Водний баланс України

Водний баланс України Воднi баланси i воднi ресурси України Воднi ресурси рiчок є одним з найважливiших природних ресурсiв. Вони характеризуються об’ємом стоку рiчок, що щорiчно стiкає з певної територiї. На вiдмiну вiд бiльшостi iнших природних ресурсiв воднi ресурси поновлюються i їх середня багаторiчна величина на протязi тривалого часу залишається постiйною. Часова i просторова динамiка водних ресурсiв знаходиться у безпосереднiй залежностi багатьох воднобалансових факторiв – величини, iнтенсивностi i розподiлу атмосферних опадiв по територiї, випаровування, факторiв пiдстилаючої поверхнi, господарської дiяльностi, тощо. Воднобалансовi дослiдження дають можливiсть проводити спiвставлення об’єктивно iснуючих в природi спiввiдношень i взаємозв’язкiв мiж надходженням та витратами вологи на будь-якiй територiї i, в першу чергу, на рiчкових водозборах, за рiзнi iнтервали часу. А взаємна ув’язка окремих компонентiв водного балансу дозволяє бiльш глибоко вивчати умови їх формування, виявляти можливi помилки вимiрiв та розрахункiв i оцiнювати вплив господарської дiяльностi та iнших факторiв на воднi ресурси. Проведеннi воднобалансовi дослiдження дозволили зробити наступнi узагальнення. Середнi багаторiчнi значення опадiв змiнюються вiд 620-660 мммм атмосферних опадiв має вертикальну пояснiсть. Для басейнiв рiчок Тиса, Днiстер та Прут градiєнти змiн рiчних сум опадiв з висотою мiсцевостi вiдповiдно складають 75-140, 80-90 i 50-60 мм на кожнi 100 м висоти [ 1, 5 ]. Найбiльша кiлькiсть опадiв, яка дорiвнює 1500-1800 мм , спостерiгається в верхiв’ях рiчок Чорна Тиса, Косовська, Шопурка, Тересва, Теребля та Рiка, витоки яких розташованi на висотах з абсолютними вiдмiтками 1500-2000 ммм , а на окремих правобережних водозборах Днiстра – 900-1500 мм . В межах Волино-Подiльської височини кiлькiсть опадiв зменшується до 700-800 мм . На водозборах рiчок гiрського Криму за даними окремих опадомiрних пунктiв випадає 600-1000 мм Вiдповiдно до загальних закономiрностей розподiлу рiчних опадiв на територiї України змiнюється також i багаторiчний шар стоку. В пiвнiчних i пiвнiчно-захiдних рiвнинних районах України шар рiчного стоку становить 140-160 мм. На пiвдень його величина поступово зменшується i в пiвденних районах степової зони не перевищує 5-10 мм [ 3 ]. На фонi загального широтного зменшення багаторiчного шару стоку з пiвночi на пiвдень на окремих водозборах спостерiгається збiльшення стоку. Це зумовлено мiсцевими фiзико-географiчними умовами i, перш за все, вiдносними коливаннями висоти мiсцевостi. Збiльшення стоку спостерiгається в верхiв’ях рiчок Турiя, Стир, Тетерев, Пiвденний Бугу i на рiчках Донецького Кряжу та Приазовської височини. На гiрських водозборах Карпат i Криму розподiл рiчного стоку залежить вiд вертикальної поясностi. Найбiльший шар стоку, який дорiвнює 800-1200 мм, спостерiгається на водозборах, в межах яких випадає максимальна кiлькiсть опадiв. Багаторiчний шар стоку в середнiй частинi басейнiв рiчок Уж i Латориця, в гiрськiй частинi р. Днiстер i верхiв’ях р. Прут становить 300-700 мм. В верхiв’ях правобережних притокiв р. Днiстер його значення складають 800-1000 мм, на лiвобережних притоках – шар стоку дорiвнює 150-200 мм. На рiчках Гiрського Криму величини стоку на окремих водозборах дорiвнюють 100-500 мм. Сумарне випаровування з поверхнi водозборiв на територiї України порiвняно з опадами i стоком розподiляється бiльш рiвномiрно i коливається в менших межах. Його значення залежить вiд температури i вологостi повiтря, а також зволоженостi територiї, яка обумовлюється кiлькiстю опадiв. Величина випаровування змiнюється не тiльки в широтному напрямку, але також зменшується з заходу на схiд. На рiвниннiй територiї України рiчна величина випаровування з поверхнi сушi зменшується вiд 500-530 мм в пiвнiчно-захiдних районах, до 460-480 мм в пiвденно-схiдних. В пiвденних степових районах України середня багаторiчна величина випаровування складає 400-480 мм [ 3 ]. Найбiльша величина випаровування, яка дорiвнює 650-700 мм , характерна для Закарпатської низовини. На цiй територiї в середньому випадає 800-850 мм опадiв, а багаторiчна температура повiтря дорiвнює 8,5-10,0°С. Не дивлячись на те, що з пiдвищенням абсолютних вiдмiток мiсцевостi кiлькiсть опадiв збiльшується до 1500-1800 мм , середнi багаторiчнi температури повiтря знижуються до 5,0-7,0°С, що обумовлює зменшення випаровування до 500-550 мм на рiк. На водозборах рiчок Волино-Подiльської височини величина випаровування становить 520-530 мммм на рiк. кiлькостi не перевищують 10%. Незначнi нев’язки водного балансу при визначеннi їх складових незалежно одне вiд одного, свiдчать про те, що розрахунки виконанi досить надiйно. Головнi елементи водного балансу – багаторiчнi значення стоку та опадiв для рiвнинної територiї України визначались за даними фактичних спостережень, для гiрських районiв – за локальними залежностями їх величин вiд висоти мiсцевостi. Сумарне випаровування розраховувалось за методом Константинова О. Р. [ 4 ]. Обчислення головних елементiв водного балансу i їх ув’язка дозволяють створити графiчну модель водного балансу рiчкових водозборiв у виглядi взаємоув’язаних карт. Цi карти дають можливiсть визначити основнi елементи водного балансу для водозборiв, на яких не проводяться гiдрометеорологiчнi спостереження, а також для фiзико-географiчних зон i окремих регiонiв. Прикладом такої моделi є запропонованi ув’язанi карти розподiлу атмосферних опадiв, природного сумарного стоку, випаровування з рiчкових водозборiв басейну Днiпра (рис. 1 – 3). Середнi помилки визначення опадiв за цими картами складають 2%, стоку – 7,5%, сумарного випаровування – 1%. При розробцi зазначених моделей слiд мати на увазi, що при масових воднобалансових дослiдженнях з можливими помилками визначення мiсячних величин шару стоку (10-15%), атмосферних опадiв (15-20%), сумарного випаровування (20-25%), нев’язки водного балансу можуть досягати 20-30% по вiдношенню до атмосферних опадiв. Мiсцевi воднi ресурси України, якi щорiчно формуються на 71 тис. рiчках (з площi 603,7 тис. км2 ), складають бiля 53 км3 . Їх величина обумовлена середнiми рiчними атмосферними опадами шаром 586 мммм або 15% витрачається на сумарний стiк, решта – 480 мм – випаровується. Нев’язка водного балансу дорiвнює 18 ммкм3 км3 [ 6 ]. Середня рiчна водозабезпеченiсть мiсцевими водними ресурсами складає бiля 1000 м3 на одного жителя, загальними – 1700 м3 за рiк. км3 у Херсонськiй областi до 7,92 км3 у Закарпатськiй областi або вiдповiдно 110 i 6580 м3 /рiк на одного мешканця. Водозабезпеченiсть сумарними водними ресурсами по окремим областям України змiнюється вiд 0,91 км3 км3 у Херсонськiй областi, що вiдповiдає 380 м3 /рiк м3 /рiк Список лiтератури 1. Галущенко Н. Г. Водный баланс рек бассейна Днестра // Труды Украинского регионального научно-исследовательского института. Вып. 153. - М.: Гидрометеоиздат, 1977. – С. 126-139. 2. Галущенко О. М. Розподiл полiв кiлькостi атмосферних опадiв на рiчкових водозборах басейну Днiпра // Вiсник Київського унiверситету. Географiя. - 1995. - Вип. 41. – С. 109-119. 3. Галущенко О. М. Воднi баланси i воднi ресурси рiчкових водозборiв басейну Днiпра та їх використання (в межах України) // Вiсник Київського унiверситету. Географiя. - 1998. - Вип. 43. – С. 77-81. 4. Гидрологические и воднобалансовые расчеты / Под ред. канд. геогр. наук Н. Г. Галущенко. - К.: Вища школа, 1987. – С. 172-225. 5. Онуфриенко Л. Г., Галущенко Н. Г., Литвин Н. Е. Основные элементы водного баланса речных водозборов Советской територии басейна Дуная // Труды 4-го Всесоюзного гидрологического съезда. Том. 2. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. – С. 95-104. 6. Фоменко Я. А. Водные ресурсы административных областей, экономических раенов и республик УССР и МССР в целом // Труды Украинского регионального научно-исследовательского института. Вып. 220. - М.: Гидрометеоиздат, 1987. – С. 101-117.