Географiчна характеристика Мексики
План
Вступ
Державний устрiй Мексики
Географiчне положення країни
Природа Мексики
Економiка
Культура Мексики
Населення країни
Висновок
Використана лiтература
Вступ
Або ж нереальну життя ''мильних опер''.
А мiж тим Мексика це країна з цiкавою iсторiєю, багатим культурним спадком, зi складною i неоднозначно розвивається економiкою i полiтикою; зi своїми особливими традицiями.
Державний устрiй Мексики
Мексика (iсп. México), офiцiйна назва Мексиканськi Сполученi-з'єднанi Штати - держава в Пiвнiчнiй Америцi, що межує на пiвночi з США, на пiвденно-сходi - з Белiзом та Гватемалою, на пiвнiчно-заходi омивається водами Калiфорнiйського затоки i Тихого океану, на сходi - водами Мексиканської затоки i Карибського моря.
всi найважливiшi питання внутрiшньої та зовнiшньої полiтики i є головнокомандуючим збройними силами.
округу) i палати депутатiв, що обирається населенням на 3 роки. Виборчим правом володiють всi громадяни, якi досягли 18-рiчного вiку. Уряд складається з президента, мiнiстрiв, генерального прокурора i керiвникiв 4 департаментiв. географiчний державний демографiчний мексика
розпуском. Члени парламенту не можуть бути переобранi безпосередньо на наступний термiн.
Останнi роки були насиченi великою кiлькiстю полiтичних i економiчних подiй в життi Мексики. Так, у 2000 роцi найбiльш важливою полiтичною подiєю стали вибори президента країни. У результатi напруженої полiтичної боротьби президентом став кандидат вiд Партiї нацiональної дiї В. Фокс. Таким чином, з обранням президентом Мексики кандидата вiд опозицiйної партiї, завершився 71-рiчний етап керiвництва країною революцiйно-iнституцiйної партiї. В даний час президентом країни є Фелiпе Кальдерон (обраний в 2006 р.)
Мексика має достатньо потужнi збройнi сили. Влада веде досить активну зовнiшню полiтику, полягає в цiлому рядi мiжнародних i регiональних органiзацiях. Зокрема активно працює в економiчнiй i соцiальнiй радi ООН, в ЮНЕСКО, ФАО, МОП та iнших спецiалiзованих установах ООН. Зовнiшня полiтика Мексики традицiйно спрямована на змiцнення полiтичної та економiчної незалежностi країни, особливо вiд пiвнiчного сусiда.
Географiчне положення країни
Мексика - одна з найбiльших держав Латинської Америки. Його територiя дорiвнює 1958200 квадратних кiлометрiв. По територiї серед країн захiдної пiвкулi Мексика займає п'яте мiсце. Мексика є самої пiвнiчної з країн Латинської Америки i найбiльш населеної з iспаномовних країн.
Країна омивається Тихим i Атлантичним океанами. На пiвночi країна межує з США, на пiвденно-сходi - з Белiзом та Гватемалою.
Мексика - країна гориста, бiльше 50% її територiї розташовано вище 1000 метрiв над рiвнем моря. Єдина рiвнина - пiвострiв Юкатан, вузькi низовини тягнуться також вздовж океанських узбереж. Хребти Мексиканської нагiр'я, Сьєрра-Мадре i Поперечної Вулканiчної Сьєрри з безлiччю дiючих вулканiв, у т. ч. найвишчi точка країни - Орiсаба (5700 м.), Попокатепетль (5452 м.) та iн. Вулканiчна активнiсть досить висока, також частi землетруси.
Воднi ресурси розподiленi вкрай нерiвномiрно, що спiльно з iншими чинниками створює труднощi для ведення сiльського господарства. Багато районiв Мексики потребують зрошення.
країни знаходяться нафту, природний газ, вугiлля, руди чорних i кольорових металiв, гiрничо-хiмiчна сировина. Нафтогазоноснi басейни розташованi в районi Примексиканська западини.
Значнi запаси вуглеводневої сировини зосередженi також в акваторiї Мексиканської затоки. За запасами нафти Мексика займає друге мiсце в Латинськiй Америцi пiсля Венесуели. Вугiльнi запаси оцiнюють в розмiрi 12 млрд. тонн i перебувають вони в основному в штатi Коауїла (басейн Сабiнас). Є також родовища свинцево-цинкових руд. При їх переробцi в промислових кiлькостях отримують золото, сурму, срiбло. Родовища власне срiбних руд у районi Пачука дають близько 20% усього видобутку срiбла. Є значнi запаси плавикового шпату, менше значення мають родовища урану, азбесту, каолiну, фосфатної сировини, солi, слюди, тальку i т. п.
Переважання гiрського рельєфу зумовлюють велику рiзноманiтнiсть, а нерiдко i мозаїчнiсть клiматичних умов. Клiмат субтропiчний на пiвночi, тропiчний на пiвднi.
Природа Мексики
Мексика - це нi з чим незрiвнянна мозаїка екосистем: адже мова йде про країну, що займає четверте мiсце у свiтi з бiологiчного розмаїття. У Мексицi iснує 58 нацiональних паркiв i заповiдникiв бiосфери, не рахуючи безлiчi прекрасних куточкiв природи.
На великому центральному плоскогiр'ї розташованi однi з найвищих вершин континенту. Кожну зиму десятки мiльйонiв королiвських метеликiв прилiтають до Мексики, рятуючись вiд пiвнiчних холодiв. Дозволено вiдвiдування лише одного з їхнiх заповiдникiв, що знаходиться в околицях Сiтакуаро (штат Мiчоакан).
Пiвдень Мексики - найбiльший район тропiчних лiсiв на пiвнiч вiд Амазонки. Там Весь пiвострiв Юкатан - справжнє диво природи. Тропiчнi лiси i пасовища пiдступають впритул до Карибського моря, тут знаходиться другий за величиною в свiтi кораловий риф.
Будучи протягом 300 рокiв iспанської колонiєю, Мексика була для Іспанiї дешевим джерелом сировини i ринком збуту товарiв. Така полiтика збагатила дуже невелику за чисельнiстю мексиканську елiту, що складалася з iспанцiв i креолiв (мексиканцiв iспанського походження), але перешкоджала економiчному розвитку. Економiка базувалася в основному на вирощуваннi кукурудзи, бобових, чилiйського червоного перцю i розведеннi великої рогатої худоби для внутрiшнього споживання, на видобутку срiбла i iншої мiнеральної сировини, а також вирощуваннi тютюну на експорт. Вона у великiй мiрi залежала вiд використання працi мiсцевого населення, що складався в основному з iндiанцiв (пiзнiше метисiв). Вiйни за незалежнiсть (1810-1821) i що послiдувала за ними нестабiльнiсть розорили країну i загальмували iнвестицiйний процес. В кiнцi 19 ст. диктатор Порфiрiо Дiас (правив у 1876-1910) використовував марнотратнi фiнансовi стимули, щоб залучити iноземних iнвесторiв, якi приступили до освоєння родовищ нафти Мексики i побудували залiзницi, шосе, портовi споруди, телеграфнi лiнiї та системи лiнiй електропередач. Це викликало бурхливий економiчний розвиток i зростання середнього класу, який обурювався наданням iноземцям бiльш сприятливих умов. Оскiльки обсяг виробництва кави, бавовни, цукрової тростини i мексиканської пеньки зростав за рахунок скорочення натурального сiльського господарства, бiльшiсть селян постраждали, так як землi, що належали їх громадi, так званi "ехiдос", були зайнятi приватними землевласниками, i вони були змушенi працювати на плантацiях , якi спецiалiзувалися на вирощуваннi експортних культур, або всi разом залишати землю. Рух за повернення землi селянам i проти економiчного панування iноземцiв призвело до спалаху революцiї 1910, яка повалила Дiаса.
Новий уряд вжив активнi дiї по "мексиконiзацiї" економiки. У 1930-i роки президент Ласаро Карденас нацiоналiзував залiзницi країни, експропрiював 17 iноземних компанiй, якi контролювали нафтову про-промисловiсть, i здiйснив велику земельну реформу.
Пiд час Другої свiтової вiйни уряд приступив до створення вiтчизняної промисловостi для замiни iмпорту - ця концепцiя широко поширилася по всьому захiдному пiвкулi в результатi Великої Депресiї. Ця стратегiя будувалася на створеннi протекцiонiстських бар'єрiв для заохочення "зароджуються вiтчизняних галузей промисловостi", якi б змогли виробляти товари, якi ранiше купувалися за кордоном. До iнших стимулiв розвитку пiдприємництва ставилися податковi пiльги, позики з низькими вiдсотками, дешева електроенергiя, слухняне профспiлковий рух i будiвництво великої мережi шосейних дорiг i залiзниць, аеропортiв i споруд зв'язку. Така полiтика викликала "економiчне диво", яке проявилося у високих темпах економiчного зростання.
Ситуацiя в економiцi Мексики на початку 1970-х рокiв стала полiпшуватися завдяки вiдкриттю "Петролеос мехiканос" ("Пемекс"), державною нафтовою компанiєю, великих нафтових родовищ в Табаско, Чiапас i в затоцi Кампече, проте незабаром виявилася нездатною обслуговувати величезний зовнiшнiй борг, коли цiни на нафту почали падати в перiод економiчного спаду 1981-1982. Екстренi позики, наданi США i мiжнародними фiнансовими органiзацiями, що супроводжувалися рiзким знецiненням песо i полiтикою суворої економiї, врятували країну вiд банкрутства.
У 90-i роки в країнi почався економiчний спад. Роздутий торговий дефiцит, величезний зовнiшнiй борг i збiльшення грошової маси призвели до знецiнення песо. Потiм почався перiод оздоровлення мексиканської економiки, який, втiм, тривав недовго.
В даний час Мексика займає 13-е мiсце в свiтi по ВВП. Вiн становить 1 108 млрд. дол., або 8 тисяч дол. на душу населення.
Вiлья-Ермоса, на морських бурових установках у затоцi Кампече. Бiльшiсть ферм з розведення великої рогатої худоби знаходиться в пiвнiчних i центральних штатах, у них зосереджена i велика частина iнших корисних копалин. Малорентабельним виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанiв i чилiйських червоних перцiв розмiщено по всiй країнi, за винятком тих районiв, де цьому перешкоджають клiмат i природна рослиннiсть (пiвнiчнi райони пустель i лiсу в Табаско, Юкатанi i Чьяпас) чи територiя (скелястi гiрськi долини Захiдної -Мадре). Мотики i плуги, запряженi буйволами, все ще широко використовуються мало рента кабельнi селянськими господарствами, якi рiдко можуть дозволити собi використовувати бiльш передову сiльськогосподарську технiку, що застосовується великими землевласниками. Товарне сiльське господарство найбiльш розвиненим i механiзованим у районах на пiвночi вiд долини Мехiко i на пiвнiчно-захiдних схилах i в долинах Захiдної Сьєрри-Мадре, особливо в штатах Сiналоа i Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочi, якi ростуть в умовах помiрного клiматичного поясу, зокрема помiдори i динi. Товарнi тропiчнi культури вирощуються на центральному узбережжi i на пiвднi: цукровий очерет - на рiвнинах, кава - у гiрських районах, мексиканська пенька на Юкатанi, а банани, манго, гуаява, папайя й ананаси в рядi iнших районiв.
У 1998 в Мексицi майже 38 млн. чоловiк знаходилося в працездатному вiцi, з них майже 5% не працювали i ще 35% працювали неповний робочий день. Проблема влаштування на роботу стимулює величезну мiграцiю населення в мiсто Мехiко, столицi штатiв i в США. За оцiнками, чисельнiсть людей, якi в 1990-i роки мiгрували в пошуках роботи, склала 14 млн. чоловiк.
До найважливiших сiльськогосподарських культур вiдносяться пшениця, рис, ячмiнь, маїс i сорго. До iнших важливих експортних культур вiдносяться фрукти й овочi, особливо помiдори, апельсини, манго, банани, а також кави.
Розведення великої рогатої худоби в Мексицi зосереджено в пiвнiчно-центральному регiонi, який експортує велику кiлькiсть голiв рогатої худоби в США. Яловичина i молочнi продукти для урбанiзованих районiв Мексики в основному надходили з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику рогату худобу породи зебу. Велике значення в тваринництвi країни мають також конi, мули, осли, вiвцi, кози i свинi. Обсяг своєї продукцiї тваринництва вiдповiдає внутрiшнiм потребам країни в яловичинi, свининi, свiжому молоцi, птаху i яйцях, але сухе молоко iмпортується.
Лiси Мексики були вирубанi на паливо чи для ведення землеробства. З 1940-х рокiв стала здiйснюватися програма вiдновлення лiсiв шляхом створення нацiональних лiсопаркiв. У 1990 виробництво круглого лiсу складало 22,2 млн. кубометрiв. 70% деревини використовувалося як паливо. За обсягом виробництва i цiнностi сосна перевершувала майже в 10 разiв всi iншi породи дерев, такi, як червоне дерево, рожеве дерево, кампешевого дерево, свiтле червоне дерево, капок i фустиком, в основному на перешийку Теуантепек i пiвостровi Юкатан. До iнших видiв продукцiї лiсової промисловостi вiдносяться чiклi з саподiлового дерева, бiтум, канiфоль i деревне вугiлля.
Шахти i нафтовi поля Мексики, якi колись належали головним чином корпорацiям США, тепер в основному нацiоналiзованi. Мексика є одним з основних свiтових виробникiв срiбла (2536 т у 1996) i плавикового шпату (480 тис. т в 1997), а також головним постачальником сурми, кадмiю, марганцю, ртутi i цинку. У 1997 р. було вироблено 170 тис. т свинцю, 360 тис. т мiдi i 2,3 млн. т сiрки, а також велика кiлькiсть золота, молiбдену, вольфраму, олова, вiсмуту, урану, бариту i високоякiсного коксiвного вугiлля.
свинцем, молiбденом, баритом, плавиковий шпат, ураном i вольфрамом. На узбережжi Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табаско i Кампече виробляють сiрку, алюмiнiй i марганець. Значна кiлькiсть золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю i цинку країни добувається в захiдно-центральних штатах Халiско, Герреро, Агуаскальентес, Гуанахуато, Ідальго i Сан-Луїс-Потосi.
Культура Мексики
представляють собою просто зеленi пагорби. Бiльшiсть пiрамiд - багатошаровi споруди: Кiна знаходиться всерединi, а над нею iснують декiлька пiзнiших надбудов i облицювань.
Найбiльш вiдомими i, ймовiрно, найбiльш древнiми, є пiрамiди Теотiуакана, неподалiк вiд Мехiко. Теотiуакан (в перекладi означає «мiсце, де люди спiлкуються з богами») - самий древнiй i загадковий з усiх вiдкритих мiст до-класичнiй Америки. За часiв Стародавнього Риму вiн налiчував 200 тис. жителiв. До кiнця першого тисячолiття нашої ери мiсто спорожнiло, його храми i будинки були зруйнованi. Збереглися двi найбiльшi пiрамiди - пiрамiда Сонця i пiрамiда Мiсяця, а також храм найпопулярнiшого з мексиканських богiв - Кетцалькоатля, що уособлював добре i свiтле начало. Причин загибелi стародавнього мiста i того, хто i коли збудував його i зберiг найбiльшi пiрамiди, не знає нiхто.
- знаходиться поблизу мiста Оахаки. Стародавнi сапотекскi мiста отримали особливо пишний розвиток в IV-VII столiттях, але до 1400 року колишня столиця сапотекiв Монте-Альбана перетворилася на величезний цвинтар з дуже багатими похованнями. Скарби, виявленi вже в ХХ столiттi в похованнi, є однiєю з найбагатших археологiчних знахiдок свiту. Деякi з цих скарбiв - ацтекськi золотi прикраси, що зображують бога смертi, сонце, гру в м'яч i iншi, демонструються в музеї мiста Оахаки.
Найбiльша за обсягом пiрамiда з усiх вiдомих на землi знаходиться в мiстi Чолуле, в 100 км вiд мексиканської столицi. Сьогоднi ця пiрамiда являє собою пагорб, порослий лiсом, на вершинi якого височiє католицький храм. Таким чином iспанцi позначили свою перевагу над стародавньою iндiанський цивiлiзацiєю.
Численнi храми-пiрамiди i священнi колодязi, в якi iндiанцi кидали золотi прикраси, iснують i на рiвнинах пiвострова Юкатан, де розвивалася цивiлiзацiя iндiанцiв племенi майя. Вони створили iєроглiфiчну писемнiсть, досягли великих успiхiв у будiвельному мистецтвi, розвинули прикладну математику i астрономiю. Занепад цiєї цивiлiзацiї розпочався тисячу рокiв тому, задовго до появи iспанцiв. Спорожнiли храми, заростi колодязi - цивiлiзацiя зникла, але нащадки майя i сьогоднi живуть на землi Юкатана, зберiгаючи древнi традицiї i вiру в своїх богiв.
На Юкатан iснують розвалини (руїни) декiлькох древнiх мiст-держав. Серед них вiдомi пiрамiди в Паленке i стародавня обсерваторiя в Чичен-Іце.
Релiгiя
Мексика є свiтською державою. Церква в країнi вiдокремлена вiд держави i не має того полiтичного впливу, який у неї було пiсля захоплення територiї країни iспанськими конквiстадорам, нав'язати країнi католицизм i знищили язичницьке поклонiння iндiйцiв численним богам, зокрема, Богу Сонця. У державних установах країни заборонена будь-яка релiгiйна пропаганда, оскiльки iсторично склалося так, що духовенство сильно роз'єднана, а саме з його релiгiйного середовища вийшло багато iдеологи, якi сьогоднi очолюють рiзнi полiтичнi рухи.
Бiльшiсть населення Мексики сповiдує католицизм, посилено нагромаджувався протягом тривалого часу португальськими колонiзаторами. Сьогоднi католиками номiнально вважають себе приблизно близько 89% населення, протестантiв налiчується 6%, а до iнших конфесiй зараховують себе 5% вiруючих. Зокрема, в Мексицi довiльно багато мусульман, близько пiвтора вiдсотка iудеїв, є православнi християни. Разом з тим сучасним мексиканцям не дуже властива релiгiйнiсть, однак, бiльшiсть все ж дотримується релiгiйнi звичаї i традицiї.
Звернення iндiанцiв у католицтво здiйснювалося мiсiонерами - членами рiзних чернечих орденiв. В основному це були представники орденiв домiнiканцiв, францисканцiв, єзуїтiв та iнших. Разом з тим насильницьке насадження католицизму i поширення iнших релiгiй не змогли повнiстю викорiнити стародавнiх вiрувань iндiанцiв: землеробськi культи, вiру в рiзних духiв тощо. У країнi можна зустрiти афрохрiстанскi культи, якi склалися в колонiальний перiод. Їх послiдовниками є вивезенi з Африки раби. Зокрема, сьогоднi афроамериканцi шанують Христа, дiву Марiю, продовжуючи поклонятися своїм африканським божествам, якi придбали своїх християнських двiйникiв.
На територiї сучасної Мексики знаходилися однi з найбiльш розвинених цивiлiзацiй Захiдної пiвкулi. Першою цивiлiзацiєю була держава ольмекiв, що проiснувало з 1500 по 600 рiк до н. е. Культура майя досягла свого розквiту бiля VI столiття н. е. Ще однiєю цивiлiзацiєю була держава войовничих тольтекiв, що виникло в Х столiттi в центрi сучасної Мексики. У XI столiттi тольтеки були витiсненi плем'ям чичимекiв, яких у свою чергу витiснили прийшли з пiвночi племена нахуатланiв, найпотужнiшим серед яких було плем'я ацтекiв або Мексика. Імперiя ацтекiв виникла в другiй чвертi XIV столiття i до XV столiття була наймогутнiшою державним утворенням у центральнiй i пiвденнiй Мексицi.
Першим європейцем, що прийшли на територiю Мексики, був iспанський мореплавець Франсисько Фернандес де Кордоба, в 1517 роцi вiдкрив на Юкатанi стародавнi поселення майя. Через рiк Хуан де Грiхава, який очолював експедицiю на схiдному березi Мексики, принiс повiдомлення про iснування багатої iмперiї ацтекiв.
В 1519 роцi великий озброєний загiн пiд керiвництвом Хернандо Кортеса почав бойовi дiї проти ацтекiв. У 1535 роцi впала столиця ацтекiв, i Мексика стала iспанською колонiєю. На початку XIX столiття, коли вiйська Наполеона окупували Іспанiю, в Мексицi розпочалася визвольна вiйна, що закiнчилася в липнi 1821 року утворення незалежної Мексиканської iмперiї. У 1823 роцi країна була проголошена республiкою. У 1836 роцi Мексика втратила територiї Калiфорнiї i Техасу, що оголосили себе незалежними республiками, а пiсля вiйни зi Сполученими Штатами (1846-1848) - землi на пiвнiч вiд Рiо-Гранде.
1 сiчня 1994 Мексика спiльно з США i Канадою стала членом найбiльшої зони вiльної торгiвлi НАФТА, в цей же день почалися активнi бойовi дiї в штатi Чьяпас, де так звана Запатiстска нацiональна визвольна армiя захопила кiлька мiст, вимагаючи проведення кардинальних полiтичних реформ в країнi. Мексика є членом ООН, МВФ, ГАТТ, НАФТА, Органiзацiї американських держав.
В останнє десятилiття Мексика переживає справжнiй демографiчної-ний Вриваючи. Середньорiчнi темпи приросту населення коливаються мiж 4-5 вiдсотками. У 1970 роцi населення країни становило близько 50 мiльйонiв, на початку 90-х - бiльше 50, а в останнi роки населення країни вже перевищила 97 мiльйонiв. Мексика вiдноситься до найбiльш молодим країнам свiту - бiльше половини мешканцiв становлять особи, якi не досягли 20-рiчного вiку. Особливiстю мексиканської демографiї є зосередження основної маси населення в її центральних гiрських районах. Це пояснюється, перш за все, тим, що тут сконцентрованi головнi промисловi центри країни.
У цiлому для населення Мексики характерний високий рiвень рухливостi, який пов'язаний з економiчним чинником. Значне число жителiв сiльських районiв мiгрує по територiї країни в пошуках сезонної зайнятостi. Десятки тисяч мексиканцiв щороку перетинають кордон з США, багато хто з них це роблять нелегально, що негативно позначається на стосунках двох країн.
За нацiональною ознакою населення Мексики надзвичайно багато-лико. Історично воно сформувалося з трьох основних етнiчних груп: корiнних жителiв - iндiйцiв, вихiдцiв з країн Європи (головним чином iспанцiв) i привезених з Африки негрiв-рабiв. У Мексицi можна зустрiти також нащадкiв переселенцiв з Азiї - Індiї, Китаю, Японiї. Протягом столiть бiле населення змiшувалося з мiсцевими iндiанцями, в результатi чого утворився значний шар метисiв.
з племен ацтекiв, отомi, майя, цоцiлi, мiштекiв, сапотекiв. Прямi нащадки європейцiв, в тому числi недавно приїхали з Європи, i iншi бiлi складають не бiльше 15 вiдсоткiв всього населення. Понад три чвертi мексиканцiв - метиси.
У країнi є досить рiзноманiтна колонiя iноземцiв, Перше мiсце за чисельнiстю серед них займають американцi - їх бiльше 100 тисяч. Приблизно наполовину менше iспанцiв, близько 10 тисяч нiмцiв, приблизно стiльки ж гватемальцiв, багато вихiдцiв з iнших країн Центральної Америки Карибського басейну. У Мексицi можна зустрiти французiв, iталiйцiв, полякiв, арабiв, росiян, українцiв i представникiв багатьох iнших народiв свiту.
Але разом з тим, незважаючи на рiзноманiтний етнiчний склад населення, прийнято говорити про iснування мексиканської нацiї, що визначається наявнiстю нацiональних особливостей характеру i способу життя мексиканцiв. При цьому не слiд забувати про корiння походження тiєї чи iншої людини, а також про його соцiальному станi. Разом з тим серед характерних нацiональних рис мексиканцiв видiляються такi, як чутливiсть до власного авторитету, скритнiсть, безтурботнiсть, прагнення до вираження щирого щастя, недбалiсть у побутi. Цi риси зберiгаються у мексиканцiв, навiть якщо вони протягом тривалого часу живуть в iншому суспiльствi.
Разом з тим в рисах характеру мексиканцiв можна помiтити багато суперечливостi. Наприклад, їм властива вiдчуженiсть i в той же час товариськiсть, скритнiсть i щирiсть, волелюбнiсть i чиношанування, повагу до традицiй i авантюризм. Романтизм i мрiйливiсть поєднуються в мексиканця з пiдвищеною емоцiйнiстю, запальнiстю i азартно. Одночасно їм властивий патрiотизм i самовiдданiсть при захистi нацiональних iнтересiв. Всi цi якостi добре уживаються з надмiрним романтизмом i мрiйливiстю, з пiдвищеною емоцiйнiстю, запальнiстю i азартно. За певних обставин мексиканець може поєднувати поряд з амбiтнiстю i лицемiрство. Дуже часто нацiоналiзм набуває у деяких мексиканцiв-метисiв гiпертрофованих форм, зокрема вони можуть так бачити в бiлу людину ворога i вважають за благо обдурити його як у великому, так i в малому.
Недовiра до людини iншої нацiональностi, бажання приховати справжнi почуття у мексиканцiв часто поєднуються з показною ввiчливiстю, i крайньої необов'язковiстю. Цi риси характеру зазвичай властивi народам, якi довгий час були в залежностi. У манерi спiлкування мексиканцiв можна помiтити яскраво вираженi елементи недовiри, якi вони намагаються приховувати перед людьми вище їх по положенню (перед господарем), а в спiлкуваннi з рiвними собi вони часто виявляють невмотивовану пiдозрiлiсть. Цi риси характеру є наслiдком багатовiкового колонiального минулого, а також сусiдства з сильним пiвнiчним сусiдом - американцями, якi завжди зневажливо i зверхньо ставилися до мексиканцiв, А тi, у свою чергу, з одного боку, ненавидять "грiнго", а з iншого - схиляються перед їх багатством i впевненiстю в собi.
Вiдчуженiсть i замкнутiсть мексиканцiв добре уживається з товариськiстю. Як i бiльшiсть латиноамериканцiв, вони легко i швидко вступають в контакт i переходять на дружню ногу з вподобаними ним людьми. Вони люблять i цiнують гумор i жарти, з величезним iнтересом слухають рiзнi веселi iсторiї та анекдоти. Однак часто товариськiсть зовсiм не означає вiдкритiсть, Мексиканцi потайливi за характером, дуже не люблять, коли їм лiзуть у душу, вважаючи, що всi особистi переживання - це прерогатива їх приватного життя. Вони, як i американцi, вважають, що надмiрна вiдвертiсть - це прояв слабкостi.
Висновок
Мексика - це країна чудових, всесвiтньо вiдомих курортiв. Мексика - це кухня, що славиться своїми традицiями в усьому свiтi.
Мексика - це вражаюче розмаїття, яке важко собi уявити заздалегiдь: тут є мiста-мегаполiси й будiвлi часiв iспанської колонiзацiї, ультрасучаснi готелi i археологiчнi пам'ятники найдавнiших iндiанських культур, розкiшнi пляжi i заснiженi вулкани, посушливий пiвнiч i розцвiтають навеснi долини, пустелi i потопає в зеленi тропiчнi лiси.
Гордiсть Мексики - столиця країни Мехiко, великий мегаполiс, де втiлилися багата культура i iсторiя країни, зосередилися сучаснi фiнансовi центри. Мехiко-Сiтi заснований в 1325 р. iндiанцями-ацтеками на мiсцi, де за легендою, боги повелiли ацтекам заснувати столицю на одному з островiв озера Тескоко, де вони побачать орла, який пожирає змiю, сидячи на кактусi. Мехiко називають «музеєм пiд вiдкритим небом» за багатство iсторичних пам'яток i музеїв, яких тут налiчується величезна кiлькiсть.
Використана лiтература
2. Максименко Л. М. Мексика. - М.: Думка, 1983.
3. Країни свiту (Короткий економiко-полiтичний довiдник).
5. Сайт http://www.mexico.ru/
|
