Вступ України до СОТ: переваги та недолiки
Змiст
Вступ
1. Загальнi поняття та iсторiя Свiтової органiзацiї торгiвлi
2. Переваги вiд членства у СОТ
3. Можливi наслiдки пiсля вступу України до СОТ
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Вступ України до СОТ — це складне завдання, до вирiшення якого урядовцi та бiзнес-спiльнота мають пiдходити дуже виважено. На цьому шляху виникає багато важливих питань про мiсце України в свiтовiй економiцi, потенцiйнi переваги та недолiки членства або не членства у СОТ, макроекономiчнi та галузевi наслiдки в обох сценарiях.
на остаточному впровадженнi законодавчих реформ. Мобiлiзацiя полiтичних сил, що стоять за цими законодавчими реформами, мiцнiша внутрiшня пiдтримка — ось найважливiшi компоненти успiшного завершення переговорiв про вступ до СОТ.
Мета цiєї роботи — сформувати оцiнку переваг та наслiдкiв членства України у СОТ. З певних причин процес вступу до СОТ досi був i, певно, й надалi залишатиметься повiльним, складним та важким для усiх країн. Кандидатам на членство у СОТ часто доводиться йти на суттєвi реформи, щоб привести державнi iнституцiї та законодавство у вiдповiднiсть з принципами i нормами СОТ.
Як видно з досвiду багатьох країн, вступ до СОТ може стати впливовим важелем для просування ринкової економiки, важливих регуляторних, iнституцiональних та економiчних реформ, зростання та зайнятостi.
Водночас iснує загальне розумiння того, що процес вступу занадто громiздкий та обтяжливий для країн-кандидатiв. Це сформувало наступнi уявлення щодо процесу вступу:
• процес вступу до СОТ — дорогий та складний;
• процес вступу до СОТ займає все бiльше часу;
• вступ до СОТ зараз передбачає взяття зобов’язань, якi виходять за рамки угод Генеральної Угоди з Торгiвлi та Тарифiв / СОТ;
• цiна вступу до СОТ постiйно зростає;
Все ж найголовнiше питання не в тому, зростає цiна вступу до СОТ чи нi, а в тому, чи варто її платити з огляду на потенцiйний вплив членства на розвиток. Членство у СОТ дiйсно передбачає певнi витрати на фiнансове та економiчне врегулювання. Однак досвiд країн, якi вступили до СОТ ранiше, свiдчить, що вигода в кiлька разiв перевищує витрати.
Довгостроковi економiчнi переваги членства у СОТ, зокрема, для зайнятостi, зростання та процвiтання можуть бути дуже великими.
Питання членства слiд розглядати в контекстi процесу мiжнародної регiональної iнтеграцiї, що триває. Україна не може процвiтати iзольовано вiд всього свiту. Тi процеси, якi вiдбуваються зараз та триватимуть у майбутньому як в найближчому до України середовищi (ЄС та Росiя), так i в глобальному масштабi (особливо в Азiї, Пiвнiчнiй та Пiвденнiй Америцi) вочевидь впливатимуть на привабливiсть будь-яких варiантiв вибору.
Якщо iнституцiї України виявляться спроможними до реформування та оволодiння сучасними способами ведення бiзнесу, розроблення нових продуктiв та послуг, покращення якостi та зниження оперативних витрат, вони зможуть змагатися зi своїми iноземними конкурентами. Тому новий формат, який з’явиться пiсля вступу до СОТ, стане корисним для розвитку українських компанiй, дозволить їм постачати споживачам бiльш ефективнi та зручнi товари та послуги, вiд чого виграє українська економiка в цiлому.
1.
Загальнi поняття та iсторiя Свiтової органiзацiї торгiвлi
Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ) є мiжнародною мiжурядовою органiзацiєю, заснованою в 1994 р. згiдно з угодою, укладеною в м. Марракеш (Марокко) пiд час Уругвайського раунду багатостороннiх торговельних переговорiв пiд егiдою Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ). i налiчує у своєму складi 149 країн на долю яких припадає бiльше 95% свiтової торгiвлi товарами та послугами. Вiдповiдно до угоди, країнами-засновницями СОТ стали всi сторони-учасницi ГАТТ. СОТ покликана регулювати торговельно-полiтичнi вiдносини учасникiв Органiзацiї на основi пакета угод Уругвайського раунду багатостороннiх торговельних переговорiв (1986 — 1994 рр.). Цi документи є правовим базисом сучасної мiжнародної торгiвлi.
Членство у СОТ розглядається як системний фактор розвитку нацiональної економiки, лiбералiзацiї зовнiшньої торгiвлi, створення передбачуваного середовища для залучення iноземних iнвестицiй, що вiдповiдає нацiональним iнтересам України.
Вступ України до Свiтової органiзацiї торгiвлi (СОТ) є необхiдним практичним кроком на шляху до європейської iнтеграцiї, отже, одним з головних прiоритетiв економiчної полiтики та одним з головних завдань уряду України.
Угода про заснування СОТ передбачає створення постiйно дiючого форуму країн-членiв для врегулювання проблем, якi впливають на їх багатостороннi торговельнi вiдносини, i контролю за реалiзацiєю угод i домовленостей Уругвайського раунду. Усi країни — члени СОТ беруть зобов’язання щодо виконання основних угод i юридичних документiв, об’єднаних термiном “багатостороннi торговельнi угоди” (БТУ).
Найважливiшими функцiями СОТ є:
• контроль за виконанням угод i домовленостей пакета документiв Уругвайського раунду;
• проведення багатостороннiх торговельних переговорiв i консультацiй мiж зацiкавленими країнами-членами;
• урегулювання торговельних суперечок;
• технiчне сприяння державам, що розвиваються, з питань, що стосуються компетенцiї СОТ;
• спiвробiтництво з мiжнародними спецiалiзованими органiзацiями.
Процедура приєднання до Свiтової органiзацiї торгiвлi булла вироблена впродовж пiвстолiтнього iснування ГАТТ/СОТ. Вона багатопланова i складається з кiлькох етапiв. Як показує досвiд 12 країн здобувачiв, цей процес у середньому триває 5-7 рокiв. Нагадаємо, що Україна подала заявку на вступ до СОТ у 1993 роцi, отже процес приєднання до СОТ затягнувся для нашої країни бiльш нiж на десять рокiв. На першому етапi в межах спецiальних Робочих груп на багатосторонньому рiвнi вiдбувається детальний розгляд економiчного механiзму й торговельнополiтичного режиму країни, що приєднується, на предмет вiдповiдностi нормам i правилам СОТ. Пiсля цього розпочинаються консультацiї й переговори стосовно умов членства країниздобувача в цiй органiзацiї. Консультацiї й переговори, як правило, вiдбуваються на двосторонньому рiвнi з усiма зацiкавленими країнами – членами Робочих груп.
2.
Переваги вiд членства у СОТ
• збiльшення iноземних iнвестицiй в економiку України. Досвiд країн Центральної та Схiдної Європи свiдчить, що пiсля вступу до СОТ обсяги прямих iноземних iнвестицiй в цих країнах зростають. Найяскравiшим прикладом є Болгарiя, де iнвестицiї в перший же рiк пiсля вступу до СОТ зросли в 3,7 рази, а в 1999 — 2000 рр. — ще в 1,5 раза. У Словенiї наступного року пiсля вступу до СОТ iнвестицiї зросли майже вдвiчi, а згодом стабiлiзувалися;
• зменшення тарифних i нетарифних обмежень доступу українських товарiв практично на всi найважливiшi товарнi ринки розвинутих країн свiту i, вiдповiдно, збiльшення валютних надходжень вiд експорту вiтчизняної продукцiї;
• одержання українськими товарами режиму найбiльшого сприяння, а також нацiонального режиму щодо внутрiшнього оподаткування та регулювання у торговельному просторi всiх країн — членiв СОТ, тобто одночасне покращання умов торгiвлi з багатьма країнами свiту;
• можливiсть захисту iнтересiв українських виробникiв згiдно з процедурою розгляду торгових спорiв СОТ.
До полiтико-економiчних переваг слiд вiднести такi:
• членство України в СОТ є необхiдною передумовою започаткування переговорiв про створення зони вiльної торгiвлi та забезпечення поступової iнтеграцiї України до Європейського Союзу;
• Україна отримає можливiсть виставити свої умови стосовно Росiї перед її вступом до СОТ i намагатиметься виторгувати торговi преференцiї (наприклад, по транзиту газу через Росiю i доступу на її ринок наших товарiв);
виробництва й активiзацiї торговельного обороту;
• додатковим стимулом вступу до СОТ для України є розширення Європейського Союзу, яке вiдбулося у 2004 та 2006 рр. Україна має можливiсть претендувати на iнвестицiї транснацiональних компанiй, якi зараз працюють у країнах Центральної Європи. Щоб бути привабливим кандидатом на залучення iнвестицiй цих компанiй, Україна має якнайшвидше завершити вступ до СОТ.
Головною перевагою, яку отримають українськi пiдприємцi внаслiдок вступу України до СОТ, стане створення прозорого та передбачуваного бiзнесового середовища в Українi. Пiсля набуття Україною членства у СОТ країни – торговельнi партнери зобов’язанi будуть знизити iмпортнi тарифи та iншi нетарифнi торговельнi бар’єри щодо української продукцiї.
Зменшення рiвня ввiзних мит практично на всi види продукцiї, яка iмпортується до України, позитивно вплине на конкурентоспроможнiсть пiдприємств, що використовують iмпортнi комплектуючi. Пiдприємства громадського харчування отримають кращi можливостi вибору продуктiв та напоїв. Також це дасть змогу збiльшити асортимент продукцiї на ринку України, вiд чого найбiльше виграють споживачi.
при iмпортi є одними з основних нетарифних бар’єрiв у торгiвлi.
Лiбералiзацiя ринку фiнансових i банкiвських послуг сприятиме здешевленню кредитних ресурсiв для пiдприємств України. Нинi це одна з головних проблем пiдприємств України. Багато з них вiдчувають необхiднiсть певних, iнодi значних змiн у своїй дiяльностi, але не мають можливостi залучити кошти на вигiдних для себе умовах.
У цiлому кожне пiдприємство є одночасно виробником товарiв або послуг i споживачем певних товарiв та/або послуг. Як споживач пiдприємство виграє вiд збiльшення асортименту товарiв i послуг на ринку, пiдвищення конкуренцiї сприятиме зниженню цiн та пiдвищенню рiвня сервiсу. Така ситуацiя створить рiвнi можливостi для всiх суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, що сприятиме розвитку найефективнiших пiдприємств. Це, у свою чергу, позитивно вплине на оздоровлення та пiдвищення конкурентоспроможностi української економiки, створить сприятливий iнвестицiйний клiмат в Українi.
Дешевий iмпорт, якого побоюються українськi пiдприємства, вже присутнiй на українському ринку. Багато iмпортних товарiв потрапляє на ринок шляхом контрабанди, i мито з них не стягується взагалi. Із вступом до СОТ вiдповiдальнiсть України за боротьбу з тiньовим iмпортом зросте, оскiльки контрабанда загрожуватиме вже не тiльки українському ринку, а й ринкам зовнiшньоекономiчних партнерiв нашої держави.
спроможнiсть бюджету держави.
3. Можливi наслiдки пiсля вступу України до СОТ
В той же час, потрiбно вказати i негативнi наслiдки, якi викличе вступ до СОТ:
- використання України розвиненими країнами як ринку збуту своєї продукцiї;
- внаслiдок цiнової конкуренцiї, вимог мiжнародних стандартiв слiд очiкувати скорочення традицiйних ринкiв збуту для українського експорту;
- занепад неконкурентоспроможних галузей економiки, зокрема, сiльського господарства;
- iснують проблеми неузгодженостi українських нацiональних стандартiв якостi продукцiї мiжнародним нормам;
- рiзко посилиться конкуренцiя зi сторони iмпорту, що призведе до розорення багатьох вiтчизнаних виробникiв (особливо малих), якi зорiєнтованi на внутрiшньому ринку, а також багатьох сiльгосппiдприємств (особливо в галузi тваринництва);
- зменшення золотовалютних резервiв, пов'язане iз збiльшенням обсягiв iмпорту;
- перетворення України на країну з вузькою спецiалiзацiєю, що призведе до зростання iмпортозалежностi;
- дискримiнацiя нацiональних товаровиробникiв.
- модернiзацiю системи захисту внутрiшнього ринку вiдповiдно до вимог СОТ;
- структурну перебудову нацiональної економiки та пiдвищення її конкурентоспроможностi вiдповiдно до вимог мiжнародної конкуренцiї.
Вiд вступу України до СОТ передусiм виграють експортноорiєнтованi галузi (перш за все металургiя та хiмiчна продукцiя), i значно погiршиться становище пiдприємств, якi в основному зорiєнтованi на внутрiшнiй ринок (автомобiлебудування, електронна промисловiсть, сiльське господарство харчова, легка промисловiсть та iн..).
Як показав досвiд постсоцiалiстичних країн — членiв СОТ, найменш конкурентоспроможними на внутрiшньому ринку пiсля приєднання до СОТ виявляються виробники молока, яєць, м’яса, овочiв i фруктiв. В Українi переважну частину цих видiв продукцiї виробляють у господарствах населення.
Отже, товарнi особистi господарства пiсля вступу в СОТ будуть найбiльш вразливою групою серед сiльгосптоваровиробникiв. Вони навряд чи витримають змагання з бiльш дешевим iмпортом, а це означає, що результатом приєднання може стати зростання безробiття в сiльськiй мiсцевостi. Найбiльше програють тi пiдприємства, якi працюють завдяки численним пiльгам, що передбаченi чинним законодавством України, але не вiдповiдають загальноприйнятiй мiжнароднiй практицi, зокрема положенням угод СОТ. Тяжкi часи настануть для тваринництва, яке зiштовхнеться з конкуренцiєю дешевого латиноамериканського м’яса. Втiм аграрiїв чекає ще одна напасть – по вимогам СОТ, Україна значно скоротить державну пiдтримку села, вiдмiнивши пiльги по ПДВ. А це iще автоматично «+20%» до собiвартостi продукцiї наших селян. Правда, Кабiнет Мiнiстрiв України обiцяє компенсувати цi втрати прямими держдотацiями, але їх механiзм ще достатньо не вiдпрацьований, а вiдповiднi суми потрiбно вiдшукати в бюджетi.
Бiльшiсть негативних наслiдкiв проявить себе у короткотермiновiй перспективi — перiодi, необхiдному будь-якiй країнi для адаптацiї роботи пiдприємств у нових умовах лiбералiзованого ринку. Отриманi вiд вступу до СОТ переваги носитимуть системний довготермiновий характер.
Водночас бiльшiсть галузей промисловостi, якi на сьогоднi розвинутi в Українi, вже довели свою конкурентоспроможнiсть в умовах зростання глобалiзацiйних процесiв. Тому не слiд очiкувати, що вступ України до СОТ справить на них шоковий вплив.
Досвiд iнших країн колишнього СРСР свiдчить, що рiзкого збiльшення iмпорту до України внаслiдок вступу до СОТ не вiдбудеться. Це, зокрема, пов’язано з особливостями внутрiшнього ринку України, захищеного вiд iмпортних надходжень такими факторами, як суттєвi транспортнi витрати на доставку iмпортної продукцiї, недостатнiй розвиток iнфраструктури надходження та розподiлу значних обсягiв iмпортної продукцiї в регiонах, невисока купiвельна спроможнiсть населення. Дешевий iмпорт вже присутнiй на українському ринку, а дорогi iмпортнi товари поки не по кишенi бiльшостi українцiв.
продукцiї за рахунок впровадження мiжнародних та європейських стандартiв i вiдмови вiд застосування подвiйних стандартiв для внутрiшнього ринку та експорту зi зменшенням, залежно вiд виду продукцiї, на 3 — 5% витрат на обов’язкове пiдтвердження вiдповiдностi експортної продукцiї за рахунок переходу вiд подвiйної сертифiкацiї (у країнi-експортерi та країнi-iмпортерi) до взаємного визнання результатiв оцiнки вiдповiдностi в результатi вступу України до СОТ.
Негативнi наслiдки можна мiнiмiзувати завдяки тому, що процес зниження тарифiв на деякi товари української економiки вiдбуватиметься поступово з урахуванням перехiдного перiоду, який становитиме вiд 3 до 8 рокiв. Крiм того, слiд мати на увазi, що у разi вступу до СОТ iншi країни стануть значно доступнiшими для українського експорту, що компенсує окремi втрати, якi понесуть вiтчизнянi виробники на внутрiшньому ринку. Тобто якщо Україна пiсля вступу до СОТ матиме перехiдний перiод для доступу iмпорту на свої ринки, то водночас ми отримаємо можливiсть доступу української продукцiї на ринки країн — членiв СОТ за зниженими тарифами одразу ж пiсля приєднання до цiєї органiзацiї. Це, безумовно, повинно привести до нарощування експортного потенцiалу країни. Членство у СОТ — лише iнструмент стратегiї нашого розвитку.
неприйнятними, ми протистоятимемо вимогам вiдкриття вiдповiдних секторiв наших ринкiв.
Ступiнь захисту нацiонального виробника тарифними iнструментами повинен бути наближеним до такого, щоб, з одного боку, не перешкоджати конкуренцiї, а з iншого — забезпечити конкурентоздатним українським виробникам можливiсть адаптуватися до нових умов.
По-друге, промислова полiтика держави повинна бути спрямована на заохочення конкуренцiї на внутрiшньому ринку, що послабить побоювання рiзкого напливу iмпорту.
ефективно використовувати можливостi, отриманi завдяки членству в СОТ.
економiчне середовище.
Про важливiсть i складнiсть процесу гармонiзацiї нацiонального законодавства свiдчить той факт, що в країнах Центральної та Схiдної Європи, якi вже є членами СОТ, кiлькiсть нормативно-правових актiв, що потребували гармонiзацiї з угодами СОТ, коливалася вiд 800 до 1500.
У процесi гармонiзацiї нацiонального законодавства кожна країна — претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися певних правил. Серед них можна видiлити чотири основних правила, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ.
Перше правило — захист вiтчизняної промисловостi лише за допомогою тарифiв. Це правило дає змогу країнам захищати внутрiшнє виробництво вiд iноземної конкуренцiї за умови, що такий захист забезпечується тiльки через застосування тарифiв, якi пiдтримуються на низькому рiвнi. Правило мiстить важливий виняток, що дає можливiсть країнам, якi мають труднощi з платiжним балансом, вводити обмеження iмпорту з метою захисту свого фiнансового стану.
Друге правило передбачає зменшення i скасування тарифiв та iнших бар’єрiв у торгiвлi шляхом проведення багатостороннiх переговорiв. Тарифнi ставки й iншi зобов’язання, погодженi в ходi таких переговорiв, наводяться у Розкладi поступок кожної країни. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або iншi мита i збори за ставками, що перевищують ставки, зазначенi в її Розкладi.
однiй країнi менш сприятливий режим порiвняно з iншими в усiх питаннях, пов’язаних iз зовнiшньою торгiвлею товарами. Так, якщо країна накладає мито на експорт товарiв у певний пункт призначення, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у всi iншi пункти призначення.
Четверте правило — це правило нацiонального режиму, яке доповнює принцип режиму найбiльшого сприяння i вимагає, щоб пiсля сплати мита та iнших зборiв iмпортований товар отримав режим не менш сприятливий, нiж той, що отримують аналогiчнi товари, виробленi вiтчизняними виробниками. Тобто країна не може застосовувати до iмпортних товарiв внутрiшнi податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогiчних вiтчизняних товарiв.
Гармонiзацiю українського законодавства з принципами, нормами i стандартами положень угод системи ГАТТ — СОТ, апробованими протягом десятирiч у багатьох країнах свiту, вже сьогоднi можна вiднести до позитивних наслiдкiв приєднання України до СОТ.
Трансформацiя податкового законодавства України вiдповiдно до принципiв, норм i стандартiв СОТ приведе до формування прозорого i стабiльного правового поля дiяльностi суб’єктiв господарювання — платникiв податкiв, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища з одночасним збiльшенням надходжень до державного бюджету за рахунок скасування податкових пiльг i вiдповiдного розширення бази оподаткування.
Пiльгове оподаткування окремих галузей економiки або товарiв, яке дiяло до недавнього часу, суперечило нормам i принципам СОТ, згiдно з якими заходи щодо захисту i розвитку вiтчизняного виробництва та внутрiшнього ринку не повиннi здiйснюватися шляхом запровадження пiльгових режимiв оподаткування, викривлення загальноприйнятих схем оподаткування i порушення принципу рiвностi в оподаткуваннi суб’єктiв господарювання.
Таким чином, для ефективного входження України на мiжнароднi економiчнi ринки уряду необхiдно термiново розробити систему захисту внутрiшнього ринку, вмiло використовувати наявний економiчний потенцiал країни, пiдвищувати конкурентоспроможнiсть як вiтчизняного товаровиробника, так i вiтчизняного споживача. Адже вiдсутнiсть цiлiсної стратегiї пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональної економiки не лише обумовлює гальмування нацiонального економiчного розвитку, а й призводить до значних ускладнень у мiждержавних торговельних стосунках України з iншими державами.
Висновки
Членство у СОТ розглядається як системний фактор розвитку нацiональної економiки, лiбералiзацiї зовнiшньої торгiвлi, створення передбачуваного середовища для залучення iноземних iнвестицiй, що вiдповiдає нацiональним iнтересам України.
Вступ України до Свiтової органiзацiї торгiвлi (СОТ) є необхiдним практичним кроком на шляху до європейської iнтеграцiї, отже, одним з головних прiоритетiв економiчної полiтики та одним з головних завдань уряду України.
Членство у СОТ має сiм основних переваг:
1. посилення нацiональних полiтик, iнституцiй та їх можливостей у мiжнароднiй торгiвлi товарами i послугами, що є необхiдною умовою для вступу до СОТ;
2. полегшення ринкового доступу до головних експортних ринкiв та посилення його безпеки;
4. мiсце за столом: члени СОТ встановлюють правила, за якими здiйснюється бiльша частина свiтової торгiвлi.
5. створення сприятливiших умов доступу на свiтовi ринки товарiв i послуг на засадах передбачуваностi й стабiльностi розвитку торговельних вiдносин iз країнамичленами СОТ;
6. доступ до механiзму СОТ стосовно врегулювання, що забезпечує захист нацiональних iнтересiв i подолання дискримiнацiї;
7. можливiсть реалiзацiї своїх поточних i стратегiчних торговельноекономiчних iнтересiв шляхом ефективної участi у виробленнi нових правил мiжнародної торгiвлi.
Очевидними наслiдками приєднання України до СОТ стануть, з одного боку, полегшення доступу iноземних товарiв на внутрiшнiй ринок України, а з другого, доступ українських товарiв на внутрiшнi ринки iнших країн. Така ситуацiя створює ризики для нацiональних товаровиробникiв втратити частину внутрiшнього ринку. Як саме буде складатися ситуацiя на внутрiшньому ринку залежить вiд конкурентоспроможностi нацiональних виробникiв.
Економiчна полiтика України щодо мiнiмiзацiї негативних наслiдкiв приєднання до СОТ має забезпечувати такi напрями:
- модернiзацiю системи захисту внутрiшнього ринку вiдповiдно до вимог СОТ;
- пiдтримку експортних виробництв та вдосконалення структури експорту;
1. Конституцiя України: Прийнята на п’ятiй сесiї Верховної Ради України 28 черв. 1996р. – К.: Преса України, 1997. -80с.
2. Закон України „Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть” №959-ХІІ вiд 16 квiтня 1991 р. // Вiсник Верховної Ради України. – 1991. - № 29.
3. Закон України „Про Митний тариф” № 2371-III вiд 5 квiтня 2001 року // Вiсник Верховної Ради України. – 2001. - № 29.
4. Гудзь О.Є. Удосконалення кредитного субсидування сiльськогосподарських товаровиробникiв // Теорiя i практика ринкiв. – 2007. - №3. – С. 67-72.
5. Дiагностика сектору текстильних виробiв України, БІЗПРО, Агентство США з мiжнародного розвитку (USAID), жовтень 2006, - 205 с.
6. Конкурентоспроможнiсть економiки України в умовах глобалiзацiї / Я. А. Жалiло, Я. Б. Базилюк, Я. В. Белiнська та iн. — К.: НІСД, 2005.
7. Інформацiйно-аналiтичнi матерiали з питань вступу України до СОТ. Мiнiстерство економiки України, 2006 р. – 19 с.
8. Осика С. Г., Пятницький В. Т. „Свiтова органiзацiя торгiвлi” – Київ: К.І. С., 2001 - 491 с.
9. Результати Уругвайського раунду багатостороннiх торговельних переговорiв: Тексти офiцiйних документiв. К.: „Вимiр”, 1998. 520 с.
аспект: Сб. науч. трудов. Ч. 3. – Донецк: ДонНУ, 2005. – С. 799-802.
12. “Achieving Ukraine’s Agricultural Potential: Stimulating Agricultural growth and Improving Rural Life” Joint Publication by the OECD and the World Bank, 2004.
| 
