Історія створення Збройних Сил України

Історiя створення Збройних Сил України Пiсля розпаду Радянського Союзу i проголошення в 1991 роцi незалежностi, Україна успадкувала одне з найбiльш потужних угруповань вiйськ у Європi, оснащене ядерною зброєю та в цiлому вiдносно сучасними зразками звичайного озброєння та вiйськової технiки. На територiї України на той час дислокувалися: ракетна армiя, три загальновiйськовi та двi танковi армiї, один армiйський корпус, чотири повiтрянi армiї, окрема армiя Протиповiтряної оборони (ППО), Чорноморський флот. Усього угруповання вiйськ i сил нараховувало бiля 780 тисяч чоловiк особового складу, 6,5 тисячi танкiв, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячi бойових лiтакiв, понад 350 кораблiв та суден забезпечення, 1272 стратегiчних ядерних боєголовок мiжконтинентальних балiстичних ракет та майже 2,5 тисячi одиниць тактичної ядерної зброї. Проте це не були ще Збройнi Сили незалежної держави в повному розумiннi цього слова, Україна отримала лише окремi фрагменти вiйськової машини Радянського Союзу. Тому 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рiшення про взяття пiд свою юрисдикцiю усiх розташованих на українському теренi вiйськових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових вiдомств – Мiнiстерства оборони України. З цього часу наша держава стає лiдером серед колишнiх радянських республiк у справi створення власної армiї, вбачаючи в нiй основу i гаранта реальної державностi. Уряд України приступив до створення Збройних Сил та iнших вiйськових формувань. Процес вiйськового будiвництва в Українi умовно можна розподiлити на три основнi етапи: перший, з 1991 по 1996 роки – формування основ Збройних Сил України; другий, з 1997 по цей час – подальше будiвництво Збройних Сил України; третiй, з 2001 року – реформування та розвиток Збройних Сил України. Характерними ознаками з них були одночасне формування правової основи дiяльностi Збройних Сил, реорганiзацiя їх структур, створення вiдповiдних систем управлiння, забезпечення та iнших елементiв, необхiдних для їх функцiонування. При цьому становлення Збройних Сил України у згаданий перiод супроводжувався значним скороченням вiйськових структур, чисельностi особового складу, кiлькостi озброєнь та вiйськової технiки. Так, на кiнець 1996 року було скорочено понад 3,5 тисячi рiзноманiтних вiйськових структур, майже 410 тисяч чоловiк особового складу. Значно зменшилася кiлькiсть озброєнь та вiйськової технiки: бойових лiтакiв – на 600 одиниць, вертольотiв – майже на 250 одиниць, парк танкiв та бойових броньованих машин скоротився майже на 2400 i 2000 вiдповiдно. В основу процесу створення власного вiйська були закладенi полiтичне рiшення керiвництва України стосовно без’ядерного i позаблокового статусу держави. При цьому враховувалися також обмеження, пов’язанi з ратифiкацiєю Договору “Про звичайнi збройнi сили в Європi” та виконанням Ташкентської Угоди 1992 року, якою встановлювалися не тiльки максимальнi рiвнi озброєння для кожної держави колишнього СРСР, а й для так званого “флангового району”. В Українi до нього входили Миколаївська, Херсонська, Запорiзька областi та Автономна Республiка Крим. Концепцiя оборони i будiвництва Збройних Сил України, постанова “Про Раду оборони України”, Закони України “Про оборону України”, “Про Збройнi Сили України”, Воєнна доктрина України тощо. ядерною зброєю. На 1 червня 1996 року на територiї України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу. системи управлiння, пiдготовки i всебiчного забезпечення вiйськ (сил) тощо. Проте, з часом стало зрозумiлим, що процес будiвництва Збройних Сил лише починався. І справа тут полягала не тiльки у тому, що у той перiод не було системного пiдходу та чiтко визначеного, послiдовного плану до розв’язання проблем вiйськового будiвництва, а й бракувало пiдготовлених кадрiв для його розробки та реалiзацiї. Негативно вплинула на процес вiйськового будiвництва також часта змiна керiвництва вiйськового вiдомства. Так, з 1991 по 1996 роки змiнилося три Мiнiстри оборони i чотири начальники Генерального штабу. З початком формування Збройних Сил України було оновлено понад 70% керiвного складу. Змiнилися майже усi командувачi вiйськ вiйськових округiв, армiй, командири корпусiв та дивiзiй. На розв’язання проблем того перiоду наклалися труднощi, пов`язанi зi значним мiждержавним перемiщенням вiйськових кадрiв. З 1991 по 1994 роки з України в iншi держави було переведено близько 12 тисяч офiцерiв та прапорщикiв i понад повернулося на Батькiвщину. оборону взагалi, так i, витрат на утримання Збройних Сил, закупiвлю озброєння i вiйськової технiки, проведення науково-дослiдних та дослiдно-конструкторських робiт зокрема. Цi та iншi чинники зумовлювали необхiднiсть розробки обґрунтованої Державної програми будiвництва та розвитку Збройних Сил України, яка б не лише визначила напрями та прiоритети будiвництва нацiональних Збройних Сил, а й – збалансувала б їх завдання, структуру, чисельнiсть з потенцiйними воєнними загрозами та викликами нацiональнiй безпецi України та сучасними економiчними можливостями держави. "Лiтопис незалежної України" (основнi заходи в обороннiй сферi) Рiк 1991 24 серпня Прийняття Верховною Радою постанови "Про вiйськовi формування України" "Верховна Рада постановляє: 2. Утворити Мiнiстерство оборони України. 3. Урядовi України приступити до створення Збройних Сил України, республiканської гвардiї та пiдроздiлу охорони Верховної Ради, Кабiнету Мiнiстрiв i Нацiонального банку України". 29 серпня Указом Президiї Верховної Ради України розташованi в Українi вiйськовi частини, пiдроздiли залiзничних вiйськ, вiйська урядового зв'язку КДБ СРСР, пiдроздiли цивiльної оборони, вiйськова технiка i майно МО СРСР пiдпорядковуються Мiнiстерству оборони України. Верховною Радою України прийнято постанову Про Концепцiю оборони та будiвництва Збройних Сил України. 11 жовтня Постановою Верховної Ради було утворено Раду оборони України, до складу якої увiйшли Голова Верховної Ради, вiн же - Голова Ради оборони, Прем'єр-мiнiстр, голова Комiсiї Верховної Ради України з питань оборони i державної безпеки, державний мiнiстр з питань оборони, нацiональної безпеки i надзвичайних ситуацiй, державний мiнiстр з питань оборонного комплексу i конверсiї, мiнiстр оборони, мiнiстр закордонних справ, голова Служби нацiональної безпеки, командувач Прикордонних вiйськ, командувач Нацiональної гвардiї, начальник Штабу цивiльної оборони. 14 листопада Указом Президiї Верховної Ради було ухвалено текст Вiйськової присяги та тимчасове положення про порядок її скликання. 6 грудня Верховна Рада ухвалила закони "Про оборону України", "Про Збройнi Сили України", якими проголошено створення Збройних Сил України. Того ж дня було затверджено текст Вiйськової присяги, яку у залi Верховної Ради першим склав Мiнiстр оборони К. Морозов. 30 грудня На зустрiчi глав держав СНД Президент України Л. Кравчук заявив, що з 3 сiчня 1992 року дислокованi на територiї України вiйська приводяться до добровiльної присяги на вiрнiсть народу України. флот. Угрупування цих вiйськ i сил нараховувало бiля 780 тисяч чоловiк особового складу, 6,5 тисяч танкiв, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячi бойових лiтакiв, понад 350 кораблiв та суден забезпечення, 1272 стратегiчних ядерних боєголовок мiжконтинентальних балiстичних ракет та майже 2,5 тисячi одиниць тактичної ядерної зброї. Проте це не були ще Збройнi Сили незалежної держави в повному розумiннi цього слова, Україна отримала лише окремi фрагменти вiйськової машини Радянського Союзу. Рiк 1992 сiчень-березень Приведення до Вiйськової присяги на вiрнiсть народу України вiйськовослужбовцiв та вiйськовозобов'язаних. Вiдбулася Всеукраїнська нарада з питань вiйськового будiвництва пiд головуванням Президента України Л. Кравчука, на якiй було накреслено шляхи вiйськового будiвництва держави до початку 1996 року. В м. Мiнську спiльним Комюнiке мiж державними делегацiями України i Росiї визначено, що частина сил Чорноморського флоту повинна увiйти до складу Збройних Сил України. 5 березня 25 березня Прийнято Закон України "Про загальний вiйськовий обов'язок i вiйськову службу". Сформовано i почало функцiонувати командування Вiйськово-Морських Сил України. червень-липень Сформовано та направлено до Югославiї перший вiйськовий пiдроздiл українських миротворчих сил. 1 липня Указом Президента України створено Раду нацiональної безпеки України та визначено її персональний склад. 4 липня Радою оборони України схвалено Воєнну доктрину України. 3 серпня Мiж Україною i Росiєю в м. Ялта пiдписано Угоду про принципи формування ВМС України i ВМФ Росiї на базi Чорноморського флоту колишнього СРСР. 19 серпня "Про реформу вiйськової освiти". 34 вищi вiйськовi заклади перетворено у 7 вiйськових iнститутiв, один вiйськовий унiверситет, одну Академiю Збройних Сил України, 3 вiддiлення вiйськової пiдготовки i 43 вiйськовi кафедри при цивiльних вищих навчальних закладах України. 28 серпня Вiйськова колегiя Мiнiстерства оборони України затвердила створення нового виду Збройних Сил України - Вiйськ Протиповiтряної оборони. Рiк 1993 28 сiчня "Про Вiйськово-Повiтрянi Сили України". 3 лютого "Про порядок введення в дiю Закону України "Про Цивiльну оборону України". Мiнiстром оборони України призначено генерала В. Г. Радецького Верховною Радою України прийнято постанову "Про загальну структуру, чисельнiсть та матерiально-технiчне забезпечення Збройних Сил України", якою визначено план проведення органiзацiйних заходiв у Збройних Силах України. 19 жовтня Постановою Верховної Ради України затверджено Воєнну доктрину України, як складову частину концепцiї нацiональної безпеки i сукупнiсть основоположних настанов i принципiв щодо органiзацiї та забезпечення безпеки особи, народу i держави шляхом полiтичних, дипломатичних, економiчних та воєнних заходiв. 21 жовтня Постановою Верховної Ради України введено у дiю Закон України "Про мобiлiзацiйну пiдготовку та мобiлiзацiю". 21 жовтня Верховною Радою України прийнято Закон "Про статус ветеранiв вiйни, гарантiї їх соцiального захисту". 15 лютого Пiдписано Указ Президента України "Про Положення про вiйськовi комiсарiати". 25 серпня Указом Президента України Мiнiстром оборони призначено В. М. Шмарова. 7 жовтня Видано Указ Президента України "Про органiзацiю шефства над кораблями ВМС України". Рiк 1995 20 квiтня Видано Указ Президента України "Про Вiйська Повiтряної оборони", яким проголошено створення Вiйськ Повiтряної оборони. Рiк 1996 5 квiтня Видано Указ Президента України "Про шефство над авiацiйними вiйськовими частинами Збройних Сил України". Пiдписано Указ Президента України "Про Сухопутнi вiйська України". 23 жовтня Мiж Україною i Росiєю укладено Угоду про статус та умови перебування ЧФ Росiйської Федерацiї на територiї України. На кiнець 1996 року було скорочено понад 3,5 тисячi рiзноманiтних вiйськових структур, майже 410 тисяч чоловiк особового складу. Значно зменшилася кiлькiсть озброєнь та вiйськової технiки: бойових лiтакiв - на 600 одиниць, вертольотiв - майже на 250 одиниць, парк танкiв та бойових броньованих машин скоротився майже на 2400 i 2000 вiдповiдно. Рiк 1997 20 сiчня Указом Президента України затверджено Державну Програму будiвництва та розвитку Збройних Сил України до 2005 року, якою визначено поетапну реалiзацiю основних положень Концепцiї будiвництва та розвитку Збройних Сил України. 21 серпня "Про Мiнiстерство оборони України" i "Про Генеральний штаб Збройних Сил України". 21 серпня Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України затверджено Комплексну програму поетапного скорочення i лiквiдацiї бойових ракетних комплексiв мiжконтинентальних балiстичних ракет РС-18. Пiд керiвництвом Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України Л. Д. Кучми проведено стратегiчне командно-штабне навчання "Редут-97", до якого вперше залучалися всi Мiнiстерства i вiдомства держави, причетнi до оборонних завдань. Визначено доцiльнiсть створення на особливий перiод Ставки ВГК. Рiк 1998 5 березня Прийнято Закон України "Про Раду нацiональної безпеки i оборони України", яким визначено правовi засади органiзацiї та дiяльностi РНБО України, її склад, структуру, компетенцiю i функцiї. 4 вересня 22 грудня Верховною Радою України прийнято постанову "Про чисельнiсть Збройних Сил України". На кiнець 2000 року Збройнi Сили України матимуть штатну чисельнiсть 310 тисяч вiйськовослужбовцiв та 90 тисяч працiвникiв. Рiк 1999 23 квiтня Верховною Радою України прийнято Закон України "Про участь України в мiжнародних миротворчих операцiях". Рiк 2000 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про направлення пiдроздiлiв Збройних Сил України до iнших держав". Ратифiковано Угоду мiж державами - учасницями Пiвнiчноатлантичного договору та iншими державами, якi беруть участь у програмi "Партнерство заради миру", щодо статусу їх збройних сил. 28 липня "Державну програму будiвництва i розвитку Збройних Сил України на перiод до 2005 року". 5 жовтня Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про Збройнi Сили України". 5 жовтня Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змiн до Закону України "Про оборону України". На кiнець 2000 року Збройнi Сили України мали штатну чисельнiсть 310 тисяч вiйськовослужбовцiв та 90 тисяч працiвникiв. Професiйнi вiйськовi свята 23 лютого - День захисника Вiтчизни. 8 липня - День Вiйськ Протиповiтряної оборони ЗС України 1 серпня - День Вiйськово-Морських Сил ЗС України 2 серпня - День аеромобiльних вiйськ 8 серпня - День вiйськ зв'язку - День вiйськової розвiдки 9 вересня 14 вересня - День мобiлiзацiйного працiвника 29 жовтня - День вiйськового фiнансиста 3 листопада - День ракетних вiйськ i артилерiї - День iнженерних вiйськ - День Збройних Сил України (10-рiчниця) - День Сухопутних вiйськ ЗС України 23 грудня - День вiйськовослужбовцiв оперативного управлiння (вiддiлу, вiддiлень) штабiв усiх рiвнiв Збройних Сил України.