Реферат на тему:
“Австрiя”
(економiко-географiчна
характеристика країни)
Офiцiйна назва - Австрiйська Республiка - Republic Osterreich.
Державний устрiй - федеративна республiка. Глава держави - федеральний президент. Глава федерального уряду - канцлер. Парламент складається з двох палат: Федеральної ради i Нацiональних зборiв.
Географiчне розташування - країна знаходиться у Центральнiй Європi. Межує з Чехiєю (спiльний кордон - 362 км), Нiмеччиною (784 км), Угорщиною (366 км), Італiєю (430 км), Лiхтенштейном (35 км), Словаччиною (91 км), Словенiєю (330 км), Швейцарiєю (164 км).
(Niederosterreich), Тiроль (Tyrol), Форарльберг (Vorarlberg), Штирiя (Steiermark), якi подiляються на округи (Bezirk), округи - на громади (Ortsgemeinde).
Столиця - Вiдень (Wien) - 1,543 млн. мешканцiв.
Іншi великi мiста: Грац (223 тис. мешканцiв), Лiнц (185,8 тис.), Зальцбург (145,2 тис.), Інсбурк (114,7 тис.), Клагенфурт (90,1 тис.).
Релiгiя - католицизм, протестантство.
Нацiональне свято - 26 жовтня - День ухвалення австрiйським парламентом Закону про постiйний нейтралiтет (1955 р.). Вiдзначається з 1965 року.
Державний прапор складається з двох червоних i центральної бiлої горизонтальних смуг. Червоний колiр покликаний символiзувати кров патрiотiв, пролиту в боротьбi за свободу i незалежнiсть Австрiйської Республiки. Бiлий - символ свободи, завойованої народом Австрiї в результатi повалення монархiчного режиму.
Державний герб зображений у виглядi орла у вiльному польотi, на головi якого золота башта мiської стiни з трьома тризубами. У правiй лапi орла - золотий серп, у лiвiй - золотий молот. Як сказано у законi вiд 1 травня 1945 р., цi предмети повиннi символiзувати спiвробiтництво основних груп трудящих: робiтникiв - (молот), селян - (серп) i буржуазiї (башта мiської стiни). З лап орла - символу свободи i незалежностi країни - звисають обривки ланцюгiв, що означають звiльнення країни вiд гiтлерiвського нашестя. Герб прийнятий у 1945 р.
Грошова одиниця - євро = 100 євроцентам.
Членство у мiжнародних органiзацiях - ООН, СОТ, МБРР, ОБСЄ, ЄС, МВФ, ОЕСР, РЄ, ЕКА, ЕМС, МФЧХiЧП та iншi.
Вiхи економiчного розвитку
Розпад Австро-Угорської монархiї на ряд окремих держав наприкiнцi Першої свiтової вiйни породив серйознi економiчнi проблеми для Австрiї. Нова республiка Австрiя раптово залишилася без свого головного джерела постачання продовольства i вугiлля. Потрiбно було кiлька рокiв, щоб реорганiзувати економiку країни i досягти певного рiвня добробуту. У 1929 почалася свiтова економiчна криза. Упродовж ряду рокiв країна значною мiрою залежала вiд зовнiшньої допомоги, i тiльки в 1937 змогла створити економiчну базу. У березнi 1938 Австрiя була приєднана до Нiмецького рейху.
Тяжкi руйнування в результатi вiйни, радянська окупацiя Вiденського басейну, важливого промислового району Австрiї, i пiслявоєнний подiл країни державами-переможницями призвели до повної перебудови економiки Австрiї. План Маршалла й iншi форми допомоги з боку США мали вирiшальне значення для перебудови австрiйської економiки. Протягом 10 рокiв (1945-1955) значна частина економiки країни, включаючи її життєво важливi нафтовi ресурси, не перебувала пiд австрiйським контролем i не могла сприяти її реконструкцiї. Економiка Австрiї стабiльно розвивалася з кiнця 1950-х i до середини 1970-х рокiв. На початку 1980-х рокiв вiдбулося уповiльнення зростання, пiсля 1988 - нове його прискорення. З 1992 темпи зростання економiки знову сповiльнилися через мiжнародний економiчний спад, зменшення експорту i високi темпи iнфляцiї.
Зростання споживчого попиту в сусiднiх з Австрiєю країнах Схiдної Європи в серединi 1990-х рокiв сприяло пожвавленню економiки країни. Пiсля приєднання в 1995 до ЄС Австрiя рiзко скоротила державнi витрати, готуючись вступити до Європейського валютного союзу. Цi заходи також сповiльнили загальне зростання економiки.
Органiзацiя виробництва
У 1946 понад 70% австрiйських пiдприємств були нацiоналiзованi, у тому числi три найбiльшi комерцiйнi банки, значна частина пiдприємств важкої промисловостi, пiдприємства нафтовидобувної i нафтопереробної промисловостi. Бiльшiсть нацiоналiзованих пiдприємств визначалися Потсдамськими угодами такими як "нiмецька власнiсть".
У 1993 уряд приступив до реалiзацiї великої програми приватизацiї промислових холдингiв, у рамках загального плану залучення iноземних iнвестицiй.
Сiльське господарство
Приблизно 42% земельної площi Австрiї використовується в сiльському господарствi. Сiльськогосподарськi культури, фруктовi сади i виноградники займають приблизно 43% оброблюваної землi; луги i пасовища - близько 57%. Майже 39% усiєї територiї покрито лiсами, 19% земель не може бути використано нi в сiльському, нi в лiсовому господарствi. Альпiйськi передгiр'я i частини Штирiйського i Вiденського басейнiв - найродючiшi сiльськогосподарськi землi. Загалом переважають в сiльському господарствi країни невеликi або середнi земельнi володiння.
технiчнi культури, овочi i бобовi. Значну частину оброблюваної землi займають виноградники. У сiльському господарствi Австрiї важливу роль вiдiграє тваринництво. Майже третина територiї країни прямо або побiчно використовується для розведення худоби (до непрямого використання, наприклад, вiдносяться луки i землi, вiдведенi пiд кормовi культури). У 1996 було вироблено 3,1 млн. т молока. Обсяг експорту сiльськогосподарських продуктiв (в основному молочних i яловичини) становить вiд 3 до 4% загального обсягу експорту.
Сировиннi ресурси
вироблюваної ГЕС, експортується.
Зростаючi енергетичнi потреби викликали необхiднiсть в iмпортi енергоносiїв. Внутрiшнє виробництво енергiї покриває лише приблизно третину енергетичних потреб країни.
Нафта, вiтчизняна й iмпортована, є найважливiшим джерелом енергiї Австрiї. Її родовища розташованi в пiвнiчно-захiднiй частинi Нижньої Австрiї, бiля Вiдня, але запаси досить обмеженi.
Австрiя щорiчно ввозить приблизно 3 млн. т кам'яного вугiлля. Імпортується також природний газ. У Штирiї, Верхнiй i Нижнiй Австрiї є запаси лiгнiту.
У 1990-х роках Австрiя вкладала чималi кошти в розвиток гiдроелектроенергетики. Найбiльшими виробниками гiдроелектроенергiї є Верхня Австрiя i Тiроль. Побудованi новi ГЕС на рiках Дунай, Залках, у нижнiй i верхнiй течiї рiк Інн, Енс. Найбiльший споживач електроенергiї - промисловiсть, на неї витрачається до 40% всiєї енергiї. Гiдроенергетичнi ресурси Австрiї дозволяють експортувати електроенергiю, енергосистема країни сполучена з загальноєвропейською. У серединi 1990-х рокiв головними споживачами австрiйської електроенергiї були Нiмеччина й Італiя.
Промислове виробництво
Економiчне зростання Австрiї тiсно пов'язане з розширенням промислового виробництва. У 1960-1970-х роках в багатьох районах країни були побудованi новi заводи. Найстарiшим промисловим центром, який значно розширився пiсля виведення радянських вiйськ, є Вiденський промисловий басейн, що виробляє метали, текстиль i продукти харчування. Долина рiк Мур i Мюрц у Штирiї є центром металургiї, виробництва автомобiлiв, паперу i деревини, а також продукцiї важкого машинобудування. Серед нових промислових центрiв видiляється трикутник Лiнц - Вельс - Штайр у Верхнiй Австрiї, що має вигiдне географiчне положення. Найбiльшi промисловi пiдприємства цього району - Об'єднаний австрiйський металургiйний i сталеливарний комбiнат i Австрiйський азотно-туковий завод у Лiнцi.
Австрiйська промисловiсть успiшно конкурує з передовою свiтовою промисловiстю й експортує свою продукцiю в усi країни свiту. Серед провiдних галузей промисловостi видiляються харчова, текстильна, хiмiчна промисловiсть, металургiя, виробництво паперу, електроустаткування, транспортних засобiв, будiвельного каменю, цементу i керамiки. Металургiя i металообробка посiдають третє мiсце за кiлькiстю працiвникiв незважаючи на те, що реструктуризацiя чорної металургiї пiсля 1989 призвела до серйозного скорочення робочих мiсць. Багато спецiальних технiчних училищ готують квалiфiкованих робiтникiв для рiзних галузей промисловостi.
Транспорт
В Австрiї приблизно 5,6 тис. км залiзниць; усi головнi лiнiї електрифiкованi. Австрiя славиться системою своїх автодорiг, у країнi приблизно 1600 км швидкiсних автострад (автобанiв). У 1957 була створена компанiя "Австрiйськi авiалiнiї", а на початку 1990-х у неї з'явився приватний конкурент - авiакомпанiя "Лауда ейр". По Дунаю суднами щорiчно перевозиться приблизно 5 млн. т. вантажiв, головним чином метал, вугiлля, кокс, нафта i нафтопродукти, добрива.
Туризм
Зовнiшня торгiвля
ведеться з країнами ЄС, країнами Європейської асоцiацiї вiльної торгiвлi, Схiдної Європи, країнами Азiї, США i Канадою. Нiмеччина посiдає перше мiсце серед торговельних партнерiв Австрiї.
Австрiя - держава, яка пiдписала Генеральну угоду з митних тарифiв i торгiвлi i Європейську валютну угоду.
Грошова система i банкiвська справа
Офiцiйна грошова одиниця - шилiнг - є стабiльною валютою. Управлiння грошовою системою i кредитною полiтикою австрiйських банкiв здiйснює Австрiйський нацiональний банк, заснований у 1922. В Австрiї функцiонує близько 50 банкiв.
|
