Болгарiя економiко-географiчна характеристика
“Болгарiя”
Офiцiйна назва: Народна Республiка Болгарiя (НРБ).
Державний устрiй: Болгарiя - республiка з парламентським правлiнням (за Конституцiєю РБ, прийнятою 12 липня 1992 року).
Глава держави - Президент, законодавчу владу здiйснюють Народнi збори, виконавчим органом влади є Рада Мiнiстрiв (уряд).
Географiчне положення: площа Болгарiї 111 000 км.
Максимальна вiдстань iз заходу на схiд 520 кiлометрiв, з пiвдня на пiвнiч - 330 кiлометрiв.
Болгарiя має спiльний кордон на пiвночi з Руминiєю, на заходi з Югославiєю, на пiвднi- з Грецiєю та Турцiєю. Четверту частину територiї займають лiси, однi з найгустiших в центральнiй Європi.
Площа: 110,9 тис. кв. км
Адмiнiстративний подiл: 9 областей
Населення - 8,98 млн. чол. В країнi також проживають етнiчнi турки, цигани, греки, вiрмени.
Столиця: Софiя, (1,2 млн. жителiв).
Найбiльшi мiста: Пловдив(358 тис.), Варна(294 тис.), Русе(180тис).
Мова: Офiцiйна мова- болгарська, яка належить до групи слов'янських мов.
На всiх курортах, в туристичних центрах та готелях персонал володiє росiйською, англiйською, нiмецькою, французькою мовами.
Релiгiя: Переважає православне християнство.
Державне свято:3 березня - День визволення вiд османського iга ( 1878р.).
Державний прапор: Державний прапор Болгарiї складається iз бiлої, зеленої та червоної горизонтальних полосок з гербом у лiвiй верхнiй частинi.
Бiла полоса - символ миру та свободи, зелена- природнi багатства країни, червона- символ мужностi i кровi патрiотiв, яка пролита у боротьбi за незалежнiсть.
Прапор у такому виглядi iснує ще з 1947 року.
"Сила в об'єднаннi". Щит тримають два золотих коронованих прямостоячих левiв з лiвої та правої сторiн. Вони стоять на зхрещених дубових гiлках iз жолудями.
Грошова одиниця: лев = 100 стотинок.
Членство у мiжнародних органiзацiях: Болгарiя - член ООН (з1955).
Економiка країни
Болгарiя експортує продукцiю машинобудування, кальцiйовану соду, хiмiчнi добрива, медикаменти, тютюн, овочi, фрукти у свiжому та переробленому видi.
В iмпортi переважають енергоносiї, сировина для металургiйної та хiмiчної промисловостi, автомобiлi i товари народного споживання.
Ознаки пожвавлення, що намiтилися в економiцi країни протягом 1994-1995 рр. (ВВП збiльшився вiдповiдно на 1,8 i 2,6%), не змогли перебороти глибокої кризової тенденцiї в економiцi, що розпочалася в 1990 роцi. Нестiйкiсть виразилася, зокрема, у значному дефiцитi держбюджету, пов'язаному з низьким збиранням податкiв в умовах збитковостi держпiдприємств, а також iз величезним державним боргом, що перевищував обсяг ВВП на 20%.
Остання обставина i слугувала однiєю з причин кризи, що виникла у 1996 роцi. Інша причина - повiльнi темпи реформування економiки. Уряд на чолi iз соцiалiстом Ж. Вiденовим (1995-1996 рр.), як i всi попереднi кабiнети з 1990 року, не наважився на прискорення реформ, побоюючись високих соцiальних витрат. Практично була зупинена приватизацiя. Уряд намагався зберегти контроль над виробничою сферою, не допустивши при цьому економiчного спаду; гальмувалася дiяльнiсть iноземних iнвесторiв.
В умовах слабкостi фiнансової дисциплiни, корумпованостi вищого керiвництва банкiв, кошти платникiв податкiв i дрiбних вкладникiв перекачувалися у приватнi банки i нерiдко вивозилися за межi. У результатi дiяльностi фiнансових пiрамiд багато людей втратили свої кошти. Значнi кредити, виданi банками у виглядi позичок збитковим пiдприємствам, здебiльшого повернути не вдалося.
Ситуацiя погiршувалася в 1996 роцi, особливо в другому пiврiччi. Болгарiя понесла значнi збитки внаслiдок введення ембарго на торгiвлю з колишньою Югославiєю. Додатковi труднощi викликала "хлiбна криза". Незважаючи на гарний врожай попереднього року, у 1996 роцi стало не вистачати хлiба через масований експорт зерна в 1995-му i широкої контрабанди. На початку 1997 року перед Болгарiєю постала необхiднiсть iмпортувати 450-500 тис. тонн продовольчого зерна.
кризи призвiв до скорочення валютних резервiв країни, швидкого падiння курсу лева, росту iнфляцiї. За наявностi величезного державного боргу валютнi резерви зменшилися протягом 1996-го iз 1236 млн. дол. до 506 млн. Курс долара з 70,7 лева за 1 долл. на початку року пiдскочив до 500 левiв пiд кiнець року i 2000 наприкiнцi лютого 1997 року. Споживчi цiни в груднi 1996 року виросли на 310,8 вiдсоткiв у порiвняннi з груднем 1995, тобто бiльш як у 4 рази.
рiвень безробiття на кiнець року наблизився до 17 вiдсоткiв економiчно активного населення.
Найбiльш вагомими результатами економiчної полiтики уряду вважається досягнення певної макроекономiчної i фiнансової стабiлiзацiї; подолання падiння обсягiв виробництва в окремих галузях промисловотi; зростання довiри до банкiвської системи; позитивнi результати у боротьбi зi злочиннiстю; залучення до країни iноземного капiталу (найбiльшi iнвестицiї з ФРН).
Проблематичним залишається обслуговування зовнiшнього боргу держави, складна ситуацiя у промисловостi (сьогоднi виробничi потужностi пiдприємств використовуються на 60 вiдсоткiв, лише 10 вiдсоткiв пiдприємств Республiки Болгарiї працють на повну потужнiсть).
В програмi "Болгарiя - 2001" уряд Об'єднаних демократичних сил взяв на обов'язок знайти альтернативнi варiанти поставкам енергоносiїв з Росiйської Федерацiї. Це питання тiсно пов'язане з економiчною безпекою країни. Республiка Болгарiя не має власних паливно-енергетичних ресурсiв i завжди буде змушена їх купувати.
У вереснi 2001 року державний зовнiшнiй борг Болгарiї знизився на 286,2 млн. дол. завдяки проведенню платежiв за основним боргом та списанню викуплених урядом облiгацiй Brady. На кiнець вересня минулого року державний зовнiшнiй борг Болгарiї склав 8,441 млрд дол проти 8,727 млрд. дол. мiсяцем ранiше.
| 
