Змiст
Вступ
1. Тенденцiї свiтового зростання ВВП
Висновок
Вступ
Валовий внутрiшнiй продукт, який характеризує суму первинних доходiв i вартiсть кiнцевого продукту суспiльства, ресурси невиробничого споживання та ефективнiсть нагромадження, безперечно, посiдає найважливiше мiсце серед вартiсних економiчних показникiв.
на територiї держави для споживання, експорту й нагромадження, поза залежнiстю вiд нацiональної приналежностi використаних факторiв виробництва.
І тому, для того щоб проаналiзувати вплив продуктивностi працi на свiтовi цiни нам необхiдно розглянути ВВП рiзних країн свiту, та вплив його на свiтовi цiни.
1. Тенденцiї свiтового зростання ВВП
Валовий внутрiшнiй продукт є одним з основних показникiв успiшного розвитку країни, i який значним впливом впливає на свiтовi цiни економiки. Тому розгляд тенденцiй свiтового зростання ВВП протягом останнiх рокiв є необхiдним для нашої роботи.
Валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) — (Gross Domestic Product GDP) ринкова вартiсть всiх кiнцевих товарiв i послуг (тобто призначених для безпосереднього вживання), зроблених за рiк у всiх галузях економiки на територiї держави для споживання, експорту й нагромадження, поза залежнiстю вiд нацiональної приналежностi використаних факторiв виробництва.
За даними Свiтового банку пiсля значного зростання свiтового ВВП у 2006-му глобальна економiка почала вповiльнюватися. У 2007 роцi валовий продукт у масштабi планети збiльшився на 3,6% проти 3,9% у 2006-му. У 2008 роцi бачимо уповiльнення свiтової економiки до 3,3% (данi Global Economic Outlook 2008).
Головний ризик, що спричинив вповiльнення економiки планети, — криза на ринку нерухомостi у США та Європi. Причина колапсу ринку iпотеки у США — бум будiвництва i кредитування в 2006-му. У цей перiод багато банкiв надавали дешевi кредити незаможним верствам населення, що часто не мали стабiльних доходiв, тобто позики з дуже високими ризиками. Такi кредити банки сек’юритизували: випустили папери, забезпеченi позиками.
До середини 2006-го зростання цiн на американському ринку нерухомостi припинилося, банкiвськi кредити подорожчали. Позичальники спробували позбутися нерухомостi, щоб розплатитися за боргами, пузир на житловому ринку лопнув. Вiд проблем на американському iпотечному ринку постраждали банки, якi одержали вiд клiєнтiв лише частину виданих кредитiв, та iнвестори, що вклали грошi в сек’юритизованi папери. Восени 2007-го криза перекинулася на європейський фiнансовий ринок. Банки з Європи, що iнвестували в американськi сек’юритi, зазнали мiльярдних збиткiв, на ринку вибухнула криза лiквiдностi.
Разом iз кризою на iпотечному ринку США почалася стагнацiя на житловому ринку Європи. За даними журналу The Economist, протягом останнiх 10 рокiв вартiсть євросоюзної нерухомостi зросла на 170% (за рiвня iнфляцiї 3-5% на рiк).
Протягом останнiх кiлькох рокiв цiни на квартири, будинки i землю в країнах Балтiї пiдвищувалися на 40-50% щороку. Причини — високi темпи зростання економiки (ВВП Латвiї, наприклад, щороку збiльшувався на 7-9%) i доступнiсть кредитування. Кредитний та економiчний бум призвiв до високої iнфляцiї в регiонi, банки пiдняли вiдсотковi ставки за кредитами i знизили обсяги кредитування. Будiвництво, що фiнансувалося за рахунок позик, припинилося, ринок нерухомостi заморожений.
Таку ситуацiю можна було спостерiгати на початку 90-х, коли лопнув пузир на європейському ринку нерухомостi. Наприкiнцi 80-х цiни на житло i землю у Францiї, Великiй Британiї, Данiї зростали шаленими темпами. У 1990-му в бiльшостi розвинених країн Європи почалася економiчна рецесiя. У першi два роки рецесiї вартiсть французької нерухомостi впала на 30-40%, оборудки з купiвлi-продажу квартир практично припинилися.
Основними ризиками, що заважають розвиватися свiту є наступнi:
1. Іпотечна криза в Європi та США, зниження вартостi бiльшостi iнвестицiйних iнструментiв.
2. Зростання цiн на енергоносiї (передусiм нафту й газ).
3. Зростання цiн на продовольство є (передусiм на зерновi через неврожай, розширення посiвних площ пiд бiопаливнi культури).
5. Уповiльнення економiки Китаю.
6. Зростання податкових зборiв.
За версiєю Global Risks 2008.
Найбiльше зростання ВВП i промислового виробництва серед країн СНД в 2007 роцi (на 1 сiчня 2008 року) зафiксоване в Азербайджанi, де воно склало 25,0% i 24,0% вiдповiдно (за даними мiждержавного Статкомiтету СНД).
У Вiрменiї ВВП в 2007 роцi вирiс на 13,8%, у Бiлорусiї i Киргизiї - на 8,2%, у Росiї - на 8,1%, у Таджикистанi - на 7,8%, в Українi - на 7,3%.
Промвиробництво в Узбекистанi в 2007 роцi виросло на 11,9%, в Українi - на 10,2%, у Таджикистанi - на 9,9%, у Бiлорусiї - на 8,5%, у Киргизiї - на 7,3%, у Росiї - на 6,3%, у Казахстанi - на 4,5%, у Вiрменiї - на 2,6%. У Молдавiї промвиробництво в 2007 роцi знизилося на 2,7%.
“В 2007 роцi економiчна ситуацiя в країнах Спiвдружностi в цiлому складалася сприятливо, зберiгалися високi темпи економiчного зростання. У бiльшостi країн темпи збiльшення основних макроекономiчних показникiв були близькi до торiшнiх або перевищували їх”, - говориться у звiтi Статкомiтету.
У середньому по країнах Спiвдружностi ВВП збiльшився на 9% (в 2006 роцi - на 8%), виробництво промислової продукцiї - на 7% (на 5%), iнвестицiї в основний капiтал - на 20% (на 15%), перевезення вантажiв - на 5% (на 7%), роздрiбний товарообiг - на 16% (на 15%).
Високi темпи економiчного розвитку забезпечили прискорення зростання номiнальної заробiтної плати в порiвняннi з iнфляцiєю, що сприяло збiльшенню реальної заробiтної плати, реальних доступних доходiв i поточного заощадження населення. Споживчий ринок у цiлому розвивався досить стабiльно, однак у низцi країн понад половину його забезпечується за рахунок iмпорту.
Економiчне зростання практично у всiх країнах Спiвдружностi супроводжувалося збiльшенням iнфляцiї; у низцi країн в 2007 роцi вона була найвищою за перiод з 2000 року. Особливо помiтно пiд кiнець року виросли цiни на соцiально значимi продукти харчування, що пов’язане зi збiльшенням свiтових цiн на продовольство, а в окремих країнах зi скороченням його iмпорту i недостатнiм обсягом вiтчизняного виробництва.
У всiх країнах Спiвдружностi зрiс загальний обсяг зовнiшньоторговельного обiгу; при цьому iмпорт товарiв збiльшувався бiльш високими темпами, нiж експорт. Протягом 2007 року збiльшення взаємної торгiвлi товарами в середньому в країнах Спiвдружностi випереджало збiльшення торгiвлi з iншими країнами свiту, в основному за рахунок динамiки експорту. У результатi частка взаємної торгiвлi в експортно-iмпортних операцiях країн Спiвдружностi трохи зросла, однак понад три чвертi вартiсних обсягiв цих операцiй припадає на торгiвлю з iншими країнами свiту.
11% своєї вартостi щодо євро. Тепер роль американської валюти у свiтових економiчних процесах експерти оцiнюють скептично: долар США здає свої позицiї як основна резервна валюта центральних банкiв, багато мiжнародних корпорацiй переводять свої розрахунки у грошовi одиницi iнших країн. За даними МВФ, у 2008 роцi частка долара у свiтових валютних резервах знизилася до рекордного мiнiмуму: 63,8% у III кварталi. «Послаблений долар мало впливає на розвиток свiтової економiки», — запевняють економiсти Global Risks 2008.
Істотними ризиками для планетної економiки є зростання цiн на нафту, газ i зниження глобальної пропозицiї енергоносiїв. За даними укладачiв Global Risks 2008, у листопадi 2007-го — сiчнi 2008-го пропозицiя країн — постачальникiв нафти знизилася на 10%. На початку 2008-го вартiсть нафти сягнула рекордних за всю iсторiю торгiвлi чорним золотом $100 за барель. Роком ранiше сировина торгувалася на свiтових бiржах по $55-60 за барель. За оцiнками фахiвцiв, розвiданих запасiв нафти вистачить лише на 40 рокiв, газу — на 60.
бiльш нiж половину своїх доходiв», — зазначено в Global Risks 2008. Торiк через неврожай зернових у Канадi, Австралiї, Росiї, Індiї, США цiни на пшеницю пiдвищилися на 50-70%, соняшник — на 70-90%. У Китаї (одному з найбiльших свiтових споживачiв харчової продукцiї) соняшникова олiя подорожчала на 35%, овочi й фрукти — на 30%, м’ясо — на 70%. До того ж деякi країни — виробники зерна поступово переходять на бiопаливо: ще два-три роки — i понад третину посiвних площ у США буде вiддано рапсу.
За прогнозами Global Risks 2008, iмовiрнiсть зниження темпiв пiдвищення китайського ВВП з нинiшнiх 9-10 до 6-7% досить велика. Це може сповiльнити темпи зростання країн, що розвиваються, якi експортують до Китаю свою продукцiю.
2. Вплив зростання ВВП на свiтовi цiни на прикладi України
Основними ризиками що впливають на економiку та рiвень цiн в Українi є:
2. Висока iнфляцiя, зростання цiн на продовольство.
3. Бум кредитування, дефолт банкiвських позичальникiв.
4 Зниження вартостi американського доллара.
5. Техногенна катастрофа внаслiдок зношення обладнання бiльшостi пiдприємств.
6. Уповiльнення економiки Китаю.
7. Іпотечна криза у Європi та США, зниження вартостi бiльшостi iнвестицiйних iнструментiв.
8. Зростання податкових зборiв.
Бiльшiсть ризикiв свiтової економiки на розвиток України впливають мало.
У 2008 роцi свiтове зростання цiн на продукти харчування розiгнало українську iнфляцiю до 16,6%. При цьому спостерiгалося пiдвищення попиту на азотнi добрива вiтчизняних виробникiв — другий пiсля чорної металургiї експортний товар в Українi.
Зниження вартостi долара, з одного боку, негативно позначається на купiвельнiй спроможностi українського населення. Гривня жорстко прив’язана до американської валюти, а тому падiння долара до євро автоматично знижує вартiсть гривнi щодо європейського грошового знака. Це збiльшує вартiсть українського iмпорту, оскiльки приблизно 40% iмпортних товарiв надходить в Україну з Європи. Крiм того, ризики американської економiки переносяться на Україну через фiксацiю гривнi до долара. Водночас слабка гривня — конкурентна перевага для українських експортерiв. Нацiональнi валюти країн BRIC (Бразилiї, Росiї, Індiї та Китаю) недооцiненi щодо долара i євро. Це збiльшує їхню конкурентоспроможнiсть на свiтовому ринку i пiдтримує високе зростання ВВП.
Іпотечна криза в Європi та США жодним чином не позначиться на українськiй економiцi, впевненi аналiтики. Понад те, зниження вартостi житла в українських мiстах-мiльйонниках у найближчi кiлька рокiв є малоймовiрним. Можливе реальне здешевлення житла (з урахуванням зростання доходiв населення). У 2008-2009 рр. цiни на житло залишаться практично незмiнними. Однак доходи населення продовжуватимуть зростати (у середньому номiнальнi доходи українцiв збiльшуються на 25-30% щороку.
Уповiльнення темпiв зростання Китаю — несуттєвий для України ризик. Охолодження китайської економiки може звiльнити українським металургам мiсце, наприклад, в Африцi, звiдки Китай свого часу витiснив вiтчизняних виробникiв. До того ж Україна конкурує з Китаєм за поставки енергоносiїв, наприклад, середньоазiйського газу. Падiння темпiв росту китайської економiки на руку Українi: у цьому випадку Китай менше споживатиме газу, подорожчання вартостi блакитного палива сповiльниться.
Вплив свiтової фондової кризи на Україну обмежений. У 2006-2007-му спостерiгалося значне пiдвищення доходiв українцiв, вперше з 1990 року країна подолала кризу недоспоживання (ситуацiя, коли доходiв населення недостатньо для вiдтворення). За нашими оцiнками, витрати домогосподарств у 2007 роцi сягнули 500 млрд грн. У майбутньому український фондовий ринок менше залежатиме вiд капiталу iноземних iнвесторiв, що виводять кошти пiд час обвалу свiтових iндексiв.
близько 11% iмпорту в країну). Цiна бензину за рiк зросла на 36%. Однак є й позитивний момент у збiльшеннi вартостi енергоносiїв. Високi цiни на газ i нафту змушують великий i середнiй бiзнес модернiзувати пiдприємства.
Інший ризик — зниження цiн на основнi види експортної продукцiї з України: чорнi метали, азотнi добрива, продукцiю машинобудування. Попит на добрива українських хiмiкiв пiдтримає глобальний дефiцит зернових, сподiваються аналiтики. А ось свiтове споживання чорних металiв i обладнання може знизитися. Через iпотечну кризу можуть зменшитися свiтовi обсяги будiвництва (у галузi використовується продукцiя чорної металургiї) та iнвестицiї у вiдновлення основних фондiв пiдприємств.
Серед внутрiшнiх ризикiв, що загрожують Українi кризою, експерти називають бум кредитування i високу iнфляцiю. Багато великих банкiв зараз прагнуть застовпити мiсце у споживчому кредитуваннi — одному з найприбутковiших видiв банкiвського бiзнесу. При цьому вони часто погано оцiнюють ризики повернення кредитiв. Поки що обсяг проблемних позик є невеликим. Однак не виключено, що деякi банки приховують реальний обсяг негативної заборгованостi. До того ж за вповiльнення темпiв зростання ВВП збiльшується ймовiрнiсть падiння доходiв населення та дефолту банкiвських позичальникiв.
Інфляцiю пiдганяють соцiальнi виплати (наприклад, погашення боргiв Ощадбанку перед колишнiми вкладниками) i невисокi обсяги виробництва товарiв. З кожним вливанням в економiку додаткових коштiв виробники пiдвищують цiни, очiкуючи нового витка буму споживання. Цiни виробникiв зростають також через високий внутрiшнiй попит: пiдприємства просто не встигають задовольняти дедалi бiльшi потреби населення.
Крiм цього коротко розглянемо формування свiтових цiн аграрного ринку зарубiжних країн на якi впливає державне регулювання.
На захист нацiональних ринкiв i товаровиробникiв у захiдних країнах спрямовано механiзм зовнiшньоторговельних вiдносин, головною складовою якого є цiнове регулювання. Так, свiтовi цiни формуються на основi витрат у кращих умовах виробництва, пiд якими розумiється сукупнiсть природних, технiко-технологiчних i соцiально-економiчних умов. Такi умови для виробництва бiльшостi сiльськогосподарських товарiв мають США, де на бiржах i вiдбувається формування свiтових цiн. Однак у бiльшостi країн умови виробництва сiльськогосподарської продукцiї гiршi, нiж в основних країнах-експортерах. І якби функцiонував абсолютно вiльний свiтовий ринок, то внутрiшнє виробництво сiльськогосподарської продукцiї в багатьох державах було б витиснуте iмпортом. Тому такi країни застосовують захиснi механiзми, якi стимулюють розвиток власного аграрного виробництва й обмежують iмпорт. Такi механiзми створенi в країнах ЄС, США, Японiї та iнших, де умови для вирощування багатьох сiльськогосподарських культур гiршi. Розробленi механiзми в цих країнах захищають вiд дешевого iмпорту окремих видiв сiльськогосподарської продукцiї i одночасно регулюють надходження продукцiї, що не виробляється, або виробляється не в достатнiй кiлькостi всерединi країни.
Одним з головних механiзмiв у системi державного регулювання аграрного ринку в зарубiжних країнах є пiдтримка вiдповiдного рiвня цiн i цiнової рiвноваги. Система регулювання цiн спрямована на пiдтримку фермерських цiн на рiвнi, що дозволяє товаровиробникам не тiльки вiдшкодовувати власнi витрати на виробництво, а й вести розширене вiдтворення.
Комiсiя ЄС перiодично регулює цiни по трьох головних критерiях:
1. Рекомендованi цiни (iндикативнi - для зернових культур, молока, цукру, соняшника; орiєнтовнi - для великої рогатої худоби, вина; цiльовi - для тютюну);
3. Довiдковi - для фруктiв, овочiв, вина, рибопродуктiв; шлюзовi - для свинини, яєць, птицi).
Отже, проаналiзувавши валовий внутрiшнiй продукт рiзних країн свiту необхiдно зазначити, що вiн занчно впливає на формування свiтових цiн, а особливо на енергоносiї.
Данi Свiтового банку iнформують, що пiсля значного зростання свiтового ВВП у 2006-му глобальна економiка почала вповiльнюватися. У 2007 роцi валовий продукт у масштабi планети збiльшився на 3,6% проти 3,9% у 2006-му. У 2008 роцi було уповiльнення свiтової економiки до 3,3%.
Основними ризиками, що заважають розвиватися свiту є наступнi:
2. Зростання цiн на енергоносiї (передусiм нафту й газ).
4. Зниження вартостi американського долара.
6. Зростання податкових зборiв.
Щодо України, то основними ризиками уповiльнення розвитку є:
1. Зростання цiн на енергоносiї (передусiм нафту й газ).
2. Висока iнфляцiя, зростання цiн на продовольство.
3. Бум кредитування, дефолт банкiвських позичальникiв.
4 Зниження вартостi американського доллара.
7. Іпотечна криза у Європi та США, зниження вартостi бiльшостi iнвестицiйних iнструментiв.
2. http://www.ier.kiev.ua
4. Тенденцiї свiтового зростання ВВП//Контракти. – 2008 р.
| 
