Виницкая область /Укр./
Роль Вiнницької областi в
народно-господарському комплексi України
Вступ
Розмiщення продуктивних сил (РПС) – галузь економiчної науки, що вивчає специфiчнi, просторовi аспекти вияву економiчних законiв. Об’єктом вивчення є продуктивнi сили.
Продуктивнi сили – це система суб’єктивних (людина) i речових (засобiв виробництва) елементiв, що виражають активне ставлення людей до природи. У процесi працi освоюються природнi ресурси, вiдтворюються умови iснування людей, вiдбувається соцiальний розвиток. Наука про розмiщення продуктивних сил вивчає територiальну органiзацiю виробництва, яка обiймає не просто розташування виробництва, але й елемент управлiння.
Розглядаючи РПС України, то, з одного боку, Україна – одна з найбiльших держав свiту за економiчним потенцiалом. Вона займає в Європi друге (пiсля Росiї) мiсце за територiєю й шосте за чисельнiстю населення. За обсягом промислового й сiльськогосподарського виробництва всерединi 80-х рокiв її можна було порiвнювати з Францiєю, Великобританiєю, Італiєю. За такими видами сировини й виробництва, як залiзна й марганцева руди, чорнi метали, вугiлля, електроенергiя, металургiйне та енергетичне устаткування, цукор, соняшникова олiя тощо Україна посiдала одне з перших мiсць у Європi. У нас є висикоквалiфiкованi науковi й виробничi кадри. З iншого боку, продукування нацiонального продукту на душу населення iстотно вiдстає вiд багатьох розвинутих країн, падає природнiй прирiст населення. Причини такого стану мають соцiально-економiчний характер, що, загалом беручи, виходить за межi курсу РПС.
господарства Вiнниччинi виступають машинобудування, промисловiсть будiвельних матерiалiв, ряд галузей легкої та харчової промисловостi, бурякоцукрове i зернове виробництво, м’ясо-молочне тваринництво.
серед областей України. Це зумовлено, в основному, сiльськогосподарською спецiалiзацiєю. Близько 38% нацiонального доходу по Вiнницькiй областi виробляється аграрним сектором господарства. Виробницство характеризується низьким ривнем матерiало-мiсткостi, який один з найнижчих в країнi. Це свiдчить, з одного боку, про низьку ресурсну забезпеченiсть, а з другого - про переважання трудомiстких галузей в її господарствi.
Передумови розмiщення продуктивних сил – це умови, без яких розмiщення i розвиток виробництва неможливi. Є природнi, демографiчнi та економiчнi передумови розмiщення продуктивних сил.
Природнi умови iстотно впливають на особливостi й засади територiальної органiзацiї виробництва. Природнi умови, що до них зараховують клiмат, рельєф, геологiчну будову, географiчне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспiльного виробництва (сiльське господарство в Сахарi) та вважатись несприятливими, а в iншому – створювати додатковi умови для прогресу: нормальне зволоження, достатня рiчна сума додатнiх температур, родючiсть рiвнинного грунту. Металогенiчнi пояси у гiрських системах сприяють розвитку добувної, а потiм – i переробної промисловостi. Наявнiсть тих або iнших природнiх ресурсiв (лiсових, водних, земельних, рекреацiйних), а також корисних копалин може правити за стимул, поштовх для розвитку економiки країни.
Що стосується Вiнницької областi, то за природнiх умов, вона вiдзначається високою концентрацiєю пiдприємств цукрової промисловостi. Вiдомим фактом для багатьох є закрiплення за краєм назви “цукрового Донбасу”. Також Вiнниччина славиться своїми багатими родовищами гранiту, каолiну, вапняка, глини. Найвiдомiшi iз них Жежелевський гранiтний та Глуховецький каолiновий кар’єри.
У комплексi передумов розмiщення продуктивних сил демографiчнi є найважливiшою складовою частиною, бо трудовi ресурси – головна продуктивна сила. Аналiзуючи вплив демографiчних передумов на розмiщення продуктивних сил, треба брати до уваги, що населення – не лише виробник матерiальних благ i послуг, але й i їхнiй споживач. Тому врахувати слiд i осiб у працездатному вiцi, i дiтей, i осiб похилого вiку. Населення у своїй сукупностi формує i споживацький ринок, i ринок працi. Аналiзуючи демографiчнi передумови розмiщення продуктивних сил, треба врахувати чисельнiсть населення регiону на даний момент i його динамiку в часi. Це необхiдно для визначення цiлої низки економiчних показникiв: забезпеченостi трудовими ресурсами на розрахунковий перiод, обсягу виробництва товарiв народного споживання, обсягу коштiв на соцiальне забезпечення, розмiрiв будiвництва житла, щкiл, лiкарень тощо. Навiть власник невеличкого пiдприємства побутового обслуговування повинен бодай у загальних рисах знати динамiку чисельностi населення мiкрорайону, щоб планувати свою дiяльнiсть.
Вiнницька область вiдносно негусто заселений регiон України. Найбiльша щiльнiсть населення в основному у районах, де розташованi промисловi пiдприємства. Це Вiнницький, Козятинський, Шаргородський, Барський та Бершадський райони.
Економiчнi передумови розмiшення – це сукупнiсть економiчних умов та вiдношень, що впливають на особливостi РПС. Вони великою мiрою визначають територiально-галузеву структуру виробництва, ефективнiсть розмiщення об’єктiв народного господарства, напрям мiжрегiональних зв’язкiв. Економiчнi передумови РПС погрупувати таким чином:
· iсторико-економiчнi передумови;
· характер прояву територiального подiлу працi;
· загальний рiвень економiчного розвитку регiону.
Цi передумови взаємопов’язанi й взаємозумовленi. Так, iсторико-економiчнi передумови докладно визначають загальний економiчний потенцiал країни та участь її у територiальному подiлi працi (ТТП). В свою чергу, ТТП впливає на структуру народногосподарського комплексу. Форми суспiльної органiзацiї виробництва великою мiрою є пiдсумком iсторико-економiчного розвитку країни.
продукцiї, в зв’язку з цим окремi пiдприємства зупинились.
Населення i трудовi ресурсиВiнниччини
Вiнницької областi розташовано 17 мiст, 30 селищ мiського типу i 1467 сiльських населених пунктiв.
Демографiчна ситуацiя в областi характеризується тенденцiєю до скорочення загальної чисельностi населення, що обумовленео зменшенням рiвня народжуваностi, вiд’ємним природним приростом та значним мiграцiйним вiдтоком за межi областi. Розглянемо таблицю природньго руху населення:
Таблиця 1. Природний рух населення Вiнниччини(у розрахунку на 1000 жит.)
| Роки |
Народжуванiсть |
Смертнiсть |
|
| 1970 |
14,2 |
10,4 |
+3,8 |
| 1985 |
13,7 |
14,4 |
-0,7 |
| 1991 |
12,4 |
14,5 |
-2,1 |
| 1993 |
11,2 |
16,6 |
-5,4 |
| 1995 |
- |
- |
-12,7 |
З таблицi ми бачимо, що починаючи з 80-х рокiв Вiнницька область має вiд’ємний природнiй прирiст населення i на 1995 рiк склав –12,7%, в тому числi мiського –0,5%, сiльського -12,2%, а в 1998 роцi звичайно цей коефiцiєнт ще збiльшився.
За показниками вiдтворення населення область займає 11-те мiсце в Українi з народжуваностi, 2-ге – зi смертностi i 20-те – за природнiм приростом. Показники природного руху населення вiдрiзняються у мiськiй та сiльськiй мiсцевостях. Але як у мiстах, так i у сiльськiй мiсцевостi, коефiцiєнт природного приросту негативний. Всi райони областi мають вiд’ємний прирiст населення. Лише у м. Вiнницi, Могилевi-Подiльському та Хмiльнику прирiст населення додатнiй.
i статева структура.
Вiнниччина характеризується вкрай несприятливою вiковою структурою населення. З 80-х рокiв, в областi спостерiгається процес старiння населення. Середнiй вiк чоловiкiв за останнi 15 рокiв зрiс вiд 34 до 36,1 року, жiнок – з 41 до 42 рокiв. Щодо статевої структури, то у Вiнницькiй областi 45% населення – чоловiчої статi.
Тиврiвський, Чечельницький, Пiщанський, Погребищенський та Оратiвський райони.
У формуваннi населення областi провiдну роль, як уже зазначалося, вiдiграють мiграцiї. Масштаби перемiщення населення iз сiл в мiста – найбiльшi в країнi. Основнi ж напрямки виїзду населення за межi областi – Київська, Одеська, Хмельницька та Чернiвецька областi.
Мiграцiйнi процеси суттево торкаються i динамiки основного джерела формування трудових ресурсiв – населення в працездатному вiцi. Трудовi ресурси областi складають 913 тис. чол. (48,7%). Таблиця 2 вмiщує данi щодо розподiлу працюючих в основних галузях народного господарства.
Дiаграма структури посiвних площ.
У 1998 роцi зернових культур у всiх категорiях господарств зiбрано з 764,3 тис. га, цукрових бурякiв – з 127,1 тис. га, соняшнику – з 49,5 тис. га, картоплi – з 115,0 тис. га, овочiв – з 15,3 тис. га. У порiвняннi з 1997 р. площа збирання зернових культур зменшилася на 3,6%, цукрових бурякiв – на 6,1%, соняшнику – на 13,9%, картоплi – на 2,4%, овочевих культур – на 10,0%. Розглянемо таблицю урожайностi основних видiв с/г продукцiї.
Таблиця 4. Урожайнiсть основних видiв с/г продукцiї
Види
с/г продукцiї
|
Зiбрано в 1997 р.,
ц/га
|
Зiбрано в 1998 р.,
ц/га
|
|
27,6 |
24,3 |
| Соняшник |
5,3 |
4,7 |
|
177,1 |
186,3 |
| Картопля |
102,5 |
121,7 |
| Овочi |
94. 7 |
106,5 |
Аналiзуючи таблицю 4 ми бачимо, що в 1998 роцi пiдвищився рiвень урожайностi картоплi, цукрового буряка та овочей в порiвняннi з попереднiм роком. Якщо розглянути урожайнiсть цукрових бурякiв i зернових по районах, то першi мiсця серед 27 районiв зайняли Тростянецький район – перше мiсце, Томашпiльський – друге, Ямпiльський – третє, а Вiнницький район зайняв 10 мiсце.
Пiд урожай 1999 р. у сiльськогосподорських пiдприємствах озимих на зерно i зелений корм посiяно 404,3 тис. га (в 1997 р. – 401,3 тис. га), що становить 98,3% до прогнозу. Крiм того, озимого рiпаку на зерно посiяно 12,5 тис. га, або в 1,3 рази бiльше, нiж передбачалося.
Провiднi галузi тваринництва – скотарство i свинарство. В 1994 роцi область займала 1 мiсце в країнi по виробництву м’яса – 160,8 тис. т, в той час як в 1990 роцi з 230 тис. т вона посiдала 3-те мiсце. А от за споживання м’яса на душу населення область займає 5-те мiсце.
У 1998 роцi всiма категорiями господарств вироблено 156,9 тис. т живої ваги м’яса, молока – 710,3 тис. т, вовни – 73 т, яєць – 351,7 млн. штук. У порiвняннi з 1997 роком виробництво м’яса зменшилося на 18,7 тис. т (10,6%), молоко – на 32,6 тис. т (4,4%), вовни – на 41 т (в 1,6 раза). Деяке пожвавлення виробництва вiдмiчено в птахiвництвi. Виробництво яєць збiльшилось на 8,8 млн. штук (2,6%).
Чисельнiсть поголiв’я великої рогатої худоби в усiх категорiях господарств на 1 сiчня 1999 року становила 659,2 тис. голiв.
Таблиця 5. Чисельнiсть поголiв’я основних видiв тварин
| Види тварин |
(тис. голiв)
|
Поголiв’я на 1. 01. 1998р.
(тис. голiв)
|
| Корiв |
310,1 |
319,8 |
| Свиней |
775,1 |
720,3 |
|
76,1 |
82,3 |
| Птицi |
|
6619,6 |
Як ми бачимо з таблицi у 1999 роцi скоротилося поголiв’я великої рогатої худоби в порiвняннi з попереднiм роком, але в той же час збiльшилось поголiв’я свиней i птицi. Якщо розглядати чисельнiсть ВРХ на 1998 рiк в розрахунку на 100 га сiльгоспугiдь по районах, то перше мiсце займає Бершадський район (39 голiв), друге – Козятинський (38 голiв), третє – Калинiвський (36 голiв), а Вiнницький район займає сьоме мiсце,
За 1998 р. у рахунок регiонального контракту по зерну надiйшло 12,0 тис. т зерна, що становить 8,0% до обсягу передбаченого контрактом. Крiм того, в рахунок погашення одержаних авансiв минулих рокiв поставлено у держресурси 138,1 тис. т зерна. Всiма категорiями господарств за 1998 р. заготiвельним органiзацiям продано 2366,0 тис. т цукрових бурякiв, картоплi – 2,5 тис. т, овочiв – 3,6 тис. т, фруктiв – 5,1 тис. т. У порiвняннi з вiдповiдним перiодом минулого року заготiвельним органiзацiям продано менше: цукрових бурякiв – на 20,5 тис. т, картоплi – на 0,9 тис. т, овочiв – на 0,5 тис. т, фруктiв – на 53,5 тис. т.
Ще хочу вiдмiтити, що спецiалiзацiя АПК має певнi вiдмiнностi в рiзних частинах областi. Тому можна видiлити чотири агропромислових пiдрайони: Пiвнiчний, Центральний, Пiвденно-схiдний та Пiвденно-захiдний.
Пiвнiчний агропромисловий пiдрайон займає територiю Хмiльницького, Лiтинського, Козятинського, Калинiвського, Погребищенського, Липовецького, Іллiнецького та Оратiвського адмiнiстративних районiв. Вiн спецiалiзується на вирощуваннi цукрових бурякiв, зерновому господаствi, тваринництва м’ясо-молочного напрямку та свинарствi. Потужнi переробнi пiдприємства розташованi в Хмiльнику, Козятинi, Погребищi, Калинiвцi, Уладiвцi та Іллiнцях.
Центральний пiдрайон охоплює територiю Барського, Жмеринського, Вiнницького, Немирiвського та Гайсинського районiв. Спецiалiзується на бурякiвництвi, зерновому господарствi, садiвництвi, м’ясо-молочному тваринництвi та свинарствi. Крiм того тут розвинуте овоче-молочне господарство примiського типу. В усiх районних центрах даного пiдрайону є пiдприємства харчової промисловостi.
Пiвденно-схiдний пiдрайон за площею найбiльший. Десять адмiнiстративних районiв входять до його складу: Тиврiвський, Шаргородський, Тульчинський, Томашпiльський, Крижопiльський, Тростянецький, Пiщанський, Тепликський, Бершадський, Чечельницький. Поряд з традицiйними для областi галузями спецiалiзацiї, як то: бурякiвництво, зернове господарство, свинарство та тваринництво м’ясо-молочного напрямку, – в пiдрайонi вирощуються олiйнi рослини та займаються птахiвництвом. Пiдприємства харчової промисловостi розташованi в таких населених пунктах, як Шаргород, Гнiвань, Тульчин, Вапнярка, Ладижин, Тростянець, Городiвка, Крижопiль, Бершадь та iншi.
Пiвденно-захiдний пiдрайон займає решту територiї областi, а саме: Муровано-Куриловецький, Могилiв-Подiльський, Чернiвецький та Ямпiльський райони. Крiм традицiйних розвинутих на Вiнниччинi галузей, тут займаються тютюнництвом, садiвництвом, вiвчартвом. Великi пiдприємства переробної ланки є в Мурованих Курилiвцях, Могилевi-Подiльському, Вендичанах, Ямполi.
Економiчнi зв’язки Вiнниччини
Зовнiшньоекономiчнi зв’язки за сiчень-листопад 1998 року Вiнницька область здiйснювала з 82 країнами.
За даний перiод спостерiгається скорочення обсягiв експорту-iмпорту товарiв. Оборот зовнiшньої торгiвлi товарами областi за сiчень-листопад 1998 року склав 186436,19 тис. доларiв США, що на 36,0% менше проти вiдповiдного перiоду минулого року. При цьому обсяги експорту склали 99087,93 тис. доларiв США, iмпорту – 87348,26 тис. доларiв США, що, вiдповiдно, на 40,3% i 30,2% менше, нiж за вiдповiдний перiод минулого року. Коефiцiєнт покриття iмпорту-експорту становив 1,1 (за вiдповiдний перiод 1997 року – 1,3).
Найбiльшу частку експортних поставок областi становив текстиль та текстильнi вироби – 17,9% до загального обсягу експорту, де на одяг та предмети одягу припадає 16,5% цього обсягу. Значне мiсце експорту серед груп товарiв займає експорт живих тварин та продукцiї тваринництва – 15,2%, в основному за рахунок м’яса i субпродуктiв – 13,0%. Питома вага експортованих машин та устаткування складає – 12,7% (з них механiчних – 12,1%, електричних – 0,6%).
На поставки продукцiї харчової промисловостi також припадає 12,7% експорту (в тому числi виробiв м’яса, риби – 5,6%, продуктiв переробки плодiв, овочiв – 3,4%, цукру – 1,0%), продуктiв рослинного походження – 10,3%, продукцiї хiмiчної та пов’язаних з нею галузей промисловостi – 5,7%.
Триває процес зниження частки експортних поставок, якi здiйснюються за умови товарообмiнних, тобто бартерних операцiй. Товаробмiннi операцiї пiдприємства областi здiйснювали з партнерами з 28 країн. За сiчень-листопад 1998 року питома вага експорту за бартерних умов склала 7,6% проти 17,7 вiдповiдного перiоду минулого року.
Найбiльша питома вага вiд загального обсягу експорту серед товарiв за умови прямого товарообмiну у Росiйську Федерацiю – 33,3%, Бiлорусь – 30,9%, Молдову – 14,7%, Туркменiстан – 4,3%, Угорщину – 3,6%.
з Росiйської Федерацiї – 46,9% вiд загального обсягу бартерного iмпорту областi, Бiлорусi – 31,1%, Китаю – 4,6%, Італiї – 2,3%, Угорщини – 2,0%.
Проблеми та перспективи РПСВiнницької областi
Народногосподарський комплекс Вiнниччини переживає складний перiод, але враховуючи вищезгаданi негативнi тенденцiї областi органи державної влади спiльно з керiвниками пiдприємств та органiзацiй, науковцями та громадськiстю продовжують роботу по полiпшенню ситуацiї в економiцi областi. Як першi кроки, запропоновано поступове якiсне оновлення виробничого потенцiалу. Тiльки в 1998 роцi комплексно механiзовано i автоматизовано 17 дiльниць та цехiв, введено в дiю 2 механiзованi потоковi та одну атоматичну лiнiю, одну гнучку виробничу систему та 23 металорiзальних верстатiв з числовим програмним управлiнням. Так, на вiдкритому акцiонерному товариствi “Володарка” введено в дiю цех по проектуванню нових моделей, проведена комплексна механiзацiя одного iз цехiв, впроваджено 38 нових технологiчних процесiв. На Барському спиртзаводi впроваджено новий технологiчний процес виробництва високооктанової кисневої добавки до бензинiв. На Бершадськiй птахофабрицi освоєно 4 нових технологiчних процеси по виробництву м’ясних консервiв та напiвфабрикатiв. Постiйно розширюється асортимент нових видiв продукцiї на Вiнницькiй кондитерськiй фабрицi, вiдкритому акцiонерному товариствi “Вiнницяхлiб”, асоцiацiї “Вiнницяплодоовочпром”, закритому акцiонерному товариствi “Подiлля” тощо.
У сiчнi 1999 року на пiдсумковiй нарадi за минулий рiк голова обласної державної адмiнiстрацiї ??? окреслив основнi стратегiчнi заходи по соцiально-економiчнiй стабiлiзацiї, якi передбачають:
збiльшення обсягiв реалiзацiїї готової продукцiї за грошовi кошти;
зростання дохiдної частини бюджету та пiдвищення ефективностi використання бюджетних видаткiв;
пiдвищення рiвня зайнятостi населення та зменшення прихованих форм безробiття;
Досягнення стратегiчних цiлей передбачає формування чiтких шляхiв їх реалiзацiї, спрямованих на пряму та опосередковану пiдтримку провiдних галузей та пiдприємств областi по нарощуванню обсягiв виробництва та пiдвищенню його ефективностi, зокрема:
в машинобудiвнiй – реконструкцiя пiдприємств, розширення виробництва та реалiзацiї сiльгосптехнiки;
в легкiй промисловостi – стабiлiзацiя виробництва та розширення випуску продукцiї на внутрiшнiй ринок i ринки країн СНД;
в будiвництвi – розвиток будiвельних енергозберiгаючих технологiй, створення технологiй будiвництв;
розширення ринкового збуту продукцiї;
в цукровiй галузi – реструктуризацiя галузi, залучення iнвестицiй, переробка цукру-сирцю, освоєння виробництва нових видiв продукцiї в мiжсезоння розширення зовнiшнiх ринкiв збуту цукру.
Чiтке i послiдовне виконання цих та iнших важливих завдань розвитку господарства областi дозволить впливати на хiд подiй, вiдслiдковувати негативнi тенденцiї i завчасно приймати коректнi заходи по їх упередженню.
|
