Вдосконалення добування вугілля на українських шахтах

Вдосконалення добування вугiлля на українських шахтах КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра менеджменту iнновацiйної та iнвестицiйної дiяльностi КУРСОВА РОБОТА з дисциплiни „Системи технологiй” на тему „ВДОСКОНАЛЕННЯ ДОБУВАННЯ ВУГІЛЛЯ НА УКРАЇНСЬКИХ ШАХТАХ” виконав студент 2 курсу заочного вiддiлення по спецiальностi Науковий керiвник: к. ф. -м. н. АНІСІМОВА Л. А. КИЇВ 2003 1. 1 Реформування вугiльної галузi........................................................ 5 1. 3 Сучасна екологiчна ситуацiя галузi................................................ 6 2. Технологiчний процес та заходи вдосконалення................................. 7 2. 1 Високоефективнi технологiї розробки вугiльних родовищ........... 8 2. 1. 1 Технологiї вiдпрацьовування потужних порушених пластiв у два шари.................................................................... 8 2. 1. 2 Технологiя очисних робiт при розробцi положистих i брахiсинклiналi........................................................................ 9 2. 1. 3 Схеми розкриття вугiльних пластiв, що залягають у видi брахiсинклiналi...................................................................... 11 подiлом шахтового поля на блоки по якостi вугiлля......... 12 2. 1. 5 Технологiя очисних робiт при розробцi положистих пластiв, що залягають у видi брахiсинклiналi.................... 14 2. 1. 6 Технологiя вiдкрито-пiдземної розробки положистих i похилих пожежонебезпечних вугiльних пластiв................ 15 2. 1. 7 Вiдкрито-пiдземна розробка круто падаючих пластiв вугiлля, схильного до самозаймання................................... 17 2. 1. 8 Технологiя очисних робiт при розробцi вугiльних пластiв iз сильно вираженим кливажом порiд покрiвлi..... 19 пластiв стовпами по простяганню з проведенням панельних похилих виробiток (ухилiв) з поверхнi............. 21 2. 1. 10 Технологiя очисних робiт при розробцi вугiльних пластiв, ускладнених порушеннями.................................... 23 горизонту дiючої шахти.................................................................... 25 2. 2 Пiдвищення ефективностi виробництва на основi технiчного переозброєння.................................................................................... 27 3. Теперiшнi перспективи.............................................................................. 28 3. 1 Передача шахт у приватну власнiсть................................................. 28 3. 2 Керування пiдприємствами галузi...................................................... 29 3. 3 Соцiальнi аспекти................................................................................. 30 3. 4 Криза та засоби її подолання............................................................... 31 ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 32 Список використаної лiтератури......................................................................... 34 В С Т У П Акцентуацiя. В даному курсовому проектi розглядається iсторiя, сучасний стан розвитку та розмiщення вугiльної промисловостi України. Проводиться аналiз високоефективних технологiй розробки вугiльних родовищ та заходи їх вдосконалення. Також розглянутi перспективи розвитку вугiльної галузi паливної промисловостi України. Цiль даної роботи показати сучасний технiчний стан вугiльної промисловостi України. Об єктом в данiй роботi є вугiльна промисловiсть України. Вугiльна промисловiсть за обсягом видобутку палива в натуральному виглядi посiдає перше мiсце серед iнших галузей. Тут зосереджена бiльшiсть працiвникiв i основних фондiв паливної промисловостi. Найбiльшим басейном в Українi Донбас iз запасами 240 млрд. Т. Тут є усi марки вугiлля : коксiвне (половина запасiв), антрацит, газове, довгополуменеве. Донецьке вугiлля має високу теплотворну здатнiсть i незначну зольнiсть. Проте собiвартiсть його порiвняно висока через велику глибину залягання шарiв та їхню малу потужнiсть. Це знижує його конкурентноспроможнiсть. У 1977 роцi видобуто 76,9 млн. т. вугiлля, в тому числi – 31,6 млн. т – коксiвного Видобувають вугiлля на 295 кам яновугiльних шахтах, з них 131 шахта з коксiвним вугiллям. З 1989 року видобуток вугiлля поступово скорочувався i в 1995 роцi разом з бурим вугiллям становив 83,8 млн. т. Основними ланками вуглевидобутку шахтним способом є шахта з комплексом наземних i пiдземних споруд i енергосиловим господарством, вуглезбагачувальна фабрика, транспортi комунiкацiї i водогосподарськi споруди, районнi енергетичнi центри, складське господарство, пiдприємства та установи невиробничої сфери. З вугiльною промисловiстю прямо чи посередньо пов язана дiяльнiсть майже 40% мiського населення Донецької та Луганської областей. Вугiльнi шахти зосереджуються переважно у Центральнiй i Пiвнiчнiй частинах Донецької та Пiвденнiй частинi Луганської областей. Коксiвне вугiлля добувають головним чином у Центральнiй частинi Донецької областi, в районi Єнакiєве, Горлiвки, Макiївки, Донецька, Красно армiйська, Костянтинiвки, а також Краснодонському та Кадiївському районах Луганської областi. В Антрацитiвському, Лутугинському та Алчевському районах Луганської областi добувають бiльше енергетичного вугiлля. Газ добувають переважрно у Лисичанському районi. Нове шахтне будiвництво налагоджено у Захiдному Донбасi ( Днiпропетровська обл..). Собiвартiсть вугiлля Донбасу висока, однак на великих сучасних шахтах вона лише трохи вища вiд середньої собiвартостi видобутку вугiлля у Кузнецькому басейнi. Майже 14 млн. т кам яного вугiлля видобувають у Львiвсько – волинському кам яновугiльному басейнi. Запаси вугiлля тут невеликi, тому передбачається, що в перспективi у басейнi працюватимуть тiльки 2 шахти з 15 дiючих. Значну частину вугiлля цього басейну використовують Бурштинська та Добротвiрська тепловi електростанцiї. Днiпровський буро – вугiльний басейн розташований переважно на Правобережжi України й об єднує родовища Житомирської, Вiнницької, Київської, Кiровоградської, Черкаської, Запорiзької та Днiпропетровської областей. Басейн подiляють на 12 буро – вугiльних районiв, в яких налiчується понад сто родовищ. Вугiлля басейну без брикетування непридатне для транспортування на далекi вiдстанi, характеризується високою вологiстю, використовується здебiльшого для мiсцевих потреб. Запаси вугiлля, що його можна видобувати вiдкритим способом, розподiляються у 58 родовищах. Найбiльше таких родовищ у Кiровоградськiй (29), Днiпропетровськiй (19) та Черкаськiй (5) областях. За останнi роки його видобуток перебуває в межах 4,0 - 4,5 млн. т. Буро – вугiльна промисловiсть України об єднає великi механiзованi вуглерозрiзи, шахти, вуглебрикет нi фабрики, а також допомiжнi пiдприємства. 1. 1 Реформування вугiльної галузi 19 сiчня Кабiнет мiнiстрiв прийняв нацiональну програму реформування вугiльної галузi „ Українське вугiлля”, розроблену українськими фахiвцями. Це вже друга спроба уряду провести реформи у вугiльнiй промисловостi України характеризувалася надзвичайно низькою продуктивнiстю працi, високою собiвартiстю добутого вугiлля, перехресним субсидуванням, яке позбавляло рентабельнi шахти ресурсiв для розвитку, нарощуванням заборгованостей вугiльними пiдприємствами. 1996 року Президент України Леонiд Кучма своїм указом затвердив програму реформування галузi. У її створенi активно брали участь Свiтовий банк i зарубiжнi експерти. Вiдтодi ситуацiя у вугiльнiй галузi принципово не змiнилася. Експерти вiдзначають, що вiдсутнiсть позитивних результатiв обумовлена низькою виконавчою дисциплiною та низкою не передбачуваних обставин. Програма не спрацювала також тому , що при її розробцi не було поставлено ряд важливих питань, власне так само, як i в програмi, iнiцiйованiй екс – вiце – прем єром Юлiєю Тимошенко. Ми стверджуємо що в процесi розробки програми реформування вугiльної промисловостi її автори були зобов язанi вiдновити все проблемне поле вiтчизняної вугiльної галузi. Це складний економiчний крок – системний аналiз розкриє справжню глибину кризи вугiльної промисловостi й висвiтлить питання, однозначної вiдповiдi на якi не мають нi вiтчизнянi, нi захiднi фахiвцi. Та якщо цей крок не зробити, для центральних i регiональних властей вугiльна промисловiсть залишатиметься „ непереможним монстром”.. У цiй статтi ми пропонуємо рамки аналiзу та проектування реформи вугiльної промисловостi. 1. 2 Енергобаланс Не знаючи , скiльки країнi необхiдно вугiлля , не можливо починати реформу вугiльної промисловостi. Реально виконуваний довготермiновий енергетичний баланс потрiбен як вiдправна точка в реформуваннi паливно – енергетичного комплексу. Україна ж досi не має у своєму розпорядженнi енергобалансу як базового документа довготермiнової полiтики в царинi ПЕК. Точнiше , вiн є, але не виконується й за фактом є дефiцитним. Часто в країнi працюючi генерувальнi потужностi меншi вiд потужностей споживання. Це позначається на низькiй частотi струму в електричних мережах ( близько 49,2 Гц замiсть 50 Гц ) i призводить до доборiв газу українськими електростанцiями з росiйського експортного потоку. Дефiцитнiсть енергобалансу проявляється також у неплатежах за спожитi первиннi енергоресурси ( неоплаченi ресурси можна вважати дефiцитом ). Так, вiтчизняним шахтам споживачi виннi понад 5 млрд. Грн.., недофiнансування капiтального будiвництва на шахтах вилилося в 11 – мiльярдну кредиторську заборгованiсть вуглярiв (данi Мiнпаливенерго). Нагромаджено величезнi борги перед росiйськими постачальниками енергоносiїв i вiтчизняними енергогенерувальними станцiями. Україна може розглядати можливостi зниження залежностi вiд росiйських енергоносiїв тiльки за рахунок збiльшення обсягiв споживання вугiлля. За рахунок власного добування Україна забезпечує лише 24% вiд загального споживання газу та 12% споживання нафти. Найближчим часом неможливо навiть трiшки збiльшити видобуток цих енергоресурсiв через вiдсутнiсть ресурсiв iнвестицiйних. За зведеними даними вугiльних пiдприємств , добування вугiлля на дiючих шахтах можна збiльшити до 150 млн. тонн за рiк. Розвiданих вугiльних запасiв вистачить ще на 350 – 400 рокiв. Україна може й iмпортувати вугiлля. Цiна вугiлля в бiльшостi країн нижча вiд собiвартостi його добування в Українi. При собiвартостi вiтчизняного вугiлля (за деякими даними ) 55 дол. За тонну, економiчно доцiльним може бути iмпорт практично з будь – якої країни свiту. Примiром, навiть поставки з далекої ПАР на 20% дешевшими, навiть з урахуванням фрахтових видаткiв. Мiжнародний ринок вугiлля великий i продовжує рости, що забезпечує йому цiнову стабiльнiсть. Сьогоднi на мiжнародному ринку продається близько 650 млн. тонн вугiлля, i цей показник щороку збiльшується на 4 – 6%. Експерти прогнозують на найближчi 10 рокiв вiдносно стабiльнi цiни на вугiлля. В уряду є два – три роки на рiшення, за рахунок якого енергоносiя покриватиметься дефiцит електроенергiї, на забезпечення цiнової конкурентоспроможностi цього ресурсу й доступу до нього. У 2002 – 2003 роках напевне вiдбудеться приватизацiя енергогенерувальних компанiй, якi нинi є основним споживачем вугiлля. Власники самi вирiшуватимуть , який енергоресурс одержувати. Вони можуть вiддати перевагу росiйському газу чи iмпортному вугiллю. З цього випливає, що держава мусить розподiлити в часi роботу й видатки на змiцнення конкурентоспроможностi українського вугiлля. Це вимагає скорочення собiвартостi українського вугiлля шляхом 1) залучення iнвестицiй на перспективнi шахти i 2) закриття порядку 60 -70 шахт (загалом їх в Українi близько 190 ), якi сьогоднi добувають 3 – 4% всього вугiлля країни. Якщо це не робтти вже тепер , то пiсля приватизацiї електростанцiй уряд може зiштовхнутися з рiзким скороченням внутрiшнього попиту на українське вугiлля. Це вимагатиме нових дотацiй iз боку держави для зниження цiни. Грошей на збiльшення дотацiй у держави не буде, бо водночас їй ( державi) доведеться цiлком фiнансувати усi наданi рiзним групам громадян пiльги й енергоспоживання бюджетних органiзацiй. Визначення й забезпечення мiсця українського вугiлля в загальному енергобалансi є головним предметом програми реформування вугiльної промисловостi. 1. 3 Сучасна екологiчна ситуацiя галузi . Газ на вiтер , вугiлля на сонце Стовпи диму з високих труб, загазоване мiське повiтря, висохлi рiки i вирубанi лiси вже є звичними атрибутами нашого життя. Вони приносять свої незручностi, вони псують нам естетичне задоволення вiд довколишнiх ландшафтiв... Що стосується глобального потеплiння , яке є наслiдком забруднення навколишнього середовища i збiльшення кiлькостi СО2 в атмосферi, то про нього чули всi , але мало хто у своєму повсякденному життi сприймає його як реально iснуючу загрозу. На людство неухильно насувається глобальна екологiчна катастрофа. В наукових роботах, присвяченим наслiдкам змiни клiмату обговорюються такi негативнi процеси затоплення островiв i переповнення гирл рiчок, наступ пустель на напiвзасушливi землi так званого „ сухого поясу”, засолення ґрунтових вод, скорочення орних площ через висихання i ерозiю грунту, збiльшення кiлькостi природних катастроф , лiсових пожеж, поширення тропiчних хвороб на пiвнiч, ослаблення термохалинної циркуляцiї, вимирання багатьох видiв тварин i рослин. Для Європи i свiту цi всi жахи вже давно перейшли з площини теоретичних дискусiй у парадигму нової економiки, яка робить ставку на невичерпну енергiю сонця i на вiдновленi джерела енергiї – вiтер, воду, бiомасу. До того ж , об єм енергiї , яку щорiчно дає Сонце Землi , в 15 тисяч разiв бiльший за рiчне споживання атомної енергiї i енергiї з викопних джерел. І якщо у свiтi так званi альтернативнi джерела енергiї вже широко i успiшно експлуатуються, наприклад, в Нiмеччинi вже багато будинкiв освiтлюють та обiгрiвають автономнi солярнi тарiлки, а вiтровi електростанцiї дають в рiк 5000 МВт електроенергiї, то для України ця альтернативна розкiш невiдомо коли розпочнеться. Поки що ми мiцно i приречено тримаємося за вугiлля, газ, атомну енергетику, гiдро та теплоелектростанцiї. Вiтчизняне добування нашого вугiлля є високо затратним i небезпечним для життя, газ нам постачає вiдомо хто, i тут наша залежнiсть помiтна навiть неозброєним оком, нашi АЕС пiсля Чорнобильської аварiї вже нiколи не будуть асоцiюватися з „ мирним атомом ”. Шахтарськi регiони є зонами екологiчного лиха. Тiльки в Луганськiй областi в атмосферу викидається 700 тис. Т забруднювальних речовин трьохсот найменувань. На теренi областi мiлiють рiчки, зникає риба, ускладнюється ситуацiя з питною водою. З розвiданих запасiв прiсної води в Луганськiй областi лише 14% вiдповiдають вимогам Держстандарту „ питна вода”. З загальної кiлькостi стокiв тiльки 8% можна вважати очищеними. Пiд усiм схiдним регiоном лежить бомба вповiльненої дiї у виглядi величезних порожнин у шахтах. Вони призводять до зсувiв, провалiв, дрейфу дiлянок поверхнi. Уже зараз у кiлькох районах Схiдної України вмирають селища й територiї через погану екологiю. Навiть у таких великих мiстах, як Лисичанськ, i в низцi районiв вiдключену рух поїздiв на дiлянцi Лисичанськ – Вовчоярiвськ. 104 шахт i ще 150 шахт було затоплено частково. Це призвело до пiдтоплення й заболочування великих масивiв територiї, де тепер просiдає грунт i активiзуються зсуви. Держава повинна мати довгострокову екологiчну програму. Сьогоднiшнi екологiчнi проблеми вугiльних регiонiв нагромаджувались десятками рокiв. Швидко їх не розв язати. Це означає, що Україна повинна розробляти довгострокову екологiчну програму. Ф поки що неясно, що робити з величезними горами шлакiв i шламiв, куди подiнуться терикони, якi забруднюють грунт, воду й повiтря. Проекти з їх повторного використання не забезпечують повну переробку шлакiв, отже лише частково розв язують проблему. Можливо на цих вiдходах можна вирощувати лiси, i в такий спосiб бiологiчним шляхом наближати шлаки до ґрунту, очищати повiтря й локалiзувати забруднення водних ресурсiв. Також туманною залишається доля закритих шахт. Згодом величезнi порожнини почнуть викликати пiдтоплення, провали, пiднiмання грунтiв, зсуви. Держава не може заперечити iснування цих проблем, не може вона й фiнансувати екологiчнi програми за залишковим принципом, оскiльки в умовах обмежених бюджетних ресурсiв, це означатиме повну вiдсутнiсть фiнансування. . Технологiї видобутку вугiлля, його оцiнка залежить вiд кiлькох параметрiв За глибиною залягання та кутом нахилу вугiльного пласту є пожежонебезпечно. Вугiлля видобувають вiдкритим або закритим способами вiд цього залежить собiвартiсть. В Українi вiдкритим способом добувається майже 40% вугiлля – Днiпровський буро – вугiльний басейн. Кам яне вугiлля вiдкритого видобутку належить до найбiльш економiчно вигiдного виду палива i його видобуток невпинно росте. За марочним складом та якiстю. Щодо цього вугiлля подiляється на кам яне , буре, коксiвне, енергетичне. В Українi на кам яне вугiлля припадає 2,3 запасiв. 2.1 Високоефективнi розробки вугiльних родовищ. Характеристика пласту. Потужнiсть пласту – 5 – 9,5 м. Кут падiння пласту 0 – 25 град. Амплiтуда змiшання порiд покрiвлi – (0,7-1,3), де потужнiсть першого пласту висячого крила, м. Сутнiсть способу вiдпрацьовування потужного порушеного пласту в два шари. При вiдпрацьовуваннi могутнього пласту шарами з переходом порушення, спочатку вiдпрацьовують перший шар висячого крила стовпами, обмеженими флангом з однiєї сторони i порушенням з iншої сторони. Потiм вiдпрацьовують перший шар лежачий i другий шар висячих крил з переходом механiчного комплексу в зонi порушення з першого шару висячого в другий шар лежачого крила. Пiсля чого вiдпрацьовують другий шар лежачого крила. Вiдпрацьовування ведуть вiд порушення у бiк флангу. При наявностi в покрiвлi пласту кливажних трiщин, вiдпрацьовування першого шару висячого i першого шару лежачого крил ведуть у напрямку падiння кливажних трiщин на очисний забiй. Перевага Пiдвищується ефективнiсть розробки потужних порушених пластiв шарами за рахунок зниження трудомiсткостi при переходi гiрничо-геологiчних порушень механiчними комплексами. 2. 1. 2 Технологiя очисних робiт при розробцi положистих i похилих вугiльних пластiв, що залягають у видi брахiсинклiналi. Характеристика пласту. Потужнiсть пласту – будь-яка. Кут падiння пласту: уздовж подовжньої осi – до 18 град., уздовж поперечної осi складки – до 35 град. Система розробки – довгi стовпи орiєнтованi по напрямку залягання брахiсиклiналi. Сутнiсть розробки пласту. виймальної дiлянки, вiдпрацьовування яких ведуть по напрямку залягання брахiсинклiналi з повним обваленням покрiвлi. При розробцi обводнених i пожежонебезпечних вугiльних пластiв приймають висхiдний порядок вiдпрацьовування стовпiв, орiєнтованих по простяганню, починаючи вiд подовжньої осi складки. Перевага повторного використання ЛМК. 2. 1. 3 Схеми розкриття вугiльних пластiв, що залягають у видi брахiнсинклiналi. Характеристика пласту. Потужнiсть пласту будь-яка. Кут падiння пластiв – уздовж подовжньої осi – до 18 град., уздовж поперечної осi складки – до 35 град. . Сутнiсть способу розкриття. При розробцi виття вугiльних пластiв, що залягають у видi брахiсинклiналi, на деннiй поверхнi уздовж подовжньої осi складки формують конвеєрну галерею i комунiкацiйний коридор. Розкриття шахтодiлянок роблять похилими стовбурами, причому центральнi похилi стовбури (ухили) проходять уздовж подовжньої, а фланговi уздовж поперечної осi брахiсинклiналi, що на границi шахтодiлянки збивають мiж собою й обладнають водовiдлив. Перевага Реалiзацiя пропозицiї дозволить значно скоротити час i витрати на будiвництво оздоблювальних шахтодiлянок i в цiлому вугледобувного комплексу. 2. 1. 4 Схема розкриття положистих вугiльних пластiв з подiлом шахтового поля на блоки по якост i вугiлля. Потужнiсть пласту будь-яка. Кут падiння пластiв до 18 град. . Сутнiсть способу розкриття Шахтне поле розкривають квершлагом на границi виходiв пластiв пiд наноси, чи обладнають в хрест простягання наземну галерею, до яких примикають центральнi похилi виробiтки ( ухили). У мiсцi сполучення центральних ухилiв iз квершлагом, пройденим пiд наносами, чи з наземною галереєю обладнають промисловi площадки шахтодiлянок. Вертикальнi стовбури проходять до розкриття ряду шарiв, що вiдносять до однiєї групи по якостi вугiлля. Перевага Пiдвищується ефективнiсть розкриття i пiдготовки шахтних полiв за рахунок скорочення обсягiв гiрничо-капiтальних робiт. Забезпечується роздiльне транспортування i складування вугiлля рiзної якостi. 2. 1. 5 Технологiя очисних робiт при розробцi положистих пластiв, що залягають у видi брахiсинклiналi. Характеристика пласту. Потужнiсть пласту 0,8 – 4,5 м. Кут падiння пласту: уздовж подовжньої осi складки – вiд 12 до 15 град., уздовж поперечної осi – до 25 град., система розробки – довгi стовпи по повстанню. Спосiб керування покрiвлею – повне обвалення. Сутнiсть способу розробки При розробцi вугiльних пластiв, що залягають у видi брахiсинклiналi з кутом падiння уздовж подовжньої осi не бiльш 12 – 15 град., стовбури проходять по пласту, що розкривається, похило уздовж подовжньої i поперечної осей брахiсинклiналi, а пiдготовчi вироблення проводять на контактi пласту з наносами по периметру (мал.. а) брахiнсинклiналi, чи центральнi i фланговi стовбури з єднають за допомогою бремсбергiв з боку центральних стовбурiв i виємочних штрекiв з боку флангових стовбурiв (мал.. б). Перевага Мiнiмальнi капiталовкладення на будiвництво шахтодiлянок. Малi строки окупностi капiталовкладення i висока їхня ефективнiсть. Незначнi непридатнi витрати на устаткування промислових площадок за рахунок повторного використання ЛМК. 2. 1. 6 Технологiя вiдкритої-пiдземної розробки положистих i похилих пожежонебезпечних вугiльних пластiв. Характеристика пласту. Потужнiсть пласту 1,5 – 5 м. . Кут падiння пласту 5 – 25 град. . Схильнiсть пласту до самозаймання – схильний. При розробцi родовищ корисних копалин вiдкритими – пiдземними роботами, верхню частину пластiв, що виходять пiд насоси, вiдпрацьовують одночасно з веденням пiдземних робiт вiдкритим способом. При цьому на контактi кар єру з пiдземними розробками залишають пiдземну цiлину вугiлля шириною, рiвну довжинi очисного вироблення виємочних стовпiв, що виймають по завершенню вiдпрацьовування сумiжного з ним виємочного стовпа i запасiв кар єру. Перевага Забезпечується повнота виїмки корисної копалини. Пiдвищується продуктивнiсть працi робiтникiв. Збiльшується термiн експлуатацiї вугiльного пiдприємства. Пiдвищується безпека ведення пiдземних робiт при розробцi пожежонебезпечних вугiльних пластiв за рахунок формування бар єрної цiлини. 2. 1. 7 Вiдкрита-пiдземна розробка круто падаючих пластiв вугiлля, схильного до самозаймання. Характеристика пласту. Сутнiсть вiдкрито – пiдземної розробки круто падаючих пластiв Пласти вихiднi пiд наноси вiдпрацьовують вiдкритим способом. Пласти, розташованi нижче ґрунту кар єру вiдпрацьовують пiдземним способом. Для чого схильну ступiнь поля подiляють на виємочнi блоки. У кожнiм блоцi, починаючи з другого проводять iз ґрунту кар єру похилi виробiтки (ухили). Похилi виробiтки проводять з перетинанням протипожежних цiлин i сполучають на протилежних їхнiх сторонах з пiкетажними i поверховими штреками. Ізоляцiю вироблених просторiв кожного вiдпрацьованого блоку здiйснюють шляхом заповнення частини похилих вироблень розмiщенням протипожежних цiлин сполучним матерiалом. З являється можливiсть вiдпрацьовування круто падаючих пластiв вугiлля. Схильнiсть до самозаймання вiдкритим-пiдземним способом, знижується термiни i витрати на будiвництво гiрничо-видобувного пiдприємства. Збiльшується термiн експлуатацiї вугiльного комплексу. 2. 1. 8 Технологiя очисних робiт при розробцi вугiльних пластiв iз сильно вираженим клiважем порiд покрiвлi. Потужнiсть пласту 0,8 – 4. 5 м. Кут падiння пласту 0 – 35 град. Схема пiдготовки пласту – панельна. Система розробки – довгi стовпи по простяганню. Спосiб керування покрiвлею – повне обвалення. Сутнiсть способу розробки пласту Для пiдвищення ефективностi i безпеки ведення очисних робiт на пластах iз сильно вираженим клiважем, виїмку пласту здiйснюють у напрямку падiння рiвнобiжних поверхонь ковзання порiд покрiвлi на очисний вибiй. похилих вироблень. 2. 1. 9 Технологiя очисних робiт при розробцi вугiльних пластiв стовпами по простяганню з проведенням панельних похилих виробiток (ухилiв) з поверхнi. Характеристика пласту. Сутнiсть способу розробки положистих пластiв, що виходять пiд наноси. проводять панельнi похилi виробiтки (ухили). Виємочнi стовпи вiдпрацьовують на всьому протязi виємочного поля (до 5 км) без перемонтажiв устаткування мехкомплексiв, починаючи вiд нижньої границi поля з переходом очисними вибоями панельних похилих вироблень. Перевага Знижуються утрати вугiлля за рахунок виїмки мiж панельних цiлин. Скорочується обсяг вироблень, пiдготовлених на момент здачi шахти в експлуатацiю. 2. 1. 10 Технологiя очисних робiт при розробцi вугiльних пластiв, ускладнених порушеннями. Кут падiння пласту 6 – 35 град. Потужнiсть пласту 0,8 – 4,5 м. Наявнiсть геологiчних порушень – можливо. Система розробки – довгi стовпи по простяганню. Спосiб керування – повне обвалення. Порядок обробки виробленого простору протягом пожежонебезпечної зони i зони геологiчних порушень. При вiдпрацьовуваннi порушень, розташованих у стовпi, що вiдпрацьовується, розчин, що подають з боку вентиляцiйного штреку, що зберiгається, починаючи пiсля переходу порушення очисним вибоєм, i ведуть до кiнця вiдпрацьовування стовпа. При вiдпрацьовуваннi порушень, розташованих у вiдпрацьованому сумiжному стовпi, розчин подають з боку конвеєрного штреку, починаючи з початку вiдпрацьовування стовпа, i ведуть до моменту переходу порушення очисним вибоєм дiючої лави. Перевага Реалiзацiя способу дозволить значно пiдвищити безпеку ведення гiрських робiт i навантаження на очисний вибiй за рахунок сполучення робiт з видобутку вугiлля, контролю i своєчасному гасiнню можливих вогнищ пожеж у початковiй їхнiй стадiї. 2. 1. 11 Розкриття круто падаючих пластiв з робочого горизонту дiючої шахти. Сутнiсть способу розкриття крутих пластiв по простяганню схiдчасто, при розкриттi уклiнної ступенi шахтного поля першу й останню ступiнь ламаної похилої виробiтки проводять в одному напрямку i сполучають з погоризонтними квершлагами, а промiжну ступiнь проводять в iншому напрямку з перетинанням мiсця сполучення з пiд поверховим квершлагом у створi погоризонтних квершлагiв. Перевага З являється можливiсть вiдпрацьовування запасiв вугiлля, розташованих нижче робочих горизонтiв дiючих шахт похилими полями. Знижуються витрати на реконструкцiю i подовжується термiн експлуатацiї шахти. 2. 2 Пiдвищення ефективностi виробництва на основi технiчного переозброєння (упровадження комплексу КМ-144 замiсть ОКП-70). у лавi обладнанiй ОКП-70. - механiзоване пересувне гiдро крiплення М-144, пiдтримуєчно-огорожувального типу; - вузькозахватний комбайн ДО-500 - скребковий лавний конвеєр, що згинається, СПЦ; - насосна установка зрошення УЦНС; - насосна унiфiкована станцiя СНТ-40; - крiплення спряження ОКС-1У; - пiдливний скребковий перевантажувач СП-301; - апаратура попереджувальної сигналiзацiї i зв язку АСЗСМ; - апаратура керування устаткуванням комплексу КУК; - допомiжне електроустаткування (пускозахисна апаратура, магнiтнi станцiї). - збiльшена швидкiсть крiплення очисного забою за рахунок бiльшого кроку установки секцiй крiпи i застосування електрогiдравлiчного керування гiдросистемою крiпи; при забойний простiр; - збiльшена площа перетину для проходу повiтря по лавi - збiльшена ширина захоплення до 0,8 м, що зменшує питому вагу допомiжних кiнцевих операцiй: - у комбайнi ДО-500 передбачений принцип блочно-модульної „поперечної” конструкцiї. Принцип „поперечної” конструкцiї передбачає автономнi силовi блоки, оснащеннi iндивiдуальними електроприводами i розмiщеннi у серединi несучої рами. Це запобiгає впливу на блоки зовнiшнiх зусиль, що виникають у процесi рiзання вугiлля. Крiм того, полегшує ремонт i обслуговування, тому щро до всiх блокiв мається доступ для їхнього зняття з боку виробленого простору. Блочно модульне компонування комбайна ДО-500 складається з: 1. Блоку привода виконавчого органа, що забезпечує високi силовi параметри, надiйнiсть i безпеку за рахунок: - редуктора високої точностi без конiчних передач; - примусової системи змащення з фiльтрацiєю й охолодженням мастила; Блоки базових машин (ДО 110, ДО500, ДО800) цiлком або частково можуть використовуватись (взаємозамiннiсть) у всiх машинах блочно-модульного ряду. - центральне розташування ланцюгiв конвеєра СПЦ зменшує iмовiрнiсть перекосу шкребкiв, що збiльшує роботу конвеєра, Порiвняльна технiчна характеристика устаткування очисних комплексiв. Секцiї механiзованої крiпи М -144 ОКП – 70 Робочий опiр секцiй крiпи, кн. 8400 1900 Опiр крiпи на 1 м2 покрiвлi, кн. 700 660 Висота мiнiмальна / максимальна, мм 1650/3300 2100/3500 Крок пересувки секцiй крiпи, м 0,80 1,10 Крок установки секцiй закрiплення, м 1,50 1,10 Зусилля початкового розпору секцiї крiпи, кн. 6000 760 Вузько захватнi комбайни ДО – 500 1ГШ – 68 Потужнiсть пласту, що виймається 1,5 – 3,5 1,3 – 2,5 Опiрнiсть вугiлля рiзанню, кН/м до 360 до 300 Сумарна номiнальна потужнiсть, кВт 635 234 Дiаметр шнека, м 1,4-1,6-1,8 1,12-1,25-1,4-1,6 Максимальна швидкiсть подачi, м/хв. 10 5,5 3. Теперiшнi перспективи. 3. 1. Передача шахт у приватну власнiсть П ередача шахт приватним власникам буде виправданою лише в тому разi, якщо вона приведе до зниження державних дотацiй. Пки iснують державнi дотацiї вуглярам, приватнi власники, так само як i державнi менеджери, будуть зацiкавленi в максимiзуваннi обсягiв держдотацiй. Це означає, що вони „роздмухуватимуть” собiвартiсть шляхом укладання контрактiв за завищеними цiнами, вiдвантажуватимуть вугiлля дружнiм компанiям за заниженою цiною тощо. Тож є сенс розглядати приватизацiю лише тих шахт, якi не вимагають держпiдтримки. Поширена думка , що приватний капiтал „рветься „ у вугiльну галузь, i це реальний ресурс для модернiзацiї та вiдновлення пiдприємств вугiльної промисловостi. Проте реально iнвестицiйнi проекти у вугiльнiй галузi є не чим iншим, як придбанням вугiлля в розстрочку за фiнансованою цiною на умовах передоплати. Комерцiйнi структури справдi постачають деякi шахти устаткуванням i забезпечують їх фiнансовими ресурсами. Але при цьому вони диктують директорам свої умови надання ресурсiв i вiдразу ж обумовлюють термiни та шляхи розрахунку. При цьому вже знають, скiльки вугiлля одержав i за яку цiну й закладають це в договори. Часто вартiсть вугiлля, одержуваного в рамках „iнвестицiйних” схем, значно нижче вiд iснуючої на ринку, що збiльшує собiвартiсть видобутого шахтами вугiлля й обсяги держдотацiй. . Державнi менеджери у вугiльнiй промисловостi сьогоднi дисквалiфiкованi. За даними Мiнпаливенерго, 1998 року за рiзноманiтнi порушення звiльнено 41 керiвнмка пiдприємств галузi, з них вiсiм – генеральних директорiв держхолдингiв i 19 директорiв шахт. Але така масова ротацiя не привела до ефективнiшої дiяльностi директорiв. Мiзернi зарплати й постiйний брак бюджетних коштiв провокують їх на рiзноманiтнi порушення, якi пiдривають фiнансове становище державного пiдприємства, але дозволяють зводити кiнцi з кiнцями трудовому колективу. Дiяльнiсть державних менеджерiв призводить до збiльшення заборгованостi вугiльних пiдприємств. Поки не виставленi довгостроковi орiєнтири, урядовi менеджери не можуть ефективно керувати вугiльною промисловiстю. Останнi десять рокiв вугiльна галузь України є некерованою промисловiстю, оскiльки немає реальної програми розвитку галузi й чиновники дiють в режимi реагування. Проблема в тому ,що процеси закриття шахт i вiдновлення будування дуже розтягнутi в часi. Розпочатi сьогоднi дiї або вкладенi кошти приведуть до суттєвих змiн у галузi лише п ять – десять рокiв. Уряд мусить сформулювати вiдповiдi на перелiк важливих питань про майбутнє - якими є потреби країни в енергетичному й коксiвному вугiллi на найближчi п ять, десять рокiв - скiльки вугiлля добуватиметься, а скiльки iмпортуватиметься - яка гранична збитковiсть , пiсля якої шахти закриватимуться - скiльки шахтарiв держава може працевлаштувати наступного року, 2003-го i т. д. Вiдновлення орiєнтирiв – необхiдна умова планування видаткiв. Уряд i регiональнi властi є заручниками вуглярiв , котрi щороку повiдомляють їх, скiльки грошей потрiбно галузi в новому роцi. Керування слiд здiйснювати шляхом проектування майбутнього сьогодення. Не уявляючи майбутнє, уряд не має вiдповiдей на сьогоднiшнi питання вуглярiв, i залишається заручником їхнiх вимог. Поки не має довготермiнових орiєнтирiв вугiльна галузь успiшно чинитиме спроби проти реформ. Вуглярi не зацiкавленi в реформуваннi галузi – робiтники не хочуть бути звiльненими , а декотрi директори – втратити дохiдний бiзнес на контрактах iз дружнiми комерцiйними структурами. Держава повинна показати шахтарям, що вона бачить їхнє майбутнє. Це знизить рiвень опору реформам. Також важливо зазначити джерела вливання грошей в ескалацiю напруженостi в галузi. Акцiї протесту шахтарiв часто фiнансуються полiтичними силами й нiчого спiльного з обуренням у шахтарському середовищi не мають. Вуглярi змушенi вести непрозору гру з урядом, страхуючись вiд неплатежiв iз боку споживачiв i чекаючи недофiнансування з боку бюджету. Заявлювана шахтами претензiя на держпiдтримку так само, як i декларована собiвартiсть енергетичного вугiлля, є страху вальними. Вугiльнi пiдприємства не знають скiльки грошей вони одержать за поставлене електростанцiями вугiлля, але напевне це буде не 100% оплати. Генерована на вугiллi електроенергiя надходить до кiнцевих споживачiв. У зв язку з низькою платiжною дисциплiною, нелегальним пiдключенням до енергомережi й неоплаченими з бюджету пiльгами, обласнi енергокомпанiї збирають близько 50-60% коштiв вiд вартостi поставленої електроенергiї. У результатi рiзних манiпуляцiй вугiльнi пiдприємства одержують всього на всього вiд 5 до 20% вiд вартостi поставленого на електростанцiї палива. Вугiльнi пiдприємства прагнуть закласти в держдотацiю разик невиплат грошей споживачам вугiлля, i це, згiдно з дослiдженням Агентства гуманiтарних технологiй, у середньому „ бiльш як удвiчi збiльшує заявлювану шахтами собiвартiсть вугiлля”. Єдиним надiйним джерелом коштiв досi залишається дотацiя з державного бюджету. Ерез це на держбюджет перекладається обов язок покривати заборгованiсть споживачiв електроенергiї. Важливою умовою роботи органiзацiйної схеми будь-якої галузi є iснування повної оплати за випущений продукт. З приватизацiєю генерувальних компанiй споживачам доведеться цiлком оплачувати свої рахунки за електроенергiю. Приватнi власники електростанцiй не зможуть собi дозволити кредитувати економiку чи субсидувати громадян за рахунок безоплатного виробництва енергiї. Одержуючи повну оплату за електроенергiю, вони своєчасно й у повному обсязi розраховуватимуться з постачальниками ресурсiв. Це означає, що вуглярi почнуть одержувати 100% грошей за свою продукцiю. Свiтовий банк не може запропонувати ефективнi управлiнськi рiшення i грає з українським урядом. Банк думає, що український уряд не готовий до рiзкої реформи i, таким чином, затягує кризу. Уряд розумiє, що Свiтовий банк не дасть необхiднi грошi на закриття шахт. Реальна допомога iноземних експертiв i мiжнародних фiнансових органiзацiй може полягати в експертнiй оцiнцi ситуацiї в галузi. Стосовно фiнансування „вугiльних” програм, то попереднi кредитнi проекти Свiтового банку були малоефективнi. Свiтовий банк заявляє про свою занепокоєнiсть проблемами української вугiльної галузi з 1996 року. Та на практицi кредитнi кошти в обсязi 300 млн. дол.., видiленi в рамках проекту реструктуризацiї вугiльної галузi, Мiнфiн майже цiлком використав для покриття дефiциту бюджету. Лише незначну частину – 40 млн. дол. через комерцiйнi банки було спрямовано на фiнансування нових робочих мiсць для шахтарiв. Цей крок не дав очiкуваного ефекту. 3. 3 Соцiальнi аспекти ІСТОТНО ЗБІЛЬШИТИ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ У ВУГІЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ. Над видобутком мiльйона тонн вугiлля цiлий рiк працює 6000 українських шахтарiв. Тодi як у США таку ж кiлькiсть вугiлля за рiк добувають 300 шахтарiв, у Захiднiй Європi – 1200 шахтарiв, у Польщi – 3000. Масовi звiльнення шахтарiв неминучi. Третина шахт видає на гора освiти шахтарiв. В урядi є чотири варiанти вибору стосовно вивiльнюваних шахтарiв: масове безробiття; надання звiльненим шахтарям доступу до дешевих кредитiв i гарантiв;переведення робiтникiв закритих шахт на дiючi; перерозподiлу трудових ресурсiв. Масове безробiття може стати результатом вiдсутностi полiтики працевлаштування шахтарiв, призведе у схiдних регiонах до соцiального вибуху, i навряд чи може влаштувати уряд як результат закриття шахт. Про те цей варiант не пов язаний iз додатковими виплатами i може заощадити мiльярди бюджетних гривень. Надання шахтарям доступу до кредитних ресурсiв i грантiв навряд чи допоможе створити новi робочi мiсця в регiонах. Скорiш за все цими коштами скористаються комерсанти чи комерцiйнi структури. Соцiологи вiдмiчають, що шахтарям притаманний дух колективiзму, зворотним боком якого є пасивнiсть кожного окремого члена шахтарського спiвтовариства i укорiненнi утриманськi настрої ( наша доля в руках держави). Тож поки що такi програми недоцiльнi. Держава повинна ставити завдання розвитку соцiальної активностi шахтарiв. Це вимагає розгортання ряду програм. Тiльки пiсля проведення широких освiтнiх i просвiтницьких програм шахтарям можна буде надавати фiнанси i доступ до юридичних консультацiй i послуг проектоно консалтингу. Цей вибiр пов язанний iз видiленням значних фiнансових ресурсiв. Працевлаштування робiтникiв закритих шахт на дiючi приведе до падiння продуктивностi працi на поки що фiнансово здорових шахтах. Наслiдки таких дiй порiвняннi з практикою перехресного субсидування рентабельними шахтами збиткових. У результатi ще кiлька шахт стануть критично не рентабельними, це спровокує їх закриття. Цей вибiр не пов язаний iз значною витратою ресурсiв, але погiршить становище галузi. Уряд повинен мати програму перерозподiлу трудових ресурсiв. Необхiдно чесно сказати шахтарям, що не всi вони одержать роботу там, де живуть. Сьогоднi ринок не затребує звiльнення шахтарiв, од же держава мусить штучно створювати проекти. Це можуть бути „трудовi табори” . Нинi бачаться принаймнi два проекти, жу рамках яких можна реалiзувати цю iдею. Найближчим часом в Українi має розпочатися будiвництво магiстральних автошляхiв (мiжнароднi автомагiстралi та прилеглi до них дорожнi сервiснi комплекси, якi Україна збирається передати в концесiю ), куди молжна залучити звiльнених гiрникiв. Тривалий перiод будiвництва (5 – 6 рокiв) дозволить довести до пенсiйного вiку солiдну кiлькiсть вуглярiв. По – друге, є iдея формування „робiтничих бригад” для роботи в сiльському господарствi. У багатьох областях Схiдної України , зокрема в Луганськiй областi, є дефiцит робочої сили в аграрному секторi i величезнi неефективно використовуваннi чи занедбанi сiльськогосподарськi угiддя. З огляду на те, що аграрний сектор демонструє зростання, залучених шахтарiв у сiльське господарство видається доцiльним. Програма перерозподiлу трудових ресурсiв може включати точковi заходи з наданням пiльг iнвесторам, якi обговорюють з урядом iнвестпроекти, пов язанi зi створенням значної кiлькостi робочих мiсць. Їм можна компенсувати полiтичнi i економiчнi ризики у виглядi сплати певних податкiв, чи в iнших. 3. 5 Криза та засоби її подолання економiцi країни. Неможливо провести реформу окремо вугiльної галузi. Це має бути ланка єдиної полiтики реформування економiки. Спроба розв язувати проблеми вугiльної галузi призведе до ускладнення проблемного поля. Виявиться, що для цього необхiдно проводити податкову реформу, розробляти довготермiнову нацiональну програму перерозподiлу трудових ресурсiв, розробляти енергетичний баланс країни та прогнозувати цiни на свiтових ринках енергоносiїв. Усе це повинно стати основою для програми реформування вугiльної галузi. ними, неможливо займатися реформою вугiльної промисловостi – криза вiд цього лише посилюється. Таке комплексне завдання уряду важко буде виконати самотужки. Тож необхiдно об єднувати iнтелектуальнi зусилля уряду, регiональної влади й мiжнародних органiзацiй. ВИСНОВКИ На сучасному етапi економiчного розвитку найважливiшою для будь-якої країни є паливно-енергетична проблема. Успiшне її розв язання визначає можливостi, темпи й напрями економiчного i соцiального розвитку країни. Значення палива для економiки будь-якої держави величезне: без нього неможливий виробничий процес, робота промисловостi, сiльського господарства й транспорту. Основними первинними джерелами енергiї у сучасному свiтi є вугiлля, природний газ, гiдроенергiя, а також швидко зростає значення атомної енергiї. Для України важливiшу роль вiдiграють такi галузi паливної промисловостi, як вугiльна, нафтова та газова. новою технiкою дозволить значно збiльшити об єми видобутого вугiлля, нафти та газу. Визначення основою для будь – якого проекту реалiзованого в паливнiй промисловостi принципу економiчної доцiльностi допоможе збалансувати витрати на видобуток та транспортування палива з реальною вiддачею вiд його використання. Ще одним важливим фактором, що може покращити становище в паливнiй промисловостi, є впровадження цiльових державних програм, якi б виховували та стимулювати у населення навички бережливого вiдношення до усiх видiв палитва (наприклад, система стандартiв i нормативiв витрат паливно-енергетичних ресурсiв, механiзм стимуляцiї зменшення споживання енергоносiїв та iн.). Потрiбна структурна перебудова народного господарства, економне використання палива i впровадження економiчних стимулiв, що зменшувало б енергоємнiсть нацiонального виробництва. Впровадження цих та iнших програм дозволить прискорити розвиток паливної промисловостi України та забезпечити в майбутньому країни усi потреби в паливно-енергетичних ресурсах. У Донецькому басейнi доцiльно стабiлiзувати видобуток вугiлля. Оскiльки в Донбасi шахтний фонд значно застарiв, необхiдно технiчно переоснастити i реконструювати його пiдприємства. Збiльшення витрат на видобуток i транспортування вугiлля потребує обґрунтування економiчної доцiльностi розробки тих чи iнших родовищ Для їх визначення в енергоекономiчних розрахунках використовують показники кiнцевих витрат, якi дають змогу виявити розрiзi України та її економiчних районiв суспiльно виправданий верхнiй рiвень витрат встановлюють рiвень енергозабезпечення України в цiлому та її економiчних районiв. Удосконалення паливного балансу України зумовлюється передусiм значною диференцiацiєю рiвнiв забезпечення паливом окремих районiв, дiаметрально протилежних у видобутку i споживаннi палива. Тому у перспективi необхiдно вирiшувати подвiйне завдання : вдосконалювати галузеву й територiальну структури паливного балансу, а також реконструювати розмiщення основних споживачiв палива. Останнє означає, що зниження енергоємностi матерiального виробництва в енергодефiцитних районах одним з найважливiших завдань збалансованостi видобутку i споживання палива в регiональному планi. Щодо вдосконалення структур паливного балансу, то в перспективi для захiдних i пiвденних районiв України найекономiчнiшими будуть електроенергiя АЕС, а для схiдних – вугiлля Донбасу. Отже за умови забезпечення прiоритетного розвитку рiзних видiв енергоносiїв Україна може у майбутньому забезпечити свої потреби у паливi та енергiї.   Заставний Ф. Географiя України: У 2—х книгах. -Львiв: Свiт, 1998. - 472 с. Розмiщення продуктивних сил України: Пiдручник. Г. П. Баб як, В. Я. Брич, М. П. Дусановська та iн.; За ред. Є. П. Качана._К.: Вища школа, 1999. - 375 с. „Знання”, КОО, 2000. - 546 с. Статистичний щорiчник України за 2001 рiк, Державний комiтет статистики України, за ред. А. Г. Осауленка, К: „Українська енциклопедiя”, 2000-624 с. Экономика предприятия. Учебник под редакцией проф. В. Я. Горфинкеля, проф. Е. М. Купрякова М. «Банки и биржи». : «Юнити», 1996 г. Региональная экономика (уч. пособие для вузов). -М , . „ЮНИТИ” 1995 Коротун І. М. и др. Розмiщення продуктивних сил України: Навч. Посiб. И. А. Дьяконова Нефть и уголь в энергетике царской России в международных сопоставлениях в пер. 295 стр., 1999 «Российская политическая энциклопедия» Крапчин И. Уголь сегодня, завтра (технология, экология, экономика),М:. Новый век, 2001., 147с