Афганістан економіко-географічна характеристика

Афганiстан економiко-географiчна характеристика Реферат на тему: “Афганiстан” (економiко-географiчна характеристика)   Офiцiйна назва - Ісламська Держава Афганiстан (The Islamic State of Afghanistan). - на пiвночi, Китаєм та Індiєю - на крайньому пiвнiчному сходi. Площа територiї - 652,2 тис. кв. км. Населення - 24,29 млн. осiб (1998 р.). Останнiх достовiрних даних немає. Афганiстан - гетерогенна нацiя, до складу якої входять чотири головнi етнiчнi групи: пуштуни, таджики, хазарас та узбеки. Іншi великi мiста - Кандагар (339,2 тис.), Мазарi-Шарiф (239,8 тис.), Чарiкар (196,7 тис.), Герат (166,6 тис.). Офiцiйнi мови - пушту i дарi. Релiгiя: населення сповiдує в основному iслам сунiтського спрямування (сунiти - 74%, шиїти - 15%, iндуїсти, iудеї.) Грошова одиниця - афганi = 100 пулам. Нацiональне свято - 19 серпня - День вiдновлення незалежностi (1919 р.) Нацiональнi символи: упродовж останнiх 23 рокiв вiйни кожне з численних угруповань, якi ворогували в Афганiстанi, мало власний прапор. Нова афганська адмiнiстрацiя прийняла рiшення повернутися до колишнього прапора, законодавчо закрiпленого Конституцiєю у 1964 роцi пiсля введення колишнiм королем Захiр Шахом конституцiйної монархiї. 29 сiчня 2002 року у Кабулi офiцiйно пiднятий нацiональний прапор Афганiстану - вiдроджений чорно-червоно-зелений триколор. Кожний колiр цього прапора має своє значення: чорний нагадує про перiоди окупацiї країни, позбавленої незалежностi; червоний - про боротьбу за суверенiтет, а зелений символiзує свободу. Членство у мiжнародних органiзацiях - ООН (з 19 листопада 1946 року), Рух Неприєднання, Органiзацiя Ісламської Конференцiї - ОІК (з 1969 року), Азiатський банк розвитку, Азiйсько-Тихоокеанський Центр об'єднаного сiльськогосподарського розвитку (CIRDAP), МБРР, МВФ, Мiжнародна федерацiя Червоного Хреста i Пiвмiсяця (МФЧХП). Воєннi дiї, що не припинялися протягом понад 20 рокiв, завдали значної шкоди економiцi Афганiстану. Рiвень життя в країнi сьогоднi є одним з найнижчих у свiтi. За оцiнками Свiтового банку, валовий нацiональний продукт у 2001 роцi становив менше 250 доларiв США на душу населення. Приблизно третина населення залишила країну. І досi на територiї Пакистану залишаються близько 1,2 млн. осiб, а на територiї Ірану - близько 1,4 млн. афганських бiженцiв. Зруйновано багато пiдприємств, припиненi транспортнi i торговельнi зв'язки мiж окремими частинами країни та iншими державами. Згiдно з оцiнками ООН i Свiтового банку, вiдбудова Афганiстану коштуватиме приблизно 15 млрд. доларiв США протягом найближчих 10 рокiв. Крiм iноземної допомоги, вiдбудовi афганської економiки значною мiрою може сприяти розвиток родовищ корисних копалин, яких чимало у надрах країни. В Афганiстанi є запаси нафти (Сарi-Куль), природного газу (Шибiрган), кам'яного вугiлля (Каркар, Ішпушта, Дарайї-Суф, Карох). На пiвдень вiд Кабула знаходяться поклади мiдних руд, на пiвнiч i захiд вiд Кабула - залiзних руд, бiля Джелалабада - берилiєвих руд. Країна також має промисловi поклади марганцевих, свинцево-цинкових, олов'яних руд. На пiвнiчному сходi країни добувають високоякiсний лазурит. Є родовища золота. Можливий видобуток високоякiсного мармуру, тальку, гранiту, базальту, доломiту, гiпсу, вапняку, каолiну, азбесту, слюди, смарагдiв, аметистiв, яшми. традицiйно становило основу економiки Афганiстану. Частка зайнятих у ньому - 70% всiх зайнятих країни (у промисловостi - 15%, у сферi послуг - також 15%). У 1980-х роках приблизно половина орних земель зрошувалася штучно. Для цього використовувалася система арикiв, якi живляться вiд рiчок i пiдземних джерел. Крiм того, є пiдземнi водозбiрнi галереї з колодязями (кяризами або канатами). Воєннi дiї завдали великих збиткiв iригацiйним спорудам, а обробiток полiв став небезпечним заняттям через мiни, закладенi в сiльськiй мiсцевостi. Бiльша частина оброблюваних земель належить дрiбним селянським господарствам. Мiнеральнi добрива застосовуються рiдко. Зазвичай половина орних угiдь для запобiгання виснаженню ґрунтiв залишається пiд паром на рiк або декiлька рокiв. Залежно вiд особливостей рельєфу, клiмату, грунтiв i висоти мiсцевостi проводиться пiдбiр сiльськогосподарських культур. Зерновi культури вирощуються на територiях до 2700 м над рiвнем моря. Із збiльшенням висоти мiсцевостi провiдна роль переходить вiд рису до кукурудзи, потiм до пшеницi i ще вище до ячменю. Найбiльш продуктивнi землi знаходяться на рiвнинах, розташованих на пiвнiч вiд Гiндукуша, де притоки Амудар'ї утворюють широкi i родючi долини, на плато в Кабулiстанi, у долинах рiк Кабул, Логар, Саробi i Лагман, в центральнiй частинi країни - на нагiр'ї Хазараджат, а також у долинах провiнцiї Герiруд (поблизу Герата) i Гiльменд. Орнi землi в Афганiстанi вiдводять переважно пiд зерновi культури - пшеницю, кукурудзу, рис i ячмiнь. Серед iнших культур, якi вирощують, - цукровий буряк, бавовна, олiйна i цукрова тростина. У садах вирощують рiзноманiтнi плодовi культури - абрикоси, персики, грушi, сливи, вишню, гранати i цитрусовi. Культивуються також деякi сорти винограду й динi, мигдаль i волоський горiх. Традицiйно на експорт йдуть свiжi i сухi фрукти, родзинки i горiхи. т). У тваринництвi найбiльше розвинуте м'ясо-вовняно-молочне вiвчарство. Населення володiє навичками вироблення овечих шкур. Традицiйно розводили також кiз, коней, велику рогату худобу (зебу i буйволiв), верблюдiв та ослiв. На основi продукцiї тваринництва населення займається обробкою вовни i ручним ткацтвом килимiв. Лiсове господарство. Лiси зосередженi передусiм у схiдних провiнцiях Афганiстану. Там ростуть сосна, гiмалайський кедр, дуб, олива i горiхоплiднi дерева. В країнi iснує така проблема як хронiчна нестача деревини, проте вона нерiдко йде на експорт, оскiльки простiше переправляти її рiками до Пакистану, анiж доставляти в iншi райони країни. Обробна промисловiсть. До 1930-х рокiв промисловiсть в Афганiстанi була розвинута дуже слабко. Пiсля 1932 року приватний Афганський нацiональний банк розпочав будiвництво ряду промислових об'єктiв. В їх числi були бавовноочиснi пiдприємства у пiвнiчних районах, бавовняна фабрика в Пулi-Хумрi, цукровий завод у Багланi i вовноткацька фабрика у Кандагарi. У п'ятирiчних економiчних планах починаючи з 1956 року стимулювався, в основному, державний, а не приватний сектор. Були спорудженi або модернiзованi гiдроенергетичнi вузли в Суробаї, Пулi-Хумрi, Наглу, Дарунтi, Махипарi та iншi, побудованi цементнi заводи в Джабаль-ус-Сiраджi та Пулi-Хумрi. Наприкiнцi 1960-х - на початку 1970-х рокiв почали активно розвиватися багато галузей промислового виробництва - текстильна, фармацевтична та iншi. Туризм став важливим джерелом надходження валюти з-за кордону, в 1978 роцi Афганiстан вiдвiдало бiльш як 100 тисяч iноземних туристiв. У 1970-х роках в Афганiстанi було збудовано кiлька десяткiв невеликих промислових пiдприємств харчової промисловостi, а також з первинної обробки сiльськогосподарської сировини. Розпочато промислове виробництво будiвельних матерiалiв, виникла металообробна i машиноремонтна промисловiсть. через територiю захiдного Афганiстану в Пакистан у кiнцi 1998 року було заморожене через нестабiльну полiтичну ситуацiю. Транспорт. У країнi прокладено лише 25 км залiзниць (мiж Кушкою в Туркменiстанi i Торгундi - 10 км та Термезом в Узбекистанi i Хайратаном - 15 км). У країнi дуже мало придатних для судноплавства рiчок. Рiчка Кабул судноплавна протягом близько 100 км. Мережа автомобiльних дорiг має довжину 21000 км, з них 2800 км з твердим покриттям. Внаслiдок воєнних дiй стан цих дорiг сильно погiршився, а дорожньо-ремонтнi роботи майже не проводяться. Взимку i навеснi деякi дороги стають непроїжджими. У багатьох районах люди пересуваються i перевозять вантажi в основному на верблюдах та вiслюках. пiсля чого прямує на пiвденний схiд до Кандагара i, нарештi, на пiвнiчний схiд у Кабул. Головнi дороги країни сполучаються з транспортною мережею Пакистану через Хайберський прохiд i через перевал Ходжак. З Герату шосе веде до Ірану. Товари з Росiї, центральноазiатських республiк i європейських країн доставляються залiзницею до державного кордону в Термезi, звiдки починається шосе на Герат, i до одного з чотирьох портiв на Амудар'ї. Переправу через рiчку здiйснюють на поромах i баржах. Є мiжнароднi аеропорти в Кабулi i Кандагарi та 44 аеродроми для обслуговування мiсцевих лiнiй, причому тiльки 14 з них з твердим покриттям. Дiють три вертолiтних аеродроми. В Афганiстанi прокладенi два газопроводи: iз Туркменiстану в Шинданд та з Узбекистану в Баграм. Зовнiшня торгiвля. Афганiстан до останнього часу мав обмеженi торговельнi зв'язки з iншими державами. При цьому iмпорт постiйно перевищував експорт. Країна змушена iмпортувати продовольство i широкий спектр промислових товарiв, включаючи автомобiлi, нафтопродукти i тканини. Коли в 1980-х роках через воєннi дiї економiка країни прийшла в занепад i почався вiдтiк селян iз сiл, сталося рiзке скорочення виробництва сiльськогосподарської продукцiї, вiдповiдно зросла залежнiсть країни вiд поставок продовольства з-за кордону. В Афганiстан постачаються пшениця, рис, олiя, цукор i молочнi продукти. Основнi статтi експорту - опiум, природний газ, килими, фрукти (свiжi та сушенi), горiхи, вовна, бавовна, каракуль, дорогоцiнне та напiвдорогоцiнне камiння. Головнi експорт-партнери: Пакистан, Іран, Нiмеччина, Індiя, Великобританiя, Бельгiя, Люксембург, Чехiя, Словаччина. Зовнiшня торгiвля товарами України з Афганiстаном (млн. доларiв США) 1996 1999 2000 2001 Експорт 2,1 1,8 4,2 4,2 Імпорт 0,9 0,6 0,2 0,0