Єгипет економiко-географiчна характеристика
Реферат на тему:
“Єгипет”
(економiко-географiчна характеристика)
Єгипет - держава на пiвнiчному сходi Африки та Синайського пiвострова в Азiї (близько 6% територiї). Єгипту належать також кiлька невеликих островiв у Суецькiй затоцi та Червоному морi. На пiвночi країна омивається Середземним морем, на сходi - Червоним морем. На заходi межує з Лiвiєю, на пiвднi - з Суданом, на пiвнiчному сходi - з Ізраїлем. З лютого 1958 року по вересень 1961 року входив до складу Об'єднаної Арабської Республiки (федерацiї з Сирiєю). Пiсля виходу Сирiї з федерацiї упродовж 10 рокiв зберiгав колишню назву.
Офiцiйна назва - Арабська Республiка Єгипет (АРЄ) - Jumhuriyah Misr al Arabiyah). Єгипет - республiка.
Географiчне положення - розташована на пiвнiчному сходi Африки i частково Азiї (Синайський пiвострiв).
Адмiнiстративний подiл - 26 губернаторств (мухафаз), губернаторства дiляться на округи (маркази), округи - на райони (нахiї).
Територiя - 1001,4 тис. кв. км.
Населення - 67,9 млн. осiб (станом на 2002 рiк).
Державна релiгiя - iслам.
Столиця - Каїр (Cairo). Населення столицi з передмiстями (станом на початок 2002 року) становить понад 16 млн. жителiв.
Найбiльшi мiста країни: Олександрiя, Порт-Саїд, Луксор, Ель-Файюм, Асуан.
Офiцiйна мова - арабська.
Нацiональне свято: День революцiї - 23 липня (1952).
Державний прапор Єгипту складається з трьох рiвних горизонтальних смуг: червоної (зверху), бiлої i чорної. У центрi бiлої смуги зображена нацiональна емблема (щит, на якому зображений золотий орел, який тримає сувiй з назвою країни арабською мовою).
Перший нацiональний прапор Єгипту був прийнятий вiдповiдно до Королiвського Декрету в 1923 роцi, коли Єгипет здобув умовну незалежнiсть вiд Великобританiї в 1922 роцi. Прапор був зеленого кольору з бiлим пiвмiсяцем i трьома зiрками посерединi. У 1958 роцi президентським декретом був затверджений новий прапор для Об'єднаної Арабської Республiки, яка тодi об'єднувала Сирiю i Єгипет. Новий прапор мiстив три кольори - червоний, бiлий з двома зеленими зiрками посерединi i чорний. У 1972 роцi зiрки були замiненi золотим яструбом. У 1984 роцi яструб був замiнений золотим орлом. Червоний колiр прапора спiввiдноситься з часовим вiдрiзком до 1952 року, коли при владi перебували вiйськовi. У той час Єгипет воював проти Британського диктату. Бiлий символiзує революцiю 1952 року, яка поклала край монархiї без кровопролиття. Чорний колiр означає припинення правлiння Британiї над Єгиптом.
Грошова одиниця - єгипетський фунт = 100 пiастрiв.
Економiка Єгипту
Органiзацiя виробництва
У змiшанiй економiцi Єгипту домiнуюча роль як i ранiше належить державному сектору, який поступово скорочується у зв'язку з реалiзацiєю програми реформування економiки i триваючим процесом приватизацiї колишнiх державних пiдприємств. Приватний сектор економiки включає бiльшу частину сiльськогосподарського виробництва, дрiбнi установи, пов'язанi з торгiвлею та обслуговуванням, i невеликi ремiсничi виробництва з штатом менше 10 осiб, якi спецiалiзуються в основному на виробництвi тканин, продуктiв харчування, меблiв, шкiряної галантереї i металовиробiв. Широкомасштабне промислове виробництво, транспорт i зв'язок, торгiвля i банкiвська справа з 1960-х рокiв включенi в державний сектор економiки. У власностi держави знаходяться понад 200 великих промислових пiдприємств, на яких виробляється двi третини всiєї товарної промислової продукцiї i зайнято близько половини всiх промислових робiтникiв.
У 1991р. за рекомендацiєю МВФ уряд приступив до реалiзацiї програми реструктуризацiї економiки. Ця програма включала лiбералiзацiю вiдсоткових ставок, дiяльностi валютних бiрж i цiн та введення єдиного податку з продажу.
Нацiональний доход
У 1999р. валовий внутрiшнiй продукт (ВВП) Єгипту оцiнювався в 200 млрд. дол. США (з них 17% припадало на сiльське господарство, 32% - промислове виробництво, 51% - сферу послуг). Спостерiгався швидкий розвиток економiки: у 1995/1996 фiнансовому роцi реальний щорiчний рiст ВВП досяг 5% i тримався на цьому рiвнi аж до 1999 (у 1991/1992 вiн становив всього 1,9%). У 1996р. частка ВВП на душу населення збiльшилася до 3000 дол. США. Обсяг iнвестицiй станом на 1997р. (17% ВВП) був нижче середнього для країн, якi розвиваються (26%).
Трудовi ресурси
Безробiтними є приблизно 12% працездатного населення.
мiсцями. Неформальний сектор - важливе джерело створення робочих мiсць (в основному у мiстах), щороку збiльшувався на 2,8% i забезпечив роботою приблизно 40% трудових ресурсiв, незайнятих у сiльськогосподарському виробництвi. Постiйно зростала в економiцi i частка приватного сектора - з 50% в серединi 1970-х рокiв до 65% у 1996. У нинiшнiй час на приватний сектор припадає близько половини загального обсягу iнвестицiй, що забезпечує його швидкий розвиток.
Енергетика
Єгипет.
Висотна Асуанська плотина
Головним енергетичним ресурсом є нафта, що добувається в країнi. Іншi джерела - мiсцевий природний газ i гiдроелектроенергiя, що виробляється на двох ГЕС в районi Асуана. Приблизно три чвертi електроенергiї виробляється на теплових електростанцiях, якi працюють на викопному паливi, а п'ята частина припадає на ГЕС. У 1998р. в Єгиптi було вироблено 63 млрд. квт/г електроенергiї. Ця галузь цiлком забезпечує внутрiшнi енергетичнi потреби.
Гiрничовидобувна промисловiсть
У Єгиптi мало корисних копалин. Виняток становлять нафта i природний газ. Бiльша частина нафти споживається всерединi країни. З 1983 по 1996р. щорiчне виробництво сирої нафти збiльшилося з 32,2 до 45 млн. т, виробництво природного газу за цей же перiод зросло бiльше нiж у 4 рази - з 2,6 до 11,3 млн. т. Країна має значнi запаси будiвельних матерiалiв - пiску, каменю i гравiю, гiпсу i вапняку. В оазисi Бахарiя ведеться розробка залiзної руди. У невеликому обсязi розробляються багатi поклади фосфоритiв захiдного узбережжя Червоного моря, а на територiї Синайського п-ова - марганцю.
Обробна промисловiсть
Незважаючи на постiйнi зусилля уряду щодо диверсифiкованостi промисловостi, в серединi 1980-х рокiв в економiцi провiднi позицiї зберiгало виробництво споживчих товарiв, насамперед текстильних i продовольчих. У кiнцi 1990-х рокiв на перший план вийшли нафтовидобувна i нафтопереробна промисловiсть, за ними йшли харчова, текстильна i металургiйна промисловiсть. Базовi галузi промисловостi зосередженi в державному секторi. Розвиток електротехнiчної промисловостi i машинобудування базується на складаннi виробiв з готових деталей. На пiдприємствах Єгипту складаються такi товари тривалого користування, як холодильники i телевiзори, легковi i вантажнi автомобiлi, автобуси i трактори. Досить високою ефективнiстю вiдрiзняються державнi пiдприємства з випуску цементу i фосфатiв. Металургiйнi комбiнати мають низьку продуктивнiсть.
Сiльське господарство
рокiв найважливiшою статтею експорту Єгипту була бавовна, потiм лiдерство перейшло до нафти, яка зберiгає провiдну роль у нацiональному експортi. У 1992р. частка нафти в експортi становила 51%.
Майже всi оброблюванi землi в Єгиптi знаходяться в долинi Нiлу. Родючi алювiальнi ґрунти разом з тривалою iнсоляцiєю (освiтлення сонячним промiнням) створюють винятково сприятливi умови для вирощування рiзноманiтних сiльськогосподарських культур.
Розмiри традицiйних селянських господарств невеликi. Приблизно двi третини всiх сiльськогосподарських угiдь становлять господарства по 2 га кожне. Як правило, земля належить селянину, який її обробляє. Багато господарств здаються в оренду, i орендар розраховується з власником або грошима, або в натуральнiй формi - частиною врожаю. Бiльшiсть робiт на полях виконується самим власником дiлянки i членами його родини, але в жнива, наприклад у пору збирання бавовни, навiть невеликi господарства вiдчувають потребу у найманнi додаткової робочої сили. Деякi великi господарства спецiалiзуються на вирощуваннi овочiв i фруктiв. Бiльша частина господарств входить у державнi кооперативи.
Майже в усiх господарствах розводять: буйволiв, якi використовуються як тяглова сила при будiвництвi iригацiйних споруджень, велику рогату худобу для виробництва молочної продукцiї.
як томати, пшениця, бавовна, рис, картопля, кукурудза, бобовi, цукровий буряк i фрукти. Рiвень самозабезпечення пшеницею до 1995 зрiс до 50%.
Транспорт
Рiвнинний характер рельєфу Єгипту i концентрацiя населення в долинi i дельтi Нiлу дозволили вiдносно легко вирiшити завдання транспортного сполучення.
вантажних перевезень у країнi здiйснюється автотранспортом. В Єгиптi є два мiжнародних аеропорти - в Каїрi i Луксорi та 88 аеропортiв для внутрiшнiх авiаперевезень. В 71-му аеропортi злiтно-посадочнi смуги мають тверде покриття. Крiм того, дiють два аеропорти з обслуговування вертольотiв. Автопарк Єгипту налiчував 1280 тис. легкових автомобiлiв i 423,3 тис. автобусiв.
Головнi морськi порти країни - Олександрiя, Суец i Порт-Саїд. Ефективно працює керований державною компанiєю Суецький канал. Пiсля лiквiдацiї наслiдкiв єгипетсько-iзраїльської вiйни були проведенi роботи з розширення i поглиблення каналу, що зробило його доступним для супертанкерiв.
Зовнiшньоекономiчнi зв'язки
У результатi помiтного скорочення експорту торговельний баланс країни постiйно зiштовхується з великим дефiцитом. З 1991 по 1994 експорт, не пов'язаний з нафтою i нафтопродуктами, зменшився на 20%. У 1998 експортнi надходження становили 3 млрд. дол., а витрати на iмпорт - 15,5 млрд. Основнi статтi експорту - нафта i нафтопродукти, бавовна i текстиль, рiзнi сiльськогосподарськi культури (рис, картопля, фрукти та овочi). Головнi статтi iмпорту - продовольчi товари (30% загальної вартостi), машини й устаткування, а також широкий набiр iнших промислових товарiв - вiд цементу до автомобiлiв. На закупiвлю продовольства за кордоном витрачаються майже всi надходження вiд продажу нафти.
фунта. В 1970-х роках, при Садатi, чотири великих банки створили змiшанi банки, в яких частка акцiй закордонних iнвесторiв не перевищувала 49%. Такi банки отримали право здiйснювати фiнансовi операцiї в iноземнiй валютi. Імпортери iноземних товарiв отримали дозвiл тримати валютнi рахунки в єгипетських банках. Щоб стимулювати єгиптян, якi працювали за кордоном, зберiгати накопичення в єгипетських банках, була розроблена система заохочення таких вкладникiв. Нововведення сприяли розширенню джерела кредитування, полегшили iнвестування в нацiональну промисловiсть, але одночасно сприяли росту iнфляцiї, темпи якої в серединi 1980-х рокiв становили 25-30% у рiк.
було поширено i на банкiвський сектор. У нинiшнiй час в Єгиптi допускається дiяльнiсть банкiв з 100-вiдсотковим iноземним капiталом, яким дозволено здiйснювати банкiвськi операцiї як у мiсцевiй, так i в iноземнiй валютi. У 1990-х роках в Єгиптi функцiонувало понад 80 комерцiйних, дiлових i спецiалiзованих банкiв.
| 
