Ірак економiко-географiчна характеристика країни
Реферат на тему:
“Ірак”
(економiко-географiчна характеристика країни)
Офiцiйна назва - Республiка Ірак (Republic of Iraq).
Географiчне положення - займає пiвденно-захiдну частину пiвденно-азiйського субконтинента, держава розташована на пiвнiчному сходi Аравiйського пiвострова. На сходi межує з Іраном, на пiвночi - з Туреччиною, на пiвнiчному сходi i сходi - з Сирiєю, Йорданiєю та Суадiвською Аравiєю, на пiвднi з Кувейтом та омивається Аравiйським морем.
Територiя - 438 тис. кв. км.
Населення - Згiдно з даними останнього перепису населення, в листопадi 1998 в Іраку налiчувалося 22196 тис. осiб. 75% населення країни становлять араби, приблизно 18% - курди, 7% припадає на туркменiв, ассiрiйцiв, вiрменiв та iншi невеликi етнiчнi групи.
Столиця - Багдад (Bagdad) - за даними перепису 1998 року, населення Багдада становило 5123 тис. жителiв, приблизно чверть всього населення Іраку.
Іншi великi мiста - в Мосулi i Басрi налiчується приблизно по 1,5 млн. жителiв, а в Киркуцi - приблизно 800 тис. осiб.
Офiйнi мови - арабська та курдська.
Релiгiя - бiльшiсть жителiв Іраку (95%) сповiдує iслам. Шиїти становлять майже половину всiх мусульман i переважають на пiвднi. В iнших областях бiльшiсть становлять сунiти. Християнство сповiдує 3% населення.
Державний прапор - складається з розмiщених послiдовно червоної, бiлої та чорної горизонтальних смуг з трьома зеленими п'ятикутними зiрками та надписом арабською мовою посерединi.
Державний прапор затверджений у 1968 роцi.
Державний герб - на фонi жовтого прямокутника зображено орла, який дивиться на захiд. На грудях у нього розташований триколiрний щит. Вертикально розмiщенi cмуги нацiональних червоного, бiлого та чорного кольорiв. На стрiчцi бiлого кольору три п'ятикутнi зеленi зiрки. В лапах орел тримає вимпел з нацiональним гаслом.
Нацiональне свято - 17 липня - рiчниця Дня Революцiї (1968).
Природа країни
Територiю Іраку подiляють на чотири природних райони: гiрська пiвнiч i пiвнiчний схiд, Верхня Месопотамiя (рiвнина Ель-Джазiра), алювiальнi рiвнини Нижньої Месопотамiї i пустельнi плато пiвденного заходу.
Складчастi гори з крутими схилами витягнутi паралельно iраксько-турецьким та iраксько-iранським кордонам. Вони складенi вапняками, гiпсами, мергелями i пiщаниками i глибоко розчленованi численними водотоками басейну Тигру. Особливо видiляється ущелина Равандуз з гiрським перевалом Шинек. По цiй ущелинi проходить дорога, що з'єднує Ірак з Іраном.
Горбкувата рiвнина Ель-Джазiра (в перекладi "острiв") розташована на мiжрiччi середньої течiї рiк Тигр i Євфрат на пiвнiч вiд мiст Самара (на р. Тигр) i Хiт (на р.Євфрат) i пiдвищується у пiвнiчному напрямку приблизно вiд 100 до 450 м над рiвнем моря. Мiсцями рiвнинний характер мiсцевостi порушується невисокими горами. На сходi витягнутi хребти Макхуль i Хамрин (з вершиною 526 м над рiвнем моря), а на пiвнiчному заходi - дещо вищi гори Сiнджар (з вершиною Шельмiра висотою 1460 м над рiвнем моря). Рiвнина глибоко розчленована численними руслами рiчок, стiк яких спрямований у внутрiшнi западини Євфрат та озера. Тигр i Євфрат у межах Ель-Джазiри течуть у вузьких долинах, глибоко врiзаних на пiвночi i пiвнiчному заходi.
Нижня Месопотамiя простягається на пiвденний схiд аж до Перської затоки i має довжину близько 500 км, площа - приблизно 120 тис. кв. км, складена алювiальними вiдкладеннями i характеризується плоским рельєфом. Її абсолютнi висоти зазвичай менше 100 м над рiвнем моря (на пiвночi, у районi Багдада, - 40 м, на пiвднi, бiля Басри, - 2-3 м). Монотонний рельєф мiсцями порушується природними береговими валами, численними протоками, iригацiйними i дренажними каналами. На багатьох дiлянках днища Тигру i Євфрату пiднятi над прилеглою мiсцевiстю.
Пiвденно-захiдний пустельний район є продовженням Сирiйсько-Аравiйського плато. Його поверхня поступово знижується у напрямку до долини р.Євфрат i на пiвдень вiд 700-800 м на заходi до 200-300 м на сходi i на пiвднi. Над щебенево-галечною поверхнею пiднiмаються пагорби i височини. Інодi зустрiчаються пiщанi пустелi. Плато вiддiлене вiд алювiальної рiвнини чiтким уступом висотою близько 6 м.
Рiчки Тигр i Євфрат, якi перетинають всю країну, найповноводнiшi на всьому Близькому Сходi i вiдiграють важливу роль у господарствi Іраку. Євфрат бере початок вiд злиття рiк Карасу i Мурат, витоки яких знаходяться на Вiрменському нагiр'ї в Туреччинi, далi через территорию Сирiї потрапляє в межi Іраку. У цих країнах води Євфрату значною мiрою використовуються для гiдроенергетики та iнших господарських цiлей. Довжина Євфрату - приблизно 3060 км. У верхнiй течiї Євфрат - бурхлива гiрська рiка, у Сирiї її течiя трохи уповiльнюється, бiля сирiйсько-турецького кордону ширина русла становить 150 м, а швидкiсть течiї - 1,5-2 м/с. Перепад висот становить в середньому 1 м на 1 км. Пiсля мiста Хiт ширина рiки - близько 1,5 км при середнiх глибинах 2-3 м. При злиттi Євфрату з Тигром утворюється повноводна течiя Шатт-ель-Араб довжиною близько 190 км, яка впадає в Перську затоку. Нижче мiста Файсалiя русло Євфрату роздвоюється i знову з'єднується вище мiста Ес-Самава. Далi, нижче за течiєю, на пiвдень вiд мiста Ен-Насирiя, рiка знову роздвоюється i змiнює напрямок течiї. Один потiк впадає в мiста Ель-Курна в Шатт-ель-Араб, а другий харчує озерно-болотну систему Ель-Хаммар i, випливаючи з однойменного озера, теж впадає в Шатт-ель Араб вище Басри. Пiк паводка припадає на квiтень - червень, коли тане снiг у горах, а межень на серпень - жовтень.
Рiка Тигр довжиною 1850 км бере початок з о. Хазар на Вiрменському нагiр'ї в Туреччинi i майже 1500 км тече по територiї Іраку. В середньому плинi ця досить бурхлива рiчка має вузьке русло, що пролягає через ряд гiрських хребтiв пiвнiчного Іраку. У межах Месопотамської низовини ширина русла коливається вiд 120 до 400 м, а глибина вiд 1,5 до кiлькох метрiв. Швидкiсть плину - близько 2 м/с. Оскiльки тут рiвень водяної поверхнi майже на 1,5 м вище навколишньої мiсцевостi, русло штучно обваловане. На вiдмiну вiд Євфрату, Тигр має багатоводнi припливи, якi беруть початок у горах пiвнiчно-схiдного Іраку. Найбiльшi припливи - Великий i Малий Заб, Дияла, Керхе, Ель-Узайм. Воднiсть Тигру значно збiльшується з жовтня по березень. Пiк паводка припадає на квiтень, рiдше - березень. Повенi в Іраку часто бувають катастрофiчними i завдають серйозних економiчних збиткiв. Проте Ірак має значнi гiдроенергоресурси.
ґрунту до 22 млн. т хiмiчних речовин. В результатi цього на пiвдень вiд Багдада збiльшується засолення ґрунтiв, що iстотно обмежує сiльськогосподарську дiяльнiсть.
Кориснi копалини
в околицях Киркука (родовища Баба-Гургур, Бай-Хассан, Джамбур) i Ханакiна в передгiр'ях Загроса, на пiвднi в районi Басри (родовище Ер-Румайла) i на пiвночi бiля Мосула. Буровугiльнi родовища розвiданi в районi Киркука, Заху та в горах Хамрин, кухонної солi - в околицях Багдада, залiзної руди - в Сулейманiї, мiдної руди, сiрки, бiтуму - бiля Мосула. Виявленi також срiбло, свинець, цинк, хром, марганець, уран. В Ірацi є величезнi запаси таких будiвельних матерiалiв, як мармур, вапняк, кварцовий пiсок, доломiт, гiпс, глини та iн.
Клiмат
зима (грудень - березень). Влiтку погода зазвичай безхмарна i суха. Опади взагалi не випадають протягом чотирьох мiсяцiв, а в iншi мiсяцi теплого сезону становлять менше 15 мм.
жарке лiто i тепла зима з дощами i вiдносно висока вологiсть повiтря. Для пiвденно-захiдного району типовi сухе жарке лiто i прохолодна зима з рiдкими дощами. У багатьох районах Іраку зареєстрованi значнi сезоннi i добовi перепади температури (iнодi сягають 30? С).
Середнi температури липня - 32-35?, максимальнi - 40-43?, мiнiмальнi - 25-28?, абсолютний максимум - 57? С. Середнi температури сiчня +10-13?, середнiй сiчневий максимум 16-18?, мiнiмум - 4-7?, абсолютний мiнiмум на пiвночi країни становив -18? С.
Опади випадають переважно взимку (у груднi - сiчнi), причому їх небагато в центральних i пiвденних районах країни: середня рiчна кiлькiсть опадiв у Багдадi -180 мм, на пiвденному заходi - близько 100 мм, у Басрi - 160 мм. В мiру просування на пiвнiч їх кiлькiсть збiльшується i становить майже 300 мм на рiвнинах i близько 500-800 мм у горах.
Влiтку (у травнi - червнi) безупинно дмуть вiтри пiвнiчно-захiдних румбiв, якi несуть масу пiску (т. зв. курнi бурi), а взимку переважають пiвнiчно-схiднi вiтри, особливо сильнi в лютому.
Грунти
степiв, а в горах пiвнiчного сходу - гiрничо-каштановi i гiрничо-коричневi ґрунти. На пiвднi поширенi моренi пiски. Пiвденно-схiднi райони Іраку сильно заболоченi, а ґрунти часто засоленi.
полинями, солянками, верблюжою колючкою, джузгуном, астрагалом. У горах на пiвночi i пiвнiчному сходi країни збереглися масиви гiрничо-дубових лiсiв, у яких переважають дуб, сосна, дика груша, фiсташка, яловець та iн. Бiля пiднiжжя гiрських хребтiв поширенi колючi чагарники. Для заплав Євфрату, Тигру i його припливiв характерна тугайна лiсова рослиннiсть з чагарниковим пiдлiском, а саме тополi, верби, гребенщик. На пiвденному сходi країни великi заболоченi масиви зайнятi очеретяними заростями i солончаковою рослиннiстю. У нинiшнiй час у долинах рiк центрального i пiвденного Іраку, аж до узбережжя Перської затоки, значнi площi вiдведенi пiд плантацiї фiнiкової пальми.
Тваринний свiт
Тваринний свiт Іраку небагатий. У степах i напiвпустелях зустрiчаються газель, шакал, смугаста гiєна. Поширенi гризуни i плазуни, у тому числi варан i отруйна змiя кобра. По берегах рiчок оселяються водоплавнi птахи (фламiнго, пелiкани, качки, гуси, лебедi, чаплi та iн.). Рiки й озера багатi на рибу. Промислове значення мають коропи, сазани, соми та iн. У Перськiй затоцi ловлять ставриду, макрель, барракуду, креветок. Справжнє лихо Іраку - комахи, особливо комарi i москiти, рознощики малярiї та iнших захворювань.
Економiка країни
Ірак - аграрно-iндустрiальна країна. Має значнi запаси нафти, природного газу, сiрки, фосфатiв. Доходи вiд експорту нафти - основа економiчного розвитку країни i здiйснення соцiально-економiчних перетворень. Високорозвинутi такi галузi промисловостi, як нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, цементна, металургiйна, електроенергетика, машинобудування та iн. В обробнiй промисловостi велика увага придiляється розвитку iмпортозамiнних та експортоорiєнтованих виробництв. Є завод з виробництва двигунiв, азотних добрив, сiльськогосподарських машин, а також електротехнiчний i металургiйний заводи, фабрика з виробництва пальт. Кустарнi промисли.
У сiльському господарствi переважає екстенсивне землеробство. Головнi продовольчi культури - пшениця, ячмiнь, рис, овочi, цитрусовi, тютюн, бавовна. Розводять велику рогату худобу, овець, кiз. У країнi ведуться роботи з iригацiї та механiзацiї сiльськогосподарського виробництва, а також створення великих агропромислових комплексiв.
ЕКСПОРТ:
нафта, сировиннi товари, продовольство, готовi вироби та напiвфабрикати.
машини, устаткування i транспортнi засоби, продовольство, товари широкого споживання.
|
