Економiко-географiчна характеристика Швейцарiї
Реферат на тему:
“Економiко-географiчна характеристика Швейцарiї”
Офiцiйна назва - Швейцарська Конфедерацiя.
Територiя - 41,3 тис. кв. км.
Столиця - Берн (кiлькiсть населення - 128 тис. осiб). Швейцарцi офiцiйно називають Берн не столицею, а "федеральним мiстом", пiдкреслюючи при цьому рiвноправнiсть головних мiст всiх кантонiв. Берн заснований у 1191 роцi. Назва мiста походить вiд нiмецького слова "Bar" - ведмiдь. Ведмiдь присутнiй на прапорi i гербi мiста, у скульптурних композицiях фонтанiв i соборiв, назвах ресторанiв i готелiв. Берн також є адмiнiстративним центром кантону Берн.
Населення Швейцарiї - 7,2 млн. осiб, з них 19,8% iноземцiв (станом на 2001 рiк).
Адмiнiстративний подiл - 23 кантони або 20 кантонiв i 6 напiвкантонiв. (Кожний з трьох кантонiв: Аппенцелль, Базель, Унтервальд подiляється на 2 напiвкантони).
кв. км), у ньому, однак, чисельнiсть населення (187,7 тис. осiб) вища, нiж у найбiльшому кантонi Граубюнден, де на територiї в 7105 кв. км проживає 186,7 тис. осiб. У кантонi Цюрiх - 1,2 млн. жителiв, а населення напiвкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осiб) ледь заповнить футбольний стадiон.
Є молодi й старi кантони. Наймолодший - Юра, який у 1978 роцi вiдокремився вiд кантону Берн.
2. Аппеннцель
Аппеннцель Ауссерроден (Appenzell A. Rh) - 53,5 тис. осiб (14,1% iноземцiв).
Аппеннцель Іннерроден (Appenzell I. Rh) - 15,0 тис. осiб (10,4% iноземцiв).
3. Базель
Сiльськiй Базель (Basel-Country) - 260,0 тис. осiб (16,9% iноземцiв).
Мiський Базель (Basel-City) - 187,7 тис. осiб (27,2% iноземцiв).
4. Берн (Berne) - 943,7 тис. осiб (11,9% iноземцiв).
5. Вале (Valais) - 276,2 тис. осiб (16,5% iноземцiв).
6. Во (Vaud) - 620,3 тис. осiб (26,6% iноземцiв).
7. Гларус (Glarus) - 38,5 тис. осiб (19,8% iноземцiв).
8. Граубюнден (Graubьnden) - 186,7 тис. осiб (13,2% iноземцiв).
9. Женева (Geneva) - 408,8 тис. осiб (37,7% iноземцiв).
10. Золотурн (Solothurn) - 244,0 тис. осiб (16,5% iноземцiв).
11. Люцерн (Lucerne) - 347,2 тис. осiб (15,0% iноземцiв).
12. Невшатель (Neuchвtel) - 165,7 тис. осiб (22. 4% iноземцiв).
13. Санкт-Галлен (St. Gallen) - 449,4 тис. осiб (19,6% iноземцiв).
14. Тiчино (Ticino) - 227,3 тис. осiб (25,6% iноземцiв).
15. Тургау (Thurgau) - 205,9 тис. осiб (18,9% iноземцiв).
Нiдвальден (Nidwalden) - 38,0 тис. осiб (9,3% iноземцiв).
17. Урi (Uri) - 35,2 тис. осiб (8,2% iноземцiв).
18. Фрiбург (Fribourg) - 236,3 тис. осiб (14,1% iноземцiв).
19. Цуг (Zug) - 99,4 тис. осiб (19,5% iноземцiв).
21. Шафхаузен (Schaffhausen) - 73,3 тис. осiб (19,8% iноземцiв).
22. Швiц (Schwyz) - 130,2 тис. осiб (15,1% iноземцiв).
23. Юра (Jura) - 68,8 тис. осiб (12,1% iноземцiв).
Найбiльшi мiста. (Кiлькiсть населення станом на 2000 рiк).
Цюрiх (Zurich) - 337,9 тис. осiб (28,7% iноземцiв).
Берн (Berne) - 122,5 тис. осiб (22,0% iноземцiв).
Лозанна (Lausanne) - 114,9 тис. осiб (35,3% iноземцiв).
Дата заснування Швейцарської Конфедерацiї - 1 серпня 1291 року, коли три лiсовi кантони (землi) - Урi, Швiц i Унтервальден, захищаючи незалежнiсть вiд австрiйських Габсбургiв, уклали оборонний союз ("вiчний союз") в рамках "священної Римської iмперiї". До речi, назва Швейцарiї походить вiд назви одного з цих кантонiв - Швiца.
Державний устрiй. Швейцарiя - федеративна парламентська республiка.
Нацiональне свято. 1 серпня - День заснування Конфедерацiї (1291 рiк). Вiдзначається з 1899 року.
Швейцарiя i мiжнароднi органiзацiї. Швейцарiя є членом ЄАВТ (Європейської асоцiацiї вiльної торгiвлi), СОТ (Свiтової органiзацiї торгiвлi), Мiжнародного валютного фонду (МВФ), Свiтового Банку, мiжнародного банку реконструкцiї i розвитку, ОБСЄ та Органiзацiї економiчної спiвпрацi й розвитку (ОЕСР), Ради Європи (РЄ), ЄКА, МФКК.
Швейцарiя i ООН. 3 березня 2002 року у Швейцарiї вiдбувся референдум щодо її вступу до ООН. "Так" членству країни в ООН сказали 54,6 вiдсотка учасникiв референдуму, iдея членства також здобула пiдтримку бiльшостi виборцiв у 12 з 23 кантонiв.
Таким чином, винесене на референдум i схвалене так званою "подвiйною бiльшiстю" (населенням в цiлому i окремо - жителями бiльшостi кантонiв) питання про приєднання Швейцарiї до ООН вирiшено позитивно. А це, вiдповiдно до Конституцiї Конфедерацiї, дозволяє уряду розпочати офiцiйне оформлення вступу країни до Органiзацiї Об'єднаних Нацiй. Таким чином, багатовiковий традицiйний нейтралiтет Швейцарiї iде в минуле. За 16 рокiв, що минули пiсля попереднього подiбного референдуму, настрої у швейцарському суспiльствi дуже змiнилися. За членство в ООН нинi виступають уряд, бiльшiсть депутатiв парламенту i три з чотирьох партiй правлячої коалiцiї: соцiал-демократи, радикальнi демократи i християнськi демократи.
На всiх попереднiх референдумах швейцарцi вiдхиляли таку пропозицiю, оскiльки вважали, що членство навiть у цiй шанованiй органiзацiї може загрожувати традицiйному нейтралiтету країни. Пiд час останнього волевиявлення, у 1986 роцi, 75 вiдсоткiв швейцарцiв вiдхилили пропозицiю членства своєї країни в ООН. Десятками рокiв тривала дивна ситуацiя - Швейцарiя була "європейською домiвкою" ООН, але сама не належала до цiєї органiзацiї.
Вступ Швейцарiї в ООН очiкується у вереснi цього року на черговiй 57-й сесiї Генеральної Асамблеї
Таким чином, Швейцарiя стане 190-м повноправним членом Об'єднаних нацiй, а єдиною країною свiту, яка не входить до ООН, залишається Ватикан.
Всесвiтньої метеорологiчної органiзацiї та Європейське вiддiлення ООН i Управлiння Верховного комiсара ООН у справах бiженцiв. У Бернi, столицi країни, розмiстився Всесвiтнiй поштовий союз, у Лозаннi - Мiжнародний олiмпiйський комiтет. Іншi органiзацiї, якi мають основну резиденцiю у Швейцарiї, - Всесвiтня рада церков i Мiжнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анрi Дюнаном.
Швейцарiя - високорозвинута iндустрiальна країна з експортно-орiєнтованою економiкою та iнтенсивним сiльським господарством. Основнi фактори, якi стимулюють економiчний розвиток, - внутрiшнiй i зовнiшнiй попит. За розмiрами нацiонального доходу на душу населення посiдає одне з перших мiсць у свiтi. Важлива стаття доходу - iноземний туризм.
Валовий внутрiшнiй продукт
Обсяг валового внутрiшнього продукту становив у 2000 роцi близько 407 млрд. швейцарських франкiв (241 млрд. доларiв США), а в пiдрахунку на душу населення - 56,5 тис. швейцарських франкiв або 33,5 тис. доларiв США.
Зайнятiсть населення
Країна має практично повну зайнятiсть. Рiвень безробiття протягом останнiх рокiв становить 1-2%.
Економiчна полiтика Швейцарiї спрямована перш за все на пiдтримку професiйних знань працездатного населення, пiдприємницької iнiцiативи, пiдвищення привабливостi країни для пiдприємцiв та iнвесторiв.
Промисловiсть
Характерними особливостями промисловостi Швейцарiї є її велика залежнiсть вiд зовнiшнiх джерел сировини, спецiалiзацiя на виробництвi високоякiсної дорогої продукцiї (в окремих галузях експортна квота коливається вiд 80% до 90%).
Головнi галузi промисловостi: металообробка i машинобудування, зокрема, прецизiйне верстатобудування, виробництво транспортних засобiв i текстильного устаткування, електромашинобудування, а також хiмiчна, бiохiмiчна, фармацевтична (15% експорту медикаментiв у свiтi), текстильна, годинникова (50% свiтового експорту) та харчова промисловiсть. Виробляється алюмiнiй, цемент, електроенергiя, барвники, чавун, сталь, кокс..
Сiльське господарство
землями (принаймнi непридатними для землеробства), особливо в кантонах Урi, Вале i Граубюнден, i чверть - вкрита лiсами. Не дивно, що 40% продовольчих товарiв доводиться iмпортувати. У той же час Швейцарiя забезпечує себе пшеницею, а м'ясо-молочна продукцiя виробляється в надлишку. Основнi землеробськi кантони - Берн, Во, Цюрiх, Фрiбург та Аргау. Головними сiльськогосподарськими культурами є пшениця, картопля i цукровий буряк.
Банки i банкiвська дiяльнiсть
"надiйно, мов у швейцарському банку" iснує не випадково. Швейцарськi банки мають репутацiю найсолiднiших у свiтi. Загальна кiлькiсть банкiв у країнi - понад 400.
в 1907 роцi, є єдиною фiнансовою установою, яка випускає нацiональну валюту. Швейцарський франк - одна з найстабiльнiших у свiтi валют. Нацiональний банк контролюється федеральною владою i має великий вплив на економiчну полiтику Конфедерацiї.
Система приватних банкiв Швейцарiї у 1990-х роках складалася з кiлькох великих комерцiйних банкiв, якi входили до "великої четвiрки": "Швайцерiшер банкферайн" (ШБФ), "Швайцерiше банкгезельшафт" (ШБГ), "Швайцерiше кредитанштальт" i "Швайцерiше фольскбанк". У 1997 роцi "велика четвiрка" перетворилася на "велику трiйку", пiсля об'єднання ШБГ с ШБФ. Дiють також 28 кантональних банкiв, сотнi регiональних i ощадних банкiв, фiнансових компанiй та iнших банкiв, 20 з яких належать iноземцям.
Вкладникiв завжди приваблювали швейцарськi банки: згiдно з швейцарським банкiвським законом 1934 року, банкам забороняється надання iнформацiї про своїх клiєнтiв без їхньої згоди. Пiд тиском урядiв iнших держав були прийнятi постанови, якими дозволяється розкриття таємницi вкладiв, особливо коли вкладники перебувають пiд слiдством у зв'язку з валютними злочинами, такими, як пiдробка грошових знакiв i торгiвля конфiденцiйною iнформацiєю. Пiсля тривалих дебатiв уряд Швейцарiї наприкiнцi 1990-х рокiв дозволив також розкривати таємницю вкладiв у зв'язку з розшуком коштiв, якi належали жертвам нацистського геноциду.
Швейцарiя - один з провiдних фiнансових центрiв Європи. Адже близько третини всiх свiтових приватних капiталiв, якi знаходяться поза межами країн, проходять через швейцарськi банки. За мiжнародною класифiкацiєю республiка належить до фiнансових центрiв, якi мають досконалу систему регулювання та контролю фiнансового ринку. В управлiннi швейцарських банкiв знаходиться третина всiх свiтових активiв (грошi та цiннi папери - близько 4 трлн. доларiв США). Крiм того, тут розмiщенi штаб-квартири бiльшостi провiдних енергетичних та iнвестицiйних компанiй, щорiчно укладається понад 70% всiх контрактiв в енергетичнiй галузi. До Берна прислухаються в таких мiжнародних банкiвських установах, як Свiтовий банк, Європейський банк реконструкцiї та розвитку.
Зовнiшня торгiвля
Зовнiшньоторговельний оборот товарiв та послуг за 2001 рiк становив майже 210 млрд. доларiв США. Торговельний i платiжний баланси позитивнi, зовнiшня заборгованiсть вiдсутня, частка країни у свiтовому зовнiшньоекономiчному оборотi - 2%.
Високорозвинута зовнiшня торгiвля Швейцарiї базується на експортi промислової продукцiї, наприклад, машин, годинникiв, медикаментiв, електронного устаткування, хiмiчних товарiв та одягу. Продукти сiльського i лiсового господарства також мають чималу частку в експортi країни.
Важливою статтею iмпорту Швейцарiї є сировина, яку небагата на природнi ресурси Швейцарiя використовує для виробництва високоякiсних товарiв. Також iмпортуються машини й устаткування, хiмiчнi товари, транспортнi засоби, прилади, дорогоцiннi каменi i метали та вироби з них, сiльськогосподарськi товари, метали, папiр та вироби з нього, шкiра, каучук, пластмаси.
Імпорт 101,3 91,6 216,4 149,5
(За даними Державного комiтету статистики України)
Експорт-iмпорт давальницької сировини (тис. доларiв США)
1996 2000 2001
Експорт 3 500,5 2 950,7 3 688,5
Основними складовими українського експорту в Швейцарiю є сировина, металургiйна та сiльськогосподарська продукцiя, нафтопродукти, добрива.
В iмпортi України переважають засоби захисту рослин, лiкарськi препарати, устаткування, прилади, верстати.
Зовнiшня торгiвля послугами України з Швейцарiєю (млн. доларiв США)
1996 1999 2000 2001
Експорт 51,3 55,8 47,8 51,0
Імпорт 15,3 28,3 32,2 20,8
(За даними Державного комiтету статистики України)
Швейцарiя є одним з найбiльших споживачiв українських послуг у 2001 роцi (пiсля Росiї, Великобританiї, США, Нiмеччини, Кiпру), причому експорт послуг з України в Швейцарiю у 2001 роцi збiльшився на 6,9%. Імпорт послуг iз Швейцарiї зменшився у 2001 роцi на 37,3%.
Економiки обох країн значною мiрою доповнюють одна одну. З одного боку, в Українi є сировина, напiвфабрикати та компоненти, необхiднi для виробництва кiнцевої високотехнологiчної продукцiї у Швейцарiї. З другого боку - на вiдмiну вiд країн ЄС, Швейцарiя не має обмежень щодо ввезення української продукцiї, в першу чергу сталеливарної, хiмiчної, машинобудiвної, деревообробної, подальша переробка якої на швейцарських пiдприємствах може пiдвищити конкурентоспроможнiсть кiнцевого високотехнологiчного продукту. Завдяки розвитку промислової кооперацiї Швейцарiя може отримати додатковi можливостi для збiльшення обсягiв експорту в країни ЄС та ЄАВТ, а Україна - реальну пiдтримку промисловостi та її включення до європейських промислово-технологiчних програм.
Стабiльнiсть швейцарського франка, нейтралiтет i стабiльна полiтична ситуацiя країни, зручне розташування в самому серцi Європи у поєднаннi з невисокими податками - все це робить Швейцарiю надзвичайно привабливим мiсцем для iнвестицiй. На початку 2001 року обсяг прямих iноземних iнвестицiй в економiку країни становив 76 млрд. доларiв США.
Прямi iнвестицiї за кордон
За обсягами iнвестицiй за кордон Швейцарiя посiдає сьоме мiсце у свiтi (180 млрд. доларiв США).
Обсяги прямих iнвестицiй Швейцарiї в економiку України зростають. Якщо на початку 1996 року швейцарцi iнвестували в Україну 38,4 млн. доларiв США, то на 1. 01. 2001 року їхнi капiталовкладення становили вже 163,3 млн. доларiв США. Лише протягом 2001 року обсяг швейцарських iнвестицiй збiльшився майже на 20%. Швейцарiя входить до десятки найбiльших країн-iнвесторiв в Українi, а за обсягом iнвестицiй до нашої банкiвської системи Швейцарiя посiдає 5-те мiсце серед iноземних iнвесторiв.
Найбiльшi компанiї
Десять найбiльших компанiй Швейцарiї входять до числа 500 провiдних компанiй свiту. В їх числi: Novartis AG (з капiталiзацiєю 155 млрд. шв. фр.), Nestle AG (141 млрд. шв. фр.), F. Hoffmann - La Roche AG (112 млрд. шв. фр.), Swisscom (35,2 млрд. шв. фр.), АВВ АG (21,4 млрд. шв. фр.).
"АВВ". Дiють також "Нестле", фармацевтичнi фiрми.
| 
