Свiт на початку ХХІ столiття переживає iнтенсивний розвиток iнтеграцiйних процесiв постiндустрiального суспiльства, яке потребує вiдповiдної форми регiональної полiтичної та економiчної органiзацiї. Європа має багатий iсторичний досвiд розвитку i становлення демократичного суспiльства. Україна — держава, що геополiтично знаходиться на перехрестi європейських дорiг. Розбудова держави, її стабiльний та поступовий розвиток, вихiд з кризи — як економiчної, так i кризи в соцiальнiй сферi — є можливими за умови закладення бази для прогресу, iнтегративних процесiв у всiх сферах та галузях, досягнення свiтових стандартiв, що є показниками якостi та демократичних перетворень. Сьогоднi погляди майже всього прогресивного людства зверненi на "стару добру Європу", саме там воно шукає вiдповiдi на питання щодо визначення, обговорення та дотримання стандартiв суспiльного життя. Це не означає, що iншi країни та континенти не є важливими орiєнтирами для розвитку суспiльства та економiки. Навпаки, можна навести безлiч прикладiв вдалого та успiшного менеджменту рiзних галузей в США, Японiї, Австралiї, Канадi. Україна також може бути для iнших країн прикладом у багатьох аспектах життєдiяльностi суспiльства. Однак для України на сьогоднi одним з основних питань, що назрiли, є самовизначення в Європi — як мiсцi, де країна зародилась, iснує та розвивається упродовж вiкiв.
зiтре й народи. Глобалiзацiя веде до знищення культурного взаємозбагачення, взаєморозумiння культур i народiв.
У сьогоднiшнiй час безсумнiвно повинне будуватися спiвробiтництво, взаємопiзнання й взаєморозумiння мiж країнами Європи - через спiльнi проекти в утвореннi й науцi, культурi й спортi, консультацiйну допомогу, обмiн досвiдом у будь-якiй галузi.
Рiзнi етнiчнi групи й культури, що живуть плiч-о-плiч, часом не так багато знають друг про друга й не шукають цiкаве в способi життя, вiдмiнному вiд власного. Це може привести до вiдсутностi iнтересу до добросусiдства, а виходить, з'являється основа для вiдчуження мiж жителями однiєї країни, регiону, мiста.
Завдяки багато масштабним дiям, будь то Олiмпiйськi iгри, Чемпiонат свiту з футболу або Евробачення, люди вчаться вiдкривати очi й душу та дивуватися, переборюючи упередження й руйнуючи штучнi бар'єри, - щоб потiм передавати далi радiсть пiзнання багатоликого миру своїм друзям, рiдним i близьким. Учасникам цих великих заходiв вдається вiдкритися iнший свiту, навчитися новому, повiдати iншим про свою культуру, мистецтво й спорт.
Хочеться вiрити, що взаєморозумiння через культуру, мистецтво й спорт учить новому, вiдкриває для Європи регiони й регiони Європи, де нацiональнi i язиковi групи живуть у злагодi й спокої один з одним, незважаючи на неминучi культурнi розходження. І в нас всiх разом, європейцiв рiзних країн i культур, що живуть по рiзнi сторони границi Європейського союзу, вийде, нарештi, розсунути рамки свого пiзнання й побудувати Європу на принципах добросусiдства й рiвних можливостей без упередження й дискримiнацiї.
серед країн Європи. Шляхом розробки музейних електронних каталогiв i створення мультимедiа продукцiї з культуриi, використовуючи iнформацiйнi технологiї, замiняє собою древнiй Шовковий Шлях, замiняючи потiк пряностей i шовку потоком iнформацiї й зображень культурних цiнностей країн. Це програмне забезпечення збiльшує можливостi глобального доступу до музейних колекцiй, з вiдкритою структурою, що адаптоване для потреб кожного музею, воно буде вiдповiдати мiжнародним нормам каталогiзацiї й буде передаватися музеям безкоштовно.
Проект надає простiр для широких дискусiй по iсторiї культури, тим самим завдяки цьому проекту мiльйони людей, що люблять мистецтво, зможуть насолоджуватися великими шедеврами наших загальних предкiв, цiнностями iсторiї. Ми можемо ближче й глибше пiзнати культуру iнших країн.
ЮНЕСКО займається дiяльнiстю в областi зв'язку, утворення, культури, природничих наук, соцiальних i гуманiтарних наук в 10 країнах, а саме, в Афганiстанi, Азербайджанi, Іранi, Казахстанi, Киргизiї, Монголiї, Таджикистанi, Туркменiстанi й Узбекистанi.
В Українi позаминулий 2005 рiк був проголошений Європейським роком громадянства через освiту. Роблячи це, Рада Європи хотiла пiдкреслити вирiшальне значення освiти в справi розвитку громадянства та пiдвищення якостi участi в життi демократичного суспiльства. Освiта є чинником соцiального єднання, взаєморозумiння, мiж культурного й мiжрелiгiйного дiалогу та солiдарностi; вона сприяє заохоченню принципiв рiвноправностi мiж чоловiками й жiнками, а також встановленню гармонiйних i мирних стосункiв мiж людьми й народами, захисту й розвитку демократичного суспiльства та культури.
Сьогоднi Україна й Польща дуже гордi й задоволенi перемогою в боротьбi за право проведення Чемпiонату Європи по футболi в 2012 р. i називає ця подiя iсторичним. Ця перемога надасть можливiсть двом європейським країнам - Українi й Польщi - спiльно органiзувати проведення грандiозного спортивного свята й буде сприяти невiдворотнiй iнтеграцiї України в Європу, адже нiчого так не поєднує й не сприяє взаєморозумiнню, як спiльна важка й усвiдомлена робота заради загальних цiлей.
Дуже добре, що наш шлях у Європу пролягає через спорт (Євро 2012) i культуру (Евробачення), оскiльки це шлях до успiху, до взаєморозумiння i єдностi. Переконано, що саме культурнi, спортивнi, науковi й суспiльнi кола формують європейського майбутнє України.
В усьому свiтi завдяки культурi, науцi й спорту поглибилося взаєморозумiння культур i цивiлiзацiй країн Європи, стало бiльше загальних точок дотику, створена прекрасна основа для спiвробiтництва культур i цивiлiзацiй Європи.
Проблема недостатнього розумiння, проблема загального комунiкацiйного поля є й у Євросоюзi. Досить згадати, як важко дається взаєморозумiння навiть мiж нацiональними культурами, а мiж так званою старою й новою Європою, де шар iсторичних значень, пов'язаних з досвiдом житiя в радянському блоцi, настiльки вiдрiзняє схiдну частину Європи вiд захiдної, що створюються чималi труднощi в комунiкацiї. Примiром, французи щиро дивуються, що, виявляється, ми роздiляємо з ними європейськi коштовностi.
|
