Великобританія загальна характеристика

Великобританiя загальна характеристика Великобританiя – загальна характеристика Великобританiя (Об'єднане Королiвство) – острiвна держава, велика частина територiї якого розташована на двох великих островах, роздiлених водами Ірландського моря. Загальна площа Великобританiї складає 244 017 кв. км. Населення Великобританiї 58 395 тисяч чоловiк. Офiцiйно країна називається Об'єднане Королiвство Великобританiї i Пiвнiчної Ірландiї. У його склад входять чотири країни: Англiя, Шотландiя й Уельс, розташованi на островi Британiя, i Пiвнiчна Ірландiя. Остання розташована на одному островi з Незалежною Республiкою Ірландiя. Таким чином, загальну сухопутну границю Великобританiя має тiльки з Ірландiєю. Британськi острови лежать у пiвнiчно-захiдного узбережжя Європи. Британськi острови оточенi безлiччю дрiбних островiв. На пiвденно-заходi вiд острова Британiя розташованi острови Силли, а до Пiвночi вiд Уельсу острiв Англси. На захiдному i пiвнiчному узбережжях Шотландiї розташованi численнi дрiбнi острови, що входять до складу Великобританiї. Найбiльш важливими з них є Оркнейськi Шетландскi острова. З пiвдня Великобританiя граничить iз Францiєю найближчим i найбiльш розвитим сусiдом, що має з нею загальнi воднi границi. Основне сполучення мiж державами здiйснюється через протоку Ла-Манш (британцi називають її «Англiйський канал»), по дну якого наприкiнцi двадцятого столiття був прокладений тунель для швидкiсного залiзничного сполучення. До цього сполучення мiж двома країнами здiйснювалося водним або повiтряним шляхом. Також найбiльш близькими сусiдами Великобританiї є Бельгiя i Нiдерланди, значно далi розташованi Данiя, Нiмеччина, Норвегiя. Таким чином, ЭГП Великобританiї є одночасно сусiдським i приморським, що украй вигiдно для економiчного розвитку країни, хоча, безсумнiвно, має визначенi мiнуси в стратегiчному i вiйськовому вiдношеннi. центр. Офiцiйною столицею Великобританiї є Лондон, оскiльки об'єднання земель вiдбувалося навколо Англiї. У вiсiмнадцятому-дев'ятнадцятому столiттях Великобританiя, будучи на першому мiсцi у свiтi за рiвнем розвитку економiки, створила колосальну колонiальну державу, що займала майже чверть територiї планети. До Британських колонiй вiдносилися Індiя, Пакистан, Афганiстан, Канада, Австралiя, Нова Зеландiя i значна частина Африки. У двадцятому столiттi Англiйськi колонiї стали незалежними державами, але багато хто з них входять у Британську Спiвдружнiсть, очолювану Британським монархом. У 1921 роцi пiвденна частина Ірландiї вiдокремилася вiд Великобританiї i стала незалежною державою. Територiя Площа, тис. кв. км. Населення, млн. чол. Англiя 136,36 48,708 Шотландiя 78,77 5,132 Уельс Кардiфф 20,77 2,913 Белфаст 14,12 1,64 Клiмат Великобританiї Так як Великобританiя лежить на островах, то клiмат тут дуже специфiчний. На клiмат дуже впливає тепла течiя Гольфстрiм. Клiмат в країнi вологий i м’який. Середня температура не пiднiмається вище 320 С влiтку i не опускається нижче 100 С взимку. Озера i рiчки замерзають дуже рiдко у всi пори року дуже часто йде дощ. Загальна середня кiлькiсть опадiв є 1100 мм. Найвологiшi мiсяцi iз вересня по сiчень. Крiм того, Британiя знаменита своїми туманами. Інодi тумани такi густi, що неможливо побачити щось у межах 2 або 3 метрiв. Кожний, хто приїжджає до Великої Британiї говорить, що вона здається єдиним великим красивим парком. Полiтична система Великобританiї Великобританiя конституцiйна монархiя. усього лише один раз за десять столiть iснування держави. Нинiшня королева Великобританiї Єлизавета Друга походить з роду Саксонського короля Эгберта, що об'єднав Англiю в 892 роцi i Малькольма Другого, що правив у Шотландiї з 1005 по 1034 р. Монарх у Великобританiї є головною особою держави. Юридично монарх керує виконавчою владою, є верховним головнокомандуючим Британською армiєю. Але фактично, у результатi змiн, що вiдбувалися протягом багатьох столiть, монархи втратили абсолютну владу. Корольова править державою за згодою кабiнету мiнiстрiв, тобто «царює, не править». Органом законодавчої влади є двопалатний парламент, що складається з Верхньої палати – палати Лордiв i Нижньої палати – палати Громад. Засiдання проходять у будинку Парламенту, що є однiєї з визначних пам'яток Лондона. 650 членiв Палати Громад обираються громадянами Великобританiї один раз у п'ять рокiв, у той час як членство в Палатi Лордiв передається в спадщину в родинах потомствених дворян. Таким чином, королева представляє державу на мiжнароднiй аренi i є символом влади. Виконавча влада належить кабiнетовi мiнiстрiв, формованому парламентською бiльшiстю. Серед рiзноманiття полiтичних партiй Великобританiї ведуча роль належить двом найбiльшим партiям. Це - консерватори (торi) i лейбористи (вiги). Консерватори вiдображають iнтереси земельної аристок­ратiї i частини великої буржуазiї. Лiберали користуються пiд­тримкою буржуазiї i значної частини робiтничого класу. Схема уряду Великобританiї Населення Великобританiї Населення Великобританiї складає бiльш 58 мiльйонiв чоловiк. Нацiональний склад: англiйцi бiльш 80%, шотландцi 10%, валлiйцi (корiннi жителi Уельсу) 2%, iрландцi 2,5%. Значна частина населення сповiдує протестантизм. Виключення складає Пiвнiчна Ірландiя, бiльшiсть жителiв якої є католиками. Пiвнiчна Ірландiя є мiсцем постiйних конфлiктiв на релiгiйному i нацiональному ґрунтi. З 1921 року близько 40% населення проживають у сiмох найбiльших мiських агломерацiях з центрами в Лондонi (Великий Лондон), Манчестерi (Пiвденно-схiдний Ланкшир), Бiрмiнгемi i Вольверхемптонi (Захiдний Мiдленд), Глазго (Центральний Клайдсайд), Бредфордi (Захiдний Йоркшир), Лiверпулi (Мерсiсайд) i Ньюкасi-на-Тайнi (Тайнсайд). Рiвень урбанiзацiї у Великобританiї складає 91%. Частка сiльського населення дуже невелика. В останнi роки спостерiгається помiтний приплив населення з країн, що розвиваються, в основному з країн Африки, Азiї i Латинської Америки. Освiта Система середньої освiти у Великiй Британiї включає початкову школу, середнiй та старшi класи. Дiти починають ходити в школу в 5 рокiв. Школа є обов’язкова до досягнення 16-рiчного вiку. Існує 2 системи державних шкiл, якi залежать вiд того, в якому графствi вони знаходяться. Система А: початкова школа (вiд 5 до 11), середня школа (вiд 11 до 16-18). Система Б: І школа (вiд 5 до 8), середня школа І ст. вiд 8 до 13 i ІІ ст. вiд 13 до 16-18. У початковiй школi дiти вчаться малювати кольоровими олiвцями й фарбами, лiплять iз пластилiну й працюють iз папером i клеєм, пiзнiше вони починають вивчати алфавiт, вчаться писати, читати й рахувати. В середнiй школi дiти вивчають географiю, iсторiю, релiгiю, iноземну мову. Позашкiльна дiяльнiсть включає спорт, драматичний гурток та iншi. щоб одержати квалiфiкацiї. Цi квалiфiкацiї можуть бути або Загальний сертифiкат середньої освiти, або Звичайний рiвень. Пiсля цього учнi можуть залишити школу i почати працювати або продовжити навчання до 18 рокiв. По закiнченню школи вони здають 2 або 3 екзамени на рiвень А, якi необхiднi для вступу до унiверситету чи коледжу. Деякi батьки, лише 6%, обирають незалежнi школи для своїх дiтей. Навчання в цих школах платне, але вважається, що вони дають кращу освiту i хорошi можливостi для роботи. Найстарiшi громадськi школи – це Ітон (заснований в 1440 р.), Харроу (1571) i Рагбi (1567). В Англiї 47 унiверситетiв i 350 коледжiв та iнститутiв. Найстарiшi унiверситети в Англiї – це Оксфорд i Кембридж, заснованi в кiнцi 12 столiття. Культура будуються так, щоб кожна квартира мала свiй вхiд. Старi житловi будинки часто являють собою довгу двоповерхову цегляну будiвлю з багатьма дверми, пофарбованими у рiзний колiр, оскiльки вони належать рiзним власникам. Тому Великобританiю iнодi називають «двоповерховою». Для багатьох англiйських будинкiв характерно вертикальне розташування квартир на двох або трьох поверхах. У минулому будинку опалювалися камiном – вугiльним або газовим. Однак тепер усе бiльше поширюється центральне опалення, так що жителi Лондона й iнших великих мiст стали менше страждати вiд знаменитого англiйського смогу. У ХХ в. у мiстах з'явилися новi мiкрорайони, у яких побудованi тимчасовi багатоквартирнi будинки, однак багато будується й окремих двоповерхових котеджiв на 1 - 2 родини, де, як правило, живуть бiльш забезпеченi люди. Багатоповерхових будинкiв у Великобританiї дотепер порiвняно мало, але iснують проекти будiвництва таких. Англiйцi волiють зберегти двоповерхове планування навiть у великих будинках. У таких будинках зберiгається i традицiйний камiн, але вже тепер газовий або електричний. З часiв феодалiзму у Великобританiї збереглося багато середньовiчних замкiв, що належать великим землевласникам. Вони виглядають дуже гарно, оточенi великими старими парками. Усерединi багато замкiв прикрашенi скульптурами, картинами, антикварними меблями. В останнi роки багато замкiв перетворилися в музеї: за плату в них допускаються вiдвiдувачi. Британцi – великi аматори спорту. Багато спортивних iгор або термiнiнiв мають англiйське походження, наприклад футбол, батькiвщиною якого вважається Великобританiя; i зараз це сама популярна тут спортивна гра. У футбол англiйцi почали грати ще в середнi столiття й у тi далекi часи це була ритуальна гра. Вiдгомони цього зберiгаються i зараз: на масницю або паску в деяких селищах улаштовується своєрiдний футбол, у якому часто беруть участь усi жителi. Гра звичайно проходить по усiх вулицях i площам селища, не пiдкоряючи нiяким правилам. Інодi вона продовжується цiлий день, тому що ворота часто знаходяться на вiдстанi 3 - 5 км одне вiд одного. Англiйцi – великi аматори театру. У Лондонi їх бiльш тисячi, вечiрнiй ритм Лондона багато в чому залежить вiд них. Пiсля 6 годин люди, направляючись в театр, заходять спочатку в ресторан i не занадто щiльно вечеряють. Пiсля спектаклю знову заходять у ресторани, щоб «заїсти» мистецтво, що вони тiльки що з задоволенням поглинали. Промисловiсть район Великобританiї. Металургiя у Великобританiї є однiєї з найбiльш розвитих галузей промисловостi. У нiй зайнято бiльш 582 тисяч чоловiк. Причому перше мiсце по числу зайнятостi належить чорнiй металургiї (332 тисячi чоловiк). Інше приходиться на кольорову металургiю. Основними центрами виробництва сталi i чавуна є Кардифф i Суонс (Уельс), Лiдс (Англiя). Щорiчна виплавка сталi бiльш 15 млн. тонн. Алюмiнiєвi заводи розташованi в основному в Шотландiї й Уельсi. Споживачами продукцiї чорної металургiї є в основному машинобудiвнi заводи. Машинобудування Машинобудування є однiєї з ведучих галузей промисловостi Великобританiї. Воно включає безлiч напрямкiв, для кожного з яких характерно своє розмiщення. Так наукомiстке машинобудування (авiацiйна промисловiсть, електронiка) розташованi в основному навколо Лондона. Верстатобудування зосереджене в районi Бiрмiнгема. Суднобудування – спецiалiзацiя району Глазго, а текстильне машинобудування розвите в основному в районi Манчестера. Основними джерелами енергiї є вугiлля i нафта, у меншому ступенi природний газ. Вуглевидобувна промисловiсть є однiєї з найстарших галузей промисловостi Великобританiї. На початку столiття британське вугiлля переважало на свiтовому ринку, зараз же у Великобританiї добувається щорiчно бiльш 80 млн. тонн вугiлля. Основнi райони вуглевидобутку Кардифф, Пiвденний Уельс i Центральна Англiя (Шеффилд). Доход вiд експорту нафти досягає 150 млн. фунтiв стерлiнгiв. Видобуток газу складає 55 млрд. куб. м. у рiк i росте щорiчно. Електроенергетика базується на теплових i гiдростанцiях. Численнi ГЕС розташованi в гористих районах Шотландiї й Уельсу, а ТЭЦ у вуглевидобувних районах. Частка АЕС невелика, хоча в останнi роки вiдзначається збiльшення їхнього будiвництва. Хiмiчна промисловiсть зосереджена в основному в Бiрмiнгемi i в Мiдлсброу. В основному це виробництво пластмас, що миють i дезiнфiкують засобiв, барвникiв, добрив. Великобританiя є одним з найбiльших експортерiв барвникiв у свiтi. Високого рiвня розвитку досягла фармацевтична промисловiсть. Щорiчно росте попит на медичнi препарати, виробленi у Великобританiї. Легка промисловiсть є Ланкашир, Йоркшир, Лiверпул, Манчестер. На островi Льюис зосереджене виробництво вовняних тканин, в основному знаменитiй на увесь свiт «шотландки». По виробництву вовняних тканин Великобританiя входить у число свiтових лiдерiв. Виробництво трикотажу розвите головним чином у Шотландiї i Мiдлендсi. Виробництво льняних тканин зосереджено головним чином у Пiвнiчнiй Ірландiї. Великобританiя здавна спецiалiзується на виробленнi шкiри i є свiтовим експортером шкiряних виробiв. Фабрики, що займаються шкiряним виробництвом, розташованi повсюдно, однак значна їхня частина зосереджена в Ланкаширi, Йоркширi, Мiдлендсi, околицях Лондона. Великобританiя займає третє мiсце у свiтi по виробництву взуття. Щорiчно продається бiльш 200 мiльйонiв пар взуття. Швейна промисловiсть Великобританiї є найбiльшою в Європi. Великобританiя є великим експортером одягу. Основними центрами швейної промисловостi є Лондон, Лидс i Манчестер. Харчова промисловiсть У Великобританiї дуже велике споживання хлiбобулочних i кондитерських виробiв, шоколаду i какао. Бiльш 2/3 усього хлiба виробляється в автоматизованих пекарнях, де хлiб випiкається, рiжеться й упаковується практично без утручання людини. У менш великих пекарнях роблять рiзне печиво, торти i настiльки популярнi серед англiйцiв кекси. Британськi бiсквiти вiдомi на увесь свiт, i доход вiд їхнього експорту складає бiльш 12 мiльйонiв фунтiв стерлiнгiв. Британiя поставляє на експорт близько 30% свiтового шоколаду. Доход вiд експорту шоколаду складає щорiчно до 14 мiльйонiв фунтiв стерлiнгiв. Серед м'ясних продуктiв переважає виробництво шинки i бекону традицiйних англiйських продуктiв. Широко розповсюджений випуск алкогольної продукцiї. Всесвiтньою популярнiстю користуються Шотландський скронi, джин, ель. Сiльське господарство Для Великобританiї характерний помiрний i досить вологий клiмат з невеликими перепадами температури протягом року, що створює сприятливi умови для розвитку сiльського господарства. Велика частина використовуваних сiльських угiдь зайнята пасовищами (близько 80%). Менша частина територiї зайнята сiльськогосподарськими культурами, що в основному вирощуються в Схiднiй Англiї. Картопля вирощується практично повсюдно. Однiєї з основних культур є цукровий буряк, вирощувана в Схiднiй Англiї i Линкольншире, де розташованi основнi заводи по переробцi цукру. Важливими посiвними культурами є також пшениця, ячмiнь, овес, вирощуванi в Англiї, Пiвнiчнiй Ірландiї i на схiдному узбережжi Шотландiї. На пiвднi Британiї в районi Дувра розташованi нечисленнi фруктовi сади. Пiвнiчна Ірландiя, де зосереджена основне виробництво молочних продуктiв. Розведенням молочної худоби займаються переважно на пiвденно-заходi Англiї. Великобританiя вiдома на увесь свiт своїми породами м'ясної i молочної великої рогатої худоби. Поголiв'я його складає близько 11,6 млн. У горбкуватих районах Шотландiї розводять в основному породи чорну уэльську i галлоуэй, а на рiвнинах абердинску бiлу i герефорд. У зв'язку з епiдемiями коров'ячого сказу (хвороба Крейцфельда Якоба) i ящура в останнi роки молочне i м'ясне тваринництво випробують жорстоку кризу. У Британiї є всi умови для розведення овець. Велика увага придiляється виведенню нових порiд, як м'ясних, так i тонкорунних. У горах Шотландiї розводяться спецiальнi породи гiрської худоби. Свинарство особливе розвито в схiдних районах Англiї. До 30% свинини йде на виготовлення бекону, а iнше на виробництво м'ясних продуктiв. Оскiльки Великобританiя iздавна є морською державою, традицiйним промислом вважається рибальство. Основу промислу складає трiску, камбала, оселедець, сиг, форель, устрицi i краби. Частка риби складає до 80% загального улову. Основна маса риби виловлюється у водах Кельтського моря, на заходi i пiвночi Шотландiї, пiвднi Англiї. Основнi рибнi порти це Кiнгстон на - Халлi, Грiнсбi, Флiтвуд, Пiвнiчний Шилдс, Абердин i iншi. Транспорт У Великобританiї нараховується бiльш 300 морських портiв, щорiчний вантажообiг яких перевищує 140 млн. тонн. Найбiльшими портами є: Лондон, Лiверпуль, Глазго, Саутгемптон. Основнi судноплавнi рiки Темза, Северн, Дувр, Трент. Створення швидкiсної залiзницi пiд Ла-Маншем спростило сполучення мiж Великобританiєю i материком. Одночасно зменшилося навантаження на порти пiвдня країни. Швидкiснi автомагiстралi, що простягнулися з пiвночi на пiвдень, зв'язують рiзнi частини країни. Вiд великих мiст автостради розходяться по радiальних напрямках. Так вiд Лондона розходяться шосе на Дувр, Йоркшир, Кардифф, а вiд Бiрмiнгема в Брiстоль, Манчестер. Довжина залiзниць 37,8 , а автомобiльних 358 тис. кiлометрiв. Величезне значення для розвитку транспорту мають мости i тунелi, багато з яких входять до складу швидкiсних трас. Туризм Щорiчно у Великобританiю прибуває бiльш 12 млн. туристiв з рiзних країн свiту , що вiдвiдують великi культурно-iсторичнi центри: Лондон, Единбург, Кардифф, Манчестер, Лiверпуль, Брiстоль. Не меншою популярнiстю користується невеликi всесвiтньо вiдомi мiста-музеї, такi як Стратфорд-на-Айвонi, Вiндзор, унiверситетськi центри Кембридж i Оксфорд. Курорти Великобританiї зосередженi в основному на пiвденному узбережжi Англiї (Брайтон). Аматори гiрського туризму й альпiнiзму можуть насолодитися красами Шотландiї. Жителi мiст люблять проводити уiк-енд на природi в замiськiй зонi. Ірландське питання На початку XX ст. невирiшеним залишалося iрландське питання, що загострилося у 80 – 90-х роках минулого столiття. Ірландське суспiльство зосередилось на боротьбi за самоуп­равлiння (гомруль) всерединi Британської iмперiї. Парламент декiлька разiв вiдхиляв законопроект про гомруль, i радикаль­на iрландська iнтелiгенцiя вирiшила боротися за повну самос­тiйнiсть Ірландiї. Очолила боротьбу «партiя шинн фейн», яка ставила за мету створення нацiонального iрландського уряду. У 1912 р. лiберальний уряд винiс на розгляд у парламентi бiлль про гомруль, який передбачав створення iрландського парламенту i мiсцевих органiв влади зi збереженням урядової влади в руках англiйського намiсника. Палата лордiв двiчi вiд­хилила законопроект, i протягом двох рокiв, поки вiн розгля­дався, консерватори зумiли активiзувати анти iрландськi наст­рої в Ольстерi – найбiльш розвиненiй частинi Пiвнiчної Ірландiї, населенiй переважно англiйцями i шотландцями. На вiдмiну вiд iрландцiв-католикiв, вони були протестантами i заявили, що не допустять переходу Ольстера пiд управлiння iрландського парламенту. Створювалися багатотисячнi загони волонтерiв, якi вiдкрито готувалися до бойових дiй. У вiдпо­вiдь формувалися озброєнi загони в Ірландiї. Назрiвала грома­дянська вiйна. Англiйськi вiйськовi пiдтримували протестан­тiв Ольстера. У вереснi 1914 р. уряд лiбералiв i палати общин втретє прийняли закон про гомруль, але виключили Ольстер iз сфе­ри його дiї. Набрання законом чинностi вiдкладалося до за­кiнчення Першої свiтової вiйни. Нацiональний прапор Великобританiї