Ісландія

Ісландiя Ісландiя Змiст 2. Унiкальнi природнi явища та об'єкти країни 3. Форма правлiння, державнi органи влади та адмiнiстративно-територiальний подiл 1. Географiчне положення країни та опис її територiї Ісландiяýðveldið Ísland) – держава та однойменний острiв у пiвнiчнiй Атлантицi, розташований на пiвдень вiд полярного кола мiж Гренландiєю i Норвегiєю, в пiвнiчнiй частинi Атлантичного океану. Ісландiя – найзахiднiша європейська країна iз найпiвнiчнiшою столицею свiту. Вона має площу 103000 кв. км., з пiвночi на пiвдень її протяжнiсть складає 306 км., а з заходу на схiд – 480 км. Територiя держави складається з острову Ісландiя та невеликих островiв навколо нього. Назва країни дослiвно означає льодова країна. В адмiнiстративному вiдношеннi подiляється на 21 район (сисла). Площа – 103 тис. кв. км. (приблизно дорiвнює площi Болгарiї, Ірландiї чи Ростовської областi РФ), з них 11,8 тис. кв. км. вкрито льодовиками. Клiмат Ісландiї субарктичний морський, сильно пом’якшений впливом теплої течiї Гольфстрiм. Через прогрiву повiтря його водами, якi приносяться з екваторiальних широт, клiмат значно м'якший, нiж цього можна було б очiкувати на цiй широтi, але дуже вiтряний. Сильний вiтер дме практично постiйно. Середня по країнi температура серпня близько +10 С, сiчня -1 С, у Рейк'явiку середнi температури сiчня близько 0 С, липня – +11 С. У гiрських районах клiмат значно холоднiший в будь-який час року, особливо на схiдних i пiвнiчно-схiдних схилах. Опадiв випадає вiд 500 до 4000 мм. на рiк. 2. Унiкальнi природнi явища та об'єкти країни Вiзитна картка острова – химернi вулканiчнi ландшафти з численними крихiтним озерами, рiчками i водоспадами. Десятки активних i сплячих вулканiв розкиданi по всiй країнi, а численнi Гейзернi поля i грязьовi вулкани надають мiсцевим ландшафту зовсiм фантастичний вигляд. для столицi забудову, вважається одним з самих незвичайних мiст свiту. Центр мiста, так званий «Старий Рейк'явiк», являє собою широкий зелений простiр галявин i озер, якi переплiтаються з традицiйними будинками старої споруди, що зберегло багато ознак ранньоскандинавскої архiтектури. Тут до сих пiр можна зустрiти вiвчарнi i хлiви, прибудованих до основного будинку, в якому проживають люди. Природно, i худобу, в них не тримають вже багато рокiв i бiльшiсть з них переобладнанi в магазинчики i кафе, але колишнє призначення цих будiвель вгадується без працi. Серед старовинних будiвель Рейк'явiк цiкавi Будинок Парламенту (1881 р.) та стара Будiвля Уряду (XVIII ст.), розташованi мiж гаванню i озером. водою гарячих термальних джерел), що робить повiтря цiєї самої пiвнiчної столицi свiту дивовижно чистим. Сучасний Рейк'явiк розтягнувся на схiд вiд старого мiста. Цiкавi Нацiональна галерея Ісландiї, Нацiональний музей з унiкальною iсторичної колекцiй i Мiський художнiй музей Рейк'явiку. Вiдразу за Нацiональним музеєм знаходиться Інститут Арни Магнуссон, де мiстяться унiкальнi стародавнi книги з традицiйними переказами-сагами, а також великi колекцiї iсторичних робiт. Арберский народний музей експонують ряд старих будинкiв Рейк'явiк, реконструйований в оригiнальнiй манерi, – церква в традицiйному iсландському стилi з дахом, вкрита дерном, а також фермерськi будиночки XIX i початку XX столiть. Однiєю з головних визначних пам'яток вважається центральна церква Рейк'явiк – Халлгрiмскiркья, в якiй, крiм її оригiнальної архiтектурної форми, цiкавий унiкальний орган в стилi модерн. Перед церквою стоїть пам'ятник вiкiнгiв – першовiдкривачiв Америки. Серед iнших визначних пам'яток привабливi невеликий Ботанiчний сад, парк вiдпочинку, а також ряд музеїв, присвячених дiяльностi провiдних iсландських артистiв. У мiстi велика кiлькiсть басейнiв, в тому числi i вiдкритих, з температурою води до +27 С, безлiч нiчних клубiв, дискотек, ботанiчний сад, драматичнi, опернi та балетнi театри та кiнотеатри, а також чарiвний зелений район вздовж берегiв рiчки Еллiдаар, що протiкає через схiдну частину столицi, яка вважається однiєю з найбагатших iсландськi рiчок, де водиться лосось. об'єднане протокою з океаном. Тут, серед унiкальних каменно-мохових пустинь з релiктовою рослиннiстю i гiгантськими льодовиковими мовами, розташованi прекраснi пiшохiднi маршрути, лишають вiдчуття подорожi по безлюдний скельним пустинях часiв «коли планета була ще молодiй». У 100 км. на схiд вiд Рейк'явiк, у пiднiжжя льодовика Лаунгйекулль, лежить унiкальна долина гейзерiв – Хаукадалур. Саме тут знаходиться знаменитий Великий Гейзер, чий триметровим кратер то заповнюється перегрiтою сильно мiнералiзованою водою дивовижно бiрюзового кольору, то пересихає, оголюючи дно з туфiв порiд. Головна особливiсть Великого Гейзера – будова десятиминутне виверження пару, що пiднiмається на висоту до 40–60 метрiв, яка, на жаль, останнiм часом стають все бiльш i бiльш рiдкiсними. Навколо розташованi десятки iнших гейзерiв. Не менш цiкавий район Хенгiл близько Рейк'явiк, гаряча вода якого в даний час використовується для опалення столицi та численних вiдкритих басейнiв. У долинi на схiд Гейзерних полiв знаходиться мiсце становлення iсландський державностi – описанi в сагах Тiнгвеллiр (поля Тiнга), на яких проходили зборiв жителiв острова на зорi його заселення. Гейзернi поля самi по собi – одна з вiзитних карток країни. Всього їх виявлено тут понад 250 груп, що включають бiльш нiж 7 тис. окремих гарячих джерел – це найбiльша кiлькiсть гейзерiв на одиницю площi в свiтi. Навiть саме слово «гейзер» iсландська походження i означає «б'є струменем». Обширне Гейзерне поле Хаудакалур лежить на пiвднi Ісландiї, де розташований колись найбiльший гейзер країни – Гейсер (Великий Гейзер), але бiльш-менш перiодично тут вивергається тiльки гейзер Строккур. Навколо нього лежить безлiч виходiв пiдземних гарячих вод у виглядi бездонних колодязiв, наповнених до країв дивно блакитний прозорою водою. Не менш колоритний район льодовика торфу на схiд вiд вулкана Гекла, вулкан Кверкфьелль, район Грiмскiх озер у льодовику Ватнi, райони Нама, Керлiнгарскiх i Кверкскiх гiр, затоки Крiса, геотермальнi поля Кьелюр, Ландманналейгар, Несявеллiр, Онавфельснес, Рейкiр та iншi, а також гарячi джерела i поля «рiзнокольорової землi» бiля мiста Хверагердi. Деякi джерела викидають на поверхню воду, перегрiту в пiдземних «котлах» до температури близько 750 С. Примiром, найбiльш гаряче джерело в Ісландiї – Дейльдартунгухвер, дає щомитi бiльше 150 лiтрiв киплячої води. Мiсцевi жителi використовують пiдземний окрiп для обiгрiву осель i випарювання солi з морської води, а також для створення численних басейнiв з гарячою водою, настiльки популярних в тутешнiх холодному клiматi. «Блакитна лагуна» – унiкальне геотермальне озеро, насичене природними солями, де можна купатися в будь-який час року – температура води тут завжди вище +16 С. В околицях лагуни цiкавi лавовi поля, геотермальна електростанцiя з басейном, мальовничо скелясте узбережжя та пташиний базар. Проїхавши на схiд вiд Блакитної лагуни за покриттям лавового пiвострову Рейкьянес, та вiдвiдавши рибальська сiльця Грiндавiк, варто вiдправитися на пiвнiчний захiд до поселенню Рейкхольт, де довгий час жив Сноррi Стурлусон – знаменитий iсландський поет, письменник i полiтик, автор знаменитої iсторiї норвезьких королiв –» кола земного». Не менш цiкавi й водоспади країни. Найкрасивiшi з них – «водоспад богiв» Гоудафосс, Гуллфосс («золотий водоспад») на рiцi Хвiтау, недалеко вiд Великого гейзери, Скоугарфосс i «комбiнований водоспад» Дехтiфосс на пiвночi острова. Найвищим вважається Хауiфосс, розташований на рiчцi Фоссад (висота 130 м.). Найкрасивiшi водоспади Ісландiї – Хрейнфоссар («лавовие водоспади»), знаходяться поруч з Рейкхольт i отримали свою назву вiд того, що випливають каскадами з-пiд лавового поля i спрямовуються в рiчку дивовижно синього (вiд розчинених у водi мiнеральних солей) кольору. Внутрiшнi райони острова – це практично безжиттєвi плоскогiр'я, де можна насолодитися абсолютною тишею або поспостерiгати за життям релiктового природного свiту Ісландiї. Також цi мiсця овiянi романтикою тисяч саг i легенд, в яких кожнiй дiлянцi надається якась магiчна властивiсть. У Схiдному Боргарфьорде, на крайньому сходi країни, знаходиться скеля Аульваборг, яка згiдно з iсландським казкам є оселею iсландського короля i королеви ельфiв, а також їх народу. Кожен рiк звiдси в Норвегiю нiбито вирушає ельфiв корабель в гостi до норвезького короля ельфiв. Прохiд Керлiнгаскар («ущелина вiдьми»), розташований бiля захiдного пiднiжжя гори Керлiнгарфьелль, за мiсцевими повiр'ями є мiсцем проживання злих сил, а в прилеглому озерi, як вважається, водиться мiсцевий аналог лохнеського чудовиська. пiвкулi), вважається одним iз чудес свiту, а також водоспад Гуллфосс – одне з найбiльш красивих i мальовничих мiсць острова. Тут можна здiйснити сходження на кратери вулканiв Граубок i Хверфелль, звiдки вiдкривається мальовничий вид, вiдвiдати крижанi печери Кверкфьелль i Немаскаро, а також познайомитися зi своєрiдною природою острова, яка, незважаючи на свою позiрну на перший погляд убогiсть, являє собою обмiн з найдревнiших i незатронутих людиною природних комплексiв. З Акюрейрi ходять пороми на «острiв у Полярного кола» Грiмсей, який вважається одним з найбiльш «екстремальних» мiсць, заселених людиною, також вiдомий своїми дикими ландшафтами та колонiями морських птахiв. Одна з головних визначних пам'яток країни – вулкани. По їх кiлькостi на одиницю площi країна впевнено посiдає перше мiсце в свiтi. Одягненi в льодовики або «краси» рiзнобарвними схилами, видимi практично з будь-якої точки країни, цi «велетнi» формують ландшафт практично всiєї країни. «Ісландська Фудзiяма» Гекла i рiзнокольоровий Кверкфьелль, гiгантська трiщина вулкана Лаки i Хельгафелль на островi Хеймаей, який мало не перетворив колись процвiтаючий порт Вестманнаейяр в «iсландськi Помпеї», мальовничий Граубок i «творець островiв» Сюртсей, а також багато десятки i сотнi вулканiчних трiщин i кальдер, потухлi i грязьовi вулкани та вулканчiки – ось тi «титани», якi в буквальному сенсi слова створили Ісландiю. Ісландiя вважається одним iз свiтових центрiв спортивного рибальства. Існують величезнi можливостi для скелелазiння, походiв i «сафарi» на всiх мислимих видах транспортних засобiв, кiнних подорожей, лову форелi i лосося в рiках, струмках i озерах, своєрiдного дайвiнга в мiнеральних водоймах, а також занять бiльш традицiйними видами спорту у всiх куточках країни i цiлий рiк. 3. Форма правлiння, державнi органи влади та адмiнiстративно-територiальний подiл – шiстдесятип'ятирiчний Олавур Рагнар Грiмссон, доктор наук, колишнiй декан факультету в унiверситетi Рейк'явiка. Вiн очолює державу вже третiй строк. Законодавча влада належить президентовi i однопалатному парламентовi (альтинговi) з 60 депутатiв. Адмiнiстративно-територiальний подiл країни – 23 райони, якi включають 124 сiльськi общини та мiста. Столиця – Рейкьявiк. 4. Економiчна характеристика країни та iншi особливостi Дiють могутнi рибоконсервнi пiдприємства. Крiм того, промисловiсть виробляє алюмiнiй, азотнi добрива, цемент, будматерiали. Наявне рибальське суднобудування, текстильне i шкiряно-взуттєве виробництво. Сiльськогосподарськi землi складають 23% територiї країни (луки i пасовища). Розводять також велику рогату худобу. Вирощується картопля, у теплицях – овочi. Валюта Ісландська крона (ISK), рiвна 100 аурарам. В обiгу знаходяться банкноти номiналом 5000, 1000, 500 i 100 крон, монети 50, 10, 5 i 1 крон, а також 50 i 10 аурар. Час Ісландiя на протязi всього року живе по основному Гринвiдчському часу i на лiтнiй час не переходить. Мова Ісландський, бережно збережений та культивуючи в своїй основi, яка зберегла багато форм древнескандинавських мов. Практично скрiзь розповсюджена англiйська мова.