морська вода, непридатна для пиття. Прiсна вода становить лише 2% , причому 85% її зосереджена в льодовикових щитах Гренландiї та Антарктиди. Лише близько 1% прiсної води використовується людьми
Вода виконує важливi екологiчнi функцiї:
1. це складова усiх живих органiзмiв
2. води Свiтового океану є основним клiматоутворюючим фактором.
Для багатьох органiзмiв вода є середовищем життя.
Про мисловiсть використовує 20% прiсної води.
вода не повиртається уводойоми, а знову використовується. Витрати води при такiй системi значно меньшi. Наприклад ТЕС потужнiстю 1 млн кВт при прямому водопосточаннi використовує 1,5 куб. км, а при оборотнiй 0,12 куб. км в 13 разiв меньше.
Одним з найбiльших споживачiв води в про мисловостi є атомнi електростанцiї. Наприклад Хмельницка АЕС, що розташована у верхiв’я р. Горинь, повнiстю ,,випиває” воду цiєї рiчки.
Основним споживачем прiсної води є сiльське господарство( 70% її загального використання). Це зумовлено в першу чергу зростанням площ зрошуваного землеробства. Сьогоднi в свiтi зрошуванi землi становлять 15% площ усiх сiльськогосподарських угiдь й дають понад 50% усiєї продукцiї.
Водопостачяння населення , близько 10%, задовольняє потреби в питнiй водi i комунально-побутовi потреби (поливання вулицьi зелених насаджень, протипожежнi заходи тощо)
Питоме водоспоживання
– це добовий об'єм води в лiтрах, необхiдний для задоволення потреб одного жителя. У великих мiстах свiту питоме водоспоживання становить: Нью-Йорк – 600, Париж – 500, Москва – 400, Київ – 333, Лондон – 263.
У результатi дiяльностi людей гiдросфера землi змiнюється. Серед цих змiн основною зяких є забруднення води внаслiдок антропогеного впливу.
Забруднення води подiляють на фiзичне, хiмiчне, бiологiчне й теплове.
Фiзичне забруднення –
виникає внаслiдок збiльшення у водiнерозчиних домiшок – пiску, глини, намулу. Твердi частки знижують прозорiсть води, пригнiчуючи розвиток водних рослин, забивають зябра риб, погiршують смаковi якостi води, а то й взагалi роблять її непридатною до споживання.
Хiмiчне забруднення – камулятивного ефекту
, що полягає у прогресуючому збiльшенi вмiсту шкiдливих сполук у кожнiй послiдовнiй ланцi харчового ланцюжка. Так у фiтопланктонi вмiст шкiдливої сполуки виявляється вищим десятеро, нiж у водi, в зоопланктонi, – ще в десятеро, в рибi, що харчується зоопланктоном, - ще в десятеро. А в органiзмi хижих риб ( таких як щука, судак) концентрацiя отрути збiльшується ще в десятеро. Вмiст ртутi в балтiйськiй трiсцi дорiвює 800 мг на 1 кг маси риби. Людина з'ївши стiльки риби одержує стiльки ртутi скiльки її мiститься в термометрi.
Особливої шкоди водойомам завдає нафта, яка утворює на поверхнi плiвку, що перешкоджає газообмiнумiж водою i атмосферою i знижує вмiст кисню у водi, це вбиває донних мiкробiв, якi очищують воду.
Бiологiчне забруднення-
полягає у надходженнi у водойоми рiзних мiкроорганiзмiв( бактерiї, вiрусiв). Перше мiсце посiдають комунально – побутовi стоки.
Теплове забруднення –
спричиняється спуском у водойоми пiдiгрiтих вод ТЕС, АЕС. Тепла вода змiнює бiологiчний режим водойм i шкiдливо впливає на їх мешканцiв. Коли вода пiднiмається до 36*С то вся риба гине.
Усi природнi водойоми мають здатнiсть самоочищюватись. Проте здатнiсть до самоочищення має свої межi. Нинi у водойми стало надходити так багато стiчних вод, а самi цi води настiльки забрудненi отруйними для мешканцiв водойм речовинами, що багато з вод почали деградувати. Тому людство повинне вдатися до дорогих i трудомiстких заходiв для очищення вод.
Законами України передбачається недопустимим, використовува- ти питну воду для охолодження блокiв ТЕС, забороняється скидати у водойми стiчнi води, якi мiстять цiннi вiдходи, що можуть бути вилученi шляхом рацiональної технологiї. Головним напрямом захисту вод є робота замкнутого циклу, коли пiдприємство повторно використовує води , якi воно вже використало, й забрудненi стiчнi води взагалiне потрапляють у водойоми.
Очищення стiчних вод –
це руйнування або видалення з них забруднювачiв i знищення вних хвороботворних мiкробiв. Сьогоднi застосовується два методи очищення вод:
1. В штучних умовах ( на спецiальних спорудах)
Свiтовий океан забруднюють переважно рiчками з яких надходить понад 320 млн т солей залiза, 6,5 млн т фосфору та iн.Із атмосфери потапляє 200 000 т свинцю, 1 млн т вуглеводiв, 5 000 т ртутi тощо. У „пiдживленiй” нiтратами й фосфатами морськiй водi рослини утворюють 2- х метровi „ковдри”, якi дiють як прес, що душать у морi усе живе. В 1991 р внаслiдок вiйни мiж Кувейтом и Іраком ( вiдомої як операцiя „ Буря в пустелi”) Нафта з пiдiрваних танкерiв вкрила 1550 кв. км поверхнi Перської затоки i 450 км берегової смуги. В Свiтовиї океан потрапила велтка кiлькiсть радiоктивних речовин внаслiдок випропувань атомної зброї, роботи атомних реакторiв вiйськових пiдводних човнiв, скидання контейнерiв з вiдходами атомних електростанцiй тощо. Загальна кiлькiсть радiоктивностi, принесеною людиною в Свiтовий океан становить 1,5 помножене на 10 000 000 000 Ki , а пiд час чорнобильської аварiї в атмосферу було викинуто 5 помножене на 100 000 000 Кi ,в30 раз меньше.
ЗАБРУДНЕННЯ
ВОДОЙОМІВ
ЖИТТІ ЛЮДИНИ
Робота
Учня 9-Б класу
Гiмназiї схiдних мов №1
м. Києва
Шарма Адитьє
|