Економiчна характеристика господарства Тернопiльської областi
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДЕМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
Кафедра управлiння трудовими ресурсами i розмiщення продуктивних сил
РЕФЕРАТ на тему:
Економiчна характеристика господарства Тернопiльської областi
Виконав студент групи МЕ-11
Журавель Ю. Г.
Науковий керiвник:
доцент Корж О. В.
Тернопiль-2000
ГОСПОДАРСТО
Площа – 13. 8 тис. км, що складає 2. 3% територiй держави
Населення областi складає 1. 1639 млн. чол, що становить 2. 3% вiд населення України.
Господарство Тернопiльської областi є складовою частиною народногосподарського комплексу України. Область видiляється в Українi виробництвом бавовняних тканин, свiтлотехнiчного обладнання, бурякозбиральних комбайнiв, сiльськогосподарських машин, цукру, взуття, масла, жирного сиру, м'яса цукрових бурякiв, картоплi та iн.
злиденним краєм. В структурi її економiки переважно сiльське господарство. У помiщикiв, куркулiв, монастирiв та церков знаходилися основнi землеволодiння.
В пiслявоєнний перiод збудовано багато нових промислових пiдприємств, реконструйовано старi. Розвинулися новi галузi промисловостi – сiльськогосподарське машинобудування, текстильна, електротехнiчна, хiмiчна, трикотажна, плодоовочеконсервна та iн. Нинi в областi дiє 173 промислових пiдприємств i виробництв. В останнi роки зростає кiлькiсть малих промислових пiдприємств i фермерських господарств. Структура господарства Тернопiльської областi представлена на мал. 1. Провiдне мiсце в господарствi займає виробництво. В ньому зайнято майже ¾ вiд всiх працiвникiв.
Майже в усiх галузях виробництва, крiм лiсового господарства i транспорту, вiдбулося збiльшення частки працiвникiв.
ПРОМИСЛОВІСТЬ
На пiдприємствах областi виробляється 1. 7% промислової продукцiї України.
Загальна кiлькiсть пiдприємств на сьогоднi складає – 269
Обсяг промислового виробництва в дiючих цiнах – 460 млн. грн.
| Назва продукцiї
|
Кiлькiсть
|
У % до обсягу виробництва Укр.
|
|
Сир жирний
Масло тваринне
Тканини бавовнянi
Фарфоро-фаянсовий посуд
Цегла
|
146 тис. тонн
46 тис. тонн
7. 3 тис. тонн
4. 0 тис. тонн
1941 тис. дал
1055 тис. дал
28. 7 млн. кв. м
10. 9 млн. шт
90 млн. шт
|
7. 4
9. 1
3. 0
3. 7
12. 4
5. 2
51. 3
9. 0
4. 7
|
| Галузi промисловостi
|
|
%
|
| Харчова промисловiсть
Машинобудування
Промисловiсть будматерiалiв
Борошно-круп'янi
Електроенергетична
Хiмiчна i нафтохiмiчна
Чорна металургiя
Деревообробна та целюлозо-паперова
Іншi виробництва промисловостi
|
240. 3
83. 5
38,7
17,8
18,9
16,2
23,2
5,4
3,7
2,6
2,6
7,1
|
52,3
18,2
8,4
3,9
4,1
3,5
5
1,2
0,8
0,6
0,6
1,4
|
За рiвнем розвитку промисловостi Тернопiльщина займає 22 мiсце серед областей України, хоча за виробництвом деяких видiв продукцiї займає одне з перших мiсць. Для розвитку промисловостi на територiї областi є сприятливi умови. Тут достатня кiлькiсть трудових ресурсiв, нерудних копалин, сiльськогосподарської сировини. На їх основi сформувались галузi харчової, легкої, машинобудiвної, деревообробної, скляної i фарфоро-фаянсової промисловостi, виробництво будiвельних матерiалiв.
Провiдне мiсце серед галузей промисловостi займає харчова.
виробляє масло, сир, цiльномолочнi продукти, сухе знежирене молоко. Найбiльшими пiдприємствами цiєї галузi є Тернопiльський молокозавод, Чорткiвськиї, Козiвський, Монастирський, Бучацький, Борщiвський сирзаводи, теребовлянський завод сухого знежиреного молока, маслозаводи – Шумський, Хоросткiвський, Пiдгаєцький, Пiдволочиський, Бережанський, Ланiвецький, Залiщицький.
М'ясна промисловiсть
Легка промисловiсть В нiй видiляються текстильна, швейна, галантерейна, взуттєва промисловiсть.
В виробництвi промислової продукцiї областi поступово знижується частка
Це пов'язано зi зменшенням кiлькостi мiсцевої i довiзної сировини(переважно з пiвнiчної Європейської частини Росiї). основна продукцiя галузi – меблi, тара, будiвельнi матерiали. Найбiльшi пiдприємства – Тернопiльська, Кременецька, Бережанська меблевi фабрики, Потуторський, Озернянський деревообробнi заводи, Козовська фабрика “Темп”. Меблева промисловiсть не забезпечує потреб населення Тернопiльської областi у своїй продукцiї, тому меблi завозяться з iнших областей.
Роль
у виробництвi промислової продукцiї дуже мiзерна. Це пов'язано з тим, що дана галузь немає для свого розвитку на територiї областi нiяких ресурсiв. Природний газ поступає в область по магiстральних газопроводах Торжок-Долина, Дашава-Київ, Уренгої-Помари-Ужгород, “Союз”.
АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС
Важливе мiсце в господарствi Тернопiльської областi займає агропромисловий комплекс(АПК). Для його розвитку тут є сприятливi природнi i економiчнi умови. АПК – це мiжгалузевий комплекс, який формується на основi виробництва i переробки сiльськогосподарської продукцiї. Основною для його розвитку є сiльське господарство. Воно дає сировину для легкої та харчової промисловостi областi, забезпечує населення продуктами харчування.
Всього в Тернопiльськiй областi нараховується 877 пiдприємств, фермерських господарств – 786 од. Площа сiльськогосподарських угiдь(по всiх товаровиробниках, включаючи пiдсобнi господарства) складає 1055. 7 тис. га, або 2. 5% угiдь України, iз них: рiллi – 872. 4 тис. га(2. 6% рiллi України); пасовища – 126. 3 га.
В Тернопiльськiй областi виробляється на кожну людину значно бiльше, нiж в країнi, зерна, картоплi, молока i м'яса, але значно менше овочiв i фруктiв. Серед галузей сiльського господарства в областi на першому мiсцi – рослинництво
- вирощування цукрових бурякiв;
- кормовиробництво.
Тваринництво
є другою галуззю сiльського господарства в областi. Для його розвитку тут є сприятливi умови: польове кормовиробництво, надходження вiдходiв вiд харчової промисловостi, виробництво комбiкормiв, наявнiсть пасовищ та iн. найважливiшими галузями тваринництва є скотарство, свинарство, птахiвництво. Розвинутi також вiвчарство, бджiльництво, кролiвництво, рибництво. Основними напрямами виробництва в галузi тваринництва є:
- виробництво м'яса;
- виробництво молока;
- птахiвництво (виробництво м'яса птицi, яєць).
Скотарство
в областi має молочну спецiалiзацiю. Приблизно третину поголiв'я великої рогатої худоби становлять корови. Переважно чорно-ряба, червона польська i симентальська породи, якi мають високу продуктивнiсть.
є важливою галуззю тваринництва. В областi є сприятливi умови для збiльшення поголiв'я свиней. Щiльнiсть поголiв'я свиней в областi ще значно менша, нiж по Українi. Найбiльше розвинуте свинарство в центральних районах.
Птахiвництво
розвивається в областi досить швидко. Тiльки за останнi два роки поголiв'я птицi збiльшилось вдвiчi. Найкраще розвинута цi галузь в Тернопiльському, Зборiвському, Збаразькому, Борщiвському iГусятинському районах.
- рослинницько-промисловi
– цукро-буряковий, плодоовочеконсервний, тютюново-ферментацiйний, зернопереробний, кароплепромисловий;
- тваринницько
-промисловi
– м'ясопереробний, молокопереробний.
ТРАНСПОРТ
транспорту. Вони пов'язанi мiж собою i утворюють транспортну систему областi, яка є складовою частиною транспортної системи України.
Провiдне мiсце серед видiв транспорту за величиною перевезень займає автомобiльний. Ним здiйснюється 94% перевезень всiх вантажiв i пасажирiв областi. Мережа автомобiльних дорiг загального користування Тернопiльської областi складає 5546 км, iз них 5206 км., або 94% з твердим покриттям.
За значенням дорiг: - державнi – 1394 км або 25%
- мiсцевi – 4152 км або 75%
за видами покриття: - асфальтобетоннi – 1371 км або 25%
вiд загальної протяжностi дорiг –
- чорне шосе – 2373 км або 43%
бiлощебневе шосе – 1385 км або 25%
грунтовi – 339 км або 6%
серед областей України Тернопiльська займає 20 мiсце за загальною протяжнiстю дорiг з чорним покриттям, 13 мiсце за загальною протяжнiстю дорiг з чорним покриттям, 1 мiсце iз забезпеченостi дорогами з твердим покриттям на 1000м2
територiї. На 1. 01. 99 року 8 районних центрiв не мають об'їзних дорiг, усi населенi пункти мають пiд'їзди з твердим покриттям.
км2
, що значно перевищує такий же показник по Українi (37. 6 км). найбiльша щiльнiсть залiзниць у центральнiй частинi областi, а найменша – в пiвнiчнiй.
НЕВИРОБНИЧА СФЕРА
В тiсному взаємозв'язку з виробничою сферою перебуває невиробнича. Її галузi задовольняють потреби людей в рiзноманiтних послугах. До складу цiєї сфери входять освiта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров'я, фiзкультура i спорт, побутове обслуговування, торгiвля, зв'язок та iн. ознайомимося з особливостями розвитку деяких з цих галузей у Тернопiльськiй областi.
Важливого значення в областi надається розвитку освiти
.
У 1998-99 навчальному роцi в областi функцiонувало 906 загальноосвiтнiх шкiл, у яких навчалося 167160 учнiв, в т. ч. шкiл І ступення – 267, І-ІІ ступенiв – 356, І-ІІІ ступенiв – 283. Із загальної кiлькостi шкiл дiє шiсть загальноосвiтнiх шкiл-iнтернатiв, у яких виховується 2184 учнi в т. ч. i школа-iнтернат для дiтей сирiт, в якiй утримується 214 вихованцiв. Крiм цього, дiють 8 шкiл-iнтернатiв для дiтей з вадами у фiзичному i розумовому розвитку, де навчанням охоплено 1135 дiтей.
В областi вiдкрито 19 закладiв нового типу, в яких навчається 5900 учнiв, в т. ч. 8 гiмназiй, в них – 3305 учнiв та 11 лiцеїв, у них – 2595 учнiв.
З метою забезпечення умов для здобуття повної загальної середньої освiти збiльшився прийом учнiв до 10-х класiв денних шкiл на 927 чол. Для працюючої молодi дiють 4 вечiрнi школи i вiдкрито класи заочної форми навчання, при 34 денних загальноосвiтнiх школах, якими охоплено 2642 учнi.
Виконуючи урядовi рiшення щодо приведення мережi навчальних закладiв, до видiлення асигнувань ще у 1997 роцi закрито 432 класи-комплекси, 276 груп продовженого дня, скорочено 1005 ставок адмiнгосподарського персоналу, що дало змогу зекономити 6. 5 млн. грн. у рiк лише по заробiтнiй платi та нарахуваннях на неї.
На початок 1998-99 навчального року додатково закрито 242 класи-комплекси, 154 групи продовженого дня, кiлькiсть шкiл зменшилася в двi одиницi. Наповнюванiсть класiв приведено до рiвня 1990-91 навчального року. Але iснуюча мережа шкiл, яка в основному забезпечує право громадян на здобуття загальної середньої освiти, не може надалi пiддаватися скороченню.
Важливе мiсце в системi виховної роботи вiдводилось лiтньому оздоровленню дiтей. Всього у 1998 роцi було оздоровлено 46384 дитини рiзними формами вiдпочинку, в 1999 роцi планується оздоровити близько 49 тис. учнiв.
У бiльшостi дошкiльних закладiв областi створено умови для фiзичного розвитку дiтей, загартування органiзму. В окремих закладах дiють спецiальнi спортивнi зали, фiзiотерапевтичнi кабiнети, рiзноманiтнi тренажери, плавальнi басейни.
Зростає якiсть та освiтнiй рiвень керiвникiв кадрiв за рахунок одержання другої вищої освiти на факультетах пiслядипломної освiти, навчання резерву керiвних кадрiв, пiдвищення квалiфiкацiї.
- академiя народного господарства;
- державний педагогiчний унiверситет iм. В. Гнатюка;
- державна медична академiя iм. І. Я. Горбачевського;
- технiчний унiверситет iм. І. Пулюя.
Тут навчаються 31613 студентiв, працюють 180 докторiв i 873 кандидатiв наук.
Також успiшно функцiонують 16 вищих навчальних заклади І-ІІ рiвнiв акредитацiї: Гусятинський полiтехнiкум, Тернопiльський технiчний коледж, Залiщицький технiкум НАУ, Бережанський агротехколедж, Бучацький агротехколедж, Галицький коледж, Кременецьке та Чорткiвське медичнi училища, Кременецький лiсотехнiкум, Кременецький педколедж, Чорткiвське педучилище, Теребовлянське училище культури, Тернопiльське музучилище, Тернопiльський кооперативний технiкум, Тернопiльський комерцiйний технiкум.
Кiлькiсть студентiв у вузах І-ІІ рiвнiв акредитацiї становить 13820 чол.
Культура
в Тернопiльськiй областi представлено мережею бiблiотек, будинкiв культури, клубiв, музеїв, театрiв та iн. В областi дiє понад 1 тис бiблiотек, в них нараховується понад 11 млн. примiрникiв книг i журналiв. В областi дiє два професiйнi театри – музично-драматичний i ляльковий – у м. Тернополi. Є три державнi музеї – краєзнавчi музеї в Тернополi, Кременцi, Бережанах.
Головними осередками культури в сiльськiй мiсцевостi є клубнi установи. В областi збережено мережу всiх клубiв, будинкiв культури, яких нараховується 941. Найважливiшим напрямком дiяльностi є аматорське мистецтво.
На Тернопiльщинi 3985 аматорських колективiв, у яких берiть участь понад п'ятдесят тисяч чоловiк.
232 колективи носять почесне звання “народний”, 23 з них – дитячих зразкових.
У 1986 роцi при вiдкриттi в Тернополi першого Спiвочого поля в Українi був започаткований обласний конкурс солiстiв-вокалiстiв та хорових колективiв на здобуття премiї iм. С. Крушельницької, якi в подальшому проводились раз у два роки. В них брали участь колективи з Івано-Франкiвської та Львiвської областей. Лауреатами були уже в Українi жiночий камерний хор Бережанської ДМШ (тричi), заслужена капела бандуристiв України “Кобзар” Струсiвського СБК, дитячий хор “Зоринка”, м. Тернопiль, хорова капела “Боян” Бережанського РБНТ.
Розвитку народної творчостi сприяють виставки-конкурси: “Нашi знаменитi земляки” та обласний конкурс на здобуття премiї та призу iм. Олени Кульчицької.
З 1987 року проводиться обласний традицiйний огляд-конкурс драматичних колективiв на приз iм. Леся Курбаса, який дав поштовх проведенню 4-х мiжнародних фестивалiв любительських театрiв “Тернопiльськi театральнi вечори” за участю аматорiв з Нiмеччини, Угорщини, Австрiї, Англiї та iнших країн, а також мiжнародному семiнару, в якому взяли участь провiднi режисери та викладачi театральних закладiв iз 15 країн свiту.
ЛІТЕРАТУРА
1. Статистичний щорiчник Тернопiльської областi: Корот. стат. довiд. Тернопiльське обласне управлiння статистики: Пiд ред. В. Г. Кирича.
4. Географiя Тернопiльської областi: Навчальний посiбник для учнiв 8-9 класiв. -Тернопiль, 1994. 88с.
| 
