм гарантiї невтручання в сферу їхнiх повноважень? Нарештi виникає питання, як гарантувати, що такий перерозподiл повноважень не призведе до прихованого розширення влади Союзу i що вiн не зазiхатиме на сфери виняткових повноважень держав-членiв або, де є для цього пiдстави, регiонiв. Як водночас не припуститися уповiльнення європейської динамiки? Адже в майбутньому Союз має бути здатним реагувати на новi реалiї та подiї, i розвивати новi напрямки полiтики. Чи треба переглядати статтi 95 та 308 Угоди в контекстi "надбань юриспруденцiї"?
Спрощення iнструментiв Союзу
Хто i що робить - не єдине важливе запитання: не менш важливо визначити як саме дiє Союз i який iнструментарiй вiн має у своєму розпорядженнi. Послiдовне внесення змiн i доповнень до Угоди кожного разу призводило до примноження таких iнструментiв, а директиви поступово перетворювались на дедалi детальнiшi законодавчi, акти. Тут ключове питання полягає в тому, чи не варто точнiше визначити iнструментарiй Союзу i можливо, зменшити його кiлькiсть.
Отже, чи треба розрiзняти законодавчi та виконавчi заходи? Чи треба зменшити кiлькiсть законодавчих iнструментiв: законiв прямої дiї, рамкових правових актiв та дорадчих iнструментiв (думок, рекомендацiй, вiдкритого узгодження)? Бажано чи не бажано частiше звертатися до рамкових угод, якi залишають державам-членам свободу для маневру в реалiзацiї певних напрямкiв полiтики? Для яких галузей полiтики вiдкрите узгодження i взаємне визнання є найприйнятнiшими iнструментами? Чи лишатиметься й надалi точкою вiдлiку принцип пропорцiйностi?
ЄС забезпечують також його демократичнi, прозорi та ефективнi iнституцiї. Нацiональнi парламенти також роблять свiй внесок в легiтимiзацiю Європейського проекту. Декларацiя про майбутнє Союзу, що додається до Нiццької угоди, пiдкреслює необхiднiсть переглянути їхню роль в європейськiй iнтеграцiї. Бiльш узагальнено, постає питання до яких iнiцiатив треба вдатися, щоб розвивати європейський громадянський простiр.
роль Європейського Парламенту? Варто розширювати сферу застосування процедури спiльного рiшення, чи нi? Чи потребує перегляду спосiб обрання Європейського Парламенту? Чи є необхiднiсть створювати європейський виборчий округ, чи варто й надалi залишити нацiональнi виборчi округи? Чи можна поєднати двi системи? Чи треба посилювати роль Ради? Чи повинна Рада продовжувати ту ж саму законодавчу й виконавчу практику? Чи не повиннi засiдання Ради, щонайменше з законодавчих питань, заради бiльшої прозоростi, бути вiдкритими для публiки? Чи повиннi громадяни мати бiльше доступу до документiв Ради? Зрештою, як забезпечити баланс i взаємний контроль мiж iнституцiями?
Друге питання - також iз сфери демократичної легiтимностi торкається ролi нацiональних парламентiв. Чи мають вони бути представленi в новiй iнституцiї поряд з Радою та Європейським Парламентом? Чи повиннi вони вiдiгравати певну роль в тих сферах європейської дiяльностi, де Європейський Парламент не має повноважень? Чи не варто їм зосередити зусилля на розподiлi повноважень мiж Союзом та державами-членами, наприклад шляхом превентивної перевiрки дотримання принципу субсидiарностi?
Третє питання торкається засобiв покращення ефективностi процедури прийняття рiшення та роботи iнституцiй такого Союзу, який складатиметься приблизно з тридцяти членiв. Як зможе Союз краще визначати свої цiлi i забезпечувати їх ефективнiше втiлення? Чи є потреба у розширеннi сфери застосування процедури прийняття рiшення квалiфiкованою бiльшiстю? Як спростити й прискорити процедуру прийняття спiльного рiшення мiж Радою та Європейським Парламентом? Чи варто залишити без змiн шестимiсячну схему ротацiї Президентства в Союзi? Якою має бути майбутня роль Європейського Парламенту? Якою буде роль i структура рiзноманiтних органiв Ради? Як покращити узгодженiсть зовнiшньої полiтики Союзу? Як посилити взаємодiю мiж Високим представником та вiдповiдним членом Комiсiї? Чи є необхiднiсть поширити представництво Союзу в мiжнародних форумах?
Шлях до Конституцiї для європейських громадян
На сьогоднi Європейський Союз має чотири Угоди. Цiлi, повноваження та полiтичнi iнструменти Союзу нинi розпорошенi по цих чотирьох Угодах. Якщо необхiдно досягти бiльшої прозоростi, спрощення необхiдне.
Чотири пакети запитань виникають в цьому контекстi. Перший стосується спрощення чинних Угод без змiни їх змiсту. Чи треба переглянути рiзницю мiж Союзом та Спiвтовариствами? А розподiл на три стовпи?
до того, що процедура ратифiкацiї та внесення змiн стосовно базової угоди вiдрiзнятиметься вiд такої для iнших положень?
Нарештi виникає питання, чи не приведуть з часом таке спрощення й реорганiзацiя до прийняття конституцiйного тексту в Союзi? Якими мають бути головнi елементи такої Конституцiї? Цiнностi, яким вiдданий Союз, фундаментальнi права та обов'язки його громадян, вiдносини мiж державами-членами та Союзом?
Щоб пiдготувати хорошу основу для наступної Мiжурядової конференцiї, Європейська Рада вирiшила сформувати Конвент усiма сторонами, задiяними в дебатах про майбутнє Союзу. Завданням цього Конвенту, як i попереднього, буде аналiзувати основнi питання, що виникають у зв'язку з майбутнiм розвитком Союзу i намагатись визначити усi можливi вiдповiдi на них.
саммiту, представники України (Президент Вiктор Ющенко, прем'єр-мiнiстр Юрiй Єхануров та мiнiстр закордонних справ Борис Тарасюк) та ЄС (Тонi Блер, прем'єр-мiнiстр Великобританiї, що нинi головує в ЄС, Генеральний секретар та Верховний представник ЄС iз спiльної зовнiшньої полiтики i полiтики безпеки Хав'єр Солана, Президент Європейської Комiсiї Жозе Мануель Баррозо, а також Комiсари Бенiта Ферреро-Вальднер i Пiтер Мендельсон) оприлюднили спiльну заяву. Демократiя i реформи, йдеться в нiй, вiдкрили новi перспективи для України та її вiдносин iз ЄС, якi стали глибшими й сильнiшими внаслiдок запровадження Плану дiй, пiдписаного 21 лютого 2005 року. "ЄС вiтає тверде зобов'язання України подiляти цiнностi демократiї, законностi i поваги до прав людини, а також визнає поступ, зроблений у просуваннi економiчних реформ", - повiдомляє заява, одночасно пiдкреслюючи нагальну потребу цi реформи продовжувати. Лiдери ЄС висловили впевненiсть у тому, що парламентськi вибори в Українi у березнi 2006 року буде проведено у вiдповiдностi до мiжнародних стандартiв. Європейський Союз пiдтвердив намiр почати попереднi консультацiї про нову угоду мiж ЄС та Україною, яка замiнила б чинну Угоду про партнерство та спiвробiтництво. "Лiдери ЄС вiтають дедалi бiльшу спiвпрацю у царинi зовнiшньої полiтики та полiтики безпеки, зокрема, щодо регiональної стабiльностi та врегулювання криз. Вони iз задоволенням вiдзначають вирiвнювання позицiй України та ЄС з регiональних та мiжнародних питань, так само як i пiдписання двох угод цього року - про спiвпрацю в очолюваних ЄС кризових операцiях i про процедури обмiну таємною iнформацiєю, i, до того ж, нещодавнє рiшення пiдтримувати старання України щодо знищення легких озброєнь", - стверджують учасники саммiту. Лiдери ЄС привiтали "активну й конструктивну роль України та, зокрема, Президента Ющенка у допомозi для вiдкриття нового переговорного процесу, спрямованого на вирiшення приднiстровського конфлiкту".
Україна та ЄС вiдзначили початок переговорiв про спрощення вiзового режиму та прогрес у цих переговорах. Рiшення українського уряду продовжити безвiзовий режим для громадян ЄС i пов'язаний з цим внесок у розвиток тiснiших зв'язкiв, були схвально зустрiнутi представниками Євросоюзу. Україна та ЄС наголосили на важливостi посилення контактiв на людському та мiжособистiсному рiвнi. У цьому контекстi Україна пiдкреслила важливiсть запровадження безвiзового режиму мiж ЄС та Україною як довготермiнову мету. Добра двостороння спiвпраця у галузi юстицiї та внутрiшнiх справ також здобула прихильну оцiнку сторiн.
спiвпрацi було чи не найважливiшою темою саммiту. Зокрема, добрi перспективи має iдея створення зони вiльної торгiвлi мiж Україною та ЄС.
|
