Економіко-географічна характеристика Миколаїва

Економiко-географiчна характеристика Миколаїва ЗМІСТ Вступ 1. З глибини сторiч 1. 1 Заснування колиски Чорноморського флоту 1. 2 Це стародавня земля, благодатний пiвдень України 1. 3 Будiвництво судiв 1. 4 Час великих випробувань 2. Суднобудування i судноремонт - головна область промисловостi 2. 1. 1 Загальна характеристика галузi 2. 1. 2 Найпотужнiшi представники галузi 2. 2. Машинобудування 2. 3 Електротехнiчна i електронна промисловiсть 2. 6 Легка промисловiсть 2. 7 Харчова сфера 2. 8 Загальна характеристика об'ємiв промислової продукцiї 3. 1. Загальна характеристика транспорту 3. 2 Водний транспорт 4. Гуманiтарна область 4. 1 Духовний культурний потенцiал 4. 2. Наука i освiта 5. Демографiчна ситуацiя 6. Природно-екологiчний комплекс 6. 1 Стан навколишнього середовища мiста 7. Миколаїв в мiжнародних органiзацiях 7. 1 Мiжнародна Асамблея столиць i крупних мiст країн СНД (МАГ) 7. 2 Мiжнародний Чорноморський Клуб (МЧК) 7. 3 ICLEI - мiжнародна асоцiацiя мiсцевих органiв влади Висновок Лiтература Вступ Миколаїв - мiсто, яке живе своєю особливою, не схожою нi на чию iншу, життя. В порiвняннi з iншими мiстами вiн молодий - йому всього лише 200 з невеликим. Але за цi роки вiн змiг перетворитися з дикої i необжитої мiсцевостi на околицi Росiйської Імперiї в найбiльший iндустрiальний центр, гордiсть для всiх, хто в нiм живе i працює. У долях людей i мiст є багато схожого. Вони народжуються, отримують iмена i набувають професiй. Миколаїв же спочатку отримав професiю, потiм iм'я, i, лише через якийсь вiдрiзок часу, отримав право iменуватися мiстом. Історiя мiста Миколаєва нерозривно пов'язана з морем. З самого початку свого життя мiсто присвятило своє життя суднобудуванню, створенню Чорноморського вiйськового флоту. Ще за рiк до того, як 7 серпня 1789 року генерал-губернатор Новоросiйського краю князь Г. А. Потемкин пiдписав свiй знаменитий указ про заснування мiста Святого Миколи, в гирлi рiчки Інгул, де нинi завод їм. 61 Комунара, була закладена суднобудiвельна верф. А зручне географiчне розташування приморського мiста зумовило i його друге призначення - бути пунктом морської торгiвлi. Порт i верф - ось, що визначало зовнiшнiсть мiста. 25,3 тис. га. Загальна довжина вулиць, проїздiв i набережних - 960 км. Сучасний Миколаїв є унiкальне поєднання. По-перше, Миколаїв - це крупний промисловий центр. Крiм того, що, через своє географiчне положення Миколаїв орiєнтований на суднобудування i морськi перевезення. Тут були побудованi унiкальнi крейсери авiаносцi, китобiйнi бази, рефрижератори, траулери, балкери. Синхронно розвивалося будiвництво турбiн, дорожнiх машин, електротехнiчного i електронного устаткування, кольорова металургiя, парфюмерна, легка i харчова промисловiсть. Миколаїв має розгалужену мережу рiзноманiтних транспортних комунiкацiй. По-друге, у нашого мiста багата культурна спадщина. Випускники вищих учбових закладiв щорiчно збiльшують кiлькiсть висококвалiфiкованих фахiвцiв на пiдприємствах i органiзацiях не тiльки Миколаєва, України, але i ближнього, i, особливо останнiм часом, далекого зарубiжжя. Завдяки щоденнiй працi, таланту, iнтелекту i терпiнню миколаївцiв, їх мiсто рiк за роком росте, хорошiє, дарує людям надiю на щасливе майбутнє. 1. З глибини сторiч..... 1. 1 Заснування колиски Чорноморського флоту миколаїв суднобудiвельний промисловiсть транспортний З трьох бокiв омиваний водами Інгулу i Пiвденного Буга, вiн з висоти пташиного польоту схожий на розкриту долоню, звернену до сонця. Флотське i корабельне мiсто, улюблене дiтище князя Потемкина-таврiчеського, закладений їм в 1789 р. в прекрасному мiсцi, на дивно живописному пiвостровi при злиттi Інгулу i Пiвденного Буга, вiн мiг би з часом стати “пiвденною столицею” Росiї, що прорубала, нарештi, вiкно до чорноморського простору, в Середземномор'ї. Проте iсторiя розпорядилася iнакше. Миколаєву довелося стати мiстом-верф'ю, колискою Чорноморського флоту, городом-мастеровим, одним з центрiв кораблебудування Росiї, а потiм i Радянського Союзу. Така специфiка наклала вiдбиток на долю, характер i навiть зовнiшнiй вигляд Миколаєва. Проте, мiсто росло, розвивалося, жило своїм життям. Сьогоднi це крупний обласний центр України з пiвмiльйонним населенням, вiдомими у всьому свiтi промисловими гiгантами, розвиненою соцiальною сферою, це широкi, озеленюючi проспекти, це повний чарiвнiсть центр, це красенi Пiвденний Буг i Інгул. 1. 2 Це стародавня земля, благодатний пiвдень України Тут спекотний степ зустрiчається з блакитними валами Чорного моря, терпкi запахи степових трав змiшуються з солоним вiтром морських просторiв. Причорноморська земля пам'ятає скiфiв, стародавнiх грекiв, слов'янськi племена, ногайськi орди, вольних запорiзьких козакiв... До цього дня, лiтнi зливи вимивають з тутешньої землi осколки грецьких амфор, почорнiлi монети, глинянi турецькi i козацькi трубки, iншi релiкти старовини, якi допомагають крок за кроком вiдтворювати iсторiю Миколаєва. Але iнтенсивне заселення Миколаївського пiвострова почалося в останнiй чвертi ХVІІІ столiття вже пiсля звiльнення Пiвнiчного причорномор'я вiд турецьких завойовникiв i виходу Росiйської держави до Чорного моря. Росiї потрiбний був свiй флот. До того, як Миколаїв отримав офiцiйний статус, вiн iменувався досить скромно - верф на Інгулi. Мiсце це було в гирлi рiчки Інгул, при впаданнi його в Бузький лиман. Вдень пiдстави Нової Верфi, що надалi стала Миколаєвом, вважається 27 квiтня 1789 р. Цим числом датовано розпорядження Потемкина Фалєєву "Завести верф на Інгулi". Ім'я своє вона отримала через рiк, пiсля звитяжного штурму Очакова росiйськими вiйськами пiд командуванням А. В. Суворова. Очакiв був узятий в груднi 1788 р., в день Святого Миколи, захисника морякiв. У його честь i назвали нове мiсто. Чесно кажучи, на цей момент в новонародженому мiстi по документах було тiльки 26 дворiв i жителiв: 105 чоловiкiв i 42 жiнки. Проте вже через 2 роки в 1792 роцi в мiстi було 1 церква, побудована в 1790 р., 13 магазинiв, 158 кам'яних будинкiв, 61 землянка, 209 мазанок, 149 лавок, 1566 жителiв i 1734 тимчасовi робочi. Первопоселенцамi були рекрути з крiпосних селян, в основному з пiвнiчних губернiй. З iм'ям Святого Миколи, одного з найшанобливiших святих на Українi i в Росiї зв'язанi i перша церква i перший корабель. 46-гарматний фрегат “Святий Микола” був спущений на воду в серпнi того ж року, а вже в липнi 1791 року бiля мису Калiакрiя вiн отримав своє перше бойове хрещення. Суднобудуванню i флоту повнiстю було пiдпорядковано життя мiста. Майже сто рокiв тут дислокувався штаб Чорноморського флоту. З Миколаєвом пов'язанi iмена видатних флотоводцiв Ф. Ф. Ушакова, П. С. Нахимова, В. А. Корнiлова, А. С. Грейга, Ф. Ф. Беллiнсгаузена, М. Л. Лазарева, Г.І. Бутакова. 1. 3 Будiвництво судiв Говорять, саме адмiрал Ф. Ф. Ушаков передав сюди з Севастополя першi саджанцi бiлої акацiї i чагарникiв для прикраси Миколаєва. При губернаторовi мiста - адмiраловi А. С. Грейге в мiстi вперше була зроблена спроба побудувати водопровiд, що доставляв воду як в райони, заселенi морськими офiцерами, так i в робочу слобiдку, почалася прокладка кам'яних тротуарiв, озеленення вулиць. Мiсто росло, розвивалося, жило своїм життям. Створений в кiнцi ХVІІІ ст. план забудови мiста швидкими темпами був закрiплений на мiсцевостi вже в перше десятилiття його iснування i цiлком, без змiн зберiгся до наших днiв, будучи унiкальним мiстобудiвним пам'ятником епохи класицизму. Вiдкриття в 1862 р. в мiстi комерцiйного порту послужило поштовхом до перетворення Миколаєва у великий торговий порт. Цей факт знайшов своє вiдображення в гербi мiста, яке було затверджене в 1883 i вiдновлене в 1997 рр. Так, в проектi “Записки про герб вiйськово-портового мiста Миколаєва” виконуючого посаду керiвника гербовим вiддiленням департаменту герольдiї Сенату було вказано: “Оскiльки мiсто Миколаїв є одним з найголовнiших портiв Пiвденної Росiї, то залишаючи митру i палицю я вважаю зобразити в гербi цього мiста понад те корабель”. Вже в кiнцi ХІХ ст. Миколаївський порт займав третє мiсце пiсля Петербургу i Одеси за об'ємом торгiвлi iз закордоном, а по експорту зерна, постачальниками якого були степовi губернiї, - перше мiсце в країнi. Сам же Миколаїв стає великим промисловим центром на пiвднi України. Йшли роки, парусний флот застарiвав, йому на змiну прийшли судна з паровими двигунами. У Миколаєвi стали будуватися новi верфi, зводилися промисловi пiдприємства. Бури iсторiї не щадили Миколаїв. У жовтневi днi 1917 р. його називали “червоним Пiтером України”. У 1918 р. мiсто вперше пережило окупацiю iноземними вiйськами. У 1920 р. тут остаточно затвердилася Радянська влада. Пiд час Другої свiтової вiйни 1789-90 рр. 1. 4 Час великих випробувань Миколаїв майже три роки був окупований гiтлерiвськими загарбниками. Але жоден корабель, завдяки дiям пiдпiльникiв, диверсiйних i розвiдувальних груп, не зiйшов за цей час з миколаївських стапелiв. А при звiльненнi Миколаєва вiд окупантiв в березнi 1944 р. немеркнучий подвиг зробили 68 морякiв-десантникiв пiд командуванням К. Ф. Ольшанського. На мiсцi звiдки десантники вiдправлялися в тил ворога встановлений плавучий знак (мал. 1). Це був єдиний випадок в iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни, коли всi учасники однiєї бойової операцiї були удостоєнi звання Герою Радянського Союза, бiльшiсть - посмертно. вже 25 квiтня 1944 року старе суднобудiвельне пiдприємство - завод їм. 61 комунара - мiста знову заробило. У 1947 року приступили до будiвництва нового могутнього суднобудiвельного заводу "Океан", який став в лад в 1952 роцi. Майже одночасно з ним в Миколаєвi закладається ще один могутнiй завод - Пiвденнотурбiнний (ЮТЗ), призначений для виготовлення суднових турбiн. До 1948 року були повнiстю вiдновленi всi суднобудiвельнi заводи, почалася споруда кораблiв i судiв. З Миколаєвом пов'язанi iмена багатьох видатних людей, що знайшло своє вiдображення в пам'ятниках мiста, назвах його вулиць, площ i скверiв. Тут служили i працювали адмiрали А. С. Грейг i М. П. Лазарев, першовiдкривач Антарктиди Ф. Ф. Беллiнсгаузен i творець тактики флоту броненосця адмiрал Г. И. Бутаков, герої оборони Севастополя часiв Кримської вiйни адмiрали П. С. Нахимов i В. А. Корнiлов, укладачi “Атласу Чорного моря” брати М. П. i Е. П. Манганарi i автор 4-млосного видання “Оповiдь про росiйську землю” генерал-майор А. Д. Нечволодов, член-кореспондент Петербурзької Академiї наук, перший директор першої на Пiвднi України Миколаївської обсерваторiї К. Х. Кнорре i творець першою в свiтi морської газотурбiнної установки С. Д. Колосов. Саме у Миколаєвi В.І. Даль, знаходячись на вiйськовiй службi, приступив до створення “Тлумачного словника живої мови великороса”. Мiсто, що присвятило своє життя суднобудуванню, не може не бути романтиком. Тому не дивно, що перший морський перехiд був здiйснений миколаєвцями ще в 1848 р. Тодi адмiральська яхта “Ореанда” вiдправилася з мiста навколо Європи в Крондштат i, вигравши головний приз парусних гонок, тим же шляхом повернулася назад. На iншiй яхтi-“Ікар”, сконструйованою i побудованою студентами i спiвробiтниками Миколаївського суднобудiвельного iнституту (тепер Миколаївський технiчний унiверситет iм. С. О. Макарова), миколаївська команда у складi 7 чоловiк (капiтан - почесний громадянин Миколаєва Б. С. Немiров) вперше на Українi в 1987 р. здiйснила кругосвiтнє плавання. Можливо, “Ікар” був одним з перших миколаєвцiв, кому вдалося прорвати “залiзну завiсу” секретностi i допомогти мiсту розкритися назустрiч великому свiту. Миколаїв вiдкритий миру для партнерства i спiвпрацi i вiрить в свою щасливу зiрку - малу планету (8141) Nikolaev = 1982 SO4, яка була вiдкрита Кримською Астрофiзичною обсерваторiєю i названа в його честь. 2. Суднобудування i судноремонт - головна область промисловостi 2. 1. 1 Загальна характеристика галузi У структурi промисловостi Миколаєва основне мiсце займає машинобудування i металообробка, серед яких видiляються такi областi, як суднобудування i енергетичне машинобудування. Промисловi пiдприємства мiста забезпечують до 50% об'ємiв продукцiї суднобудування України, понад 90% державного виробництва газових турбiн, 80% глинозему - сировини для виробництва алюмiнiю. "Чорноморський суднобудiвельний завод", ГП "Суднобудiвельний завод iменi 61 комунара" i ВАТІВ “Дамен Шип'ярдс Океан". Основною продукцiєю цих могутнiх пiдприємств є танкери, сухогрузи, рефрижератори, траулери, навалювального суду, плавучi готелi i вiйськовi кораблi рiзноманiтних типiв. Клiматичнi умови дозволяють займатися виробництвом практично цiлий рiк. Мiсто розташоване в помiрно-континентальному клiматичному поясi. Середньорiчна температура повiтря складає 10,8 градусiв Цельсiя. Вiтер переважно пiвнiчно-схiдний (18,7%) i пiвденний (13,8%). Максимальна швидкiсть вiтру - 20 м/с, тривалiсть штилю складає 0,3%. В середньому на рiк доводиться 56 туманних днiв. Навiгацiя 275 днiв в роцi Також суднобудування в Миколаєвi представляють i iншi пiдприємства, якi хоч i поступаються трем основним гiгантам у своєму родi, але є важливими об'єктами в своїй галузi (табл. 1). Таблиця 1. Пiдприємства суднобудiвельної iндустрiї № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 1 ГАХК «Чорноморський суднобудiвельний завод» Будiвництво i ремонт судiв вiйськового i цивiльного призначення. Судноремонт. 2 ГП «Суднобудiвельний завод їм. 61 комунара» Будiвництво i ремонт судiв вiйськового i цивiльного призначення. 3 ВАТ «Дамен Шипярдс Океан» Будiвництво судiв рiзних типiв: контейнеровози, комбiфрейтори, танкери, багатоцiльовi судна, буксири, баржi. Судноремонт. Устаткування i матерiали для комплектацiї судiв: профiльнi i зварювальнi матерiали, спецiальнi труби, керамiчеськiє пiдкладки, матерiали забарвлень. 4 ВАТ “малярно-iзоляцiйне пiдприємство “Веселка” Струменеве очищення i фарбування металевих поверхонь iнженерних споруд, монтаж iзоляцiї, виконання масляних i керамiчних покриттiв. Виконує комплекс робiт по захисту металоконструкцiй. 5 ВАТ «Ингулиця» апаратури. 6 ВАТ «Суднобудiвельний завод «Лиман» Будiвництво малотоннажних судiв: траулерiв-сейнерiв, риболовецьких ботiв, парусний-моторних яхт i катерiв, плавсооруженiй i плавучих причалiв. Судноремонт. 7 ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф» Споруда i обслуговування технiчно складних малотоннажних судiв. 8 Доковi судоремонтнi роботи, будiвництво судiв, виготовлення виробiв суднового i машинобудiвного призначення 9 ВАТ Завод «Металiст» Будiвництво малотоннажних судiв. 10 ТОВ проектний-виробниче пiдприємство «Мехпромтранс» Виробництво (без ремонту) пiдйомного i такелажу устаткування 11 ВАТ «Транзас Україна» Виготовлення, монтаж i постачання електро- i радiо-устаткування на судна. 2. 1. 2 Найпотужнiшi представники галузi "Чорноморський суднобудiвельний завод" (мал. 6)- це найбiльша в Європi верф, на якiй була побудована бiльше тисячi судiв i кораблiв, десятки тисяч машин, механiзмiв, казанiв, суднового устаткування, устаткування для багатьох галузей промисловостi, тисячi комплектiв меблiв i спортiнвентаря. Народився завод в 1897 роцi з iм'ям "Наваль" iм. Андре Мартi - iм. І. Носенко. Заводу належить прiоритет в будiвництвi найбiльших в свiтi китобаз, швидкохiдних газотурбiнних сухогрузiв, промислових i науково-дослiдних судiв рiзних типiв. "Суднобудiвельний завод iм. 61 комунара" (мал. 3, 5) - ранiше Адмiралтейська верф. Загальна площа пiдприємства складає 1414,5 тис. м2, площа забудови - 476,5 тис. м2. Виробничi потужностi пiдприємства сконцентрованi в 286 промислових будiвлях i 165 промислових спорудах. мiсцях, при цьому одночасно проводиться установка i монтаж частини устаткування i механiзмiв. Загальна довжина причальних стiнок, обладнаних всiєю необхiдною iнфраструктурою, складає 1,248 м., що дозволяє вести добудову одночасно не меншого 10 судiв. Виробничi потужностi трубообрабативающего, механомонтажного, електротехнiчного, малярно-iзоляцiйного, деревообробного i машинобудiвного цехiв задiянi в процесi будiвництва i ремонту судiв без залучення пiдрядчика. Плавучий док вантажопiдйомнiстю 7000 т., дозволяє виконувати всi види ремонтних робiт для судiв завдовжки до 140 м. i шириною до 20 м. Сервiсне обслуговування по ремонту або модернiзацiї судiв в рiзних регiонах миру здiйснюється за допомогою мобiльних бригад у складi висококвалiфiкованих iнженерiв i фахiвцiв. У зв'язку з конверсiєю у нас з'явилися надмiрнi виробничi площi (20 тис. м2), критi термiнали для зберiгання i переробки рiзних вантажiв ( 30 тис. м2), обладнаний термiнал для прийому, зберiгання i видачi паливно-мастильних матерiалiв ( 10 тис. м2). Всi види виробництва достатньою мiрою оснащенi необхiдним металло- i деревообробним, а також пiдйомний-транспортним устаткуванням. Матерiально-технiчне постачання всiх видiв виробництва здiйснюється на основi накопиченої останнiми роками iнформацiї про постачальникiв матерiалiв i суднового устаткування в Українi i за кордоном. Основою накопиченого досвiду суднобудування i суднового машинобудування є висококвалiфiкованi iнженернi i робочi кадри пiдприємства. машинобудування. Досвiд будiвництва морських великотоннажних судiв i кораблiв рiзних класiв, накопичений на пiдприємствi за пiслявоєннi роки. дозволяє проводити споруду судiв (рефрижераторних, балкерiв, контейнеровозiв) сухогрузiв, спецiальних судiв (рятувальних, буксирних, промислових), а також кораблiв для вiйськово-морських сил i для прикордонних морських частин. Суднобудiвельний завод "Океан" (мал. 4)- це молоде суднобудiвельне пiдприємство на пiвднi України. Зручне розмiщення верфi з вiдкритим виходом в Чорне море, хороша пiдготовка iнженерних кадрiв i великий колектив робочих-фахiвцiв суднобудiвельних професiй дозволили "Океану" стати одним з провiдних пiдприємств України. До сiмдесятих рокiв верф забезпечувала серiйну споруду рефрижераторiв, лiсовозiв, морозильних траулерiв. У сiмдесятi роки важливим етапом в розвитку верфi став випуск супертраулерiв водотоннажнiстю близько восьми тисяч тонн, що забезпечують промисел на великих глибинах в будь-яких районах Свiтового океану. Паралельно з цим почалося будiвництво великотоннажних балкерiв водотоннажнiстю 62 тисячi тонн. З орiєнтацiєю на судна даного типу була здiйснена реконструкцiя пiдприємства, а точнiше створення нового виробництва з такими об'єктами, як унiкальний сухий док i блок корпусних цехiв, оснащених сучасним вiтчизняним i зарубiжним устаткуванням. Всього ж за час його iснування побудовано близько 400 рiзних судiв водотоннажнiстю понад 2,5 мiльйонiв тонн. Суднобудiвельний завод "Лиман" - так тепер називається колишнє акцiонерне суспiльство "Чорноморський судомеханiчеськiй завод". Разом з традицiйним видом дiяльностi - судноремонтом пiдприємство стало активно займатися суднобудуванням. Ця переорiєнтацiя i викликала необхiднiсть змiни назви. Завод знаходиться в Миколаєвi, на березi Днепро-бузького лиману, поряд з морським торговим портом. Один з напрямiв його роботи - будiвництво малотоннажного флоту. Розмiри слiпу дозволяють будувати судна завдовжки до 70 метрiв i з доковою вагою до 800 тонн. Верф також продовжує ремонтувати технiчний i портовий флот, зокрема що належить Миколаївському морському торговому порту, морському порту Октябрьськ i iншим портам пiвнiчно-захiдної частини Чорного моря. Судноремонт виконується практично будь-якiй складностi: очищення-забарвлення, ремонт корпусiв, двигунiв, суднового електроустаткування, систем гiдравлiки i так далi. Таблиця 2. Завод «Лiман» Площа Корпусна дiлянка 2743 кв. м 3497 кв. м Ремонтна дiлянка 515 кв. м Столярномалярна дiлянка 1404 кв. м 1812 кв. м 1887 кв. м Іншi 2404 кв. м 12450 кв. м 7. 6 гектар Акваторiя 9. 5 гектар Крiм цього, верф виготовляє металоконструкцiї для гiдротехнiчних споруд. Зокрема, анкерна тяга i рiзнi заставнi деталi причалiв, що будуються в портах Ільiчевськ i Пiвденний. Номенклатура заводу включає споруду плавучих причалiв. Не так давно був виграний тендер i виконанi роботи по виготовленню i установцi плавучих причалiв яхтового комплексу Одеського морського торгового порту, закiнчили будiвництво транспортного понтона для новоросiйського замовника. Малий риболовецький траулер-сейнер (мал. 7) побудований з урахуванням побажань судновласникiв-рибакiв. Особливий iнтерес до цього судна проявляють судновласники Далекосхiдного регiону, оскiльки на сьогоднiшнiй день росiйськi заводи такого класу судiв ще не будували. Із зменшенням числа судiв рибодобивающего флоту України зростає ризик того, що браконьєрить з боку сусiднiх держав. І тут українським прикордонним i рибоохоронним службам можуть допомогти тi ж малотоннажнi верфi, що спецiалiзується на будiвництвi швидкохiдних катерiв. Хорошим прикладом може служити високошвидкiсний патрульний катер "КАЛКАН-П" проекту заводу (мал. 9), серiйне будiвництво якого для українських прикордонникiв налагодив Суднобудiвельний завод "Лиман". Риболовецький флот - не єдина спецiалiзацiя заводу. Багаторiчний досвiд ремонту судiв технiчного флоту пiдказав наступний крок розвитку - будiвництво шаланд, лоцманських, пожежних судiв, буксирiв, нефтемусоросборщиков i iнших судiв технiчного флоту. Заводом розроблений проект грунтоотвозной шаланди нового поколiння (мал. 10). Крiм робочих судiв, чималу частку в малотоннажному суднобудуваннi складає будiвництво парусний-моторних яхт (мал. 11,12,13,14). Метою заводу є - стабiлiзувати свiй портфель суднобудiвельних заводiв i одночасно продовжувати працювати на ринку ремонту судiв портового флоту i дрiбних транспортних судiв. такi основнi комплекси: · машинобудiвний комплекс; · аерокосмiчний комплекс; · оборонна дiяльнiсть. Таблиця 3. Пiдприємства машинобудування № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 1. Розробка, виготовлення i постачання газотурбiнних двiга-телей для приводiв генераторiв електростанцiй i нагнiтачiв природного газу ГПА компрес-смiтних станцiй. Морськi газотурбiннi двигуни i енергетичнi установки, газопаровi установки. 2. ВАТ «Конвєєрмаш» Виробництво конвейєрiв i судопогрузочних машин. 3. ВАТ «Завод «Кристал» Виготовлення машин термiчної резки металу (лазернi, плазмовi, кисневi), модернiзацiя ранiше випущених машин, пуско-налагоджувальнi роботи, гарантiйне i сервiсне обслуговування, вироби для загального машинобудування. 4. ВАТ «Завод «Николаєвенергомаш» Випуск компресорiв i запчастин 5. АООТ «Завод «Екватор» Розробка i виготовлення устаткування для систем кондицiонування повiтря i вентиляцiї; виробництво устаткування для опалювальних казанiв. Розробка КД на устаткування вентиляцiї, кондицiонування повiтря i холодильних машин, виконання пуско-налагоджувальних робiт; проведення теплотехнiчних i акустичних випробувань. 6. Комплекснi автоматизованi системи змащувального обору-дованiя, нагнiтальне обору-дованiє, устаткування для очищення СОЖ, широка гамма фiльтрiв, фильтро-елементiв, якi застосовуються в машинобудуваннi, автотехнiцi i сiльгоспмашинах. Випуск змащувального устаткування по заявцi споживачiв. 7. ДП «Дормаш» ТОВ «Аврора i Ко» Виготовлення рiзної сiльський-господарської технiки. 8. ВАТ «Чорноморський машинобудiвний завод» Випуск заготовок, виробництво якiрних ланцюгiв, парових i утилiзацiй казанiв судових механiзмiв i приладiв, а також машино-будiвельної продукцiї загального призначення 9. ДП «Миколаївський завод «Гидрореммаш» ВАТ «Укргидроспец-фундаментстрой» 10. ТОВ «Полiтехпром» Виробництво пральних машин, литво виробiв з пластмас (вага виробу до 4 кг), точне литво пiд тиском iз сплавiв алюмiнiю, виготовлення метизiв. 11. ТОВ «Завод» Авангард» Виробництво приладiв i пристроїв для електроенергетики. 12. АОЗТ «Експериментально-механiчний завод» Виробництво металевих виробiв 13. ТОВ НПВП «Феррогидродiнамiка» Виробництво магнiтних активаторiв рiдких i газоподiбних середовищ, магнiтожесткихгерметiзаторов i амортизаторiв Аерокосмiчний комплекс 14. ГП Миколаївський авiаремонтний завод «НАРП» Поточний ремонт лiтакiв типу Мул-76, АН-12. Ремонт i оновлення лiтакiв ТУ-142М, ТУ-22М3, СУ-24 всiх модифiкацiй. Виготовлення унiверсальних суперлегенiв двомiсних лiтакiв для с/х робiт «НАРП-1» Оборонна дiяльнiсть 15. Казенне Пiвденне виробничо-технiчне пiдприємство Виробництво рiзних комплектуючих зенiтний-ракетних i радiотехнiчних систем протиповiтряної оборони Об'єднанням поставлено на судна, компресорнi, пересувнi i стацiонарнi електростанцiї близько 2500 газотурбiнних двигунiв i установок рiзної потужностi, якi експлуатуються в одинадцяти країнах свiту. Миколаївський авiацiйний-ремонтний завод (НАРП) Є наймогутнiшим державним пiдприємством на Українi i в країнах СНД по ремонту авiацiйної i морської технiки. Завод оснащений всiм необхiдним для ремонту лiтакiв, авiацiйних i корабельних газотурбiнних установок i забезпечує високу якiсть робiт з послеремонтной гарантiєю. Завод спецiалiзується на капiтальному i середньому ремонтi рiзних типiв лiтакiв i двигунiв, корабельних ГТУ i комплектуючих їх виробiв. У машинобудiвному комплексi у вереснi 2006 р. проти попереднього i аналогiчного мiсяця минулого року об'єми виробництво зменшене на 23,3% i на 5,7% вiдповiдно. Проте, з початку року проти сiчня-вересня 2005г. досягнутий прирiст виробництва на 5,4% (у сiчнi-серпнi прирiст складав 6,9%). 2. 3 Електротехнiчна i електронна промисловiсть Таблиця 4. Електронiка i електротехнiка № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 1 2 Установка електроустаткування, прокладка кабелю, пуско-налагоджувальнi роботи систем автоматики, енергетики i зв'язку. 3 ВАТ «Завод «Електротехнiка» Виробництво електродвигунiв 4 Миколаївське ВАТ «Сельгосп-комплект» Виробництво зварювального i iншого електричного устаткування 5 ТОВ «ЕСТАЛТД» Виробництво лопатей i гондол для ветротурбiн, стеклопластiковиє вироби. 2. 4 Металообробна промисловiсть Металообробна промисловiсть в економiцi мiста займає важливе мiсце, оскiльки одне тiльки пiдприємство «Миколаївський глиноземний завод» забезпечує в Українi до 80% глинозему - сировини для виробництва алюмiнiю. ВАТ «Миколаївський глиноземний завод» (мал. 15,16 )- молодий гiгант кольорової металургiї є найкрупнiшим глиноземним заводом в Європi, його потужнiсть складає 1 мiльйон тонн глинозему в рiк. НГЗ повнiстю покриває потреби України в глиноземi i гидроксиде алюмiнiю. Без них би не могли працювати заводи вогнетривкою, хiмiчною, промисловостi, пiдприємства по очищенню питної води, зупинилося б виробництво електрофарфору, фаянсу, радiоелектронiки. Окрiм Миколаївського глиноземного заводу в данiй галузi також представленi менш могутнi пiдприємства (табл. 5). Таблиця 5. Металургiя i металообробка. № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 1 Виробництво металургiйного глинозему, галiю. 2 ТОВ «Завод «Промстан» Профнастiл, панелi для зерносховищ 3 ВАТ «Завод нестандартного устаткування i трубозаготовок «Енергiя» Металообробка, ремонт технiки, зерновозiв, виготовлення опалювальних казанiв. 4 ВАТ «Миколаївський монтажно-заготовчий завод» На пiдприємствах металургiї i обробки металiв у вереснi 2006 р. Проти попереднього мiсяця виробництво зменшилося на 5,6 %. Порiвняно з вереснем минулого року випуск продукцiї збiльшений на 2,8 %, а з початку року - на 4,4%. Зокрема, в металургiї прирiст склав 4,2 5 на пiдприємствах по обробцi металу - 9,4%. 2. 5 Виробництво неметалiчних мiнеральних виробiв Виробництво неметалiчних мiнеральних виробiв представлене рiзними пiдприємствами (табл. 6). № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 1 ЗАТ «Никсторм» Виробництво будiвельних матерiалiв 2 Виробництво залiзобетонних виробiв. 3 ЗАТ «Завод залiзобетонних виробiв» Виробництво залiзобетонних виробiв 4 Виробництва асфальту i бетону. 5 ВАТ «Миколаївський комбiнат силiкатних виробiв» Виробництво силiкатної цеглини. У виробництвi iнших неметалiчних мiнеральних виробiв (будматерiалiв) у вереснi 2006 р. порiвняно з серпнем випуск продукцiї зрiс на 3,1%, проти вересня 2005г. - на 4%. За 9 мiсяцiв 2006 р. проти аналогiчного перiоду минулого року пiдприємствами областi отриманий прирiст на 16,4% (у сiчнi-серпнi показник приросту рiвняв 18,4%). 2. 6 Легка промисловiсть Легка промисловiсть представлена такими галузями даної сфери як: · виробництво гумових i пластмасових виробiв; Таблиця 7. Пiдприємства легкої промисловостi № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 1 АТ фiрма «Ангела» Виробництво жiночої бiлизни, корсетних виробiв. 2 ЗАТ «Николаєв-iндодежда» Пошиття спецодягу, сучасного чоловiчого i жiночого одягу. 3 ВАТ «Фiрма «Евiс» 4 5 ТОВ «Кифа» Виробництво чулочно-носоч-них виробiв з трикотажної тканини 6 ТОВ ПТФ «ВЕЛАМ» Лiбобулица пiдприємства: матраци пружиннi i безпружiнниє, подушки i ковдри. Виробництво шкiри i шкiряного взуття № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 7 АОЗТ «Никкож» Виготовлення шкiряного взуття - «Дзеркало», «Пил», «Шагрень», «Напою», «Пiд кирзу», шкiра одежна, протезна, ремiнна. 8 ТОВ Миколаївська взуттєва фабрика ПТФ «Нико-плюс» Виробництво взуття. № Продукцiя пiдприємства 9 ВАТ «МПКК «Алые паруса» Виробництво парфюмерно-косметичної продукцiї 10 ТОВ «Амальгама Люкс» Виробництво i реалiзацiя парфюмерно-косметичних виробiв 11 Фармацевтична фабрика ПОКС Виробництво медикаментiв. № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 12 Вiдновлення автопокришок, виготовлення гумотехнiчних виробiв. Обробка дерева i виготовлення дерев'яних виробiв № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 13 ТОВ «Нiвен» Експедицiя, агентство i переробка лiсової продукцiї У легкiй промисловостi у вереснi 2006 р. порiвняно з попереднiм мiсяцем вiдбулося зростання випуску продукцiї на 90,9%. Зокрема, пiдприємствами текстильної промисловостi i пошивши одяг об'єми продукцiї збiльшено в 2 рази. 2. 7 Харчова сфера численними ковбасними цехами. Також корабельне мiсто володiє лiдерами в Українi по переробцi молока, виготовленню консерв, сокiв, кондитерських виробiв, хлiбобулочних виробiв, а також лiкероводочной продукцiї (табл. 8). № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 1 ТОВ «Сандора» Виробництво сокiв i напоїв в упаковцi «Тетра Пак». 2 ЗАТ «Лакталис-Україна» 3 ГП «Миколаївський лiкеро-горiлчаний завод» Виробництво лiкеро-горiлчаної продукцiї 4 АТ «Пивзавод «Янтар» Виробництво пива. 5 Виробництво продовольчих товарiв: майонезу, кондитерських виробiв, безалкогольних напоїв, оцту. 6 ВАТ “Фрост” 7 Виробництво молочних продуктiв 8 ТОВ «Альпи-смак» Виробництво комплексних харчових добавок i кондитерських виробiв 9 МП «Вiки» Виробництво i реалiзацiя продуктiв харчування (кетчуп, майонез, гiрчиця, оцет, соуси, води, соки). 10 Фермерське господарство «Владам» 11 ВАТ “Агроекспорт” Закупiвля, зберiгання, експорт зернових, масляних культур, переробка соняшнику. 12 Вирощування зернових, технiчних i iнших культур. 13 Закупiвельна для опту дiяльнiсть сiльський-господарської продукцiї 14 ТОВ «Чарiвний Коровай» Виготовлення кондитерських i хлiбобулочних виробiв 15 Виготовлення хлiбобулочних виробiв. 16 ВАТ «Николаєвхлеб» 17 18 ВАТ «Миколаївський комбiнат хлiбопродуктiв». Прийом зернових культур в елеваторний комплекс Виробництво пшеничної, житньої муки, манки. Виробництво комбiкормiв i висiвок. 19 ДП ГАК «Хлiб України «Миколаївський портовий елеватор» Прийом i зберiгання зернових культур. 20 ВАТ «Миколаївський елеватор» Прийом i зберiгання зернових культур. ВАТ «Агроекспорт» - компанiя, дiяльнiсть якої базується на двох стратегiчних напрямах: перший напрям - експорт зернових i олiйних культур, друге - експорт соняшникової олiї власного виробництва. «Агроекспорт» заснований в 1998 роцi. За минулий час пiдприємство перетворилося на провiдного українського експортера, стабiльно входить в трiйку найбiльших зернотрейдерiв України i контролює близько 12% зернового ринку країни. У урожайнi роки компанiя експортує до 1,1 млн. тонн зернових культур. Постачання зерна проводяться бiльш нiж в два десятки країн. Серед них в основному країни середземноморського басейну - Італiя, Іспанiя, Туреччина, Сiрiя, Ізраїль, а також держави Пiвденно-схiдної Азiї i Америки. Компанiя володiє могутньою виробничою базою. У її власностi знаходяться сучасний зерновий термiнал в районi Миколаївського рiчкового порту, п'ять водних i два залiзничнi елеватори, маслоекстракционний завод «Екстрол», рiчковий флот. Загальна мiсткiсть елеваторних потужностей в Миколаївськiй областi складає близько 500 тис. тонн. Вiдмiтна особливiсть компанiї полягає в максимальному використаннi водного шляху для транспортування зерна. «Агроекспорт» першим в Миколаївському регiонi вiдновив перевезення зерна по рiчцi Пiвденний Буг i в Березанськом лиманi, а також здiйснює судноплавство по Днiпру. Розвиток цього напряму дозволяє понизити витрати на перевезення зерна i соняшнику усерединi країни в 5-6 разiв. Загальна вантажопiдйомнiсть флоту компанiї на сьогоднiшнiй день складає близько 30 тис. тонн в зерновому еквiвалентi. «Агроекспорт» нацiлений на подальше нарощування транспортування зерна рiчковим шляхом. Зерно, що доставляється до Миколаєва, складується з метою накопичення суднових партiй i потiм вiдвантажується на експорт iз зернових комплексiв, побудованих «Агроекспортом» в Миколаївському рiчковому порту. До складу комплексiв входять блоки залiзобетонних складiв загальною мiсткiстю 70 тис. тонн, а також введений в лад елеватор на 50 тис. тонн зерна. Комплекси обладнанi супутньою iнфраструктурою, включаючи автоприймальнi пристрої, електроннi ваговi, лабораторно-побутовi корпуси, дiлянки очищення i сушки зерна. мiсткiстю 54 тис. тонн. Стратегiчний напрям розвитку компанiї - виробництво соняшникової олiї. Маслоекстракционний завод «Екстрол» був побудований i оснащений сучасними технологiчними установками по переробцi олiйного насiння нiмецької компанiї «CIMBRIA SKET GMBH». Виробничий комплекс пущений в експлуатацiю в груднi 2003 року, i теперiшнiй час переробляє бiльше 500 тонн насiння соняшнику в добу. Могутня iнфраструктура компанiї дає можливiсть забезпечити «Екстрол» сировиною. Мiсцерозташування заводу, що примикає до термiналу компанiї «Агроекспорт», дозволяє уникнути транспортних витрат на доставку продукцiї переробки до судна при її експортi. Це знижує собiвартiсть продукцiї, що визначає гнучкiшу цiнову полiтику компанiї в спiвпрацi з виробниками олiйних культур. i легкових автомобiлiв. Компанiя розвиває власне сiльгоспвиробництво на 3,5 тис. га орендованих земель. На базi своїх елеваторiв i ХПП «Агроекспорт» має намiр створити крупнi агроцентри з парком технiки, мехдворамi, майстернями i т. д. У перспективi компанiя нацiлена на подальше розширення виробництва рослинного масла, його рафiнування i бутiлiзацию, розвиток своїх потужностей в районi Миколаївського рiчкового порту, поглиблення спiвпрацi з сiльськими виробниками i нарощування власного сiльськогосподарського виробництва на орендованих землях. Не дивлячись на зростання споживчого ринку, у вереснi 2006 року, проти серпня на пiдприємствах харчової промисловостi i по переробцi сiльськогосподарських продуктiв об'єми зменшилися на 26,3 %. У вереснi 2006 р. проти серпня об'єм промислової продукцiї зменшився на 15,1%. Скоротили випуск продукцiї 45,5% пiдприємств, 9,8% - взагалi її не випускали. Зменшення виробництва спостерiгається на пiдприємствах добувної промисловостi на 10,6%, з виробництва i розподiл електроенергiї - на 4,5%. Серед основних видiв дiяльностi оброблювальної промисловостi iз спадом виробництва працювали пiдприємства харчової промисловостi i по переробцi сiльськогосподарських продуктiв - на 26,3%, машинобудування - на 23,3%, металургiї - на 5,6%. Разом з тим, зростання виробництва спостерiгалося на пiдприємствах хiмiчної i нафтохiмiчної промисловостi - на 9,2%, целюлозно-паперової, полiграфiчної промисловостi i видавничої справи - на 22,1%, легкiй промисловостi - на 90,9%. Порiвняно з вереснем 2005г. виробництво збiльшилося на 5,4%. Цьому сприяло зростання випуску продукцiї на пiдприємствах з виробництва i розподiлу електроенергiї - на 15,5%, хiмiчнiй i нафтохiмiчнiй промисловостi - на 18,5%, харчовою - на 23% i легкiй промисловостi - на 35,2%. У сiчнi-вереснi т. г. проти вiдповiдного перiоду минулого року об'єми проведеної продукцiї зросли на 10,8% (в цiлому по областi прирiст склав 8,3%). Зростання випуску продукцiї спостерiгається на пiдприємствах оброблювальної промисловостi - на 10,9%, з виробництва i розподiл електроенергiї - на 10,3%. З видiв дiяльностi оброблювальної промисловостi iстотного приросту виробництво досягнуте пiдприємствами хiмiчної i нафтохiмiчної промисловостi - на 9,5%, з виробництва iнших неметалiчних мiнеральних виробiв (будматерiалiв) - на 16,4%, харчовiй промисловостi - на 30,9%, целюлозно-паперовiй i полiграфiчнiй промисловостi - на 43,7%. У той же час, на пiдприємствах легкої промисловостi випуск продукцiї зменшився на 3%. Нарощування об'ємiв промислового виробництва порiвняно з сiчнем-вереснем 2005г. вiдбулося в трьох районах мiста, зокрема в Заводському - на 26,6%, Корабельному - на 11,4%, Ленiнському - на 1,4%. Разом з тим, пiдприємствами Центрального району випуск продукцiї зменшено на 11,8%. промисловостi i по переробцi сiльськогосподарських продуктiв об'єми зменшилися на 26,3%. У легкiй промисловостi у вереснi т. р. порiвняно з попереднiм мiсяцем вiдбувся зростання випуску продукцiї на 90,9%. Зокрема, пiдприємствами текстильної промисловостi i пошивши одяг об'єми продукцiї збiльшено в 2 рази. У хiмiчнiй i нафтохiмiчнiй промисловостi у вереснi 2006 р. проти серпня випуск продукцiї збiльшився на 9,2%, проти аналогiчного мiсяця 2005г. - на 18,5%. Це вирiшило з початку звiтного року порiвняно з сiчнем-вереснем минулого року отримати приросту виробництва на 9,5% (мiсяць тому прирiст складав 7,2%). перiоду минулого року пiдприємствами областi отриманий прирiст на 16,4% (у сiчнi-серпнi показник приросту рiвняв 18,4%). З нарощуванням виробництва в сiчнi-вереснi 2006 р. порiвняно з сiчнем-вереснем 2005г. працювали акцiонернi суспiльства “Миколаївський завод залiзобетонних виробiв” - на 12,2%, “Миколаївзалiзобетон-1” - на 24,2%, суспiльство з обмеженою вiдповiдальнiстю “Дельта-Буг” - на 31,9% i приватне пiдприємство “Миколаївцегла” - в 2,8 разу. Разом з тим, скорочено випуск продукцiї на акцiонерному суспiльствi “Миколаївський домобудiвний комбiнат” - на 29,9%. На пiдприємствах металургiї i обробцi металiв у вереснi 2006 р. проти попереднього мiсяця виробництво зменшилося на 5,6%. Порiвняно з вереснем минулого року випуск продукцiї збiльшений на 2,8%, а з початку року - на 4,4%. Зокрема, в металургiї прирiст склав 4,2%, на пiдприємствах по обробцi металу - 9,4%. 2005г. досягнутий прирiст виробництва на 5,4% (у сiчнi-серпнi прирiст складав 6,9%). Пiдприємствами з виробництва машин i устаткування у вереснi 2006 р. порiвняно з попереднiм мiсяцем випуск продукцiї скорочено на 28%. Разом з тим, проти вересня 2005г. об'єми збiльшилися на 2,9%. З початку рiк випущено продукцiї на 1,6% бiльше порiвняно з вiдповiдним перiодом минулого року. За цей перiод приросту виробництво досягнуте державним пiдприємством НВКГ “Зоря-машпроєкт” - на 0,3%, акцiонерним суспiльством завод “Екватор” - на 3,9%, суспiльствами з обмеженою вiдповiдальнiстю “Сервiсний центр “Металург” - на 8,5% i “Амiтi” - на 13,2%, акцiонерним суспiльством “Миколаївенергомаш” - на 77,1%. У той же час, скорочено об'єми виробництва акцiонерним суспiльством “Конвеєрмаш”, суспiльствами з обмеженою вiдповiдальнiстю “Полiтехпром” i “Юг-Вiол” - на 1,4-43,4%. сiчня-вересня 2005г. перевищено на 12,9% (у сiчнi-серпнi г. г. показник приросту складав 17,8%). Бiльше, нiж в торiшньому перiодi випущена продукцiї акцiонерними суспiльствами “Миколаївський машинобудiвний завод”, “Дамен Шiпярдс Океан”, “Суднобудiвельний завод “Лиман” - на 20,3-55,6%. Разом з тим, державним пiдприємством суднобудiвельний завод їм. 61 Комунара об'єми виробництва скорочено на 36,1%. За сiчень-вересень 2006 р. проти аналогiчного перiоду 2005г. на пiдприємствах по виробництву i розподiлу електроенергiї об'єм продукцiї (робiт, послуг) зрiс на 10,3%. За сiчень-серпень 2006г. промисловими пiдприємствами мiсто реалiзовано промисловiй продукцiї (робiт, послуг) на 3312,2 млн. грн., або 57,9% вiд загальнийобласного об'єму реалiзацiї. тис. грн. у % до всiєї реалiзованої продукцiї Промисловiсть 100,0 Добувна промисловiсть 4037,0 0,1 Переробна промисловiсть 2862210,6 86,4 з неї Харчова промисловiсть i переробка сiльськогосподарських продуктiв 18,6 Легка промисловiсть 18055,4 0,5 Целюлозно-паперова i полiграфiчна промисловiсть; видавнича справа 9185,0 0,3 Хiмiчна i нафтохiмiчна промисловiсть 9949,9 0,3 Виробництво неметалiчних мiнеральних виробiв 53266,0 1,6 Металургiя i обробка металу 1133890,9 34,2 Машинобудування, ремонт i монтаж машин i устаткування 29,4 Інше виробництво, не вiднесене iнших угрупувань 1,3 Виробництво i розподiл електроенергiї, газу i води 445964,5 13,5 Таблиця 10. Об'єми реалiзованої промислової продукцiї (робiт, послуг) по районах мiста. Об'єм реалiзованої продукцiї (робiт, послуг) у вiдпускних цiнах пiдприємств, тис. грн. серпень 2006г. сiчень-серпень 2006г. м. Миколаїв 417492,9 100,0 Заводський 60879,1 527206,9 15,9 263258,9 1798225,2 54,3 86191,3 886995,9 26,8 Центральний 7163,6 3,0 Серед районiв мiста значнi об'єми реалiзованої промислової продукцiї (робiт, послуг) доводяться на Корабельний i Ленiнський райони - 54,3% i 26,8% вiдповiдно. Частинка продукцiї Заводського району склала 15,9%, Центрального - 3%. 3. 1 Загальна характеристика транспорту У мiстi корабелiв Миколаєвi розвинена мережа транспортної iнфраструктури, що включає морськi i рiчковi порти, залiзничний вузол, два аеропорти, автостради. За сiчень-вересень 2006г. автомобiльним i водним транспортом мiсто перевезене 1714,5 тис. тонн вантажiв, вантажообiг склало 261 млн. тонно-километров, якi вiдповiдно, на 9,6% i 36,1% бiльше, нiж в сiчнi-вереснi минулого року. Автомобiльним транспортом з початку рiк перевезений 1531,5 тис. тонн. вантажiв, якi на 7,3% бiльше торiшнього. На причалах торгових портiв i iнших пiдприємств i органiзацiй мiста оброблено 13782,8 тыс. тонн вантажiв, якi порiвняно з сiчнем-вереснем 2005г. на 12,5% бiльше. Перевищення торiшнього рiвня забезпечили ТОВ СЬК “ Агроконтракт ”, ВАТ “ Дамен Шiпярдс Океан”, ЗАТ “ Нiка-Тера ”, державне пiдприємство Миколаївський рiчпорт АСЬК “Укррiчфлот”. У той же час обробку вантажiв було зменшено на ООО “Днiпро-Бугский морський термiнал” i МК “ Термiнал-Укрхарчосбутсировина”. За сiчень-вересень г. г. автомобiльним i водним транспортом перевезено 84,4 млн. пасажирiв, якi на 6,5% бiльш нiж за вiдповiдний перiод минулого року. При цьому пасажирооборот зменшився на 20,3% i складав 920,8 млн. пас. км. 3. 2 Водний транспорт Миколаївськi морськi i рiчковi порти, можна об'єднати в одну структуру - водний транспорт, де також присутнi iншi пiдприємства, що здiйснюють роботу морського вантажного транспорту (табл. 11). № Назва пiдприємства Продукцiя пiдприємства 1 i розвантаження судiв iз забезпеченням зачистки їх примiщень 2 Дочiрнє пiдприємство «Миколаївський рiчковий порт» АСЬК «УКРРІЧФЛОТ» Переробка експортно-iмпортних вантажiв: метал, лiс, вугiлля, хiмiчнi добрива, мiнерально-будiвельнi вантажi, с/х продукцiя. Послуги з агентства i експедицiї вантажiв, комплексного обслуговування флоту. 3 Спецiалiзований морський порт «Октябрьськ» Робота морського вантажного транспорту 4 Днепро-бузький морський порт Робота морського вантажного транспорту 5 ТОВ «Судноплавна компанiя «Нiеско» Робота морського вантажного транспорту 6 ЗАТ «Миколаївський калiйний термiнал «Ника-тера» Перевалювання калiйних добрив 7 Центр пiдготовки лоцманiв-операторiв. Розробка програм пiдвищення безпеки i iнтенсивностi руху судiв в районi Днiпро-Бугського лиману. Виконання робiт по оновленню паспортних характеристик каналiв. Використання системи супутникового позицiонування У Миколаєвi є чотири порти: · Миколаївський морський торговий порт; · Миколаївський рiчковий порт; · Спецiалiзований морський порт "Октябрьськ" перевезень вантажiв сприяли розвитку i зростанню мiста. Кожний з портiв Миколаєва має свої специфiчнi особливостi i можливостi обробки вантажiв. Миколаївський морський торговий порт є найбiльшим в Миколаєвi. Вiн має розвинену мережу причалiв для перевалювань i обробок рiзних вантажiв. Миколаївський рiчковий порт може приймати вантажнi судна до 140 метрiв завдовжки з осiданням не бiльше 4,5 метрiв бiля причалу. Порт має можливiсть перевалювання генеральних i навалювальних вантажiв, контейнерiв. Спецiалiзований морський порт "Октябрьськ" має добре розвиненi причали i устаткування крана i за цими показниками є кращим з Миколаївських портiв. У порту можна здiйснювати перевалювання генеральних вантажiв i контейнерiв. Державне пiдприємство «Миколаївський морський торговий порт» (мал. 17, 18) - одне з провiдних пiдприємств морського транспорту України за поданням повного спектру послуг, пов'язаних з перевалюванням рiзних видiв вантажiв в експортному, iмпортному, транзитному напрямах i в каботажi. Тiсна спiвпраця з агентськими, експедиторськими i шипчандлерськiмi компанiями дозволяє Миколаївському морському торговому порту ефективно виконувати комплексне обслуговування судiв, вантажiв i екiпажiв. м. Прохiд по каналу можуть здiйснювати судна завдовжки до 215 м i осiданням до 10,3 м. Територiя порту - 97,3 га, акваторiя порту - 224,5 га, загальна протяжнiсть причалiв порту - 2962,2 м (в т. ч. 242,2 м - до п/п Очакова); допустиме осiдання у причалiв - 10,3 м (у прiснiй водi); довжина залiзничного полотна - 24,6 км.; кiлькiсть причалiв - 15, в т. ч. 1 допомiжний, що 2 будуються, 1 зруйнований - у стадiї проектування. Порт має портовий пункт Очакiв який є його структурним пiдроздiлом. Портпункт має три причали i призначений для переробки навалювальних, зернових вантажiв. У портпункте можуть оброблятися судна завдовжки до 120 м i осiданням до 3 м. Акваторiя порту має зовнiшнiй рейд на пiдходi до портпункту Очакiв для обробки великотоннажних судiв типу "PANAMAX" осiданням до 13,2 м. Одесса-Николаев-Херсон-Джанкой-Керч; ЧЕС (Чорноморського економiчного спiвробiтництва): Ренi-iзмаїл-одесса-Николаєв-херсон-мелiтополь-бердянськ-марiуполь-новоазовськ. Розташування порту 46°55'59'' с. ш. 32°00'51'' в. д. 46°55'53'' с. ш. 32°01'32''в. д., включаючи пiдхiдною канал порту 13-е колiно БДЛК Координати портпункта Очакiв - водний простiр територiального моря поблизу п/п Очакiв, обмежене ГТС i лiнiєю, що проходить через крапки: 46°36'37,8'' с. ш. 31° 31'56,8'' в. д. 46°36'32,6'' с. ш. 31°32'01,2'' в. д. 46°36'33,2'' с. ш. 31°32'07,8'' в. д., а також водний простiр морить на пiдходi до п/п Очакiв, обмежене лiнiєю, що проходить через крапки: 46°35'00'' с. ш. 31°20'40'' в. д. 46°35'30'' с. ш. 31°20'40'' в. д. 46°35'55'' с. ш. 31° 18'40'' в. д. Миколаївський Морський торговий порт - важливий транспортний вузол на пiвднi України. Вiн пiдтримує вiдношення з головними портами миру i є однiєю з провiдних вiтчизняних гаваней. · «Дельта-Лоцман» Миколаївське державне пiдприємство "Дельта-лоцман", наказом мiнiстерства транспорту i зв'язку, визначено головним пiдприємством України в системi забезпечення безпеки судноплавства. У зв'язку з цим планується реорганiзацiя ГП "Державної морської лоцманської служби" шляхом приєднання його до ГП "Дельта-лоцман", на яку покладено виконання функцiй по лоцманському проведенню, регулюванню руху судiв, змiсту судноплавних шляхiв, створенню єдиної системи монiторингу, а також органiзацiя пошуку i порятунку на морi. У виконаннi державних завдань ДП "Дельта-лоцман" за коротку годину оптимiзована робота з лоцманського проведення суден, впроваджено двi регiональнi системi регулювання руху суден, налагоджена належна експлуатацiя та технiчна модернiзацiя морських шляхiв загального користування. Для вiдновлення паспортних габаритiв i пiдвищення пропускної можливостi штучних морських каналiв Днiпро-Бузького регiону (загальна протяжнiсть - 65,3 морських миль) зробленi капiтальнi ремонтнi дноуглубляючi роботи загальною кiлькiстю бiльше 16. 557 млн. м3 (за станом на 01. 11. 2003г.). З прорахунком потреби портiв глибини БДЛК доведено до 10,4 м. У 2002 роцi реалiзована iнвестицiйна програма по створенню першої української регiональної системи врегулювання руху судiв (СРРС) в морському регiонi Одеськiй, Миколаївської i Херсонської областей. СРРС складається з семи об'єктiв: три постiв регулювання руху судiв (ТПРС - "Очакiв", "Руськая коса", "Широка Балка"), якi обслуговуються персоналом, три автоматизованих постiв регулювання руху судiв (АПРРС- "Днiпровка" „Корениха”, „Богданiвка”) i Оперативного координацiйного центру регулювання руху судiв (ОКЦ СРРС). ДП «Дельта-лоцман» активно працює над створенням системи монiторингу надводної обстановки (судiв i вантажiв, а також єкiпажей i пасажирiв) як в звичайних, так i в чрезвичайних ситуацiях. Ця система включатиме покриття зони вiдповiдальностi глобальною системою зв'язку, введення в експлуатацiю Берегових базових станцiй автоматизованої iнформацiйної системи (АЇС) i створення Берегової системи регулювання руху судiв у виглядi об'єднання служби. У 2001 роцi на базi пiдприємства створене Галузевий тренажерний центр пiдготовки i перепiдготовки морських лоцманiв i лоцманiв-операторiв, який не має аналогiв в морських країнах схiдної Європи i СНД. Тренажерний центр оборудован комплексом навiгацiйного устаткування фiрмi «Транзас» i складається з чотирьох навiгацiйних ходових мiсткiв, трьох постiв служб регулювання руху судiв i мультимедiйного комп'ютеризованого лоцманського класу. Судновi мiстки оснащенi всiма приладами управлiння судном i засобами радiолокацiй зв'язку. На тренажерi iмiтується реальне плавання з можливiстю кругової вiзуалiзацiї при дiї зовнiшнiх чинникiв в будь-яких районах i умовах плавання. Інструктори тренажерного центру мають практичнiй досвiд мореплавання, учбової роботi, пройшли спецiальну iнструкторську пiдготовку в Росiї та Голландiї. Дiлова спiвпраця з провiдними морськими учбовими заставами України i Росiї дозволяє слухачам одержувати глибокi теоретичнi знання лоцманської професiї, а тренажерному центру розвiвати свою навчально-методiчну базу, насичуючи її останнiми передовими розробками в областi навiгацiї, засобiв зв'язку i методологiї ведення учбової тренажерної пiдготовки морських фахiвцiв. Галузевiй тренажернiй Центр на основi розроблених у вiдповiдностi до вимог Мiжнародної Морської Органiзацiї (ІМО) положення та навчальної програмi здiйснює: Пiдготовку i перепiдготовку морських лоцманiв i лоцманiв-операторiв 1 i 2 класу СРРС; Спецiальну пiдготовку пiсля курсiв (всього 8); Прогнозування i дослiдження руху суден в критичних, надзвичайних i аварiйних умовах; Психофiзичне та професiйне тестування кандидатiв для роботi лоцманом. Для вирiшення потреб в забезпеченнi спецiалiзованим вiтчизняним флотом пiд егiдою Мiнiстерства транспорту України на замовлення ДП "Дельта - лоцман" розроблено проектi лоцманського катера (пр. 70161) та катери швидкiсного, багатоцiльового (пр. 09132). Основне їх завдання - забезпечити висадку та зняття лоцманiв у прибережних водах, акваторiях портiв та внутрiшнiх водних шляхах у тому числi: Бузько-Днiпровському регiонi та на українському судновому шляху "Дунай - Чорне море". Реалiзацiя приведених вiще програм дозволила комплексно вирiшати питання, пов'язанi iз забезпеченням безпеки мореплавства, пiдвищення конкурентоспроможностi морських портiв та залучення додаткових транзитних вантажiв. Новiм етапом в розвитку пiдприємства стало створення в травнi 2004 року на його базi Державної лоцманської служби Українi. Єдиним завданням створення Державної лоцманської служби, яка об'єднує функцiї лоцманського забезпечення i врегулювання рухи судiв, є забезпечення безпеки мореплавання на судноплавних шляхах в територiальних водах, на фарватерах, пiдхiдних каналах, рейдах портiв i термiналiв Українi. "Дельта-лоцман" виконує функцiї замовника робiт по проектуванню i будiвництву глибоководного суднового ходу «Дунай-чорне море». Цей проект, який отримав назву Малий Босфор, дасть можливiсть вiдновити багато тоннажне судоходствона української частки Дунаю по трасе 7-го мiжнародного транспортного коридору. Розвиток Миколаївських портiв забезпечить пiдвищення ролi України в мiжнароднiй системi господарських зв'язкiв. 4. Гуманiтарна область 4. 1 Духовний культурний потенцiал Маючи такий спадок, важливо не тiльки зберегти, але i примножити його. У Миколаєвi бiльше напiвмiльйони жителiв. І, як i у всякому крупному мiстi, в нiм багато мiсць, де Ви зможете приємно i з користю провести свiй час. У мiстi створена мережа кiнотеатрiв самого рiзного профiлю. Старий в мiстi кiнотеатр "їм. Іллiча", який є пам'ятником архiтектури, розташований в центрi мiста, широкоформатний кiнотеатр "Родина" в центральнiй частинi мiста. Навряд чи знайдеться в мiстi чоловiк старше 15 рокiв, який хоч раз не був би в нiм; кiнотеатр "Юнiсть" - архiтектура його будiвлi несе на собi друк соцiалiстичного модернiзму, кiнотеатр "Пiонер", також пам'ятник архiтектури 1955 р., є справдi унiкальним - вiн спецiалiзується на показi фiльмiв для дiтей i юнацтва. театру, побудована в 1881 роцi, є пам'ятником архiтектури. Колектив удостоєний вищої нагороди України - Почесної Грамоти Президiї Верховної Ради. Музей суднобудування i флоту (мал. 21) - експозицiя вiдтворює iсторiю вiтчизняного флоту, знайомить сучасникiв з першими кораблями Інгульської верфi, з сьогоднiшнiми досягненнями миколаївських корабелiв. Вiдкриття музею вiдбулося 30 липня 1978 року, в день Вiйськово-морського Флоту. Будинок, який нинi займає музей, з кiнця XVII столiття був канцелярiєю головного командира Чорноморського флоту. Це пам'ятник iсторiї i архiтектури. Будiвля була побудована з дерева майже двiстi рокiв тому в стилi росiйського класицизму за проектом архiтектора П. В. Нєєлова. В нашi днi воно знайшло своє друге народження в каменi. Останнiм часом центральна вулиця города- Радянська (колишня Соборна) нагадує великий виставковий зал. Творчiсть мiсцевих авторiв вельми багатообразно: рiзьблення по дереву i кiстцi, образотворче i прикладне iськусство- все це знаходить своїх поклонникiв. 4. 2 Наука i освiта Мiсто - визнаний центр вищої освiти i науки Щорiчно його вузи випускають приблизно 2,5 тисячi фахiвцiв вищої квалiфiкацiї, причому понад половину з них - по спецiальностях, що не мають аналогiв в країнi. В цьому вiдношеннi видiляється Український державний морський технiчний унiверситет, ведучий пiдготовку кадрiв в областi новiтнiх технологiй суднобудiвельного виробництва не тiльки для України, але i для iнших країн. Серед унiкальних напрямiв спецiалiзацiї випускникiв УГМТУ наступнi: економiка i органiзацiя суднобудiвельного виробництва, основи пiдприємництва i управлiння виробництвом, iнформацiйнi технологiї, морськi технологiї, технологiї суднобудування, гидротехнологиi, автоматизацiя виробництва, електроенергетичнi системи, морське приладобудування i багато що iнше. мовою навчання, викладачiв для середнiх учбових закладiв нового типу, спецiалiзованих шкiл i iн. У iнститутi працює одна з небагатьох на територiї України Вiйськова кафедра. Змiнюється спрямованiсть i стиль роботи Миколаївського державного iнституту сiльського господарства. Цей вуз щорiчно готує понад 300 випускникiв необхiдних, для подальшого розвитку сiльського господарства регiону. Немало нововведень в практицi Миколаївського фiлiалу Київського державного iнституту культури. Із ста вiсiмдесяти випускникiв, що атестовуються фiлiалом щороку, значне число спецiалiзується в нетрадицiйних для подiбних вузiв областях: соцiальнiй педагогiцi, органiзацiї позашкiльної роботи, декоративно-прикладному мистецтвi. медичне училище, вище училище культури, вище музичне училище, вище училище фiзкультури, правовий коледж. В цiлому їх вiдвiдує близько 8 тисяч учнiв. При Українському державному морському технiчному унiверситетi працює школа гардемаринiв. У Миколаєвi працює 61 бiблiотека, якi в цiлому мають в своєму розпорядженнi фонд 4млн. 420 тис. екземплярiв творiв друку. Старою i найбiльшою бiблiотекою мiста є обласна унiверсальна наукова бiблiотека iм. А. Гмирева. Її фонд вiдрiзняється не тiльки об'ємом, але i тим, що в нiм зберiгаються твори друк, якому позбавленi iншi бiблiотеки. Централiзована бiблiотечна система для дорослих об'єднує 21 бiблiотеку-фiлiал i центральну бiблiотеку iм. М. Кропiвнiцкого. До складу централiзованої бiблiотечної системи для дiтей входить центральна бiблiотека iм. Ш. Кобера i В. Хоменко i 10 бiблiотек-фiлiалiв. 5. Демографiчна ситуацiя На 1 вересня 2006г. чисельнiсть наявного населення м. Миколаєва, за оцiнкою, складала 506,8 тис. осiб, яке склало 41,7% населення Миколаївської областi. За сiчень-серпень 2006г. кiлькiсть жителiв мiста зменшилася на 1,5 тис. осiб, або на 0,3% ( природне скорочення - 2,1 тис. осiб, мiграцiйний прирiст - 0,6 тис. осiб ). (табл. 12). Всього сiчень-серпень 2006г. у % до сiчня-серпня 2005г. На 1000 лиць* сiчень - серпень 2005 р. сiчень - серпень 2006 р. сiчень - серпень 2005 р. Кiлькiсть тих, що народилися 2738 2703 101,3 8,1 8,0 Кiлькiсть померлих 4790 5060 94,7 14,2 14,9 в т. ч. дiтей вiком до 1 року 17 15 113,3 6,3** 5,4** Природне скорочення населення –2052 –2357 87,1 –6,1 –7,0 Кiлькiсть шлюбiв 2280 2174 104,9 6,7 6,4 Кiлькiсть розлучень 1469 1541 95,3 4,3 4,6 * Показника приводяться в перерахунку на рiк. ** На тих, що 1000 народилися. Таблиця 13. Мiграцiйний рух населення сiчень-серпень 2005г. Всього, осiб Январь-август 2006г. в % к январю-августу 2005г. На 1000 осiб * сiчень-серпень 2006 р. сiчень-серпень 2005 р. сiчень-серпень 2006 р. сiчень-серпень 2005 р. Всi потоки мiграцiї Кiлькiсть прибувших** 7471 8232 90,8 22,1 24,3 Кiлькiсть вибувших** 6920 7054 98,1 20,5 20,8 Мiграцiйний прирiст 551 1178 46,8 1,6 3,5 * Показника приводяться в перерахунку на рiк. ** На тих, що 1000 народилися. 6. 1 Стан навколишнього середовища мiста Мiсто Миколаїв володiє унiкальним природним комплексом. Система водних об'єктiв i озеленюючих територiй є природно-екологiчним каркасом мiста. Екологiчнi проблеми м. Миколаєва типовi для багатьох мiст України: забруднення поверхневих водних об'єктiв, атмосферного повiтря, пiдземних вод, якiсть питної води, шум, управлiння вiдходами, збереження бiорiзноманiтностi на територiї мiста. Воднi об'єкти Миколаєва р. Інгул, Пiвденний Буг i Днепробузький лиман вiдчувають на собi антропогенну дiю. Найбiльший забруднювач - НКП «Николаєвводоканал», скидання забруднюючих речовин, якого складає 97,53% вiд загального скидання забруднених вод по областi. Заходи щодо модернiзацiї, реконструкцiї i ремонту каналiзацiйної мережi м. Миколаєва, виконана в рамках Державної програми охорона i вiдновлення навколишнього середовища Азовського i Чорного морiв дозволили значно зменшити скидання неочищених стокiв в поверхневi воднi об'єкти. Таблица 14. Показники забрудненостi стiчних вод. Показники 2001 р. 2002 р. 2003 р. Кiлькiсть забруднених стiчних вод, що скидаються в поверхневi воднi об'єкти, млн. куб. м 46,0 40,5 36,6 31,1 33,7 В порiвняннi з 2004 г. середнiй вмiст нафтопродуктiв в гирлових водах Ю. Буга i Інгулу зменшився в 2005 г. на 0,06 мiлiграм/л i склало 0,12 мiлiграм/л (2,4 ГДК). ГДК, складала 67%. Крiм того, в перiод спостережень 2005 г, зафiксовано перевищення ГДК за змiстом ЛІГШИ (3 випадки), аммонiйного азоту (4 випадки), нiтриту (27 випадкiв), фенолiв (40 випадкiв). 7 м в теплу пору року (червень-вересень). В цей час спостерiгалося 11 випадкiв змiсту розчиненого кисню нижче 3,0 мiлiграм/л i 4 випадки його повної вiдсутностi при ГДК не меншого 6,0 мiлiграма/л. Всi випадки спостерiгалися в гирлових водах в районi м. Миколаєва. стану вод акваторiї мiста i систематичним заморам риби в Пiвденному Бузi i Бузькому лиманi. Завдяки вiдсутностi в мiстi пiдприємств металургiйної, хiмiчної i вугiльної промисловостi, Миколаїв не вiдноситься до перелiку регiонiв з високим ступенем забруднення атмосфери. Рiвень забруднення атмосферного повiтря м. Миколаєва в 2005 роцi склав 5,43. Максимальнi концентрацiї дiоксиду азоту досягли 2,94 ГДК м. р., формальдегiду 1,74 ГДК м. р., оксиду вуглецю 1,8 ГДК м. р. Максимальнi концентрацiї пороши, дiоксиду сiрi, оксиду азоту, фтористого водню i важких металiв ГДК м. р. не досягали. В повiтрi мiста спостерiгався пiдвищений вмiст дiоксиду азоту (1,25 ГДК ср. сут.) i формальдегiду (4,67 ГДК ср. сут. ). Пилом, дiоксидом сiрi, оксидом азоту, оксидом вуглецю i фтористим воднем атмосфера мiста забруднена трохи: середньомiсячнi концентрацiї були нижчi за ГДК ср. сут. Вмiст важких металiв (кадмiю, залiза, марганцю, мiдi, нiкелю, свинцю, хрому i цинку) в атмосферi мiста залишається незначним. В порiвняннi з 2004 роком змiст пороши, дiоксиду сiрi, оксиду вуглецю, дiоксиду i оксиду азоту, фтористого водню не змiнився, а змiст формальдегiду зменшився. Таблиця 15. Концентрацiї забруднюючих речовин в атмосферному повiтрi м. Миколаєва за перiод 2001-2005 рр. Забруднюючi речовини (ЗР) Характеристика ГДК, мг/куб. м 2001 2002 2003 2004 2005 Пил Ccp 0,15 0,06 0,06 0,1 0,1 0,1 Cm 0,5 0,5 0,5 1,1 0,3 0,4 Ccp 0,05 0,004 0,005 0,004 0,003 0,003 Cm 0,5 0,032 0,028 0,029 0,026 0,030 Оксид вуглецю Ccp 3 0,9 0,8 1 1 1 Cm 5 17 23 10 9 9 Дiоксид азоту Ccp 0,04 0,03 0,04 0,045 0,037 0,04 Cm 0,085 0,32 0,29 0,29 0,2 0,25 Оксид азоту Ccp 0,06 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 Cm 0,4 0,02 0,08 0,04 0,04 0,04 Ccp 0,005 0,002 0,002 0,003 0,004 0,004 Cm 0,020 0,016 0,019 0,027 0,016 0,016 Формальдегiд с cp 0,003 0,011 0,013 0,012 0,012 0,010 Cm 0,035 0,05 0,057 0,044 0,065 0,061 Бенз/а/пирен Ccp 1х10 -6 1,15 0,93 0,7 1,0 - Cm 1,2 3,1 1,8 3,0 - Важкi метали, мкг/куб. м Залiзо Ccp 4,0 0,66 0,89 0,66 0,82 0,65 Cm 2,02 1,41 1,32 1,98 1,61 Марганець Ccp 1,0 0,02 0,03 0,02 0,03 0,03 Cm 0,04 0,05 0,04 0,07 0,06 Мiдь Ccp 2,0 0,02 0,03 0,05 0,02 0,01 Cm 0,07 0,13 0,1 0,05 0,05 Нiкель Ccp 1,0 0,01 0,04 0,02 0,02 0,004 Cm 0,06 0,08 0,07 0,05 0,01 Свинець Ccp 0,3 0,02 0,03 0,03 0,03 0,02 Cm 0,04 0,06 0,04 0,05 0,04 Хром Ccp 1,05 0,)1 0. 06 0,04 0,02 0,01 Cm 0,05 0,1 0,2 0. 1 0,02 Цинк Ccp 50,0 0,07 0,11 0,13 0,13 0,05 Cm 0,13 0,47 0,37 0,35 0,1 Кадмiй Ccp 0,3 0,002 0,002 0 0 Cm 0,02 0,01 0,01 0,004 0,001 В Миколаєвi щорiчно накопичується близько 700 тыс. куб. м твердих побутових вiдходiв (далi - ТБО), якi ховаються на мiському полiгонi поряд з с. Б. Корениха площею 37,93 га. Вiн пристосований для довгострокового використання i складування ТБО. Об'єм для прийому ТБО - 50 млн. куб. м. На 2005 рiк заповнення карт полiгону ТБО складає 35 млн. куб. м. Таблиця 16. Кiлькiсть ТБО, якi вивезенi на мiський полiгон, тыс. куб. м 2001 р. 2002 р. 2004 р. 2005 р. 588 666 727 658 802 Щорiчно на територiї мiста лiквiдовується близько 70 несанкцiонованих звалищ. Причина утворення звалищ - небажання жителiв приватного сектора, пiдприємств i органiзацiй укладати договори iз спецiалiзованими пiдприємствами на вивiз твердих побутових вiдходiв (тiльки 16 % обхват). У 2006 роцi за рахунок мiсцевого бюджету придбано i розмiщено на територiї мiста додатковi 1578 контейнерiв для смiття i 10 смiттєвозiв. Для лiквiдацiї стихiйних звалищ видiлено 739 тис. грн. Цi заходи дозволили полiпшити санiтарний стан мiста. Якiсть питної води в мiському водопроводi контролюється по 30 показникам. Завдяки зменшенню водозабору з р. Інгулец i використанню на очисних спорудах коагуляцiї «Полвак» зменшилася кiлькiсть проб, якi не вiдповiдають вимогам стандартiв. 6. 2 Об'єкти природно-заповiдного фонду на територiї мiста В межi мiста розташовано 17 об'єктiв природно-заповiдного фонду загальною площею близько 1184 га (4,5% мiськiй територiї): - Миколаївський державний зоопарк (мал. 22) який, заснований в 1901 роцi Н. П. Леонтовичем. У 1977 роцi перенесений на нову територiю, займана площа - 23 га. У колекцiї зоопарку бiльше 350-ти видiв тварин, багато хто з яких занесений в Червону книгу. Миколаївський зоопарк визнаний кращим в Українi. - дуби, природне джерело «Турецький фонтан»; - паркi: Перемоги, «Пiонерський», «Ленiнського комсомолу», «68-моряков-десантников», iм. Петровського, «Волосiнi», «Флотський бульвар», сквери: «Пам'ять» i «Сивашськiй»; - урочище «Дублення», заповiдники «Жовтневе водосховище» i «Балабанiвка». Площа зелених насаджень в м. Миколаєвi складає 17,1 м 2 на одного жителя. Переважають наступнi породи дерев: акацiя бiла, клен ясенелiстний, шовковиця, тополя Бiлл, клен остролiстний, горiх волоський, ясен зелений i звичайний, платан захiдний, дуб черешчатий, каштан кiнський, липа дрiбнолиста. За останнi роки в мiстi посаджено близько 100 тис. саджанцiв дерев i чагарника. Бiорiзноманiтнiсть Пiвденного Буга, Інгулу i Денпро-бузького лиману налiчує 70 представникiв iхтiофауни. У полях i лiсах в мiськiй межi можна спостерiгати зайця-русака. На степових дiлянках багато комах; серед земноводних i рептилiй звичайнi зелена жаба, прудка ящiрка, желтобрюхий полоз, вже; серед птахiв - жайворонок, сiра курiпка, переспiвав. Плавнi населенi численним i рiзноманiтним тваринним свiтом птахiв, що кубляться i пролiтних (витчи, чаплi, чайки, крячки, кулики i т. д.). 7. Миколаїв в мiжнародних органiзацiях 7. 1 Мiжнародна Асамблея столиць i крупних мiст країн СНД (МАГ) Зв'язки Миколаєва з iншими мiстами нашої країни i ближнього зарубiжжя розширюються i стають все бiльш розвиненими. На початку вересня 2001 р. був пiдписаний Протокол про дружбу i спiвпрацю з м. Москвою, зараз успiшно реалiзованi пункти Програми спiвпрацi на 2002 -2003 рр.. У лютому 2005 року було пiдписано Угоду про партнерство i спiвпрацю мiж Миколаєвом i Москвою, розробляється Програма спiвпрацi на 2006 рiк. У листопадi 2002 отримано запрошення вступити в Мiжнародну Асамблею столиць i крупних мiст країн СНД, на що мiсто Миколаїв (в особi виконавського комiтету Миколаївської мiської ради) вiдповiло з повною готовнiстю стати членом даної органiзацiї. Рiшенням VІ Сесiї Асоцiацiї “Мiжнародна Асамблея столиць i крупних мiст”, яка вiдбулася в м. Москвi 27 листопада 2002 року, мiсто Миколаїв було прийняте в склад МАГ. 7. 2 Мiжнародний Чорноморський Клуб (МЧК) Метою створення МЧК є досягнення високого ступеня iнтеграцiї мiж країнами Чорноморського регiону, координацiя соцiально-економiчного, екологiчного, культурно-освiтнього розвитку в Чорноморському регiонi. 7. 3 ICLEI - мiжнародна асоцiацiя мiсцевих органiв влади ICLEI - мiжнародна асоцiацiя мiсцевих органiв влади, що забезпечують стiйкий розвиток. Повноправними членами Ради є бiльше 400 мiст i асоцiацiй зi всього свiту, i не останнє мiсце займає також мiсто Миколаїв. Метою ICLEI є створення i сприяння усесвiтньому руху органiв мiсцевого самоврядування для досягнення реальних полiпшень в умовах загального стiйкого розвитку навколишнього середовища шляхом сумiсних дiй на мiсцевому рiвнi. ICLEI працює як демократична мiжнародна асоцiацiя органiв мiсцевого самоврядування i мiжнародне агентство з довкiлля охорони. Спiвпраця по мережi ICLEI триває з 1997 р. i, як результат, Миколаєвом було успiшно здiйснено два проекти у 2000 р. - Проект вдосконалення управлiння навколишнiм середовищем шляхом впровадження схеми екологiчного менеджменту i аудиту (EMAS) Європейського Союзу для мунiципальних служб мiста Миколаєва i пiдготовка умов для безперервних екологiчних полiпшень в мiському управлiннi. Цiлi проекту: - Зниження негативних екологiчних дiй дiяльностi пiлотних пiдроздiлiв; - Впровадження системи екологiчного менеджменту i аудиту в служби, вiддiли Миколаївського мiськвиконкому - Розповсюдження отриманого досвiду для iнших мунiципалiтетiв України. Всi результати успiшно досягнутi. 2001-2002 рр. - Проект створення мунiципальної екологiчної мережi по здiйсненню ЕМАS в 5 мiстах України. Беруть участь 5 мiст України (Миколаїв, Донецьк, Харкiв, Марiуполь, Київ) Цiлi проекту: - Прийняти екологiчну полiтику мiст, затвердити План екологiчних дiй; - Вибрати конкретну сферу дiяльностi для екологiчних полiпшень. - Обмiн мережевим досвiдом мiж мiстами. В даний час ICLEI i Миколаївський мiськвиконком пiдготували заявку в UNDP по партнерству мiських властей i бiзнесу в здiйсненнi зелених покупок продуктiв харчування для малозабезпечених дiтей, сирiт, дiтей-iнвалiдiв, дiтей вiком до 2-х рокiв i т. д. Завдяки щоденнiй роботi, таланту, iнтелекту i терпiнню не одного поколiння миколаївцiв, мiсто за короткий для iсторiї перiод перетворилося з маленької суднобудiвельної верфi в крупний промисловий, дiловий, полiтичний i культурний центр Пiвдня України. З часу “Святого Миколи” на суднобудiвельних заводах мiста, а їх сьогоднi три, побудовано бiльше двох тисяч кораблiв i судiв, серед яких фрегати, броненосцi, мiноносцi, пiдводнi човни i т. п. Миколаїв - одне з двох мiст в свiтi, де будувалися важкi авiаноснi кораблi. Мiсто наполегливо шукає шляхи виживання i вiдродження на шляхах розвитку мiсцевого самоврядування. Населення Миколаєва починає усвiдомлювати себе мiською общиною. Миколаївцi вiдродили iсторичний герб i прапор мiста, розроблений Статут мiста, затверджується мунiципальне мислення. Нову цiну знаходить мiська земля, а в мiстi розвивається пiдприємництво. Впродовж свого бiльш 200-рiчного iснування Миколаїв завоював мiцний авторитет як важливий дiловий, полiтичний i культурний центр Пiвдня України! Список використаної лiтератури: 3. «Іменовать - мiсто Миколаїв». - Миколаїв, 1986. – 328 с. 4.«Корабельна сторона». Фотоальбом Миколаївської областi. – Москва.: Планета,1986, 320 с. 5. «Миколаїв». Фотоальбом. – Київ.: Мiнiстерство,1985. 6. «Можливостi Киммерiї». Історiко-краєзнавчий довiдник. - Миколаїв, 1996. 8. Рiчковий транспорт. Путiвник. – Москва. :. 1993. – 317 с. 9. Умеренков А. Днепровско-Бугский лиман. Путiвник. – Одесса. : Маяк, 1979. – 95 с.