Геополiтична характеристика Кавказько-Каспiйського регiону
Геополiтична характеристика Кавказько-Каспiйського регiону
Вступ
держав свiту, мало не вiдразу опинився в центрi суперництва рiзних країн i полiтичних сил, оскiльки став розглядатися в якостi джерела надзвичайних природних ресурсiв, перш за все вуглеводневої сировини. Вуглеводневi ресурси регiону на очах перетворилися в одну iз стрижневих проблем сучасної мiжнародної полiтики. Поряд з енергоресурсами регiон багатий запасами таких корисних копалин, як залiзнi, мiднi i хромовi руди, глауберова сiль, хлориди, фосфорити, азбест i так далi, а також бiоресурсами. У Каспiйському морi зосереджено близько 90% свiтових запасiв осетрових риб. Кавказько-Каспiйський регiон має великi перспективи стати важливим вузлом комплексних трансконтинентальних транспортних систем по лiнiї Пiвдень-Пiвнiч та Схiд-Захiд.
Вiн перетворився на епiцентр широкомасштабних подiй i процесiв всесвiтньо-iсторичного значення. Несподiвано тут зав'язалися багатоскладовi вузли мiсцевих, регiональних i глобальних iнтересiв. Все це робить Кавказько-Каспiйську регiональну систему полiтичних вiдносин важливим перехрестям для декiлькох великомасштабних проектiв, якi потребують спiвпрацi країн усього континенту.
Мета роботи дати геополiтичну характеристику Кавказько-Каспiйського регiону.
Для досягнення поставленої мети необхiдно розглянути ряд завдань:
- Описати полiтико-географiчнi параметри Кавказько-Каспiйського регiону;
- Провести геополiтичну iдентифiкацiю Кавказько-Каспiйського регiону.
1. Полiтико-географiчнi параметри Кавказько-Каспiйського регiону
Сьогоднi Кавказько-Каспiйський регiон знаходиться в фокусi iнтересiв Росiї, Захiдної Європи, США, а також впливових держав Сходу - Ірану та Туреччини та iнших держав, що претендують на роль регiональних лiдерiв. Зростаючу увагу регiону придiляють Китай, Японiя та iншi держави. Все це робить Кавказько-Каспiйську регiональну систему полiтичних вiдносин важливим перехрестям для декiлькох великомасштабних проектiв, якi потребують спiвпрацi країн усього континенту.
Кавказько-Каспiйський регiон пов'язаний з Росiєю якiсно бiльш тiсними iсторичними, економiчними, полiтичними i культурними вiдносинами, нiж iз Заходом. З iншого боку, росiйська геополiтика на Пiвнiчному Кавказi є пасивною, тодi як США, НАТО i Європейський Союз цiлеспрямовано реалiзують тут свої полiтичнi iнтереси.
Кавказько-Каспiйський регiон займає в геополiтицi стратегiчну нiшу. З географiчної точки зору Кавказько-Каспiйський регiон це:
-По-перше, плацдарм, який стягує на себе Чорноморське i Каспiйське морськi простори;
-По-друге, з вiйськово-стратегiчної точки зору - найважливiший плацдарм для тиску i наступу в будь-якому напрямку, на будь-яку країну не тiльки даного регiону, а й прилеглих регiонiв;
-По-третє - це плацдарм для контролю над комунiкацiями;
-По-четверте, з економiчної точки зору - це не тiльки свiтовiй перехрестя транспортних шляхiв по осях Схiд-Захiд, Пiвнiч-Пiвдень, але й регiон з прилеглими до нього величезними вуглеводневими ресурсами.
Мiнiстерство енергетики США оцiнює ресурси Каспiйського басейну у таких цифрах:
- Нафта - вiд 17 до 33 млрд. барелiв, потенцiйнi запаси 230 млрд. барелiв (близько 27,5 млрд. т.);
- Газ - розвiдано 232 трлн. куб. футiв, потенцiйно 350 трлн. куб. футiв. Таким чином, Каспiйський регiон Державним департаментом США визначається як «найбiльш значний гравець на свiтовому нафтовому ринку в майбутньому десятилiттi». Як зауважив колишнiй держсекретар США Д. Бейкер, «в XXI ст. каспiйська нафта може мати таке ж значення для iндустрiального свiту, яке сьогоднi має нафту Перської затоки ».
Кавказько-Каспiйський регiон довгий час був периферiйним i не грав скiльки-небудь активної ролi у геополiтичнiй стратегiї провiдних учасникiв мiжнародного процесу. Його становлення як самостiйної спiльностi стало наслiдком розпаду СРСР i наступного ослаблення позицiй Росiї в пiвденних пострадянських державах. Прагнення республiк Закавказзя та Центральної Азiї закрiпити новий, суверенний статус послужило для великих свiтових i регiональних полiтичних сил приводом для початку цiлеспрямованих дiй щодо залучення цих країн до сфери свого впливу. Процес усвiдомлення центрально-азiатськими i закавказькими республiками своєї незалежностi вiд Росiї, що є базовою умовою для реалiзацiї цiлого ряду iнтересiв провiдних держав i недержавних чинникiв, багато в чому iнiцiювалося i координувався останнiми.
В даний час Кавказько-Каспiйський регiон притягує до себе практично всiх провiдних свiтових геополiтичних гравцiв. Особливий iнтерес з боку багатьох провiдних держав свiту пов'язаний не тiльки i не стiльки з наявнiстю величезних запасiв вуглеводневої сировини, але i з тим, що регiон поступово стає ключовим у гео стратегiї свiтових конкуруючих сил. Зростаюча напруженiсть у регiонi неминучий наслiдок геополiтичної ситуацiї, сприяє гео стратегiчної конкуренцiї.
- Специфiчнi нацiональнi особливостi народiв, що проживають на Пiвнiчному Кавказi;
- Високий ризик загострення етнiчних i релiгiйних проблем;
- Довгострокова основа для виникнення внутрiшнiх збройних конфлiктiв;
Винятково важливою, ключовою геополiтичною проблемою надає важливе значення у процесах полiтичної iнтеграцiї є «Геополiтичний статус Каспiйського моря». Тривалi дискусiї з приводу мiжнародно-правового статусу Каспiю призвели лише до того, що вiн набув статусу «моря розбрату». Суть проблеми полягає в тому, що Каспiйська п'ятiрка нiяк не може подiлити найбiльше в свiтi озеро (яке давно вже прийнято iменувати морем), а з ним i його надра, зокрема, нафту.
а) або за допомогою подiлу на нацiональнi сектори,
Загальної, принциповою основою для всiх країн-учасниць численних переговорiв є переконання в тому, що:
а) характер мiжнародної взаємодiї на Каспiйському морi - проблема глобальна;
в) взаємодiя можливо тiльки на основi повного паритету всiх прикаспiйських держав.
Кавказько-Каспiйський регiон вiдноситься до типу «функцiональних» регiонiв i його формування було покликане сприяти вирiшенню завдань цiлого ряду полiтичних чинникiв. Концепцiя регiону спочатку формулювалася як iнструмент експансiонiстських устремлiнь великих захiдних держав, пов'язаних з проникненням на ранiше «закрите» пострадянський простiр.
Представляючи основнi геополiтичнi образи Кавказько-Каспiйського регiону слiд видiлити наступнi:
образи «енергетичної комори»,
«транспортного коридору»,
«буферної зони»,
«зони нестабiльностi».
Взаємодiя цих та iнших образiв простору формує кiлька концептуальних меж регiону, iнодi збiгаються з державними, а iнодi перетинають їх. Кожен з таких образiв, будучи результатом осмислення власних iнтересiв i просторових реалiй, чинить серйозний вплив на динамiку полiтичних процесiв у регiонi, багато в чому визначаючи становлення i задаючи вектор розвитку регiональної системи полiтичних вiдносин.
мiнералiв, а також розгорнулося геополiтичне суперництво регiональних i свiтових держав.
Ситуацiя ускладнюється ще й тим, що в стратегiчному планi прилегла до регiону територiя Росiї має низький рiвень промислового розвитку, вiдставання по бiльшостi соцiально-економiчних показникiв, високий рiвень безробiття, тiньової економiки i органiзованої злочинностi. Все це негативно позначається на безпецi Росiї, особливо з позицiй можливого пiдвищення ролi Кавказько-Каспiйського регiону в перспективi.
Сьогоднi напруженiсть посилюється через активне вiйськового, полiтичного та економiчного проникнення США i НАТО до Грузiї, Азербайджан i в перспективi до Вiрменiї.
Вiдсутнiсть належної уваги до питань Кавказько-Каспiйського регiону з боку колишнього керiвництва країни пiсля розпаду Радянського Союзу призвело до того, що Росiя ледь не втратила свiй вплив у цьому стратегiчно важливому мiсцi. Частково цим пояснюється той факт, що в регiонi набув певного поширення релiгiйний екстремiзм, i ми є свiдками спроб мiжнародного тероризму пустити своє корiння в прикаспiйських регiонах.
Висока значимiсть Кавказько-Каспiйського регiону в аспектi росiйських нацiональних iнтересiв зумовлюється тим, що Росiя є i прикаспiйських державою, i територiєю потенцiйного i реального транзиту каспiйських енергоресурсiв, i державою, в значнiй мiрi включеним в глобальний рiвень полiтики. Займане Росiєю положення пов'язане з особливими труднощами, але одночасно створює для неї додатковi можливостi - як у дослiджуваному регiонi, так i за його межами. При цьому ситуацiя в регiонi характеризується стрiмким розвитком гострих полiтичних процесiв, радикалiзацiєю суспiльно-полiтичного життя, активним зовнiшнiм втручанням в регiональнi подiї, що ставить пiд загрозу полiтичну стабiльнiсть i на прилеглих росiйських територiях.
Несприятливий - вихiд Росiї з регiону в якостi активного i самостiйного геополiтичного гравця. При цьому варiантi Росiя стає провiдником чужих iдей та iнтересiв, а Каспiй потрапляє в зону мiжнародних вiдносин «третiх країн», заочно вирiшальних його долю. При такiй ситуацiї країни-суб'єкти регiону повнiстю усуваються з безпосереднього живого дiалогу i стають марiонетковими.
Сприятливий - Росiя стає гравцем-лiдером i через Каспiй виходить у зону Індо - Перського регiону. Даний варiант буде свiдчити про повну залученнi Ірану в росiйську гео стратегiчну гру i посилення конфронтацiї з США.
Середнiй (промiжний) варiант - збереження у Кавказько-Каспiйському регiонi багато полярностi й посилення напруженостi у справi врегулювання так званого «каспiйського вузла».
Фактори, що визначають першочерговi завдання кавказько-каспiйської геополiтики Росiї, такi:
- Володiння енергетичними ресурсами Каспiю, у розробку яких вже зробленi значнi капiталовкладення;
- Модернiзацiя трубопроводiв i диверсифiкованiсть їхнiх напрямкiв;
- Визначення правового статусу Каспiю шляхом угоди всiх 5 приморських країн;
- Протидiя вiйськово-полiтичним загрозам, сприяння у вирiшеннi регiональних конфлiктiв;
- Збереження i рацiональне управлiння природним середовищем Каспiю.
При аналiзi мiсця i ролi Кавказько-Каспiйського гео стратегiчного регiону як у свiтовiй полiтицi, так i в полiтичнiй стратегiї Росiї слiд розглядати як єдине цiле безвiдносно до державних, адмiнiстративних, етно нацiональним та iншим кордонiв, що роздiляють його зсередини. Обґрунтованiсть такого пiдходу визначається спiльнiстю тiсних багатовiкових економiчних, культурних, полiтичних та iнших зв'язкiв, iсторичних доль, близькiстю форм, стандартiв i стереотипiв велiння, особливостями менталiтету та iнше. У народiв Кавказу є i загальнi справи, iнтереси, особливо у забезпеченнi та пiдтримцi в регiонi миру i стабiльностi, подоланнi наслiдкiв воєн i конфлiктiв, запобiгання нового витка конфронтацiї, захисту його етнокультурного та природно-екологiчного своєрiдностi.
2. Геополiтична iдентифiкацiя Кавказько-Каспiйського регiону
регiон кавказький каспiйський геополiтичний
Хронiчна вiйськово-полiтична нестабiльнiсть останнього десятилiття на Кавказi i нагнiтаються на цьому тлi страхи розпаду регiону, його т. зв. балканiзацiї i т. п. залучає до регiону пильну увагу регiональних держав, свiтових центрiв сили, суб - транснацiональних полiтичних авантюристiв, мiжнародних терористичних органiзацiй, iноземних спецслужб. Мабуть, усiм здається, що Кавказ i весь Чорноморсько-Каспiйський регiон можуть стати для них легкою здобиччю.
євразiйський пограниччi протягом двох-трьох останнiх тисячолiть був ареною суперництва континентальних iмперiй. Історiя боротьби за Пiвнiчний Кавказ мiж Росiєю, Туреччиною та Іраном нараховує кiлька столiть. Починаючи з ХIХ ст. в цю боротьбу стали втручатися держави Заходу, а з кiнця ХХ ст., поряд з новою активiзацiєю ролi Туреччини та Ірану, посилилося участь у регiональних процесах держав з Близького i Середнього Сходу. При цьому учасники кавказької iнтриги переслiдують рiзнi цiлi i реалiзують власнi стратегiї.
Кавказько-Каспiйський регiон як геополiтична конструкцiя, з одного боку, є наслiдок ланцюгової реакцiї розпаду СРСР, а з iншого - результат цiлеспрямованих зусиль (проектування) ряду регiональних, нерегiональних, глобальних полiтичних та економiчних акторiв, спрямованих на полiтичне та економiчне домiнування в даному гео стратегiчному районi за допомогою рiзного роду експансiй: економiчної, духовно-культурної, iнформацiйної.
Специфiка Кавказько-Каспiйський геополiтичного конструкту визначається його прикордонним положенням, близькiстю до пiвденного флангу НАТО, безпосереднiм сусiдством з Закавказзям i Центральною Азiєю, виходами до Каспiйського i Чорного морiв; близькiстю територiї регiону до нафтовим запасам i до транснацiональних євроазiатських транспортних комунiкацiй та енерго мостiв; особливої стратегiчної значимiстю регiону для РФ; найвищою концентрацiєю суб'єктних адмiнiстративно-територiальних утворень в регiонi з високою щiльнiстю населення, наявнiстю в межах його кордонiв вогнищ суспiльно-полiтичної нестабiльностi, мiжнацiональних та релiгiйних конфлiктiв.
факторами, причому економiчна складова вiдносин не є простою проекцiєю геополiтичної, тому що ряд промислових транснацiональних груп використовують конфликто генну складову цих факторiв для досягнення вузько корпоративних iнтересiв. Специфiка конфiгурацiї полiтичних вiдносин в даному регiонi обумовлена, з одного боку, спiльнiстю економiчних, культурних, полiтичних та iнших зв'язкiв, iсторичних доль, близькiстю форм, стандартiв i стереотипiв поведiнки та мислення регiональних акторiв, а з iншого - зiткненням глобалiзацiйних векторiв - не лiберального, iсламського , китайського.
Внутрiшнiй контур полiтико-iнтеграцiйних вiдносин в Кавказько-Каспiйському регiонi визначається процесами внутрiшньодержавної, мiжрегiональної та мiж партiйної полiтичної iнтеграцiї, що приводять до того, що проекти, планованi як iнтеграцiйнi для одних регiональних авторiв, розцiнюються iншими як дезiнтеграцiйнi, оскiльки в структурi мотивацiї всерединi регiональних полiтичних суб'єктiв домiнують мотиви неекономiчного характеру (iсторична пам'ять про конфлiкти та iн.) Полiтична iнтеграцiя в Кавказько-Каспiйському регiонi є необхiдним передумовою економiчної, що визначає специфiку iнтеграцiйних процесiв в даному регiональному просторi.
проектiв у Кавказько-Каспiйському регiонi найбiльш значима їх «поляризацiя» на основi опозицiї «росiйських» i «антиросiйських» геополiтичних iнтересiв.
Умовами успiху росiйської регiональної полiтики є: конструювання образу економiчно i полiтично розвиненої країни, що володiє глибоким корiнням в регiонi, вiдповiдальної за його долi i що грає роль «мосту», «гаранта» мирного «дiалогу цивiлiзацiй»; упереджу вальної активнiсть, спрямована на iдеологiчне та iнституцiйне об'єднання реалiзованих пiд росiйською егiдою iнтеграцiйних проектiв; залучення в сферу свого впливу не антагонiстично орiєнтованих по вiдношенню до неї авторiв.
Висновок
Таким чином, нинiшнi геополiтичнi процеси, що вiдбуваються на Пiвнiчному Кавказi, з усiєю очевиднiстю показали провал колишньої кавказької полiтики Росiї. Протягом всього останнього перiоду вона характеризувалася коливаннями i непослiдовнiстю, помилками в оцiнцi ситуацiї та сумнiвними рiшеннями, вiдсутнiстю полiтичної волi у досягненнi поставлених цiлей. В даний час йде складний процес осмислення концепцiї кавказької полiтики Росiї стосовно життєдiяльностi ЮФО, зокрема, Пiвнiчнокавказького регiону. При цьому захiдне спiвтовариство активно намагається брати участь в кавказьких справах, веде пошук i нав'язує своє бачення регiональної системи колективної безпеки, пропонує новi форми спiвiснування народiв, пiдштовхуючи процеси у вигiдному для себе напрямку.
Сьогоднi ситуацiя на Пiвднi помiтно змiнюється. Це пов'язано з початком реформи влади в Росiї, змiцненням її вертикалi, пiдвищенням ефективностi дiй влади. Робляться кроки з оздоровлення основ росiйського федералiзму. Приводяться у вiдповiднiсть з росiйською Конституцiєю та федеральними законами конституцiї i законодавчi акти суб'єктiв Федерацiї. Москва намагається уважно вiдслiдковувати вiдбуваються в окрузi подiї i тенденцiї i своєчасно вживати таких заходiв, якi не дали б розгойдати суспiльно-полiтичну ситуацiю, не давали змоги розвиватися незворотнiм, деструктивним процесам.
Геополiтичний аспект мiжнародних вiдносин стосовно ЮФО - лише одна зi сторiн складної взаємодiї iнтересiв численних учасникiв, залучених у що вiдбуваються в регiонi процеси. Як показують подiї, цi процеси мають як внутрiшнi, так i зовнiшнi коренi.
Щоб бути ефективною, росiйська полiтика на Пiвднi країни в її геополiтичному вимiрi повинна спиратися на ясно усвiдомлювати i чiтко вираженi нацiональнi росiйськi iнтереси, переслiдувати чiтко визначенi цiлi i мати реалiстичну стратегiю їх досягнення. Якщо iнтерес Росiї полягає в збереженнi територiальної цiлiсностi та змiцненнi загальнонацiональної єдностi, то головним напрямком державної полiтики має стати активний розвиток федеративних вiдносин. Мляве реагування на швидко мiнливу ситуацiю - найгiрший варiант дiй.
необхiдно виробити i реалiзувати єдину скоординовану стратегiю стосовно ПФО i кавказького регiону.
включаючи будiвництво трубопроводiв, експлуатацiю ресурсiв росiйського шельфу Каспiю, реконструкцiя та будiвництво портiв на росiйському узбережжi Чорного та Каспiйського морiв; максимальне використання транзитного потенцiалу Пiвдня Росiї, активiзацiя участi Росiї у проектах ТРАСЕКА; розвиток, у тому числi за участю iноземного капiталу, транспортної, комунiкацiйної та рекреацiйної iнфраструктури регiону, реалiзацiя у додаток до ТРАСЕКА iнiцiативи про розвиток транзитних зв'язкiв через територiю Пiвдня Росiї та Кавказу у меридiональному напрямку; залучення територiй ЮФО в проекти, здiйснюванi в рамках Чорноморського економiчного спiвробiтництва; нормалiзацiя вiдносин з безпосереднiми сусiдами - державами Закавказзя, вiдновлення довiрчих вiдносин з Грузiєю, створення умов для вiдновлення колишнього прикордонного режиму; активiзацiя зусиль щодо врегулювання грузино-абхазького i грузино – пiвденно осетинського конфлiктiв; досягнення домовленостей про вiдновлення транспортних комунiкацiй Пiвнiч-Пiвдень через територiю Абхазiї. У вiдносинах з Грузiєю i Азербайджаном Росiя повною мiрою повинна використовувати той економiчний аргумент, що до цих пiр одним з основних джерел життєзабезпечення населення Азербайджану i Грузiї є не мiжнароднi нафти проекти, а торгово-пiдприємницька дiяльнiсть азербайджанцiв i грузинiв на територiї Росiї. Саме росiйський ринок, а не каспiйська нафта залишаться основним джерелом розвитку цих країн i в майбутньому.
Необхiднi подальше змiцнення повномасштабного i всебiчного спiвробiтництва з Вiрменiєю; постiйного полiтичного дiалогу з Іраном i Туреччиною, створення передумов для розумiння керiвництвом цих країн користi стратегiчного взаєморозумiння з Росiєю, введення в практику регулярних консультацiй на рiвнi генеральних штабiв; здiйснення комплексу заходiв, спрямованих на перетворення традицiйного iсламу на Пiвнiчному Кавказi в союзника в боротьбi з тероризмом i екстремiзмом.
Забезпечення зовнiшньополiтичних iнтересiв Росiї у зв'язку з Пiвнiчним Кавказом вимагає координацiї зусиль федерального Центру i регiонiв ЮФО. Не полiтика переваг для одних народiв та обмеження iнших, а полiтика культурного плюралiзму та поваги цивiльних прав повинна лежати в основi суспiльного устрою, що прагне уникнути криз i конфлiктiв.
Список використаної лiтератури
1. Аббасбейлi О. М. Проблеми вiйськово-полiтичної безпеки країн каспiйського басейну / / Каспiйський регiон: полiтика, економiка. культура. - 2007. - № 4. - С. 11.
2. Буянов B. C. Росiя i Кавказький регiон / / Геополiтика: Пiдручник / За заг. ред. В. А. Михайлова; Вiдп. ред. Л. О. Тернова, С. В. Фокiн. - М.: Изд-во РАГС, 2007. - З 197-218.
3. Буров А. А. Специфiка Кавказько-Каспiйського регiону як геополiтичної конструкцiї / / Вченi записки № 4, 2008 - С. 6.
4. Буров А. А. Характеристика внутрiшнього контуру полiтико-iнтегрованих вiдносин Кавказько-Каспiйського регiону / / Вiсник ПГЛУ. - 2008. - № 3. - С. 353 - 359.
5. Буров А. А. Реалiї та тенденцiї iнтеграцiйного розвитку Кавказько-Каспiйського регiону / / Каспiйський регiон. - 2009. - № 1 (18). - С. 73 - 79.
6. Вiйськово-полiтична обстановка в зонi Пiвденного федерального округу Росiї. / / Доповiдь пiдготовлена експертами Об'єднаного бюро iнформацiї i стратегiчних оцiнок "Вектор" / / Журнал теорiї i практики євразiйства № 12. 2001
7. Гусейнов В. Каспiйська проблема: геополiтичнi та економiчнi аспекти / / Вiсник аналiтики. 2001. № 2. С. 89-144.
8. Ісаєв Б. А. Геополiтика: Хрестоматiя. - СПб.: Пiтер, 2007. - 512 с.:
10. Михайлов В. А. Мiжнароднi аспекти полiтики Росiї в Кавказькому регiонi / / Україна в свiтовiй полiтицi. М., 2002.
11. Єжiєв І. Б. Геополiтика Каспiйського регiону - М.: Изд-во Андалус. 2007. - 208 с.
| 
