Архiви Львова джерельна база дослiдження iсторiї i культури мiста
Мiнiстерство освiти i науки України
Львiвський нацiональний унiверситет iменi Івана Франка
факультет культури i мистецтв
кафедра театрознавства та
акторської майстерностi.
Тема
Архiви Львова – джерельна база дослiдження iсторiї i культури мiста
Виконала
студентка iii курсу
Крижевич
Юля
Керiвник практики
акторської майстерностi
Купчинська Л. О
Львiв-2005р.
Вступ
У складному процесi утвердження нашої держави у глобалiзованому свiтi роль архiвної справи є надзвичайно важливою. Активно працюють Львiвськi архiви за усiма основними напрямками архiвної дiяльностi вiд забезпечення збереженостi документiв, поповнення Нацiонального архiвного фонду, змiцнення матерiально-технiчної бази до популяризацiї архiвних документiв та всебiчного використання їх iнформацiї. Своєю щоденною наполегливою творчою працею архiвiсти забезпечують надiйне збереження i примноження Нацiонального архiвного фонду — нашого безцiнного скарбу, пам’ятi нацiї, в якiй акумульовано iсторичнi документи про багатовiкову iсторiю України.
Саме тому, Нацiональний архiвний фонд утвердився в останнi роки як важлива складова iнформацiйного простору України. В архiвосховищах нашої держави сконцентровано безцiннi скарби iсторiї та культури, невичерпнi джерела людської пам'ятi.
Здатнiсть зберiгати та примножувати свою iсторико-культурну спадщину, поєднувати у своїй дiяльностi минуле, сьогодення i майбутнє свiдчить про зрiлiсть та духовний i iнтелектуальний розвиток нацiї тому, збираючи документи й зберiгаючи їх для прийдешнiх поколiнь, архiвiсти виконують важливу i вiдповiдальну мiсiю, бо без архiвiв, без iсторичної пам'ятi немає iсторiї народу, а отже немає й самого народу. Адже, документальнi свiдчення, що дiйшли до нас iз минулого, допомагають вiдчути дихання далеких епох, зрозумiти логiку подiй, що вiдбувалися, перейнятися думками i сподiваннями своїх попередникiв, вiдкрити новi гранi їхнього життя.
Так само ми передаємо своїм нащадкам неоцiненну спадщину - документи нашої епохи.
Отже, завдяки професiйнiй дiяльностi працiвникiв архiву стали можливими доступ до документальної бази дослiджень складного i часом трагiчного минулого України, утвердження iсторичної правди i справедливостi, новi здобутки вiтчизняної iсторичної науки - мiльйони громадян України отримали документальнi пiдстави для захисту своїх конституцiйних прав.
Специфiка роботи архiвiв
Звичайно, що НАФ України дiє вiдповiдно до закону України «Про Нацiональний архiвний фонд та архiвнi установи» - це сукупнiсть архiвних документiв, що вiдображають iсторiю духовного i матерiального життя українського народу та iнших народiв, мають культурну, цiннiсть i є надбанням української нацiї та складовою частиною вiтчизняної i культурної спадщини.
Архiвний документ вiдповiдно до визначень у законах України:
зберiгається або пiдлягає зберiганню з огляду на значущiсть для особи, суспiльства чи держави або цiннiсть для власника також як об'єкт рухомого майна. /ЗАКОН УКРАЇНИ Про Нацiональний архiвний фонд та архiвнi установи (ст. 1) м. Київ, 24 грудня 1993 року N 3814-XІІ ( В редакцiї Закону N 2888-ІІІ вiд 13. 12. 2001 ) ( Із змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 534-V вiд 22. 12. 2006 )/
пiдлягає зберiганню./ ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А Про затвердження Положення про порядок зберiгання Нацiональним банком України та банками України документiв в умовах особливого перiоду (Положення, п. 1. 3) 26. 03. 2004 N 134 /
3. документ незалежно вiд його виду, виду матерiального носiя iнформацiї, мiсця i часу створення та форми власностi на нього, що припинив виконувати функцiї, для яких був створений, але зберiгається або пiдлягає зберiганню з огляду на значущiсть для особи, суспiльства чи держави або цiннiсть для власника також як об'єкт рухомого майна./ ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я Про затвердження Положення про провадження дiяльностi з адмiнiстрування недержавного пенсiйного фонду (Положення, п. 1. 1) 20. 07. 2004 N 1660 /
4. документ, що припинив виконувати функцiю, задля якої був створений, але зберiгається або пiдлягає зберiганню з огляду на його цiннiсть для особи, суспiльства чи держави. / ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження Інструкцiї з дiловодства в органах прокуратури України (Інструкцiя, Додаток 1) 01. 04. 2010 N 18 /.
Архíв (лат. archivum) — мiсце або установа, що зберiгає документи. Архiв є iнформацiйною системою — органiзацiйно упорядкованою сукупнiстю архiвних документiв, довiдкового апарату, включаючи бази i банки даних, та iнформацiйних технологiй. Архiв, також займається iнформацiйною дiяльнiстю, основними видами якої є одержання, зберiгання, "використання та поширення архiвної iнформацiї. Документи, що зберiгаються в архiвi, є об'єктом iнформацiйних вiдносин права власностi, авторського та сумiжних прав.
Органiзацiя роботи архiву:
1. управлiння архiвом – органiзацiя виконання працiвниками завдань i функцiй та реалiзацiї повноважень архiву Управлiнням архiвом здiйснюється вiдповiдними органами виконавчої влади (мiсцевого самоврядування) вищого рiвня, директором та iншими керiвними працiвниками архiву органiзацiйно-розпорядчими, економiчними, соцiальними i виховними методами.
2. користування документами архiву та використання архiвної iнформацiї.
3. iнформацiйне забезпечення споживачiв у порядку iнiцiативного iнформування.
4. iнформативне забезпечення споживачiв за їх запитами.
5. видавання документiв у тимчасове користування за межами архiву.
6. демонстрацiя документiв або оприлюднення архiвної iнформацiї пiд час проведення iнформацiйних заходiв.
7. публiкацiйна дiяльнiсть архiву.
8. науково-дослiдна та методична дiяльнiсть архiву(НДР) – здiйснення архiвом наукових дослiджень i науково-iнформацiйної дiяльностi, результати якої спрямованi на удосконалення архiвної справи та дiловодства.
9. методична робота архiву – це розроблення i вдосконалення архiвних технологiй та впровадження їх у практику. Спрямована на створення рацiональних прийомiв та методiв конкретних робiт i ведеться на основi результатiв наукових дослiджень та узагальнення досвiду практичної дiяльностi.
10. iнформатизацiя архiвної справи – комплекс органiзацiйних, науково-методичних та технологiчних заходiв, що забезпечують створення за єдиними методологiчними i методичними засадами взаємопов’язаних iнформацiйних технологiй в архiвнiй справi у формуваннi нацiональних архiвних iнформацiйних ресусiв.
користувачам. Адже, документи,що зберiгаються в архiвi, належать до архiвних iнформацiйних ресурсiв, якi є складовою частиною нацiональних iнформацiйних ресурсiв України Вони разом iз Державним комiтетом архiвiв України здiйснюють управлiння архiвною справою i дiловодством. [1,19]
Держкомархiв України є спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сферi архiвної справи i дiловодства та водночас архiвною установою системи архiвних установ України.
Держкомархiв України в межах повноважень у сферi архiвної справи i дiловодства, визначених законом, бере участь у формуваннi та забезпеченнi реалiзацiї державної полiтики, здiйснює нормативно-правове регулювання вiдносин, визначає перспективи та прiоритетнi напрями розвитку, здiйснює мiжгалузеву координацiю, функцiональне регулювання та мiжнародне спiвробiтництво. Вiн також контролює дiяльнiсть архiвних установ i служб дiловодства, органiзовує нормативно-правове, науково-методичне, iнформацiйне забезпечення їх дiяльностi, формування вимог до комп'ютеризацiї дiловодства i архiвної справи та до створення, реєстрацiї, облiку, зберiгання електронних органiзацiйно-розпорядчих документiв.
Звiдси, архiви здiйснюють увесь спектр послуг для пiдприємств та установ усiх форм власностi з органiзацiї документообiгу та упорядкування документiв. Перед початком робiт архiвiсти проводять оцiнку стану архiвного фонду пiдприємства або органiзацiї. Усе це вiдбувається для якiсного забезпечення нацiональних iнтересiв, пов'язаних з формуванням, зберiганням i використанням архiвного фонду, а також для успiшного розвитку архiвної справи i захисту її вiд чинникiв, що створюють можливостi несанкцiонованого розповсюдження, крадiжки, втрати, псування, знищення, приховування, перекручення, _пiдробку, блокування архiвних документiв i архiвної iнформацiї, виснаження архiвно-iнформацiйних ресурсiв, зачiпання iнтересiв вiтчизняних користувачiв та iнших загроз i небезпек.
Для забезпечення безпеки архiвної справи архiв здiйснює:
- координацiя дiй органiв державної влади, архiвних та iнших установ щодо захисту прав та законних iнтересiв фiзичних i юридичних осiб, суспiльства, держави у цiй галузi
Типологiя архiвiв:
- за своїм профiлем — основним видовим складом документiв, що -пiдлягають зберiганню в них, — архiви подiляються на загальнi та спецiалiзованi, такi, що комплектуються, та iсторичнi.
• Загальнi архiви зберiгають документи незалежно вiд часу їх створення галузевої належностi, виду носiїв iнформацiї, способу i технiки закрiплення iнформацiї.
• Спецiалiзованi архiви зберiгають документи, що обмежуються тематикою, належнiстю до певних галузей чи сфер дiяльностi, видами носiїв iнформацiї, способом i технiкою закрiплення iнформацiї. До спецiалiзованих архiвiв належать Центральний державний архiв громадських об'єднань України, Центральний державний кiно - фотоархiв України iм. Г. С. Пшеничного , Центральний державний науково-технiчний архiв України, Центральний державний архiв - музей лiтератури i мистецтва України та галузевi державнi архiви.
- згiдно статусу: державнi, приватнi, громадськi i церковнi архiви, якi водночас можуть подiлятися на меншi.
Наприклад: Загальна архiвна база України подiляється на:
25- обласних;
500 – мiсцевих i районних.
- за ступенем доступностi на вiдкритi i таємнi.
- залежно вiд специфiки створення документiв /галузевi архiви, що мiстять картографiю та науково-технiчну документацiю, а також, у виключному порядку архiви Мiнiстерства Внутрiшнiх справ i Мiнiстерства Закордонних справ.
- за специфiкою зберiгання документацiї подiляють на:
• iсторичнi;
• обмеженi за строком давностi (75 рокiв),
• за носiєм на якому закрiплена iнформацiя
Залежно вiд того, чи здiйснюють архiви систематичне поповнення своїх архiвних фондiв документами, що утворилися в їхнiх джерелах комплектування, чи зберiгають закритi архiвнi фонди установ попереднiх iсторичних епох, архiви подiляються на такi, що комплектуються та iсторичнi.
Профiль архiву визначається за погодженням з державною архiвною установою вищого рiвня органом, що його утворює, i закрiплюється у положеннi про архiв.
значущiсть.
Отже, державний архiв – це установа, що забезпечує формування Нацiонального архiвного фонду, облiк i зберiгання його документiв та використання їх iнформацiї .
Архiв як iнформацiйна служба i суб’єкт iнформацiйних вiдносин бере участь у реалiзацiї державної полiтики у сферi iнформацiйних вiдносин, здiйсненнi iнформацiйної дiяльностi, основними видами якої одержання, зберiгання, використання та поширення архiвної документацiї. [2,337]
Архiв є установою, що створена i фiнансується державою та призначена для формування НАФ, облiку i зберiгання його документiв, забезпечення використання їх iнформацiї.
що належить державi i зберiгається у зазначеному архiвi згiдно з його профiлем i рангом Архiв може зберiгати також документи НАФ, що не належать державi, i за дорученням їх власникiв здiйснювати певнi повноваження щодо. володiння, користування i розпорядження цими документами.
зазначених документiв до вiдповiдного державного архiву на постiйне зберiгання. У разi змiни форми власностi на документи такi передавання оформлюються угодами.
Архiв зберiгає документи НАФ в особливому режимi, що забезпечує-їх збереженiсть i збереженiсть iнформацiї, що мiститься в них, цiлiснiсть упорядкованих документальних комплексiв (архiвних фондiв, архiвних колекцiй, архiвних зiбрань тощо), доступнiсть їх для користувачiв. Для цього архiв веде комплектування, здiйснює заходи щодо забезпечення збереженостi документiв, створює i вдосконалює довiдковий апарат, забезпечує умови для користування документами, задовольняє iнформацiйнi запити органiв державної влади, iнших юридичних осiб, забезпечує реалiзацiю конституцiйних прав фiзичних осiб для одержання архiвної iнформацiї, 3 власної iнiцiативи i здiйснює використання архiвної iнформацiї в державних та суспiльних iнтересах,а також регулює доступ до документiв, що спецiально охороняються – законодавством.
Опис вiдвiданих за перiод практики архiвiв Львова
До 4 лютого 1998 р. - львiвська картинна галерея - це найбiльший художнiй музей України, в якому зiбранi унiкальнi твори живопису, скульптури, графiки, декоративно-ужиткового мистецтва країн Захiдної та Схiдної Європи вiд середньовiччя до сучасностi.
Загальна кiлькiсть експонатiв збiрки становить понад 50 тис.
Рiшення про створення у Львовi галереї європейського мистецтва було прийнято мiським магiстратом у 1897 р. Протягом 1960-1990 рр. Львiвська картинна галерея перетворилася на значний музейний центр з кiлькома фiлiалами. Музей володiє найбiльшою в Українi збiркою творiв польського та австрiйського малярства, дерев'яної скульптури, великою колекцiєю українського портрета XVI-XVIII ст.
Архiв Львiвська картинної галереї мистецтв належить до галузевого типу архiвiв.
У 2007 роцi архiв Галереї мистецтва було роздiлено на 2 самостiйнi вiддiли:
1) Архiв Галереї мистецтва;
2) Архiв дiячiв мистецтва та бiографiї, який займається технiчною специфiкою роботи. Штат вiддiлу – 2 особи.
2. Львiвська нацiональна наукова бiблiотека України iменi В. Стефаника НАН України(ЛННБУ), вiддiл рукописiв. вул. В. Стефаника, 2.
Бiблiотека формально заснована 2 сiчня 1940 року, однак її корiння сягають XVI ст. Ця славетна книгозбiрня склалась на базi 84 вiдомчих i приватних бiблiотек Львова i всього захiдного регiону України. Сюди увiйшли бiблiотеки Наукового Товариства iм. Шевченка i Народного дому, збiрки яких на той час становили близько 500 тис. одиниць збереження, численнi книгозбiрнi "Просвiти", частина бiблiотеки-архiву "Ставропiгiї", значна частина збiрки Оссолiнських, конфiскованi бiблiотеки монастирiв, приватнi збiрки, а також бiблiотеки нацiональних товариств. У 2008 р. бiблiотека отримала статус нацiональної установи i назву — Львiвська нацiональна наукова бiблiотека України iменi В. Стефаника НАН України. Очолює Бiблiотеку член-кореспондент НАН України Мирослав Миколайович Романюк.
Цiнну частину бiблiотечного зiбрання становлять унiкальнi стародруки, рукописи, збiрки карт, нот, iменних бiблiотечних i архiвних колекцiй видатних письменникiв, вчених, культурних i полiтичних дiячiв. До послуг читачiв широкий вибiр суспiльно-полiтичної, природознавчої, мово- i лiтературо-знавчої, мистецтвознавчої, з питань вiтчизняної i свiтової iсторiї, етнографiї, технiчної та iн. лiтератури. У 13 читальних залах (загальних, галузевих i спецiалiзованих, розташованих безпосередньо у вiддiлах) обслуговують, передусiм, науковцiв з України та зарубiжжя, а також студентiв вищих навчальних закладiв.
Основними напрямками наукової дiяльностi Бiблiотеки є участь у пiдготовцi нацiональної бiблiографiї української книги та перiодики, науково-бiблiографiчне розкриття книжкових, рукописних, мистецьких фондiв, книгознавчi дослiдження, дослiдження iсторiї та теорiї журналiстики, музикознавчi дослiдження за комп'ютерною системою УНСАКАТ, редакцiйно-видавнича робота, автоматизацiя та комп'ютеризацiя бiблiотечних процесiв. Установа видає "Записки Львiвської наукової бiблiотеки iм. В. Стефаника" та "Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики".
У складi Бiблiотеки 11 функцiональних, 11 наукових вiддiлiв i Науково-дослiдний центр перiодики. Вони, як i фонди Бiблiотеки, розташованi у 6-ти рiзних спорудах Львова. У головному корпусi (пам'ятка архiтектури ХVIII ст.) на вул. Стефаника, 2 розмiщенi вiддiли: бiблiотекознавства, наукової бiблiографiї, систематизацiї, комплектування, опрацювання, обслуговування читачiв, рукописiв, бiблiотечних фондiв, редакцiйно-видавничий, автоматизацiї та комп'ютеризацiї бiблiотечних процесiв. У iнших будинках розташованi вiддiли: рiдкiсних видань, реставрацiї та консервацiї книг, сектори картографiї та нової нiмецькомовної лiтератури, Науково-дослiдний центр перiодики (вул. Лисенка, 14, колишнє примiщення бiблiотеки Народного дому), вiддiл мистецтва (вул. Бiблiотечна, 2, у будинку-музеї Баворовських), українознавчої лiтератури (вул. Винниченка, 24, у примiщеннi колишньої бiблiотеки Наукового товариства iм. Шевченка); оперативної полiграфiї та зовнiшнього обслуговування читачiв (вул. Дудаєва, 15). Крiм обслуговування читачiв, основним завданням функцiональних вiддiлiв є зберiгання i комплектування бiблiотечних фондiв, бiблiотечно-iнформацiйна робота та довiдково-бiблiографiчна дiяльнiсть, методичне керiвництво бiблiотеками установ Захiдного наукового центру, автоматизацiя та комп'ютеризацiя бiблiотечних процесiв та iн.
(серед них — 5 тис. iноземної), здiйснює мiжнар. книгообмiн з 80 партнерами з 15 країн. 2000—07 вид-вом ЛННБУ було оприлюднено 166 окремих видань, тиражем понад 68 тис. примiрникiв, обсягом бл. 4 тис. друкованих аркушiв, опублiковано бл. 1 тис. наук. статей. Бiблiотека влаштовує тематичнi книжковi i худож. виставки, у т. ч. за кордоном, проводить наук. конференцiї i «круглi столи».
2008 фонди ЛННБУ налiчували понад 7 млн одиниць зберiгання. Серед них — iнкунабули, палеотипи, рукописнi книги 13 — 18 ст., збiрка українiки книжковi й перiодичнi видання, що виходили в Українi i поза її межами в 19 20 ст., колекцiя оригiнальних творiв захiдноєвропеських, китайських, японських художникiв, львiв. митцiв рiзних поколiнь (рисункiв, акварелей, гравюр), нотний фонд та картографiчна колекцiя.
Фонд вiддiлу українiки (300 тис. одиниць збереження) мiстить працi з рiзних галузей українознавства. Особливу цiннiсть становлять прижиттєвi видання класикiв українського письменства, а також колекцiя української преси кiнця XIX — поч. XX ст. До послуг науковцiв працi, присвяченi мiжнародним зв'язкам України, емiграцiйнi видання та працi про емiграцiю, енциклопедiї , довiдники, словники та бiблiографiчнi покажчики.
колекцiї нелегального та забороненого друку, мiнiатюрних видань, букварiв, листiвок, рiдкicної перiодики. Стародрукованi видання кириличним, глаголичним, гражданським та латинським шрифтами — це першодруки Ш. Фiоля, Ф. Скорини, Б. Вуковича, I. Федорова; видання Львiвського братства, Києво-Печерської та Почаївської Лаври, Унiвського та Чернiгiвського монастирiв, а також друкарська продукцiя майже всiх захiдноєвропейських видавничих центрiв ХV-ХVIII ст.
з усiх питань середньовiчної i нової їсторiї України та сусiднiх держав. Це пам'ятки писемностi слов'янськими, захiдноєвропейськими, схiдними мовами на пергаментнiй та паперовiй основах; матерiали до iсторiї землеволодiння, мiського господарства, торгiвлi; документи з iсторiї, фiлософiї, релiгiї, права, медицини, математики; художнi та музичнi твори; автографи видатних постатей культури, науки, полiтичних, вiйськових, громадських дiячiв. [3,97]
Основнi напрями роботи вiддiлу рукописiв:
- науково-дослiдна робота у галузi текстологiї та лiтературного джерелознавства:
1. дослiдження лiтературознавчих джерел;
2. дослiдження iсторiї створення та публiкацiї лiтературних творiв, редакцiї та варiанти, встановлення основного тексту, питання атрибуцiї, датування, композицiї;
3. пiдготовка науково-критичних та академiчних видань української писемної спадщини: упорядкування, науковий коментар.
У фондi вiддiлу мистецтва зiбрано понад 300 тис. українських та зарубiжних видань з проблем образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, архiтектури та музики: книг, альбомiв, журналiв, нот, графiчних та художнiх творiв, фотографiчних збiрок. Унiкальним є фонд графiки рiзної технiки виконання вiд ХV ст. i до наших днiв. У колекцiї гравюри А. Дюрера, Х. Рембранта, К. Уамаро, Н. Орди, О. Кульчицької, Л. Левицького, Ш. Остафiйчука, I. Крислача, Б. Сороки та iнших. У фондi нот представленi видання М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Лисенка, Н. Вахнянина, Л. Ревуцького, О. Кошиця, Б. Лятошинського, а також зарубiжних композиторiв Ф. Шуберта, В. -А. Моцарта, П. Чайковського, M. Mусоргського, С. Монюшка, Ф. Шопена та iн.
3. Державний архiв Львiвської областi , Львiв, вул. Пiдвальна, 13
У груднi 1939 року був створений Державний архiв Львiвської областi на базi Львiвського державного архiву. До 1941 року архiв називався "Львiвський обласний iсторичний архiв". З 1941 - 1958 - Державний архiв Львiвської областi. З 1958 - 1980 - Львiвський обласний державний архiв. З 1959 року Львiвському обласному архiву передано документи Дрогобицького обласного архiву. З 1980 - Державний архiв Львiвської областi (ДАЛО).
Володiючи всебiчними знаннями у сферi архiвної справи та управлiння документами, архiв пропонує всеохоплюючу концепцiю управлiння документами та архiвами пiдприємств i органiзацiй будь-яких форм власностi. Завдяки використанням останнього досягнення в практицi управлiння документами i застосуванню iнновацiйних продуктiв i рiшень, архiви Львова забезпечують своїм клiєнтам iстотне скорочення витрат та оптимiзацiю бiзнес-процесiв.
Фонди
- 7922 од. зб. науково-технiчної документацiї, 1964-1985 рр.;
- 1577 од. зб. кiнодокументiв, 1959-1986 рр.;
- 39309 од. зб. фотодокументiв, 1946-1993 рр.;
- 555 од. зб. фонодокументiв, 1960-1995 рр. Та перiоду 1787-1999 рр.
повоєнних часiв (1945-1991). Документи архiву висвiтлюють економiчний, полiтичний i культурний розвиток Львiвської та Дрогобицької областей.
Фонди установ перiоду панування Австро-Угорщини мiстять вiдомостi про дiяльнiсть органiв мiсцевого самоврядування, суду, прокуратури, полiцiї. Особливу цiннiсть мають фонди Львiвського магiстрату, вузiв; фонд Дирекцiї полiцiї у Львовi мiстить цiннi документи з iсторiї суспiльно-полiтичних вiдносин у Львовi (революцiйний рух, дiяльнiсть громадсько-полiтичних органiзацiй, iсторiя преси). [6,121-125]
Фонди установ, пiдприємств i органiзацiй перiоду довоєнної Польщi (1918-1939) мiстять документи органiв державного управлiння й самоврядування, господарських, економiчних i фiнансових органiв, промислових пiдприємств, учбових закладiв, профспiлок та громадських органiзацiй.
Особливу цiннiсть становлять фонди Львiвського воєводського управлiння i повiтових староств, окружних судiв та прокуратур окружних судiв, органiв полiцiї. [9,45]
Фонди радянського перiоду мiстять документи органiв державної влади вiд облвиконкомiв до сiльських рад, обласних судiв i прокуратур, статистичних та фiнансових установ, промислових пiдприємств, банкiв, транспорту, вузiв i шкiл Львiвської областi, науково-дослiдних iнститутiв, творчих спiлок, особовi фонди. [8,23]
Фонди установ i органiзацiй перiоду нацистської окупацiї (1941-1944) збереглися неповнiстю. Особливий iнтерес дослiдникiв викликають фонди губернаторства дистрикту Галичини, Львiвського та Дрогобицького окружних староств, Львiвського мiського староства, Команди української полiцiї у Львовi, бiржi працi, Бюро по вербуванню населення на роботу в Нiмеччину та деякi iншi.
Вiддiл громадських об'єднань зберiгає у своїх сховищах документи обкомiв партiї i партiйних органiзацiй Львiвської i Дрогобицької областей, комсомольських органiзацiй та профспiлок за 1939-1941, 1944-1991 рр.
З особових фондiв можна назвати архiви вiдомого українського бiблiографа І. Калиновича, українського письменника В. Гжицького, українського композитора А. Кос-Анатольського, вiдомого вченого Г. Сокольницького, вiдомого українського фiлолога М. Рудницького, професорiв Львiвського унiверситету Л. Фiнкеля, В. Брухнальського. [7,300]
Описи 11038
Каталоги:
- систематичний;
- предметно-тематичний;
- iменний;
- географiчний;
- систематичний до кiнофотофонодокументiв;
- iменний до фотодокументiв;
73 фф., 442801спр. тематично опрацьовано, складено 1346333 тем. карток
Картотеки: громадяни, якi були примусово вивезенi до Нiмеччини у роки Другої свiтової вiйни (Львiвська, Дрогобицька областi) - iменна [7,345]
1. Тематичнi:
до iсторiї повстання 1863 р.;
документи з iсторiї архiтектури та будiвництва мiст, охоронi пам'яток; iсторiї та культури Львiвської областi;
документи Державного архiву Львiвської областi з iсторiї релiгiї;
документи про боротьбу трудящих областi в роки Другої свiтової вiйни;
документи про суспiльно-полiтичну дiяльнiсть І. Я. Франка;
з iсторiї стаханiвського руху на Львiвщинi;
колекцiя фондiв дiячiв революцiйного руху на захiдноукраїнських землях;
про виробничi та культурнi зв'язки трудящих Львiвщини з трудящими братнiх республiк СРСР (1939-1970);
- ф. -Р 119 Львiвський унiверситет iм. І. Франка
Автоматизованi бази даних: Аркушi фондiв - 5091 записiв
Бiблiотека зберiгає цiннi стародруки, iсторичну, архiвознавчу, краєзнавчу, науково-довiдкову лiтературу. Серед перiодичних видань - газети та журнали, що виходили на територiї Львiвської областi. [9,56]
Довiдковий апарат бiблiотеки - систематичний та iменний каталоги.
На базi ДАЛО дiє приватна архiвна компанiя «Вольта» - це спецiалiзована установа , основним видом дiяльностi якої є надання послуг у галузi архiвної справи та архiвного зберiгання документiв. Компанiя проводить весь комплекс робiт пов'язаних з управлiнням документацiєю, наданням послуг аутсорсингу у сферi документообiгу, архiвування, зберiгання та перетворення документiв, а також повнiстю забезпечує взаємодiю з державними архiвними органiзацiями України.
Послуги, що надаються компанiєю ґрунтуються на суворому виконаннi вимог законодавчих та нормативно-правових актiв, що регулюють питання органiзацiї роботи архiвiв та архiвних пiдроздiлiв, що склалася практицi i перевагах клiєнтiв.
Я не можу не згадати про Центральний державний iсторичний архiв Львова, що знаходиться у м. Львiв, пл. Соборна, якого на жаль ми не вiдвiдали, та проте саме на нього покладена почесна мiсiя зберiгання iсторичних документiв давнього минулого мiста Львова.
Який складається з:
•Державного архiву Львова (1942-1943)
•Вiддiлу давнiх актiв Державного архiву Львiвської областi (1944-1945)
•Фiлiалу Центрального державного iсторичного архiву УРСР (1946-1958)
•Центрального державного iсторичного архiву УРСР, м. Львiв (1958-1992)
•Центрального державного iсторичного архiву України, м. Львiв (з 1992 р.)
Фонди
1 114 583 справи за 1233-1999 рр. [4,43-46]
Архiв мiстить документи перiоду Галицько-Волинського князiвства, фонди центральних установ i органiзацiй старопольського перiоду (ХІV-ХVІІ ст.), австро-угорського (1772-1918) та росiйського (1914-1915) панування в Галичинi, Української Народної Республiки i Захiдноукраїнської Народної Республiки (1917-1918), Польщi мiжвоєнного перiоду (1918-1939), а також невеликi групи документiв радянського перiоду (1939-1941) та нiмецької окупацiї (1941-1944). Документи архiву висвiтлюють економiчний, полiтичний i культурний розвиток Захiдної України, боротьбу українського народу за створення незалежної держави.
Найдавнiшi документи архiву представленi колекцiєю пергаментних грамот (1176-1800). Серед пергаментних документiв - мiждержавнi угоди, папськi булли, привiлеї королiв, князiв, воєвод та старост, якi були наданi мiстам, селам, церквам, костьолам, монастирям, синагогам i цехам, а також маєтковi угоди. У колекцiї знаходяться й грамоти, що стосуються Францiї, Італiї, Молдови, Валахiї, Нiмеччини, Угорщини та iнших держав - усього 13-а мовами.
князiв, молдавських господарiв, нiмецького iмператора, турецького султана та iн.
В архiвi репрезентований один з найповнiших корпусiв документiв мiського самоврядування - акти гродських i земських судiв Галичини (1382-1800). Фонд Магiстрату м. Львова зберiгає цiннi документи Ради i Лави мiста, вiйтiвського та лонгернського урядiв, мiських судiв ХІV-ХVІІІ ст. Серед них рукописи вiдомих львiвських хронiстiв - В. Зiморовича, Я. Альнпека, Я. Юзефовича та iн.
Архiв зберiгає матерiали ХVІ-ХVІІ ст. фонду Львiвського (Успенського або Ставропiгiйського) братства, якi є цiнним джерелом до дослiдження процесiв суспiльно-полiтичних рухiв, проблем упровадження Унiї та григорiанського календаря, розвитку полемiчної лiтератури та бiографiчних розшукiв значних дiячiв української культури.
В архiвi знаходяться багатi збiрки документiв церковних установ конфесiй ХІІІ - середини ХХ ст. Значна їх кiлькiсть свiдчить про багатовiкове спiвiснування рiзних культур на територiї Галичини i мiстить акти з iсторiї греко-католицьких, римсько-католицьких, православних, вiрменських, єврейських євангелiстських церков, а також iсторико-статистичнi матерiали щодо дiяльностi релiгiйних iнституцiй (фонди консисторiй, ординарiатiв, капiтул, деканатiв, парафiй, монастирiв, кляшторiв, конгрегацiй, гмiн, церковних братств). Понад 40 тис. од. зб. 1300-1945 рр. знаходяться у збiрцi актiв греко-католицької Консисторiї у Львовi.
Панування Австрiйської (з 1867 р. Австро-Угорської) iмперiї (1772-1918) вiдтворено у великому масивi документiв. Важливим серед них є фонд Галицького намiсництва (1772-1921), який налiчує близько 200 тис. од. зб. 1448-1934 рр. Також зосередженi фонди таких адмiнiстративних урядiв, як Становий комiтет (1774-1860), Галицький становий сейм (1783-1945), Крайовий комiтет, а також мiнiстерської комiсiї по звiльненню селян вiд панщини у Львовi (1851-1871) та Станiславi (1841-1855).
Інформацiя про суспiльно-полiтичне життя, мiжнароднi вiдносини, полiтичнi процеси, народно-визвольний рух i таємнi революцiйнi органiзацiї мiститься у фондах судових iнституцiй: Шляхетського суду у Львовi (1774-1888) та Станiславi (1812-1855), Вищого Крайового суду (1773-1919), Вищої Державної Прокуратури (1836-1919), Державної Прокуратури (1861-1918), а також Львiвської Адвокатської Палати (1868-1919).
Значну групу складають фонди господарчих i фiнансових iнституцiй. Матерiали перших поземельних кадастрiв Галицiї - Йосифiнської (1785-1788) i Францисканської метрик (1819-1820) охоплюють практично всi мiсцевостi. Цiнним додатком до них є кадастровi мапи Крайової Земельної Податкової Комiсiї, яка дiяла у Львовi та Тернополi.
Цiннiсть становлять особовi фонди полiтичних, громадських, наукових, культурних дiячiв i документи культурно-освiтянських iнституцiй, наукових органiзацiй i товариств. Серед них заслуговують на увагу збiрки Наукового товариства iменi Шевченка у Львовi, товариств "Просвiта", "Українська бесiда", "Галицько-руська матиця", вiйськово-спортивних, кооперативних, лiтературних органiзацiй. Групи документiв нацiональних органiзацiй: українських, польських, вiрменських, єврейських репрезентують рiзноманiтнiсть культурного життя на територiї Галичини, зокрема колекцiя матерiалiв фiнансово-маєткового стану єврейства, група актiв єврейської релiгiйної гмiни, а також численнi матерiали сiонiстських органiзацiй мiжвоєнного перiоду (1919-1939). Збереглися також групи документiв стосовно вiрменської меншостi на захiдноукраїнських землях. У фондах зберiгаються картографiчнi колекцiї, що мiстять плани Львова ХVІІ-ХVІІІ ст., мапи Г. Л. де Боплана, давнi атласи свiту i Європи, а також мапи рiзних держав та iншi джерела з iсторiї картографiї.
Описи - 1394
Каталоги:
- систематичний,
- iменний,
Картотеки
|
|
тематична
|
| оп. 16-19 "Фасiї"
|
географiчна
|
| оп. 64, 64 а, 64 б "Сервiтути"
|
географiчна
|
| оп. 30 "Індемнiзацiя"
|
географiчна
|
| ф. 186 "Кадастровi карти"
|
географiчна
|
| ф. 453, оп. 1 "Продаж королiвських маєткiв"
|
географiчна
|
1. Тематичнi:
• джерела з iсторiї українського мистецтва XVІ-XVІІІ ст.
• джерела з iсторiї братств;
• документальнi матерiали про ставлення селян Галичини до аграрних реформ 1848 р.;
• документи з iсторiї антифеодального руху опришкiв у XVI-XIX ст.;
• документи з iсторiї Галицької Соцiалiстичної Радянської Республiки;
• возз’єднання з Радянською Україною в 20-30-х рр. ХХ ст.;
• документи про визвольну боротьбу українського народу проти шляхетської Польщi в першiй половинi XVІІ ст.;
•документи про вiдгомiн повстання декабристiв на захiдно-українських землях;
• документи про вiрменськi поселення в захiдноукраїнських землях;
• документи про Вiтчизняну вiйну 1812 р.;
• документи про дiяльнiсть О. Довбуша;
• документи про дiяльнiсть В. С. Стефаника;
• документи про дiяльнiсть І. Я. Франка;
• документи про дiяльнiсть І. І. Труша;
• документи про дiяльнiсть І. Федорова;
• документи про дiяльнiсть Т. Г. Шевченка;
• документи про переселення народних мас iз Подiлля в останнiй чвертi XVІІ ст.;
• документи про пiднесення революцiйного руху в Галичинi на початку ХХ ст.;
• документи про повстання 1863 р.;
• документи про участь слов’ян в угорськiй революцiї 1848-1849 рр.;
• з iсторiї магнатського господарства Галичини XVIII ст.;
• з iсторiї української економiчної думки епохи капiталiзму;
•про поширення ленiнських iдей на захiдноукраїнських землях.
2. Фондовi ф. 663 О. С. Терлецький.
Автоматизованi бази даних
Аркушi фондiв - кiлькiсть записiв – 76195
- Документи М. С. Грушевського \кiлькiсть записiв - 90% документiв вiд загальної кiлькостi, що пiдлягають уведенню до бази даних\
- Історiя євреїв у Галичинi \кiлькiсть записiв - 10246 (9700 справ, 11200 iмен)\
- Рукописнi карти \кiлькiсть записiв – 800\
афiш i вiдозв 1917-1943 рр.
На сучасному етапi розвитку архiвної справи питання використання iнформацiйних ресурсiв архiвних фондiв набули надзвичайної актуальностi. Необхiднiсть їх дослiдження зумовлена посиленням значення в сучасному iнформацiйному суспiльствi про iсторiю нашого краю та дослiдження свого геологiчного корiння.
та мiжнародного рiвнiв з використання iнформацiйних ресурсiв архiвних документiв. Сьогодення вимагає, аби архiви не лише забезпечували користувачам доступ до документiв через читальнi зали та iнформацiйнi бази, а й надавали їм якомога повну та об'єктивну iнформацiю про склад i змiст архiвних документiв через вiдповiдний комплекс науково-довiдкових засобiв.
Ось,чому сумлiнна праця архiвiстiв не залишається поза увагою суспiльства та держави. Переконана, що професiоналiзм архiвiстiв, усвiдомлення високої вiдповiдальностi перед минулим, сьогоденням i майбуттям будуть i надалi запорукою дбайливого збереження та примноження культурних цiнностей i документальної пам'ятi українського народу.
Лiтература
1. Архiвхiвiстика: термiни, словник / Автор-упорядник Новохатський К. та iн. – К., 1998
2. Архiвнi установи України: Довiдник. Т. 1. Державнi архiви / Держкомархiв України. УНДІАСД; Редкол.: Г. В. Боряк (голова), І. Б. Матяш, Г. В. Папакiн. - 2-е вид., доп. - К., 2005. - C. 337-349
3. Архiвнi установи України: Довiдник / Автори-укладачi О.І. Алтухова, С.І. Андросов, Л. С. Анохiна та iн.; ред. кол. О. С. Онищенко, Р. Я. Пирiг, Л. А. Дубровiна та iн.; упоряд. Г. В. Боряк, С. Г. Даневич, Л. А. Дубровiна та iн.; Державний комiтет архiвiв України, Мiнiстерство культури i мистецтв України; Нацiональна бiблiотека України iм. В.І. Вернадського НАН України. - К., 2000. - С. 92-94.
"Унiверситет iменi Яна Казiмiра у Львовi" Архiви України. - 1970. - № 1. - С. 43-46
8. Сизоненко Г. С. Львовский областной государственный архив Научно информационный бюлетень. - 1950. - № 1. - С. 22-24
9. Фiлiал Львiвського обласного державного архiву у м. Самборi: Путiвник / Упоряд.: Е. А. Дубiлевський та iн. - Л., 1962. - 188 с.
| 
