Створення водосховища
План
1. Класифiкацiя заходiв
2. Задачi i органiзацiя проектно-вишукувальних робiт
3.Інженернi захиснi заходи
1. Класифiкацiя заходiв
i небажаних наслiдкiв, що виникають при його створеннi.
Заходи можуть бути розбитi на такi три групи:
1. Заходи з запобiгання порушень, якi вносять водосховища в господарське життя i природнi умови району створення водосховища.
2. Заходи з пiдготовки до рацiонального використання водосховища i зарегульованої рiчки нижче гiдровузла.
3. Супутнi заходи.
Перша група заходiв обумовлюється тими небажаними наслiдками впливу на природнi умови i народне господарство, про якi говорилось при розглядi попереднiх тем.
- iнженерний захист рiзних об’єктiв;
- вiдновлення загубленої сiльськогосподарської продукцiї i землегосподарське влаштування землекористувачiв в нових умовах;
- перенесення, або нове будiвництво, жилих, комунально-побутових i iнших будiвель i споруд;
- заходи iз збереження, або вiдновлення корисних копалин;
- заходи iз збереження iсторичних i архiтектурних пам’ятникiв;
- заходи з вiдновлення рибних запасiв, iз збереження якостi води, з охорони природи i т. п.
Заходи iз запобiгання i лiквiдацiї негативних наслiдкiв створення водосховища проектуються з урахуванням загальної народногосподарської ефективностi розвитку кожного об’єкта iз залученням, у випадку необхiдностi, додаткових засобiв iз фонду розвитку вiдповiдних галузей господарства.
Використання водосховищ в якостi нових водойм рiзними галузями народного господарства потребує проведення ряду заходiв. Деякi з них необхiднi для багатьох галузей, iншi проводяться в iнтересах тiльки однiєї. В iнтересах багатьох галузей народного господарства i охорони здоров’я здiйснюється санiтарна очистка ложа водосховища, протималярiйнi заходи, санiтарна лiсоочистка i охорона якостi води.
В iнтересах окремих галузей проводяться:
- воднотранспортнi заходи на водосховищах i в нижнiх б’єфах;
- рибогосподарське освоєння водосховищ i заходи з рибного господарства в нижньому б’єфi.
- будiвництво водозабiрних споруд для iригацiйних систем i сiльськогосподарське використання мiлини;
- будiвництво рiзних об’єктiв для використання водосховищ в культурно-побутових i спортивно-оздоровчих цiлях.
До супутнiх заходiв можна вiднести: знешкодження лiквiдної деревини; вивчення археологiчних, палеонтологiчних i iнших пам’ятникiв.
Отже, створення водосховищ являє собою комплекс рiзного роду гiдротехнiчних, загально-будiвельних i спецiальних робiт, органiзацiйних заходiв i наукових дослiджень, якi охоплюють велику територiю дна (ложа) самого водосховища i прилеглу до нього територiю.
2. Задачi i органiзацiя проектно-вишукувальних робiт
В зв’язку iз створенням водосховищ виникає необхiднiсть в проведеннi великого комплексу вишукувальних i проектних робiт.
Наразi немає обов’язкових положень про склад i об’єм проектних i вишукувальних робiт, якi проводяться на кожнiй стадiї проектування ГЕС, в тому числi з таких специфiчних заходiв, як перенос будiвель, переселення населення i санiтарна пiдготовка ложа водосховища.
Послiдовнiсть розробки проектно-кошторисної документацiї, її склад i об’єм встановлюється дiючими загальними положеннями i вказiвками iз складання проектiв i кошторисiв. При встановленнi складу i об’єму вишукувальних i проектних робiт з пiдготовки ложа водосховища в кожнiй стадiї проектування ГЕС необхiдно враховувати вимоги, якi пред’являються до рiзних стадiй проектування, термiни проектування i практичного здiйснення окремих заходiв з пiдготовки ложа, технологiю виконання проектних робiт, питому вагу капiталовкладень в окремi заходи в загальнiй вартостi робiт з будiвництва гiдровузла.
Проектування гiдровузлiв i окремих заходiв проходить позастадiйний i стадiйний етапи проектування.
При позастадiйному проектуваннi, в залежностi вiд поставлених задач, наявностi i якостi вихiдних даних для проектування, розробляються такi матерiали:
- оглядова записка (гiпотеза) водогосподарського використання рiчки, яка складається за даними рекогносцировки, топографiчних i лiтературних матерiалiв;
Основними задачами вказаної схеми є визначення оптимального варiанту народногосподарського використання водних ресурсiв, вибiр першочергових об’єктiв водогосподарського будiвництва на рiчцi, з урахуванням охорони природи, визначення перспективи розвитку народного господарства i комплексного використання водних ресурсiв.
При стадiйному проектуваннi розробляються:
-
. Це проектна стадiя, в якiй обгрунтовуються цiльовi задачi, основнi енергетичнi i будiвельнi параметри, кошторисна вартiсть i технiко-економiчнi показники гiдровузла i водосховища, економiчна доцiльнiсть створення гiдровузла, склад i об’єм робiт iз створення водосховища i водоохороннi та природоохороннi заходи;
- технiчний проект органiзацiї водосховища
. Це основна стадiя проектування, на якiй встановлюються i економiчно обґрунтовуються вирiшення за всiма намiченими заходами (вибираються типи i конструкцiї споруд, визначаються повнi i компенсацiйнi затрати мiж зацiкавленими галузями народного господарства);
- робочi креслення
. Це детальна розробка заходiв за затвердженим технiчним проектом.
Проектно-вишукувальнi роботи з пiдготовки водосховища при складаннi ТЕО тiсно зв’язанi з проектно-вишукувальними роботами iз проектування i створення всього гiдровузла. На основi аналiзу рiзноманiтних даних проводиться вибiр вiдмiтки НПР i мiсце розташування гiдровузла.
самостiйного значення. З цього моменту основна задача проектувальникiв полягає в забезпеченнi високоякiсною проектно-кошторисною документацiєю (технiчними проектами, робочими кресленнями) будiвельних i iнших органiзацiй, якi будуть виконувати роботи в зонi водосховища. Це дає можливiсть своєчасно завершити всi роботи з перевлаштування об’єктiв народного господарства i пiдготовки ложа водосховища до затоплення.
Перевлаштування окремих об’єктiв народного господарства не можна вирiшувати, як окрему задачу. Навiть заходи з пiдготовки ложа водосховища до затоплення не можуть розглядатись iзольовано. Для складання проекту лiсоочистки необхiдно мати проекти рибогосподарського i транспортного освоєння водосховища, данi про розташування на майбутньому березi водосховища населених пунктiв i т. п. Отже, перш нiж доручати спецiальним проектним органiзацiям виконання окремих проектiв, генеральному проектувальнику необхiдно скласти схему заходiв з пiдготовки водосховища.
Склад i об’єм проектно-вишукувальних робiт приймається таким.
1. Схема комплексного використання i охорони водних ресурсiв
. Тут основна задача в частинi водосховища зводиться до виявлення найбiльш _оцiльних створiв i вiдмiток НПР водосховища з точки зору оптимального вирiшення основних водогосподарських задач i зменшення негативних наслiдкiв їх створення для природи i господарства басейну рiчки. При складаннi схем комплексного використання великих рiчок, як правило, розглядаються десятки створiв можливого розташування гiдровузла i декiлька вiдмiток НПР кожного водосховища. Найважливiшою вимогою при розглядi рiзних варiантiв використання рiчки є їх повна вiдповiднiсть один одному. Найважливiшi питання схеми комплексного використання водотоку вирiшуються з притягненням спецiалiзованих органiзацiй. Термiни проведення проектних робiт з водосховищ повиннi повнiстю пiдпорядковуватись загальним термiнам складання схеми.
2. В ТЕО
уточнюються вiдмiтка НПР водосховища, мiсце розташування створу гiдровузла, склад i вартiсть заходiв i споруд.
3. Технiчний проект
. Задачi технiчного проекту полягають в наступному:
а) в складаннi взаємопов’язаних заходiв з охорони водних ресурсiв i природних комплексiв, з перевлаштуванням об’єктiв народного господарства, в пiдготовцi водосховища до затоплення i експлуатацiї. Генеральний проектувальник, окрiм розробки роздiлiв технiчного проекту, складає попередню генеральну схему заходiв i зведений проект, який поєднує i зв’язує всi проекти спецiалiзованих проектних органiзацiй;
на охорону природи, вiдновлення господарства в iснуючих розмiрах i лiквiдацiю iнших порушень). Сума компенсацiйних i сумiжних затрат дає повну кошторисну вартiсть водосховища;
в) у визначеннi щорiчних експлуатацiйних затрат за всiма об’єктами в нових умовах.
4. Робочi креслення
. Основна задача цiєї стадiї проектування полягає в забезпеченнi робочими кресленнями всiх органiзацiй, якi ведуть роботи iз здiйснення заходiв в районi водосховища. Склад i об’єм робiт цiєї стадiї проектування визначається iснуючими iнструкцiями вiдповiдних мiнiстерств i вiдомств.
3. Інженернi захиснi заходи
.
Інженерний захист являє собою систему гiдротехнiчних заходiв, мета яких, захистити територiї або окремi об’єкти вiд впливу водосховища. Основними видами iнженерного заходу є:
- обвалування територiї з одночасним здiйсненням заходiв з вiдводу з неї поверхневих вод i з боротьби з пiдвищенням рiвня ґрунтових вод;
- закрiплення берегiв i укосiв iснуючих земляних споруд;
- дренаж територiї, на яких у вiдповiдностi з прогнозом, може проходити небажане пiдвищення рiвня ґрунтових вод;
- гiдроiзоляцiйнi i iншi роботи з локального захисту i пристосуванню об’єктiв до нових гiдрогеологiчних i гiдрологiчних умов.
пiдпору ,як правило, нових цiнностей не створює. Вiн направлений на запобiгання порушень, якi виникають при створеннi водосховищ, з найменшим перевлаштуванням iснуючого господарства.
Проте, в рядi випадкiв, iнженерний захист, позбавляючи об’єкти вiд ранiше дiючих на них (наприклад, повеневих затоплень, обвалiв берегiв i т. п.), пiдвищує можливiсть використання об’єктiв, якi захищаються, дякуючи чому, його ефективнiсть значно пiдвищується. Інженерний захист добре влаштовує водосховище ландшафтно, лiквiдовуючи мiлководдя, збiльшуючи сталiсть берегiв i т. п. Застосування iнженерного захисту iнодi дозволяє пiдвищувати НПР водосховища порiвняно з тим рiвнем, який можливий без iнженерного захисту, а це створює новi цiнностi – додаткову потужнiсть i виробку ГЕС, бiльшi судноплавнi глибини i т. п.
Найбiльш часто iнженернi заходи проводяться для захисту мiст i окремо розташованих промислових пiдприємств, оскiльки в них на порiвняно невеликiй площi сконцентрованi великi матерiальнi цiнностi.
На рядi водосховищ може застосовуватись захист сiльськогосподарських земель i сiльських населених пунктiв.
Інженерний захист застосовується для збереження родовищ корисних копалин, цiнних транспортних споруд, iсторичних i архiтектурних пам’ятникiв, а також для створення рибних господарств на мiлководдях, для покращання санiтарних умов i боротьби з малярiєю.
Інженерний захист останнiм часом застосовується i у вiдношеннi рекреацiйних об’єктiв. Його здiйснюють також i в нижньому б’єфi.
Інженерний захист при створеннi водосховищ використовується ще недостатньо iз-за великої вартостi будiвельних робiт i значних щорiчних затрат на експлуатацiю i ремонт захисних споруд. Заходи з iнженерного захисту iнодi зустрiчають заперечення в зв’язку з тим, що захищенi територiї використовуються не так iнтенсивно, як проектувалось, тому фактична економiчна ефективнiсть захисту значно нижча планової. Практично нi на одному iз масивiв, захищеного вiд затоплення, не завершений комплекс захисту, необхiдний для їх iнтенсивного сiльськогосподарського використання. В результатi цього продуктивнiсть обвалованих земель не досягає запланованого рiвня.
Інженернi захиснi заходи мають ряд переваг порiвняно з виносом об’єктiв:
- вони вимагають менших капiталовкладень;
- населення не вiдволiкається на роботи з переносу будiвель.
захищена вiд затоплення високими дамбами.
Єдиної методики економiчного обґрунтування iнженерного захисту наразi немає, не дивлячись на проведення в останнi роки ряду науково-методичних дослiджень. Обґрунтування iнженерного захисту мiст, пiдприємств, транспортних об’єктiв i т. п. здiйснюється в бiльшостi проектiв шляхом економiчного порiвняння вартостi їх захисту i переносу, а обґрунтування iнженерного захисту сiльськогосподарських земель – шляхом оцiнки абсолютної ефективностi. Оптимальним рахується варiант, який забезпечує мiнiмум сумарних затрат. При економiчному обґрунтуваннi iнженерного захисту необхiдно враховувати специфiку об’єктiв, але кiнцево, економiчна ефективнiсть визначається ефективнiстю ГЕС чи комплексного гiдровузла.
В перспективi iнженерний захист буде застосовуватись бiльш широко iз-за росту цiнностi землi, скорочення фонду земель, пiдвищення рiвня забудови i благоустрою населених пунктiв, необхiдностi обвалування мiлководь i т. п.
Характеристика заходiв з iнженерного захисту
Найбiльша кiлькiсть об’єктiв i найбiльшi площi земель захищаються вiд впливу водосховища обвалуванням, тобто будiвництвом дамб. Якщо по захищенiй територiї протiкає рiчка чи струмок, то необхiдно будiвництво потужних насосних станцiй для перекачки всього їхнього стоку через дамби у водосховище.
Як правило, напiр на дамбах обвалування не перебiльшує декiлькох метрiв, але iнодi сягає 7... 10 м. На бiльшостi систем застосовуються дамби стисненого профiлю з крiпленням укосiв. Дамби розпластаного профiлю, бiльш дешевi i легкi у виробництвi робiт, не отримали розповсюдження, оскiльки вони займають великi площi.
Вартiсть крiплення укосiв дамб складає значну частину загальних затрат на iнженерний захист.
Вздовж берега також влаштовують пiдпiрнi стiнки.
Найбiльш складним i дорогим є укрiплення селевих берегiв, оскiльки воно потребує закладки глибокого дренажу для перехвату потоку ґрунтових вод i влаштування упорiв в основi берега.
З метою захисту вiд хвильового впливу створюють паралельно берегу хвильоломи i бетоннi блоки рiзноманiтного типу.
Дуже перспективними методами боротьби з розмивом пляжiв, берегових укосiв i дамб є спорудження бун, якi, на жаль, не знайшли широкого застосування.
З метою пристосування об’єктiв до нових гiдрологiчних умов виконуються роботи з пiдсилення устоїв мостiв, пiдйому i укрiпленнi пiдходiв до мостiв, укрiплення i реконструкцiї набережних, портових i водозабiрних споруд. Для самоплинного вiдводу води за межi обвалованої територiї з бiльш високої частини водозбору прокладають нагiрнi канали. Для збору мiсцевого стоку в зонi обвалування влаштовують осушувальну мережу, яка вiдводить воду до насосних станцiй. Влаштування дренажної мережi має i iншу задачу – запобiгання недопустимого пiдвищення рiвня ґрунтових вод.
Вертикальне планування територiї при пiдготовцi водосховища проводиться з рiзною метою. На багатьох водосховищах застосовується пiдсипка чи намив територiї до незатоплених вiдмiток. Пiдсипка (намив) є одним iз ефективних видiв iнженерного захисту територiї.
В окремих випадках проводять роботи з поглиблення дна для лiквiдацiї мiлководь i створення портових акваторiй.
До захисних заходiв необхiдно вiднести i заходи з боротьби з фiльтрацiєю в береги i дно водосховища.
До iнженерних захисних споруд пред’являються рiзнi вимоги у вiдношеннi їх надiйностi i капiтальностi. Клас капiтальностi визначається економiчною значимiстю об’єкта i тими наслiдками, якi приводять до руйнування дамб, насосних станцiй i iншi. Видiляють чотири класи капiтальностi.
1. Захист великих мiст, з населенням бiльше 50 тис. чол., в яких може затоплюватись бiльше 50% територiї.
2. Захист великих мiст з затопленням 10... 15 % територiї i малих мiст (25... 50 тис. чол.), з затоплення бiльше 25 % територiї.
3. Захист середнiх мiст з затопленням до 25 % територiї i малих – бiльше 50 % територiї.
4. При меншому затопленнi малих мiст.
Для надiйної i ефективної роботи споруд iнженерного захисту велике значення має своєчасне виконання всього комплексу заходiв i якiсне виконання будiвельних робiт.
1. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / Под. ред.
2. Зарубаев Н. В. Комплексное использование водных ресурсов. – Л. Стройиздат, 1976.
4. Гидроэнергетика и комплексное использование водных ресурсов/ Под. ред. Непорожнего П. С./ -М.: Энергоиздат, 1982.
| 
