Біржі і біржова діяльність

Бiржi i бiржова дiяльнiсть Мiнiстерство агропромислового комплексу України Інститут пiслядипломної освiти керiвникiв та спецiалiстiв АПК реформування та ринкових вiдносин їх роль та призначення в становленнi ринкової економiки Київ 1998 БВК 65. 9 (2) 421 В 19 Висвiтлюються питання ринку засобiв виробництва, його складовi елементи: iсторiя розвитку та становлення в Українi, зарубiжнi досвiд i економiчна роль бiрж, їх класифiкацiя тощо. Для слухачiв системи пiслядипломної освiти керiвникiв i спецiалiстiв АПК, студентiв економiчних спецiальностей. Пiдготували : Збарський В. К. , зав. кафедрою економiки, реформування i ринкових вiдносин, доцент; Бузовський Є. А. , професор, проректор ІПОКС АПК. Рецензенти: Семенов Ю. Г. – доцент, канд. ек. наук ІПОКС АПК. Вiдповiдальний за випуск: ректор ІПОКС АПК, професор Бабiєнко М. Ф. Серiя “Бiржi i бiржова дiяльнiсть ” Випуск 1 (Лекцiї для системи пiслядипломного навчання сiльськогосподарських кадрiв) Редактор: Сердюк С. П. , Бургомiстренко Пiдписано до друку 1999 р. Формат 60 х 84 1/16. Ум. друк. арк. . Обл. вид. арк. . Тираж 500 Цiна 3 грн. Замовлення № ІПОКС АПК:252041, Київ, вул. Героїв Оборони, 11 Лекцiя І. ' Економiчна роль товарних бiрж i основнi тенденцiї їх розвитку на сучасному етапi' 1. Роль i функцiї ТБ в умовах ринкової економiки 2. Класифiкацiя ТБ 3. Огляд розвитку мiжнародної бiржової торгiвлi 4. Характеристика i основнi тенденцiї розвитку ТБ України Сучасний етап розвитку України характеризується переходом до ринкової економiки, ринкових вiдносин, актинним формуванням iнфраструктури ринку. В складi цiєї iнфраструктури одне з основних мiсць належить бiржам: товарним, фондовим, валютним та iншим. Найбiльш масовий розвиток одержали товарнi бiржi (ТБ), якi являють собою органiзований товарний ринок, в межах якого вiдповiдно до встановлених правил здiйснюються угоди купiвлi-продажу певних видiв товарiв. У вiдповiдностi з дiючим на Українi законодавством 'ТБ – це органiзацiя, що об'єднує юридичнi i фiзичнi особи, якi здiйснюють виробничу i комерцiйну дiяльнiсть i має за мету надання послуг при укладаннi бiржових угод, виявленнi товарних цiн, попиту i пронозицiї на товари , вивчення, впорядкування i полегшення товарообiгу i пов'язаних з ним торгiвельних операцiй'. ТБ дiє на основi самоврядування, господарської самостiйностi, є юридичною особою, має вiдокремлене майно, самостiйний баланс, власний розрахунковий, валютний та iншi рахунки в банках, печатку iз своїм найменуванням. ТБ не займається комерцiйним посередництвом i не має. на метi одержання прибутку. Розвиток ТБ зумовлений рядом економiчних умов, якi в найбiльшiй мiрi проявляються в умовах функцiонування вiльної ринковi економiки. До найважливiших iз цих умов вiдносяться (схема 1):   8. Схема 1. Найважливiшi умови розвитку ТБ в ринковiй економiцi 1. Вiльний вибiр i здiйснення пiдприємницької дiяльностi. Економiчне законодавство повинне надавати можливiсть будь-якому господарському суб'єкту вiльно вибирати напрямки i методи своєї пiдприємницької дiяльностi. самостiйно приймати економiчнi рiшення i нести повну вiдповiдальнiсть за їх наслiдки i зв'язаний з цим ризик. При цьому основою пiдприємницької дiяльностi в будь-якiй сферi, включаючи бiржову, є одержання прибутку. 2. Економiчна самостiйнiсть господарських суб'єктiв, основана на рiзноманiтностi форм власностi. В найбiльшiй мiрi ця самостiйнiсть забезпечується правом приватної або колективної власностi на майно. При цьому однi господарськi суб'єкти не повиннi впливати на економiчнi рiшення, якi приймаються iншими господарськими суб'єктами. 3. Необмежене число учасникiв пiдприємницької дiяльностi сферi товарного виробництва i торгiвлi. Економiка в цiлому, i бiржова торгiвля зокрема, тим ефективнiша, чим ефективнiша конкуренцiя i кращi умови для неї. Конкуренцiя передбачає створення ряду органiзацiйних i економiчних передумов, зокрема, наявностi в кожному спецiалiзованому секторi товарного виробництва i торгiвлi достатньої кiлькостi господарських суб'єктiв, вiльний вхiд кожного з них в той або iнший товарний ринок. 4. Повна проiнформованнiсть кожного господарського суб'єкту про поточну економiчну i бiржову кон'юнктуру. найкращий для себе вибiр. Реалiзацiя цiєї умови пов'язана з створенням широкої бiржової iнфраструктури, зокрема, консалтингових, маркетингових та iнших фiрм. 5. Мобiльнiсть обiгу матерiальних, трудових, фiнансових та iнших видiв ресурсiв . Пiдприємцi вкладають свiй капiтал в ту чи iншу сферу дiяльностi з метою одержання прибутку. Розраховувати на вони можуть в тому випадку, якщо в результатi перемiщення капiталу розширюється обсяг виробництва i реалiзацiї продукцiї. А це в свою чергу вiдбувається тодi, коли залучаються ресурси, застосовують найбiльш вигiднi їх комбiнацiї. Стосовно до бiржової торгiвлi першочергову роль вiдiграє мобiльнiсть обiгу товарно-сировинних ресурсiв. Мобiльнiсть обiгу ресурсiв передбачає повне охоплення ринковими вiдносинами всiх сфер економiки. 6. Вiльний вибiр партнерiв по угодi . На вiдмiну вiд директивно-командної економiки, якiй властивi глобальнi вiдносини розподiлу продукцiї при жорсткiй прив'язцi поставникiв до споживачiв, ринковiй економiцi властивi вiдносини мiж рiвноправними партнерами, основанi на договорах i контрактах за принципом горизон­тальних господарських зв'язкiв. Це вiдноситься до сфери виробництва i реалiзацiї всiх видiв товарної продукцiї. закупки необхiдно сировини, матерiалiв, машин та обладнання. 7. Вiльне цiноутворення Державне регулювання цiн повинне охоплювати мiнiмальне число товарiв i здiйснюється в основномуекономiчними методами, в першу чергу за допомогою системи оподаткування. 8. Вiдкритiсть економiки держави зовнiшнiм зв'язкам . Вiльна пiдприємницька дiяльнiсть, в тому числi i бiржова, повинна розповсюджуватись i на зовнiшньоекономiчнi зв'язки. Це вiдображається у можливостi господарських суб'єктiв здiйснювати господарську дiяльнiсть в данiй країнi на рiвних засадах. Реалiзацiя цiєї умови необхiдна для iнтеграцiї країни в систему свiтових господарських зв'язкiв i проникнення на свiтовий ринок, побудови системи мiжбiржових зв'язкiв. Слiд вiдмiтити, що ринкова економiка не лише створює умови виникнення i ефективного функцiонування бiржової торгiвлi, але за її допомогою все бiльш змiцнює свої позицiї. Розповсюджуючи принципи вiльної торгiвлi, характернi сьогоднi для ТБ, на всю економiку нашої держави, бiржова торгiвля сприяє прискоренню формування ринкової економiки. сучасних засобiв iнформатики i обчислювальне технiки, в формуваннi цивiлiзованого товарного ринку. Характеризуючи бiржову торгiвлю як важливий елемент ринкових вiдносин, можна достатнiй мiрi стверджувати, що вона вiдноситься до розряду загальнолюдських цiнностей, є надбанням свiтової цивiлiзацiї i залишиться такою в майбутньому. Ефективнiсть функцiонування товарних бiрж в умовах ринкової економiки визначається функцiями, якi вони виконують (схема 2). 0сновними з цих функцiй є: 1. Забезпечення високої корнцентрацiї попиту i пропозицi в одному мiсцi. Це досягається шляхом залучення до бiржових операцiй якомога бiльшого числа продавцiв i покупцiв оптових партiй товарiв. Конкуренцiя попиту i пропозицiї дає змогувиявити реальну збалансованiсть товарних рикiв, направлять економiчнi зусилля виробникiв на випуск необхiдних суспiльству товарiв, обмежу вати випуск товарiв по мiрi насичення потреб в них. Для забезпечення цiєї функцiї ТБ створюються, як правило, в мiсцях концентрацiї виробництва або споживання продукцiї. 2. Регулювання оптового товарообороту на основi ринкових законiв. Оскiльки ТБ є iнструментом ринкової економiки, важливою складовою частиною її iнфраструктури, реалiзацiя оптових партiй товарiв повнiстю спирається на закони ринку. Це дозволяє впорядкувати оптовий товарооборот, намiтити найбiльш ефективнi шляхи просування товарiв вiд виробника до споживача, мiнiмiзувати зв'язанi з цим витрати. 3. Формування нової системи господарських зв'язкiв . В умовах, коли ФУНКЦІЇ ТОВАРНИХ БІРЖ ОСНОВНІ ОСНОВНІ Схема 2. Функцiї ТБ в ринковiй економiцi. старий розподiльчий механiзм в значнiй мiрi зламаний, новi господарськi зв'язки мiж виробниками i споживачами продукцiї ще не вiдрегульованi. ТБ сприяє формуванню нової системи цих зв'язкiв. Особливу актуальнiсть ця функцiя одержує в умовах тривалого розриву мiждержавних i внутрiшньорегiональних господарських зв'язкiв. 4. Здiйснення квалiфiкованого посередництва мiж продавцями покупцями товарiв. На ТБ одержують "прописку" найбiльш квалiфiкованi посередники, добре ознайомленi з умовами реалiзацiї або закупiвлi товарiв, станом поточної бiржової кон'юнктури, якi в найкоротшi строки можуть зв'язати продавця й покупця мiж собою. Бiржове посередництво сприяє прискоренню товарних i грошових потокiв, подальшому росту виробництва необхiдної продукцiї, мiнiмiзацiї зв'язаних з цим витрат. . Бiржова торгiвля не терпить автаркiї (територiальної економiчної замкнутостi), активно проникає на регiональнi товарнi ринки, сприяє формуванню ефективних мiжрегiональних зв'язкiв мiж продавцями i покупцями. Крiм того, через механiзм форвардних i ф'ючерсних угод (характер цих угод буде детально нами розглянутий в наступнiй лекцiї) бiржа дозволяє ув'язати не лише поточнi, але i перспективнi взаємнi iнтереси продавцiв i покупцiв товарiв. 6. Формування ринкових цiн, якi найбiльш об'єктивно вiдображають спiввiдношення попиту i пропозицiї на товари. Товарну бiржу об'єктивно називають "Інститутом цiн", яка замiняє величезну, гро­мiздку, неперспективну i неефективну систему колишнього Державного комiтету цiн. якi формують ефективнiсть торгiвлi. Крiм того, меха­нiзм цiноутворення на бiржi в максимальнiй мiрi враховує еконо­мiчнi iнтереси партнерiв по угодi. ТБ сприяє створенню умов для активiзацiї рiзних форм цiнової i нецiнової конкуренцiї серед продавцiв i покупцiв. Боротьба з монопольним то­варним ринком здiйснюється шляхом залучення до бiржової торгiвлi все бiльшої кiлькостi продавцiв i покупцiв, забезпечення гласностi i суперництва в процесi торгiв. 8. Нормування умов для мiнiмiзацi ї комерцiйного i фiнансового ризику економiчної i бiржової кон'юнктури сприяє до мiнi­муму знизити комерцiйний i фiнансовий ризик продавцiв i покуп­цiв, зв'язаний iз змiною цiн на товари. 9. Надання учасникам товарних ринкiв найбiльш цiнної комерцiйної iнформацiї. Результати регулярно здiйснюваних бiржових тор­гiв дозволяють забезпечити повну проiнформованiсть учасникiв як бiржового, так i небiржового ринку про стан попиту, пропозицiї, цiн, конкуренцiї на ринку того чи iншого товару. Ця iнформацiя носить вiдкритий характер i використовується не лише пiдприємцями, але i державними регулюючими органами (при оцiнцi бартерних угод в про­цесi оподаткування, при державному регулюваннi цiн тощо). Поряд з вище перерахованими основними функцiями, ТБ здiйснюють i ряд допомiжних функцiй, серед яких можна видiлити такi: а) стандартизацiя якiсних параметрiв тих чи iнших товарiв. Така стандартизацiя здiйснюється по всiх так званих 'бiржових ' то­варах, що дає змогу здiйснювати торгiвлю ними по опису якостi без пред'явлення при укладаннi угоди, не лише партiї товару, який реа­лiзується, але i його зразкiв; б) стандартизацiя бiржових контрактiв на купiвлю-продаж товарiв. Розробка таких бiржових документiв суттєво полегшує укладання угод i прискорює процес їх оформлення. Типовi бiржовi контракти впроваджуються нинi в практику роботи не лише окремих бiрж, але i мiжбiржових операцiй; в) здiйснення арбiтражу мiж учасниками бiржових угод. Бiржовий арбiтраж сприяє забезпеченню захисту майнових прав i законних iнтересiв учасникiв бiржової торгiвлi, дотриманню виконання договiрних зобов'язань, пiдвищенню ефективностi укладених угод; г) прискорення i реалiзацiя розрахункових операцiй. На окремих ТБ створенi Розрахунковi палати, якi i здiйснюють розрахунки укладених угодах, утримання грошових застав, проводять клiринговi операцiї; є) участь у формуваннi доходної частини державного i мiсцевого бюджетiв. Бiржа i її члени є платниками податкiв, зборiв, мита, iнших обов'язкових платежiв, якi формують доходи вiдповiдних бюджетiв. Рiзноманiтнiсть функцiй ТБ визначає їх величезну роль в ринковiй економiцi, визначає необхiднiсть вивчення i використання мiжнародної бiржової торгiвлi з метою пiдвищення ефективностi бiржових угод i операцiй. 2. Класифiкацiя ТБ 3). По регiонудiї вiдрiзняються такi види ТБ: а) нацiональнi. Цi бiржi обслуговують операцiї купiвлi-продажутоварiв в межах окремої держави або її регiонiв. б) мiжрегiональнi. Дiапазон дiї цих бiрж охоплює територiї двох i бiльше сусiднiх держав;   в) мiжнароднi. Бiржовi операцiї на таких бiржах здiйснюють представники рiзних країн. Котирування цiн на таких бiржах являють собою свiтовi цiни на реалiзованi на них товари. За характером асортименту реалiзованих на бiржi товарiв вони дiляться на такi види: а) . На таких ТБ предметом бiржової тор­гiвлi є один вид товару; б) спецiалiзован i. Предметом бiржових операцiй на таких бiр­жах є, як правило, однотипнi групи товарiв; в) унiверсальнi . На бiржах даного виду операцiї купiвлi-прода­жу здiйснюються по широкому асортименту рiзноманiтних товарiв. За характером здiйснення бiржових угод видiляють такi ви­ди ТБ: а) реального товару. Предметом купiвлi-продажу на таких ТБ є реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому перiодi; б) ф'ючерснi . На таких бiржах торгiвля здiйснюється не реаль­ним товаром, а лише контрактами на них; в) опцiоннi. Предметом торгiв на даних ТБ є лише права на ку­пiвлю або продаж реальних товарiв або контрактiв на них в май­бутньому перiодi; За ступенем вiдкритостi (можливостi участi в торгах) вiдрiзняються бiржi: а) На таких бiржах крiм її членiв в бiр­жових операцiях можуть приймати участь i вiдвiдувачi торгiв (од­норазовi i постiйнi); б) закритi . Право участi в бiржових торгах i укладаннi угод мають лише члени даної бiржi. За органiзацiйно-правовими формами дiяльностi розрiзняють то­варнi бiржi, створенi у виглядi: а) АТ вiдкритого типу. Ними є бiржi, якi мають статутний фонд, подiлений на певну кiлькiсть акцiй рiвної номiнальної вар­тостi, якi можуть розмiщуватись шляхом вiдкритої пiдписки i купiв­лi-продажу на фондовiй бiржi; б) АТ закритого типу. Акцiї таких бiрж розповсюджуються лише мiж засновниками i не можуть розповсюджуватись шляхом пiдписки i вiльно продаватись-купуватись на фондовiй бiржi; в) г) iнших органiзацiйно-правових фiрм. Цi фiрми визначаються вiдповiдним законодавством окремих держав. Мiжнародна бiржова торгiвля має багату iсторiю. Існує декiлька трактувань термiну 'бiржа'. Згiдно перекладу з нiмецького "бiржа" - це "гаманець", за iншою версiєю походження цього термiну пов'язу­ється з iм'ям багатого торговця Ван дер Вурже, який жив у 13 ст. в бельгiйському мiстi Врюгге. На своєму будинку у центрi мiста вiн прибив родовий герб сiм'ї iз зображенням трьох гаманцiв i надпису: 'Допоможу усiм, хто повiдомить, що вiн бажав купити чи продати'. Не­забаром господар був вже не в змозi приймати у себе вдома усiх ба­жаючих, тому призначив певний час для збору купцiв перед будинком i ввiв фiнансовий внесок за передачу торгової iнформацiї. Це зiб­рання i отримало назву 'бiржа'. Вже в першiй половинi 16 ст. бiржi у розумiннi, близькому до сучасного, виникають у Нiдерландах, Італiї, Францiї. В 1531 р. вiдкри­ваються бiржi в Врюгге i Антверпенi, в 1549 р. - в Лiонi та Тулу­зi, в 1558р. - в Гамбурзi, в 1560 р. - Франкфуртi-на-майнi i Лейпцiгу. Виникають вони по однаковiй схемi. Звичайно, це зiбрання куп­цiв, маклерiв, мiнял в певний час в одному, як правило, мiсцi: пивних, мiських ярмарках, просто на вулицях бiля готелю. Лише в 1983 р. в Парижi пiд бiржу вперше вiдводиться спецiальна будiвля. потрiбно внести плату або обмiняти його на iнший товар. На бiржу ж товар не доставляється, пiд час укладання угоди вiн може знаходиться у будь-якому мiсцi, навiть поза межами краї­ни. Крiм того на бiржi торгують не iндивiдуальними цiнностями, а спорiдненими, з яких одна по рiвню якостi може замiнити iншу. На­рештi бiржа - це органiзований ринок, тут iснують певнi правила торгiвлi, вiдповiднi органи управлiння i контролю. За свою майже п'ятисотрiчну iсторiю бiржова торгiвля пройшла ряд етапiв свого розвитку (схема 4). На першому етапi бiржова торгiвля здiйснювалась в обмеженому числi країн, носила локальний характер. На ТБ в цей перiод здiйсню­вались угоди лише на реальний товар в негайною поставкою, як пра­вило, за готiвку. Асортимент реалiзованих товарiв на бiржах був досить обширним - вiн включав практично всi види сiльськогосподарської продукцiї, вироби домашнього виготовлення, шкiри i хут­ро, текстиль, лiсоматерiали тощо. На другому етапi розвитку бiржової торгiвлi почали укладатись угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому перiодi. 5 етап 4 етап 3 етап Впровадження на ТБ ф'ючерсних угод i поча-ток укладан-ня угод на строк Першi угоди з реальним товаром типу “Форвард” 1 етап   Схема 4. Основнi етапи розвитку свiтової бiржової торгiвлi. В найбiльшiй мiрi потреба в таких угодах виникла при торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю, виробництвоякої носить сезонний ха­рактер. В процесi таких угод продавцi i покупцi заздалегiдь уз­годжували кiлькiсть, цiну i строки майбутнiх поставок певних видiв товарiв. Перша угода з реальним товаром з поставкою в майбутньому перiодi була зареєстрована в 1730р. на японськiй рисовiй бiржi “Дояма”. Приблизно в цей же час аналогiчнi угоди починають здiйснюватись на європейських ТБ. Третiйетап_ розвитку бiржової торгiвлi зв'язаний з впровад­женням в бiржову практику угод на строк (ф'ючерсних). Рiст вироб­ництва i розширення свiтової торгiвлi привели до появи на бiржi великої кiлькостi стандартизованих товарiв. Вдосконалення методiв визначення їх кiлькостi дозволило типiзувати важливiшi якостi па­раметрiв окремих товарiв найбiльш масового виробництва. В 1865р. Чiкагська ТБ розробила стандартний, типовий контракт на майбутню поставку зерна, назвавши його 'ф'ючерсним'. В цьому контрактi були стандартизованi якiсть, кiлькiсть, строк i мiсце поставки товару, по якому здiйснюється угода. Для багатьох бiржових торговцiв покупка-продаж таких контрактiв стала бiльш приємливiшою угодою з ре­альним товаром в майбутньому перiодi (вiдпала необхiднiсть в транспортуваннi i зберiганнi товару, перевiрцi його якостi; зник ри­зик недопоставок товару тощо). Одночасно з появою ф'ючерсних контрактiв була введена в дiю система гарантованих внескiв бiржi на випадок невиконання учасни­ками угод своїх зобов'язань. Цi основоположнi принципи ф'ючерсних угод не змiнились i понинi. Товарна оболонка залишилась лише зовнiшнiм атрибутом таких угод; по сутi вони не пов'язанi з реальним товаром, хоч i вiдiграють важливу роль в бiржовiй торгiвлi. розвитку бiржової торгiвлi пов'язаний з розробкою i впровадженням механiзму страхування цiнового ризику ( хед­жирування) . Нестабiльнiсть бiржової кон'юнктури приводить до того, що цiни по угодах за реальний товар з поставкою його в майбутнь­ому перiод, узгодженi в момент їх укладання, можуть суттєво змiни­тись до моменту виконання зобов'язань по угодi. В результатi цього одна iз сторiн покупець або продавець будуть нести фiнансовi втрати. Механiзм хеджирування ( це розглянуто в наступнiй лекцiї 'Види бiржових угод i операцiй) дозволяє зняти цiновий ризик або мiнiмiзувати його. Вперше механiзм хеджирування одержав практичну реалiзацiю в 1920 р. на бiржах США при закупках бавовника, який направлявся уВеликобританiю. бiржової торгiвлi зв'язаний з появою нового виду угод - опцiонних, в процесi здiйснення яких продаються не самi товари або ф'ючерснi контракти, а лише права на них за певну премiю. Першi опцiоннi контракти були укладенi на Чiказькiй (США) ТБ на сою i кукурудзу вiдповiдно в 1984 i 1985 рр. За останнi роки вони одержали широкий розвиток на мiжнародних ТБ. На сучасному етапi свiтову бiржову торгiвлю представляють 50 ТБ. (Слiд вiдмiтити, що в це число не входить жодна з бiрж СНГ, так як вони не вiдповiдають мiжнародним стандартам). Обсяг укладених на них угод перевищує нинi 10 трил. долл. (в це число входять угогди на реальний товар, ф'ючерснi i опцiоннi). Основний обсяг бiржо­вої торгiвлi товарами або контрактами на них, приходиться на США: 80-85% вiд загального обсягу свiтової бiржової торгiвлi. Структура угод, укладених на мiжнародних ТБ, характеризуєтьсянинi такими даними: 2% - угоди, пов'язанi з куплею-продажею реальних товарiв; близько 20% - складають опцiоннi угоди, решта - угоди на строк (ф'ючерснi). Безумовним центром розмiщення ТБ є США - на їх територiї iс­нує 1 ТБ i Великобританiя - 10 ТБ. Бiльшiсть мiжнародних ТБ є спецiалiзованими, тобто здiйснюютьторгiвлю окремими групами товарiв (зерном, живою худобою, кавою i какао, нафтопродуктами, металами тощо) Важливою характеристикою мiжнародних ТБ є їх розмiри, якi визначаються числом укладених на них угод. Про провiднi свiтовi бiржовi центри - 'першу десятку' –дає уявлення табл. 1. Для сучасного етапу розвитку свiтової бiржової торгiвлi характернi слiдуючi основнi тенденцiї: а. ) рiст обсягу бiржової дiяльностi. За останнi 35 рокiв кiль­кiсть угод, укладених на ТБ, зросла в 15 разiв; б) постiйне скорочення реалiзованого асортименту i числа угод по даному товару. Ця тенденцiя проявляється особливо чiтко на най­бiльших ТБ свiту. Ряд ТБ повнiстю виключили угоди з реальним това­ром, перетворивши у ф'ючерснi або опцiоннi бiржi; в) пiдвищення рiвня концентрацiї бiржової торгiвлi в окремих країнах. В кожнiй країнi видiляються провiднi ТБ, число угод нi­яких росте бiльш високими темпами. На одну Лондонську ТБ металiв, наприклад, приходиться нинi 15% бiржового обороту Великобританiї . г) переважне розмiщення ТБ в мiсцях концентрацiї споживання товарiв. В мiсцях концентрацiї виробництва на ТБ набагато вищий рiвень угод з реальним товаром, в той же час як в мiсцях концент­рацiї споживання основнi угоди зв'язанi з купiвлею-продажем ф'ючерсним i опцiонним контрактом; д) вирiвнювання рiвня бiржових цiн на товари на рiзних бiр­жах. За останнiй час розрив у цiнах на окремих бiржах постiйно скорочується. Де зв'язано з тим, що основна частина угод здiйсню­ється не по реальних товарах (цiни по яких включають витрати на транспортування, зберiгання, охорону тощо), а по ф'ючерсних i опцiонних контрактах; є) рiст технiчного оснащення ТБ i вдосконалення технiки бiр­жових операцiй. Використання ЄОМ i iнформатики та зв'язку дозволяє швидше здiйснювати котирування цiн, здiйснювати окремi операцiї виявлення тенденцiї бiржової кон'юнктури. Викорис­тання сучасних технiчних засобiв дав змогу приймати участь у бiр­жовiй торгiвлi особами, якi проживають в самих рiзних куточках країни. Знання цих тенденцiй дозволяє прогнозувати характер розвитку бiржової торгiвлi в нашiй країнi. № п/п Основнi групи реалiзованих товарiв В серед. за рiк, млн. уг. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 'Чiкаго борд офтрейд' 'Чiкаго маркентайл екочендж' Паризька бiржа 'Матiф' Нью-Йоркська Сiднейська ф'ючерс-на бiржа Лондонська бiржа металiв Пшениця, кукурудза, овес, соя, соєве масло, срiбло, золото ВРХ, свинi, бекон, пиломатерiали Нафта, бензин, дизпаливо, пропан, платина Цукор, картопля, какао-боби Золото, срiбло. мiдь, алюмiнiй Бавовник, вовна, каучук, платина, золото, срiбло БРХ, вовна Мiдь, алюмiнiй, свинець, цинк, нiкель, олово, срiбло, паладiй Цукор-сирець, кава, какао-боби 150 35 32 25 22 15 12 10 9 Схема 1. 10 провiдних ТБ свiту, щорiчно здiйснених угод. 4. Характеристики i основнi тенденцiї розвитку ТБ України Історiя бiржової торгiвлi на Українi нерозривно зв'язана з розвитком ТБ колишнього СРСР в склад якого вона входила. Що ж стосу­ється першої ТБ на територiї України, то вона була вiдкрита в 1796 р. в Одесi. Цю дату можна вважати початком першого етапу бiр­жової торгiвлi на Українi (див. схему 5). Проте нi Одеська, нi створенi в наступнi кiлька десятилiть ряд ТБ не вiдiгравали помiтної ролi в оптовiй торгiвлi - торги на них проходили в'яло при невеликому скупченнi покупцiв i продавцiв. Предметом бiржової торгiвлi були, в основному, зерно i мануфактура. бiржового руху на територiї України зв'язаний з реформою 1861 р. , яка стимулювала пiдвищення iрозширення товарно-грошових вiдносин. ТБ почали виникати практично у всiх торгових центрах, причому багато з них спецiалiзувалися на торгiвлi окремими групами товарiв (хлiбом, фруктами, м'ясом, худобою, вином, яйцями, лiсом, маслом тощо). До 1914р. на територiї України було розмiщено 11 ТБ (в Києвi, Одесi, Запорiжжi, Харковi. Херсонi, Марiуполi, Бердянську). Най­бiльш великою з них була Київська ТБ, вiдкрита у 1865 р. ( основний обсяг її бiржових угод припадав на цукор. З початком першої свi­тової вiйнибiржова торгiвля прийшла в рiзкий упадок, а з 1917 р. взагалi перестала iснувати. бiржової торгiвлi вiдноситься до 20-х рокiв i нерозривно зв'язаний в здiйсненням НЕПу. До 1925 р. була вiдновлена робота усiх 11 ТБ. Проте цей перiод тривав недовго, уже в 1928 р. перестали оснувати остання з цих ТБ. Четвертий етап – сучасний етап розвитку бiржової торгiвлi, приходиться на 1990 р. Сьогоднi в Українi дiє понад 70 ТБ. 4 етап Впроваджен-ня бiржової торгiвлi в перiод НЕПу 3 етап   Схема 5. Основнi етапи розвитку бiржової торгiвлi на територiї України. За даними експертiв обсяг бiржової торгiвлi на Українi в останнi роки Багато ТБ України об'єднанi в рiзнi бiржовi союзи. Найбiльш представницькими з них є Конгрес бiрж, Бiржовий союз, Мiжбiржовий синдикат 'Метал України', мiжбiржова картель “Днiпро”. Основними задачами розвитку мiжбiржової торгiвлi на Українi на сучасному етапi є : 1. Збiльшення темпiв росту бiржового обороту , пiдвищення його питомої ваги в Батальному обсязi оптового товарообороту. Розрахун­ки показують, що оптимальниа питома вага бiржового обороту повинна становити близько 20% вiд загального обсягу оптового обороту України. Це означає, що число бiржових угод повинно зрости в 7-10 раз порiвняно з 1991 р. Зростанню бiржового обороту буде сприяти скорочення питомої ваги державного замовлення на вироблену про­дукцiю, укладання через бiржi ряду зовнiшньо-торгiведьних угод, скорочення перелiку лiцензованих товарiв. 2. Скорочення числа ТБ. Виходячи з критерiїв мiжнародної бiр­жової торгiвдi число ТБ на Українi не повинне бути бiльшим 6-7. може бути об'єднана (в першу чергу у М. Києвi, де в такiй їх кiлькостi немає необхiдностi). Спецiалiзованi ТБ повиннi вiдiгравати основну роль в скуладi ТБ України. Процес спецiалiзацiї на Українi повинен здiйснюватись в два етапи. На першому етапi слiд визначити профiль перспективних ТБ. слiд розпочати повне “очищення” цих ТБ вiд непрофiльних товарiв. Основу товарного профiлю бiрж повиннi складати так званi “бiржовi” товари. 4. Впровадження сучасних видiв бiржових угод. Це стосується ф'ючерсних i опцiонних угод. Їх впровадження в нашу бiржову проактику дасть змогу залучити на бiржу бiльшу кiлькiсть членiв, краще котирувати цiни, здiйснювати страхування цiнового ризику. 5. Впорядкування розрахункових операцiй на бiржах. Вже сьогоднi виникає потреба в створеннi на ТБ Розрахункових палат для обслуговування членiв бiржi. З ростом обсягiв бiржового обороту функцiонування бiржових розрахункових центрiв – необхiдна умова ефективностi їх роботи. 6. Оптимiзацiя економiчних умов дiяльностi учасникiв бiржової торгiвлi. В першу чергу це стосується системи оподаткування посередницької бiржової дiяльностi, яка в Українi набагато жорсткiша, нiж в iнших країнах. 7. Створення розвинутої бiржової iнфраструктури. Для забезпечення ефективної дiяльностi бiржi повиннi володiти системою складських примiщень, певними транспортними засобами, користуватися послугами консалтингових та маркетингових фiрм. Розв'язання цих задач дозволить Українi створити систему бiржової торгiвлi, яка б вiдповiдала мiжнародним стандартам. Лекцiя 2. 'ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД І ОПЕРАЦІЙ' 1. Характеристика бiржових угод 2. Мета i особливостi здiйснення бiржових операцiй 1. Характеристика бiржових угод Основне призначення бiржi - створення оптимальних умов продав­цям i покупцям для укладання бiржових угод. У вiдповiдностi до закону України 'Про товарнi бiржi' угода вважається бiржовою при виконаннi слiдуючих умов: а) якщо вона являє купiвлю-продаж, поставку i обмiн товарiв, до­пущених до обiгу на ТЕ; в) якщо вона подана до реєстрацiї i зареєстрована на бiржi не наступного за здiйсненням угод дня. Угоди, зареєстрованi на бiржi, не пiдлягають нотарiальному зас­вiдченню. Змiст бiржової угоди (за виключенням назви товару, кiль­костi, цiни, мiсця i строку виконання) не пiдлягають розголошен­ню. Ця iнформацiя може бути поданою лише за вимогою органiв слiдс­тва i суду. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрацiї на бiржi. Здiйснювати бiржовi операцiї на Українi дозволено лише чле­нам бiржi або брокерам (в рядi держав такi угоди можуть укладати i вiдвiдувачi бiржi, якi купили пропуск на торги). На бiржi укладається три основнi види угод (див. схему 6): угоди з реальним товаром; ф'ючерснi угоди (угоди на строк) i опцiоннi угоди (угоди з премiєю за право укладання угоди). 1. Угоди з реальним товаром   Схема 6. Основнi види угод, укладених на ТБ. Види угод з реальним товаром i По строках поставки За умовами ознайомлення з товаром По формува-нню контракт-них цiн З негайною поставкою ('спот' або 'кеш') Без поперед­нього озна­йомлення За цiною, яка склалась на бiрж. ринку в момент прове-дення Бартернi бiр­жовi угоди Угоди з умовою На основi ознайомлення з всiєю пар­тiєю товару або його зразком За цiною, яка фiксується згодом (при ви-конаннi угод) Угоди з заста-вою (на купiв-лю-продаж) За стандарта­ми ТУ, або середи, пара­метрами това-РУ Схема 7. Класифiкацiя бiржових угод з реальним товаром i формами розрахунку. Угоди з ре­альним товаром можуть укладатися як з правом перепродажу, так i без права його продажi. Вони не пiдлягають лiквiдацiї i завершуються обов'язковою поставкою товару (або передачi права розпоряд­жатися ним). В залежностi вiд строкiв поставки реального товару, угоди з ним дiляться на два основних види: а) з негайною поставкою (угода 'спот' або 'кеш'). В цьому ви­падку товар, який реалiзується на бiржi, обов'язково повинен бути у наявностi, а пiсля укладання угоди - зразу ж переданий покупцю (в строк вiд 1 до 15 днiв). У сучаснiй бiржовiй практицi України цей вид бiржових угод є переважаючим; б) з поставкою в майбутньому перiодi (угоди типу 'фор­вард'), строк поставки до 6 мiсяцiв. Необхiднiсть таких угод зумовлена тим, що вони дозволяють виробничому або торгiвельному пiдприємству забезпечити непреривнiсть технологiчного процесу (за ра­хунок ритмiчностi поставки), а також знизити витрати на складськi зберiгання товарiв. Проте, при форвардських угодах виникає ризик недопоставки товарiв у зв'язку з мiнливими умовами виробницт­ва, так як при укладаннi форвардної угоди реалiзується товар, яко­го, як правило, у продавця ще немає у наявностi. Окремi недобросовiс­нi продавцi можуть при укладаннi форвардної угоди продати 'повiт­ря', тобто товар, який заздалегiдь не передбачений ними до поставки (предметом наживи тут виступає авансовий платiж покупця, яким про­давець користується як безкоштовним кредитним ресурсом). І, накi-нець, при форвардних угодах iснує ризик змiни цiн на товар, внас­лiдок чого один з бiржових контрагентiв по угодi може понести фi­нансовi втрати. У звичайнiй бiржовiй практицi країн з розвинутою ринковою економiкою цей цiновий ризик однаковий для продавцiв i покупцiв. В наших умовах, постiйної iнфляцiї, фiнансовi втрати вiд змiни цiни при здiйсненнi поставок товарiв по форвардних угодах, як правило, несе продавець. Проте, бiржа виробила спецiальний механiзм страхування цiнового ризику продавця i покупця при укла­даннi форвардних угод, якi будуть розглянутi нами в наступних лек­цiях. В залежностi вiд умов ознайомлення з товаром угоди з ним мо­жуть бути укладеними: а) без попереднього ознайомлення з товаром. В цьому випадку предметом угоди е товар, добре вiдомий покупцю, який не має рiзно­видiв зовнiшнього оформлення або якiсних характеристик (наприклад пиво 'Жигулiвське', горiлка 'Столична' i т. п. , випущенi певним ви­робником) ; б) на основi попереднього огляду всього товару або окремих його зразкiв. На бiльшостi ТБ України обладнанi спецiальнi кiмнати або стенди зразкiв товарiв, якi в силу їх особливих фiзико-хiмiчних властивостей або великих габаритiв не можуть бути представле­нi на бiржi, продавець вказує, де перебуває цей товар i як покупець може ознайомитись з ним; форвардної угоди, тобто по товару, який ще не вироблений або не поставлений в район, в якому знаходиться бiржа. Порядок ро­боти з товаром регулюється „Правилами роботи вiдповiдних бiрж. ' у бiржовому контрактi за результатами торгiв, на яких ця угода була здiйсненою; б) за цiною, яка фiксується згодом (у момент поставки, за до­вiдковими котирувальними цiнами у мiсяцi поставки, по iнших перiо­дах). Така угода носить назву 'онкольної угоди' - вона являє собою покупку реального товару, при якiй цiна не фiксується до тих пiр, поки цього не вимагає покупець. Наступнi фiксування цiни ха­рактернi лише для бiржових угод типу 'форвард'. а) бартернi бiржовi угоди. Цi угоди здiйснюються лише на окремих ТБ (на бiльшостi ТБ України такi угоди забороненi). В про­цесi здiйснення бартерних угод продавець i покупець виступає в однiй особi, так як i його бiржовий партнер. З розвитком бiржової торгiвлi цей вид угод повинен припинити своє Існування; б) угоди з умовою. Пiд цим термiном розумiється угода з реаль­ним товаром, коли продаж одного товару здiйснюється за умови одно­часної купiвлi iншого товару. Вiдмiна цього виду угод вiд бартер­них полягає в тому, що вони укладаються на вiдкритих (публiчних) торгах при посередництвi брокера, а розрахунки по них носять гро­шову форму; В залежностi вiд ризику невиконання зобов'язань по бiр­жовому контракту розрiзняють угоди з заставою на купiвлю (у якiй платником застави є покупець в цьому випадку забезпечується стра­хова гарантiя платоспроможностi i своєчасностi розрахункiв покупця) i угоди з заставою на продажу (у якiй платником застави є продавець - в цьому випадку забезпечується страхова гарантiя поставки товарiв в зазначений строк). Перерахованi особливостi умови угод характернi для лише нашої бiржової практики i викликанi нестабiльнiстю ринку в умовах спаду виробництва i iнфляцiї. нечiткою договiрною диоцiпдiною поставок i розрахункiв, а в окремих випадках i недобросовiснiстю партнерiв по угодi. У свiтовiй практицi вищеперерахованi види бiржових угод не застосовуються. 2. Ф'ючерснi угоди (угоди на строк) передбачають купiвлю або продажу не реального товару, а лише контрактiв на нього в наступному перiодi. Цей перiод на бiльшостi ТБ прийнятий до 1 року, хоч в свi­товi ТБ, якi допускають укладання ф'ючерсних контрактiв на строк до 5 рокiв. Для наших багатьох пiдприємств досить важливо зрозумiти, чому об'єктом торгiвлi на бiржi е не реальний товар, а його паперовий еквiвалент - ф'ючероний контракт (ранiш вiдмiчалось нами, що ф'ючеронi угоди займають переважну питому вагу практично на всiх провiдних ТБ свiту). на бiржу або перебувати в тому ж регiонi, в якому вона розташована. Навiть в умовах України, при всiй рiзноманiтностi її ТБ, радiус доставки товару на бiржу досить великий. А при свiтовiй спецiалiзацiї ТБ i вiдносно невеликiй їх кiлькостi цей радiус ба­гатократно зростає. Якщо ж врахувати такi ситуацiї, коли продавець i покупець знаходяться в однiй країнi, а бiржа - в другiй, або якщо доставлений на бiржу товар з обмеженим отроком зберiгання не буде на нiй своєчасно реалiзований, то отавзрозумiлим вiдсутнiсть не­обхiдностi в реалiзацiї виробленого реального товару через бiржу. Можна висунути i таке доведення - завозити товар на бiржу зовсiм не обов'язково. Достатньо укласти на бiржi ф'ючерсну уго­ду, а товар при її виконаннi направити покупцю самим коротким шля­хом. Проте, ранiш вiдмiчалось, що форварднi угоди зумовлюються високим рiвнем цiнового ризику для однiєї з сторiн. При їх укладаннi може бути одна бiржова цiна, а при виконаннi - зовсiм iнша. Крiм то­го, зберiгається ризик порушення договiрних зобов'язань, як продав­цем, так i покупцем товару. Ф'ючерснi угоди позбавленi багатьох з цих нецiнових ризикiв i в значнiй мiрi згладжують цiновий ри­зик. Це зв'язано з тим, що ф'ючерснi угоди, будучи сконцентрованими на крупних ТБ, дають змогу невелiювати коливання регiональних цiн на товари. Сукупнiсть цих угод дозволяє ТБ здiйснювати її головну функцiю - цiноутворення. Встановленi, в ходi укладання ф'ючерсних угод бiржовi цiни виступають орiєнтиром i для конкретних регiо­нальних ринкiв реального товару. Крiм того, як ми розглянемо зго­дом, лише за допомогою ф'ючерсних угод на бiржi може бути забезпе­чене страхування цiнового ризику по угодах з реальним товаром ти­пу 'форвард'. або 'форвард') може бути в значнiй мiрi стандартизованим з тим, щоб у продавця i покупця не виникало недовiри щодо предмету такого бiржового контракту. Стандартизацiя по бiржовому контракту ф'ючерсної угоди охоплює такi параметри (схема 8): а) жовiй практицi - 'лот'). угоди можна укладати на будь-яку кiлькiсть товару, кратну цим розмiрам. При цьому для характеристики загальної партiї товару по ф'ючерснiй угодi користуються показни­ками не його натуральних вимiрникiв, а кiлькостi бiржових контрак­тiв (наприклад, обсяг ф'ючерсної угоди - 6 бiржових контрактiв); б) якiсний стандарт товару. Як правило, ф'ючерснi угоди можуть укладатися лише по одному якiсному сорту, який iменується базис­ним.   Схема 8. Опцiон запит Схема 9. Класифiкацiя опцiонних угод, укладених на ТБ У тому випадку, коди крiм базисного сорту бiржа встановлює для ф'ючерсних угод ще декiлька сортiв товару, то розрахунок при цьому проводиться на основi котирування цiн базисного сорту з надбавкою (премiєю), за товар бiльш високого сорту, або iз скидкою ('дисконтом') за товар бiльш низького сорту; в) базис поставки товару (тобто мiсце куди вiн повинен бутипоставлений). Цей параметр бiржового контракту передбачається на той випадок, якщо по окремих ф'ючерсних угодах продавець або поку­пець нададуть перевагу при їх виконаннi реальному товару це не заборонено правилами здiйснення бiржової торгiвлi). Базис поставки повинен бути пов'язаний з залiзничними, водними або автомобiльними магiстралями i вiдповiдними складськими примiщеннями для зберi­гання товарiв; При ф'ючерсних угодах вiн нази­вається 'тривалiстю позицiї' i встановлюється , як правило, в мiся­цях. Тривалiсть позицiї може мати iнтервал в один, два або три мi­сяцi. Так, наприклад, бiржовi контракти по ф'ючерсних угодах на кау­чук укладаються на кожний наступний мiсяць, по пшеницi - на кожну наступну двохмiсячну позицiю;на цукор, какао, кольоровi метали - на кожну наступну трьохмiсячну позицiю. Це дозволяє уникнути надмiрно­го подрiбнення строкiв реалiзацiї ф'ючерсних угод; д) останнiй день торгiвлi ф'ючерсними контрактами. Вiн вста­новлює на кожнiй конкретнiй бiржi останнiй строк продажi куплено­го контракту або покупки проданого в мiсяцi виконання. Якщо цей строк порушений, то з наступного дня контракт повинен здiйснювати­ся шляхом поставки або одержання реального товару. Наприклад, якщо позицiя контракту завершується в червнi, то останнiм днем торгiвлi може бути визначений десятийробочий день вiд кiнця червня; укладання бiржового контракту. Оскiльки учасники ф'ючерсних угод не можуть мати за мету пос­тавку або одержання реального товару, то уклавши таку угоду, вони передають її для виконання розрахунковiй палатi бiржi (i в по­дальшому мають справу не мiж собою, а лише з розрахунковою пала­тою, яка виступає гарантом її виконання). Бiржовий контракт по ф'ючерснiй угодi не може бути просто анульованим по закiнченнi його строку, а вимагає спецiальної процедури - 'лiквiдацiї конт­ракту'. 1) укладання протилежної (зворотньої) угоди на рiвну кiль­кiсть товару (така угода в бiржовiй практицi носить назву офсет­ної). Так, наприклад, якщо продавець продав у березнi контракт на певний товар з позицiєю на вересень за цiною i0 тис. грн. , а у ве­реснi реальна цiна склала 12 тис. грн., то продавець, як програвша сторона в угод i, повинен сплатити рiзницю в 2 тис. грн. шляхом укла­дання зворотньої (офсетної. ) ф'ючерсної угоди на такий же контракт в сумi 12 тис. грн. - тим самим контракт по ф'ючерснiй угодi буде анульований; 2) поставкою або одержанням реального товару в кiлькостi, яка передбачена контрактом по ф'ючерснiй угодi (в цьому випадку учас­ник угоди буде нести додатковi витрати по транспортуванню това­ру, його зберiганню тощо). Поставка реального товару проти ф'ючерсної угоди носить назву 'тендер'. Ф'ючерснi угоди є найбiльш складним видом бiржових угод. Над впровадженням цих угод в нашу практику працює в даний час ряд ТБ, хоч сучаснi економiчнi умови i характер розвитку бiржового ринку здебiльшого не сприяють можливостям здiйснення ф'ючерсних угод. Сукупнiсть ф'ючерсних контрактiв, якi обертаються на бiр­жi, являють собою як би дзеркальне вiдображення сукупностi наявних товарiв. Таким чином, ф'ючерсний контракт дав можливiсть зосередити попит i пропозицiю на даний товар в єдиному центрi незалежно вiд руху фiзичного товару. 3. Опцiоннi угоди (угоди з премiєю) передбачають купiвлю пра­ва або продажу зобов'язання укласти бiржовий контракт на обумов­лену кiлькiсть товару по заздалегiдь зазначенiй цiнi в межах вза­ємно узгодженого перiоду. Контракт мiж контрагентами такої угоди носить назву опцiон. У вiдповiдностi з цим контрактом продавець опцiону одержує премiю i бере на себе зобов'язання продавати або купувати, а покупець опцiону виплачує премiю i одержує право купи­ти або продати конкретний товар на вищеобговорених умовах. Таким чином, цiною опцiону (опцiонного контракту) виступає розмiр премiї, тобто суми, яку виплачує покупець опцiону його продавцю. Покупець опцiону, оплативши продавцю премiю, не несе перед ним жодних зобов'язань (тобто вiн не зобов'язаний до моменту закiн­чення строку опцiонної угоди купити або продати товар або ф'ючерсний контракт по заздалегiдь обумовленiй цi нi). В такий же час продавець опцiону, одержавши вiд покупця премiю, зобов'язаний протягом обумовленого опцiонним контрактом перiоду продати або купити передбачуваний товар, як би не змiнилися умови бiржового ринку, якщо лише покупець захоче реалiзувати своє право). Опцiонна угода, так як i ф'ючерсна, укладається на основi стан­дартизованого контракту. Проте перiод здiйснення опцiонних угод дещо коротший i не перевищує 9 мiсяцiв. Куплений опцiонний конт­ракт може бути потiм переданий другому покупцю. Принцип iальний механiзм формування опцiонної угоди розглянемо на такому прикладi. Приклад. На поточних торгах запропонований реальний товар на суму 500 млн. грн. Покупець опцiону пропонує власнику товару премiю в сумi 50 млн. грн. за право придбати цю партiю товару через три мiсяцi. Протягом цього строку власник товару продати його нiкому не має права. Якщо за вказаний в опцiонному контрактi перiод цiна на товар знизилась i вся партiя коштує вже 400 млн. грн. , то поку­пець опцiону може вiдмовитись вiд її придбання. Якщо ж цiна на то­вар зросла i становить по бiржових цiнах уже 600 млн. грн., то по­купець вимагатиме у власника товару укладання бiржового контракту на реальний товар у сумi 500 млн. грн. Розрiзняють такi основнi види опцiонних угод (схема 9): а) простий опцiон; використавши 'право вiдступу'. Розрiзняють два види простого опцiону: опцiон-по­пит (або опцiон на покупку) i опцiон-пропозицiя (опцiон на прода­жу). Покупець опцiону-попиту має право купити реальний товар або ф'ючерсний контракт. Вiдповiдно продавець опцiон-попиту бере на себе зобов'язання продати реальний товар або ф'ючерсний контракт (при пред'явленнi покупцем попиту), а продавець опцiон-пропозицiї зобов'язаний (при пред'явленнi вiдповiдної пропозицiї) купити у покупця наявний у нього реальний товар або ф'ючерсний контракт; б) подвiйний опцiон, при якому його покупець одержує право ви­бору мiж позицiєю продавця i позицiєю покупця реального товару або ф'ючерсного контракту, а також право вiдмовитись вiд наступної угоди. В цьому випадку права покупця опцiону стають вдвiчi ширшi порiвняно з його правами при простому опцiонi. Як правило, вдвiчi збiльшується у зв'язку з цим i розмiр премiї, яка виплачується за такий опцiон, в) кратний опцiон, за яким його покупець одержує право за певну додаткову премiю продавцю опцiону збiльшити в декiлька ра­зiв партiю товару або ф'ючерсних контрактiв в наступнiй угодi. Ця нова партiя повинна бути 2-х, 3-х, 4-х i т. п. кратною по вiдношенню до попереднього обумовленого початкового розмiру, але в межах мак­симального розмiру, який визначається опцiонним контрактом. Опцiоннi угоди, так як i ф'ючерснi угоди, лише починають впро­ваджуватись в практику нашої бiржової торгiвлi. Їх впровадження також обмежує нестабiльнiсть економiки, високi темпи iнфляцiї, якi практично викликають зниження рiвня бiржових цiн на товари в нас­тупних перiодах. Розглянутi нами види бiржових угод дозволяють здiйснювати рiзноманiтнi бiржовi операцiї. 2. Мета i особливостi здiйснення бiржових операцiй Укладання тих чи iнших видiв угод пiдпорядковане певнiй метi здiйснення бiржових операцiй, якi учасники бiржi проводять на тор­гах. Основною метою проведення бiржових операцiй є (схема 10): 1) купiвля i продаж реальних товарiв, необхiдних для здiйснен­ня виробничого i торгiвельного процесу на окремих пiдприємс­твах. Цей вид бiржових операцiй дозволяє виробнику реалiзувати, а споживачу придбати необхiдний товар. В процесi цих операцiй вироб­ник виступає в якостi продавця своєї готової продукцiї, а споживач в якостi покупця конкретної партiї товару виробничого або спожив­чого призначення, яка визначається iндивiдуальними кiлькiсними i якiсними параметрами; 2) страхування цiнового ризику (тобто можливих фiнансових втрат продавця або покупця при змiнi цiни на реальний товар в процесi здiйснення форвардних угод). Механiзм страхування цiнового ризику визначається термiном 'хеджирування', дає змогу учаснику да­ної бiржової операцiї базувати свої бiржовi комерцiйнi операцiї на певнiй цiнi, що забезпечує бiльшу передбачуваннiсть його дохо­дiв iвитрат. Схема 10. Основнi види бiржових операцiй, якi здiйснюються на ТБ.   Спекулятивнi бiржовi операцiї Основанi Основанi Основанi Основанi Осн-нi на на динамi­ на рiзни­ на рiзни­ на рiзни­ рiзницi в цi пiн на цi в цi­ цi в цi­ цi в цi­ цiнах на реальнi нах на на на нах на нах на ф'ючерс- товари спорiдне­ окремi окремi ний конт- або нi у сорти товари на товар i ракт по ф'ючерснi виробни­ одного й рiзних ТБ ф'ючерс- контракти цтвi або того ж ний кон­ тому ж товару тракт на товару, нi товари нього але з рiз- ною три- цiй Схема 11. Основнi форми спекулятивних операцiй, якi здiйснюються на ТБ. Особа, яка здiйснює бiржовi операцiї страхування цi­нового ризику, називається 'хеджер'. Цi операцiї не слiд плутати iз звичайними операцiями страхових компанiй, якi страхують комерцiй­ний ризик i якi вiдшкодовують страхувальнику вiдповiднi втрати; 3) бiржовi спекуляцiї (на рiзницi в цiнах), не забороненi за­конодавством. В бiржовiй торгiвлi - спекуляцiя - це один iз найбiльш вживаних термiнiв, якi вiдображають бажання учасника бiржi одержати прибуток, правильно прогнозуючи амiну бiржової кон'юнкту­ри. Цi бiржовi операцiї здiйснюються з єдиною метою - вилучення прибутку а коливань цiн на товари. Сам товар учасникiв цих бiржо­вих операцiй не цiкавить - вони не зв'язанi безпосередньо з ви­робництвом, переробкою, реалiзацiєю реального товару. Особа, яка здiйснює такi операцiї - 'бiржовий спекулянт' або 'бiржовий тор­говець', будує свою бiржову комерцiйну дiяльнiсть на прогнозуван­нi коливань бiржових цiн. Учасники бiржових спекуляцiй вiдiграють надзвичайно важливу роль на ТБ. Без здiйснення спекулятивних операцiй неможливий про­цес страхування цiнового ризику на бiржi (механiзм страхування цiнового ризику побудований на тiм, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджирування i спекуляцiя являють собою протилеж­нi за своїми економiчними цiлями операцiї. При цьому, якщо хеджер може у всiх випадках компенсувати свої фiнансовi втрати на бiр­жi, то бiржовий спекулянт повинен бути постiйно готовим до можли­вих збиткiв. В той же час бiржовий спекулянт може одержати прибу­ток вiд своїх операцiй, тодi як хеджер такої можливостi не має. Крiм того бiржовi спекулянти є 'виробниками' найбiльш важливої iнформа­цiї - прогнознi цiни, у зв'язку з чим їх роль на ТБ досить висока. З врахуванням вище викладеної мети розглянемо детально меха­нiзм здiйснення окремих видiв бiржових операцiй. Купiвля i продаж реального товару є найбiльш простим видом бiржових операцiй. Сьогоднi вона переважає на наших бiржах. Вона направлена на задоволення потреб виробничих пiдприємств в сирови­нi, матерiалах i обладнаннi необхiдних для випуску готової продук­цiї; для одержання фiнансових засобiв, призначенних для здiйснення наступного виробничого циклу; для придбання торговими пiдприємс­твами товарiв для наступної реалiзацiї, населенню. Простота цiєї бiржової операцiї полягає в тому, що її здiйснення кожному конкретному випадку вимагає укладання лише однiєї бiржової уго­ди (на купiвлю або продаж необхiдного товару). При цьому для здiйснення цiєї операцiї використовується лише один вид бiржових угод - угоди з реальним товаром. Якщо виробниче або торгове пiдприємство вирiшує свої поточнi завдання в галузi постачання або збуту, воно, здiйснюючи купiвлю або продаж реального товару, укладає бiржову угоду типу 'спот', внаслiдок якої реальний товар негайно передається продавцем покупцю. В тих випадках коли пiдприємство планує безперервне постачання або збут, в наступному перiодi, воно вiдповiдно укладає бiржову угоду типу 'форвард' (або цiлий ряд таких угод - з рiзни­ми контрагентами i на рiзнi перiоди). Таким чином, в основi здiйснення бiржової угоди операцiї ку­пiвлi або продажу реального товару лежить механiзм укладання бiр­жових угод типу 'спот' або 'форвард'. Страхування цiнового ризику (хеджирування) 3) лiквiдацiю позицiї по ф'ючерсних контрактах шляхом укладання офсетної угоди. Першi два види бiржових угод здiйснюються в початковiй стадiї операцiї по страхуванню цiнового ризику, а третiй їх вид - на стадiї її завершення. Принцип операцiї по страхуванню цiнового ризику оснований на тому, щоякщо її учасник несе фiнансовi втрати iз-за змiни бiржових цiн, як продавець реального товару, то вiн виграє в тих же розмiрах як покупець ф'ючерсних контрактiв на ту ж кiлькiсть товару i навпаки. В зв'язку з цим на бiржовому ринку розрiзняють два види опе­рацiй страхування цiнового ризику: хеджирування купiвлею i хеджирування продажею. Хеджирування покупкою являє собою бiржову операцiю, в процесi якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здiйснює купiвлю ф'ючерсних контрактiв на анало­гiчну кiлькiсть товару. Розглянемо мехалiзм хеджирування купiвлею на прикладi звичай­ної форвардної угоди. Приклад. бензину ще немає нафти для його виробницт­ва, воно закупить цю нафту дише в березнi. Боячись, що до моменту поставки бензину цiни на нафту, а вiдповiдно i на бензин, зростуть, в результатi чого пiдприємство-виробник понесе фiнансовi збитки, воно купує 10 ф'ючерсних контрактiв по 1 т бензину (якi забезпечують кiлькiсть проданогореального товару), по цiнi 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. ф'ючерсному ринку - вiдповiдно 510 грн. 1. Укладена форвардна угода на 2. Вiдкрита позицiя на купiвлю продаж 10 т бензину за цiною по 10 ф'ючерсних контрактiв по 1 т 400 грн. на загальну суму бензину за цiною 410 грн. на 4000 грн. загальну суму 4100 грн. 3. Здiйснена поставка 10т бен- 4. Закрита позицiя (шляхом зину покупцю реального здiйснення офсетної угоди) по товару, партiя якого на бiр- куплених 10 ф'ючерсних жовому ринку коштує тепер контрактах, якi на даний 5000 грн. (500 х 10т) момент становили 5100 тис. грн. (510 х 10) Результати хеджирування покупкою (5000 - 4000) Із наведеного прикладу видно, що фiнансовi втрати по угодi з реальним товаром в результатi хеджирування покупкою повнiстю вiдшкодованi пiдприємству-виробнику по ф'ючерснiй угодi. Хеджирування продажею являє собою бiржову операцiю, в процесi якої покупець реального товару, уклавши форвардну угоду на його покупку, одночасно здiйснює продаж ф'ючерсних контрактiв на анало­гiчну кiлькiсть товарiв. В цьому випадку вищенаведений нами прик­лад з позицiї покупця мав би слiдуючий механiзм хеджирування: 1) укладання форвардної угоди на покупку реального товару; 3) закриття позицiї по ф'ючерснiй угодi при одержаннi вiд продавця передбаченої партiї реального товару. Якщо цiна до моменту поставки реального товару знизиться, покупець, понесе фiнансовi втрати по форварднiй угодi, але одержить прибуток по ф'ючерснiй угодi, але забезпечує вiдшкодування втрат. Хеджирування продажею може здiйснювати не лише покупець, але i продавець товару при онкольних угодах на бiржi (тобто коли цiна в контрактi фiксується не на момент укладання угоди, а в наступному перiодi, який вказує покупець). При онкольних угодах ризик фiнансо­вих втрат вiд зниження цiн на реальний товар несе його прода­вець. В цьому випадку хеджирування продажою дає змогу зняти цей ризик. Розглянемо особливостi хеджирування продажою при онкольних форвардних угодах. Приклад. Пiдприємство-виробник бензину, з метою забезпечення ритмiчностi збуту продукцiї здiйснило на бiржi його продаж в сiч­нi з поставкою у березнi в кiлькостi 10 т. На момент укладання форвардної угоди бензин був на бiржi по цiнi 400 грн. за 1 т. Поку­пець, проте, не захотiв зафiксувати цю цiну в бiржовому контрак­тi, так як боїться, що на момент поставки цiна на бензин знизиться. Вiн домовляється з продавцем (пiдприємством-виробником), що за­фiксує цiну по бiржовому котируваннi бензину у березнi в день торгiв, перед поставкою реального товару. В березнi при настаннi строку поставки товару покупець, у вiдповiдностi до умов онкольної угоди, зафiксував цiну (по результатах бiржового котирування попе­реднiх торгiв) у розмiрi 340 грн. за 1 т бензину. Продавець бензину з тим, щоб застрахувати себе вiд можливих фiнансових втрат у випадку зниження цiни при онкольнiй угодi про­дає (у момент продажу реального товару) 10 ф'ючерсних контрактiв по 1 т бензину по цiнi 410 грн. кожний або на суму 4100 грн. У бе­резнi один ф'ючерсний контракт на бензин (у зв'язку iз зниженням цiн на нього на бiржовому ринку реального товару) коштує 350 грн. Отже, при закриттiпозицiї по ф'ючерсних контрактах їх загаль­на вартiсть буде становити 3500 грн. За цих умов механiзм i результати хеджирування продажою по данiй онкольнiй угодi будуть виглядати для продавця слiдуючим чи­ном: Сiчень 1. Укладена онкольна угода на продаж 10 т бензину. Якщо б цiна була зафiксована у момент угоди, то сума продажу становила 4000 грн. Березень 2. Вiдкрита позицiя на продаж 10 ф'ючерсних контрактiв по 1 т бензину за цiною 410 грн на загальну суму 4100 грн. 3. По цi нi, зафiксованiй покупцем, продавець поста­вив йому 10 т бензину, одержавши за цю операцiю 3400 грн. (340 х 10т) Результат хеджирування продажою По ф'ючерснiй угодi продавець одержує прибуток в сумi 600 грн. (4100 - 3500) З наведеного прикладу видно, що фiнансовi втрати продавця по угодi з реальним товаром повнiстю компенсованi одержанням прибут­ку по ф'ючерснiй угодi. Розглянутi приклади показують, що бiржовi операцiї страхування цiнового ризику (хеджирування) можливi завдяки тому, що цiни на реальний товар i на ф'ючерснi контракти на нього, як правило, мають тенденцiю одночасного руху в одному i тому ж напрямку (можливi виключення з цього правила зберiгаються досить рiдко i носять ко­роткостроковий характер - вони будуть розглянутi згодом). Це зв'язане з тим, що цiни, як у першому так i у другому випадках пе­ребувають пiд впливом одних i тих же факторiв i тiсно пов'язанi мiж собою. Бiржовi спекуляцiї на рiзницi в цiнах, самий складний вид бiржових операцiй. Вони вимагають досконалого знання механiзму бiржо­вого ринку, вмiння здiйснювати його прогнозуванння по окремих гру­пах товарiв, а в рядi випадкiв - володiння технiкою оптових тор­гових операцiй. Успiшне застосування цих операцiй вимагає великого практичного досвiду роботи на бiржi, але саме цi операцiї можуть принести досить вiдчутний прибуток (хоч у випадку їх невдачi вони приносять i вiдчутнi фiнансовi втрати). Спекулятивнi бiржовi операцiї вимагають, як правило, здiйснення двох видiв бiржових угод - спочатку на покупку, а потiм на продаж реального товару або ф'ючерсних контракт i в. Фiнансовий результат такої операцiї (розмiр прибутку або збитку) визначаєтьсяв кiнцi кiнцiв тим, наскiлькицiна продажу може вiдрiзнятись вiд цiни покупки. При цьому слiд знати одне бiржове правило - на суму прибутку, одержаного одними учасниками бiржових спекуляцiй, несуть фiнансовi втрати другi її учасники. Спекулятивнi бiржовi операцiї можуть бути основаними (схема 12): 2) на рiзницi в бiржових цiнах на спорiдненi у виробництвi або в споживаннi товари: 3) на рiзницi в бiржових цiнах на окремi сорти (або iншi якiснi характеристики) одного й того ж товару; 4) на рiзницi в цiнах на однi й тi ж товари на рiзних товарних бiржах; 5) на рiзницi в бiржових цiнах на реальний товар i на ф'ючероний контракт на нього; 6) на рiзницi в бiржових цiнах на ф'ючерснi контракти по од­ному i тому ж товару, але з рiзною тривалiстю позицiї (строками закiнчення). Розглянемо особливостi здiйснення кожної з перерахованих спе­кулятивних бiржових операцiй. Спекулятивнi операцiї, основанi на динамiцi бiржових цiн мо­жуть вiдбуватись як з реальним товаром, так i з ф'ючерсними конт­рактами. При здiйсненнi цих операцiй з реальним товаром вiдбувається закупка його на бiржi з негайною поставкою або з поставкою в майбутньому перiодi (тобто укладанням угод на покупку типу 'спот' або 'Форвард') в розрахунку на пiдвищення цiн. Якщо укладена угода типу 'спот' на покупку товару, то при здiйсненнi спекулятивної операцiї слiд враховувати додатковi витрати по зберiганню товару до моменту його реалiзацiї в найбiльший сприятливий перiод бiржо­вої кон'юнктури (тривалiсть такого зберiгання необхiдно розрахо­вувати заздалегiдь). Крiм того, при угодах обох типiв необхiдно враховувати темпи iнфляцiї (з тим, щоб не змiшувати iнфляцiйний рiст цiн на товари, з ростом цiн, визваним змiною бiржової кон'юнктури). Продаж. товару за цiнами, якi зросли за рахунок iнфляцiї, реального прибутку не приносить (незважаючи на номiнальний її рiст), а по угодах типу спот визве навiть фiнансовi втрати за рахунок додаткових витрат по зберiганню. В цьому можна впевнитись на слiдуючому прикладi: Приклад. За зберiгання товару протягом мiсяця понесенi втрати в сумi 3 млн. грн. Середньоденний темп iнфляцiї складає 10%. При цих умовах перш за все слiд визначити iнфляцiйний рiст цiн. Виходячи з вищеприведених даних визначаємо, що цiна зросла до 110 тио. грн. виключно пiд впливом iнфляцiї 100 х 10 а сума збитку складає 3 млн. грн. (10-7). можуть бути використаними i для спекулятивних операцiй, розрахованих на подальше зниження цiн. Укладаючи форвардний контракт на продажу реального това­ру. продавець розраховує до моменту виконання угоди купити товар на бiржi по бiльш низькiй цiнi для поставки його покупцю. В цьому випадку вiдпадає необхiднiсть в обмеженнi iнфляцiйного росту цiн i врахуваннi додаткових витрат по зберiганню товару. Проте в сучасних умовах нашого бiржового ринку розраховувати на пониження рiвня бiржових цiн досить важко (хоч пiсля окремих iнфляцiйних вибухiв, коли продавцi рiзко пiдвищують цiни пропозицiї, наступне зниження рiвня цих цiн до реального ринкового їх рiвня можливе). При здiйсненнi спекулятивних операцiй, основаних на динамiцi цiн за ф'ючерсними контрактами, угоди укладаютьоя як у розрахунку на пiдвищення, так i на зниження цiн на них в майбутньому перiодi. Покупець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що цiна на нього зросте, називається 'бик', а сама угода но­сить назву 'довга'. Продавець ф'ючерсного контракту, який укладає угоду в розрахунку на те, що цiна на нього знизиться називається 'ведмiдь', а сама угода носить назву 'коротка'. Результати цих бiр­жових спекуляцiй стануть вiдомими лише до моменту закiнчення отроку ф'ючероного контракту. Бiржовий термiн 'займати коротку або довгу позицiю' означає продаж (або покупку) ф'ючерсного контракту без його лiквiдацiї офсетною (протилежною) угодою. Спекулятивнi операцiї, основанi на рiзницi в бiржових цiнах на спорiдненi у виробництвi або в споживаннi товари порушуєть­ся. Прикладом товарiв, спорiднених у виробництвi, є:сировиннi товари - готова продукцiя (приклад, цукровi буряки - цукор; нафта - бензин тощо, а спорiдненi у споживаннi - взаємозамiннi або взаємодоповню­ючi товари (наприклад, свинина - яловичина, автомобiль - бензин то­що). Здiйснення спекулятивних операцiй даного типу вимагає прове­дення ряду пiдготовчих етапiв. На першому етапi в рамках бiржового асортименту даної бiржi пiдбираються окремi групи спорiднених товарiв. серед яких видiля­ються пари товарiв з найбiльш високим ступенем взаємозв'язку. Один з таких товарiв називається 'базовим' а iнший 'спорiдненим, взає­мозв'язаним'. На другому етапi на основi вивчення спiввiдношення цiн мiж базовим i взавмозв'язаним товаром за тривалий перiод на данiй i iнших товарних бiржах регiону встановлюється звичайне стiйке спiввiдношення цiн мiж ними. При цьому рiвень цiн на базовий товар приймається за 1. На третьому етапi на основi вивчення бiржової кон'юнктури ви­являються ситуацiї рiзкого порушення звичайного стiйкого спiввiдношення цiн на взаємозв'язанi товари. Приклад такого спiввiдношен­ня рiвнiв цiн на взаємозв'я8анi товари наведений в табл. 2. Таблиця 2. Спiввiдношення рiвнiв цiн на взаємозв'язанi товари. Звичайне стiйке спiввiдношення рiвнiв цiн Спiввiдношення рiвнiв цiн на поточ­них бiржових торгах Взаємозв'язанi Цукровi буряки Цукор 1:2, 1 Нафта Бензин 1:1, 8 1:1, 3 Свинина Яловичина 1:1, 2 1:1, 5 На четвертому етапi цiн слiд купувати базовий то­вар (виходячи з даних таблицi - свинину), а при рiзкому зменшеннi спiввiдношення – взає- мозв'язаний товар (виходячи в даних таблицi - бензин). Механiзм даної бiржової спекуляцiї побудований на тому, що протягом вiдносно невеликого перiоду часу звичайне стiйке спiв­вiдношення рiвнiв цiн знову встановиться на бiржi. Якщо для закупки товару використана угода типу 'спот', то необхiдно при здiйсненнi спекулятивної операцiї врахувати додатковi витрати по зберiганню товарiв протягом цього перiоду. (або iншi якiснi характеристики) одного i того ж то­вару, принципово нiчим не вiдрiзняються вiд аналогiчної операцiї на взаємозв'язанi товари. В цьому випадку в якостi базового товарурозглядається базисний сорт даного товару, а аналогом взає­мозв'язаного товару виступав товар iншого сорту. Наприклад, бензин А-76 може бути представлений як базисний сорт, а бензин АИ-93 - як iнший взаємозв'язаний сорт. При рiзкому порушеннi звичайного стiй­кого спiввiдношення цiн мiж цими сортами товару приймається шення про початок спекулятивної операцiї. транспортуванням в регiон реалiзацiї тощо. При угодi ти­пу 'форвард' слiд, крiм того, врахуватипри спекулятивнiй операцiї i iнфляцiйний рiст цiн. Лише в тому випадку, якщо рiзниця а мiжбiржових рiвнях цiн достатньо велика, щоб перекрити додатковi витрати по перемiщенню товару а регiону закупки в регiон його реалiзацiї, а також iнфляцiйнi витрати, можна застосувати рiшення про початок даної спекулятивної операцiї. Спекулятивнi операцiї, основанi на рiзницi в бiржових цiнах на реальний товар i ф'ючерсний контракт на нього, досить широко роз­повсюдженi на мiжнародних ТБ. Механiзм здiйснення спекулятивних операцiй такого типу оснований на тому, що взагалi для кожної бiр­жi по кожному товару характерне отйке спiввiдношення цiн на реальний товар i ф'ючерснi контракти (цiни ф'ючерсних контрактiв взагалi дещо вищi, так як операцiї з ними, на вiдмiну вiд угод з ре­альним товаром, не вимагають витрат по зберiганню i доставцi цих товарiв). Якщо спiввiдношення цiн порушується, то в очiкуваннi ви­рiвнювання цього спiввiдношення можна здiйснити спекулятивну опе­рацiю. Із сдiйсненням спекулятивних операцiй зв'язанi двi бiржовi ситуацiї 'контанго' i 'беквордейшн'. Контанго - це ситуацiя, при якiй цiни по ф'ючерсних контрактах суттєво перевищують цiни на реальний товар. Здебiльшого така ситу­ацiя виникав у випадках, коли пропозицiя реального товару на окла­дах бiржi зростає i вiдповiдно зменшуються витрати по їх зберi­ганню. Можливе також пiдвищення цiн на ф'ючеронi контракти, коли прогноз бiржової кон'юнктури дає пiдстави передбачити, що в май­бутньому перiодi поставки реального товару на бiржi скоротяться. Беквордейшн - це ситуацiя, при якiй цiни на реальний товар вище цiн на ф'ючерснi контракти (в прямому перекладi ця ситуацiя ха­рактеризується термiном 'перевернутий ринок'). Здебiльшого така ситуацiя виникає на бiржi у тих випадках коли скорочується пропо­зицiя реальних товарiв i зменшується їх надходження на бiржовi оклади. В той же час покупцям необхiдний реальний товар для поточ­них виробничих потреб i вони готовi заплатити бiльш високу цi­ну, щоб одержати його негайно (укладаючи угоди типу 'опот'). Беквердейшн виникає i в тих випадках, коли виробники з метою штучного пiдвищення цiн утримуються вiд пропозицiї реального товару на бiржi i навiть самi скуповують його на певний перiод. Спекулятивнi операцiї, основанi на рiзницi у бiржових цiнах на ф'ючерснi контракти по одному i тому ж товару, але з рiзноютривалiстю позицiї (строком закiнчення) як вiддалена перспектива зв'язана з невизначеннiотю бiржової кон'юнктури). Якщо це звичайне спiввiдношення цiн на ф'ючерснi контракти з рiзними позицiями по­рушується, то можна розпочинати бiржову спекулятивну операцiю в розрахунку на майбутню нормалiзацiю цього спiввiдношення. Ситуа­цiї, якi викликають порушення звичайного спiввiдношення рiвня цiн на ф'ючерснi контракти тривалiстю позицiй, також характеризується термiнами 'контанго' (коли цiна на ф'ючерсснi контракти з ближчим строком закiнчення рiзко знижуються порiвняно з цiнами на конт­ракти з вiддаленим строком завершення) i 'беквордейшн' (коли цiни на ф'ючеронi контракти а ближнiм отроком завершення вище цiн на контракти з вiддаленим отроком завершення. Із всiх розглянутих форм спекулятивних операцiй на наших ТБ вже сьогоднi можуть здiйснюватись операцiї з реальним товаром, основанi на динамiцi цiн; на рiзницi в цiнах на взаємозв'язанi това­ри; на рiзницi в цiнах на окремi сорти товару; на рiзницi в цiнах на товар на рiзних бiржах. Детальну методику розрахунку ефективностi по всiх видах бiржових операцiй розглянемо на практичних заняттях.