Іван Горбачевський - український вчений свiтової слави
Реферат
Іван Горбачевський - український вчений свiтової слави
Гортаючи сторiнки декiлькох книг, я довiдався:
по-перше, що Іван Горбачевський – галичанин, уродженець Тернопiлля;
по-друге, належав до кагорт славетних українцiв-галичан, якi першими удостоєнi звання академiкiв при урядi Михайла Грушевського. Це етнограф В. Гнатюк, бiохiмiк І. Горбачевський, енциклопедист iз свiтовим iменем К. Студинський.
по-третє, iменем академiка І. Горбачевського найменований (1992) Тернопiльський медичний iнститут (нинi медична академiя).
у дворику при входi в мед академiю вiдтворений у роздумах (пам’ятник) І. Я. Горбачевський.
Ось чому на титульну сторiнку реферату я й винiс знимку пам’ятника І. Горбачевського.
Мало хто з українських вчених володiв стiлькома титулами, як професор Іван Якович Горбачевський – доктор медичних наук, декан медичного факультету Карлового унiверситету в Празi, а згодом його ректор, член санiтарної Ради Чеського королiвства, член Найвищої Ради здоров’я Австро-Угорщини у Вiднi, член Ради для технiчних дослiджень у Вiднi, дiйсний таємний радник, перший мiнiстр здоров’я Австро-Угорщини, дiйсний член Академiї Наук України. Його наукова спадщина – це вагомий внесок у розвиток української, чеської та зрештою – свiтової науки.
Народився майбутнiй вчений 15 травня 1854 року в селi Зарубинцях, що на Збаражчинi, в родинi священика. Його шлях в науку визначився ще у Тернопiльськiй гiмназiї. Тут майбутнiй вчений проявив великий iнтерес, хист i любов до знань та iсторiї рiдного народу.
Закiнчивши гiмназiю вивчав медицину у Вiденському унiверситетi. Ще будучи студентом займався громадською i науковою дiяльнiстю. Разом iз М. Драгомановим був головою студентського товариства «Сiч», розпочав дослiдження з медичної хiмiї.
Про авторитет i пошанування вченого у Чехiї свiдчить той факт, що його обирають членом Санiтарної Ради Чеського Королiвства.
У 1917-1918 роках Горбачевський призначений першим мiнiстром народного здоров’я Австрiї. На цьому посту вiн провiв остеження Схiдної Галичини i виявив жахливу ситуацiю: бiднiсть народу, нужду, голод, розруху, нестачу лiкарень, лiкарiв, медикаментiв.
В 1919 р. вiн стає професором кафедри хiмiї щойно створеного у Вiднi Українського унiверситету, в 1921 – професором, 1923 – ректором Україського унiверситету у Празi.
Разом з І. Пулюєм органiзував «українську» громаду в Празi, створив фонд допомоги студентам.
З 1925 – академiк Всеукраїнської Академiї наук (м. Київ).
Наукову працю почав в молодому вiцi. Перша публiкацiя вийшла в 1875 роцi, присвячена нерву, вiд якого залежить рiвновага людини. Вiн один iз перших довiв, що амiнокислота є складовою частиною бiлкiв.
Плiдно працював вчений також у галузi загальної хiмiї, гiгiєни, епiдемiологiї, судової медицини, токсикологiї.
Участь І. Горбачевського в науковому життi Чехiї i Словаччини настiльки вагома, що в деяких чеських енциклопедiях вiдзначається, що вiн був чеським вченим українського походження.
Проте професор І. Я. горбачевський нiколи не забував про свiй родовiд. У 1924 роцi вiн пiдготував кiлька пiдручникiв з хiмiї – «Неорганiчна хiмiя», «Органiчна хiмiя», «Фiзiологiчна хiмiя». Книги були написанi чеською та українською мовами. Один примiрник його «Органiчної хiмiї» є в Тернопiльському краєзнавчому музеї, як дар сестри вченого iз села Зарубинцi.
Багато енергiї І. Горбачевський вклав у створення української хiмiчної термiнологiї.
Вiн був людиною спокiйної вдачi: лагiдний, добродушний. З колегами i знайомими вiв себе надзвичайно скромно i доступно. Говорив тихим голосом, безпретензiйно i просто, з якоюсь особливою увагою до спiврозмовника.
Згiдно з характеристикою людей, якi особисто знали Горбачевського, вiн був високий, гарної постави, з благородним обличчям, з ясними вiдкритими очима, добрий i чуйний, завжди готовий допомогти.
Своє українське походження вiн постiйно пiдкреслював.
З почуття великої шаноби вiн ставився до Д.І. Менделеєва, пiдтримував тiснi контакти, дружив, листувався з видатними вченими, державними i церковними дiячами, артистами, письменниками, зокрема з Лесею Українкою. Саме за рекомендацiєю Івана Яковича його родич Й.І. Бiлiнський – аптекар з Каїру – допомагав лiкуватися у Гелуанi генiальнiй поетесi, а також землячцi iз Тернопiльщини – спiвачцi свiтової слави - Соломiї Крушельницькiй, iсториковi козаччини – Д. Яворницькому та iншим.
Помер І. Я. Горбачевський 24 травня 1882 року на 88 роцi життя. Похований на кладовищi Св. Матвiя у Празi.
Ім’я професора Івана Горбачевського є символом справжнього вченого, патрiота, який все своє життя вiддав науцi, служiнню народовi, iдеалам гуманiзму.
В числi багатьох iнших великих людей Тернопiлля Іван Горбачевський прославив наш край.
Використана лiтература
горбачевський вчений хiмiчний публiкацiя
1. Тернопiлля’96. Регiональний рiчник. -Кн. 2-Тернопiль-Збруч, 1996,-736 с.
2. Вони прославили наш край. - Тернопiль. «Пiдручники. Посiбники», 2002 – 286 с.
4. Аксiоми для нащадкiв. Українськi iмена у свiтовiй науцi. - Львiвська iсторико-просвiтницька органiзацiя «Меморiал». 1992. - 544 с.
| 
