ДУНАЙСЬКА ВОДНА АРТЕРІЯ УКРАЇНИ
План
1. Фiзико-географiчнi особливостi судноплавного Дунаю.
2. Основнi iсторичнi подiї вiльного користування Дунаєм.
3. Розвиток судноплавства на Дунаї за останнi два десятилiття.
У єдинiй мережi європейських внутрiшнiх водних артерiй Дунаю належить
особливе мiсце. Його роль як наскрiзного водного шляху довжиною 3503 км (вiд
Пiвнiчного до Чорного моря), що з'єднує 78 портiв i 15 країн, для України пере-
Фiзико-географiчнi особливостi судноплавного Дунаю
Дунай дiлять на три дiлянки: Верхнiй Дунай (довжина 620. 5 км) вiд кана-
вiд Генью до Турну-Северiна. Нижнiй Дунай (довжииою 931 км) до гирла Сулiнн.
У нижнiй течiї Дунай формує велику болотисту дельту площею 58 тис. га з роз-
галуженою мережею струмкiв. Бiля Ізмаїльського Чпталп на вiдстанi 79,6 км вiд
нульової позначки рiчки головне русло Дунаю дiлиться на два гирла: Кiлiйське
(лiве) i Тульчинське (праве). Далi, через 16,7 км бiля мису Георгiївський, Чатал
Тульчинського гирла роздiляється на Георгiївське (праве) i Сулiиоьке (лiве), що на
Судноплавний Дунай мас велике значення для України в контекстi забезпе-
ноплавства, економiчного росту Українського Придунав'я, вiдстоювання нацiо-
,
еостратегiчвих iнтересiв у процесi євроiнтеграцiї. Самостiйна присут-
нiсть України на цiй найважливiшiй європейськiй транспортнiй артерiї нараховує
десятки рокiв. Питання мiжнародних вiдносин щодо використання Дунаю вже
150 рокiв є предметом дiяльиостi Дунайської комiсiї, спецiально створеної в 1856 р.
Основнi iсторичнi подiї вiльного користування Дунаєм
Розглянемо основнi iсторичнi подiї вiльного користування Дунаєм з боку
України.
1. Пiсля росiйсько-турецької вiйни 1828-1829 р. вiдповiдно до Адрiанополь-
ського мирного договору Росiя (до складу якої входила Україна) разом iз
>еччиною одержала право давати дозвiл на проходження суден iнозем-
них держав нижньою дiлянкою Дунаю.
жим судноплавстии на Дунаї. Росiя зобов'язувалася виконувати роботи.
необхiднi для безперешкодного судноплавства по Сулiнському гирлу, а авс-
трiйськi судна, що проходили по ньому, обкладали податком. Зiбранi грошi
використовувалися Росiєю для фiнансування днопоглиблювальних i берего-
укрiплювальних робiт.
3. У 1853 р. аналогiчний договiр було укладено мiж Росiєю й Баварiєю.
Збiльшення обсягiв вантажопотокiв водною артерiюю вимагало нових пiд-
ходiв до урегулювання питань експлуатацiї судноплавного Дунаю в Єв-
ликобританiя, Пруссiя, Сардинiя, Туреччина) пiдписали трактат, який
проголосив Чорне морс вiдкритим i вiльним для торговельних суден всiх
няв товари, що перевозились суднами, вiд мита, а самi судна — вiд будь-
яких виплат, крiм необхiдних для створення сприятливих умов судно-
5. 18 серпня 1948 р. у Белградi була прийнята Копвенцiя про режим судно-
плавства на Дунаї (ратифiкована Президiєю УРСР 18 лютого 1949 р.) i ство-
рена Дупайська Комiсiя, до складу якої (iз доповненнями вiд 26 березня
1998 р.) сьогоднi входять представники 11 країн-учасниць: Австрiї, Бол-
гарiї, Угорщини, ФРН, Молдови, РФ, Румунiї, Словаччини, України. Хор-
ватiї, Сербiї й Чорногорiї. У наш час дiя Конвенцiї поширюється на загаль-
ну судноплавну довжину Дунаю в 2411,5 км — вiд Кельнхаймн до Чорного
моря, через Сулiнське гирло з виходом у море.
6. У 1957 р. Кiлiйське гирло було з'єднане з морем на українськiй територiї
через канал Прорва. Як i будь-який iнший штучний канал у низов'ї Дунаю,
вiн вимагав виконииня постiйних днопоглиблювальних робiт, щоб запобiгти
замуленню. У радянськi часи такi роботи проводилися, i канал функцiону-
вав майже 10 рокiв.
7. У 1994 р. на каналi склалася така гiдрологiчна ситуацiя, при якiй судно-
; плавство стало неможливим. Через деякий час (у 1997 1998 р.) було зробле-
но невдалi спроби вiдновити судноплавство на каналi, i в 1998 р. вiн вибув
з експлуатацiї. Тим самим зв'язок Дунаю iз Чорним морем в українськiй
частинi дельти було перервано на багато рокiв.
3. Розвиток судноплавства на Дунаї за останнi два десятилiття
Найвищi показники судноплавства вiдзначалися нанрикiицi 80-х рокiв.
У 1987 р. обсяг вантажоперевезень країнами Дунайського басейну становив ре-
кордну величину — 91,84 мли. т.
здiйснювала Румунiя: в 1984 р. вона ввела вдiю капал Чернаводе - Констанца
ми дунайськими воротами Центрально-Схiдної Європи на Чорному морi. Румунiя
шляхiв, тому вопа перетворилася на монопольного власника транспортної водної
ти тарифи, встановлеiГi Румунiєю.
Найбiльшi випробування дунайському судноплавству довелося витримати
пiд час вiдомих подiй у Югославiї. Для України цi подiї збiглися я часi з роз-
падом СРСР, наслiдком чого стала вiдсутнiсть чiткої державної полiтики щодо
розвитку судноплавства на українськiй частинi дельти Душно.
ся до Європейської Комiсiї з питань фiнансування вiдповiдних робiт. їх вико-
нання вимагало тривалого часу, протягом якого флоти придунайських держав
Сьогоднi наскрiзне судноплавство на Дунаї вiдновлене.
4. Українсько-румунськi вiдносини iз приводусудноплавства на Дунаї
Найпотужнiший на Дунаї (за станом на 200-1 р.) рiчковий флот належить Ру-
мунiї й складається з 5-13 буксирiв, -17 самохiдних суден, 1507 несамохiдних барж.
Румунський сектор Дунаю має довжину 1075 км (або 44,5 % судноплавної час-
тини рiчки).
Друге мiсце посiдає Україна. Флот складається з 76 буксирiв. 53 самохiдних
суден, 487 несамохiдних барж. Український Дунайський флот залишасться держав-
ним, тодi як в iнших країнах вiн практично повнiстю приватний.
судновий хiд «Дунай — Чорне море», що вiдновлюється Україною на власнiй дi-
лянцi дельти Дунаю через гирло Швидке. Гирло Швидке — найкоротший iз ру-
обхiдного прорiзу знаходиться в межах 2,5-2,8 км. У морi,-неподалiк вiд входу
в Швидке, можна розташувати вiдкритий рейд iз районами перевалки вантажiв
на великi судна, осадка яких перевищує прохiднi глибини.
У травнi 2004 р. за цим проектом розпочато будiвельнi та iншi роботи. Голов-
нi соцiальио-економiчнi цiлi проекту визначенi прагненням реалiзувати й збiль-
шити транзитний потенцiал, а також забезпечити позитивний вплив на розвиток
ГІридупайського району України, що набув ознак депресивностi внаслiдок втрати
су^иозаходiв.
Початок проекту викликав опiр Румунiї, а також ряду європейських i свiто-
вих економiчних органiзацiй. Офiцiйний привiд для протистояння — будiвництво
доохоронного законодавства.
блеми вiдносин iз Румунiєю закрита не буде.
За умови завершення проекту ГСХ (глибоководний судновий хiд) «Дунай
Чорне море» вiдкриваються новi можливостi залучення додаткової вантажної бази
iз РФ, Казахстану, Азербайджану, Узбекистану, Іраиу (Каспiйського басейну) у єв-
ропейськi країни, що позитивно вплине на позицiї України як впливової європей-
ської транзитної держави.
| 
