Реферат
на тему:
Внутрiшнi економiко-географiчнi вiдмiнностi США
Понад сто рокiв тому територiя США була подiлена на три великi райони: Пiвнiч, Пiвдень i Захiд. Найбiльш розвинутою виявилась Пiвнiч, де зростання продуктивних сил не гальмувалося феодалiзмом, осiдав основний потiк переселенцiв i капiталiв з Європи. розвиток Пiвдня до 1865 року затримувався рабством, а пiсля його скасування - пережитками рабовласництва. Колонiзацiя Заходу, що займає великi простори гiр i пустель, вiдбувалась пiзнiше, нiж Пiвночi i Пiвдня. З другої половини XX ст. розрив мiж цими районами поступово зменшується, й нинi рiвень їх розвитку практично однаковий.
Ma
л
. Територiальнi вiдмiнностi США
У межах Пiвночi розрiзняють Атлантичне узбережжя. Приозер'я i землi на захiд вiд Мiссiсiпi (охоплює економiчнi райони: Нова Англiя, Середньоатлантичнi штати, Пiвнiчноатлантичний центр, Пiвнiчно-Захiдний центр).
Атлантичне узбережжя - це вузька смута низовин мiж океаном i Аппалачськими горами. Район не має власних ресурсiв сировини, але користується перевагами приморського розташування. Тут США зародилися як держава. Тепер це одна з найбiльших мiських зон свiту. На неї припадає 1/5 населення i майже 1/4 промислової продукцiї i тiльки 2 % площi США. Структура виробництва дуже рiзноманiтна. З-помiж матерiальних галузей видiляються електро- i електронне машинобудування, приладобудування, хiмiчна, паперова, полiграфiчна i швейна промисловiсть. Велике значення має невиробнича сфера. Найбiльшими мiстами є Бостон, Нью-Йорк, Фiладельфiя i Вашингтон.
Нью-Йорк мешканцiв i як центр управлiнської, фiнансово-торговельної i мiжнародної дiяльностi Нью-Йорк посiдає перше мiсце в США. На його територiї розташовано бiльше 1/3 штаб-квартир американських корпорацiй, п'ять iз шести великих банкiв, фондова бiржа, видавництво «Тайм», Американська радiомовна корпорацiя тощо. У Нью-Йорку розмiщується також штаб-квартира Органiзацiї Об'єднаних Нацiй. Розростаючись, мiсто захопило землi одразу в трьох штатах: Нью-Йорк, Нью-Джерсi та Коннектикут. Центральним районом мiста є острiв Манхеттен. Ще наприкiнцi минулого столiття у зв'язку з дорожнечею землi тут почали споруджувати багатоповерховi будiвлi. Гранiтна основа острова надавала таку можливiсть. Поступово будiвлi ставали все вищими, бiльш досконалими за формою. Нинi у Нью-Йорку таких хмарочосiв понад 100. Перше скупчення хмарочосiв виникло на пiвднi острова. Тут мiститься Уолл-Стрiт - фiнансовий центр країни i всесвiтнiй торговий центр. Друге скупчення утворилося в середнiй частиш острова - Мiдтаунi. Це торговий, культурний i розважальний центр. Вулиця Бродвей, яка перетинає Мiдтаун, стала синонiмом центрiв мiст взагалi. Трохи нижче вiд Манхеттена лежить малесенький острiвець Еллiс - колись перший притулок iммiгрантiв. Вважається, що предки 2/5 сучасних американцiв пройшли через цi «ворота Америки». Зараз тут музей.
На Манхеттенi i дотепер збереглися iммiгрантськi квартали: китайський, європейський, пуерто-риканський та iншi.
На пiвнiч вiд Нью-Йорка розташована Нова Англiя. Тут у 1620 роцi була заснована перша англiйська колонiя. Понад два столiття Нова Англiя являла собою найрозвинутiшу частину Пiвночi - ЇЇ промислову майстерню. Звiдси почалась iндустрiалiзацiя США. Район став класичним прикладом безперервної змiни структури господарства, вiдмирання старих галузей i виникнення на їх мiсцi нових. Нинi Нова Англiя є районом концентрацiї наукоємних i воєнних виробництв. Центром є мiсто Бостон, що вiдiграло виняткову роль в iсторiї i культурному розвитку США. У його передмiстi розташованi Гарвардський унiверситет i Массачусетський технологiчний iнститут, якi широко вiдомi як осередки дослiджень з найновiших напрямiв науки i технiки.
(3,9 млн чоловiк). Мiсто засновано в кiнцi XVIII ст. як столицю Федерацiї. Тепер також це насамперед столиця, «продукцiєю» якої є постанови i розпорядження. Щодня понад 300 тис. чиновникiв сiдають за столи в урядових установах. У Вашингтонi знаходяться Бiлий Дiм - резиденцiя президента, Капiтолiй - будинок Конгресу, Пентагон - вiйськове мiнiстерство, iншi мiнiстерства та iноземнi представництва (мол. 116).
Вашингтон - науковий i культурний центр. Тут розташована найбiльша у свiтi Бiблiотека Конгресу США. Широко вiдомий комплекс музеїв i дослiдницький заклад - СмiтсонiвськІ iнститути - включає нацiональний музей повiтроплавання та космонавтики. Серед численних iсторичних i культурних пам'яток столицi є пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. У Вашингтонi знаходиться Нацiональне географiчне товариство i видається географiчний журнал “Нешинел Джеографiн”.
Приозер'я -
територiя мiж Великими озерами i рiчками Мiссiсiпi i Огайо. Тут багате сiльськогосподарське оточення, значнi мiнеральнi ресурси водних i сухопутних шляхiв i центральне положення щодо ринкiв збуту усiєї країни. Приозер'я - iндустрiальне серце США, де виробляють 1/4 промислової продукцiї. Типовими є важка iндустрiя i традицiйнi галузi: металургiя, виробництво промислового устаткування, гiрничих i будiвельних машин, сiльськогосподарської технiки i особливо автомобiлiв, а також харчова промисловiсть. Виникнення центрiв чорної металургiї на пiвденних берегах Великих озер було зумовлене сировинно-транспортним чинником: їх положенням мiж родовищами вугiлля i залiзних руд. Наявнiсть металу сприяла розвитку металомiсткого машинобудування. "Кукурудзяний" i «пшеничний» пояси були ринками збуту сiльськогосподарської технiки та давали сировину для харчової промисловостi. Вже дев'яносто рокiв тому мiсто Детройт стало славнозвiсною «автомобiльною столицею» i найбiльшим центром автомобiлебудування в свiтi. Цьому сприяли наявнiсть металу i вдале розташування мiста щодо транспортних шляхiв i ринкiв збуту. Вiдiграв свою роль й iсторичний чинник - у Детройтi вперше в свiтi виробництво автомобiлiв було поставлене на конвеєр i стало масовим.
(8,0 млн чоловiк) є найбiльшим мiстом Приозер'я i внутрiїїшiх штатiв (мал. 117), аеропорт О'Хара є найбiльшим у свiтi, щороку ним користуються 60 млн пасажирцi. Чорна металургiя, важке машинобудування, виробництво засобiв зв'язку i харчова промисловiсть б головними в промисловостi Чикаго. Одночасно це третiй за своїми масштабами в США центр фiнансiв, торгiвлi, послуг, науки i культури.
Там, де Мiссурi впадає в Мiссiсiпi, знаходиться мiсто Сент-Луїс.
Його промисловiсть дуже рiзноманiтна. Провiдною галуззю є транспортне машинобудування, особливо виробництво лiтакiв, ракет i космiчних апаратiв. Тут була виготовлена капсула, в якiй американський космонавт вперше облетiв навколо Землi.
зайнятого населення Приозер'я зменшується на користь наукоємних галузей i галузей невиробничої сфери.
Територiю, що простягнулась на захiд вiд Мiссiсiпi аж до Скелястих гiр, називають «хлiбним кошиком». Це знаменитi Великi рiвнини i степи-прерiї, де колись мандрували стада бiзонiв, а тепер вирощують пшеницю, кукурудзу, трави i вiдгодовують велику рогату худобу на м'ясо. Населення та мiст тут мало, це типова фермерська Америка. Найбiльше пшеницi вирощують у штатах Канзас i Пiвнiчна Дакота, кукурудзи - в штатi Айова.
З аграрного вiн перетворився на iндустрiальний. Умови життя i дiяльностi населення стали такими, як i повсюди в США. Колись вiльнi переселенцi уникали Пiвдня, а негри тiкали звiдси в мiста Пiвночi. Тепер благодатний субтропiчний клiмат, вiдсутнiсть величезних мiст з їх соцiальними i расовими проблемами, а також чисте природне середовище, сприяють перемiщенню сюди населення з Пiвночi, в тому числi й негрiв. Структура господарства Пiвдня також зазнала значних змiн. Зникли монокультура бавовнику i «бавовниковий пояс». Для землеробства стали характерним рiзноманiття спецiальних i технiчних культур: соя, арахiс, рис, цукрова тростина, овочi й фрукти, бавовна, тютюн. Набули розвитку пасовищне тваринництво, бройлерна промисловiсть i промислове лiсництво. Пiвдень - головний постачальник нафти, природного газу i вугiлля. Старi галузi обробної промисловостi, що орiєнтувалися на мiсцеву сировину i дешеву робочу силу, продовжують вiдiгравати тут значну роль. Це текстильна, швейна, тютюнова, лiсопильна, целюлозно-паперова i меблева промисловiсть, їх найбiльша концентрацiя спостерiгається на Аппалачському Пiдмонтi.
алюмiнiєва промиг словiсть, виготовлення нафтогазового i хiмiчного обладнання. Великий енергетичний комплекс знаходиться в басейнi рiчки Теннессi. Вiн об'єднує гiдравлiчнi, тепловi i атомнi електростанцiї загальною потужнiстю понад 30 млн кiловат. Споживачами електроенергiї є атомна промисловiсть i такi виробництва, як виплавка алюмiнiю, електрохiмiя тощо. Центрами авiаракетної промисловостi стали Даллас - Форт-Уерi i Атланта. На мисi Канаверал у Флоридi побудований космодром. Це мiсце стартiв бiльшостi космiчних апаратiв США, включаючи всi польоти з космонавтами на борту. Центр управлiння пiлотованими польотами знаходиться поряд з Х'юстоном.
Найбiльш вiдомими штатами Пiвдня, населення й економiчний потенцiал яких швидко зростає, є Техас та Флорида. Найбiльшими мiстами - Даллас - Форт-Уерт, Х'юстон i Атланта. Техас вiдомий насамперед своїми розмiрами. Його площа 699 тис. км2
. Але за iншими показниками вiн є третiм пiсля Калiфорнiї та Нью-Йорка штатом країни. Нафтогазовий комплекс i воєнна промисловiсть поєднуються тут з розвинутим сiльським господарством. Техас є лiдером за площею природних пасовищ, поголiв'ям великої рогатої худоби, виробництвом м'яса i бавовни. Флорида з її вологим субтропiчним клiматом вiдома космiчною дiяльнiстю, вирощуванням апельсинiв i своїми пляжами та курортами.
Захiд - майже половина територiї США, На його просторах розрiзняють Гiрськi штати i Тихоокеанськi штати (Калiфорнiя, Тихоокеанський Пiвнiчний Захiд), Аляску i Гаваї.
Характерними рисами Гiрських штатiв, якi займають найширшу частину Кордильєр, є гiрський рельєф, посушливий клiмат i незначна кiлькiсть населення. Це 28 % площi i тiльки 5 % населення США. Традицiйними галузями господарства тут є пасовищне скотарство, зрошуване, оазисне землеробство, видобуток руд i виплавка кольорових металiв. З-помiж нових -
наукоємнi i воєннi виробництва та туризм. Пiд час Другої свiтової вiйни в долинi рiчки Рiо-Гранде в штатi Нью-Мекси. -ко була створена лабораторiя, що дiстала назву Лос-Аламос, де була сконструйована: перша атомна бомба. У цiй лабораторiї були створенi й двi атомнi бомби, якi США скинули на японськi мiста Хiросiма i Нагасакi. В штатi Невада знаходиться полiгон, на якому здiйснюються пiдземнi атомнi випробування. Найбiльшi мiста району — Солт-Лейк-Сiтi, Денвер i Фiнiкс зв'язанi з виробництвом електронiки i ракет. Ту-ристiе у Гiрських штатах приваблюють екзотичнi ландшафти в нацiональних парках, зимовi види спорту, можливостi полювання i рибальства.
i сiльськогосподарської продукцiї, за кiлькiстю наукових працiвникiв i витратами на науковi дослiдження, за розмiрами урядових воєнних контрактiв i асигнувань на освоєння космосу, за ступенем автомобiлiзацiї тощо. Населення штату за останнi п'ятдесят рокiв зросло з 6 до 30 млн чоловiк i збiльшується далi. Понад 45 % його жителiв є «небiлими». Вважають, що незабаром Калiфорнiя стане першим штатом, де «бiлi» становитимуть меншiсть. Природа Калiфорнiї рiзноманiтна i мальовнича. Понад 4/5 площi займають гори i пустелi. На вiдстанi 140 км одна вiд одної розташованi найвища i найнижча точки «сумiжних штатiв» - гора Уїтнi i Долина Смертi. В штатi дванадцять нацiональних паркiв. Населення i господарство скупченi на невеликих приморських низовинах i у Великiй Калiфорнiйськiй долинi. Головне природне багатство Калiфорнiї - її клiмат. Це сухi субтропiки середземноморського типу. Саме клiмат перетворив Калiфорнiю на «сад i город» США, спричинився до виникнення тут кiнематографiї i лiтакобудування. Вiн же приваблює сюди i спецiалiстiв найвищої квалiфiкацiї. Калiфорнiя дуже вдало розташована i має дешеву робочу силу (легальнi i нелегальнi мiгранти з Мексики).
Економiка штату надзвичайно рiзноманiтна. Тут вирощують 2/5 всiх овочiв i фруктiв США. Є потужна консервна i виноробна промисловiсть. Проте бiльша частина зiбраного врожаю в свiжому виглядi доставляється на ринки Приозер'я i Атлантичного узбережжя Пiвночi. Головну роль в обробнiй промисловостi вiдiграють новiтнi наукоємнi галузi i виробництво озброєння. Електроннi компоненти, електронна обчислювальна технiка, засоби зв'язку i прилади є найважливiшою продукцiєю. Третина авiацiйно-космiчної технiки i одна чверть американського озброєння виробляються в Калiфорнiї. В штатi багато наукових лабораторiй i унiверситетiв.
Розквiт Сан-Франциско
(6,2 млн чоловiк) почався пiд час "золотої лихоманки" 1849 року. Мiсто видiляється своїми iсторичними i культурними традицiями. В 1945 роцi тут була створена Органiзацiя Об'єднаних Нацiй. У передмiстi Сан-Франциско Берклi розташований знаменитий Калiфорнiйський унiверситет. Стендфордський унiверситет в Сан-Хосе є базою «Кремнiєвої долини» - величезного спецiалiзованого комплексу електронних виробництв на пiвднi агломерацiї. Калiфорнiйська «кремнiєва долина» стала класичним прикладом науково-промислового комплексу i зразком для аналогiчних утворень в iнших частинах США i за їх межами.
Лос-Анджелес «Сто передмiсть у пошуках одного центру» - таку назву дано Лос-Анджелесу невипадково. Його швидке зростання вiдбувалося в епоху автомобiля i субурбаяiзацп. Це величезний одноповерховий конгломерат восьми десяткiв мiст, якi злилися. Найхарактернiша риса його внутрiшнього ландшафту - переплетiння численних хайвеїв. Господарська структура Лос-Анджелеса така ж сама, як i Калiфорнiї в цiлому. Одна з його частин - Голлiвуд - славнозвiсний центр кiноiндустрiї, телебачення i радiо. У другiй - Анахаймi - знаходиться «Дiснейленд» - казкова країна, створена кiнорежисером Уолтом Дiснеєм.
гiдроенергетика, електроенергетика i електромiсткi виробництва, виплавка алюмiнiю. На рiчцi Колумбiя побудовано найбiльший у свiтi каскад великих гiдростанцiй загальною потужнiстю 25 млн кiловат. З-помiж них - ГЕС Гранд-Кулi (9 млн кВт). Головним мiстом Тихоокеанського Пiвнiчного Заходу є Сiєтл - важливий центр авiакосмiчної промисловостi. В ньому розмiщенi заводи компанiї «Боїнг».
Аляска - найбiльший за територiєю i найменш заселений штат США. На площi 1,5 млн км!
проживає тiльки 600 тис. чоловiк. Аляска дуже багата на природнi ресурси: мiнеральнi, гiдроенергетичнi, лiсовi й рибнi. Поки що дiстав найбiльшого розвитку видобуток нафти. Експлуатацiя родовищ нафти та її транспортування з пiвнiчного на пiвденний берег за допомогою трубопроводу в умовах субарктики пов'язана з розв'язанням складних технiчних i екологiчних проблем. Найбiльше мiсто Аляски - Анкоридж - є вузлом повiтряних сполучень через Пiвнiчний полюс. Популярними стали туристськi маршрути у цей суворий i водночас величний за своїми ландшафтами край. Крiм природних нацiональних паркiв тут створено iсторичний парк «Клондайська золота лихоманка», в якому вiдтворенi пам'ятки того часу. Гаванськi острови - штат невеликий як за площею, так i за кiлькiстю жителiв. Галузями його господарства є туристський бiзнес i тропiчне землеробство. Мiсто Гонолулу - важливий вузол морських i повiтряних сполучень у басейнi Тихого океану.
|
