Дiяльнiсть ФАТФ
План
Вступ
1. Створення, структура та завдання ФАТФ
2. «Чорний список» ФАТФ та перебування в ньому України
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Проблема тiнiзацiї економiчних вiдносин актуальна в наш час. Адже дана проблема є притаманна для всiх без винятку країн свiту. Бiльше того, за даними iноземних експертiв, у глобальному масштабi ця проблема має тенденцiю до загострення. За оцiнками Органiзацiї економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР), тiнiзацiя економiки за останнi 5 рокiв зростала щорiчно на 6,2 %, а загальне економiчне зростання становило у середньому 3,5 %. Ця негативна тенденцiя входить в антагонiстичну суперечнiсть з iнтересами довгострокового соцiально-економiчного розвитку будь-якої країни.
Для протидiї вiдмиванню брудних грошей в 1989 роцi згiдно рiшення «великої сiмки» була створена ФАТФ – мiжнародна група (органiзацiя) по протидiї вiдмиванню брудних грошей. На сьогоднiшнiй день до неї входять 31 країна i двi мiжнароднi органiзацiї.
системи i фiнансових установ для вiдмивання доходiв та розгляду можливостi прийняття додаткових превентивних заходiв у данiй областi». Англiйською цей орган отримав назву «Financial Action Task Force on Money Laundering» (FATF), французькою - Groupe d’Action Financiere sur le Blanchiment de Capitaux (GAFI).
ФАТФ — це мiжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток i впровадження на мiжнародному рiвнi заходiв i стандартiв з боротьби щодо вiдмивання грошей.
Спочатку прiоритетом ФАТФ була боротьба з вiдмиванням доходiв, отриманих вiд торгiвлi наркотиками. Сьогоднi дiяльнiсть ФАТФ має три головних напрямки:
розширення дiю прийнятих нею рекомендацiй на всi континенти i регiони земної кулi;
перевiрка того, як виконуються в державах-членах i як впроваджуються в iнших державах заходи для боротьби з вiдмиванням грошей, заснованi на 40 рекомендацiях ФАТФ, якi є керiвництвом до дiї;
вiдстеження загальносвiтових методiв i схем вiдмивання злочинно нажитих капiталiв та розробка контрзаходiв.
Ключовим документом ФАТФ є рекомендацiї, якi викладенi у формi щорiчних звiтiв органiзацiї.
З перших робочих засiдань ФАТФ до її складу увiйшли експерти з країн «сiмки» (США, Японiя, Нiмеччина, Францiя, Великобританiя, Італiя i Канада), восьми iнших промислово розвинутих країн (Австралiя, Австрiя, Люксембург, Нiдерланди, Іспанiя, Швецiя i Швейцарiя) та Комiсiї Європейських Спiлок. У вереснi 1991 р. членство у ФАТФ було розповсюджено ще на 11 держав, що входять до Органiзацiї економiчної спiвпрацi i розвитку (ОЕСР) (Данiя, Грецiя, Гонконг (Китай), Ірландiя, Ісландiя, Нова Зеландiя, Норвегiя, Португалiя, Сiнгапур, Туреччина, Фiнляндiя), а також на Раду iз спiвробiтництва країн Персидської затоки. У чернi 2000 р. до них приєднались Аргентина, Бразилiя та Мексика, а у червнi 2003 р. – Росiйська Федерацiя та ЮАР. Таким чином, на даний час членами ФАТФ є 31 держава i 2 регiональнi органiзацiї [1].
Як уже вiдмiчалось, з формальної точки зору FATF не може вважатись мiжнародною органiзацiєю, оскiльки не заснована на мiжнародному договорi i не має затвердженого статуту (регламенту дiяльностi). Фактично FATF є мiжурядовим органом, який створено для вирiшення певної задачi та який має обмежений строк дiяльностi (iснування).
Первiсний мандат ФАТФ, затверджений «сiмкою» у липнi 1989 р., передбачав пiдготовку до квiтня 1990 р. доповiдi про стан мiжнародного спiвробiтництва у сферi запобiгання злочинного використання банкiвської системи та фiнансових установ i додаткових превентивних заходiв у цiй сферi. Пiсля представлення у 1990 р. такої доповiдi, яка мiстила Сорок рекомендацiй по боротьбi з вiдмиванням доходiв, ФАТФ було доручено продовжувати свою дiяльнiсть до 1999 р. У квiтнi 1998 р. мiнiстри держав-членiв ФАТФ погодились продовжити її мандат на 5-рiчний перiод: з 1999 по 2004 рр.
Із жовтня 2001 р. до сфери дiяльностi FATF було включено протидiю фiнансування тероризму, а 14 травня 2004 р. конференцiя на мiнiстерському рiвнi прийняла рiшення про вiдновлення мандату ФАТФ iще на 8 рокiв (2005-2012 рр.).
Для виконання своїх завдань ФАТФ має необхiднi умови, включаючи постiйнi робочi органи i вiдповiдний бюджет.
Рiшення ФАТФ приймаються на пленарних засiданнях, якi проходять три рази на рiк (у лютому, червнi та жовтнi). Всi рiшення приймаються на основi консенсусу, тобто через процедуру узгодження позицiй всiх членiв ФАТФ, з оголошенням узгодженого рiшення головою без проведення голосування i при вiдсутностi заперечень з боку хоча б одного з них.
Щорiчно на добровiльнiй ротацiйнiй основi головування у ФАТФ переходить до одної iз країн-членiв, представник якої виконує обов’язки президента ФАТФ протягом вiдповiдної сесiї, що триває з червня по липень наступного року (2005-2006 рр. – ЮАР, 2006-2007 рр. – Канада, 2007-2008 рр. – Великобританiя ).
засiданням. У число основних робочих груп, якi мають довгостроковий мандат, на даний час входять:
- робоча група з оцiнок i стандартiв;
- робоча група з типологiй;
- робоча група з проблем протидiї вiдмиванню доходiв та фiнансуванню тероризму;
- робоча група з перегляду списку країн та територiй, якi беруть участь у спiвпрацi у данiй сферi.
Крiм того, за рiшенням пленарного засiдання створюються групи з бiльш короткостроковим мандатом по таким питанням, як, наприклад, попереднiй розгляд спiрних аспектiв звiтiв по взаємнiй оцiнцi країн-учасниць, пiдготовка пропозицiй по кандидатурам країн на прийняття до ФАТФ та iн.
Окремi найбiльш принциповi питання дiяльностi ФАТФ попередньо розглядаються на засiданнях керiвної групи, у склад якої входять представники країн, якi головують у ФАТФ на минулiй, поточнiй та наступнiй сесiї, а також 7-8 країн, якi представляють на тимчасовiй основi свої регiони [2].
Постiйний Секретарiат ФАТФ дiє у складi 10 спiвробiтникiв, який очолює виконавчий секретар, кандидатура якого затверджується на пленарному засiданнi. Спiвробiтники Секретарiату виконують в основному технiчнi функцiї з пiдготовки матерiалiв до засiдань робочих груп та пленарних сесiй, забезпечення дiяльностi Президента ФАТФ, а також представляють ФАТФ на рiзних мiжнародних заходах. Секретарiат ФАТФ розмiщується у примiщеннях ОЕСР у Парижi, де проводиться i бiльша частина пленарних засiдань ФАТФ. Як правило, одне iз трьох засiдань проходить у країнi, що головує на данiй сесiї. Починаючи з 2005 р. одне їх пленарне засiдання проводиться ФАТФ спiльно з РГТФ (2005 р. АПГ, 2006 р. ЄСААМЛГ, 2007 р. – «MONEYVAL»).
ФАТФ, розмiри яких визначаються за складною формулою, яка враховує розмiри ВВП та ЗВП на душу населення. При цьому для тих держав, якi входять до ОЕСР, вiдповiднi виплати вважаються частиною їх внескiв в бюджет ОЕСР [3].
Оскiльки ФАТФ не є мiжнародною органiзацiєю, рiшення якi вона приймає формально не обов’язковi анi для її членiв, анi для iнших держав. Однак навiть у вiдсутнiсть офiцiйного правового статусу в арсеналi ФАТФ наявнi досить ефективнi способи та механiзми, якi забезпечують досягнення поставлених перед нею завдань.
2. «Чорний список» ФАТФ та перебування в ньому України
Одним iз напрямкiв дiяльностi ФАТФ є визначення так званих некооперативних країн та територiй i складання їх перелiку, який називають «чорним списком». Хоч включення країни до «чорного списку» i не приводить до застосування санкцiй з боку свiтового спiвтовариства, однак воно свiдчить про ступiнь довiри до неї з боку зарубiжних iнвесторiв. Включення чи виключення з цього списку країни вiдбувається на засiданнях ФАТФ вiдповiдно до певних критерiїв, визначених цiєю органiзацiєю у 2000 р. i згрупованих у чотири групи:
«прогалини» у фiнансовому регулюваннi – наприклад можливiсть здiйснення транзакцiй в платiжних системах без вiдповiдної авторизацiї – тобто не можливiсть встановлення походження коштiв;
iншi перешкоди законодавчого характеру – сюди вiдносять наприклад не можливiсть встановлення особи власника компанiї;
перешкоди в мiжнароднiй спiвпрацi – наприклад, законодавча заборона надання iнформацiї мiжнародним органiзацiям, якi займаються протидiєю вiдмивання коштiв, стосовно певних транзакцiй;
неадекватнiсть заходiв для протидiї вiдмиванню коштiв – нестача, або не належна квалiфiкацiя персоналу, хабарництво, тощо.
у сферi свiтової тiньової економiки щорiчно виробляється товарiв та надається послуг на 8—10 трлн дол. США.
Що ж до України, то за пiдрахунками експертiв 55 % українського валового внутрiшнього продукту виробляється в тiнi, при цьому грошi через бюджет не спрямовуються на соцiальнi потреби: пiдтримку вчителiв, медикiв, пенсiонерiв, армiї. У країнах Балтiї, наприклад, 43 % ВВП розподiляється через бюджет, у Польщi — 49 %, а в Українi через публiчнi фiнанси розподiляється лише 23—29 % внутрiшнього валового продукту.
Українське законодавство закрiпило ряд базових принципiв, визначених «Сорока рекомендацiями ФАТФ». Але через зволiканням з прийняттям цих принципiв Україна 1 вересня 2001 р. була включена до «чорного списку» ФАТФ. Причини щодо включення України були наступнi:
повна вiдповiднiсть критерiям
№4 – обов’язковий монiторинг усiх фiнансових систем,
№8 – вiдсутнiсть законiв з приводу регулювання фiнансових iнститутiв,
№10 – не надання фiнансової звiтностi, щодо пiдозрiлих фiнансових операцiй,
№11 – не бажання фiнансового сектору допомагати вiдповiдним органам з приводу перешкоджання вiдмивання брудних грошей,
№14 – фiктивнi компанiї,
№16 – складнiсть визначення керiвного складу компанiй,
№24 – вiдсутнiсть законiв, якi б регулювали обмiн iнформацiєю мiж мiжнародними правовими органiзацiями,
№25 – небажання приймати адекватнi заходи у вiдповiдь на порушення законодавства.
Пiдставою для виключення України з «чорного списку» стало прийняття Верховною Радою України законiв України: «Про внесення змiн до Закону України по запобiганню протидiї легалiзацiї доходiв, одержаних злочинним шляхом» вiд 24 грудня 2002 р. (набув чинностi в червнi 2003 р.), «Про внесення змiн до Кримiнального та Кримiнально-процесуального кодексу України» вiд 16 сiчня 2003 р., «Про внесення змiн до деяких законiв України з питань запобiгання використання банкiв та iнших фiнансових установ з метою легалiзацiї коштiв, одержаних злочинним шляхом» вiд 6 лютого 2003 р., постанови Кабiнету Мiнiстрiв України «Про утворення у складi Мiнiстерства фiнансiв України Державного департаменту фiнансового монiторингу» вiд 10 сiчня 2002 р. № 35, а також затвердженої постановою Кабiнету Мiнiстрiв України Програми протидiї легалiзацiї доходiв, одержаних злочинним шляхом, на 2003 р. вiд 29 сiчня 2003 р. № 140.
Для зниження рiвня тiнiзацiї економiки Україна використовувала такi iнструменти:
зниженням рiвня (з 42,4 % у 1997 р. до 2,3 % у 2003 р.) бартерних операцiй;
пiдвищенням якостi використання бюджетних коштiв, зокрема шляхом обмеження не грошових форм розрахункiв з бюджетом та заборони бюджетних взаємозалiкiв, переходом на казначейську форму обслуговування бюджетних операцiй;
до 35,7 % вiд грошової маси у 2003 р.;
здiйснення заходiв щодо впорядкування системи зайнятостi населення, надання субсидiй населенню на створення додаткових робочих мiсць для працевлаштування зареєстрованих безробiтних тощо [4].
з вiдмиванням доходiв, одержаних злочинним шляхом. Важливi механiзми протидiї вiдмиванню незаконних доходiв мiстить i прийнятий у травнi 2002 р. Закон України «Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринку фiнансових послуг». На посилення правової основи протидiї вiдмиванню брудних грошей працює i Закон України «Про банки i банкiвську дiяльнiсть». В Українi створений i постiйно дiє Координацiйний комiтет з боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю. До його компетенцiї, крiм зазначених у самiй назвi завдань, входить також боротьба з вiдмиванням брудних грошей.
Цi та iншi заходи, яких вжили законодавчi та виконавчi гiлки влади нашої країни, дали пiдстави ФАТФ на пленарному засiданнi в Парижi в лютому 2003 р. скасувати дiю додаткових заходiв протидiї (санкцiй) щодо України.
А у текстi заключного документа чергового пленарного засiдання ФАТФ у Берлiнi (16—20 червня 2003 р.) зазначається, що «ФАТФ вiтає триваючий прогрес України щодо полiпшення системи боротьби з вiдмиванням коштiв та пiдтримує Уряд України в його зусиллях у цьому напрямку. Якщо Україна триматиме поточний темп реформування, то її можуть запросити подати Імплементацiйний план найближчим часом». Подання Імплементацiйного плану боротьби з вiдмиванням «брудних» грошей в Українi було надiслано на розгляд ФАТФ уже у вереснi 2003 р. На черговiй сесiї ФАТФ, що вiдбулася 25—28 лютого 2004 р. в Парижi, Україну було виключено зi списку країн, що не сприяють боротьбi з вiдмиванням доходiв, отриманих злочинним шляхом. Експерти цiєї мiжнародної органiзацiї дали позитивну оцiнку дiям законодавчої та виконавчої влади України щодо контролю за фiнансовими потоками в нацiональнiй банкiвськiй i страховiй системах.
Проте Україна знову може потрапити до даного списку. Про це О. Турчинов заявив 9 грудня 2009 року на прес-конференцiї в Кабiнетi Мiнiстрiв України. Це може трапитись у зв’язку з ветуванням Президентом України Вiктором Ющенком Закону «Про внесення змiн до закону Про протидiю легалiзацiї доходiв, отриманих злочинним шляхом». За його словами, всi фiнансовi трансакцiї, якi будуть проводитися Україною, можуть затримуватися та перевiрятимуться у тотальному режимi. Це дуже сильний удар по власнiй країнi.
Як повiдомляв УНІАН, 8 грудня Президент України повернув зi своїми пропозицiями Закон «Про внесення змiн до Закону України «Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом», для повторного розгляду Верховною Радою.
В. Ющенко у своїх зауваженнях, зокрема, зазначає, що нова редакцiя закону «не пропонує принципово нових методiв та механiзмiв боротьби з легалiзацiєю доходiв, отриманих злочинним шляхом, а лише надiляє Державний комiтет фiнансового монiторингу України невиправдано великими повноваженнями щодо збору та зосередження в межах одного органу необмеженого обсягу фiнансової iнформацiї, причому цi повноваження не вiдповiдають реальним потребам боротьби з економiчною злочиннiстю та протидiї фiнансуванню тероризму». Президент переконаний, що даний закон порушує конституцiйнi права та законнi iнтереси громадян i суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi [5].
Базового закону Україна автоматично потрапляє до перелiку високо-ризикових юрисдикцiй. В разi прийняття закону, для України iснують реальнi ризики, визначенi Регiональною контрольною групою для Європи/Євразiї та Контрольною Групою ФАТФ з питань мiжнародного спiвробiтництва, щодо можливостi виключення її з «чорного списку», зважаючи на завершення визначених контрольних термiнiв (10 грудня 2009р.). Контрольна Група ФАТФ з питань мiжнародного спiвробiтництва розгляне 21-22 сiчня 2010 р. пiдсумковi звiти по визначеним країнам та остаточно визначить перелiк високо-ризикових юрисдикцiй, який буде передано на затвердження Пленарного засiдання ФАТФ»[6].
Пленарне засiдання ФАТФ 15-19 лютого 2010 р. офiцiйно розгляне та затвердить остаточний список високо-ризикових юрисдикцiй.
Висновок
Отже, ознайомившись з даною темою i дослiдивши її, я дiйшла такого висновку, що ФАТФ є важливим мiжурядовим органом, який вiдслiдковує процеси iмплементацiї заходiв з боротьби щодо вiдмивання грошей, вивчає способи i технiку вiдмивання грошей, розробляє превентивнi та запобiжнi заходи, сприяє загальносвiтовiй iмплементацiї стандартiв боротьби з вiдмиванням грошей. Виконуючи зазначенi функцiї, ФАТФ плiдно спiвпрацює з багатьма мiжнародними органiзацiями, чия дiяльнiсть також спрямована на протидiю вiдмиванню «брудних» грошей.
Список використаних джерел
1. Боринець С. Я. Мiжнароднi фiнанси. — К.: Знання, 2006. - 309 c.
6. Остаточна дата прийняття рiшення Регiональною групою ФАТФ щодо України - 31 грудня 2009 р. / Київська мунiципальна газета «Хрещатик». – 21 грудня 2009 р.
| 
